6-Б клас Українська література 2022-2023
26.05.2023
Тема. Урок літератури рідного краю
ПИСЬМЕННИКИ-ГУМОРИСТИ НАШОГО КРАЮ
(Знайомство з творчістю Бориса Чамлая.)
Пригадайте!
Іронія - засіб заснований на приховано-глузливому зневажливо-осудливому зображенні явища чи людині, насмішка, виражена у формі похвали, заперечення негативного у вигляді у його схвалення. (Так)
Гумор - це глузливе висловлювання негативних явищ суспільного життя або рис людського характеру. (Ні)
Сатира - це співуче, доброзичливе висловлювання негативних явищ суспільного життя або рис людського характеру. (Ні)
Сарказм - це різка, глумлива, в’їдлива, гнівна насмішка, сповнена презирства ненависті до об’єкту висловлювання. (Так)
Гумореска та байка - це відомі нам жанри комічного. (Так)
Здавна українці славилися своїм вмінням весело та з гумором трактувати несприятливі умови свого життя, що й стало запорукою значної популярності та розвитку цього невеличкого гумористичного твору на нашій землі. Кіровоградщина виростила немало майстрів гумору: Олесь Жолдак, Петро Сиволап, Юрій Мокрієв.
Ім'я Бориса Чамлая (1931-2001) добре відоме на Кіровоградщині та за її межами. Народився Борис Феоктистович у с.Розкішному Голованівського району. На його дитячі роки випало тягке випробування - Велика Вітчизняна війна. Після звільнення села від фашистських загарбників Борис Чамлай навчавя у школі, а потім працював у колгоспі. Тоді писав замітки про односельців і надсилав їх до районної газети. Під впливом Степана Руданського та Степана Олійника почав писати байки. Перші літературні твори були надруковані у тій же районній газеті.
Потім навчання у Кіровоградському педагогічному інституті, де він відразу здружився з пишучою братією. Відвідували вони тоді літературну студію при "Кіровоградській правді". У цей же час майже в кожному номері студентської багатотиражки "Радянський студент" зустрічаються його публікації: замальовки, нариси, поезії і, звісно ж, байки.
Але до спілки письменників України Борис Чамлай увійшов, в першу чергу, як гуморист, маючи три книги. Всі книги містять байки, гумористичні мініатюри. Варто нагадати, що збірку "Власна думка" свого часу видала стотисячним тиражем "Бібліотека "Перця". Остання книга гумориста "Ментальність диявола" побачила світ у 2000 році. В.Ф.Чамлай також активно співпрацював з відомими газетами та журналами. Байки та сатиричні мініатюри можна було зустріти на сторінках газет "Літературна Україна", " "Народне слово", "Кіровоградська правда", журналу "Перець". Мова його творів проста, народна, соковита, мудра. Він небагатослівний, але кожнее його слово - виважене, мудре й дотепне.
Прочитайте гуморески Б.Чамлая
Сорока
Сорока стрекотала всім про Лиса:
Нахаба, злодій! Та його в тюрму!
Через таких життя немає в лісі…
А Шпак: То ти скажи про це йому,
Або подай, як водиться, у суд.
І все отут…
Ще є між нас Сороки-люди.
Стрекочуть в закутках усюди,
Обвинувачуючи світ.
А там мовчать ,де говорити слід.
Під дубом
В гаю під дубом Лис приліг
І став у голос міркувати:
-Аби я міг.Удвічі більшу швидкість мати…
-То чемпіоном збігу став би?-
Пита його Ворона з висоти.
-Та ні, у мене інша ціль:
Ловив би легко я Зайців,
Та тільки гладив живота.
Життя настало б! Красота!
Таких багато, хто цей світ
Розцінює через живіт!
Не визнав
Усе життя Гаврило Звих
Учивсь на помилках чужих.
Чужих?! Хіба своїх не мав?
Та мав, але не визнавав.
Критик
Ще мало знизу критики у нас? –
Кричить на зборах Опанас.
За критику з низів береться він охоче,
Бо зверху критики не хоче.
Не згада
В будівельників дідусь Михей
Запитує не без тривоги:
-Ну як здаєте ви дім оцей?
В нім дві кімнати без підлоги?
-Здамо, дідусю, не біда, -
Відповіда найменший щиро. –
Чи про підлогу той згада,
Хто цілий вік чека квартири?
Бойовий генерал
-Я вас добре пам’ятаю,
Пане генерале,
Ви мені на фронті, знаю,
Життя врятували…
-Врятував! А як же з нами
випадок цей стався?
- Ви тікали, я – за вами.
Так і врятувався.
Краще одиниця
- Ти, дивлюсь, не вчив уроків…-
Вчитель каже Грицю. –
Я не знаю, що вже ставить:
Двійку? Одиницю?...
-Одиницю ставте краще, -
Гриць гукає щиро.
І подумав: «З неї легко
Робиться чотири».
Дикун
В нас в колгоспі появився
Парубійко Вова.
В кожнім слові – непристойність,
Лайка – в кожнім слові.
Якось парубка питає
Чолов’яга Филимон:
-Скільки ж треба кінчить класів
Щоб такий був лексикон?
Хлопець тиця в скроню пальця
І пита:
-Чи є отут?
Бачте ромбика на грудях –
Лісовий це інститут.
-Зрозуміло, - мовив дядько. –
За плечима вуз лісний.
А я думаю: де взявся
Серед нас дикун такий?
Поміркуйте!
Як недоліки людей висміює автор в гуморесках?
Ø Як Борис Чамлай досягає ефекту комічного?
Ø Чи наставляє гумор людей на шлях істини і добра?
Допишіть гуморески (За бажанням)
Гуска стиха запитала Барана…
Було сумно на уроці математики хлопчині Олегу…
Зійшлися звірі і птахи на таємну раду…
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 24 травня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81575106105?pwd=eGgzUkRVRGVFWkxtaitxcVVUOHNmZz09
Ідентифікатор конференції: 815 7510 6105
Код доступу:623
Тема.Контрольна робота за творчістю Л.Глібова, С.Руданського, П. Глазового
Добрий день, діти! Виконайте контрольний тест за посиланням:
Запрошую на урок
Час: 17 травня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81833461605?pwd=ZmR4YkpTdE40aHJCV2N2UEllUWIxQT09
Ідентифікатор конференції: 818 3346 1605
Код доступу: 908
Тема. Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль». Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів»(2 год.)
Перегляньте відео.
Опрацюйте матеріал підручника на стор.229-233
Прослухайте гумореску «Еволюція»
1. Чи сподобалася вам ця гумореска? Чим саме?
2. Яким було перше запитання хлопчика?
3. Даючи відповідь, на що посилається батько?
4. Про що було друге запитання?
5. Чому, на вашу думку, батько «весело сміється» перш ніж відповісти синові?
6. Що мав на увазі батько, сказавши що не всі люди є справжніми?
7. Які випадки свідчать про те, що інколи людину не можна назвати людиною?
8. Які вчинки роблять людину справжньою?
9. Як ви розумієте такий вислів «У будь-якій ситуації залишайся людиною»?
10. Яка основна думка твору? Чого вас навчає гумореска?
Цікаво знати!
ДАРВІН ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ ВІД ТВАРИН
Ідею про природне походження людини поставив на наукову основу Ч. Дарвін. В книзі «Походження людини і статевий добір» (1871), проаналізувавши широкі дані порівняльної анатомії, ембріології і систематики, він прийшов до висновку про вражаючу схожість людини з тваринами, особливо з людиноподібними мавпами.
Згідно з сучасною систематикою, людину відносять до типу Хордові, підтипу Хребетні, класу Ссавці, ряду Примати, підряду Людиноподібних, сімейства Гомінід, роду Людина і виду Людина розумна.
Для людини характерні основні ознаки класу ссавців: наявність молочних, сальних і пітних залоз, волосяного покриву, диференційованих зубів, лівої дуги аорти і чотирикамерного серця, діафрагми, добре розвинутої кори головного мозку, внутрішньоутробного розвитку зародка.
Особливо схожа людина і людиноподібні мавпи: у них відносно велика маса головного мозку, добре розвинена кора переднього мозку з великою кількістю борозд і звивин; бінокулярний зір; загальні групи крові; протиставлення великого пальця іншим; редукція хвостового відділу хребта; наявність папілярних узорів на пальцях, долонях і стопах, нігтів на пальцях; наявність менструального циклу у самок; тривалість вагітності близько дев'яти місяців; схожість каріотипів; спільні хвороби.
«Паспорт твору».
Автор: Павло Глазовий.
Твір: «Еволюція».
Герої: батько, син, автор.
Тема: зображення допитливого хлопчика, якого цікавить питання, чому мавпи досі не стали справжніми людьми.
Ідея: засудження тих, хто ганьбить ім’я людини; людина повинна завжди бути справжньою людиною, де б і в якій ситуації вона не опинилася.
Жанр: гумореска.
Прослухайте гумореску «Найважча роль»
1. Чи сподобалася вам ця гумореска? Чим саме?
2. Чи смішною здалася вам ця гумореска?
3. Що в цій гуморесці лежить в основі комічного?
4. Що можна сказати про матір хлопчика?
5. Чи бували ви в театрі?
6. Чи слідкували, як актори виконують свої ролі?
7. Що потрібно, щоб роль виконати якнайкраще?
8. Що свідчить про «сліпу любов» матері до сина?
9. Якою була наука у хлопця?
10. Як у назві простежується гумористична спрямованість твору?
11. Яке значення останнього рядку гуморески?
Цікаво знати!
Як відкрити у собі талант?
Іноді буває, що не помічаєш своєї винятковості, вважаючи за краще думати, що талант може проявитися тільки у «відчутних» речах. Наприклад, розкрити свій талант просто, якщо все життя співала на сцені: від «Ялинки» на шкільному ранку до арії Джульєтти в постановці. Співаєш, вчишся, знову співаєш. Купують квитки на концерти, кличуть на виступи, дають перші місця на конкурсах – розвинула талант. Ні – працюєш далі.
Як відкрити в собі талант? Спробуйте згадати чим ви любили займатися в дитинстві. Любили так, що вас не можна було за вуха відтягнути! Враховуйте всі заняття, навіть якщо вони здаються вам зараз несерйозними. Якщо ви любили грати з ляльками, візьміть ляльку і згадайте, що ви робили? Може, ви так сильно любили їх наряджати, що у вас відкриється талант придумувати наряди? Або ви зрозумієте, що ваша здатність підбирати стильний одяг – з дитинства, а значить варто подумати про талант дизайнера одягу, модельєра.
Розкрити свій талант допоможуть і спогади про те якими ви були раніше. Кажуть, що дівчатка вже в самому ранньому віці знають про себе все.
Не бійтеся починати і закінчувати, переходячи на щось нове. Кращий спосіб знайти відкрити і розкрити свій таємний талант – це інтуїція. Спробуйте почати з малювання. Навіть якщо у вас немає можливості відвідувати заняття, малюйте самі, дивіться відеоуроки, імпровізуйте.
«Паспорт твору».
Автор: Павло Глазовий.
Твір: «Найважча роль».
Герої: мати, автор.
Тема: вихваляння матір’ю свого синочка за «талант», який він врешті-решт виявив «на сцені в третій дії».
Ідея: засудження хвалькуватості, невміння на справі довести свої знання, обдарованість; не маючи здібностей, хисту, ніколи не станеш справжнім професіоналом.
Жанр: гумореска.
Домашнє завдання.
Вивчити напам'ять одну гумореску(на вибір).
Виконати тестові завдання на оцінку за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/pqt390
12.05.2023
Тема. «Степан Руданський. «Запорожці у короля».
Діти, ми продовжуємо вивчати творчість С. Руданського. І сьогодні мова піде про наших славних козаків-запорожців.Де і в яких обставинах не перебував би С. Руданський, він завжди захищав рідну українську культуру, оспівував славні сторінки історії, між іншим, запорозьке козацтво. Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Засядьвовк, Нетудиха та Шило, Борщ, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.
Згадаймо картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати від-січ тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.
Тож перегляньте навчальне відео:
Словникова робота:
Жупани – верхній одяг;
кармазиновий – з дорогої тканини;
храбренні – хоробрі;
ляхи – поляки.
– Спираючись на знання з історії, скажіть, у яких справах могли запорожці приїхати до польського короля?
– Чому «ляхи препогані» щедро пригощали козаків?
– Покажіть за допомогою «усного малювання» колективний портрет
козаків та їхню гостину у короля.
– Яку думку мали королівські прислужники, подаючи козаками спочатку сметану?
– Що у співомовці смішне, а що серйозне?
– Яка головна думка твору?
«Паспорт твору».
Герої: запорожці, король, ляхи, автор.
Тема: розповідь про приїзд запорожців до польського короля, їхню сміливість та кмітливість у спілкуванні з ляхами.
Ідея: козаки – славні українці, які володіли неабияким розумом і гострим словечком.
Художні засоби.
Жанр: співомовка.
«Творчо мислимо».
-Якби вам довелося покласти на музику співомовку «Запорожці у короля», то яким би настроєм вона була б перейнята?
З теорії літератури
Композиція співомовки
Експозиція – приїзд запорожців до короля.
Зав’язка – здивування ляхів зовнішністю козаків, зокрема їх довгими вусами.
Кульмінація – ляхи намагалися посміятися над козаками та їх вусами, пригостивши їх сметаною.
Розв’язка – козаки попросили короля спробувати запропоновану ним сметану.
Риси характеру героїв
Домашнє завдання:
1. Складіть сенкан «Козаки» або «Ляхи».
1 рядок | іменник
|
2 рядок | прикметники |
3 рядок | опис дії (дієслова) |
4 рядок | фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми |
5 рядок | Синонім до іменника в 1 рядку |
2. Знайдіть приклади інверсії в співомовці «Запорожці у короля».
3. Доберіть приказки та прислів’я до співомовок С. Руданського.
4. Виконайте тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8750106
5.Вивчити одну з гуморесок П.Глазового напам'ять ( с.230-232)
10.05.2023
Запрошую на урок
Час: 10 травня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84157433909?pwd=MUJ4WkZWYlAvdG9sOENmamMwMW5mUT09
Ідентифікатор конференції: 841 5743 3909
Код доступу:906
Тема. Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки
С. Руданського - унікальне явище у світовому письменстві.
«Добре торгувалось»
Ім’я письменника, з яким ми познайомимось сьогодні, у перекладі з грецької означає «вінок» або «вінець». Його називають «найвеселішим поетом України». Син І.Франка, Тарас, згадував, що цей письменник за його твори був найулюбленішим для цілої їхньої родини. Саме про нього В.Сосюра сказав: «Він так любив людей, що сяяв весь зорею, Він серцем сяяв так, як і його пісні, У дні, які встають, Мов сонце над землею, світять людям всім». Хто ж ця обдарована людина, творчість якої не була належно поцінована за життя? Чим захоплювався цей письменник? Про що мріяв? З ким товаришував? Який внесок зробив у скарбницю української літератури? – на ці та багато інших питань ми спробуємо дати відповіді на сьогоднішньому уроці.
1.Перегляньте відеоурок.
Усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, Степан Руданський називав «співомовками».
У 1880 році в Києві мати Лесі Українки Олена Пчілка видала «Співомовки» поета, які й сьогодні ваблять нас своєю дотепністю, гостротою. Вони стали окрасою української літератури.
Робота з літературознавчим словничком
Співомовка - невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично сатиричного змісту.
Ознаки співомовок:
1. Опис якогось одного комічного або трагікомічного випадку;
2. Стисле зображення події, динамічний розвиток;
3. Несподівана розв’язка;
4. Одна-дві дійові особи;
5. Завершення твору гострим, дотепним висловом.
Гумореска- невеликі віршовані або прозові твори з комічним, жартівливим сюжетом.
Інверсія- це порушення загальноприйнятої граматичної послідовності мови; перестановка частин фрази, яка надає їй особливої виразності.
Прослухайте співомовку «Добре торгувалося»
Словникова робота
Чумак – візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу.
Мазниця – посуд для дьогтю.
Дьоготь – темна густа в’язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам’яного вугілля.
Це цікаво!
Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м’якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці.
Дьоготь широко використовували в народній медицині - заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші, коросту.
Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози, лікували коней, почасти вояків. Не випадково Богдан Хмельницький видав спеціальні універсали з підтвердженням привілеїв тим, хто займався дігтярством.
Нині побутове значення та виробниче застосування дьогтю дуже звузилося. Проте у деяких галузях, особливо в фармакології, він дотепер украй необхідний — у приготуванні деяких лікарських компонентів поки що нема рівних йому замінників.
Перегляньте відеофрагмент «Як виготовляли дьоготь?»
https://www.youtube.com/watch?v=i0Pgsltf8Eo
· Про що розповідається у цій співомовці?
· Чому не вдалося купцям принизити чумака?
· Що висміюється в цьому творі?
· Якими рисами характеру наділений головний герой? Складіть асоціативне гроно.
чумак | розумний |
має гідність | |
кмітливий | |
вміє себе захистити | |
має почуття гумору |
· Чим відрізняється мовлення купців і чумака?
· Чи надає автор у цій співомовці національних рис своїм персонажам? З якою метою?
Тема: розповідь про чумака, який шукав дьоготь у багатих крамницях і пошив у дурні двох купців.
Ідея: уславлення мудрості, кмітливості чумака, вміння відстоювати свою власну гідність.
Жанр: співомовка
Прослухайте співомовку « Запорожці у короля»
- Спираючись на знання з історії, скажіть, у яких справах могли запорожці приїхати до польського короля?
-Чому «ляхи препогані» щедро пригощали козаків?
– Покажіть за допомогою «усного малювання» колективний портрет
козаків та їхню гостину у короля.
– Яку думку мали королівські прислужники, подаючи козаками спочатку сметану?
– Що у співомовці смішне, а що серйозне?
– Яка головна думка твору?
Тема: розповідь про приїзд запорожців до польського короля, їхню сміливість та кмітливість у спілкуванні з ляхами.
Ідея: козаки – славні українці, які володіли неабияким розумом і гострим словечком.
Жанр: співомовка.
Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника на стор. 223-224
Виразно читати співомовки.
Виконати тестові завдання за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9712147
05.06.2023
Тема. Урок мовленнєвого розвитку. Написання листа авторові байок Леонідові Глібову
1. 1. Пригадайте, як правильно писати листи, переглянувши відео ( у відео подається зразок написання листа літературному герою, ви ж з відео берете форму листа, пригадуєте особливості його написання!)
2. 2.(Розпочніть з привітання: Добрий день, шановний Леоніде Івановичу!
Далі зазначаєте, хто пише. Можете декілька слів про себе.
Основна частина - висловити своє захоплення майстерності Л.Глібова. Тобто пишете, що вам дуже сподобалися такі байки, що саме сподобалося, над чим змушує замислитися.)
В кінці ДАТА та від кого (з повагою до Вас учень 6-б класу___________-)
3. Напишіть листа авторові байок Леонідові Глібову, у якому ви можете подякувати йому за цікаві та повчальні байки, або ж розповісти про те, яка з них сподобалась (або не сподобалась), чим саме; можна написати про враження, які справили вони на вас, або розповісти письменникові, чому ви навчилися із прочитаних байок. Пофантазуйте і попрацюйте над листом (5-7 повних гарних речень). За бажанням можна оформити лист на окремому аркуші.
4. Якщо із листом до автора не складається, можна написати листа одному з героїв його байок, а саме: Лисиці, Жабі, Волу чи Щуці.
Домашнє завдання: написати лист, дистанційникам надіслати лист учителю.
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 3 травня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89555774100?pwd=YkYwZ0pHV1VFNjFLeHU1WTVKeUtWZz09
Ідентифікатор конференції: 895 5577 4100
Код доступу: 965
Тема «Муха і Бджола». Зневага до надокучливих, ледачих людей, що живуть за рахунок інших. Викриття дурості й пихатості в байці «Жаба і Віл»"
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство із творчою спадщиною Л. Глібова, навчимося зіставляти описані події в байках із сьогоднішнім реальним життям.
Перегляньте навчальне відео.
Прослухайте байку "Муха і Бджола" Л.Глібова у відео, поданому нижче.
Жанр: байка.
Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.
Мораль байки: засудження нероб та ледарів.
Дайте відповіді на питання (усно).
- Охарактеризуйте образ Бджоли: як вона живе, як ставиться до себе, до своєї праці?
- Чи випадково Глібов обрав саме такого персонажа для порівняння з Мухою?
- Яких людей уособлює Бджола?
- Дайте характеристику Мусі: чим вона займається, якою бачить сама себе, як оцінюють її інші? Яких людей уособлює цей образ?
- Доведіть, що твір «Муха і Бджола» -- байка. Знайдіть оповідну частину і мораль. Поясніть алегорію.
- Чим повчальна байка? Які висновки повинна зробити людина, котра прочитає її?
Перегляньте мультфільм
Прочитайте виразно байку "Жаба і Віл" .
Перегляньте навчальне відео.
Жанр: байка.
Основна думка: «…найлучче жити, Як милосердний бог дає».
Мораль: автор звертає увагу на застосовування тих реальних власних можливостей, які «милосердний бог дає»; засудження жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості.
Дайте відповіді на питання (усно), відповідаючи, шукайте у тексті цитати й зачитуйте їх (де це можливо).
- До чого прагнула Жаба? Навіщо це їй було потрібно?
- Чи схвалює подруга наміри Жаби? А ви? Автор?
- Чи бачили ви в природному середовищі жабу, вола?
- Що характерно для цих істот?
- Чому в байці слова «Жаба», «Віл» пишуться з великої літери?
- З якою метою автор протиставляє цих два образи?
- Чи траплялася вам у житті подібна ситуація до викладеної у байці?
- Що мав на увазі Л. Глібов, коли писав: «Такі і в світі жаби є»?
- Як називається такий прийом? То що таке алегорія?
Виконайте інтерактивну вправу.
https://learningapps.org/4047255
Домашнє завдання. Виразно читати та аналізувати байки.
Виконайте тестові завдання на оцінку за посиланням:
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час:26 квітня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/82665369527?pwd=THpPRHB6aGViMGdvd1lWeVI1RXZzZz09
Ідентифікатор конференції: 826 6536 9527
Код доступу: 137
Тема. Гумористичне i сатиричне зображення. Жанрова рiзноманiтнiсть гумористичних творів. Велика роль гумору в життi українцiв. Л. Глiбов “Щука” (2год.)
“Cмix – це здоров’я, cміхом можна бiльше вразити, нiж лайкою чи навіть бiйкою”, – говорять у народi. Українцi завжди вiдзначалися дотепнiстю, розвиненим почуттям гумору, вмiнням посмiятися не лише над iншими, а й над самими собою. Це допомагало їм пережити важкi часи, якi досить часто випадали на їхню долю. Особливо вiдзначалися гумором запорозькi козаки. Згадайте знамениту картину І. Рєпiна “Запорожцi пишуть листа турецькому султановi”.
Гумористичнi та сатиричнi твори дуже рiзноманiтнi за жанрами. Це i анекдоти, i усмiшки, i гуморески, i спiвомовки, i байки. Саме про байки ми й поговоримо на сьогоднiшньому уроцi.
Перегляньте відеоурок з теми:
Опрацюйте матеріал підручника на стор. 216-218
Байка- невеликий алегоричний твір повчального змісту.
Алегоричний, алегорія - зображення рис характеру людини за допомогою образів тварин, рослин, явищ природи та ін.
Побудова байки:
Оповідь- розповідається певна подія
Мораль - повчання, стислий виклад головної думки.
Отже, основна ознака байки - це алегоричність. Враховуючи основну ознаку байки — алегоричність, виконаємо завдання: з’єднайте стрілочками вади людського характеру з назвами тварин, які їх уособлюють).
Осел | хитрість |
Лисиця | впертість |
Козел | зажерливість |
Щука | дурість, тупість |
Це цікаво!
Жанр байки один з найстаріших жанрів і генетично сходить до казки про тварин, від якої він поступово відокремлюється. Сталої жанрової форми набуває в давній Греції. Основоположником давньогрецької байки вважають напів-легендарного байкаря Езопа (VI ст. до н. є.). Його байки були настільки популярні, що всі байки до V століття до нашої ери діставали назву «Езопових».
У давній Греції до жанру байки зверталися також Архілох, Софокл, Платон, у давньоримській літературі — Енній, Луцилій, Горацій, Федр, Бабрій. У III столітті до нашої ери з'явився збірник індійських байок «Панчатантра». Спочатку байка існує як прозаїчний жанр і тільки пізніше оформлюється як віршовий твір. Уже римські байкарі Федр та Бабрій пишуть віршовані байки, але, в цілому, прозаїчна форма байки переважає в літературі майже до XVII століття. Вершин своїх художніх можливостей жанр досягає в XVII—XIX століттях у творчості Лафонтена, Лессінга, Крилова. З XVII століттям також пов'язана і якісна видозміна байки. Якщо традиційна байка вважалася цілком дидактичним жанром, що ставив моралізаторські завдання й мало звертав уваги на художню форму, то з появою в XVII столітті байок Ж. Лафонтена на перше місце в байці виступає її естетична, власне, художня функція.
В українській літературі жанр байки активно розроблюється у XVIII—XIX століттях (Г. Сковорода, Л. Боровиковський, Є. Гребінка, Л. Глібов, С. Руданський, І. Манжура, М. Старицький). З кінця XIX — початку XX століття жанр байки в художній літературі використовується менше. В українській літературі XX століття до байки зверталися В. Еллан-Блакитний, С. Пилипенко, М. Годованець, В. Поліщук, П. Красюк, П. Глазовий, П. Ребро.
Прослухайте байку Леоніда Глібова «Щука».
Поміркуйте!
— Хто є головним, а хто другорядними героями байки?
— За що Щуку притягли до суду? Знайдіть відповідні рядки в тексті.
— Хто був на той раз суддями? Як характеризує їх автор?
— Знайдіть у тексті опис дій суддів, що підтверджує авторську характеристику.
— Які стосунки склалися між Щукою і Лисицею?
— Чому суд поміняв своє рішення? Як би ви це охарактеризували?
— Кого, на вашу думку, висміяв автор в образах байки?
— Чого учить нас байка, яка її мораль? Чим вона актуальна сьогодні?
Байка «Щука» Леоніда Глібова - гостра сатира на несправедливий суд, у якому нікчемні судді не здатні розібратися у суті справи. Тому такі шахраї, як Лисичка, за хабарі вміють повернути справу на користь кривдника, ввести в оману суддів. І тепер часто звучить крилатий вислів із байки - «і щуку кинули у річку», - коли йдеться про те, що замість заслуженого покарання хтось потрапив у свою рідну стихію, у звичну обстановку її уникнув відповідальності за ганебні дії, за вчинений злочин.
Домашнє завдання.
Виразно читати байку Л.Глібова «Щука», характеризувати образи Щуки та суддів
Виконати тестові завдання за посиланням:
21.04.2023
1.Виконайте конрольний тест за посиланням до 21.00 21.04.:
https://vseosvita.ua/test/start/qwp527
2.Перед написанням контрольного твору обов’язково перегляньте презентацію, яка допоможе вам при написанні творчої роботи:
https://docs.google.com/presentation/d/1n55ZEKfyP0Brsa1SwewYYv9UC5DezDTb/edit?usp=sharing&ouid=103837819158627985728&rtpof=true&sd=true
Твір надіслати не пізніше 25 квітня!
Зарошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
час: 19 квітня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/86001841945?pwd=cTNZWVFGWlIwZkVjNXNvb2pZaUozZz09
Ідентифікатор конференції: 860 0184 1945
Код доступу: 751
Тема. Клим Джура – рятівник світу. Його друзі й вороги. Еволюція Клима від боягуза до супергероя.
Добрий день, діти! Сьогодні ми завершуємо вивчати повість Л.Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9».
Клим Джура – справжній герой, але чи завжди він був таким? Cпробуймо простежити зміни в поведінці та характері Клима, з'ясуймо, як йому вдалося побороти свій страх і з боягуза стати героєм. Можливо, і нам колись доведеться опинитися в подібній ситуації…
Пригадаймо!!!
Гра «Чиї це слова?»
1. "Підійди до мене, дитинко! Зараз як дам боляче!"
2. "Люк раптом почав м'яко вгинатися під моїми ногами, і я шкереберть полетів у чорну прірву."
3. "Раді вітати вас у секретній лабораторії ТТБ."
4. "Ми відпустиммо тебе, як тільки ти цього схочеш. Але у нас є пропозиція. Хочеш взяти участь у таємному експерименті?"
5. "Відпусти мене! Я більше не буду!"
6. "Сьогодні вночі, рівно о третій, на вашу планету прибуває основний десант цивілізації блакитних жаб."
7. "Підкоримо цю смачненьку планетку... Вона нам на один зуб... Лишилося проникнути в їхній штаб."
8. "Климе, якщо ти зараз чуєш моє послання, значить, мене захопили синьомордики."
9. "Прошу пристебнути ремені безпеки. В разі невиконання цієї інструкції транспортний об’єкт може загутися у часовому коридорі."
10. " Климе, заспокойся! Головне, що ти майже вилікувався від страху!"
11. "Сім тисяч років тому Земля вже зазнала нашестя блакитних жаб."
12. "У мене в лівій кишені фартуха лежить маленька полотняна торбинка."
13. "Усім вишикуватися в колону по два! Взятися за лапи! Кроком руш до своїх капсул. "
14. "Повертайтесь додому і ніколи, чуєте, ніколи не прилітайте на Землю!"
15. "Ви, певно, зголодніли з далекої дороги? Ану, швидше мийте руки й сідайте до столу!"
Перегляньте навчальне відео:
Характеристика головного героя
- Клим-син, Клим-онук, Клим-друг, Клим-учень.
- Згадайте Клима в праці, у побуті, його темперамент, зовнішність, ставлення до родини, людської моралі.
Прослідкуйте, чи змінювався настрій, характер та поведінка головного героя протягом усієї оповіді
Заповніть анкету головного персонажа
Прізвище, ім'я та по батькові | Джура Клим Миколайович |
Місце проживання | У звичайному місті, у звичайному будинку |
Вік | Середній шкільний |
Рідня | |
Риси характеру | |
Поведінка, вчинки | |
Заняття | |
Стосунки з однолітками, дорослими, рідними | |
Товариші Клима | |
Вороги | |
Літературна скринька
Охарактеризуйте образ Клима за таким планом:
1. Хто такий Климко Джура, з якої сім’ї походить?
2. Вік хлопчика.
3. Зовнішній вигляд.
4. Заняття, уподобання.
5. Поведінка, вчинки.
6. Стосунки з однолітками, дорослими, рідними.
7. Риси характеру.
8. Ставлення автора до героя.
9. Моє ставлення до героя (що подобається, що ні).
10. Значення образу героя.
Домашнє завдання. Письмово характеризувати образ Клима за планом.
Підготуватися до контрольної роботи.
14.04.2023
Тема. Проблеми сміливості й боягузтва в повісті
Головне – це вміти здолати свій страх.
Леся Воронина
Добрий день! Сьогодні ми продовжуємо мандрувати сторінками повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9».
Поміркуйте!
Ø Чи доводилося вам коли-небудь відчувати страх?
Ø Як ви себе в цей момент почували?
Ø Як ви вважаєте, чи соромно бути боягузом? Чому?
«Боягуз, котрий переміг свій страх – найсильніша людина у світі».
Ø Чи погоджуєтесь ви з твердженням Л. Ворониної?
Відомо, що боятися – це цілком нормальна реакція людини. Психологи стверджують, що відчувають страх усі люди, навіть ті, які здаються безстрашними і кожен їх день пов'язаний із переборенням того ж таки страху. Наприклад, рятівники, пожежники, охоронці й ін. Тема переборення почуття побоювання, страху постійно піднімається в різних видах мистецтва.
Перегляньте навчальне відео:
Ознайомтеся з паспортом твору.
Тема – Людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів. Навіть Синьоморд — хоча спочатку нашому героєві треба змінитися самому: пройти небезпечні випробування, навчитися миттєво приймати рішення, від яких залежить доля людства.
Ідея – не потрібно боятися складних ситуацій, рідні люди не залишать ніколи тебе у біді, потрібно знати своє коріння і й любити своїх рідних.
Головна думка – заклик поважати своїх батьків, бабусів і дідусів.
Поміркуйте!
Ø Чи сподобалася вам прочитана повість? Чим?
Ø Що для вас стало найнепередбачуванішим у повісті?
Ø Уявіть себе на місці Клима. Чи ви діяли б так як він?
Ø Що таке ТТБ?
Ø На кого були схожі батьки, коли повернулися з Єгипту?
Ø Яку зброю запропонували проти синьомордів?
Ø Як працює часоліт?
Ø Коли Земля зазнала нашестя блакитних жаб вперше?
Ø Яка основна мета прибульців на Землі?
Ø Який інструмент знайшов батько в піраміді?
Ø Якими були космічні кораблі прибульців?
Ø Де прибульці переховували бабусю Соломію?
Ø Чому не вбили синьомордів?
Ø Де знаходився жаб'ячий центр керування?
Ø Що змусило Клима вступити в бій з прибульцями?
«Займи позицію»
- Чи можна вважати Климка боягузом? (Відповідь аргументуйте.)
Відгадайте кросворд.
1. Ім’я Кактуса.
2. Щоб не давати справжньої клятви, Клим … пальці.
3. Місце, де офіційно працювала бабуся Соломія.
4. Автомобіль часу.
5. Як лагідно всі звали бабусю Клима?
6. Прізвище Сашка-Кактуса.
7. Таємне Товариство …
8. Часоліт приземлився на …
9. Бабуся заховала таємничі пристрої на …
10. Ключ від машині часу був захований під горщиком з квіткою …
11. Як звали головного героя.
12. Без магічних можливостей, прибульці – це звичайнісінькі …
«Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9» – пригодницька повість сучасної української письменниці Лесі Ворониної. У ній, як і в наших улюблених казках, добро перемагає зло. Але цікаво те, що герої-переможці в ній не відважні богатирі й мужні воїни, а, як не дивно, боягузи. Ви сьогодні познайомилися із хлопчиком, який врятував планету, переборовши самого себе. Можливо, він не позбувся свого боягузтва до кінця. Адже це природна властивість людини. Але він навчився із своїм страхом співіснувати. Ще давні філософи говорили: «Якщо хочеш перестати боятися, йди в сторону страху!» Тобто не відступай перед труднощами, перешкодами, намагайся їх здолати, і поступово ти виробиш тактику переборення власного страху або невпевненості.
Домашнє завдання .
Виконайте тестові завдання:https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9715368
12.04.2023
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час:12 квітня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89691093648?pwd=VVI3c3RscWZMVEc2dzYwdkpDa3pvdz09
Ідентифікатор конференції: 896 9109 3648
Код доступу:974
Тема. Леся Воронина - сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9» - фантастична , романтична повість про виховання гідності та мужності.
Добрий день, діти!
Сьогодні ми продовжуємо працювати над розділом «Пригоди і романтика». Пропоную познайомитися з творчістю сучасної письменниці, авторки багатьох книг для дітей. Це Леся Воронина. Письменниця, перекладачка та радіоведуча. Народилася в Києві 1955 року. Тут її можна зустріти й сьогодні, адже пані Леся напрочуд енергійна й бере участь у різноманітних літературних проектах, а щочетверга її програма звучить із радіоприймачів на «Радіо Культура». Вигадувати свої фантастично-пригодницькі історії та «лякачки» почала ще в дитячому садочку, завдяки чому легко здобувала прихильність серед однолітків і викликала невдоволення вихователів. У школі зацікавилася українським фольклором, співала в хорі, а також захопилася східними двобоями та йогою, тож не дивно, що її герої частенько мають чорний пояс карате й володіють внутрішнім спокоєм і силою не гірше, ніж сам Брюс Лі. Нині Леся Воронина має іще одне серйозне захоплення – подорожі. Раніше мандрувала автостопом Україною, на байдарках Польщею, тепер літає до Бразилії та інших далеких країн по враження й нових героїв для своїх історій. Твори Лесі Ворониної відзначено багатьма преміями: її книжка «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів» перемогла в конкурсі «Дитяча Книжка року BBC 2012», а видання «Сни Ганса Християна» удостоєно Першої премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» і до того ж зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена.
Ознайомтеся з життям і творчістю письменниці, переглянувши відео.
Перегляньте відеосюжет.
В одному з інтерв’ю Леся Воронина зауважила:
- Мені здається, що найгірші вчинки людина робить під впливом страху. Наше суспільство ніби й справді заражене вірусом страху, і я дуже хочу, щоб ми його позбулися. Щоб ми не привчали своїх дітей змалечку пристосовуватися й озиратися на всі боки, втягнувши голову у плечі. Отож, герої моєї пригодницько-фантастичної повісті, потрапляючи у небезпечні, а часом і неймовірні ситуації, вчаться долати переляк і перемагати власну слабкодухість, рятуючи інших.
Боягузів завжди осуджують у народі, вони є і предметом насмішок. Про них складено багато гуморесок, жартів та анекдотів.
- А як можна побороти страх? Відповідь на це запитання ми спробуємо отримати впродовж декількох уроків, вивчаючи повість Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9».
Пропоную переглянути буктрейлер до твору.
Домашнє завдання.Ознайомтеся з матеріалом підручника на с.194-196.
Прочитайте повість «Таємне товариство боягузів , або Засіб від переляку №9»
Тема. Урок виразного читання. Читання прозового уривка з повісті «Митькозавр з Юрківки , або Химера лісового озера»
Добрий день! Сьогодні ми вирушимо у подорож під назвою «Світ виразного слова».
Виразне читання є одним із засобів перевірки розуміння нами твору. А що ж ми з вами знаємо про науку виразного читання?
Перегляньте навчальне відео:
- Що ми розуміємо під виразністю читання? (Виразне читання – один із методів вивчення літератури, воно забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору )
- Які засоби виразного читання ми знаємо? ( Це сила, мелодика, тон голосу, темп читання, паузи, логічні наголоси)
- Чим повинен володіти читець під час виразного декламування твору перед аудиторією? (Обов’язок виконавця — малювати інтонацією, тобто технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст тексту, збуджуючи уяву слухача, впливаючи на нього своїми почуттями та вольовими імпульсами)
- Для чого необхідно знати специфіку техніки виразного читання? (В ідеалі треба домогтися того, щоб промовляння чужого тексту сприймалося як процес говоріння, як акт формулювання власної думки. А домогтися цього допомагають саме засоби виразного читання)
- Яка роль надається розділовим знакам під час виразного читання? (Оскільки розділові знаки ставляться з метою розмежування окремих частин у потоці мовлення, то вони допомагають тому, хто пише, виразніше передавати свої думки і почуття, а тому, хто читає, - краще, точніше сприймати текст )
- Чому в процесі читання потрібно дотримуватись пауз? (Залежно від того, чи попереджує пауза думку, чи затримує увагу на сказаних словах, вона може стояти у будь-якій частині фрази. Емоційний вплив паузи сильніший вслід словам, які прозвучали, коли мовчанням ми ніби підкреслюємо їх важливість)
- Як на вашу думку, для чого читцеві під час виконання того чи іншого твору необхідно пройнятися ним, зрозуміти і сприйняти його героїв? (Вчитуючись у твір, декламатор намагається уявити собі живі картини і живих героїв, змальованих автором, збагнути найголовнішу ідею, висловлену у творі, осмислити свою виконавську позицію та свій виконавський намір і донести усе це до слухачів )
- Яке значення приділяється інтонації під час виразного читання? (Живої людської мови без інтонації не буває. Подібно до тональності в музиці, інтонація створює мелодійний ряд мови, надає словам звукового забарвлення, підкреслює смислові й емоційні відтінки фраз.
Домашнє завдання: виразно читати прозовий уривок з повісті "Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера", який найбільше запам’ятався або сподобався. Зняти відео та надіслати на вайбер учителю. Прочитати повість Лесі Ворониної«Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9».
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час:5 квітня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84108009085?pwd=SU1iR0R0THFsdXh5d2VLbEVxQndmZz09
Ідентифікатор конференції: 841 0800 9085
Код доступу:712
Тема. Ярослав Стельмах «Митькозар з Юрківки, або Химера лісового озера». Характеристика образів Сергія і Митька. Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків.
Допитливість – одна із тих якостей, що спонукала героїв твору Я.Стельмаха до пошуку загадкової істоти. Давньогрецький філософ Сократ колись сказав: «Якщо ти будеш допитливим – то будеш розумним».
· Як ви розумієте ці слова?
· Чи згодні ви з ними?
· Чи можна ці слова пов’язати з героями нашої повісті – Митьком та Сергійком?
- Яке місце займають персонажі у творі?
- Якими ви уявляєте героїв повісті?
- Чому автор не дає докладного опису портрету хлопців?
- Якими рисами характеру наділив автор Митька та Сергійка? Які епізоди із тексту підтверджують вашу думку?
- Як ставляться до героїв інші персонажі твору і чим це зумовлено?
- Як ставиться до своїх героїв автор?
- Яке ваше враження від знайомства із Митьком та Сергійком?
- Перегляньте навчальне відео з теми:
Гра «Павутинка»
Поєднайте імена героїв з рисами їхнього характеру.
допитливі | Митько Сергійко | ліниві |
необережні | дотепні | |
підозрілі | кмітливі | |
веселі | задерикуваті | |
боягузливі | рішучі |
Усна характеристика образів Сергія і Митька
1) Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко — звичайні школярі-шестикласники.
2) Риси характеру хлопців: а) чемність і доброта; б) мужність і винахідливість;
В) повага до батьків і людей похилого віку;
Г) наполегливість і довіра; д) на зло відповідають добром.
3) Здібності героїв:
А) любов до книги; б) прагнення пізнати багато цікавого;
В) надання допомоги тому, хто її потребує;
Г) вміння орієнтуватися у природному довкіллі;
Д) мрія про славу.
4) Дослідження хлопців не були марними.
5) Значення образів Сергія і Митька для сучасного школяра.
Аналіз художніх засобів твору .
Розподіліть художні засоби, що є у творі, за видами.
Ботанічка; сушити голови; вигравати в уяві; привабливі веселкові барви; діточки; нам’яти вуха; двоє лобуряк на голову старенькій жінці; сісти на шию; надщербити несхитність; стрілка гойднулася в нашу сторону; переборщили трохи; хвацькі й одчайдушні (мандрівники); шкірити зуби; пошарпаний (велосипед); юні лівінгстони; розчервонілий вусатий (здоровань); накинути оком; дременув; худющий; опецькуватий; кинути погляд, і ходу, паняй, куди очі бачать; мов йому замакітрилось; розтелепа; голубінь неба заглядає в синь лісового озера; птахи радіють; раз плюнути; мухолови; насурмонені; поганий (поголос); не потикається; сліди лап, мов від крокодила; мовчазний таємничий (ліс); казковими (велетами); докори совісті вгризалися в душу; став мов укопаний.
Вид художніх засобів | Приклади |
Епітети | |
Згрубілі, просторічні слова | |
Метафори | |
Порівняння | |
Фразеологізми | |
Літературний диктант.
1. Назва села, у якому відбувалися пригоди героїв В. Нестайка.
2. Ім’я одного з героїв повісті Я. Стельмаха, який запропонував назву химері лісового озера.
3. Тварини, з яких мала складатися колекція.
4. Шкільний предмет, який вивчатимуть у 6 класі Сергій і Митько.
5. Ім’я героя повісті Я. Стельмаха, у майбутньому майстра велоспорту.
6. Ім’я Сергієвого друга.
7. Ім’я героя повісті Я. Стельмаха, любителя музики.
Домашнє завдання: за планом письмово характеризувати образи Сергіята Митька.
24.03.2023
Тема. Ярослав Стельмах "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера". Уява, фантазія романтичність у житті сучасної людини. Реальні та пригодницькі події в повісті
Діти, сьогодні ми продовжимо мандрувати сторінками захоплюючої повісті разом із героями, веселими та невгамовними.
Романтика, мрії, фантазія — одвічні супутники людини. Вони роблять наші будні кращими, цікавими, наповнюють їх змістом, надихають нашу уяву на створення нового, невідомого…Найбільшою мрією героїв повісті «Митькозавр із Юрківки…». був відпочинок на природі. Хлопці й гадки не мали, що літні канікули для них перетворяться на справжні пригоди.
Пригадайте!!!
• Який твір називається пригодницьким? Наведіть приклад.
• Що об’єднує такі поняття, як «мрія» і «фантазія»? Чи завжди збуваються ваші мрії? Від кого або від чого це залежить?
• Чи важливий для сучасної людини романтичний порив, уміння фантазувати, уявляти?
Перегляньте буктрейлер до твору
Перегляньте відеоурок:
• Згадайте, які веселі пригоди траплялися з вами під час літніх канікул, відпочинку?
Встановіть послідовність подій у творі
https://learningapps.org/9819845
« Складіть слова»
Складіть із розрізнених літер ключові слова, без яких Митько та Сергій не провели б канікули так цікаво, змістовно і з користю.
В У А Я А Ф Я Т Н З А І О Р А М Т Н И А К
"Продовжіть речення"
- Я вважаю, що багата уява, фантазія відіграють у житті сучасної людини....
- Тому що...
- Наприклад...
- Отже...
Пригадайте сюжет повісті, виконуючи тестові завдання за посиланням:
https://learningapps.org/2220392
Використовуючи цитати із твору, доведіть, що Митько та Сергійко:
· люблять природу;
· розсудливі, допитливі;
· дружелюбні;
· сміливі шукачі пригод;
· мають почуття гумору, можуть покепкувати не лише з інших, а і з себе самих.
Усе почалося із приїзду Митька та Сергійка в село до бабусі на літні канікули. Простежте, які реальні та пригодницькі події з ними відбувалися і чому.
— З якою метою приїхали хлопці в село? Які реальні події трапилися з ними в Юрківці?
— Чи мріяли Митько та Сергійко про пригоди? Які пригоди трапилися з ними?
— Як поводилися хлопці у складних ситуаціях (коли пливла по озеру голова химери; коли впізнали голос Василя, дізналися, що їх розігрували, хотіли насміятися)? Як би ви поводилися в подібній ситуації?
- Чи вдалося розкрити Митькові і Сергійкові таємницю лісового озера?
- У чому виявилася ця таємниця ?
- Чи можна вважати твір «Митькозавр з Юрківки, або химера лісового озера» пригодницьким? Чому? Особисту думку обґрунтуйте.
-А чи потрібна людині уява і фантазія взагалі?
Домашнє завдання:дібрати цитати до хактеристики образів Сергія та Митька.
Дистанційникам:
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час:22 березня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87449711210?pwd=QmM1dFI3RStGZTc3dE5wMzlQWkFiUT09
Ідентифікатор конференції: 874 4971 1210
Код доступу:312
Тема.Ярослав Стельмах. Коротко про митця. «Митькозавр з Юрківки, або химера лісового озера». Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті.
Добрий день! Ви, звичайно, чули про динозаврів, іхтіозаврів, птеродактилів та інших величезних і дивних тварин давнього-прадавнього світу. Внаслідок змін у природі їх не стало. Хоча деякі види змінилися, пристосувалися й навіть дожили до наших днів. А раптом десь, у найглибших земних чи водних глибинах ще живуть ті самі страшні чудовиська? Говорять же про таке озеро Лох-Несс шотландці, спостерігають же моряки в океані за якимись дивними створіннями. Жагою відкриттів прониклися й герої повісті Ярослава Стельмаха, з життям і творчістю якого ми сьогодні розпочинаємо знайомитися.
.jpg)
Перегляньте навчальне відео.
Опрацюйте матеріал підручника на стор.178
- Розгляньте ілюстрації динозаврів та інших древніх тварин, розкажіть, що ви про них знаєте. Прочитайте заголовок повісті, яку ми сьогодні розглядатимемо і скажіть, чи зацікавив він вас, чим саме. Як ви думаєте, про що цей твір?
Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» – це пригодницька повість, написана Ярославом Стельмахом, у якій автор знайомить читача із двома шестикласниками і розповідає про їхні літні пригоди.
Літературний рід: епос.
Жанр: пригодницька повість (Пригодницько-романтична повість – події розгортаються з елементами таємничості й загадковості, герої беруть участь у детективний розслідуваннях, з ними трапляється щось несподіване) Головне: сюжет повісті описує пригоди Сергія і Митька, які трапилися з ними влітку після п’ятого класу.
Ідея: возвеличення справжньої дружби, духу пригод, гарного ставлення до старших; підтримка креативності, сміливості, наполегливості, працелюбства; засудження хитрості, брехні, пихатості.
Головні герої: Сергій Стеценко, Митько Омельчук, Василь, ботанічка, батьки хлопчиків.
Словникова робота
- З'ясуйте, що таке химера, химерний.
- Запишіть асоціативний ряд до слова химерний.(Дивний, незвичайний, чудний, незвичний, страшний, таємничий)
Домашнє завдання.
Перекажіть ключові епізоди повісті за самостійно складеним планом, висловіть свою думку про них. Намалювати афішу до фільму під назвою «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки». Виконати тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1427219За бажанням: підготуйте ілюстрації до твору.
17.03.2023
Тема.РМ Усний переказ епізодів повісті В.Нестайка «Тореодори з Васюківки» із докладним цитуванням авторського тексту.
1. Вибрати найцікавіший епізод з повісті.
2. Навчитись гарно його переказувати, використовуючи якомога більше авторських слів.
3. Записати відео на телефон переказу того епізоду, який ви обрали.
4. Прислати на вайбер в особисті повідомлення (переказ має бути до 3 хв.)
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час:15 березня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/86076343105?pwd=WktmQmxaNlVPVjJ5bHd1L0pZeHZldz09
Ідентифікатор конференції: 860 7634 3105
Код доступу:371
Тема. В.Нестайко «Тореодори з Васюківки». Образи Яви Реня та Павлуші Завгороднього. Характеристика улюбленого героя
Добрий день, дорогі діти! Сьогодні ми з вами вирушаємо у чарівну подорож до села Васюківка. Ми продовжимо знайомство із повістю В. Нестайка «Тореодори з Васюківки»
Перегляньте навчальне відео.
Іван Рень та Павло Завгородній — найкращі друзі. Пригода — це невід’ємна частина життя хлопців. Вони добрі та чуйні, …
- Хлопчики – ваші однолітки. Вони здатні на вигадки, бешкетують, завдають клопотів оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять не зо зла, це – так би мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми, читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами, бо у пригодах, у різноманітних приємних і неприємних ситуаціях гартується воля, характер людини і справжня дружба.
Синонімічний ланцюг. Робота в зошиті.
Доберіть синоніми до слова друг, які синоніми вжито у тексті? (друг – товариш, дружище, побратим, напарник, приятель).
Робота з прислів’ями.
Усна народна творчість має безліч прислів’їв, якими можна охарактеризувати людину. Які ж прислів’я характеризують наших героїв? Обґрунтуйте свою думку.
- Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
- Дерево міцне корінням, людина — друзями. - Ми з тобою, як риба з водою.
- Дружба родиться в біді, а гартується в труді. - Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.
- Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.
- За сто робіт береться, а ні одна не вдається. - Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не складеш.
- Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.
-Друзі пізнаються в біді.
Робота над характеристикою героїв твору.
Запишімо те хороше, що притаманне хлопчикам, і те, що, на вашу думку, не красить підлітків.
ПАВЛУСЬ
+ ЯВА _
Кмітливі бешкетники
Винахідливі неслухняні
Люблять тварин необачні
Вміють дружити не бажають вчитися допитливі, дотепні сміливі, із почуттям гумору
- Як ми можемо пояснити риси вдачі хлопчиків, які не красять їх? - Охарактеризуйте свого улюбленого персонажа (Ява Рень - енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків. Павлуша Завгородній - кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці).
«Кола Вена»
Називіть риси характеру Яви та Павлуші, знайдіть між ними спільні .
Риси характеру.
Непосидючий, веселий, гомінкий, не надто наполегливий, робить все швидко, незважаючи на результат, трішки брехливий, непідкупний, природжений детектив, добрий, чуйний, справедливий, гуморист, бешкетник, любить пригоди, здатний на вигадку, друзі-п'ятикласники, пригода – невід'ємна частина життя хлопців, доброта, чуйність, справедливість, винахідливість, не подобається вчитися.
Створіть сторінки Павлуші та Яви у соціальній мережі «Фейсбук».
Домашнє завдання: ви охарактеризували героїв позитивно, тому шо їхні пригоди сподобалися вам, ваші мрії подібні до їхніх, адже вони ваші ровесники. Але послухайте ще одну думку. До нас надійшов лист від громадянки з особливими переконаннями.
ЛИСТ: « За що діти люблять Яву і Павлушу? Як така поведінка може вплинути на виховання підростаючого покоління? З кого брати приклад?! З тих хлопців, які випустили під час лекції в клубі пугутькала, внаслідок чого лектор упав із трибуни і вилив собі на голову графин з водою; повісили на телеантену старі дідові підштаники; зіпсували свинарник! Це хулігани! Я згідна з думкою діда Салимона, що це гангстери, а не хлопці! Ким тут захоплюватися? Як можна дозволяти дітям таке читати? Ява і Павлуша тільки прославитися хочуть" і не більше!!!
Чи можете ви захистити Яву і Павлушу перед цією панею?
Доведіть, що Ява і Павлуша хороші діти, спираючись на текст, цитуючи окремі моменти.
10.03.2023
Тема. В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». Смішне, комічне у творі. Проблематика повісті.
Добрий день, діти! Ми продовжуємо сьогодні на уроці працювати над повістю В.Нестайка«Тореадори з Васюківки», на якому ще раз згадаємо найцікавіші сторінки твору, поговоримо про веселих друзів, які весь час вигадують авантюри і потрапляють у пригодницькі ситуації.
Перегляньте навчальне відео.
Читаючи повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», важко стримувати усмішку. Ява і Павлуша – ваші однолітки. Вони здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять не зі зла, це – так би мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми, читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами. Та й як не сміятися, адже Всеволод Нестайко – майстер гумористичної прози.
Теорія літератури.
Явища та образи в художній літературі, що викликають сміх через невідповідність між дією й наслідками, між метою й засобами досягнення її, називають комічним.
Розгляньте таблицю «Засоби творення комічного»
1 | Надання предмету зображення невластивих йому рис | «Таке катання було, на мою думку, образою для велосипеда» |
2 | Неграмотна дитяча мова | Ярищині «загаза чортова», «так тобі й тгеба », «щоб ти гозбив свою погану могду» |
3 | Уживання приказок, прислів’їв, фразеологізмів | «Причепився, як реп’ях до собаки», «шукай вітра в полі» |
4 | Несподівані порівняння | «Очі – наче тракторні фари», «землю гребе ногами, як екскаватор» |
5 | Надання незвичних для тварин кличок | Корова Контрибуція. Бугай Петька, цап Жора |
6 | Використання зниженої лексики | «Вуха пообриваю, анциболотники, авантюрист шмаркатий» |
7 | Перебільшення | «Трирічне дівча могло зараз нас брать за п’яти, кидать у торбу й нести на базар» |
8 | Використання наукової і професійної лексики в буденній ситуації | «Політ пройшов нормально» |
Крім названих засобів комічного автор, щоб зробити розповідь яскравішою, образнішою, використовує різні художні засоби.
Виокреміть з поданих художніх засобів епітети, порівняння, метафори.
Художні засоби
Нам’яти вуха; сталь, а не характер; прекрасна, благородна ідея; причепилося те ім’я до нього, як реп’ях до собачого хвоста; найкращий друзяка; мисливець завзятий; розлючений бик; червоний, мов рак; півдня загоряв на ізоляторах (на стовпі); все, що було поганого на дорозі, ми підібрали на свої штани і сорочки; очі, наче тракторні фари; славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон; землю гребе, як екскаватор; схожий, як свиня на коня; червоно-біло-зелена каша; репаються смугасті бомби; страшнюче мурмило; ллється червона кавуняча кров; вітер гуляє по сцені; ми жували слова.
Проблематика твору
В. Нестайко порушив проблеми у творі “Тореадори з Васюківки” :
- повага до ближнього, вміння розуміти його;
-турбота про власне здоров'я як одну з людських цінностей.
Спробуйте відшукати у тексті як автор порушив питання повага до ближнього, вміння розуміти його.
- Знайдіть як автор змальовує турботу про власне здоров'я як одну з людських цінностей.
- Спробуйте відшукати, які ще питання порушує автор у творі.
Домашнє завдання:
Розгадайте літературний кросворд.
https://learningapps.org/4882418
Виконайте тестові завдання за посиланням на оцінку:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5936727
08.03.2023
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 08 березня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/86152713206?pwd=RUkwZWxvRzc0Y2FoaXZGdVlLempJQT09
Ідентифікатор конференції: 861 5271 3206
Код доступу:214
Тема. Мрія і дійсність, романтичне у повісті.
Добрий день! Усі ми були колись маленькими, і в усіх нас були свої дитячі мрії. Ми, дорослі, мріємо і зараз і, мабуть, мріятимемо все своє життя. А хіба ж у цьому є щось погане? Вміння мріяти — це прекрасно! Адже мріючи, ми наближаємо себе до мети. Та дитячі мрії відрізняються від того, про що ми мріємо вже у дорослому віці. Ех, якби ж то можна було повернутися в дитинство, у свої дитячі мрії…
Поміркуйте! Американський поет К.Сенберг сказав : «Все, що існує на світі, колись було мрією». Чи погоджуєтеся ви з цим висловом?
Перегляньте навчальне відео.
Згадаймо персонажів повісті. Вікторина «Хто це».
1. « - Опозогив! – Вона букву «р» не вимовляє. – Маму – депутата на все село опозогив. Загаза чочтова!»
2. «Противна й плямиста, як географічна карта»
3. «Мисливець завзятий, на полюванні, коли стріляє, ліве око онучею зав’язує, бо в нього ліве око без правого не примружується»
4. «… баштанник наш – ото тигр! Ох же ж б’ється! Як улупить своєю кістлявою рукою по штанях – два дні чухаєшся»
5. «Він мене малиною частував. У них було багато в саду малини, а в нас не було. А малину з молоком – ви ж знаєте!»
6. «Я біг поряд з Явою нога в ногу, наче ми були одним механізмом. І мені здалося, що серця наші теж б’ються, наче одне серце»
7. «Депутат райради, ланкова кукурудзоводів»
8. «А взагалі характер ого-го-го! Сталь, а не характер. Таких на мільйон один буває»
9. «Бігала навколо калабані і гукала на нашу адресу якісь свої коров’ячі прокльони»
Пригадайте!
• Що будували Ява і Павлуша під свинарником?
• Які назви мали б носити станції лінії метро у Васюківці?
• Скільки коштував би проїзд у метро? Хто мав би право їздити безкоштовно? Скільки платила б учителька математики?
• Як звали Явину корову?
• Яке око примружував дід Варава, коли стріляв на полюванні?
• Хто з героїв казав так: “Опозогив! Маму – депутата на все село опозогив. Загаза чогтова!”?
• Що було зображено на килимку, який Павлуша приготував для кориди?
• Яку оперу співали тореадори Ява і Павлуша, йдучи на бій із коровою?
• Де побачив Ява свого друга після того, як Павлуша вдарив Контрибуцію по губі?
• Де опинилися хлопці, втікаючи від корови? Скільки часу вони простояли у бридкій слизькій багнюці?
• Чим частував Ява свою корову після кориди?
• Як назвав Павлуша Яву, коли той опускався на цеберку в криницю?
• За що хлопці не любили Карафольку?
Словникова робота.
Романтик - людина, схильна до мрійності.
Романтичний – мрійний, емоційно піднесений.
Розгляньте аблицю «Чи можна Яву і Павлушу назвати романтиками?»
Так Ні
|
|
- Домашнє завдання: дати письмові відповіді на питання:"Чи можемо хлопців назвати романтиками, аргументуйте цю думку".
- "Чому мрії хлопців часто не втілювалися в життя? Що б ви їм порадили?"
Твори Всеволода Нестайка - сонячні, життєствердні,
після яких хочеться жити на повну силу ,
насолоджуватись романтикою буднів
і завжди почуватися дитиною.
Хольхе Анференс
Діти, чи любите ви пригоди?
А ви хочете швидше вирости , подорослішати чи бути якнайдовше дитиною? Чому ?
Всеволод Нестайко у дитинстві хотів скоріше вирости , у нього були на це причини, але коли став дорослим, то дуже хотів повернутися у світ дитинства, але вороття немає. Та Всеволод Зіновійович знайшов шлях, щоб здійснити свою мрію – став дитячим письменником . Прочитивши його твори Хольхе Анференс написав : «Твори Всеволода Нестайка - сонячні,життєствердні, після яких хочеться жити на повну силу , насолоджуватись романтикою буднів і завжди почуватися дитиною».
Запрошую вас у світ дитячих мрій, пригод, дружби сторінками творів Всеволода Нестайка. Тема нашого уроку. В. Нестайко - відомий у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки» захоплюючий пригодницький сюжет твору».
Перегляньте навчальні відео.
Опрацюйте матеріал підручника на стор.140
Теорія літератури.
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.
Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.
Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.
- Хто ж такі тореадори?
Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор(від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.
.jpg)
Паспорт твору.
Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.
Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння почуття гумору та засудження необдуманих вчинків.
Жанр: пригодницький та гумористичний твір.
Композиція.
Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, родинами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.
Зав’язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (вирити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зробити підводного човна, витягти з колодязя щеня).
Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.
Розв’язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.
Письменник Всеволод Нестайко переконаний, що в пошуках пригод не обов’язково відправлятися в морські подорожі чи шукати екзотичні острови. Варто лише захотіти цього, як це роблять герої його творів – ваші ровесники.
Буктрейлер «Тореадори з Васюківки»
Домашнє завдання:прочитайте повість.
Перегляньте фільм (за бажанням)
Тема. Контрольна робота за творчістю Станіслава Чернілевського, Ірини Жиленко, Ігоря Калинця, Емми Андієвської
Добрий день, діти. Час перевірити свої знання.
Допоможуть нам у цьому тестові завдання. Бажаю успіху!
Домашнє завдання: читати повість «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка на с.142-176
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 24 лютого 2023 12:20
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83361511984?pwd=V3A5cHlKeDMrYjNuOHJReDlXcUNSQT09
Ідентифікатор конференції: 833 6151 1984
Код доступу:753
Тема. Урок позакласного читання. Емма Андієвська. «Казка про двох пальців»
Доброго дня, дорогі мої шестикласники! Сьогодні пропоную вам здійснити подорож казковою країною української діаспорної письменниці, поетеси та художниці Емми Андієвської. Ця країна незвичайна, особлива, тому що створена фантазією творчої особистості, митця слова. Казковий край дуже схожий на реальний світ, у якому ми живемо. Ми уже знайомі з творчістю Емми Андієвської і разом опрацюємо ще один її твір - «Казку про двох пальців». «Казка про двох пальців» - це абсолютно фантастична історія, просто казка — трохи весела, трохи іронічна, трохи сумна. Але стільки в ній прихованої мудрості! І про те, що кожному із нас потрібен друг. І про те, що інколи близькі люди бувають такими далекими по духу, тому сваряться між собою, не розуміючи, що дружба та єдність - сила здатна подолати всі життєві труднощі.
Прочитайте казку за посиланням:
Або ж прослухайте:
Емма Андієвська. «Казка про двох пальців»
Чи сподобалась вам казка?
- Перерахуйте дійових осіб твору, хто є головними персонажами?
- Які казкові герої згадуються у творі?
- Як автор зображує представників невидимого світу?
- Що таке сюжет? (Конкретна система подій, у яких розкриваються характери у їхній взаємодії.)
- Які складові сюжету ви знаєте? (Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.)
Експозиція: «Сталося це тоді, коли ще рука мала сім пальців, на небі оберталося сім планет, а кожній людині дано було сім доль».
Зав’язка: «… двоє найменших пальців, дочекавшись, поки рука заснула, (…) сплигнули вниз і пішли в світ…»
Кульмінація: «…їм остаточно перехотілося знати, хто з них найкращий, оскільки їхня сила, заки вони сміялися, зросла настільки, що не було вже з ким їм мірятися».
Розв’язка: «Від того часу всі пальці помирилися між собою і зажили в злагоді з братами на самому краєчку руки».
Визначимо тему та ідею твору.
Тема: розповідь про пригоди двох пальців, які намагалися вирішити, хто з них кращий.
Ідея: сміх та жарти об’єднують, і ніщо не може здолати їх силу; уславлення братерської любові, ладу в родині, взаємодопомоги; засудження розладу та боротьби між ріднею, війни.
- Які проблеми порушує Емма Андієвська у казці?
(Основна проблема, порушена у «Казці про двох пальців», - це проблема дружби та єдності, сила яких здатна подолати всі життєві труднощі. Також у творі розкривається могутність гумору та щирого сміху, що дає змогу протистояти будь-якому ворогові. Автор торкається проблеми родини, стосунків дітей у ній, суперництва між ними, що веде до ослаблення кожного із членів родини окремо та родини як єдності загалом, та засуджує розбрат та розлад у сімейних стосунках. Метафорично історія двох братів-пальців відображає ідею й державної, національної єдності, перегукується з історичним минулим Київської Русі часів суперечок між князями.
- Чи актуальні вони для сучасної людини? Чому?
Заповніть таблицю, яка допоможе визначити рівень розуміння вами змісту казки.
Читаючи «Казку про двох пальців» Емми Андієвської, я | |
дізнався (дізналася) про… | зрозумів (зрозуміла), що….. |
|
|
|
|
Домашнє завдання: виконати на оцінку тести за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6217660
22.02.2023
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 22 лютого 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87097770093?pwd=eDZLalhRancvdGYrUmYxVjVpc0tnQT09
Ідентифікатор конференції: 870 9777 0093
Код доступу:798
Тема. Порушення питань моралі, дружби, сили слова у притчі «Говорюща риба». Образи твору.
Дорогі шестикласники! Сьогодні ми помандруємо у казку „Говорюща риба”. Мова піде про добро і любов до світу; порушення законів моралі, дружби, сили слова; принципи толерантного ставлення до інших. Розбудимо у своїх серцях терпимість і милосердя, бо без цього немає повноцінного життя.
Поміркуйте!
1.Від чого залежить доля людей, схожих на «говорющу рибу»? 2. 2.Чи всім дано почути голос риби?
Алегорія – наділення таврин рисами людського характеру.
Дружба - безкорисливі взаємовідносини між людьми, засновані на довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях. Найголовніше в дружбі — це довіра і взаємодопомога. Друг завжди без користі прийде на допомогу та ніколи не підведе.
Порівняйте!
Риби у воді і природі.
• Риби живуть у воді, не розмовляють.
• Живляться тим, що дає водна стихія.
• Збираються у табуни.
• Між ними немає підтримки, дружби.
• Керуються виключно інстинктами.
Риба у казці.
• Народилася балакучою.
• Мала добре серце.
• Заважала рибам зосередитися.
• Порушила риб’ячу гідність.
• Думає, як риба.
• Прагне до спілкування.
Спільне між рибами і людьми.
• Не сприймають інших за поглядами й діями.
• Несправедливо засуджують.
Відмінне:
• Люди живуть родинами.
• Потребують спілкування, дружби, найголовніше – порозуміння.
• Уміють заздрити, ненавидіти успішніших.
Розгляньте схему. Зробіть висновки.
Робота з текстом.
- Що відчуває риба, опинившись на березі?
- Якою ж є доля таких людей як «говорюща риба»?
- Чого не вистачало таким людям як мешканці водойм?
- Кого уособлюють ці персонажі? Розкрийте алегоричність цих образів.
- Доберіть аргументи, які б не дозволили прийняти таке жорстке рішення по відношенню до риби.
- Чи зможуть люди, що відрізняються від інших людей, знайти собі друга?
- Нехай відповідь на це питання дасть твір.
- Яку людину зображено в образі риби?
- А як ми часто таких людей називаємо?
- Поясніть, як ви розумієте вислів «біла ворона»
- Чи зустрічали ви в своєму житті «білих ворон» або людей, схожих на «говорющу рибу»?
- Що ж може відчувати людина, яку не сприймають інші?
- Що зробив рибалка по відношенню до риби, чого не змогли зробити батьки, інші мешканці?
Висновок: він сприйняв її такою якою вона є, дав їй право бути собою.
«Займи позицію»
- Чи винен рибалка у смерті риби?
Я всім вам бажаю бути добрими, відвертими, веселими, щирими. Нехай біля вас завжди будуть люди, які можуть розділити з вами радості і печалі, допомогти у складній ситуації, завжди вислухати. Бажаю, щоб у кожного з вас був справжній друг!
Перегляньте навчальне відео.
Домашнє завдання.
Скласти асоціативне коло «Чого навчає мене казка «Говорюща риба»? Прочитати на урок позакласного читання «Казку про двох пальців» Е.Андієвської.
17.02.2023
Тема. «Говорюща риба». Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.
У цьому світі для кожної людини важливо бути почутою іншою людиною, відчувати, що ти не сам у житті, в тебе є підтримка. Тому найстрашніше, коли люди, які живуть поруч не помічають чужих проблем і тривог, не йдуть назустріч один одному, не здатні бути толерантними один до одного. Про це йдеться у казці-притчі Е. Андієвської "Говорюща риба". Цей твір входить до збірки казок, де крім зазначеної оповіді є ще 18 інших казкових творів.
Перед самими казками, між ними та пісня них відбувається розмова між ось цими двома героями шакалом та бляшанкою.
Ось вони (представляю героїв). Оці двоє й розповідають один одному казки. Шакал розповідає казки із сумним закінченням, бляшанка – із щасливим.
Пропоную вам переглянути буктрейлер.
Та перш ніж розпочати роботу над притчею, з’ясуємо, що ж таке толерантність?
Поміркуйте!
Ø Як ви гадаєте, чи така пригода може відбутися насправді
Ø Дочкою чи сином була «говорюча риба»? Чому ви так думаєте?
Ø Чому батьки журилися через дар своєї дитини?
Ø Які особливості «жіночої» поведінки втілено в казці?
Ø Чи слушно вважати ці особливості чеснотою або вадою? Чому?
Ø Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до говорющої риби?
Ø Яке ваше перше враження ві спілкування з такими людьми?
Ø Чи у вас є часточка від говорющої риби?
Ідейно-тематичний аналіз казки
Тема – життя риби, яка була не такою, як всі.
Ідея – трагедія індивідуальності, яка не підозрює про свою не пересічність; роль дружби в житті людини.
Проблематика твору:
- Індивідуальності;
- Дружби;
- Буденності;
- Добра;
- Взаєморозуміння.
Заповніть таблицю
Назва твору | Реальне | Фантастичне |
«Говорюща риба» | · Риба живе у воді спокінвіків. · · | · Риба говорить. · · · |
Підводячи підсумок, діти, хочу вам запропонувати використати прийом «Фішбоун».
Суть прийому «Фішбоун» (риб'яча кісточка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці, у визначенні її аспектів і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему.
Побудова:
Голова – питання теми (проблема).
Верхні кісточки – основні поняття теми (причини).
Нижні кісточки – суть понять (факти).
Хвіст – відповідь на питання (висновок).
Записи мають бути короткими, бути ключовими словами або фразами, що відображають суть.
Фішбоун до казки-притчі Е. Андієвської “Говорюща риба”.
Перегляньте навчальне відео:
Домашнє завдання: дібрати цитати до характеристики образів: риби, рибалки та його дружини, створити колаж до твору.
Виконати тестові завдання за посиланням:
15.02.2023
Тема. Емма Андієвська – сучасна українська письменниця і художниця. Її казки – притчі. «Казка про яян». Добро і любов до світу. Прихований зміст притчі
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 15 лютого 2023 10:30 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88437936867?pwd=ajZBM3lvNTlvNm5VT3o0U0tmSzBIUT09
Ідентифікатор конференції: 884 3793 6867
Код доступу:806
Домашнє завдання: виконати тестові завдання на оцінку за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/rbr494
Дати письмову відповідь на питання «Чи є в мені щось від яянина?»,с. 128 підручника 5 питання-письмово. Прочитати притчу «Говорюща риба» на с.130-134.
10.02.2023
Тема. Емма Андієвська – сучасна українська письменниця і художниця. Її казки – притчі. «Казка про яян». Добро і любов до світу. Прихований зміст притчі (2год.)
Прочитайте акровірш. Про кого йде мова у ньому? Хто такі емігранти? Що вам відомо про українську діаспору за кордоном?
Емігрантка емоційна, елегантна, енергійна,
Милосердна, мила, мудра, мрійна,
Маляр мандрівний, майстерний модерніст,
Авторитетний і активний альтруїст.
1.
До найяскравіших імен, що представляють українську літературу за межами нашої держави, належить ЕММА АНДІЄВСЬКА.
Схеми – ґронування:
донеччанка, що проживає найпослідовніший модерніст
в Німеччині учасниця Нью-Йоркської групи автор понад ЕММА АНДІЄВСЬКА прозаїк
2000 сонетів поетеса
відома художниця (збірки поезій оформляє режисер і редактор
репродукціями власних творів) українського відділу
радіо «Свобода» член-засновник об’єднання українських письменників “Слово»
Перегляньте навчальне відео:
Найбільше цікавить письменницю л ю д и н а, її внутрішній світ, стосунки з іншими, сенс життя її. Кожним твором вона ніби запитує у нас:
Ти знаєш, що ти – л ю д и н а?
- Кожен з вас – людина, найбільша цінність на планеті. Ми народилися людьми. Проте справжньою л юд и н о ю, а не просто біологічною істотою, кожен з нас стає, коли багато над собою працює. Людина – істота суспільна. Пам’ятаєте, Біблія вчить: «Стався до іншого так, як хотів би, щоб ставилися до тебе… Люби ближнього свого, як себе самого…» Проте є й такі, що не вміють любити й цінувати тих, що поруч, бо їх засліпили самозакоханість, самовозвеличення. Таких людей називають егоїстами. Емма Андієвська назвала їх по-своєму: я я н и. Чому саме так? (Учні висловлюють а с о ц і а ц і ї до цього слова).
Послухайте притчу «Казка про яян» :
Словникова робота.
Вежа — висока й вузька, переважно з каменю, архітектурна споруда, що будується окремо або становить верхню частину будівлі. Синонім до цього слова — башта.
Кельма — ручний будівельний інструмент у вигляді невеличкої лопатки; застосовується при муруванні стін, настиланні бруківки тощо.
Не глипнув у його бік — не подивився в його бік.
Кволий дідусь — слабкий, безсильний; фізично нерозвинутий; незначний за ступенем вияву.
Немощі — хвороби, безсилля.
Опали немощі — напала слабість.
Брама — міські ворота.
Насельники — мешканці, жителі.
Гузир — місце, де зав’язано мішок.
-Чому свій твір Емма Андієвська назвала казкою? Чи є у ньому елементи вигаданого,фантастичного?
-За якими ознаками його можна вважати притчею?
Казка-притча-це повчальне алегоричне оповідання про людське життя з яскраво вираженою мораллю; розповідний твір, невеликий за розміром; у ньому йдеться про вигадані події, виражене повчання.
Бесіда за змістом прочитаного.
— Куди потрапив пастушок, розшукуючи козу?
— Яке враження справили на нього яяни?
— Чому вони не відповідали на запитання пастушка?
— Про що розповіда
в хлопчикові дідусь?
— Чому пастушок не захотів стати яянином?
— Чого нас вчить казка?
(а) Учить відчувати іншого, чути не тільки своє «Я». а і «Я». інших;
б) учить боротися із труднощами;
в) допомагати іншим, давати безкорисливу допомогу;
г) задумуватись над тим, для чого живе людина. Повчальний висновок: коли людина живе одиноко, лише сама для себе, то вона не може бути щасливою. Щоб бути щасливим, треба дарувати щастя іншим, відчувати власну необхідність для інших.)
Чим пастушок відрізняється від яян?
ПАСТУШОК ЯЯНИ
- «я вам охоче допоможу…» - «кожен яянин знає тільки своє «я»,тому
запитань іншої людини просто не чує…»
- « я тобі дуже вдячний за - «ніхто не може допомогти яянинові, бо
пораду…» тільки він сам усе знає і вміє…»
- « я хотів би подбати про -«я» кожного яянина таке невичерпне,
тебе …» що всі тутешні мешканці майже вічні…»
- «коли хтось із яян пробує вимовити
«ти», в устах яянина воно обертається на
«я» …»
(уособлює любов до людей) (уособлюють любов до себе)
-Хто ж може стати яянином? /Кожен, хто поставить себе над усіма, забуде, що інших треба любити, як себе самого, шанувати, чути їх, допомагати і співпереживати їм…/
-Пастушок часто теж вживає слово «я». Може, він теж у цьому дивному місті став яянином? /Ні, бо яянин – самозакоханий, живе тільки власними інтересами, для самого себе, пастушок же своє «я» пропонує іншим, щоб про них подбати, їм допомогти: дідуся, наприклад, обережно посадив на плечі, хоче показати йому інший світ, інше життя, те, яке він колись давно втратив, опинившись серед яян: «Я хочу, щоб ти бодай перед смертю дихнув свіжим повітрям…»/
-Як ви розумієте вислів «дихнути свіжим повітрям» ? (Вирватися на волю, жити щасливо, повноцінно, усвідомлюючи себе потрібним іншим і навпаки).
-Чи став дідусь справжнім яянином? Чому?
-Чи були яяни щасливими людьми? У чому справжнє щастя людини?
Складання сенкану «яяни» та розшифрування слова «щастя»:
Щирість, щедрість ЯЯНИ
Активність, альтруїзм самозакохані, дріб’язкові, самотні
Свобода, сім’я, справедливість працюють, руйнують, не люблять
Толерантність, творчість Люди дбають тільки про себе.
Яскравість, ясність ЕГОЇСТИ
РОЛЬОВА ГРА. Уявіть себе дідусем і розкажіть присутнім історію свого життя. Дайте мудрі поради представника старшого покоління молодшим.
ІДЕЙНО-ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ:
Тема: зображення фантастичної події: хлопчик-козопас потрапляє випадково у місто, де живуть яяни.
Ідея: осуд егоїзму, возвеличення людської чуйності, доброти, милосердя, утвердження думки про те, що призначення людини – не замикатися у власному «я», а жити на рідній землі з людьми і для людей, тоді тільки можна бути по-справжньому щасливим…
Ідея втілена у двох сюжетних лініях:
- перебування пастушка у місті яян;
- попереднє життя дідуся, колишнього юнги.
Домашнє завдання: «Я - КІНОРЕЖИСЕР» : запропонуйте кадри до кінофільму «Казка про яян». Розкрийте повчальний смисл притчі.
Дати письмову відповідь на питання: С.-Є. Лєц сказав: «У чому призначення людини? БУТИ ЛЮДИНОЮ!»Чи виконали це своє земне призначення герої твору?
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 8 лютого 2023 10:30 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88643394759?pwd=Wlg3Zi9JQ09FVUZyMGxKQ0IxUFgvUT09
Ідентифікатор конференії: 886 4339 4759
Код доступу: 812
Тема. Ігор Калинець. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (зб. «Дивосвіт»). Талановитий український поет, автор віршів для дітей. Персоніфіковані образи природних явищ – дивовижне й незвичайне в повсякденному (2 год.)
Діти, сьогодні на уроці ми продовжуємо захоплюючу мандрівку в чарівний світ художнього слова, ми завітаємо до творчої лабораторії двох сучасного українського митця, спробуємо подивитись на навколишній світ очима поетів, побачити і зрозуміти красу й небуденність цього світу.
Ігор Калинець.
Його називають «чарівним казкарем зі Львова». Письменник, громадський діяч, автор багатьох книг для дорослих, лауреат Шевченківської премії. Відзначений преміями ім. Івана Франка, ім. В. Стуса, Міжнародною премією родини Антоновичів, Міжнародною поетичною премією у Франції. Світ визнав Ігоря Калинця одним із кращих поетів нашого часу. Його вірші перекладено дванадцятьма мовами.
Перегляньте навчальна відео:
Ігор Калинець виріс у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових арештів у Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною думкою. Страждав, що доводилося мати одне обличчя для родини і близьких друзів, а інше – для школи, університету, тому свої думки почав висловлювати на папері.
Після закінчення філологічного факультету Львівського університету в 1961р. працював в обласному архіві аж до арешту 1972.
Перша збірка віршів «Екскурсія», присвячена історії, мистецтву й архітектурі Львова, готувалася до друку у видавництві «Молодь». Вона зібрала найкращі рецензії відомих критиків, але так і не побачила світу. Часто читав вірші на неофіційних зустрічах у приватних помешканнях, де бувало 10-20 і більше осіб. Таких зустрічей було дуже багато. У їхній дім почали приїздити гості з Заходу. Ігор Калинець та його дружина беруть участь у громадських і правозахисних акціях: підписують заяви і протести проти сваволі властей, неофіційно, без дозволу виступають на громадських заходах.
У січні 1972 була заарештована дружина Ірина Стасів-Калинець, а згодом і сам Ігор Калинець. Вирок: 6 років таборів і 3 роки заслання .
Тим часом у Нью-Йорку у 1972 і 1975 рр. друкувалися його книги. Перебуваючи в таборі, Ігор Калинець став членом міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом премії імені І. Франка (Чикаго). Заслання письменник відбув разом з дружиною в Читинській області, працював токарем, кочегаром.
Вірші, написані до арешту, увійшли до виданого у Варшаві 1991р. тому «Пробуджена муза». Написане в таборах склало виданий у Канаді того ж 1991р. том «Невольнича муза».
Повернувся до Львова 1981. «Звичайно, це була свобода, було звичайне життя, – згадував, – але не було того натхнення, замовк як поет».
Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.
«Моя дочка, — як розповідав згодом письменник, — закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».
Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.
Загальна характеристика циклу поезій І. Калинця «Дивосвіт»
У доробку поета є книжки і для дітей: «Книжечка для Дзвінки» (К., 1991). Дзвінка — цим іменем, що належало й коханій ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша, названа дочка Ігоря Калинця. Коли писався цикл «Дивосвіт», вона була ще зовсім юною. Для неї зовнішній світ поставав багатобарвним, багатоголосим, дивовижно-загадковим, тобто — образним. Він пробуджував найкращі почуття, що робили її душу чистішою, добрішою, а тому і щасливою.
Он дівчинка Дзвінка повела стежечку на високу гору, щоб глянути звідти, який він — «всенький світ». А «світ красний — голова крутиться». Бо в ньому і пустотливий легінь-вітер, і хмара з малими хмаренятами на плечах, і криничка та її мудра підземна мати, і камінь, який «серце м’яке має і маленьку дівчинку любить…»
Барвистим, як веселка, глибоким, як криниця, і щедрим, як весняний дощ, стає життя людини серед природи, у злагоді з нею, у мирі, в любові.
Прослухайте поезії:
Опрацювання творів з поетичного циклу І. Калинця «Дивосвіт»
«Стежечка»
Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.
Ідея: уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.
Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.
Обговорення змісту поезії за питаннями:
- Чим відрізняється стежечка від дороги?
- Чому стежечка у творі зображена як жива істота? За допомогою якого художнього засобу це вдалося І. Калинцю? (Метафори)
- Якою зображено стжечку на початку твору? (З нею поводяться, як з малою дитиною) А наприкінці поезії?
- Що потрапляється стежці під час її подорожі?Чому світ названо в поезії красним? (Красний краса)
- Що свідчить про рухливість стежки? Як про це зазначено у творі? («верчена…, як дзига»)
- Якби глянути «з гори на всенький світ», що можна було б побачити?
- Чому навчає лірична героїня твору стежечку? Чим це пояснити?
- Що вас вразило в цій поезії?
Художні особливості твору:
• метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»; «голова крутиться»;
• епітет: «світ красний», «стежечка верчена»;
• порівняння: «…як дзига»;
• риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».
«Блискавка».
Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.
Ідея: уславлення краси як необхідність задоволення спокою героїні.
Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.
Обговорення змісту вірша за питаннями:
- Що вам відомо про блискавку як явище природи?
- Чим ця поезія нагадує нам казку? Поміркуйте, яку саме?
- Як зрозуміти висловлення: «Краса врятує світ»?
- Якою ми уявляємо королеву темряви?
- У чому небезпечність блискавки?
- Чому, на ваш погляд, дзеркало на питання про красу королеви до нього відповідало їй «похапцем»?
- Чи змогла б побачити власну красу королева темряви без блискавки? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
- Як люди ставилися до блискавки у давні часи? (Вважали, що це кара Божа)
Художні особливості твору:
• метафора: «королева зблисне світлом», «відкаже дзеркало»;
• епітет: «писана красуня»;
• риторичні запитання: «Хто на світі найгарніший?».
«Веселка»
Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.
Ідея: уславлення веселки — дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового кохання.
Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.
Обговорення змісту твору за питаннями:
- Що вам відомо про веселку як природне явище?
- Чим поезія нагадує казку Ш. Перо «Попелюшка»?
- З якою метою І. Калинець оживляє веселку?
- Які чудодійні предмети ви знаєте?
- Яким ви уявляєте подальше подружнє життя веселки і соняшника?
- Яка атмосфера панує у вашій родині?
- Коли людина відчуває себе щасливою?
Художні особливості поезії:
• метафора: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла»;
• порівняння: «як у свято»;
• епітет: «золотий черевичок»;
• риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!».
«Криничка».
Тема: зображення кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне довкілля.
Ідея: уславлення кринички як життєдайного цілющого джерела.
Основна думка: без води не може уявити життя жодна природна істота, людина.
Обговорення змісту твору за питаннями:
- Чи бачили ви криничку в природному середовищі? Яке враження вона справила на вас? (Смак води, прохолода у спекотну погоду)
- Кого криничка вважає за свою матір?
- Що свідчить про різницю розповідей кринички і її матусі?Поясніть, що мав на увазі автор, висловлюючи «…весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу?»
- Згадайте, що вам відомо про русалок.
- Чому сонце, як і все живе, теж п’є воду з кринички?
- Що ми розуміємо під «золотими соломинками» сонця?
- Від чого залежить смак води з криниці?
- Чим пояснити те, що здоров’я кожної людини залежить від води?
- Чому питання збереження питної води, криничок на сьогодні є актуальним?
Художні особливості твору:
• повторення: «глибоко-глибоко»;
• епітети: «підземна мати», «студене молоко», «водяне царство», «весняна калина», «калинова вода», «золоті соломинки»;
• метафори: «криничка спить, … розповідає», «калина не хоче забрати…», «сонце п’є».
«Дим».
Тема: казкове відображення диму, який втік від вогнища.
Ідея: запах диму свідчить про рід діяльності людини (готування їжі, прибирання в садку, робота промислового підприємства).
Основна думка: хоча дим і «втік від вогнища», але він без нього існувати не може.
Обговорення змісту вірша за питаннями.
- Чому автор називає дим розпатлати?
Що свідчить про казкову форму даної поезії?
Що нагадав дим мешканцям міста?
З’ясуйте у творі реальні й уявні події.
Пошукове завдання.
— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт» немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?
Поезії циклу «Дивосвіт» (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.
Домашнє завдання: виразно читати та аналізувати поезії, виконати тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3895504
Дистанційникам:
Запрошую на урок
Час 02 лютого 2023 12:10
Підключитися до конференції :
https://us05web.zoom.us/j/81013533451?pwd=eC9LajlmdWRsbVdpdzFTb3p1RUI3QT09
Ідентифікатор конференції: 810 1353 3451
Код доступу: 374
Тема. «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ.
Діти, сьогодні на уроці ми продовжуємо знайомство з творчістю Ірини Жиленко і спробуємо визначити її символи щастя.
Перегляньте відеоурок з теми:
Здавна існує повір'я, що знайдена на дорозі кінська підкова приносить щастя. Ліричній героїні вірша «Підкова» теж поталанило знайти чудесний талісман. Виставила вона золоту підкову у вікні, і зібралося навколо сімсот роззяв: їх не дивував сніг, що мінявся різними кольорами, вони були зачаровані лише блиском золота. Та не можна бути щасливим за рахунок чужого, тому героїня вирішила повернути підкову Дідові Морозу. Роззявам одразу стало нецікаво, а сніг, на якого не звернули увагу, теж став звичайним. Ось так і пропало диво! Жаль, що багатьох людей приваблює лише золотий блиск!
Виразне читання твору.
Рубрика «Чи знаєш ти, що...»
Колір теж може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений — це колір молодості, природи, надії, символ життя. Рожевий означає чистоту, ніжність, красу, любов. Жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор видає себе, розкриває свої емоції, почуття.
Складання «паспорт» твору
Тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену конем Дідуся Мороза, і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.
Ідея: кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю.
Основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у Діда Мороза, щасливу підкову.
Сюжет поезії.
Ліричною героїнею твору є дівчина (можливо, сама поетеса в дитинстві). Дівчина знайшла дивовижну (золоту) підкову, яку загубив кінь Діда Мороза. Ця чарівна річ всіх здивувала, навіть «розгубились в небі літаки», «зійшлися … сімсот роззяв». Героїня звертається до підкови, щоб та допомогла їй у здійсненні мрій і бажань. Але враховуючи те, що підкова не її, а коня Діда Мороза, дівчина вирішує купити шубу і поїхати до нього в Лапландію, щоб повернути загублену річ.
Характеристика героїні твору.
Лірична героїня вірить у силу чарівних речей, фантазерка, мрійниця, порядна, відповідальна.
Опрацювання змісту твору за питаннями:
· Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі. Згадайте, яким ви бачили сніг взимку за сонячної погоди? Якими фарбами він переливався? Як про це сказано у поезії? (Сніг зелений, рожевий, фіалковий, голубий, ніжно-фіалковий)
· Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, «серпиком лежала»)
· Яке враження справила підкова на оточуючих?
· З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!»)
· Чому діти вірили у чарівність підкови?
· Як у творі уявне пов’язано з реальним?
· Що свідчить про бажання дівчини повернути підкову Діду Морозу?
· Чи здійснюються бажання, які вами загадуються у Новий рік? За що ми любимо це свято?
· А що необхідно зробити для обов’язкового здійснення наших мрій?
· Чим ця поезія пов’язана з попередньою?
· Що, на твою думку, означає вислів «ішов зелений сніг»?
· Знайти підкову — яка це прикмета?
· Чи знаходив ти у своєму житті підкову? Чи допомогла вона тобі?
Художні особливості твору. (в парах)
· метафори: «ішов сніг», «Дід Мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали».
· епітети: «сніг зелений, фіалковий, рожевий», «золота підкова».
· риторичні оклики: «Мама!», «Щоб все мені збулося!».
«Гном у буфеті».
Словникова робота
Гноми - духи землі і гір. У міфології народів Європи — маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди і живуть набагато довше, ніж люди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі. У надрах землі гноми зберігають скарби — коштовні камені і метали; вони майстерні ремісники, можуть виковувати чарівні перстені, зброю й інші чарівні предмети. Дракони полюють за скарбами гномів, і гноми тому перебувають з ними в постійній війні. Загалом — це добрий і працьовитий народ, але вони сильно постраждали від людської пожадливості й пихи, тому людей не люблять. Вони ховаються в глибоких гірських печерах, там побудовані ними підземні міста і палаци. Іноді вони виходять на поверхню, і якщо зустрінуть в горах людину — лякають її гучним криком.
Виразне читання твору.
Словникова робота
Буфет - шафа для зберігання посуду, столової білизни, закусок, напоїв.
Сервіз – набір посуду, призначений для подання обіду, розрахований на певну кількість осіб.
Маркіз - західно-європейский дворянський титул; його дружина – маркіза.
Франт – чоловік, що модно одягається.
Петлиця - 1) обкидана нитками або нашивна петелька на вилогах пальта, піджака і т. ін. 2) кольорова нашивка на комірі, грудях або рукавах форменого одягу військовослужбовців, працівників деяких установ, учнів окремих навчальних закладів.
Реліквія - шанована річ, яку свято зберігають, пов'язану з історичними або релігійними подіями минулого, сімейними традиціями.
Складання «паспорт» твору
Тема: шанобливе ставлення до буфетного гнома, який у всі століття живе в реальній дитячій уяві.
Ідея: возвеличення почуття пошани, любові до гнома як сімейної реліквії.
Основна думка: дитинство — це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що «нашіптує … казки».
Обговорення змісту поезії за питаннями:
· Хто такі гноми? Що вам відомо про цих істот?
· Як поетеса ставиться до гнома?
· Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?
· Як гном виховує малят? Що про це зазначено у творі?
o Що полюбляє смакувати гном? Як це його характеризує?
o Хто і для чого навчив гнома чемним манерам?
o Які звуки в буфеті свідчать про наявність у ньому гнома? («Бурмоче, зіт- ха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки»)
o За що діти полюбляють гнома?
o Чого вчить нас ця поезія? Яке значення приділяється гному як істоті, що виховує не одне покоління дітей?
Художні особливості твору:
· епітет: «буфетний гном»;
· метафора: «золотить сервізи», «багріє його ковпачок»;
· риторичні оклики: «Ая-як!», «.. прислухайся!»
Домашнє завдання.
Написати твір – мініатюру «Якби я знайшов підкову». Створити ілюстрації до творів Ірини Жиленко.
Охарактеризувати гнома, заповнивши таблицю
Місце проживання |
|
Домашні обов’язки |
|
Улюблені звички |
|
Дозвілля гнома |
|
Риси характеру | а) чемний; б) працьовитий; в) відповідальний; г) ви¬хований; д) вміє підтримувати дружні стосунки; е) полюбляє смачно поїсти і солодко поспати. |
Домашнє завдання: виразно читати й аналізувати поезії.Написати твір – мініатюру «Якби я знайшов підкову». Створити ілюстрації до творів Ірини Жиленко.
- Чи вірите ви у чарівного птаха?
- Яким ви йогоуявляєте?
- Які б фарби ви використали, щоб відобразити йогозабарвлення?
- Що, на вашу думку, він символізує?
Кому б не хотілося мати перо жар-птиці чи підкову на щастя? Або побачити якесь диво? Здається, про це мріють усі. І не помічають, що дива скрізь, поруч із нами: іскристий сніг на вулиці рідного села чи міста, усміхнені мама й тато чи бабуся, затишок рідного дому, врешті-решт, власні добре здоров’я, бадьорість та оптимізм. Бачити диво у звичайних речах, цінувати те, що є, закликають нас вірші сучасної української поетеси Ірини Жиленко.
Перегляньте відеоурок з теми:
Робота над паспортом твору
Тема: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.
Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).
Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.
Композиція.
Поезія побудована як протиставлення доброго, світлого, радісного (жар-птиця) і злого, заздрісного, лютого (ґава).
Події відбуваються в зимовий період, напередодні новорічних свят, коли кожний мріє про щасливу радість, здійснення всіх бажань, не звертаючи уваги на «люту скрекотняву» ґави.
Експозиція: покинувши чарівницю через відчинені дверцята клітки, жар-птиця на волі освітлює «казково столицю».
Зав’язка: радість люду від світла жар-птиці, заздрість ґави птаху. Кульмінація: чудесний птах «простудився трішки», його лікування.
Розв’язка: сподівання на швидке одужання жар-птиці, сподівання, що вона принесе «новорічну радість» усім людям.
Художні особливості твору:
- епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;
- порівняння: «очі-намистинки»;
- метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».
- риторичні оклики:
«Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!»,
«Ганьба!», «Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!», «…на новорічну радість нам!».
- повтори: «яскра…»
- риторичні запитання: «Її нема, бо-розумієте?».
Гра « Чи віриш ти…?» :
1. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко народилась у 1941 році?
2. Чи віриш ти, що чоловіком Ірини Жиленко був Іван Драч? Чи віриш ти, що вірш, у якому Жиленко сформулювала свій життєвий девіз «любити землю, любити людей, любити працю і ранкові гомони..» називається «Радість»?
3. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко має справжнє ім’я Іраїда?
4. Чи віриш ти, що перша збірка віршів , написана для дітей, називалась «Достигаючі яблучка»?
5. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко – лауреат двох державних премій? (так).
6. А чи вірите ви, що Ірина Жиленко щаслива людина?
Домашнє завдання: виразно читати й аналізувати поезію, намалювати малюнок, виконати на оцінку тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/gow172
- Чи вірите ви у чарівного птаха?
- Яким ви йогоуявляєте?
- Які б фарби ви використали, щоб відобразити йогозабарвлення?
- Що, на вашу думку, він символізує?
Кому б не хотілося мати перо жар-птиці чи підкову на щастя? Або побачити якесь диво? Здається, про це мріють усі. І не помічають, що дива скрізь, поруч із нами: іскристий сніг на вулиці рідного села чи міста, усміхнені мама й тато чи бабуся, затишок рідного дому, врешті-решт, власні добре здоров’я, бадьорість та оптимізм. Бачити диво у звичайних речах, цінувати те, що є, закликають нас вірші сучасної української поетеси Ірини Жиленко.
Перегляньте відеоурок з теми:
Робота над паспортом твору
Тема: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.
Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).
Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.
Композиція.
Поезія побудована як протиставлення доброго, світлого, радісного (жар-птиця) і злого, заздрісного, лютого (ґава).
Події відбуваються в зимовий період, напередодні новорічних свят, коли кожний мріє про щасливу радість, здійснення всіх бажань, не звертаючи уваги на «люту скрекотняву» ґави.
Експозиція: покинувши чарівницю через відчинені дверцята клітки, жар-птиця на волі освітлює «казково столицю».
Зав’язка: радість люду від світла жар-птиці, заздрість ґави птаху. Кульмінація: чудесний птах «простудився трішки», його лікування.
Розв’язка: сподівання на швидке одужання жар-птиці, сподівання, що вона принесе «новорічну радість» усім людям.
Художні особливості твору:
- епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;
- порівняння: «очі-намистинки»;
- метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».
- риторичні оклики:
«Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!»,
«Ганьба!», «Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!», «…на новорічну радість нам!».
- повтори: «яскра…»
- риторичні запитання: «Її нема, бо-розумієте?».
Гра « Чи віриш ти…?» :
1. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко народилась у 1941 році?
2. Чи віриш ти, що чоловіком Ірини Жиленко був Іван Драч? Чи віриш ти, що вірш, у якому Жиленко сформулювала свій життєвий девіз «любити землю, любити людей, любити працю і ранкові гомони..» називається «Радість»?
3. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко має справжнє ім’я Іраїда?
4. Чи віриш ти, що перша збірка віршів , написана для дітей, називалась «Достигаючі яблучка»?
5. Чи віриш ти, що Ірина Жиленко – лауреат двох державних премій? (так).
6. А чи вірите ви, що Ірина Жиленко щаслива людина?
Домашнє завдання: виразно читати й аналізувати поезію, намалювати малюнок, виконати на оцінку тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/gow172
Вітаю Вас, дорогі шестикласники! Сьогодні на уроці познайомимося з життям та творчістю сучасного поета Станіслава Чернілевського, зокрема з його поезіями: “Теплота родинного інтиму…” та “Забула внучка в баби черевички…”. У своїх ліричних творах Станіслав Болеславович показує, що сім'я — найвища цінність.
Його вірші допоможуть осмислити роль батьківського дому в житті людини, а також зрозуміти, що таке сім’я, які її цінності, чому треба берегти родину, шанобливо ставитися до рідних людей, цінувати батьків і близьких.
Перегляньте відеоурок:
Прослухайте відеопоезію:
Ідейно-художній аналіз поезії “Теплота родинного інтиму”.
Словникова робота.
Інтим, інтимний — особистий, задушевний; затишна обстановка, що сприяє відвертості, близькості.
Шиби - віконне скло. Скрес, скреснути — зник, зникнути. Досвіток — світанок, ранок. Печія — пекучій біль. Зело — зелень, трави.
Учитель. Придумайте по одному реченню з кожним з цих слів (усно).
Тема: згадування письменником про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту, щирість душі.
Ідея: уславлення найсвятішого для кожної людини — материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства.
Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство.
Обговорення змісту поезії за питаннями:
• Яке значення має мати для кожної людини? Чим ми їй зобов’язані?
• Поясніть слова з поезії С. Чернілевського: «Встала мати. Мотузочком диму хату прив’язала до небес».
• Що символізує вогонь у батьківській оселі? Яка легенда про вогонь вам відома з 5-го класу?
• З якими почуттями згадує поет власне дитинство?
• Чи можна вважати поезію автобіографічною? Доведіть це.
• Від чого у ліричного героя твору «душа світліє»?
• Чому, на ваш погляд, поетові найбільше з дитинства запам’ятався досвітній ранок рідної оселі?
Про палку любов до рідної неньки свідчить вірш “Теплота родинного інтиму”. Мати творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив’язує “мотузком диму” хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо відчуває світло світанкового маминого вогню. Коли роз’їхалися діти, мати сумує, знову і знову чекає їх у спорожнілій хаті, щоб зігріти своєю теплотою. Пізніше свої найкращі думки мати пов'язує з онуками. Про це вірш “Забула внучка в баби черевички”. Коли літо "перекотилось” за село і осінь тихенько опустила “горіховий листок перед вікном”, прийшла пора бабусі прощатися з онучкою, яка гостювала у неї в селі. Маленька дівчинка махнула “рученям”, окропила повітря дитячим сміхом і поїхала в місто. Випадково забуті маленькі дитячі черевички нагадали бабусі про те, як вона була колись маленькою, про те, як підростали її діти, про маленьку онучку, яку хотілося б бачити частіше. Перед сном бабуся торкнулася до черевичків, щоб уві сні побачити їх маленьку господиню.
Ідейно-художній аналіз вірша “Забула внучка в баби черевички”.
Виразне читання вчителем вірша С. Чернілевського “Забула внучка в баби черевички”.
Тема: зображення суму бабусі за внучкою, яка, від’їжджаючи, забула свої черевички.
Ідея: уславлення любові, щирості, доброти бабусі до своєї внучки.
Основна думка: бабуся — це та людина, яка здатна на все заради щасливого дитячого сміху, здоров’я для своєї внучки.
Обговорення змісту твору за питаннями:
• Чому внучка приїжджала до своєї бабусі?
• А чи відвідуєте ви своїх дідусів, бабусь? Чи допомагаєте їм?
• Як виявляється любов старших до вас? Що про це свідчить?
• Через що бабуся плакала, коли від’їжджала внучка?
• Чому хата в поезії названа спорожнілою?
• Що свідчить про велику любов бабусі до своєї внучки?
• Яке значення у творі приділяється черевичкам?
• З чим пов’язаний від’їзд внучки?
• Про що свідчать забуті черевички?
- Як ви думаєте, чому саме горіховий листок упав перед бабусиним вікном?
- Що він, на вашу думку, може символізувати? (Горіх — символ багатства для когось, а не для себе. Він — багате дерево, яке бідне саме по собі: дає багатий урожай своїх плодів, але це не збагачує його власних сил. Тобто наші рідні, бабусі, дідусі віддають нам все, що мають: свою любов, тепло душі, надихають нас на добрі справи.)
- Як ви вважаєте, яка основна думка твору? (Звернення до нас, читачів, любити рідних, не забувати їх, уміти дякувати за ласку і тепло.)
Аналіз художньої мови твору.
- Як ви розумієте зміст рядків: “І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном”?
- Навіщо, на вашу думку, поет використовує образні вислови: “перекотилось літо за село”, “бризнувши в зело”, “і осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном”?
- Знайдіть у вірші слова зі зменшено-пестливими суфіксами й випишіть їх у робочий зошит. З якою метою автор використовує їх?
Визначте слова і вислови, що виражають любов бабусі до внучки і смуток та самотність старенької.
(А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз" " тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу хату занесла "Лягла собі. І світло не світила. Торкнулась черевичків перед сном.)
Щоб ви порадили внучці? (Писати листи, телефонували частіше, приїжджати у гості до бабусі.)
Розгадування кросворду
1. Онучка помахала бабусі на прощання… 2. Давньоруський синонім до слова «зелений», «зелень». 3. Який листок подарувала осінь бабусі? 4. Яким вогнем «прив'язана» хата до небес? 5. Що не скресло на шибках. 6. Прикметник, що вказує на те, яким уявляв себе головний герой у рідній хаті. 7. Що забула внучка в бабусі? 8. Поширений символ у світовій міфології. 9. Чим висікали вогонь. 10. У якому селі народився поет? 11. Для чого використовували живий, чистий вогонь?
12. Що повинна мати кожна людина
13. Ким працював батько поета?
Домашнє завдання.
Опрацювати статтю підручника «Віршові розміри: ямб і хорей» на с.100-101.
Виразно читати та аналізувати поезії С.Чернілевського.
Заповнити таблицю.
Назва твору | Епітети | Метафори | Порівняння | Персоніфікації |
«Теплота родинного інтиму» |
Виконати тест за посиланням:
Код доступу 4537818
посилання join.naurok.ua
27.12.2022
Література рідного краю. Олександр Жовна. «Наталочка»
1. Прочитати оповідання О.Жовни "Наталочка"
2. Записати конспект (коротко)
Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко декількох) епізоді (епізодів) з життя одного (іноді декількох) персонажа (персонажів). Для цього жанру, зазвичай, характерна одна сюжетна конфліктна ситуація, перевага сюжетного начала над фабульним, тобто переважний інтерес не до самої події, як такої, а до способу її художнього зображення. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Своєрідна «пам’ять жанру» про своє походження в оповіданні – настанова на достовірність (тобто наголошення того, що описуваний факт не вимисел, а дійсно мав місце в житті оповідача).
Новела –невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією.
До композиційних канонів новели належать:
- наявність чіткої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осердям (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т. д.);
- перевага сюжетної однолінійності;
- зведення до мінімуму кількості дійових осіб.
Герої новели – особистості, зазвичай, цілком сформовані, котрі потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.
- Робота за рис. «Спільні та відмінні ознаки оповідання та новели».
1. Цитатне асорті ( «Хто це?»)
1) Вона повернулася обіднім автобусом із містечка, розповіла бабі Наталочці, що бачила її сина Івана у районній лікарні. (Варка Голичка)
2) Обділивши її в зрості, Господь не роздобрився для неї і на щедру долю (Наталочка)
3) Вона бідувала ще змолоду так, що й ворогам не побажаєш (Наталочка)
4) У голодному 47-му кинув він Наталочку з трьома діточками на руках, що одне одного менше. ( Петро)
5) Двоє – хлопчик і дівчинка – не витерпіли голоду та болячок, померли, а вижив тільки один (Іван)
6) Тепер же він був солідним чоловіком, жив у районі (Іван)
7) Вона забула переодягнути стару з виблисками куфайку (Наталочка)
8) Ще з дитинства і після він ріс здоровим та ловким, тому вижив один з трьох (Іван)
9) Вона не могла поворухнутися і бачила навколо себе лише ноги (Наталочка)
10) Молода жінка говорила доброзичливо і ласкаво. Усміхнувшись старій, вона пішла в кінець коридору (Медична сестра)
11) Ви, що мене позорити приїхали, - сказав він – мене тут кожна собака знає (Іван)
12) Її схилена на палицю крихітна постать окуталась ніччю (Наталочка)
«Спільні та відмінні ознаки оповідання та новели»
Отже, твір «Наталочка» О. Жовни за обсягом можна визначити як оповідання, так новелу, однак за певними особливостями (розповідь від особи оповідача, орієнтація на достовірність зображуваного, невелика кількість персонажів, просторово-часові характеристики, відсутність логічної розв’язки) свідчить, що це оповідання.
Композиція твору:
Експозиція – звістка про те, що дитина в лікарні.
Зав’язка – дорога до Івана.
Розвиток дій – зустріч із сином.
Кульмінація – злість сина.
Розв’язка – дорога в нікуди.
Важливу роль в оповіданні відіграє художня деталь (деталь побуту, психологічна деталь та інші).
Доведіть, що твір О. Жовни «Наталочка» - це оповідання\
Обговорення ідейно-художнього змісту твору
1. Незакінчене речення «Прочитавши назву твору, я…
Подумав
Зрозумів
Відчув
Бесіда за твором
1. Чому автор назвав своє оповідання саме так?
2. Як ви зрозуміли назву твору?
3. А як би ви назвали це оповідання?
4. Яку проблему порушує автор у своєму оповіданні?
5. Чи є вона актуальною у наш час?
6. Як ви думає для чого автор порушує саме таку проблему?
7. Як автор ставиться до героїв твору?
8. Яке ваше ставлення до матері й до сина?
«Асоціативне мислення»
Які асоціації викликає у вас слово «життя»?
Характеристика образів
Заповнити таблицю характеристики образу Наталочки
Характеристика образів
Заповнити таблицю характеристики образу Наталочки
Персонаж | Портрет | Вчинки |
|
|
|
Заповнити таблицю характеристики образу Івана
Персонаж | Портрет | Вчинки |
|
|
|
Складання асоціативного куща « Риси характеру Наталочки та Івана»
Наталочка
Доброзичлива, необразлива, турботлива, чуйна, милосердна, стійка .
Іван
Жорстокий, грубий, невдячний, байдужий, гордий, самовпевнений.
Сьогоднішній урок навчив мене…
Я зрозумів(ла), що…
Домашнє завдання:дати письмову відповідь "Чого навчило мене оповідання?"
21.12.2022, 23.12.2022
Дистанційникам:
Запрошую на урок: Zoom.
Час 21 грудня 2022 12:00
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/86103305094?pwd=NnNRbkZGU09TcldtUVJENHVKY0ZNZz09
Ідентифікатор конференції: 861 0330 5094
Код доступу: 456
Тема. Контрольна робота. Письмовий твір на одну з тем: «Наша слава – козацька звитяга» (за твором В. Рутківського «Джури козака Швайки»), «Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки, «Краса душі людської»
( за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»(2год.)
Пам’ятка для успішного написання твору
1. Обирайте тему не найлегшу, а ту, яка викликає у вас цікавість і хвилює, визначте обсяг матеріалу, який вона охоплює, щоб не відхилятися від теми.
2. Продумайте основну думку вашого твору і намагайтесь усе підпорядкувати її розкриттю, за можливості доберіть до твору влучний епіграф.
3. Побудуйте композицію, складіть план або схему твору.
4. Намагайтесь оригінально почати роботу, щоб одразу зацікавити нею читача, звернути увагу на те, щоб вступ був пов'язаний з темою.
5. Стежте за логічною послідовністю у викладі матеріалу в основній частині твору.
6. Тему розкривайте глибоко і всебічно, уникайте загальної описовості, наводьте конкретні факти для підтвердження своїх думок.
7. Правильно цитуйте, але не переобтяжуйте свою роботу великими цитатами.
8. Подумайте, який стиль відповідатиме темі твору, намагайтесь писати охайно, правильною літературною мовою, грамотно, просто, своїми словами, не забувайте про абзаци.
9. Пам'ятайте, що читач мусить відчувати ваше ставлення до того, про що ви пишете.
10. У висновку зробіть самостійні узагальнення.
Роботу (твір) оформити на подвійному аркуші. Здати 22.12.21. Списані роботи не оцінюю! Пам’ятайте про академічну доброчесність! Бажаю успіхів!
16.12.2022
Дистанційникам:
Запрошую на урок: Zoom.
Час 16 грудня 2022 08:50
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/84434275839?pwd=Z3RkY1ZNUVF6Y3dVaC9iNFUyRWhrUT09
Ідентифікатор конференції: 844 3427 5839
Код доступу: 358
Тема. Володимир Винниченко «Федько-халамидник». Федько як особистість. Щедрий на добро внутрішній світ героя. Добро і зло, благородство і підлість у творі
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчати твір Володимира Винниченка «Федько-халамидник». Оповідання, з яким ми познайомились, закінчилось трагічно. Чому так сталось? Чи можна було б запобігти трагедії? І що ж таки потрібно цінувати в житті? Про це ми поговоримо сьогодні на уроці.
Розглянемо Федька як особистість. Дізнаємося про щедрий на добро внутрішній світ героя. Спробуємо розрізнити добро і зло, благородство і підлість у творі.
Перегляньте навчальне відео:
Гра «Упізнай персонажа»
«…там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом»
«…чистенький, ніжний, зі щічками, як проскура»
«Наче біс який сидів у хлопцеві!»
«Битись з ним і не пробуй, - перший по силі на всю вулицю. Враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…»
«…жінка чула і теж делікатна…»
«…Сидить у себе на воротях, як Соловей-Розбійник на дереві, й дивиться»
«Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко»
«Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить»
«Він стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні»
«...холодно і страшно, але він не хоче, щоб його звали бабою»
«…всіма силами старались помагати йому»
Пригодницька гра «Стежками Федька-халамидника»
Розташуй епізоди твору у правильній хронологічній послідовності.
1.Покарання Федька батьками.
2.Пригода з повітряним змієм.
3.Смерть Федька.
4.Атмосфера у Толиному будинку.
5.Толя хоче повторити «подвиг» Федька.
6.Поведінка хлопців під час дощу.
7. Суперечка між Федьком та Толею.
8. Порятунок Толі.
9. Байдужість Толі до чужого горя.
10. Події на льодоході.
Заповнити таблицю «Поведінка головного героя оповідання Федька»
Поведінка Федька | |
Під час гри в піску | Грається з усіма дітьми, потім повалить усе – і своє, й чуже; хто розсердиться чи заплаче, поб’є
|
Під час запуску змія дітьми | Федько кричить – попереджає про напад – і йде віднімати іграшку; поборе всіх, хто захищається; потім може повернути змія, ще й своїх ниток віддасть
|
Коли батьки карають за провину | Ставиться з розумінням, терпляче зносить побиття, не плаче й не просить, товаришів не видає |
Заповнити таблицю «Ставлення інших героїв до Федька»
Батько | Матір | Товариші |
Суворо карає | Незадоволена сином, | Бояться його і поважають, |
за провину, але й дає | батьковим покаранням | бо «не любить також Федько |
гроші як винагороду | втомлюється від прикрощів, | товаришів видавати»; полюбляє |
за правду й терплячість | які завдає син, | пригоди, вміє їх вигадувати |
| принижує хлопця |
|
Заповнити таблицю «Порівняльна характеристика Федька і Толі».
Спільні риси
Однолітки, живуть в одному дворі, цікаві, люблять пригоди….
|
Відмінні риси
Федько Син робітника, сміливий, і спра- ведливий, сильний, вправний, благородний… |
Толя Син пана, боягузливий, звалює вину на інших, слабенький фізично, підлий, незграбний… |
Складання характеристики образу Федька і Толі
План-характеристика образу
1. «Анкетна» характеристика героя (Хто? Звідки? Якого роду? Чим займається?)
2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний?
3. Чи є в нього прототип?
4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу).
5. Соціальний статус.
6. Характер персонажа (духовне багатство, моральна краса чи потворність у вчинках і поведінці).
7. Мова персонажа.
8. Які стосунки з другорядними персонажами?
9. Ставлення головного героя до інших дійових осіб.
10. Ставлення автора до свого героя.
11. Актуальність твору.
12. Моє сприймання героя.
- Розкажіть, що ви довідалися про Федька?
- Федько - це головний герой оповідання? Доведіть, що він головний герой.
- Чи є в нього прототип? (Прототип - конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу літературного персонажа)
- Хто є прототипом Федька? (Автор – Володимир Винниченко)
- Опишіть зовнішність Федька. Знайдіть і зачитайте цитати. («Сибіряка» і «люципер». «...Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає»)
- Хто були батьки Федька? (Батько Іван — «типографщик», мати Іваниха — домогосподарка). Отже, Федько — син бідного робітника друкарні.
- Як їх характеризує В. Винниченко?
- Які риси характеру мав Федько? Підтвердіть свої слова цитатами з твору.
«Асоціативний кущ»до образу Федька
· непосидючий(«...неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)
· сильний(«...першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде...»)
· відкритий(«Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»)
· упертий («...не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»)
· стійкий («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь...»)
· правдолюб(«Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»)
· непримиренний до зрадництва(«Не любить також Федько й товаришів видавати»)
· спокусник(«...Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»)
· шанобливий до батька(«...якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»)
· спритний(«Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»)
Вікторина «Народна мудрість»
Про кого з персонажів оповідання ці прислів’я ?
1. У тихому болоті чорти водяться.
2. Святе та боже – на чорта схоже.
3. Аби душа чиста, а постоли нічого.
4. У лиху годину узнаєш вірну людину.
5. Тихий-тихий, а у вухо лізе.
6. Сила та розум – краса людини.
- Народна мудрість завжди вдало підкреслює риси характеру людини. Оберіть з-поміж наведених прислів’їв ті, що стосуються головного героя, тобто Федька. З’ясуйте, кого характеризують інші прислів’я?
1. Не одежа красить людину, а добрі діла.
2. Уміє він з чорного біле зробити, а з білого – чорне.
3. Сміливому море по коліна.
4. Лякливий, як заєць, а шкодливий, як кішка.
5. Коли бажаєш пізнати ціну людини, підведи її до чужої біди або до чужої радості.
6. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
Гра «Упіймай якість»
Підкресліть риси характеру, притаманні Федькові.
Богобоязливий, відважний, брехливий, відвертий, справедливий, байдужий до чужого горя, веселий, підступний, товариський, добродушний, заздрісний, недоброзичливий, сміливий.
Отже, головний герой Федько хоча й має вади, недоліки, що проявлялися в його поведінці, але в нього є чому повчитися. Письменник добре знав особливості дитячих характерів, поведінки, тому достовірно зображував маленьких героїв. Таким чином, Федько змальований реально. Автор дуже майстернозумівпоказати честь, совість, велич душі хлопчика й багатство його внутрішнього світу. Тому ми маємо виховувати в собі такі риси характеру.
Домашнє завдання: підготуватися до контрольного твору на одну з тем: «Наша слава – козацька звитяга» (за твором В. Рутківського «Джури козака Швайки»), «Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки, «Краса душі людської» ( за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник».
14.12.2022
Дистанційникам:
Запрошую на урок: Zoom.
Час 14 грудня 2022 12:00
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/85820775677?pwd=Qm1sSXZPMis1TmNrMzU2clk2L0grZz09
Ідентифікатор конференці: 858 2077 5677
Код доступу: 421
Тема. Володимир Винниченко. „Федько-халамидник”. Цікава історія з життя письменника. Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками
Діти, сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з дивовижною постаттю української літератури, нашим земляком — Володимиром Винниченком. Розглянемо цікаві епізоди його біографії, а потім уже розглядатимемо його оповідання „ Федько-халамидник ”.
Серед когорти українських митців яскравою зіркою світить творчість Володимира Винниченка – письменника, художника, драматурга, відомого політика та патріота.
Народився Володимир Кирилович Винниченко 14 (26) липня 1880 року в Єлисаветграді (Кропивницький), Херсонської губернії в селянській родині. Помер 6 березня 1951 року.
Як свідчать рідні та близькі, Володимир Винниченко в дитинстві дуже нагадував свого ж таки літературного героя – Федька-халамидника з однойменного оповідання. Він змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому, домагатися свого всупереч усіляким обставинам.
„Наче біс який сидів у хлопцеві! Спокій був його ворогом…”, – ця авторська характеристика Федька-халамидника цілком стосується й самого автора.
У спогадах матері письменника є чимало деталей, які повторюють історію Федька-халамидника. „ Сусідських дітей тримав трохи… в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й вольовий, упертий… Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем.
Розгорнімо підручники на сторінці 78-79 і прочитаймо біографію автора.
Цікавим є і те, що автор довгий час був за межами України, а саме у Франції. Там і помер. Пропоную переглянути фрагмент відео про нелегке життя письменника та його сім’ї.
Перегляньте навчальне відео:
Чи часто ми задумуємося над своїми вчинками? Чи не ображаємо когось необачними словами? Чи завжди творимо добро?. Мабуть, не завжди. Кожному з нас потрібно працювати над собою, щоб стати людиною, яку поважатимуть інші. Самовдосконаленню людини немає меж.
Сьогодні ви познайомитися з вашими ровесниками, які жили значно раніше. У них теж було безліч проблем. Вони теж намагалися оцінити свої вчинки і вчинки інших людей. Саме про взаємини між дітьми розповідає В. Винниченко у своєму оповіданні «Федько-халамидник».. Ми поринемо у вир життя дітей того часу, познайомимося з героями, поділимося своїми враженнями від прочитаного.
Словникова робота.
Тлумачення невідомих слів.
Халамидник — бешкетник, пустун, урвитель.
Незабрукована — вулиця, не вимощена камінням.
Розсотувати — розмочувати, розкручувати.
Набакир — набік.
Ринва — труба або жолоб для стікання води.
Пацати — ляскати по воді.
Випещені — доглянуті.
Шворка — тонкий мотузок.
Бесіда за змістом прочитаного фрагмента твору.
— Де відбуваються події, зображені в оповіданні — в селі чи місті?
— Чим займаються хлопчики?
— Які картини постали у вашій уяві? Які виникли почуття?
— Чим вражає манера розповіді письменника?
— Яке враження справляє на вас Федько на початку оповідання?
— Як ви оцінюєте його вчинки?
— Розкажіть про взаємовідносини Федька і батьків.
— Де жив Федько? А Толя?
— Ким були їхні батьки?
— Яким було життя цих сімей?
— Чи відобразилося це на вдачі дітей і їхніх батьків?
Вивчення теорії літератури.
«Федько-халамидник» — оповідання.
— А чи знаєте ви, до якого роду літератури належить оповідання? Епосу, лірики чи до драми?
Епічним називається твір, у якому про щось розповідається, описується побут, історія життя, пригоди та вчинки героїв. У такому творі використовуються портрети, пейзажі, діалоги, монологи.
Головний герой — образ-персонаж, довкола якого відбувається основна дія у творі, найглибше розкривається його характер.
Другорядний герой — образ-персонаж, який допомагає розкрити характер головного героя, основний конфлікт у творі.
Складання схеми «Герої оповідання».
Отже, Федько є головним героєм твору.
Тема: показ люблячого, ніжного, відкритого серця дитини (Федько), яке протиставляється жорстокості дорослих, потворному і злочинному суспільству, яке калічить маленькі життя і маленькі душі.
Ідея: возвеличення чесності, незрадливості, почуття власної гідності, винахідливості (Федько) і водночас засудження бешкетливості, схильності до нерозважливих вчинків, показної вихованості, манірності, лицемірства, егоїзму (Толя).
Жанр: соціально-побутове оповідання.
Проблематика твору:
• любов і ненависть;
• порядність і лицемірство;
• добро і зло;
• моральний вибір (між цілісним благородним моральним світом бідняцької дитини і підступною, хитрою, егоїстично-дворушницькою поведінкою малолітнього «панича-негідника»).
Герої твору: Федько, Толя, Стьопка, Льонька, Спірка, Гаврик, Іван (батько Федька), Іваниха (мати Федька).
Домашнє завдання: виписати цитатні характеристика Федька і Толі, написати листа Толі чи Федькові, виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/kgb876
09.12.2022
Дистанційникам:
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 09 грудня 2022 08:50
https://us05web.zoom.us/j/82549157902?pwd=NGtxT1FuT3kzaG1YcVRtVytXSGVUUT09
Ідентифікатор конференції: 825 4915 7902
Код доступу: 586
Тема. «Тиша морська» – пейзажно-мариністичний малюнок.
Діти,сьогодні ми продовжуємо вивчати творчість геніальної поетеси Лесі Українки. Вірш, з яким ми познайомимося, називається «Тиша морська». Вірш цей незвичайний, наповнений чарівливим подихом природи.
Леся Українка була тяжко хворою на сухоти , тому лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом. Таким благодатним краєм став для неї Крим. Євпаторія – один із найкращих курортів, адже у мілкій затоці вода легко прогрівається, а пісок на дні відбиває теплими оксамитовими барвами. Морські ванни дуже добре впливали на фізичний стан Лесі. Саме там, у Євпаторії, видатна поетеса проводила багато часу біля Чорного моря. Не дивно, що тут рука поетеси відразу потяглась до пера. Вона спостерігала за чарівною природою і викладала свої незабутні враження в поетичні рядки. Так з'явився цикл віршів "Кримські спогади", які Л. Українка присвятила своєму улюбленому братові Михайлу.
Вона писала: «Коли я вперше побачила море, я полюбила його назавжди».
Лагідне Євпаторійське море навіяло поетесі вірш «Тиша морська». (1890 р. 16 серпня). Лесі було 19 років.
Це один з перших віршів розділу «Кримські спогади» - враження від зустрічі з морем, природою цього дивовижного краю півострова Крим.
Перегляньте навчальне відео:
Лексична робота
Полудне´вий – полуде´нний – до дванадцятої години дня, до середини дня;
Негода – непогода - погана погода з дощем, снігом, сильним вітром;
Перли´стий - подібний до перлів, схожий на перли (формою, забарвленням, блиском);
Чове́нце - зменшено-пестливе до чо́вен.
Бесіда за змістом прочитаної поезії
1. Який це твір за жанром: ліричний, епічний чи драматичний? – Ліричний, бо виражає почуття, думки, прагнення переживання ліричної героїні з приводу побаченої прекрасної картини тихого моря, малого човенця, що рухається по золотій сонячній доріжці.
2. Хто такий ліричний герой (лірична героїня)? – той, чиї почуття, переживання відображені у творі. Інколи образи автора та ліричного героя ототожнюються. Чи згодні ви з цим?
3. Яку картину побачила героїня твору через віконце? - (ясне небо, ясне море, ясні хмари, ясне сонце)
4. Про що не чути в «країні світла»? - (про негоду у світі)
5.Чи завжди у морі буває тиша? З чим пов’язані зміни погодніх умов на морі?
6. Як у поезії описано чарівність руху човника по морю, осяяному сонцем?
8. Край, в якому перебувала б героїня твору, вона називає краєм - (вічного проміння)
9. Чого не боїться героїня? - (вітру і підводного каміння) Чому? Як це її характеризує?
10. Які риси характеру притаманні героїні твору? - (чуйна, душевна, вразлива, багата, поетична, спостережлива. романтична, добра, чутлива, рішуча, смілива, цілеспрямована, сильна, волелюбна, природолюб)
На хмарі слів знайти і назвати усі риси характеру ліричної героїні.
11. Чи схожа лірична героїня твору на авторку цього твору? З яким вітром і підводним камінням у життєвому морі зустрічалась Леся Українка? – Із хворобою, якій віддала 33 роки свого життя.
12. Які, по-вашому, тема й головна думка твору?
Тема твору - опис краси моря в період затишшя.
Ідея – возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди.
Головна думка – приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій; треба долати всілякі життєві труднощі, бути оптимістом.
Жанр: пейзажна лірика з елементами філософських роздумів.
Відеопоезія «Тиша морська»
Вправа «Пошук перлів»
Ми знаємо, що найкращим, найбагатшим дарунком моря є перли, для того, аби їх відшукати, треба пірнути аж до дна.
- А найкоштовнішими і найрозкішнішими перлами художніх творів є художні засоби, що показують красу, досконалість чарівність і казковість.
- Спробуймо знайти їх.
https://learningapps.org/display?v=p8ojeimvk18
Художні засоби поезії:
Повтори – ледве-ледве,
Риторичні оклики: Що бува негода в світі!, Золотим шляхом поплисти!
Епітети: час гарячий, ясне небо, море, хмарки, сонце; злотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, стежечка злотиста, щире золото, золотий шлях.
Метафори: колихає море хвилі, рине хвилечка, в’ється стежечка, золото спадає, шлях, що проложило сонце.
Пестливі слова: - віконце, човенце, стежечка, весельце.
Вправа «Читаємо зором, читаємо слухом»
Образи поезії | |
Зорові | Слухові |
небо, море, хмарки, сонце | тиша в морі |
човни, білі вітрила | колихає море хвилі |
мале човенце | плескіт хвилечки |
стежечка злотиста | вітри |
золото спадає |
|
підводне каміння |
|
вічне проміння |
|
Вправа «Я поет»
Уявіть себе поетом чи письменником і спробуйте підібрати художні засоби до слів «тиша» та «море».
Тиша | |||
Епітет | Метафора | Порівняння | Рима |
Загадкова, таємнича | Чарує, приваблює, манить, охоплює, бере в полон | Тиша, як у вусі | Миша, густіша, глибша |
Існує такий художній засіб, як оксиморон - сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення: «многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «трупи живі», крижаний вогонь, квадратура круга.
У поезії наявні символи:
малий човен – мала життєва дорога,
в’ється стежечка злотиста – світла дорога без перешкод,
край вічного проміння – мир, добро, любов,
вітри, підводне каміння – труднощі та перешкоди, які з’являються на життєвому шляху.
Вправа «Уявні емоції»
Назвіть почуття людини, яка перебуває на морі під час затишшя та під час шторму.
Затишшя | Шторм |
Спокій, рівновага, захоплення, радість, щастя. | Страх, збентеженість, переживання, розпач, відчай, безвихідь. |
Певно, люди не цінуватимуть спокій моря, поки не потраплять у шторм, не цінуватимуть багатство, поки не стануть бідними, не цінуватимуть щастя, поки їх не спіткає горе.
- Море надихало на творчість не лише поетів, а й художників та композиторів.
Айвазовський Іван Костянтинович (1817 – 1900 р. р.) - видатний український і російський художник-мариніст, що прожив довге життя на березі улюбленого ним моря, яке живило його мистецтво яскравими образами.
Марина (іт. Marina – морський) – один із видів пейзажу, об'єктом зображення якого є море.
Уявіть і ви себе художниками і відобразіть основні барви цієї поезії.
Технологія «Барви слова»
(Поезія в кольорі). Спробуємо зобразити в кольорі, виділити зорові образи і добрати до них відповідні кольори.
Наприклад: ясне небо, ясне море, ясні хмарки, ясне сонце.
Злотистий – 4 рази, блакитний, жовтий, білі вітрила, перлиста хвилечка, злотиста стежечка, вітри – темний, каміння – сірий.
Золотий – символ святості, Божественної Сили, світлого подвигу Сина Божого та чистоти Пресвятої Богородиці.
Він також символізує Сонце і багатство. Стихія золотого кольору – вогонь, а світило небесне – Сонце: саме вони вимагають вогненно-сонячної чистоти від усього золотого.
- Яким кольорам немає місця у поезії Лесі Українки?
Домашнє завдання: виразно читати та аналізувати поезію. Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/pkg278
Прочитати оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник»
07.12.2022
Дистанційникам:
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 07 грудня 2022 09:40
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81414018803?pwd=TWVoV0FkeUlaRXc1aDhFaXYxL2cyQT09
Ідентифікатор конференції: 814 1401 8803
Код доступу: 379
Тема. Образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, впевненість, розвинена уява у вірші «Як дитиною, бувало...».
Усі ми родом з дитинства. Ви ж ще знаходитеся в цьому чарівному, безтурботному світі. Ми ж , дорослі, живемо тільки спогадами про нього.
Чи ж було безтурботним дитинство Лесі Українки? Що згадує і чим переймається поетеса уже в дорослому віці? Про це вона говорить у своїй поезії «Як дитиною бувало…»
Перегляньте навчальне відео:
Словникова робота
Драма – напружений момент.
Епіграма – короткий сатиричний вірш, здебільшого на адресу якої-небудь персони.
– Який настрій викликала у вас поезія?
– На скільки частин можна умовно поділити ліричний твір? (на дві)
– Який образ в ліричному творі є головним, центральним? (Образ ліричного героя)
Образ ліричної героїні поезії Лесі Українки є складним і динамічним. Тому наше завдання – дослідити, як змінюється характер ліричної героїні за її вчинками.
–З’ясуймо, про кого йде мова у першій частині твору? (Лірична героїня – дитина. Маленька дівчинка)
– Через що вона страждає? (Через фізичний біль)
– Зачитайте рядки з поезії, в яких Леся Українка говорить про реакцію головної героїні на фізичний біль?(Як дитиною, бувало, Упаду, собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо)
– Чому на запитання: «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних стражданнях? (Мала горду вдачу)
– Які рядки свідчать про її горду вдачу? («Що,болить ?»- мене питали , Але я не признавалась -Я була малою горда,- Щоб не плакать, я сміялась)
– А ви можете терпіти тоді, коли це неможливо?
– Про кого розповідає Леся Українка у другій частині свого твору? (Лірична героїня – доросла людина)
– Про який «злий жарт» і про яку «драму» йде мова? (Доросла жінка розуміє, що її хвороба є невиліковною. Та життя триває, і зі своєю хворобою вона повинна навчитися, як жити далі)
– Як тепер про себе, свою вдачу говорить лірична героїня? («… забувши давню гордість, Плачу я , щоб не сміятись»)
– Чому вона тепер «плаче», щоб «не сміятись»? про що свідчать ці рядки? Чи говорить це про те, що в неї немає сил для боротьби і вона скорилася власній долі?
– Ці рядки в другій частині протиставляються рядкам в першій («Щоб не плакать, я сміялась», «Плачу я, щоб не сміятись»). Чому так говорить лірична героїня?( Життя дорослої людини, її проблеми відрізняються від дитячих. Тому треба вміти стримувати емоції, застерігати себе від необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятися над людськими вадами).
Слово вчителя: Не виставляти напоказ свої почуття – це велике мистецтво. Отже, через багато років лірична героїня залишається такою як у дитинстві: мужньою, сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій.
Даний твір було написано поетесою у 1897 році у віці 26 років.
Дитина | Доросла | ||
Риса характеру | Вчинок | Риса характеру | Вчинок |
Стримана Терпляча Горда, не хоче завдавати клопоту іншим, щоб батьки хвилювалися | «Упаду-вставала тихо», «не зізнавалась, щоб не плакать – сміялась» | Витривала Стійка Схильна до всепрощення Здатна забути про гордість Уміє долати труднощі і перешкоди | «І забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись» |
Слово вчителя: колись у далекому минулому грецький мудрець-філософ Зенон проводив свої заняття в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям — стоїцизм, а про людину, яка виявляла стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, почали говорити, що вона має стоїчні риси характеру.
Запис у зошити: стоїцизм — риса характеру, що визначається стійкістю, мужністю, вмінням долати труднощі за допомогою розуму...
· – Чи нагадує лірична героїня Лесю Українку? Чим саме?
(Прототип персонажа (література, мистецтво, кінематограф) — конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу персонажа.)
· Прототипом ліричної героїні поезії можемо вважати Лесю Українку Справді, саме таким стоїчним характером і володіла видатна українська поетеса Леся Українка.)
– Як називається твір, який, по суті, розкриває біографію самого автора? (автобіографічний)
Ідейно-художній аналіз
Тема «Як дитиною бувало»: болючі переживання поетеси з приводу власного здоров’я; намагання героїні боротися через силу з хворобою, яка її спіткала в дитинстві.
Ідея «Як дитиною бувало»: уславлення сили волі, терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю хворобою.
Аналіз художніх засобів твору
Епітети, | Метафори |
Злий жарт | «біль доходив» |
Епіграма гостра, злобна | «зірватись має…епіграма» |
Висновок: Від поезій Лесі Українки віє твердістю духу, вірою та оптимізмом, життєрадісністю. Такою і є дана поезія.
Домашнє завдання: скласти сенкан за зразком:
Героїня
Маленька, горда
Падає, терпить, не признається
Щоб не плакать – сміялась
Леся Українка
Вивчити поезію напам'ять. Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/gyy182
02.12.2022
Дистанційникам:
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 02 грудня 2022 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87332396183?pwd=N1VtZkw5VlJwZmFUM01XL21Pd1NUQT09
Ідентифікатор конференції: 873 3239 6183
Код доступу: 507
Тема. Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. "Мрії". Неповторний світ дитинства в поезії.
Діти, наш сьогоднішній урок ми присвятимо чарівній людині, митцю, драматургу, фольклористу, перекладачу. Людині, яка з раннього дитинства у віці 4 років виявила неабиякі таланти до музики і літератури. Людині, 30 років свідомого життя якої були безупинним змаганням з хворобою-Лесі Українці. Тож нехай наше знайомство з Лесею Українкою та її творчістю стане для кожного з вас уроком пізнання, відкриттям чогось нового, уроком роздумів і аналізу. Бажаю вам плідної роботи. Прожила поетеса всього лише сорок два роки і тридцять три з них плідно працювала на літературній ниві. Зробивши так багато для розвитку рідної культури, Леся Українка була і залишається нашою національною гордістю.
1. Передивіться відео:
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
2. Опрацюйте статтю підручника - с. 68-70.
3. Поміркуємо.
- Людина живе і мріє. З кожним роком життя наші мрії змінює. Були мрії й у Лесі Українки. Які? Чи відрізняються вони чимось від мрій сучасних людей? Про це ви дізнаєтеся з поезії Лесі Українки "Мрії".
4. Словникова робота.
Лицар - самовідданий захисник когось або чого-небудь; вихований, витончено чемний чоловік.
Сперечник - суперник.
5. Прочитайте поезію Лесі Українки "Мрії" - с. 70-72.
6. Поміркуємо над прочитаним.
- Яким є настрій вірша?
- Подумайте, у якому віці Леся Українка написала цей вірш? Чому?
- Чому лірична героїня захоплювалася не "вродливими королівнами", а "гордими переможцями"?
- До чого закликає поетеса?
- Яка головна думка вірша?
- Які автобіографічні риси поетеси відображені у поезії?
“Мрії”
Поезі «Мрії» поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р.
Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу.
Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край».
Основна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це віра, сподівання, впевненість у перемозі.
Домашнє завдання:
1)знати про дитячі роки Лесі Українки; вивчити с.68-70 та презентація.
2) читати та аналізувати поезію “Мрії”
3) виписати із поезії художні засоби виразності.
4) виконати тест за помиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/ohe924
30.11.2022
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Написання вітального слова на честь літературного героя.
Діти, сьогодні ви повинні написати листівку своєму літературному другові з роману «Джури козака Швайки».
Скористайтеся поданим нижче орієнтовним планом.
Орієнтовний план написання вітального слова літературному героєві або автору твору
1. Оберіть твір (героя чи автора книжки), на честь якого ви будете писати вітальне слово. Вкажіть його на початку вашої творчої роботи.
2. У цікавій формі розкажіть, чому саме цей твір (герой чи автор) є улюбленим серед вивчених вами творів.
3. Які саме вчинки та особистісні характеристики героя ви хочете уславити своїм вітальним словом?
4. Поясніть, чим став близький цей текст (герой чи автор)?
5. Висловіть свою подяку улюбленому героєві чи автору, та свої сподівання щодо подальшого спілкування з ними.
6. Завершіть свою творчу роботу висновком.
Робота з пам’яткою.
Пам’ятка для успішного написання вітального слова на честь літературного героя
1. Використайте звертання.
2. Вітання запишіть від першої особи (я).
3. Укажіть, як літературний герой впли нув на ваші погляди.
4. Відзначте, які риси характеру ви за позичили б у літературного героя.
5. Напишіть побажання героєві.
6. У висновку-роздумі постарайтеся зробити самостійні узагальнення про те, якою має бути людина
7. Роботу обсягом до півсторінки оформіть як листівку, малюнок, рамку тощо.
Зразки вітальних листів.
Шановний козак Швайко!
Я пишу вам цього листа, щоб висловити свою пошану вам - розумному, невловимому та відчайдушному козацькому розвіднику. Коли я прочитав про вас в книзі Володимира Рутківського "Джури козака Швайки", я був дуже вражений вашою сміливістю, мужністю та рішучістю. Ви - справжній лицар та патріот, який любить рідну землю та захищає її від ворогів.
Я з задоволенням читав про ваші пригоди, а також про пригоди Грицика і Санька. Я намагаюся наслідувати вашому прикладу - намагаюся бути сміливим, добре вчитися, щоб багато знати, і займаюся спортом, щоб стати сильним.
Я хочу побажати вам успіхів у вашій благородній справі - захисті рідної землі.
Я дуже захоплююся історією козацтва і вважаю вас гарним прикладом того, яким повинен бути справжній казак. Саме такі люди як ви споконвік захищали мирних жителів нашої землі від численних ворогів.
Вельмишановний Пилипе Швайко!
Я пишу цього листа, щоб висловити вам своє захоплення та глибоку пошану. Я дізнався про вас з книги Володимира Рутківського "Джури козака Швайки". Я взагалі люблю читати про героїчне історичне минуле свого народу, але ця книга, де описані ваші пригоди та пригоди хлопчиків - ваших джур - мені особливо сподобалася. Мене вразила ваша сміливість, рішучість, відчайдушність, а також ваші знання та уміння. Мені дуже захотілося стати схожим на вас - козацького вивідника (тепер вас називали б розвідником).
Ви - лицар, хоробрий захисник рідної землі. Ви добре знаєте та любите рідну землю, захищаєте її, поважаєте літніх козаків-ветеранів, турбуєтеся про своїх братчиків та хлопців. Ви гарно їздите на коні та володієте зброєю. Ви знаєте мову та звичаї татар, що допомагає вам добувати інформацію. Ви спостережливий, розумний, відважний, кмітливий та рішучий.
Саме такими, на мій погляд, були найкращі козаки. Бажаю вам всілякого успіху та вдачі.
З повагою, Петро Коваленко,учень 6 А, Б класу школи ……
Домашнє завдання. Написаний лист надіслати вчителю.
23.11.2022
Дистанційникам:
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 23 листопада 2022 09:40
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/86703135139?pwd=YUZFRUZCZmZDSyswNWVoeS9INEN3QT09
Ідентифікатор конференції: 867 0313 5139
Код доступу: 974
Тема. Образи козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька. Засудження підступності, жорстокості та підлості зрадників. Аналіз художніх засобів
Перегляньте навчальне відео:
ПИЛИП ШВАЙКА – справжній лицар, якого поважають козаки та бояться вороги. Це відчайдушний та невловимий козак.
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.
Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.
Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству.
Юзеф Тишкевич
Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам – беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує та вбиває в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського). Це підступний і жорстокий, хитрий, скупий, ниций, брехливий дбає лише про власні інтереси. Загинув, коли втікав з поля бою, від стріл татар.
Домашнє завдання: письмово характеризувати образ Сашка і Грицька.
18.11.2022
Запрошую дистанційну групу на заплановану конференцію: Zoom.
Час 18 листопада 2022 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81961570875?pwd=aTc4TkR6M1VER3ROcU56VEhWQmtxQT09
Ідентифікатор конференції: 819 6157 0875
Код доступу: 258
Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки».Поєднання у творі фантастичного і реального. Проблеми, порушені у творі
Діти, головні герої повісті - Грицик та малий волхв Сашко, козак Швайка зі своїм вовком Барвінком, та їхні друзі в казковій дивовижній історії виходять з найскладніших ситуацій. Небезпека їх очікує на кожному кроці вдень та вночі. Тож сьогодні ми з’ясуємо, як фантастика і реальність поєднуються у творі, і які проблеми порушує автору романі.
Бесіда за питаннями
1. До якої групи творів входить твір В. Рутківського «Джури козака Швайки».
2. Що називається трилогією?
3. Хто такі джури?
4. Що означає слово «козак»?
5. Що означає слово «швайка»?
6. Чим займалися козаки , що жили у плавнях?
7. Назвіть головних героїв роману.
8. Назвіть жанр твору В. Рутківського «Джури козака Швайки».
- Чим відрізняються картинки?
- Як ви дізнались, що істота з першої картинки фантастична?
- А чи є якісь елементи фантастики у творі?
(Поведінка і здібності Швайки, «талант» Санька)
Людей, наділених такими здібностями називали характерниками.
Хто ж такі характерники нам повідомлять учні-дослідники.
Характе́рник, химоро́дник, галдо́вник («галдувати» — чаклувати) або заморо́чник (вмів напускати «морок» — туман, сон)[1] — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який вмів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки козаків, про що існує ряд історичних свідчень очевидців, народних легенд та переказів.
Найвідомішим козаком-характерником називають козака Мамая — ідеалізований образ козака-мандрівника, воїна, мудреця, казкаря і характерника в одній особі. Також, за переказами, майже всі козацькі гетьмани, кошові отамани і відомі полковники були характерниками. Серед них — Остап Дашкевич, Дмитро Байда-Вишневецький, Андрій Похитун, Іван Підкова, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай
і найбільший характерник з них — Іван Сірко.
Характерники були сильними чаклунами, серед здібностей яких — вміння зупиняти кров, заговорювати біль, ловити кулі голими руками, ходити по воді та вогню, годинами перебувати під водою, ставати невидимим, гіпнотизувати, з'являтися в кількох місцях одночасно та викликати панічний жах у ворогів, що спричиняло панічну втечу їх з поля бою. Також такі козаки могли бачити майбутнє, події, що відбувалися за сотні кілометрів в інших краях, впливали на свідомість людей, неживу природу, лікували смертельні рани (навіть ставили на ноги мертвих!), знаходили скарби, виходили сухими з води
Уміли характерники і керувати погодою — розганяти хмари або, навпаки, накликати дощ.
Характерниками ставали, як правило, люди з екстрасенсорними здібностями, зі схильністю до навіювання, гіпнозу, яснобачення, телекінезу чи телепатії.
- Швайці служить дивна тварина, хто це? (Барвінок)
- Чому, на вашу думку, Пилип так назвав вовка?
- А що насправді означає слово «барвінок» ?
Домашнє завдання: усно переказати епізод, який схвилював, вразив, сподобався;
скласти таблицю
Реальне | Фантастичне |
Виконати тест за посиланням: https://vseosvita.ua/test/start/wek266
16.11.2022
Запрошую дистанційну групу на заплановану конференцію: Zoom.
Час 16 листопада 2022 09:40
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/87441893435?pwd=cnc4djhLV1Rsam1oR0J3c1Y1b3N2dz09
Ідентифікатор конференції: 874 4189 3435
Код доступу: 736
Тема. Володимир Рутківський. Коротко про письменника.
«Джури козака Швайки» («На козацьких островах»). Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору. Тема боротьби українських козаків проти татарської орди
Кожен із вас, мабуть, любить читати книги про минуле України, наших славних предків – козаків. Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у гостросюжетному історичному романі «Джури козака Швайки» одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників - В.Рутківського.
1.Знайомство з письменником.
18.04.1937 р. народився в селі Хрестителеве на Черкащині
1944–1954 рр. навчався у Богодухівській середній школі та у середній школі села Велика Бурімка
1955–1957 рр. навчався в Одеському інституті харчової та холодильної промисловості
1958 р. навчався в Одеському політехнічному інституті
1959 р. перша публікація вірша в обласній газеті «Чорноморська комуна»
1959–1966 рр. працював на Одеському суперфосфатному заводі
1966 р. вийшла перша збірка віршів «Краплини сонця»
1968 р. вийшла друга збірка віршів «Плоти»
1969 р. прийнятий до Спілки письменників України
1968–1973 рр. працював редактором Одеського облтелерадіокомітету
1973–1975 рр. навчався на Вищих літературних курсах у Москві
1977 р. вийшла збірка віршів «Рівновага»
1977 р. вийшла повість для дітей «Аннушка»
1981 р. вийшла повість-казка для дітей «Бухтик из тихой заводи»
1985 р. вийшла книжка нарисів «Земля мастеров»
1986–1989 рр. працював відповідальним секретарем Одеської філії СПУ
1987 р. вийшла поетична збірка «Знак глибини»
1988 р. надруковано казкову повість «Гості на мітлі»
1989 р. вийшла книжка дитячих повістей «Канікули у Воронівці»
1992–2001 рр. працював завідуючим відділу газети «Одеські вісті»
1993 р. постановка п’єси «Пришельці» в Одеському театрі юного глядача
1994 р. вийшла казкова повість «Слуга баби Яги»
2001 р. вийшла історична повість «Сторожова застава»
2004 р. вийшов роман у трьох книгах «Сині Води»
2005 р. вийшла поетична збірка «День живої води»
2007 р. вийшов історичний роман «Джури козака Швайки»
2008 р. вийшла повість «Потерчата»
2009 р. вийшов історичний роман «Джури-характерники»
2010 р. вийшов історичний роман «Джури і підводний човен»
2012 р. трилогія «Джури» була удостоєна найвищої нагороди України – Національної премії імені Тараса Шевченка).
Перегляньте навчльне вдео з теми:
2.Історична розвідка
Наприкінці XV століття українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя – була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.
Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського «Джури козака Швайки»).
3.Історична онова твору
Історико-пригодницький роман «Джури козака Швайки» – це перша книга з історичної трилогії В. Г. Рутківського для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» у 2007 році, тоді ж була визнана найкращою книжкою для дітей та юнацтва. Та найвищою оцінкою повісті видається зізнання Івана Малковича, що його син назвав «Джур...» «найкращою книжкою, яку видав батько».
«Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
Події твору відбуваються на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Та сюжетним стрижнем твору виступає не видатна історична особа, а герої, створені уявою письменника (Пилип Швайка, Санько й Грицик), які опиняються в центрі важливих історичних подій періоду боротьби українських козаків проти татарської орди.
Головні герої твору – друзі-підлітки Санько та Грицик, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом. Ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі й далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування.
Старшим другом та прикладом для хлопців є воронівський сирота, козацький вивідник Пилип Швайка, чиє ім’я винесене в заголовок твору, тим самим вказуючи, що саме він є зразком, витвореним письменником для наслідування і юними читачами. Швайка – людина-легенда, вовкулака-перевертень зі стома лицями, боєць і шпигун й, водночас, щира, відкрита та добра душа. Він має вірного друга – коня Вітрика, який розуміє людську мову й самостійно виконує доручення господаря. А ще він має вовка-побратима Барвінка, що не раз рятував козакові життя. Та й сам Пилип – людина неабияка: знає всі козацькі хитрощі, уміє бути «своїм» і серед татар, і серед поляків, знається на травах і зброї. Та головне в ньому – самовіддана любов до своєї землі і щира відданість людям, які на ній живуть.
Серед позитивних персонажів твору є й улюблені письменником типи дідів-мудрагелів – Кібчика та волхва Кудьми, образи молочного брата Швайки – татарина Рашита, юного богатиря Демка та відважних козаків – Вирвизуба, Перепічки та багатьох інших.
Як і в попередніх творах письменника, власне негативних персонажів у романі небагато, насамперед це пан Кобилянський, його слуга Тишкевич, а також татари – страшні, умілі й підступні воїни, достойні вороги і водночас – сусіди «урусів», які так само мріють про благополучне заможне мирне життя, люблять лицарські поєдинки та лови, уміють щиро товаришувати й любити.
Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» настільки сподобався читачам, що автор написав ще дві книги про джур – «Джури-характерники» та «Джури і підводний човен». А 9 лютого 2012 року трилогія «Джури» була удостоєна найвищої нагороди України – Національної премії імені Тараса Шевченка).
Тема : зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва.
Ідея : уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради.
Проблематика:
• боротьба добра і зла;
• дружба й зрада;
• стосунки людей і тварин;
• відносини між дорослими й дітьми;
• духовна сила й духовний занепад.
Художній час і простір – події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках.
Композиція
Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин:
1. «Втеча з рідного дому»;
2. «На козацьких островах»;
3. «Джури вирушають у дорогу».
2.Словникова робота.
· Джура – зброєносець при козакові; зброю чистить, коня доглядає, його за це вчать козацької справи.
· Швайка – те саме, що й шило.
· Уруські села (татар.) – українські села.
· Ногайці, ординці – татари.
· Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.
· Чи сподобалися вам прочитані розділи роману В.Рутківського «Джури козак Швайки»? Чи легко було їх читати?
· Назвіть імена персонажів, про яких найбільше розповідається у творі. За яких обставин відбулося перше знайомство з ними?
· Як і чому головні герої твору потрапили до кам’яний острів? Як козаки прийняли Швайку, Грицика і Санька?
· Якого звіра злякався Грицик уночі? Чому Пилип Швайка зустрів вовка як найкращого друга? Чим особливий був цей вовк?
· Через що Грицик, Санько та Барвінок залишилися самі на острові? Чим вони займалися?
· Хто такий Тишкевич? Чим небезпечний він був для козаків? З якою метою Тишкевич прибув на кам’яний острів? Розкажіть, як хлопчаки взяли його в полон і як в’язневі вдалося утекти.
· Куди попрямував Тишкевич, рятуючись від переслідування Пилипа Швайки? Що пов’язувало його з татарами?
· Зачитайте розмову Іслам-бека і Тишкевича на вершині пагорба. Чого найбільше боялися вороги?
· Як врятувалися Швайка, Грицик і Санько від татарів? Який Саньків талант допоміг їхньому порятунку?
· Розкажіть про зустріч Тишкевича з Демком на прізвисько Дурна Сила. Як Демко опинився в степу? Чому він повірив Тишкевичу? Хто допоміг зрозуміти Демкові, що Тишкевич не той, за кого себе видає? Як Демко виправив свою помилку?
· Хто такий дід Кудьма? Чому він шукав таких хлопців,як Санько?
· Про кого з татарів Пилип Швайка казав, що вони з ним немов брати? Яку роль відіграв пастух Рашит у долі головних героїв твору?
· Прочитайте фрагмент розділу «Козацькі розмови», починаючи від речення «За казаном запала мовчанка…» і до слів «Біда лиш у тім, що все сирі гілки трапляються». Про що говорили козаки? Поясніть прихований зміст останніх слів діда Кібчика.
Домашнє завдання : дочитати розділ «На козацьких островах»,
підготувати усний переказ епізоду, який найбільше сподобався; виписати із тексту фрази, які ви вважаєте ключовими для розуміння теми твору.
тощо.
11.11.2022 Дистанційна група!
Тема. Контрольна робота. Пісні літературного походження, Микола Вороний, Тарас Шевченко (тестування).
Виконати контрольну роботу за посиланням: (тест відкритий протягом уроку!)
https://vseosvita.ua/test/start/ymx114
Запрошую дистанційну групу на заплановану конференцію: Zoom.
Час 09 листопада 2022 09:40
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/89899726204?pwd=djVqRGJENGJaOGY3M3RrMCtTME85QT09
Ідентифікатор конференції: 898 9972 6204
Код доступу: 712
Тема. « Урок виразного читання.Конкурс на кращого декламатора поезії Т.Г.Шевченка»
Діти! Рада вітати Вас.
Напевно, в Україні немає людини, яка б була байдужою до поетичного слова Шевченка – великого сина нашої землі, геніального поета, творчість якого ніколи не перестане хвилювати і вчити, вчити любити свій край, свій народ, вчити бути чесним, вірним, мужнім. У цьому ми переконались, вивчаючи біографію митця, його поетичні твори. Цей урок присвячується пам'яті безсмертного Кобзаря.
- Сьогодні на уроці ми вирушимо у подорож під назвою «Світ виразного поетичного слова». Ми зустрінемося з прекрасними ліричними творами, які приваблюють нас своїм лаконізмом, щирістю, емоційністю, образністю поетичної мови.
Автором безсмертних поетичних рядків, які будуть звучати на нашому уроці, є Т. Г. Шевченко, наш Великий Кобзар. Його ім'я входить у наше життя з дитинства, з маминих пісень, з наших перших книжок. І з роками Шевченкове слово стає все ближчим, все дорожчим.
«Кобзар» є в кожному домі, він друкується мільйонними тиражами, десятками мов, але все одно в книгарнях не залежується. Люблять, шанують у нас геніального поета, художника, мислителя..
Прослуховування записів вірів Т.Шевченка:
Завдання поезії — розтривожити душу, примусити людину відгукнутися. Справжня поезія — неповторна. Це не завжди означає виняткову оригінальність чи сміливий експеримент. Поезія може розповідати і про цілком знайомі, буденні речі звичайними словами, але розкривати їх по-новому, давати нам новий погляд. Поезію та звичайне мовлення можна порівняти з алмазом та графітом. І дорогоцінний камінь, і темно-сірий мінерал складаються з однієї і тієї ж речовини — вуглецю, але атоми в їхній структурі поєднані по-різному. Так само і поезія може складатися з цілком звичайних слів, які ми чуємо щодня, але поєднувати їх по-новому, створюючи досі небачені словесні коштовності. Творчість поета саме і полягає у тому, щоб знайти цей новий, неповторний, ніким ще не випробуваний спосіб поєднання слів, який може вразити читача, знайти шлях до його душі і залишити у ній слід. Змінити щось у людині назавжди.
Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна.
Виразне читання є одним із засобів перевірки розуміння нами твору.
-А що ж ми з вами знаємо про науку виразного читання?
· Що ми розуміємо під виразністю читання? (Виразне читання – один із методів вивчення літератури, воно забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору )
· Які засоби виразного читання ви знаєте? ( Це сила, мелодика, тон голосу, темп читання, паузи, логічні наголоси)
· Чим повинен володіти читець під час виразного декламування твору перед аудиторією? (Обов’язок виконавця — малювати інтонацією, тобто технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст тексту, збуджуючи уяву слухача, впливаючи на нього своїми почуттями та вольовими імпульсами)
· Для чого необхідно знати специфіку техніки виразного читання? (В ідеалі треба домогтися того, щоб промовляння чужого тексту сприймалося як процес говоріння, як акт формулювання власної думки. А домогтися цього допомагають саме засоби виразного читання)
· Яка роль надається розділовим знакам під час виразного читання? (Оскільки розділові знаки ставляться з метою розмежування окремих частин у потоці мовлення, то вони допомагають тому, хто пише, виразніше передавати свої думки і почуття, а тому, хто читає, - краще, точніше сприймати текст )
· Чому в процесі читання потрібно дотримуватись пауз? (Залежно від того, чи попереджує пауза думку, чи затримує увагу на сказаних словах, вона може стояти у будь-якій частині фрази. Емоційний вплив паузи сильніший вслід словам, які прозвучали, коли мовчанням ми ніби підкреслюємо їх важливість)
· Як на вашу думку, для чого читцеві під час виконання того чи іншого твору необхідно пройнятися ним, зрозуміти і сприйняти його героїв? (Вчитуючись у твір, декламатор намагається уявити собі живі картини і живих героїв, змальованих автором, збагнути найголовнішу ідею, висловлену у творі, осмислити свою виконавську позицію та свій виконавський намір і донести усе це до слухачів )
· Яке значення приділяється інтонації під час виразного читання? (Живої людської мови без інтонації не буває. Подібно до тональності в музиці, інтонація створює мелодійний ряд мови, надає словам звукового забарвлення, підкреслює смислові й емоційні відтінки фрази)
Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи з теми "Пісні літературного походження. Творчість М. Вороного та Т. Шевченка".
Запрошую дистанційну групу на заплановану конференцію: Zoom.
Час 04 листопада 2022 08:50
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/83859580151?pwd=K3hIT3hsc1pMZ2t0cjdLZkJHQ01mUT09
Ідентифікатор конференції: 838 5958 0151
Код доступу: 147
Композиція
Твір поділяється на дві частини:
2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний).
План
1. Згадка про колишню славу козаків.
2. Опис бурхливого моря.
3. Морський похід запорожців.
4. Дружнє козацьке побратимство.
Образ Івана Підкови.
Т. Шевченко у поемі оспівує Івана Підкову, сміливого отамана, що не раз очолював морські походи проти Туреччини. У поемі, що названа його іменем, цей козак змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим воїном, герой справедливий, розумний, впевнений, урівноважений, розважливий, цілеспрямований він уміє керувати козаками, поважає їх та прислухається до їхньої думки. Побратими-козаки шанують Івана Підкову, називають батьком, він є прикладом для них.
Портрет — чорні вуса, чуприна, шапка
Узагальнюючий образ козаків. Козаки — поважають отамана; відважні; бувалі; з почуттям гумору; люблять пісню; азартні; не бояться труднощів, морської стихії. Сміливість притаманна кожному із запорожців. «Синє море звірюкою то стогне, то виє», «кругом хвилі, як ті гори», так що не видно ні землі, ні неба, аж «серце мліє», а «козакам того тільки й треба» — розбурхана стихія звеселяє їхні серця, наснажує співати пісні, піднімає дух козацький.
Художні засоби:
рефрен: «Було колись…»;
метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба… кружала», «серце… спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;
епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;
порівняння: «могили…, як гори», «хвилі, як ті гори»;
звертання: «Ану же, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»;
риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»;
риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
Висновок. Ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати.
Домашнє завдання
1.Характеризувати образ Івана Підкови.
2.Дати письмову відповідь на питання: «То чому ж ми повинні пишатись нашим минулим?»
3.Підготуватися до уроку виразного читання улюбленої поезїї Т. Шевченка(поезію на вибір готуєте вдома)
Діти, спадщина нашого народу дуже багата – це і усна народна творчість, і музичні традиції, хореографія, мистецтво…можна вести перелік дуже довго, але які б вітри історії не ширяли Україною впродовж століть, а народний дух лишається несхитним і допоки ми будемо пліч-о-пліч стояти за нашу Батьківщину нічого не приведе нас до забуття. Бо куди б не закинула нас доля, ми завжди маємо пам’ятати той рідний куточок, в якому народилися.
Шевченко дійсно писав з думкою про народ, про його долю. Поет усю силу свого таланту спрямував на те, щоб відстоювати правду і справедливість і у цьому ми ще раз переконаємося вивчаючи поему «Іван Підкова». Доля великого Кобзаря склалася трагічно. Але, незважаючи на усі негаразди життя, Тарас Григорович став «поетом усього людства». Сьогодні ми відправимося у подорож творчістю цієї геніальної особистості, а для цього нам потрібно напнути вітрила.
Тема уроку звучить так: «Історична основа поеми Т.Шевченка «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору.»
-Про що ж ми з вами будемо говорити на цьому уроці?
Отже, ми з вами з’ясуємо історичну основу твору, ознайомимося зі змістом поеми.
Перегляньте документальний фільм «КОЗАЦЬКИЙ ФЛОТ» з циклу "Золоте стремен" Фільм про морські походи козаків на човнах-чайках до турецьких і татарських фортець Акерман, Кілія, Варна, Кафа і Царьмісто.
Яка мета морських походів козаків? (Щоб визволити своїх земляків, невольників, від турецького полону).
Під чиїм проводом організовувались ці походи? (Під проводом вдалих полководців)
Що символізують вогняні чайки? (Душі загиблих козаків – море ходів, які повертаються до нас із забуття, щоб не вмирала в нас пам'ять серця).
Зараз ми перегорнемо іще одну сторінку творчості Тараса Шевченка та познайомимося з поемою «Іван Підкова». Помандруємо в далекі історичні часи, дізнаємося, хто ж він такий – Іван Підкова, з якими історичними подіями пов’язана ця постать. Дізнаємося, у чому ж полягали героїзм та мужність українських козаків. А також дослідимо художні особливості поеми.
Робота над твором
У ХV-XVІІст. турки і татари нападали на українські села, грабували, забирали в полон.
Кошового Дмитра Вишневецького (Байду) вважають засновником Запорізької Січі. На Хортиці він збудував фортецю. Власник земельних маєтків. Але справедливий. Захищав скривджених. Лицар. Ходив із козаками на турків. Народ склав «Пісню про Байду». Був першим гетьманом новонародженого Війська Запорозького.
У 1575 році повів запорожців на татар другий кошовий Богдан (Остафій) Ружинський. Був українським князем, гетьманом. У цій битві він загинув.
Третім славним козацьким кошовим, гетьманом Війська Запорозького був Іван Підкова (Серпяга, Серп’яга).
Народився недалеко від Умані. За національністю – молдованин. Учився в Острозькій школі. Ламав підкову однією рукою, за це козаки прозвали його Підковою. На Січ прийшов після 1550 року. Перший військовий досвід здобував у походах Самійла Кішки. Водив козаків на Очаків, Козлов, Кафу, звільняв християн – бранців. Про Івана Підкову народ склав пісні та думи.
Турецький султан погрожував польському королю Стефанові Баторію: якщо той не звелить схопити Підкову, то турки підуть воювати з Польщею .
І король, не бажаючи входити у війну з могутньою тоді Туреччиною, велів покарати Підкову смертю. Коли Іван Підкова прибув до Львова весною 1578 року, — тут його було ув’язнено, і на підставі королівського указу відрубали голову смілому отаманові на львівськім Ринку в присутності турецького посла Ахмета.
Дуже багато польських діячів того часу дорікали королю, що так суворо обійшовся зі славним козацьким отаманом.
Ще по нинішній день згадує український народ про Івана Підкову і в піснях співає про його страшну смерть, а Тарас Шевченко звеличив славні подвиги цього героя в поемі «Іван Підкова». Цей твір поет написав у 1839 р. у Санкт-Петербурзі.
- Які враження від прочитаного?
- Яку цікаву минувшину розповів дід онуку?
- З чим звернувся отаман до козаків?
- Чи підтримали запорожці свого ватажка? Чому?
- Із скількох частин складається вірш?
А тепер спробуймо визначити тему та ідею твору.
Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом
Жанр твору – історична поема.
5. ТЛ. Поема - … (від грецького слова, що означає "твір", "творіння") — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.
Історична поема - … Iсторична поема — лiро-епiчнi фольклорнi твори про конкретні iсторичнi подiï, процеси та iсторичнi особи.
6. Словникова робота.
Але перед тим зверніть увагу на слова, значення яких, можливо, вам буде невідомим
Китайка – різновид тканини.
Лиман – озеро на півдні України.
Байдак – великий човен; козацька назва – чайка.
Рибалка – тут: птах, який живиться рибою.
Синоп – турецьке місто на південному березі Чорного моря.
Наступним кроком буде характеристика образу головного героя поеми – Івана Підкови. Знайдіть, будь ласка, у творі рядки, які містять опис героя?
Як ставляться козаки до свого отамана?
– Тож яким насправді був Іван Підкова?
(Іван Підкова – відважний – рішучий – впевнений у собі – вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований – має чорні вуса, чуприну – його називають батьком – приклад для козаків).
Інтерактивна вправа «Навігатор». Знайти у вірші опис моря і зачитати його.
· - Яке значення у творі має опис бурхливого моря?
· - Як козаки поставилися до морської негоди?
· -Що ви відчули, коли слухали поему?
· -Можливо, хтось почув якісь звуки? Які саме?
· -Які почуття викликають у вас словосполучення «бурхливе море», «ревіли гармати»?
Аналіз художніх особливостей поеми
Рефрен: «Було колись…»
Метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють…говорять», «лихо танцьовало», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», море грає», «серце мліє», човни стали».
Епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море».
Порівняння: «могили…, як гори», «хвилі, як ті гори».
Звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане».
Риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!».
Риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
Домашнє завдання : виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/sjm126,
Характеризувати образ І.Підкови
Тема. Урок позакласного читання. Євген Гуцало «До Танаськи по молоко»
-Діти, чи ви любите природу?
-Хто з письменників писав про природу
- Які твори Є.Гуцала вам відомі?
На сьогоднішньому уроці позакласного читання ми продовжимо знайомство з творчістю Є.Гуцала та його оповіданням «До Танаськи по молоко»
Перегляньте навчальне відео:
Словникова робота:
Як мертвому припарка – безрезультатна дія.
Терпець урвався – вичерпалися можливості терпіти, зносити що-небудь.
Гладущик – глечик для молока.
Денце – дно.
Тапчан – вид ліжка з дощок без спинки.
Сіни – нежила частина селянської хати і невеликих міських будинків,яка з’єднує жиле приміщення з ґанком.
Либонь – нібито.
Ляда - рухома покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь.
- Хто герої оповідання?
- Як починається знайомство з головним героєм?
-Як ви вважаєте, чи допомагав матері Михалко? ( із чого це видно…)
-Яке завдання отримав Михалко від матері?
-Чи було щось у ямі, яку хлопчик завжди так боявся?
-До кого Михалко пішов по молоко?
-Кого хлопець побачив на городі,йдучи до Танаськи?
-Назвіть усіх тварин, яких зустрів Михалко?
- Чи можемо ми дізнатися про вік хлопчика із твору?
-Прийшовши до тітки,що побачив головний герой?
_Хто був зображений на фотокартках?
-Чому Михалко повернувся назад до Танаськи?
-Доведіть,що хлопчик був трішки боязливий?
- Дайте характеристику одному із героїв твору.
- Чиї це слова: «То це я маю ваших телят пасти?»
- Як відповів Михалко на запитання:»Ти що, за три моря віявся по молоко?»
- Знайдіть фразеологізми, які б охарактеризували гол. героя?
- Як сам автор ставиться до свого героя? ( з ніжністю, піклуванням,називаючи
Михалком, але, водночас, осуджує його за неправдивість по відношенню до дорослих.Хлопчик виправляє ситуацію і говорить правду б. Танасці, що свідчить про глибоку шану та повагу до старої людини)
Посилаючись на зміст оповідання, скласти інформаційне ґроно «Який він?»
Складання плану до твору
1) Михалко та його розваги з котами.
2) Хлопчик вирушає до баби Танаськи по молоко.
3) Яма, яку хлопчик боявся понад усе.
4) У Танаськи вдома.
5) Загадкова нечисть.
6) Хитрість Михалка.
7) Додому разом із Танаською.
8) Вечеря та солодкий сон.
Тема: похід хлопчика Михалка до Танаськи по молоко, зображення внутрішнього світу дитини
Ідея: треба вміти мрiяти та уявляти світ прекрасним та завжди поважати старших.
Домашнє завдання :виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/uqo418
Скласти сенкан до образу Михалка.
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 26 жовтня 2022 11:00
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/81062199819?pwd=REVLMVh1c2JiQ0lpVWJGellaQXEvZz09
Ідентифікатор конференції: 810 6219 9819
Код доступу: 612
Тема. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета у Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синєє море…»)
Добрий день, розпочати розмову про Тараса Шевченка хочеться словами Павла Грабовського: «Говорячи про життя Тараса Шевченка, ми впевнені, що одна згадка про подібних людей спроможна підняти і облагородити нашу душу, хоча б на мить відірвати нас від життєвих дрібниць і понести в заманливі простори ідеалу». Детальніше зупинимося на петербурзькому періоді творчості Тараса Шевченка.
Перегляньте відеоурок з теми:
Перебування в Петербурзі відкривало перед Шевченком нові можливості для розумового, духовного розвитку. В його становищі назрівали неминучі зміни. З підліткового «козачкового» віку він уже виріс, не лишивши панові жодних надій на те, що з нього може вийти спритний, слухняний лакей. Невгамовною пристрастю юнака лишалося прагнення малювати, стати художником. Він невідступно прохає П. Енгельгардта дати йому можливість вчитися малярству. Зрештою 1832 р. П. Енгельгардт віддав його на навчання до одного з майстрів петербурзького малярського цеху В.Ширяева.
Білими ночами він часто приходив у Літній сад перемальовувати скульптури, що прикрашали алеї. Якось за такими вправами зустрів юнака Іван Сошенко — студент Академії мистецтв, родом з Богуслава. Земляки скоро заприятелювали. Сошенко першим помітив неабиякий талант Шевченка та розпочав справу викупу юнака з кріпацтва. Передусім він познайомив Тараса з видатними діячами культури — з письменниками Євгеном Гребінкою і Василем Жуковським, майстрами пензля Карлом Брюлловим та Олексієм Венеціановим, які допомогли Тарасу Григоровичу вирватися з неволі. За викуп Т. Шевченка пан запросив величезну суму — дві з половиною тисячі карбованців. Щоб зібрати такі гроші, Шевченкові друзі придумали лотерею. К. Брюллов написав портрет В. Жуковського, який розіграли в лотерею в царській родині.
22 квітня 1838 року Шевченкові була підписана відпускна. День, коли Тарас дізнався про свободу, став найщасливішим у його житті.
Відпускна відчинила поетові двері в омріяну Академію мистецтв. Його вчителем і другом стає Карл Брюллов. Юнак захоплено навчається, відвідує музеї, часто буває в театрах, багато читає, слухає лекції видатних учених і досягає значних успіхів, про що свідчать три срібні медалі, одержані за малярські роботи.
У 1840 році виходить його знаменитий «Кобзар», який нині знають чимало народів світу. Перекладений багатьма мовами, він розповів про Україну, її чарівну природу, славне минуле, знедолений, але волелюбний і нескорений народ. «Ся маленька книжечка, — зазначав І. Франко, — відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої, холодної води, заясніла не відомою досі в українськім письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову». Весь поетичний і частина художнього доробку петербурзького періоду тематично пов’язані з Україною, хоч між 1830-1843 роками Шевченкові жодного разу не вдалося побувати в рідному краї.
«Думка»(«Тече вода в синє море…») – один з перших віршів Т.Шевченка, що дійшли до нас. Вірш написаний у 1838 році в Санкт-Петербурзі. Тарасу здавна подобалися народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі: «Ой зелений дубе, чого похилився…», «Ой не шуми, луже, зелений байраче!». Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України. Думками (думами) поети інколи називали вірші-роздуми, вірші-переживання описово-розповідного характеру, що своїм змістом, образністю й тематикою були наближені до народних пісень. Ось така історична основна поезії.
Робота з текстом поезії «Думка».
– Чому поезія називаэться «Думка»?
– Яка тема твору?
– Назвіть головного героя поезії.
– Який настрій у козака?
– Які риси характеру притаманні ліричному герою?
– Якої долі, на вашу думку, хотів козак?
– Визначте провідний мотив поезії.
– Які ще образи є у вірші?
– З якою метою автор використовує образ журавлів?
– Знайдіть у тексті рядки. де висловлено тугу за рідним краєм.
– Як вірш «Думка» пов’язаний із долею самого поета? Поясніть.
– Чому для нас рідний край наймиліший?
– Які почуття викликає у вас ця поезія?
Тема: пошуки долі молодим козаком.
Ідея: співчуття молодому самотньому козаку, який закинутий долею далеко від рідної землі.
Основна думка: у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.
Жанр: лірична поезія
Теорія літератури (записати).
Думка – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини ХІХ ст.
Домашнє завдання: 1) передати кольорами настрій вірша (пояснити вибір);
2) розкрити роль художніх засобів у творі (паралелізм, епітети: синє море, шляхи биті, ненька старенькая, молода дівчина, серце козацькеє; метафори: грає море, грає серце, думка говорить, спіткалося горе);3) поезію «Думка» вивчити напам’ят;4) виконати тест на оцінку:
https://vseosvita.ua/test/start/zgo106
5) прочитати оповдання "До Танаськи по молоко"(повністю,воно невелике)
Тетяна Андріївна запрошує учнів дистанційної форми навчання на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 21 жовтня 2022 08:50 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81844230952?pwd=Q3JQd2c1ZFVKRGY2MVVzY0VQWTFIUT09
Ідентифікатор конференції: 818 4423 0952
Код доступу: V1P98a
Час: 21 жовтня 2022 12:50 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88045445550?pwd=MnVHOGpraWc1QmpNcm1YakdJZjNWZz09
Ідентифікатор конференції: 880 4544 5550
Код доступу: 76
Знання своєї історії є запорукою успішного майбутнього.Знання традицій, звичаїв та обрядів, мови – це життєвий корінь, на якому тримається нація. І де б ми не були, треба пам’ятати, звідки ми родом, де наша Батьківщина. Микола Вороний, тонкий лірик і романтик присвятив свою творчість змалюванню краси, величи рідної землі.
Перевірка домашнього завдання:
Бліц-опитування:
1.Звідки автор узяв історичний факт про полоненого сина половецького хана?
2.Як малий половчанин потрапив до князя Володимира
3.Як жилося хлопчикові у князя?
4.Як почував себе старий хан, батько хлопчика?
5.Кого хан вирішив послати по сина?
6.Яким чином хан порадив посланцеві розбудити пам'ять юнака?
7.Як поставився хлопчик до слів посланця від батька — половецького хана?
8.Які пісні співав посланець юнакові?
9.Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля?
10.Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові-половчанину?
11.Що вчинив юнак під впливом спогадів?
12.До кого звертається із заключним словом автор поеми?
Перегляньте навчальне відео з теми:
Без минулого нема майбутнього. Історія - це життєвий корінь, на якому тримається нація, народ. Ми завжди повинні звертати погляди у минуле, знати свою історію, не забувати: «Хто ми і звідки родом». Микола Вороний, тонкий лірик і романтик всю свою творчість присвятив змалюванню рідної землі. І сьогодні у нас є можливість заглянути у ту дивну книгу історичного минулого, яка може перенесе нас у далекі часи життя нашого народу, дасть можливість відчути прекрасну мелодику твору, відчути красу і силу поетичного слова, запахи рідної землі, яка додає великої сили і наснаги людині. Особливо це відчуває той, хто опиняється за її межами. Така людина дуже часто сумує за рідним краєм. Про все це ми дізнаємося в процесі роботи над текстом поеми Миколи Вороного «Євшан-зілля».
Хвилинка мудрості.
Проблемне питання: Чому саме полинові судилося навертати людську душу і розум до священної, обітованої, рідної землі?
Ірина Калинець так поетично відобразила дію цього зілля на українців в альманасі Євшан-Зілля:«Так пахне стежка до рідного дому, так пахне надвечір'я у співі солов'я, так пахне зілля в Святойванівську ніч... І стократ нестриманішу тугу будить цей запах у розлуці з Батьківщиною. Закордонні туристи-українці, відвідуючи Батьківщину, беруть з собою жменьку рідної землі і горнуться в далекій чужині до неї... Жменька рідної землі... Квітка з рідного краю... А для оспалих духом – полин. Терпкий, неблагоароматний, гіркий на смак.
Чому саме полинові судилося навертати людську душу і розум до священної, обітованої, рідної землі? Не оспіваній за красу а давніх-давен дикій рожі, не романтичній калині, навіть не сонцеликому соняшникові, а саме полинові – євшан-зіллю? Мабуть, лише душевні страждання, гіркота життя навертають людину до джерел – до початків, до спільноти – народу-нації.
Непам'ять – це павутина, яка засотує в безчинність розум і серце, сестра байдужості до правди і добра, до кривди й зла. А ми ж сьогодні – лише частка, ми – лише місток між вчора й завтра, ми в ланцюгу буття – лише одне маленьке коліщатко, якому нема права заіржавіти, зламатися, упасти долилиць у чорний подих відчаю й зневіри. Бо там – за нами – сотні поколінь, уся Планета в присмерку чекання, уся Планета в розмаїтті мов, культур, народів, націй. Кожна несе свій цвіт у тисячне суцвіття, свій неповторний і єдиний цвіт. І вся краса, і вся мета, весь смисл вчорашній і насущний у тому розмаїтому цвітінні...»
Опрацювання навчального матеріалу за допомогою своєрідних «кроків успіху».
Завдання-крок 1.
(відповідями на поставлені запитання мають бути цитати з поеми. Ще одна вимога - лаконічність і точність)
1. Хто головний герой твору?
2. Чому ханський син опинився в неволі?
3. Як жилося хлопцеві на чужині?
4. Який був настрій батька-хана, котрий втратив дитину?
5. Яка відмінність між літописною легендою та поемою М. Вороного? (обговорення: метод «Акваріум»)
Завдання-крок 2.
1. Які основні особливості композиції поеми? (Скласти цитатний план і визначити побудову твору)
2. Процитуйте рядки, що є зв’язковою твору?
3. Чому саме гудця (співця) відправив хан у Київ? Якими талантами він був наділений? З ким порівнюється гудець?
Завдання-крок 3.
1. Яку роль відіграє пісня в житті народу?
2. Чому лише дві пісні співає гудець? Чи випадковими є їх вибір і послідовність? (Робота за варіантами. Заповнити таблицю цитатами з твору.)
Запитання:
*Які пісні виконує гудець?
*Про що йдеться в піснях?
*З чим порівнюються пісні?
*Якими є мелодії пісень?
3. Який момент твору є кульмінаційним?
4. Яка розв'язка твору? Прочитайте і прокоментуйте слова, котрі промовив хлопець, прийнявши рішення.
Завдання-крок 4.
1. Яке з народних прислів’їв виражає найточніше основну думку поеми?
*Краще вмерти стоячи, ніж на колінах жити.
*Рідна сторона-мати, чужа-мачуха.
* У чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.
2. Чи потрібне євшан-зілля українцям нині?
3. Чому критики назвали поему М. Вороного «пошуком ліків» для українського народу?
4. Що означає бути патріотом?
Домашнє завдання: письмово виконати "кроки успіху".Пройти тест за посиланням:
19.10.2022
Тема.Микола Вороний. Коротко про письменника. Поема «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів
Тетяна Андріївна запрошує учнів дистанційної форми навчання на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 19 жовтня 2022 09:40 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84176149708?pwd=dUtRbytqaUNQemNMb3ZSNE51ZGd1dz09
Ідентифікатор конференції: 841 7614 9708
Код доступу: 512
Тетяна Андріївна запрошує учнів змішаної форми навчання на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 19 жовтня 2022 15:20 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/82131470642?pwd=WXErbHVKTUdEWGtVSy9POHJSdUx1UT09
Ідентифікатор конференції: 821 3147 0642
Код доступу: XCnkK1
За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ! — таке творче кредо письменника, з творчістю якого познайомимось сьогодні на уроці. Це Микола Кіндратович Вороний.
Микола Вороний — постать в українській культурі неординарна. Щоб переконатись у цьому, досить згадати, що він був поетом, перекладачем, критиком, істориком літератури, публіцистом, актором, режисером, редактором, дослідником національного театру, світової та вітчизняної драматургії, громадським діячем. Він усе життя присвятив служінню своєму народові. І це не дивно, адже був справжнім патріотом.
Тож сьогодні на уроці ми опрацюємо зміст поеми «Євшан-зілля», визначимо її тему, з’ясуємо наскільки давноминулі події актуальні у наш час, спробуємо глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, зупинимося на таких поняттях як толерантність, патріотизм, будемо вчитися грамотно аргументувати власні думки.
Переглянте навчальне відео:
Сюжет, що ліг в основу написання поеми, Микола Вороний запозичив із Галицько-Волинського літопису. У ньому ми можемо знайти легенду про магічну силу звичайної степової рослини.
У літописі йдеться про славного Мономаха, який після перемоги над половцями, нібито взяв у полон сина хана Сирчана. І лише після смерті князя Володимира Сирчан посилає свого співця до половчанина, аби він повернув юнака у рідний край. Однак ні пісні, ні вмовляння не пробудили у хлопчині пам’ять. І тільки понюхавши зілля євшан Отрок згадав половецький привільний степ і рідного батька. Так чарівна сила однієї з найгіркіших рослин світу повернула хлоп’я на Батьківщину.
Робота над змістом поеми.
За жанром твір «Євшан-зілля» є ліро-епічною поемою. Він поєднує ознаки прози й поезії, епосу та лірики.
Поема- (від грецького слова, що означає «твір», «творіння») –ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події та яскраві характери персонажів.
Ліричний герой – герой, від імені якого ведеться розповідь, який часто виражає авторські думки й почуття.
Композиційно-сюжетні елементи поеми :
Експозиція – ознайомлення з літописом «В давніх літописах наших…».
Зав’язка – розмова хана з гудцем «Ти піди у землю Руську – Ворогів наших країну…»
Розвиток дії – усі події, які відбуваються з ханом та його рідним сином.
Кульмінація – «Що ж це враз з юнаком сталось?…»
Розв’язка – «Так він крикнув, і в дорогу… Подались вони обоє…»
Епілог – звернення до українського народу з проханням стати на правильний шлях.
Бесіда за сюжетом поеми:
-На скільки частин умовно можемо поділити поему? (На 3 частини: минуле, сучасне, майбутнє)
-Як половецький хлопчик потрапив у Київ до самого князя Володимира?
-Як ставилися до хлопчика?
-Як жилося хану без рідної дитини?
-Яке важливе рішення приймає хан? -
-Які настанови дає старий батько гудцеві, щоб достукатися до серця хлопця?
-Які зміни відбулися з малим половчанином під впливом запаху євшан-зілля?
-Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові?
-На що зважується хлопець під впливом спогадів?
-Яку істину усвідомив хлопчина? (Краще бути неоціненим у своєму краю, ніж жити у славі та пошані у чужому)
-Кому адресоване заключне слово автора? (Українцям)
Отже,
Тема: розповідь про розкішне життя хлопчика, який забув свій рідний край, батьків.
Ідея: возвеличення любові та відданості Батьківщині; засудження тих, хто відцурався своєї країни, зрадив її інтереси.
Головна думка:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
ніж в землі чужій, ворожій
в славі й шані пробувати.
Домашнє завдання. Опрацювати статтю підручника (підр. Коваленко, ст.49-55). Скласти схему-характеристики юнака. Дати письмову відповідь на питання «Чим актуальний твір М. Вороного «Євшан-зілля» сьогодні?»
Час: 14 жовтня 2022 08:50
Підключитися до конференциії Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83521937094?pwd=MXcxS0lhYU1RYUdTUGVDeGFIbGtZUT09
Ідентифікатор конференції: 835 2193 7094
Код доступу: 152
Тема. «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха. Патріотичні мотиви пісень літературного походження
Добрий день, діти!
Пригадайте!o 1. Хто поклав на музику слова твору О. Кониського? ( М. Лисенко).
o 2.Від чого плакала дівчина-Україна, стоячи в куточку? ( від страждань,що були на її землі).
o 3.Як сприйняв Господь Бог горе дівчини?( вирішив допомогти).
o 4.Яким даром наділив Господь дівчину, обіцяючи прославити на весь світ?( дав пісню).
o 5.Для кого люди просять зберегти Україну в «Молитві» О.Кониського? (для себе і для нащадків).
o 6.Чому на вашу думку автор свій твір назвав «Дитячий гімн» (діти –майбутнє країни).
С Сьогодні будемо говорити про найпопулярнішу пісню в Україні, яке лине з уст кожного українця - «Ой у лузі червона калина похилилася».
Запам’ятай!
Пісні січових стрільців — різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками і системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними — понад три століття, що внесло певні зміни і в тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень. Зародилися пісні січових стрільців, коли створювались перші січові організації в Галичині. Спочатку вони ставили перед собою просвітницько-пропагандистські цілі — вивчали і поширювали досвід життя демократичної держави Запорізька Січ (звідси й назва «січові стрільці»). Молоді гуртківці засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових походів, культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прилаштовували їх до своїх умов. Наприклад, пісню «Їхав козак на війноньку» співали як «Їхав стрілець на війноньку», дещо змінюючи текст твору. Це був регіональний варіант української народної пісні. Згодом з’явилися власні оригінальні слова і мелодії, що й започаткувало новий жанровий різновид фольклорної творчості.
Особливо плідно почали працювати стрільці, коли війна втягнула їх у свою орбіту. Створювались мистецькі гуртки в польових умовах, які називали себе Пресовою квартирою. До неї входили літератори, композитори, музиканти. Вони видавали газети, журнали, влаштовували виставки, співали пісні. У цій творчій атмосфері в перерві між боями було створено чимало пісенних творів — справжніх шедеврів народної творчості.
Законспектуй!
Пісні січових стрільців | ||
за мелодикою ліричні та маршові | ||
за темою | ||
соціально-побутові розповідають про нелегку долю січових стрільців, висловлюють туга за рідним краєм, за батьками, родиною | героїко-патріотичні пройняті ідеєю боротьби за незалежну Україну, вірою в неодмінну перемогу хоч би ціною власного життя | жартівливі покликані привнести розвагу в нелегке стрілецьке буття, зняти психологічне напруження. |
Ва 
Важлива інформація!
Відеосприйняття пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася»
Заповнення паспорту вірша
Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.
Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.
Основна думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.
Художні особливості поезії:
· повторення:
«А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;
· метафора: «Україна зажурилася»;
· звертання: « червона калино», «славна Україно»;
· епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»;
· риторичні оклики:
«А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»;
«То прославить по всій Україні січових стрільців!».
Домашнє завдання .Прочитати стор. 44-46, дати відповіді на питання післі статті, уміти розповідати про січових стрільців, виразно читати стрілецьку пісню.
Виконати тест за посиланням:https://vseosvita.ua/test/start/kte401
Створити колаж під назвою «Що є для мене Батьківщина?»
12.10.22
Тема. Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, та її звʼязок із «Молитвою» О. Кониського й М. Лисенка, духовним гімном України( 2 год.)
Тетяна Андріївна запрошує учнів дистанційної форми навчання на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 12 жовтня 2022 09:40 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81665982187?pwd=Y3FjSEdNYjkyRnBFV2cvdjNYb2ZIdz09
Ідентифікатор конференції: 816 6598 2187
Код доступу: 127
Тетяна Андріївна запрошує учнів змішаної форми навчання на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 12 жовтня 2022 15:20 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84265850815?pwd=eVVjVGlUd2FKR2tUVkhKdXdpRHlGQT09
Ідентифікатор конференції: 842 6585 0815
Код доступу: 580
07.10.22
Тетяна: Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на заплановану конференцію Zoom.
Українська література
Час: 7 жовтня 2022 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88183037797?pwd=RkxFZEpldzIzaU5zRmo1R2cyWStJUT09
Ідентифікатор конференції: 881 8303 7797
Код доступу: 412
Діти, ми, українці, за своєю природою глибоко релігійні. Ще у язичницькі часи наші предки ставали на коліна перед богами з молитвою на устах, щоб випросити миру та злагоди для свого народу. У козацькі часи отамани приймали у Запорозьку Січ юнаків за умови православного віросповідання. Кожен українець повинен був знати молитву «Отче наш», розпочинаючи та завершуючи нею свій день. Тому не випадково в історії літературної пісні посідає значне місце пісня «Молитва», з якою сьогодні ми з вами ознайомимось.
Перегляньте навчальне відео:
Народно-церковним гімном України є пісня «Молитва». Текст її належить письменникові, педагогові, громадському діячеві Олександрові Кониському.
Музику до неї написав композитор Микола Лисенко. Її виконують стоячи, урочисто, піднесено, як гімн.
Співають цю пісню і нині, висловлюючи Богові найпотаємніші прохання зберегти Україну для себе і для нащадків.
Виразне читання пісні «Молитва»
Обговорення змісту пісні
1. До кого звертається ліричний герой у пісні «Молитва»?
2. Якою людиною постає перед нами ліричний герой пісні?
2. Чому Бог у творі постає великим, єдиним?
3.Чим Бог може допомогти людям? («Волі і світла промінням… освіти», «Світлом науки і знання… просвіти», «В чистій любові до краю… зрости», «Всі свої ласки й щедроти ти на люд наш зверни!», «Дай волю, … долю…, доброго світла, щастя…, многая літа!»)
4.Які відтінки переважають у творі? (Світлі: «світла промінням», «світлом науки і знання», «доброго світа!»)
5. Для кого О. Кониський написав цей твір?
Ідейно-художній аналіз пісні
Тема: звернення людей до єдиного Бога з молитвою про необхідність уберегти Україну і дати її народу волі, щастя і долі.
Ідея: возвеличення сили Бога, віра люду в його допомогу.
Основна думка: клопотання і звернення людей до Бога не тільки з власних інтересів, а й прагнення зберегти Україну, піклуватися і дбати про неї.
Жанр: молитва.
Молитва — це звернення віруючого до Бога.
Художні особливості пісні
Звертання: «Боже…»;
Метафори: «Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай»;
Епітет: «чиста любов»;
Повтори: «Боже, дай… многая… волю», «світло…», «Україну…»;
Риторичні оклики: «Ти на люд наш зверни!», «Дай доброго світла!», «І многая, многая літа!».
Про цю пісню складено легенду, прочитаймо її.
Робота над легендою про дівчину-Україну
Виразне та вдумливе прочитання легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею.
Ідейно-художній аналіз легенди
Тема: зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв’язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».
Ідея: уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її потребує; возвеличення пісні як неоціненного дару.
Основна думка: серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.
Жанр: легенда.
Легенда — один із жанрів не казкової народної прози, розповідь про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне.
Бесіда за змістом твору
1.Кого і чим наділяв Господь Бог? («…дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італьянці одержали хист до музики…»).
2. Як у творі зображена поведінка дівчинки? (Сором’язлива, боязлива, тиха…). Опишіть її («Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини»).
3. З яким горем звернулася дівчина — Україна до Всевишнього? («… плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сили мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі»).
4. Як зрозуміти слова Господа про те, що пісня уславить дівчину на цілий світ?
5. Які були подальші дії дівчини, після отримання нею пісні від Всевишнього? Що свідчить про щирість подарунка, який вона отримала? («Узяла… подарунок і міцно притиснула його до себе»).
6. Чим пояснити те, що дівчина — Україна із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ?
7. Яким перед нами постав Господь Бог? (Милосердним, справедливим, добрим, щирим)
8. Через що Україна страждає і терпить всілякі муки?
9. Як характеризується дівчина, яка пісню, тобто славу на цілий світ, не залишала собі, а «…з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ»?
10. Визначте за легендою риси національного характеру українців. (Поетичні, покірні, з гарним естетичним смаком, богобоязливі, волелюбні та ін.)
Виразно читати«Молитви», переказувати легенду. Письмово визначити за легендою риси національного характеру українців.
05 вересня 2022
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на конференцію: Zoom.
Час:05 жовтня 2022 09:40 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87483389378?pwd=dGVQekRxWEpzUm02cjJIakU4MnJhZz09
Ідентифікатор конференції: 874 8338 9378
Код доступу: 531
Тема. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла Україна» П.Чубинського, М. Вербицького – Національний гімн нашої держави
" Людина хороша, коли на себе схожа”,- кажуть у народі. Кожна нація намагається виявити себе й свою суть у національних символах – гербі, прапорові, гімні. Українські національні символи мають глибокі коріння, і про це докладніше – на уроці.
На попередніх уроках ми познайомилися з українськими народними піснями. Їхні автори невідомі, це — колективне творіння народу. Однак є пісні, які мають своїх конкретних авторів. Це пісні літературного походження, але вони так полюбилися в народі, що теж стали народними. От, наприклад, «Пісня про рушник», «Вчителько моя», «Стежина» А. Малишка, «Два кольори» Д. Павличка, «Червона рута» В. Івасюка та інші.Таких пісень існує чимало, вони присвячені різним темам, подіям, але таким, які завжди актуальні, близькі й зрозумілі багатьом людям. Особливо багато таких пісень має український народ.
Визначення, що таке гімн записати в зошити.
Гімн (грец. похвальна пісня) 1. У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. 2. Урочиста пісня, прийнята як символ державності( наприклад, державний Гімн України)
Запам’ятайте, що пісня – гімн – урочистий музичний твір, який використовується як символ держави.
Перегляньте навчальне відео:
Гімн – це пісня, що стала символом єдності народу. Українські землі були роздроблені, розпорошені, окремими шматками належали різним державам, імперським системам. У різні періоди XIX – XX ст. як національний гімн України використовували пісні «Заповіт» Т. Шевченка (композитор Г. Гладкий), «Не пора…», «Гімн» ( «Вічний революціонер…») І. Франка (музика М. Лисенка) потрібна була пісня, яка б об’єднала всіх українців з усіх земель навколо єдиної ідеї, навколо спільної мети – побудови соборної незалежної України. Такою стала пісня Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського.
Трохи про творців пісні "Ще не вмела Україна"
Чубинський Павло Платонович (27.01.1839 – 26.01. 1884) – український фольклорист, етнограф і поет. Народився на хуторі, що тепер знаходиться у складі м. Бориспіль Київської області. Закінчив Петербурзький університет. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим. За бунтарські пісні був переслідуваний російським царським урядом. Ще студентом Павло Чубинський почав збирати фольклор, згодом очолив етнографічні експедиції, друкував українознавчі статті. Зокрема він записав близько чотирьох тисяч обрядових пісень, багато казок, звичаїв, обрядів. Був великим патріотом України. Прожив майже 45 років.
Вербицький Михайло Михайлович ( 04.03. 1815 – 07.12. 1870) – один із перших професійних композиторів у Галичині (Західна Україна), хоровий диригент і музичний діяч. Народився у польському селі Явірник Руський. Батько був священиком, помер, коли хлопцеві було 10 років. Михайлом та його братом опікувався їх далекий родич Перемишльський владика Іван Снігурський, один із найяскравіших діячів Української греко – католицької церкви. Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в якій співав і навчався Михайло. Побачивши талант хлопця, владика запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора. Алоїза Нанке. У нього Михайло отримав ґрунтовну музичну освіту. Безперечно, важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика українських композиторів «золотої доби» - М. Березовського та Д. Бортнянського. Автор симфоній, хорів, музики до оперет. Помер у селі Млини біля Перемишля (Польща), проживши 55 років.
Історія створення гімну
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню «Сербія свободна», в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова « серце біє і крев ліє за свою свободу». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна », яку тут же проспівали на сербський мотив. Перша публікація вірша Павла Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863р № 4.а з нотами — у1865 і з 1917 році. почав використовуватись як державний гімн.
За Радянської доби створювався окремий гімн для кожної республіки. Державним гімном Української РСР став варіант Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна» ( музика Антона Лебединця) . Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР.
У добу незалежності 15 січня 1992 р. музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображання в Конституції України. Тільки 6 березня 2003-го ВР України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла України» Перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
Тема: відтворення прагнення українців жити у волі; намагання боротися з будь – яким ворогом, захищаючи рідний край.
Ідея:віра оборонців рідної землі у неминучу перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців у доведенні, що « вони козацького роду».
Основна думка: тільки той народ може перемогти ворога, який має мужність, силу, витримку, віру в досягнення своєї
мети, готовий заради цього пожертвувати своїм життям.
Жанр: громадянська лірика, пісня – гімн.
Художні особливості твору.
Звертання : «браття українці», «браття
Метафори: « усміхнеться доля», «Чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька» доспіє».
Порівняння: « згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».
Повторення: «браття», « воля», « доля, доленька».
Епітети: « у своїй сторонці», « в ріднім краї», «нашій Україні», «нашу свободу», « козацького роду» підкреслюють патріотичне звучання твору.
Зменшувально – ласкаві форми: « сторонці», « доленька».
Домашнє завдання. Вивчити напам’ять Гімн «Ще не вмерла Україна». Виконати на оцінку тест:
За посиланням
vseosvita.ua/go введіть код: vci101
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/vci101
30 вересня 2022
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на конференцію: Zoom.
Час: 30 вересня 2022 08:50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
Українська література
https://us05web.zoom.us/j/88413251286?pwd=cXNsSG01M1Q4czg0ZWhDWU8wTk55UT09
Ідентифікатор конференції: 884 1325 1286
Код доступу: 376
Тема. Календарно-обрядові пісні Кіровоградщини
Діти, протягом уроку ми з'ясуємо, наскільки є популярною народна пісня нині, поглибимо відомості про фольклор нашого краю,розвиватимемо вміння виразно й вдумливо читати пісні, коментувати їхній зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби.
Тож пориньмо в атмосферу народної пісні!
Колядка
Веснянка
Русальні пісні із Долинської
Шла русалка дібровою, (2)
Стріла Галю чорноброву.
Постій, постій, моя Галю,(2)
Щось сказати тобі маю.
Щось сказати тобі маю, (2)
Сім загадок загадаю
А що в"ється круг деревця? (2)
А що пече коло серця?
А що сяє в нічну пору? (2)
А що біжить без пробору?
А що сходить без насіння? (2)
А що росте без коріння ?
А що плаче сліз не має ? (2)
Нехай Галя відгадає.
Відгадаєш - жива будеш, (2)
Не вгадаєш - моя будеш.
Та хіба б я дурна була, (2)
Щоб я цього не збагнула.
А хміль в"ється круг деревця, (2)
Журба пече коло серця,
Місяць сяє в нічну пору, (2)
Вода тече без пробору.
Сонце сходить без насіння, (2)
Камінь росте без коріння.
Серце плаче сліз не має (2)
Хай русалка не займає.
vseosvita.ua/go введіть код: idp086
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/idp086
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на конференцію: Zoom.
Час: 28 вересня 2022 09:40 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84382163695?pwd=Y2hYaGdnWFlrK0VTTlhNZ2JNU3R5QT09
Ідентифікатор конференції: 843 8216 3695
Код доступу: eyS7PA
Дистанційники заходять за посиланням в зум і будуть виконувати контрольну в режимі реального часу (посилання дам на уроці).Тож більше після уроку контрольний тест відкриватися не буде! Бажаю успіхів!😄
23 вересня 2022
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на конференцію: Zoom.
Час: 23 вересня 2022 08:50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81991557428?pwd=aGZzUXg2RmxvMkRiYW1hR01tc0s1UT09
Ідентифікатор конференції: 819 9155 7428
Код доступу: 964
Тема. РМ. Усний твір-роздум на тему: «Українська пісня – душа народу»
Українська пісня – це геніальнапоетична біографія
українського народу.
Українська пісня – це
бездоганна душа
українського народу,
це його слава.
О.Довженко
Пісні українського народу – найкращі у світі. У них любов і туга, ніжність і сила, слава і печаль. Понесла Україна пісню в народ, і немає такої значної події, такого людського почуття, як «не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому.»
Поміркуйте!
ü Чи є пісні душею народу упродовж існування нації? Яка їхня магічна сила?
Пригадайте!
• Які вам відомі типи мовлення?
• Які стильові особливості твору-роздуму?
• Яка структура твору-роздуму? (Теза, аргументи, докази).
Складання орієнтовного плану твору-роздуму та добір лексичного матеріалу.
План | Лексичний матеріал |
1. Усна словесна творчість – найважливіша і найбагатша частина культури українського народу. 2. Пісня – душа українського народу в її найрізноманітніших проявах: а) гармонія з природою; б) дух незнищенності; в історичних піснях; в) образність та ліризм української пісні.
| Духовний набуток, національна своєрідність, вершини творчої діяльності, шедеври незрівняної краси, глибина мелодійного звучання. Магічна сила слова, гармонія з природою, віра в існування надприродних сил, духовне єднання із Всесвітом, образне світосприйняття; Боротьба за незалежність, мужні захисники, ідея національного самовизначення; Багатство образів, чуттєвість, переживання, ніжність, картини дитинства, мамина пісня. Цінний спадок, традиції, родовід, єднання. |
Зразок усного твору - роздуму «Українська пісня – душа народу»
Український народ впродовж багатьох віків формував багату культуру, значною частиною якої є усна словесна творчість, пісенно-музичні скарби. Ці шедеври незрівнянної краси відображають національну своєрідність українського народу – поетичне світосприйняття. Через те українські пісні мають глибинне мелодійне звучання, влучне мелодійне звучання, влучне барвисте, образне слово. Людина має тісний зв'язок із природою. Вона вірила в існування божеств, від яких, на її думку, залежало життя і добробут. Це був час духовного єднання наших предків із Всесвітом. Щоб боги були до них прихильними, наші пращури вдавались до різних магічних обрядів, які супроводжувалися піснями, іграми, танцями. Так виникли обрядові пісні, в котрих відчувається поетична душа, образне світосприйняття, розуміння навколишнього світу та людини як частини цього світу.
Тяжкою була доля нашого народу, але українці ніколи не втрачали надію на краще, в грізні хвилини ставали на захист справедливості , правди, мужньо боролися незалежність , національне самовизначення. В історичних піснях прославляється патріотизм, героїзм, незнищенність нації, підтверджується безсмертя душі народу.
Але українська душа ще й чутлива, лірична, здатна виражати свої почуття через образи - символи. Згадаймо мамину колискову, і в нашій уяві з ' являються милі кожній людині картини: сірий котик, і Сон, який ходить коло Вікон, Дрімота, барвінок, м'ята…
У нашій сім'ї шанують українську пісню. Коли на родинне свято збирається вся
сім ' я, усі співають. Пісня єднає нас, надає нам сили і впевненості, допомагає жити.
Українська пісня житиме у віках, бо душу народу знищити неможливо.
Домашнє завдання.
Скласти план до твору (записати в зошит). Написати твір.
Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/jhe038
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на конференцію: Zoom.
Час: 21вересня 2022 09:40 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83896463199?pwd=cFlFaEhYOFFsd3NzcWhPZDFFUktlZz09
Ідентифікатор конференції: 838 9646 3199
Код доступу: 875
Тема. Колискові пісні
Добрий день, діти!Як ви змогли вже здогадатись, сьогодні на уроці ми будемо працювати над темою «Колискові пісні». Ми з вами познайомимось з історією цього фольклорного жанру, його сюжетами та мотивами, особливостями та образами; прочитаємо та проаналізуємо колискові пісні, а також дослідимо місце колискової пісні у сучасному житті.
Пропоную вам переглянути навчальне відео з теми:
Колискова пісня – це різновид народних родинно-побутових пісень. Це ліричний пісенний твір, який виконується матір’ю, бабусею (рідше батьком чи іншим членом родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.
Назву свою колискова отримала від слова «колиска» - місця, яке за віруваннями наших предків, було першою земною домівкою людини, наповнене магічними властивостями та наділене охоронними силами. Колиска була символом безсмертя роду, адже раніше вона була в родині одна, її змінювали тільки «мешканці», що символізувало собою тісний зв’язок поколінь та збереження традицій.
· Про що вони?
Сюжетна та тематична різноманітність колискових вирізняється розмаїттям та барвистістю думок і образів. Існує декілька груп основних тем колискових: до першої можна віднести пісні, де оповідається про саме немовля, його сон та забави – мотив запрошення до сну. Наступна група пов’язана із почуттями та думками матері – відігнати від дитини нечисту силу, побажання гарного майбутнього. Остання група пісень є розповідною, що знайомить маленьких слухачів із пташками та тваринками, їхніми пригодами та їх оточенням – через пісню дитина пізнає світ.
Опрацювання пісні «Ой ти, коте, коточок»
Виразне читання пісні
Бесіда за прочитаним
· Якими почуттями пройнята ця пісня?
· Чи нагадує вона вам казку? Чим?
· Чому в творі використано образ кота?
Кіт у слов’ян займав вагоме місце, він був символом-оберегом дому, до того ж коти мають здатність швидко засинати та спати більшу частину доби. З цим був пов’язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину – аби добре та міцно спала. Образ кота дуже часто з’являється і у текстах самих колискових пісень. До речі, у народі кажуть: «заспівати кота» (котка, котика), що значить «співати колискову». А у словнику Бориса Грінченка можна прочитати, що «коток» — колискова пісня.
· З яких квітів дівчата мали звити віночок? Чи знаєте ви символіку цих квітів?
Рута та м’ята - це символи очищення, відвернення злих духів.
Барвінок - це символ радісної життєвої сили, вічності, невмирущої пам’яті.
Васильки (волошки) - символ святості, чистоти, привітності, чемності та добра.
· Які квіти мала принести мати? Що вони означали?
· Чого бажає мати своїй дитині?
· Слова яких форм часто зустрічаються у творі? Для чого?
Опрацювання пісні «Ой ну, люлі, дитя спать»
Виразне читання пісні
Бесіда за прочитаним
· На що спрямована ця пісня?
· Чого бажає мати своїй дитині?
· Чим ця пісня нагадує казку?
· Чи є спільні риси в прочитаних вами піснях? Які саме?
Домшнє завдання:вивчити теоретичний матеріал про колискові пісні
За бажанням: написати власну колискову або створити відеоколаж до колискової пісні, що найбільше сподобалась.
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 16 вересня 2022 08.50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81985441266?pwd=NmZKeDQ0QmdOUXduZjlHZVRmd0V5dz09
Ідентифікатор конференції: 819 8544 1266
Код доступу: 835
Тема. Пісні весняного циклу. Веснянки
1. Щедрувальники — це господарі, які накривали щедрий та багатий стіл для гостей.
2. У колядках та щедрівках простих селян називали князями, боярами, панами.
3. У жниварських піснях прославляють хліборобську працю та землю-годувальницю.
4. Колядниками називали прихильників язичницьких обрядів.
5. Вертеп — це ляльковий театр.
6. Колядки співали на Різдво.
7. Щедрівки співали переважно хлопці.
8. Щедрівки співали на Різдво.
9. «Нова радість стала» — це щедрівка.
10.Анафора — це повтор слова чи словосполучення на початку рядка.
11. Колядки можна вважати величальними піснями.
Що робили
- Спалювали або топили в річці соломʼяне опудало зими (або Мари – доньки Чорнобога, богині темної ночі).
-По вулицях носили зображення сонця.
-Випікали з тіста фігурки пташок (найчастіше жайворонків) і просили їх «замкнути ключами зиму, відімкнути землю й повернути тепло».
-На свято Масляної (остання неділя перед початком Великого посту) пекли млинці.
-Водили хороводи так, що розташування учасників нагадувало коло або пташиний ключ.
-Співали веснянки.
Про що і як співали
- Закликали й прославляли весну.
- Виконували переважно дівчата.
- У веснянках згадується сонце, різне зілля, птахи, що повертаються з вирію, худоба, що навесні дає приплід.
- В багатьох піснях звучить мотив вибору подружньої пари.
- Серед веснянок є хороводи та пісні-ігри. У цих іграх ішлося про весняні сільськогосподарські роботи, висловлювалося сподівання на добрий урожай. Із цією метою під час співу учасники виконували рухи, які імітували оранку поля, сіяння проса, саджання груші тощо.
- Веснянки життєрадісні, бадьорі, ліричні.
Виразне читання веснянки «Ой весно, весно, днем красна» Бесіда за змістом прочитаного
1. Як називається художній прийом, використаний у пісні, коли йдеться про «оживлення» весни? Зачитайте рядки, у яких представлено персоніфікацію. 2. Назвіть пестливі слова, наявні у веснянці. 3. Поясніть значення слів «веретенце», «товар», «червінець», «кийочок», «пашниця», «хрещатий барвінок», «зіллячко». 4. Як ви гадаєте, яка мета цієї веснянки? 5. Чи є в пісні анафора? 6. Які дарунки обіцяє весна людям? 7. У формі діалогу чи монологу побудовано пісню? Доведіть свою думку. Зробіть висновок про композицію твору. 8. Яка тема веснянки? (Зображення приходу весни, без якої не настане літо, не буде добробуту в родині) 9. Яка ідея твору? (Уславлення весни, ствердження необхідності її приходу)
Робота з підручником
Дайте відповіді на питання на с. 13.
Виразне читання пісні «Ой кувала зозуленька»
Образ зозулі символізує прихід теплої пори року, цей птах, як вважали на теренах Київської Русі, віщував пробудження природи, а отже — прихід весни, наші пращури вірили, що в зозулю вселяється весняне божество. Вважали, що зозуля кує тільки навесні, від Благовіщення до Івана, а коли наливався ячмінний колос, то вона переставала кувати й наставало літо. Згідно з уявленнями давніх слов'ян, зозуля віщувала добру погоду: «зозуля кує — буде добра погода», а також і досі існує давня традиція запитувати в зозулі про вік людини, адже цей птах пророкує кількість літ життя, звідси походить і прокляття: «Щоб ти зозулі не чув!».
Бесіда за змістом прочитаного
1. Хто є головною дійовою особою веснянки? Чому птахи досить часто оспівувалися в піснях весняного циклу? 2. Що вам відомо про зозулю як птаха? Для чого люди прислуховуються до її кування? 3. Знайдіть у пісні приклади анафори. 3. Назвіть пестливі слова.
Виразне читання пісні «А в кривого танця»
Домашнє завдання
1.Виразно читати та аналізувати веснянки.
2.Опрацювати теоретичний матеріал за підручником (с. 12–13), заповнити таблицю (с. 14).
vseosvita.ua/go введіть код: wuh973
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 14 вересня 2022 09.40 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81517172692?pwd=R2taWCt5U3ZCTmZlM0VsS05MRUQxQT09
Ідентифікатор конференції: 815 1717 2692
Код доступу: 912
Любі шестикласники, ми продовжуємо вивчати календарно-обрядові пісні .Сьогодні на уроці ми познайомимося з піснями зимового циклу.
Про святого Миколая
Частина календарно-обрядових пісень припадає на зимові свята, які розпочинаються 19 грудня на святого Миколая.
Храм святого Миколая, єпископа міста Миру в Малій Азії, який ще за свого життя любив потайки допомагати потребуючим, чудотворно рятувати людей, - це свято милосердя та винагороди діточок за чемність і дорослих – за порядність; це початок зимової обрядовості.
Батьківщина Святого Миколая – Мала Азія. Вихований батьками в любові до Бога, Миколай допомагав усім, хто потребував захисту. Своїми молитвами утихомирював бурю на морі, рятував хворих, постійно творив добрі справи. Усіх його чеснот і благородних учинків не перелічити, тому Миколая ще називають Чудотворцем. Православна церква вшановує Святого Миколая 19 грудня. Це веселе народне свято, яке особливо любить дітвора. Слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.
- Тема:звернення людей до Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні «встати із руїни», бідності.
- Ідея:возвеличити прагнення людей покращити долю свого рідного краю, зважаючи на допомогу Святого Миколая.
- Бесіда за питаннями:
1.Яким настроєм сповнена пісня? Які почуття вона викликає?
2.Чи можна вважати цей твір патріотичним? Яка його основна думка?
3. Як співвідносяться слова і мелодія?
4. Назвіть ужиті в пісні анафори, визначте їхню роль.
5. Які ще художні засоби найбільш помітні у цій пісні?
6. Схарактеризуйте художній образ св.Миколая.
За осінніми турботами проходила осінь і наставали великі зимові християнські свята: Різдво Христове, Новий рік, Водохреща, які супроводжувалися колядками та щедрівками.
Християнський звичай України величати Різдво Христове, Щедрий Вечір і Водохрестя (Водохреща) пісенним словом – колядками і щедрівками – має глибоке історичне коріння Цей звичай був не тільки в поганських (язиченських) часах,він сягає до давніх цивілізацій Землі.
Наші пращури мали бога зими Коляду, римляни та візантійці Колядою (Colendae) називали Новий рік.
Звичаї колядувати, щедрувати і розмаїтість обрядів при колядах збереглися не в усіх слов’ян. Зате на Україні вони забуяли рясним різнобарв’ям дійств, ігрищ, обрядових пісень.
Деякі вчені пов’язують назву «коляди» зі збільшенням сонячного кола в небі, шляху бога осіннього сонця – Дажбога . Так чи інакше, але це було поклоніння Сонцю, від якого залежить життя на Землі.
Наші предки вірили в магію слова, а найпаче – пісенного! Та як же не вірити! Адже саме наприкінці грудня, коли люди щедро колядували, заклинаючи бога Коляду не вкорочувати дні. Сонце помітно набирало сили, світило трішечки довше, тому й день ставав тривалішим.
Понад тисячу років тому на Русь-Україну прийшло християнство. І возвеселилась рідна земля, заспівала у колядах осанну (хвалу) Всевишньому Богові та Його Синові – Ісусові Христові, з яким пов’язувала мир і благодіяння землян.
Колядки – це величальні обрядові пісні, у яких прославляється народження Ісуса, возвеличується Діва Марія, воздається хвала Богові та господареві землі – людині.
Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Старий рік минає».
«Нова радість стала»
Тема: відображення радості людей, бо народився Христос; їх прагнення жити у мирі, щасті і злагоді.
Ідея: возвеличення Бога, від якого залежали « літа щасливії сего дому господарю» та «нашій славній Україні».
Основна думка: побажання, щоб люди жили в радості і щасті не тільки в кожній родині, а на всій Україні.
«Добрий вечір тобі, пане господарю!»
Тема: вітання господаря з доброю новиною – народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами.
Ідея: побажання господарю « віку, щастя, долі».
Основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці «празники» в наступному році дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.
Отже, і к о л я д к и, і щ е д р і в к и — давні за походженням обрядові величальні пісні, у яких переплелися язичницькі мотиви з християнськими.
Колядки та щедрівки славили не лише Бога-Творця, а й людину-трудівника. Вони величали селянську родину, оспівували добробут, гостинність господаря, життя і працю. У цих піснях господарів називали панами, господинь — панями, княгинями, хлопців — багатирями, царевичами, дівчат — панночками, князівнами, царівнами. Висловлювалися побажання щастя, здоров’я, доброго врожаю і приплоду худоби.
На відміну від колядок, які первісно супроводжували магічне язичницьке дійство, пов’язане із народженням Всесвіту та божества сонця Коляди, щедрівки є словесно-пісенною частиною іншого свята – Нового року, пов’язаного із величанням місяця. Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян. Свято, метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві, отримало назву Щедрого вечора.
Назва «Щедрівка» походить від слова «щедрий», «багатий». І тому основним змістом цих пісень було побажання щедрого врожаю у новому землеробському році, здоров'я, щирих і добрих відносин у сім'ї.
Якщо у різдвяних колядках душа людини цілковито звернена до Бога, творить Йому хвалу, то з початком свята Нового року аж до Водохрестя (Водохреща, Йордану) включно Україна щедро величає піснею людину та її працьовитість, честь, порядність і милосердя.
Обрядові пісні, у яких величається людина за її чесноти, називаються щедрівками .Вони супроводжують ігри, забави, веселощі. Вони ж вищедровують гаразди і неземні дива панові Господарю, Господині, їхнім дітям ще й онукам.
«Щедрик, щедрик, щедрівочка»
· Виразне читання щедрівки.
· Тема: зображення справжнього господаря, який завдяки своїй праці має достаток та ще й жінку чорноброву.
· Аналіз пісні за питаннями:
- Яким настроєм сповнена щедрівка? Чому саме таким?
- Яка роль зменшувально-пестливих слів у пісні?
- Що в цій пісні викликає усмішку?
- Яка головна думка щедрівки? (Схвалення господаря за його вміння доглядати худобу та отримувати належну платню за свою роботу)
- У якій формі побудована щедрівка?
- Для чого люди щедрують один одному?
- Знайти у пісні обрамлення (твір починається і закінчується одними й тими словами: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка»).
Рефрен(приспів) – група слів, рядок чи кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи(куплета).
Зверніть увагу!
— Щедрівки виконуються взимку, на Новий рік, у січні. Чому ж тоді «прилетіла ластівочка», з’являються маленькі ягнятка?
(Раніше Новий рік відзначався навесні. Це свідчення того, що твір дуже давній.)
Гра «Знайди відповідник»
Олесь Кмітливець випадково розсипав картки зі словами з пісень зимового циклу та епітетами до них. Допоможіть йому знайти відповідники.
ВЕЧІР | РІДНА |
Миколай | з ярої пшениці |
Україна | Божий |
Калачі | добрий |
Син | святий |
Літа | нова |
Звізда | щасливії |
Радість | славній |
Україні | ясна |
Величання господарів та всієї родини;
побажання їм здоров’я, щастя, достатку;
висловлення надії на добрий урожай та приплід худоби;
яскравість, поетичність.
Виразно читати та аналізувати пісні зимового циклу. Вивчити напам’ять одну обрядову поезію зимового періоду (за вибором учнів).Виконати до 21 вересня тест:
Код доступу 3378193
посилання
join.naurok.ua
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 09 вересня 2022 08.50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89316829693?pwd=VjN6bnM5elZDdFJJaDAxWGFlVmR5UT09
ідентифікатор конференції: 893 1682 9693
Код доступу: SqB2H9
Жниварські пісні.
Жнива — підсумок, реалізація всіх сподівань і зусиль хлібороба. «Хліб — усьому голова». До початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас як до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилось трудитися від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. У перший день жнив урочисто вирушали до сходу сонця на поле, вдягнені в чистий одяг; починала першу зачинку найкраща жниця, сніп з першого ужинку — «воєвода» — встановлювався на покуті.
Пісні, виконані під час жнив, відбивали основні періоди праці та обрядів. Їх можна поділити на три групи:
- зажинкові — ті, що величають вправних жниць, перший сніп; бажають починати роботу в добрий час, пророкують добрий врожай, аби кіп було стільки, що «сивий соловейко», ставши на поміч у складанні кіп, не спроможний їх усі зложити, «зозуленька ж кує — копійки рахує — не злічить»;
- власне жниварські — в яких величальні мотиви відступають, а натомість на повен голос звучать скарги на тяжкий труд, на нелюдську втому, на зажерливість господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі. Тут спостерігається невластиве для інших видів обрядової поезії зіткнення поетичного замилування природою і суворого реалізму підневільної праці;
- обжинкові — в яких знову переважають нотки бадьорості, оптимізму, задоволення з того, що вдалося завершити найтяжчий етап хліборобського року.Але от усе лихе позаду, чекає останній сніп, його замаюють червоною стрічкою і з піснями несуть додому (якщо жито свого наділу) або тому господареві, який наймав женців. Цей сніп — «дід», або «осталець» — має символізувати достаток, запоруку нового гарного врожаю, бо ж вилущене з нього зерно першим ляже в землю під час нового осіннього посіву.
На вижатому полі женці залишали кілька стеблин — «бороду», зерно з них витрушували в розпушену серпами землю — на майбутній врожай. Коло «бороди», начебто дякуючи ниві, клали хлібину й воду, лягали й качались по ниві, щоб повернути собі вироблену силу (відзвуки стародавніх вірувань про живодайну силу землі). З останнього вижатого збіжжя, прикрашеного калиною і волошками, робили ще й вінок, який символізував завершення праці — його несла в село найкраща жниця. У піснях величалися роботящі руки, знову звучали піднесені, урочисті, повні високої поезії порівняння — віночок, як сонце, як золото, звитий із перлів, він світить, як зірка; женці нагадували господарям про почас-тунок , — вони заробили його тяжкою працею і тепер чекали віддяки.
Широку популярність обжинкового звичаю своєрідно засвідчив у середині XIX ст. І. Головацький, назвавши упорядкований ним альманах «Вінок русинам на обжинки». У повісті Т. Шевченка «Наймичка» подана картина обжинок.
«Маяло житечко, маяло».
Виразне читання обрядової поезії.
Тема: зображення тієї винагороди, яку отримали женці за свою працю; прохання вінка до женців, щоб його занесли «до господаря в стодолу».
Ідея: уславлення жниварської праці; віночок — ознака достиглого врожаю.
Основна думка: вінок — символ успішного збирання врожаю, а пиріжки — подяка за сумлінну жниварську працю.
Опрацювання змісту твору за питаннями:
- Як ви розумієте вислів «Маяло житечко, маяло, як у полі стояло»?
- Яку винагороду і за що отримали женчики?
- Чому віночок просився у женців додому?
- У чому складність і водночас благородність жниварської праці?
- Що вам відомо про сучасні досягнення хліборобської праці?
«Там у полі криниченька».
Виразне читання твору.
Тема: зображення праці добрих женців — хлопців і дівчат.
Ідея: возвеличення працьовитості молоді, вправності в роботі.
Основна думка: праця тоді корисна, коли від неї отримуєш задоволення.
Бесіда за змістом твору:
- Якими ви уявляєте женців?
- Що свідчить про ставлення женців до роботи?
- Поясніть назву пісні.
- Як зрозуміти, що в женців були золоті серпи?
- Що споріднює цю поезію з твором «Маяло житечко, маяло»?
- У чому особливість хліборобської праці?
- Як ви ставитеся до хліба? Чому його слід поважати й цінувати?
join.naurok.ua
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 7 вересня 2022 09:40 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81986900582?pwd=Sno3bENucURnVHVCaUo1ekJEdkN3dz09
Ідентифікатор конференції: 819 8690 0582
Код доступу: 143
Любі діти,обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті.
Цікаво знати
Літній цикл свят розпочинався в останні дні травня.
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих.
Закінчувався літній цикл днем пророка Іллі (2 серпня), який, за повір'ями, відав громами і блискавками (у народних віруваннях пророк Ілля в процесі християнізації замінив язичницького Перуна).
Пісні літнього циклу розподіляються на:
- русальні;
- купальські;
- жниварські.
Перегляньте відеоурок з теми:
Домашнє завдання: вивчити напам’ять обрядову поезію літнього циклу (на вибір), виразно читати та аналізувати пісні на с.20-26.
02.09.22
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 2 вересня 2022 10:00 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/85896254385?pwd=T1JXMGo2Sno5ZVlJSzNXT0c0Rk5iZz09
Ідентифікатор конференції: 858 9625 4385
Код доступу: 354
Тема. Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди
Любі діти, життя швидкоплинне, ми не завжди встигаємо вислухати бабусю чи дідуся, не завжди пам’ятаємо звичаї і традиції, які віками складалися і передавалися від діда-прадіда.
Як житиме наш народ, як ми зуміємо зберегти свою мову, свою пісню, свою культуру залежить від нас із вами. У народі існує повір’я, що той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається Богом і людьми. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Щоб з нами такого не сталося, сьогодні ми ознайомимося з народними обрядами, спробуємо збагнути загадковість культури наших предків. Ми вивчатимемо календарно-обрядові пісні.
Перегляньте відеоурок з теми:
Порівняльна характеристика понять «обряд», «звичай», «традиція»
Обряд – сукупність установлених звичаями, традиціями дій, заходів (релігійного,побутового та ін. характеру).
Обрядовий – який стос. обряду, встановлений обрядом; виконуваний в процесі обряду (обрядовий одяг).
Обрядовість – система культових дій або обрядів за звичаєм.
Звичай – повсякденний усталений спосіб поведінки, складений історично, на основі людських стосунків, унаслідок багаторазового здійснення одних і тих самих дій та усвідомлення їх суспільної значущості.
Традиція – все, що склалося у народу впродовж тривалого історичного періоду (способи виробництва, звичаї, норми; поведінка, погляди, смаки та ін..), передається від покоління до покоління і супроводжується індивідуальною ініціативою та творчістю.
Види народних пісень
Українських народних пісень складено дуже багато. Тільки тих ,що вже записані фольклористами, науковці налічують понад двісті тисяч.
1.Невеликий усний віршований твір, що співається …
2.Авторами народних пісень є …
3.Пісні,що виконуються під час обрядів,називаються …
4.Фольклор - …
5.Одне з найдавніших свят, яке відзначають у ніч на 7 липня, …
6.Пісні на честь приходу весни …
7.Старовинні обрядові величальні пісні,які співали під Новий рік у «щедрий вечір» - …
8.Пісні,які виконувалися під час обрядів,пов’язаних із «Зеленими святами» чи «клечальною
Тетяна Андріївна запрошує учнів 6-Б класу на заплановану конференцію:: Zoom.
https://us05web.zoom.us/j/81527991872?pwd=OTZ2eU51WktHNitib0FoYzhXMy9Ddz09
Час: 1 вересня 2022 10:00 AM Хельсинки
Підключитися до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 815 2799 1872
Код доступу: 345
Тема. Книжка в житті людини. Творча майстерня автора від давнини до сьогодення. Зміни формату книжки впродовж віків. Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору
Епіграф:
Книги - наставники, що навчають нас без різок і палиці, без слів і гніву, без грошей і без форми; коли не підійдеш до них, вони не сплять, не бурчать, якщо ти помилився, і не сміються, якщо ти чогось не знаєш. Любов до книг - любов до мудрості. (Річард де Бері)
Любі діти, кожен із вас згоден з тим, що книги потрібні людям. Як ви гадаєте, для чого? Багато дослідників також ставили собі це питання. І на основі їхніх праць можна виокремити п’ять основних функцій книги: інформаційну, пізнавальну, виховну, естетичну та емоційну.
Зараз важко уявити життя без книг. А чи завжди вони мали такий вигляд, який мають сьогодні? Історія створення книг дуже давня. Першим українським книгам майже тисяча років. Як вони створювались ми можемо дізнатися з відвідео.
· Які сучасні формати книги вам відомі?
Сьогодні нарівні з друкованими книгами існують також електронні. До того ж, якщо формати друкованих ми можемо класифікувати за розміром та формою (квадратна, прямокутна тощо), то електронні класифікуються за формою передачі інформації.
Зараз дуже багато книг передруковуються, а іноді скануються і зберігаються на електронних носіях. Неодмінно, багато з вас міг бачити такі електронні копії книг, оригінали яких були надруковані на початку ХХ століття. Мало того, фотографії сторінок «Пересопницького євангелія» чи «Букваря» Івана Федорова, які ми побачили сьогодні, також можна вважати якоюсь мірою «електронними».
Проте прогрес не стоїть на місці, і люди намагаються зробити електронну книгу більш реальною. Візуально на друковану книгу дуже схожий «фліпбук» або «гортайка» - сторінки такої книги, хоч вони зберігаються та відтворюються на електронних носіях, можна погортати, як справжні.
Ще існують інтерактивні книги. Їх можна не лише почитати, з ними можна повзаємодіяти – послухати в озвученні (ефект аудіокниг), пограти з ілюстраціями. Прикладом такої інтерактивної книги є відома «Снігова королева», створена 2012 року видавництвом «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га».
Домашнє завдання
Дібрати й записати прислів’я про книгу.
2021-2022 навчальний рік
Архів дистанційного навчання 2021-2022 н.р.
Комментарии
Отправить комментарий