9 клас Всесвітня Історія 2022-2023
29.05.23
Заповніть таблицю і зробіть до неї висновок.
аболіціонізм-
резервація-
експансія-
«доктрина Монро»-
громадянська війна-
«Реконструкція Півдня»-
Завдання на 1-6 балів заповнити таблицю
на 7-9 балів
Зробіть висновок до таблиці, порівнявши революційні події в цих країнах.
на 10-12 балів
Дайте розгорнуту відповідь на запитання: « Чому революції 1848-1849 років, що відбулися в європейських країнах, отримали назву «Весна народів»?
Доброго дня!
Тема уроку "Німеччина та Італія у 1815-1847"
Діти, хто через проблеми зі світлом не може приєднатися до онлайн-уроку, опрацюйте матеріал теми та виконате письмово завдання. Виконані завдання чекаю до 10.12.22 на мою ел. адресу або в ел.щоденник.
План
1. Німецький союз. Особливості економічного розвитку.
2. Боротьба за демократичні реформи та єдність Німеччини.
3. Італія після Віденського конгресу.
4. Революційний рух в 20-30-х pp. XIX ст.
Німецький союз. Особливості економічного розвитку
Наприкінці XVIII - на початку XIX століть Німеччина все ще залишалася роздробленою країною. Більшість німецьких політиків і діячів культури розраховувала, що після перемоги над Наполеоном їх народ нарешті здобуде державну єдність та політичну свободу. Але ці сподівання не справдилися.
Створений за рішенням Віденського конгресу Німецький союз існував лише на папері, позаяк не мав єдиного Уряду, спільного законодавства та збройних сил. Союзний сейм, який під головуванням представника Австрійської імперії збирався у Франкфурті-на-Майні, реальної влади не мав. Кожна з держав Німецького союзу мала свого монарха, уряд, армію, грошову систему та власні митні тарифи. У більшості німецьких держав існували абсолютні монархії, за яких громадяни не мали ніяких політичних прав і свобод.
Політична роздробленість заважала також економічному розвиткові країни. На тих землях, які під час наполеонівських війн входили до складу імперії, розпочався процес розкріпачення селян. Однак після завершення наполеонівських війн цей процес було згорнуто. Це стримувало формування ринку вільної робочої сили. Розвиткові промисловості та торгівлі також заважало існування митних кордонів між численними німецькими державами.
Промислова революція розпочалася в Німеччині у 30-х pp. XIX ст.- пізніше, ніж в Англії та Франції, але швидко набирала оберти. У 1822 р. в усій Німеччині працювало лише дві парові машини, а у 1847 р. - вже понад тисячу. У 1835 р. у країні було збудовано першу залізницю завдовжки всього 6 км. Це було на десять років пізніше, ніж в Англії, та на п'ять, ніж у Франції.
Найбільших успіхів промислове виробництво досягло у трьох районах: Рейнсько - Вестфальському, Сілезії та Саксонії'.
У 1834 р. 18 німецьких держав об'єднались у митний союз, учасники якого скасовували мито на товари, що ввозилися. Одначе це не вирішувало складних проблем.
Створення митного союзу привело до поширення в Німеччині надій на те, що таке згуртування забезпечить економічну єдність німецьких держав, сприятиме впровадженню ліберальних конституцій.
Потреби економічного розвитку Німеччини вимагали подолання роздробленості країни.
Боротьба за демократичні реформи та єдність Німеччини
Мрії про єдину Німеччину, в якій будуть забезпечені конституцією невід'ємні права людини та громадянина, набули поширення насамперед у студентському середовищі. У 1815 р. студенти Єнського університету створили товариство, що пропагувало ідею національного об'єднання Німеччини. Ці вимоги вони поєднували з виступами проти реакційних порядків. Восени 1817 р. студенти влаштували святкування 300-річного ювілею Реформації у Вартбурзі. Вони привселюдно спалили на багатті символи існуючих порядків, з-поміж яких були: австрійський поліцейський офіцерський корсет, "Кодекс жандармерії". Ці події для австрійського канцлера Меттерніха стали приводом розпочати кампанію проти "надзвичайного лібералізму" та "бунтівного духу" німецького студентства. Одначе рух за демократизацію суспільного життя та об'єднання країни не припинявся.
У 1819 р. на з'їзді німецьких монархів у Карлсбаді було ухвалено заходи для придушення опозиційних настроїв. В університетах запровадили жорсткий контроль, багато осіб опинилось у в'язницях, розпочався поліцейський терор.
Активізація опозиційного руху у 30-40-х pp. XIX ст. Фрідріх Ліст
Липнева революція 1830 р. у Франції викликала нове зростання опозиційних настроїв у німецьких державах. Знов вимоги боротьби за демократичні реформи та національне об'єднання Німеччини постали на порядку денному суспільного життя.
Переслідування й репресії не могли зупинити поширення руху за нову Німеччину. Багатьом патріотам довелося виїхати з країни. У 1834 р. в Швейцарії було створене товариство "Молода Німеччина". Члени цієї таємної організації вбачали свою мету в боротьбі за об'єднання Німеччини та створення республіки. У програмних документах товариства висувалися вимоги свободи друку і зборів, запровадження вільної підприємницької й торговельної діяльності, скасування феодальних повинностей. Здійснити це збиралися революційним переворотом за допомогою груп змовників, які мали усунути від влади уряди німецьких держав. Висилка у 1836 р. німецьких емігрантів зі Швейцарії привела до розпаду "Молодої Німеччини".
Однією з найвпливовіших фігур у національному русі Німеччини 30-40-х pp. був професор-економіст Фрідріх Ліст . Пропагуючи ідею об'єднання Німеччини, він перший всебічно розкрив взаємозв'язок між розвитком економіки і національним об'єднанням Німеччини. У своїй основній праці "Національна система політичної економії" він показав, як саме політична роздробленість Німеччини заважає її економічному розвиткові. Однак у своїй праці Ліст пішов набагато далі аналізу напрямів економічного розвитку. Він уважав економічні інтереси відображенням потреб нації. Ліст дивився на "світ націй", що мають власні інтереси і діють задля досягнення сприятливих умов для їх задоволення. На думку сучасних дослідників, Ліст став одним із засновників німецького економічного націоналізму, вбачаючи в ньому дієву силу побудови нації та національної держави.
Італія після Віденського конгресу
Рішення Віденського конгресу також негативно вплинули на розвиток Італії. Її знову було переділено на вісім невеликих королівств і герцогств, а північно-східна частина - Ломбардо-Венеціанське королівство - увійшла до складу Австрійської імперії на правах автономії. В усіх італійських державах було відновлено абсолютну владу монархів, панівними силами знову стали дворянство й духівництво, які були негативно налаштовані до всього нового, що принесли Велика Французька революція та наполеонівська епоха.
Ліквідація панування Наполеона не спричинила національного визволення Італії. Французьке гноблення поступилося австрійському, оскільки всі італійські держави опинились у більшій або меншій залежності від Австрії. Однією з найвідсталіших держав Італії була Папська область, що знаходилася під владою папи. З-поміж усіх італійських держав лише Сардинське королівство (П'ємонт), користуючись зі свого знаходження між Францією та Австрією, наважувалося проводити самостійну політику.
Між італійськими державами існували митні кордони, в кожному королівстві та герцогстві діяли власні системи мір І ваг, грошові системи, закони. Як і в Німеччині роздробленість країни стала головною перешкодою для економічного розвитку країни. За рівнем промислового розвитку Італія значно поступалася Англії, Франції, навіть німецьким державам. Промислова революція розпочалася тут лише у 30-40-х pp. XIX ст. Слаборозвинена промисловість не могла забезпечити працею тих, хто не мав її на селі. Злидні, голод, відсутність праці перетворювали селян на жебраків та волоцюг.
Роздрібненість Італії заважала розвиткові і внутрішньої торгівлі: для того щоб перевезти товари річкою По, слід було 21 раз заплатити мито
Національно-визвольний рух в Італії очолили карбонарії, які з'явилися ще за французького панування. То була таємна, суворо законспірована організація. Після 1815 р. карбонарії створили розгалужену мережу своїх осередків в усіх державах Італії. Серед карбонаріїв були представники ліберального дворянства, буржуазії та інтелігенції. Своєю головною метою вони вважали боротьбу за незалежність Італії. Стосовно майбутнього устрою незалежної Італії більшість карбонаріїв підтримувала створення конституційної монархії.
Революційний рух в 20-30-х pp. XIX ст.
Період розгортання національно-визвольного руху, боротьби за відродження Італійської державності від кінця XVIII ст. до 1870 р. в італійській історії називають епохою "Рісорджименто" (Відродження).
У липні 1820 р. першими в Італії підняли повстання неаполітанські карбонарії. Революція тривала тиждень і завершилася перемогою. Повсюдно лунали слова гімну карбонаріїв: "Деспотизм знищено, тиранія загинула і аристократія ніколи не буде вас гнобити!" Король вимушений був підписати конституцію і скликати парламент.
Тим часом європейські монархи на засіданні Священного союзу обговорили становище в Неаполі та доручили Австрії придушити революцію. Австрійська армія завдала поразки неаполітанцям і відновила в Неаполі абсолютну монархію. Усіх учасників революції чекала жорстока розправа.
Тим часом революційний рух спалахнув на Півночі Італії - У П'ємонті. Якщо головною вимогою неаполітанців було запровадження конституційної форми правління, то тут, поряд з австрійськими володіннями, висувалося гасло національної незалежності всієї Північної Італії. Повстання очолили карбонарії - офіцери п'ємонтської армії. Було проголошено конституцію і створено тимчасовий уряд. Але австрійська армія придушила революцію.
Після революційних подій у Неаполі та П'ємонті по всій Італії карбонарії зазнали жорстокого переслідування.. Однак, офіційно ліквідована організація таємно готувалася до продовження боротьби.
Ці невдачі змусили італійських патріотів шукати нові форми боротьби. Однією з причин поразки карбонаріїв було те, що вони діяли ізольовано в різних частинах Італії. У 1831 р, в Марселі колишній карбонарій Джузеппе Мадзіні створив єдину загальноіталійську національно-революційну організацію "Молода Італія". Він сформулював принцип "кожній нації - держава" і розпочав боротьбу за його реалізацію за принципом "з народом і для народу". "Молода Італія" мала на меті об'єднання Італії в єдину незалежну демократичну республіку.
В різних місцях Апеннінського півострова з'являлися місцеві осередки організації, що повинні були готувати загальноіталійську революцію. З-поміж членів "Молодої Італії" вирізнявся Джузеппе Гарібальді.
Діяльність поміркованих лібералів наприкінці 30 - на початку 40-х pp.
Невдала спроба здійснити об'єднання Італії революційним способом в середині 30-х рр. - спричинила те, що в італійському національно-визвольному русі на перший план вийшли помірковані ліберали. Серед них були великі землевласники та підприємці, представники інтелігенції. Ліберали вважали, що єдино можливим способом об'єднання Італії є перетворення зверху, за допомогою реформ. Їх ідеолог Вінченцо Джоберті майбутню Італію уявляв як федерацію окремих держав, створену за згодою їхніх монархів "без крові, без хвилювань, без революцій". Свою практичну діяльність ліберали спрямовували на сприяння зростанню національної самосвідомості італійців.
Запитання і завдання
1.Які спільні риси були в економічному та політичному житті Німеччини та Італії в першій половині XIX ст.?
А були централізованими державами з монархічною формою правління
Б були централізованими державами з республіканською формою правління
В були роздробленими державами з монархічною формою правління
Г були роздробленими державами з республіканською формою правління
2.Вчений, що обґрунтував взаємозв'язок між розвитком економіки і національним об'єднанням Німеччини:
А Д. Гарібальді
Б Д. Мадзіні
В В. Каразін
Г Ф. Ліст
3.Назва учасників національно-визвольного руху в Італії:
А карбонарії
Б будителі
В якобінці
Г жирондисти
4.Період розгортання національно-визвольного руху в Італії отримав назву:
А Реформація
Б Ренесанс
В Рісорджименто
Г Романтизм
5. Вставте пропущені слова в тексті
У 1834 р. в Швейцарії було створене товариство « Молода…». Члени цієї таємної організації вбачали свою мету в боротьбі за об'єднання … та створення …
6. Ознайомтесь із документом та дайте відповідь на запитання: Які методи для боротьби за незалежність пропонувала "Молода Італія"?
З таємної інструкції "Молодої Італії" про засоби боротьби за національну незалежність
"... Засоби, за допомогою яких "Молода Італія" намагається здійснити свою мету, є виховання та повстання... Виховання - пресою, прикладом, словом... повинно стати у своїх наслідках принципом національного виховання... Повстання повинно у своїх рисах нести зародок програми майбутньої італійської нації. Там, де відбуватиметься повстання, повинен бути італійський прапор, італійська думка, італійська мова. Маючи на меті відродити народ, воно розпочнеться в ім'я народу та спиратиметься на народ, яким до цього нехтували.
... "Молода Італія" відрізняє стадію повстання від стадії революції. Революція розпочнеться тоді, коли повстання переможе. Стадія повстання, тобто період від початку повстання до визволення всієї території Італійського континенту, повинна керуватися тимчасовою диктаторською владою, сконцентрованою в невеликих колах людей. Щойно територію буде визволено, будь-яка влада повинна зникнути перед Національною Радою, єдиним джерелом будь-якого авторитету в державі... "
19.09.22
9-А клас
Тема уроку "Завершення Великої французької революції"
План
1. Політична боротьба у Франції після проголошення республіки.
2. Прихід до влади якобінців.
3. Термідоріанський режим.
4. Результати та історичне значення Великої французької революції.
Актуалізація опорних знань
1. Коли і як розпочалася Велика французька революція?
2. Як ви розумієте поняття « криза старих порядків»?
3. Кого із французьких просвітителів Ви знаєте?
4. Як, на Вашу думку, пов’язані між собою ідеї просвітителів та Велика французька революція?
5. Хто із французьких просвітителів виступав за конституційну монархію, а хто за республіканську форму правління?
6. Назвіть найбільш важливі, на Вашу думку, події Великої французької революції.
Основні поняття теми:
терор- політика залякування, боротьба з політичними опонентами насильницькими методами;
диктатура- нічим не обмежена влада особи, групи людей, що тримається на силі та певних державних структурах;
термідоріанський режим- був встановлений у Франції після повалення якобінської диктатури.
Політична боротьба у Франції після проголошення республіки
Після позбавлення влади Людовіка XVI і проголошення республіки влада перейшла до Національного конвенту. Але серед депутатів Національного конвенту не було єдності у баченні майбутнього країни.
СКЛАД НАЦІОНАЛЬНОГО КОНВЕНТУ (20.09. 1792 — 29.10 1795 р.)
Так жирондисти вважали, що проголошення республіки і завоювання політичних свобод має стати завершенням революції. Їх спочатку підтримували і незалежні. Монтаньяри наполягали на продовженні революції.
Прихід до влади якобінців
Якобінці- найбільш радикально налаштоване угрупування у складі монтаньярів. Отримали назву від клубу Святого Якоба, в якому вони збиралися. Їх очолив Максиміліан Робесп’єр, якого прозвали Непідкупним.
Якобінці скористалися економічною та продовольчою кризою, поразками у боротьбі з іноземною інтервенцією. В цих проблемах вони звинуватили жирондистів і за допомогою паризької бідноти (санкюлотів), яка підняла повстання, захопили владу.
Політика якобінців
Якобінці почали розправлятися зі своїми політичними опонентами –жирондистами. На гільйотину відправлялися спочатку десятки, потім сотні, тисячі і десятки тисяч людей.
«Революція пожирає своїх дітей»
Ці слова належать відомому діячу Великої французької революції Жоржу Дантону. Він став однією з багатьох жертв, загиблих від рук недавніх соратників.
Якобінці вважали проголошення Франції республікою початком нової ери й запровадили нове літочислення за роками Республіки та нові назви місяців. Липень, наприклад, став називатися термідором ( спекотний).
Якобінці навіть спробували створити для французів нову релігію — культ Розуму й Вищої істоти, усіляко висміюючи при цьому християнство та його прибічників. Однак ці наміри повністю провалилися.
Якобінці прийняли нову Конституцію, яка закріпила республіканську форму правління та запровадила загальне виборче право (без майнового цензу).
Якобінці реорганізували армію, і вже восени 1793 р. вона перейшла в наступ. Було звільнено всю територію Франції від іноземних військ.
17 липня 1793 р. Декрету про безоплатне знищення феодальних прав.
Для боротьби зі зростанням цін під тиском санкюлотів 29 вересня 1793 р. Конвент прийняв Декрет про «загальний максимум», яким обмежив ціни на зерно, борошно, сіль, мило тощо й одночасно зумовив збільшення заробітної плати робітникам. Продукти швидко зникли з прилавків.
17 вересня 1793 року якобінці прийняли Декрет « Про підозрілих».
Робота з документом
Із Декрету про «підозрілих» (17 вересня 1793 р.)
...Вважаються «підозрілими»:
I. Ті, хто своєю поведінкою, своїми зв'язками, своїми міркуваннями або писаннями проявили себе прихильниками тиранії...
II. Ті, хто не зможе представити... пояснення про свої засоби існування та виконання громадянських обов'язків...
IV. Ті з колишніх дворян, ураховуючи чиновників, дружин, батьків, матерів, синів або дочок та агентів-емігрантів, хто не проявляв постійно своєї відданості революції...
Завдання
1. Проти кого був спрямований цей Декрет?
2. Як Ви оцінюєте політику якобінців?
Термідоріанський режим
Після поразки іноземної інтервенції зовнішня загроза зникла, і якобінці опинилися наодинці з народом, який зневірився в їхній політиці та прагнув припинення терору.
27 липня (термідора) 1794 р. у Конвенті сформувалася більшість противників політики якобінців. М. Робесп’єра та його прибічників заарештували, а наступного дня стратили. Унаслідок термідоріанського перевороту, як називають цю подію, режим якобінської диктатури у Франції було ліквідовано.
Термідоріанці, намагалися здобути популярність серед народу, скасували Декрет « Про підозрілих», до Конвенту повернули вцілілих жирондистів.
У своїй політиці термідоріанці не намагалися відновити дореволюційні «старі порядки». Вони лише відмовлялися від якобінського радикального варіанта перебудови суспільства та прагнули захистити інтереси поміркованих верств нової знаті (буржуазії), яка сформувалася у Франції за роки революції. Термідоріанці виступали за республіканську форму правління, недоторканність приватної власності та свободу підприємництва.
В серпні 1795 р. Конвент прийняв нову Конституцію. Вона зберігала республіку, але скасовувала загальне виборче право, відновлюючи майновий ценз виборців.
Нова Конституція розлютила прибічників монархії, і вони спробували захопити владу. На початку жовтня 1795 р. вони підняли повстання в Парижі. Рятівником Конвенту став генерал Наполеон Бонапарт, який за допомогою артилерії придушив виступ. 26 жовтня 1795 р. Конвент передав владу новим органам управління, сформованим за Конституцією 1795 р., — Законодавчому корпусу та Директорії.
Домашнє завдання
Опрацюйте матеріал параграфа 3 та дайте письмову відповідь на запитання:
В чому полягає історичне значення Великої французької революції?
Роботи надсилати до 26.09 на ел. адресу hanum24@ukr.net
Домашнє завдання для 9-Б класу на 19.09.22
Опрацюйте матеріал параграфа 3 та дайте письмову відповідь на запитання:
В чому полягає історичне значення Великої французької революції?
Роботи надсилати до 19.09 на ел. адресу hanum24@ukr.net
Домашнє завдання для 9-А класу на 19.09.22
1. Опрацювати текст параграфа 2
2.Вміти пояснювати причини революції.
3.Виписати в зошит і запам’ятати дати:
початок Великої Французької революції;
проголошення республіки у Франції
Підсумкова контрольна робота
з всесвітньої історії
за ІІ семестр
у 9 класі
Оберіть один з запропонованих варіантів відповідей.
Кожна правильна відповідь 0,5 бала.
1.У якому році Вільгельм І призначив Отто фон Бісмарка міністром-президента Пруссії:
А)1893 році;
Б)1862 році;
В)1861 році.
2.Коли почалася австро-прусська війна:
А)29 серпня 1889 року;
Б)15 червня 1866 року;
В)26 серпня 1789 року.
3.Який день вважають днем капітуляції французької армії у подіях франко-німецької війни:
А)14 липня 1870 року;
Б)24 серпня 1889 року:
В)2 вересня 1870 року.
4.Політична система єдиної Німеччини була визначена імперською Конституцією, яку було прийнято:
А)1898 року;
Б)1871 року;
В)1897 року.
5.Закон Дауеса був прийнятий у США:
А)1887 році;
Б) 1899 році;
В)1885 році.
6. У якому році Франція підписала мирний договір, за яким визнавала Західний Алжир суверенним арабським еміратам:
А)1834;
Б)1864;
В)1854.
7.У якому році частина Алжиру стала французькою колонією:
А)1835 році;
Б)1834 році;
В)1836 році.
8.Окупація Єгипту військами Великобританії відбулася:
А)1845 році;
Б)1853 році;
В)1841 році.
9.Утворення союзу трьох імператорів відбулося:
А)1874 році;
Б)1875 році;
В)1873 році.
10. Утворення Антанти відбувалося в період:
А)1904-1907 років;
Б)1901-1904 років;
В)1904-1909 років.
ІІ рівень
Дайте визначення поняттям: Кожна правильна відповідь 1 бал.
А)Феодальна аристократія…..
Б)Політика нейтралітету……..
В)Консерватизм……..
ІІІ рівень
Охарактеризуйте політичну діяльність імператора Російської імперії Олександра ІІ. Зробіть висновок.
1.Історичний портрет діяча.(1 б)
2.Участь у реформуванні країни.(1 б)
3.Зв’язок з іншими державами.(2 б)
4.Висновок.(власні судження і оцінка діяльності історичної особи).(1 б)
І. Дайте одну правильну відповідь.
1. Утворення франко-російського союзу:
а) 1893–1895 рр.; б) 1891–1893 рр.; в) 1890–1893 рр.; г) 1889–1893рр.
2. Друга Марокканська криза виникла у:
а) 1895 р.; б) 1906 р.; в) 1907 р.; г) 1911 р.
3. Створення Троїстого союзу почалося у:
а) 1884 р.; б) 1892 р.; в) 1883 р.; г) 1882 р.
4. Італійсько-турецька війна розпався у:
а) 1907-1908 рр.; б) 1905-1911 рр.; в) 1911-1912 рр.; г) 1909-1912 рр.
5. Сан-Стефанський мирний договір проголошено у:
а) 1887 р.; б) 1878р.; в) 1897 р.; г) 1889 р.
6. Друга Балканська війна відбувалась у: а) 1912 р.; б) 1913 р.; в) 1914 р.; г) 1907 р.
7. Росія приєдналась до «Антанти» у: а) 1904 р.; б) 1905 р.; в) 1909 р.; г) 1907 р.
8. Російсько-японська війна відбулась у:
а) 1904-1907 рр.; б) 1905 -1907 рр.; в) 1904-1905 рр.; г) 1905-1906 рр.
9. Іспано-американська війна відбулась у: а) 1904 р.; б) 1905 р.; в) 1898 р.; г) 1907 р.
10. Австро-Угорщина анексує Боснію і Герцеговину у:
а) 1908 р.; б) 1905 р.; в) 1909 р.; г) 1907 р.
ІІ. Про які поняття йде мова?
………………………………………. — державна ідеологія, направлена на виправдання політики постійного нарощування військової міці держави і, одночасно з цим, допустимості використання військової сили при вирішенні міжнародних і внутрішніх конфліктів.
…………………………………………………….. — це політичне протистояння двох або декількох держав (а частіше — цілих військових блоків) за перевагу в області збройних сил.
ІІІ. Дайте визначення поняттям:
Агресія – ..............................................................................................................................................
.................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
Військова диктатура – ………………………………………………………………………………
..................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
ІV. Дайте стислу відповідь на запитання:
В чому полягали основні стратегічні плани Австрійської та Російської імперій у І Світовій війні?
ТЕМАТИЧНЕ ОЦЮВАННЯ
Тести
I рівень
1.У якому році розпочалася франко-німецька (франко-прусська) війна?
А) 1866р. Б)1870р. В) 1875р. Г) 1871.
2. У якій країні промислова революція (переворот) завершилася пізніше?
А) Росія Б) Англія В) Франція Г) США
3. Закон Шермана 1890 р. став у США інструментом у боротьбі проти
А) засилля монополій; Б) незаконного освоєння Дикого Заходу;
В) організованої злочинності; Г) плантаторів Півдня
4. Яка форма монополістичних об’єднань переважала в США?
А)синдикат; Б) концерн; В)картель; Г) трест.
5. Хто домагався від уряду Англії в другій половині XIX — на початку XX ст. гомруля (самоуправління)?
А) тред-юніони ;
Б) представники ірландського національно-визвольного руху;
В) асоціації підприємців;
Г) торговельні компанії та монополії .
6. Яка європейська країна в останній третині XIX ст. демонструвала найвищі темпи промислового розвитку?
А) Німеччина; Б)Росія; В) Франція; Г)США.
7. У якій країні у 1880-х рр. не існувало політичних партій?
А)Росія; Б) Англія; В)Австро-Угорщина; Г) Франція.
8. Яке поняття належить до історії Франції останньої третини XIX ст.?
А)грюндерство; Б)справа Дрейфуса; В) «світова політика»;
Г) парламентська реформа.
II рівень
9. Установіть відповідність між історичною особистістю та країною в якій він правив. (0.5 за кожну правильну відповідь)
1. Отто фон Бісмарк | А Китай |
2. Адольф Тьєр | Б Японія |
3. Сунь Ятсен | В Австро-Угорщина |
4. Муцухіто Мейдзі | Г Німеччина |
Д Франція |
10.Дайте визначення поняття (0.5б за кожне правильну визначення):
Індустріалізація -…
Протекціонізм - …
III рівень
11. Відновіть хронологічний порядок подій (2б за правильну відповідь).
А) Повстання під назвою Паризька комуна
Б) «Справедливий (чесний) курс Т.Рузвельта»
В)Діяльність Девіда Ллойд-Джорджа:
Г)Перша російська революція.
IV рівень
12.Складіть порівняльну таблицю «Розвиток провідних країн Європи та США в останній третині XIX на початку XX ст.»
Критерії для порівняння :
ü Економічне становище;
ü Політичне життя;
ü Зовнішня політика.
ТЕМАТИЧНЕ ОЦЮВАННЯ
Тести
I рівень
1.У якому році розпочалася франко-німецька (франко-прусська) війна?
А) 1866р. Б)1870р. В) 1875р. Г) 1871.
2. У якій країні промислова революція (переворот) завершилася пізніше?
А) Росія Б) Англія В) Франція Г) США
3. Закон Шермана 1890 р. став у США інструментом у боротьбі проти
А) засилля монополій; Б) незаконного освоєння Дикого Заходу;
В) організованої злочинності; Г) плантаторів Півдня
4. Яка форма монополістичних об’єднань переважала в США?
А)синдикат; Б) концерн; В)картель; Г) трест.
5. Хто домагався від уряду Англії в другій половині XIX — на початку XX ст. гомруля (самоуправління)?
А) тред-юніони ;
Б) представники ірландського національно-визвольного руху;
В) асоціації підприємців;
Г) торговельні компанії та монополії .
6. Яка європейська країна в останній третині XIX ст. демонструвала найвищі темпи промислового розвитку?
А) Німеччина; Б)Росія; В) Франція; Г)США.
7. У якій країні у 1880-х рр. не існувало політичних партій?
А)Росія; Б) Англія; В)Австро-Угорщина; Г) Франція.
8. Яке поняття належить до історії Франції останньої третини XIX ст.?
А)грюндерство; Б)справа Дрейфуса; В) «світова політика»;
Г) парламентська реформа.
II рівень
9. Установіть відповідність між історичною особистістю та країною в якій він правив. (0.5 за кожну правильну відповідь)
1. Отто фон Бісмарк | А Китай |
2. Адольф Тьєр | Б Японія |
3. Сунь Ятсен | В Австро-Угорщина |
4. Муцухіто Мейдзі | Г Німеччина |
Д Франція |
10.Дайте визначення поняття (0.5б за кожне правильну визначення):
Індустріалізація -…
Протекціонізм - …
III рівень
11. Відновіть хронологічний порядок подій (2б за правильну відповідь).
А) Повстання під назвою Паризька комуна
Б) «Справедливий (чесний) курс Т.Рузвельта»
В)Діяльність Девіда Ллойд-Джорджа:
Г)Перша російська революція.
IV рівень
12.Складіть порівняльну таблицю «Розвиток провідних країн Європи та США в останній третині XIX на початку XX ст.»
Критерії для порівняння :
ü Економічне становище;
ü Політичне життя;
ü Зовнішня політика.
Комментарии
Отправить комментарий