9 клас Зарубіжна література дистанційне навчання 2019/2021
Для учнів 9-А класу (урок 5 травня) та 9-Б класу (урок 6 травня)
Добридень! Сьогодні перевіряємо, наскільки уважними ви були, коли ознайомлювалися із твором «451 градус за Фаренгейтом».
До вашої уваги тести за змістом твору та завдання з відкритою відповіддю. Виконати завдання ви зможете за покликанням. Бажаю успіху!
Для учнів 9-А класу (урок 28 квітня) та 9-Б (урок 29 квітня)
Тема. Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом».
Доброго дня, діти. Продовжуємо роботу над твором американського письменника Р. Бредбері «451 градус за Фаренгейтом».
Книга – одне з найбільших чудес, створене людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, всю свою мудрість вони довірили саме книгам. Адже вони відкривають нам навколишній світ, допомагають уявити минуле та заглянути в майбутнє. Коли ж людина припиняє читати - вона перестає мислити.
Із минулого звертаємо погляд до майбутнього. Над можливими розбіжностями розвитку людства у майбутньому замислювалося й замислюється багато людей. Одні письменники змальовували майбутнє як рай на землі, перемогу розуму, справедливості й технічного прогресу, інші — як загальну деградацію внаслідок надрозвитку техніки, глобальних катастроф, війн або втручання космічних прибульців. Письменник Рей Дуґлас Бредбері, з творчістю якого ви вперше ознайомилися в 6-му класі (за новелою «Усмішка»), належить до останніх. І не тому, що він песиміст: просто митець вважає своїм обов’язком застерегти людство від фатальних помилок, він подає надію, що кожне молоде покоління буде обачнішим, розумнішим, духовнішим за попереднє.
Ознайомтесь ще з одним поглядом на роман-антиутопію Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»
https://www.youtube.com/watch?v=z1KqxpYe4ko
Добре знайомі слова Бредбері: "Хто ми, як не наші книжки, і якщо гинуть книжки, безслідно зникаємо і ми."
"Смерть – це форма розплати з космосом за чудову розкіш побути живим".
Цитатна доріжка
Роздуми Р. Бредбері про своє життя, про почуття та про людство.
■ «Усе в цьому світі повторюється. Моє дитинство припало на Велику депресію, а глибока старість — на круту фінансову кризу. Ти дивишся в майбутнє і бачиш там химерні планети, нові космопорти і машини, що літають повітрям, а скінчується все падінням долара на біржі»,— резюмував Бредбері на схилі років.
■ «Дев’яносто років — це зовсім не так круто, як я думав раніше... Сотня просто звучить солідніше. Уявіть заголовки у всіх газетах світу — «Бредбері виповнилося сто років!». Мені одразу видадуть якусь премію: просто за те, що я ще не вмер».
■ «Я не можу назвати письменника, чиє життя було б кращим за моє. Усі мої книги видано, вони є у всіх шкільних бібліотеках, і коли я виступаю перед публікою, мені аплодують ще до того, як я почну говорити».
■ «якби ми слухалися нашого розуму, у нас би ніколи не було любовних взаємин. У нас би ніколи не було дружби. Ми б ніколи не пішли на це, тому що були б цинічні: «Щось не те відбувається» — або: «Вона мене кине» — або: «Я вже раз обпікся, а тому...» Дурниця це. Так можна пропустити все життя. Щоразу потрібно стрибати зі скелі та відрощувати крила на шляху донизу».
Цитати Р. Бредбері
· Є вчинки, набагато страшніші, ніж спалювання книги. Наприклад — не читати їх.
· Посміхайтеся, не давайте біді насолоди.
· Люди повинні навчати себе самі.
· Щоразу будуйте собі крила на шляху донизу.
Отже, прочитаний твір навіває сумний настрій. Не хочеться розділити ситуацію з нашими героями. Ми хочемо жити в демократичному суспільстві, вільно ходити вулицями, читати книжки, милуватися природою, спілкуватися з рідними та однолітками, радіти життю і почувати себе щасливими.
Домашнє завдання. Підготуватися до аналізу твору.
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 26 квітня)
Інна Миколаївна запрошує учнів 9-Б класу на урок о 9.15
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/74206914307?pwd=bkhtRlNxL3E3SnZCTU1oSFNHcHJNQT09
Ідентифікатор конференції: 742 0691 4307
Код доступу: 1
учнів 9-А класу на урок об 11.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/79065899271?pwd=dTVreXJLQXFzdVNrTUp0aVpZUzdJUT09
Ідентифікатор конференції: 790 6589 9271
Код доступу: 1
Тема: Роман-антиутопія «451 градус за Фаренгейтом»
Доброго дня, діти. Сьогоднішній урок це осмислення роману–антиутопії Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». Ви ознайомилися із змістом твору. Далі пропоную переглянути відеоурок, у якому поданий аналіз роману або ж прочитайте поданий нижче матеріал.
http://zarlitslm.blogspot.com/2020/04/blog-post_12.html
Короткий аналіз
Рік написання – 1953 рік.
· Історія створення – Поштовхом до написання роману послужили кадри кінохроніки, на яких нацисти спалювали книги неугодних їм авторів. Сприйнявши це як особисту трагедію, Бредбері почав працювати над своїм антиутопічним твором.
· Чому так? Назва роману посилається на температуру 451 °F (233 °C), яка, на думку Бредбері, є температурою самозаймання паперу.
· Напрямок – Наукова фантастика, антиутопія.
Центральна тема роману – роль книги в житті людини. Письменник без прикрас демонструє суспільство масового споживання, яке втратило здатність самостійно, мислити, аналізувати, що відбувається і робити власні висновки.
Інтелектуально деградованих суспільством набагато легше маніпулювати, і це прекрасно відомо чинному уряду, яке накладає заборону на всі книги. Джерелом інформації служить ЗМІ і телебачення, яке поволі отупляє населення, підносячи всі новини в потрібному ракурсі.
Основна думка твору – світле майбутнє людства неможливо без досвіду минулих поколінь, укладених в найважливіших джерелах знань і життєвого досвіду – книгах. Вибираючи між ними і розважальними шоу на користь останніх, люди прирікають себе на неминучу деградацію. Це загрожує найсерйознішими наслідками для суспільства, оскільки воно саме програмує себе на повне знищення.Також автор розкриває не менш важливу тему сім’ї та сімейних цінностей. Замикаючись у собі і закостеніння у власному егоїзмі, люди починають ігнорувати всю важливість сім’ї. Емоційна відчуженість від найближчих людей – пряма дорога до самотності і абсолютної незахищеності, адже тільки сім’я здатна прийти на виручку навіть в найскладніших життєвих ситуаціях. Цінувати своїх рідних, невпинно дбати про них і берегти духовну близькість – ось чому вчить книга Бредбері. Своїм твором Бребері хоче донести просту думку – у суспільства, в якому під забороною знаходяться книги, немає майбутнього.
Виявляється, сам Бредбері мав свою думку про головну ідею свого найпопулярнішого роману, і в останні роки свого життя намагався виправити загальну помилку. Так, 2007 року Los Angeles Weekly першими написали про те, що «“451° за Фаренгейтом” – це не історія про державну цензуру. Скоріше за все, автор мав на увазі те, як телебачення вбиває бажання читати книги».
У цьому ж матеріалі журналісти процитували самого Бредбері:
– Турбувала мене не свобода, а люди, яких телебачення перетворює на ідіотів. «451° за Фаренгейтом» не про цензуру, він про недолугий вплив популярної культури через ТБ та новини, про розповсюдження величезних екранів та про бомбардування «фактиками». Усі програми на телебаченні не дають тобі нічого окрім цих «фактиків». Вони скажуть вам, коли Наполеон народився, але не скажуть, ким він був насправді.
Композиція В основі композиційної структури романі «451 градус за Фаренгейтом» лежить принцип антитези. Вся книга буквально пронизана протипоставленими світла і темряви, суєти і спокою, шуму і тиші.
Композиція традиційна:
Експозиція – знайомство читача з версією сучасного світу, в якому немає місця книгам. Будь-які друковані видання знаходяться під забороною і підлягають спалення. Цим займаються спеціально навчені люди – пожежники, до яких належить головний герой роману Гай Монтег.
Зав’язка – сигнал пожежної тривоги закликає пожежників якомога швидше висуватися до місця виявлення забороненої літератури.
Розвиток подій – знайомство Монтега з Кларисою, яка відкриває йому очі на справжній стан речей. Поступове переосмислення головним героєм світу, в якому він звик жити, ні про що не замислюючись і ні в що не вникаючи.
Кульмінація – добровільне самоспалення жінки, яка не бажала розлучатися зі своїми улюбленими книгами, які служили їй джерелом справжньої радості, приємних переживань, безцінних спогадів.
Розв’язка – переживши зраду дружини, зацикленої на перегляді телепередач, Монтег примикає до опозиції – людям, які вирішили будь-що-будь зберегти нащадкам багату літературну спадщину.
Жанр «451 градус за Фаренгейтом» відповідає жанру “роман”. Твір написано в науково-фантастичному літературному напрямку, і, по суті, є антиутопією – запереченням можливості побудови досконалого суспільства.
Для учнів 9-А класу (урок 21 квітня) та 9-Б класу (урок 22 квітня)
Доброго дня, діти. Сьогодні у нас кіноурок, на якому ми переглянемо фільм, створений за мотивами роману-антиутопії Рея Бредбері"451 градус за Фаренгейтом"
Ознайомитися зі стрічкою ви зможете за посиланням.
Приємного і цікавого перегляду!
https://rezka.ag/films/drama/27636-451-gradus-po-farengeytu-2018.html
або
https://kinoguru.be/144-451-gradus-za-farengeytom.html
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 19 квітня)
Інна Миколаївна запрошує учнів 9-А класу на урок 19 квітня об 11.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/76520955388?pwd=SFNmQUIvT0tRaHlDaVYrN3l5bzJVQT09
Ідентифікатор конференції: 765 2095 5388
Код доступу: 1
учнів 9-Б класу на урок 19 квітня о 13.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/71388970380?pwd=V0lmWFRRL0R6Tm56QTdRUHNoMWI3QT09
Ідентифікатор конференції: 713 8897 0380
Код доступу: 1
Тема: Рей Дуглас Бредбері. Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії "451° за Фаренгейтом"
Не існує завтрашнього дня.
Майбутнє укладене в сьогоденні.
Тільки сьогодні може стати днем порятунку людини.
Дейл Карнегі
Доброго дня, діти. Знайомство із ще одним автором пропоную розпочати із відео.
https://www.youtube.com/watch?v=EQKx3KH7j5s
Якими б словами ви охарактеризували враження від побаченого і почутого? Страх, тривога, безнадія, руйнація, безвихідь, уламки, руїни, безглуздя, розорення, кошмар, моторошність, жахіття…
Діти, відеоряд, який ми побачили, це жахлива реальність - землетрус у Японії, яка на сьогодні є однією з найрозвиненіших країн світу, прикладом сучасної цивілізації та її найвищих досягнень. Наша безпечність, наша самовпевненість можуть призвести до самознищення. «Ми, земляни, маємо вроджений дар руйнувати все величне і прекрасне» - так сказав про діяльність людей відомий письменник-фантаст Рей Бредбері.
Ви бачите портрет відомого американського письменника-фантаста Рея Дугласа Бредбері. У 2010 йому виповнилось 90, а у 2012 його не стало.
Що було у його житті тривалістю 92 роки? Відповідь у відео.
https://www.youtube.com/watch?v=xyXXQpBmha8
Цікаво: свої твори він друкував на звичайній друкарській машинці, відмовлявся сідати за кермо авто, тому що його лякають усі прояви сучасного життя, які називаються одним словом - цивілізація.
Саме проблеми наслідків цивілізації стали темою творів Бредбері, один з яких ми сьогодні будемо розглядати.
Яким бачить Бредбері суспільство у романі-антиутопії «451 по Фаренгейту»?
https://www.youtube.com/watch?v=ho82k1oHmpg
Словникова робота.
Цивілізація — розвинене суспільство з високою матеріальною культурою, передовою наукою, технікою.
Культура — усі матеріальні й духовні цінності, створені розумовою та фізичною працею.
Абсурд — безглуздя.
Крах — катастрофа.
Антиутопія — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.
Домашнє завдання: ознайомтесь із змістом роману-антиутопії «451 градус за Фаренгейтом»
https://www.youtube.com/watch?v=Y68_cdP7Vyo
https://www.youtube.com/watch?v=BzMZLaaaBOU
Для учнів 9-А (урок 14 квітня) та 9-Б класів (урок 15 квітня)
Доброго дня, діти. Сьогодні пропоную перевірити, як ви засвоїли творчість Бернарда Шоу та його твір «Пігмаліон»
Для цього вам необхідно виконати тестові завдання (перейшовши за посиланнями).
НАГАДУЮ, що чекаю від вас (і 9-А, і 9-Б класи) виконання тестів за 31 березня.
БАЖАЮ УСПІХУ!
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 12 квітня)
Інна Миколаївна запрошує учнів 9-А класу 12 квітня об 11.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/76429550925?pwd=WEtHK0llaWZmTWtmTnhPUlVqRmlGUT09
Идентифікатор конференції: 764 2955 0925 Код доступу: 1учнів 9-Б класу 12 квітня о 13.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/72729711044?pwd=WEtHK0llaWZmTWtmTnhPUlVqRmlGUT09
Идентифікатор конференції: 727 2971 1044 Код доступу: 1
Тема: Бернард Шоу «Пігмаліон». Динаміка образу Елізи Дулитл
Доброго дня, діти. Ми продовжуємо працювати над драматичним шедевром Бернарда Шоу «Пігмаліон» У центрі нашої уваги головна героїня твору Еліза Дулитл.
Збентежено дивиться Пігмаліон на свій витвір,
і серце йому завмирає від незнаного щастя
(З міфу про Пігмаліона і Галатею)
Бідна квіткарка якимось, майже дивним, чином перетворюється в «чарівну леді». Що це, осучаснена Б. Шоу Попелюшка? Але в п'єсі «Пігмаліон» ми не бачимо «хеппі-енду», щодо розв'язки можемо лише здогадуватися. Все набагато серйозніше і глибше, адже людина, усвідомивши свою людську гідність, вже не може повернутися до свого попереднього становища. Про це - сьогодні наш урок.
Найпопулярнішою з п’єс, написаних Дж. Б. Шоу до Першої світової війни, є комедія «Пігмаліон». Її назва нагадує про давньогрецький міф, за яким скульптор Пігмаліон закохався у виготовлену ним із слонової кістки статую жінки. На його прохання богиня Афродіта вдихнула в неї життя. Згодом вона стала дружиною Пігмаліона на ім’я Галатея і народила йому доньку Пафос. Відтоді ім’я Пігмаліон — символ творця, який оживив творіння своїх рук.
Розпочавши з проблем фонетики, автор вивів читача на проблему особистості, її духовного розвитку. Він зазначив, що навіть освічена, розумна людина навряд чи змогла б вийти за межі свого соціального стану. А якщо і знайшла у собі сили для цього, то це процес непростий і болісний.
Висновок: Б.Шоу створив драму не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси й свободи
Формула успіху Елізи-Галатеї
Літературна мова + бездоганні манери + велике бажання змінитися + наполегливість = справжня леді
Еліза-квіткарка Що було?
Бідна, неохайна, неосвічена, її вимова далека від літературної, вона робить помилки у вимові звуків, використовує просторіччя, має вульгарні манери.
Чарівна леді
Уміння спілкуватися, грамотно говорити, елегантність та чарівність зовнішнього вигляду, вишуканість та невимушеність манер, познайомилася з музикою, літературою, мистецтвом
Що залишилося незмінним?
Почуття власної гідності, незалежність, рішуче бажання змінити своє життя, прагматичність, доброта
Таблиця показує усі сходинки, якими піднялась Еліза, розвиваючись під керівництвом містера Хіггінса.
Еволюція перетворення Елізи
Квітникарка - погано одягнена, із жахливою мовою та вимовою.
Дівчина, яка навчається - пристойно одягнена, але мовою ще не володіє.
Дівчина, яка має успіхи у навчанні, добрий слух - добре одягнена, знає літературну мову, але ще не вміє її використовувати доречно.
Чудова учениця, «леді» - прекрасно вдягнена, має бездоганні манери й чудово володіє мовою.
Людина - здатна мислити, цінує людську гідність, бачить мету в житті й засоби її здійснення.
Б. Шоу сказав: «Кожна з моїх п’єс - це послання до людства». Яке послання до людства має п’єса «Пігмаліон»?
Домашнє завдання: підготуватись до літературного диктанту за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон», розкрити символічність образу Пігмаліона-Хіггінса та Галатеї-Елізи.
Для учнів 9-А класу (урок 7 квітня) та 9-Б (урок 8 квітня)
Інна Миколаївна запрошує учнів 9-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
8 квітня об 11.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/71130590451?pwd=WEtHK0llaWZmTWtmTnhPUlVqRmlGUT09
Ідентифікатор конференції: 711 3059 0451
Код доступу: 1
Запрошую учнів 9-А класу на урок
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/79391948300?pwd=SFNmQUIvT0tRaHlDaVYrN3l5bzJVQT09
7 квітня о 13.30
Ідентифікатор конференції: 793 9194 8300
Код доступу: 1
Тема: Специфіка втілення античного міфу у п’єсі «Пігмаліон» Б. Шоу
Доброго дня, діти! На минулому уроці ми з вами почали знайомство з творчістю Б.Шоу. Шоу вважають одним із найвпливовіших драматургів Великої Британії, який разом із Шекспіром збагатив скарбницю світового театрального мистецтва.
Сьогодні ми працюватимемо над однією з п’єс Б. Шоу, яка стала дуже популярною одразу ж після написання. На сцені театрів Лондона її ставили 118 разів. Це п’єса «Пігмаліон»
Пригадайте!
Зміст міфу «Пігмаліон і Галатея» ви знаєте з 6 класу або можете пригадати за допомогою підручника (сторінка 239)
«Пігмаліон» в мистецтві
Не тільки митці слова зверталися до образів Пігмаліона і Галатеї. У світі є безліч картин відомих і маловідомих художників, скульпторів, яким сюжет даного міфу прийшовся до душі. До сюжету міфу «Про Пігмаліона і Галатею» звернулись:
в живописі — Луї Гауффер, Джуліо Баргелліні, Жан-Леон Жером, Жан Батіст Ванлоо, Франсуа Буше, Пабло Пікассо,
в скульптурі — Етьєн Моріс Фальконе та ін.
в музиці – Жан-Філіп Рамо.
Бернарда Шоу міф про Пігмаліона і Галатею теж не залишив байдужим.
Ознайомтесь із творчою історією п’єси «Пігмаліон»
Одним із вершинних досягнень Дж. Б. Шоу є комедія «Пігмаліон». Драматург писав цю п’єсу 4 роки. Роботу над твором було завершено 1912 р., а поставили його 1913 р. у Берліні та Відні.
Прем'єра «Пігмаліона» у Лондоні відбулася 11 квітня 1914 року і стала сенсацією театрального життя Англії. Відома акторка Стелла Патрик-Кемпбелл - дуже гарна жінка - блискуче зіграла 17-літню квіткарку.
Відтоді «Пігмаліон» не зупиняє своєї тріумфальної ходи сценами світу.
У 1957 р. у Нью-Йорку Фредерік Лоу поставив мюзикл «Моя чарівна леді». А ще через 7 років глядачі побачили екранізацію цього мюзиклу. Роль Елізи в ньому зіграла відома акторка Одрі Хепберн.
Чим же особливий «Пігмаліон» Бернарда Шоу? Про це розповідь у відео
https://www.youtube.com/watch?v=VK1Pp4VQdfE
Поміркуймо!
- Чи можна ставити експерименти над людьми? Як ви оцінюєте вчинок професора Гіггінса?
- Якою Б.Шоу зображує Елізу? Опишіть її ставлення до Гіггінса-Пігмаліона.
- Чому драматург не назвав свою п'єсу «Галатея», адже образ Елізи-Галатеї є ключовим у комедії.
У переносному значенні ім'я «Пігмаліон» трактується як «людина, закохана у своє творіння».
- Чи відповідає таке значення імені ставленню Гіггінса до Елізи?
Підказка!
Гіггінс – це аристократ, який дещо відрізняється від решти. В першу чергу манерами. Він людина науки, експериментатор, який не хоче брати жодної відповідальності на себе.
- Чому Хіггінс та Еліза не одружуються в кінці твору?
Підказка!
На відміну від давньогрецького міфу, твір «Пігмаліон» Джорджа Бернарда Шоу — не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси та свободи.
Домашнє завдання: Опрацювати матеріал підручника (сторінки 238-239)
https://us04web.zoom.us/j/74206914307?pwd=bkhtRlNxL3E3SnZCTU1oSFNHcHJNQT09
Ідентифікатор конференції: 742 0691 4307
Код доступу: 1
https://us04web.zoom.us/j/79065899271?pwd=dTVreXJLQXFzdVNrTUp0aVpZUzdJUT09
Ідентифікатор конференції: 790 6589 9271
Код доступу: 1
https://us04web.zoom.us/j/76520955388?pwd=SFNmQUIvT0tRaHlDaVYrN3l5bzJVQT09
Ідентифікатор конференції: 765 2095 5388
Код доступу: 1
https://us04web.zoom.us/j/71388970380?pwd=V0lmWFRRL0R6Tm56QTdRUHNoMWI3QT09
Ідентифікатор конференції: 713 8897 0380
Код доступу: 1
https://us04web.zoom.us/j/76429550925?pwd=WEtHK0llaWZmTWtmTnhPUlVqRmlGUT09
https://us04web.zoom.us/j/72729711044?pwd=WEtHK0llaWZmTWtmTnhPUlVqRmlGUT09
Идентифікатор конференції: 727 2971 1044 Код доступу: 1
Квітникарка - погано одягнена, із жахливою мовою та вимовою.
Дівчина, яка навчається - пристойно одягнена, але мовою ще не володіє.
Дівчина, яка має успіхи у навчанні, добрий слух - добре одягнена, знає літературну мову, але ще не вміє її використовувати доречно.
Чудова учениця, «леді» - прекрасно вдягнена, має бездоганні манери й чудово володіє мовою.
Людина - здатна мислити, цінує людську гідність, бачить мету в житті й засоби її здійснення.
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/71130590451?pwd=WEtHK0llaWZmTWtmTnhPUlVqRmlGUT09
Ідентифікатор конференції: 711 3059 0451
Код доступу: 1
https://us04web.zoom.us/j/79391948300?pwd=SFNmQUIvT0tRaHlDaVYrN3l5bzJVQT09
Код доступу: 1
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 5 квітня)
Тема: ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ БЕРНАРДА ШОУ.
Доброго дня, діти. Ми продовжуємо знайомство із письменниками, які зробили вагомий внесок у розвиток європейської драматургії. Сьогоднішній герой – Бернард Шоу.
Життєвий та творчий шлях Бернарда складався непросто. Як саме ви дізнаєте, переглянувши відео за посиланням.
https://www.youtube.com/watch?v=e0HwsUkWupg
Маючи неабиякий життєвий досвід видатні митці формуюють свої висновки фразами, які згодом стають крилатими. Ось кілька порад від Бернарда Шоу.
https://www.youtube.com/watch?v=vt_pzmno6lw
Яким же був внесок у європейську драматургію кінця 19 початку 20 століття?
Утверджуючи нову школу драматургічного мистецтва Г. Ібсена, Дж. Б. Шоу вважав за необхідне оновити англійський театр: на приціл його літературно-критичного пера потрапляє сам «Видатний Бард» — В. Шекспір. Хоча Шоу добре був обізнаний із творчістю В. Шекспіра, багато з його творів цитував напам’ять, проте вважав, що драми Шекспіра дуже далекі від проблем сучасності, адже той писав зовсім для іншої доби, і його герої одержимі пристрастями, тоді як зі сцени має звучати голос розуму: «Шекспір виводить на сцену нас самих, але в чужих нам ситуаціях...».
Так звучить одне із центральних естетичних завдань Шоу: «Театр не має приносити насолоду. Він зраджує своє призначення, якщо не змушує вас шаленіти».
У подальшому драматург створить цілу низку блискучих п’єс: «Пігмаліон», «Дім, де розбиваються серця» (цю драму автор вважав найкращим зі своїх творів), «Назад до Мафусаїла», «Свята Йоанна», «Візок з яблуками» та ін. П’єси Б. Шоу вже не складали єдиних циклів, оскільки занадто розмаїтими були і за змістом, і за формою. Використовуючи різні жанри (комедії, трагікомедії, реалістичної драми, історичної трагедії), митець заглибився у проблеми морального удосконалення людства, досягнення істини.
Домашнє завдання: прочитати за підручником біографію Б. Шоу. (сторінки 236 -238)
Для учнів 9-А класу (урок 31 березня)
Доброго дня, діти. Сьогодні пропоную згадати зміст твору Генріка Ібсена "Ляльковий дім" . Для цього треба виконати тестові завдання за поданим нижче посиланням. Дайте правильні відповіді на кожне із завдань - і одержите високий бал за свою роботу! Бажаю успіху!
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 29 березня)
Тема: Генрік Ібсен «Ляльковий дім». «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма.
Доброго дня. Ми продовжуємо працювати над твором Генріка Ібсена «Ляльковий дім». Від твору до твору зростала психологічна майстерність норвезького драматурга. У цьому плані його перші аналітичні п'єси - «Стовпи суспільства» й "Ляльковий дім» - значно поступаються наступним. Однак саме вони найбільше уславилися в Сиропі, зокрема й в Україні. Наприклад, "Ляльковий дім» (під назвою «Нора») став для публіки справжнім потрясінням. Такий ефект був пов'язаний з новизною форми та змісту ібсенівських п'єс. В історію літератури Ібсен увійшов як творець соціально-психологічної драми.
Що ж такого новаторського запропонував автор у своєму творі, ви дізнаєтесь, переглянувши відео або ознайомившись із поданим нижче матеріалом.
https://www.youtube.com/watch?v=BLZF6lnF-nY
Ознайомтесь із повідомленням про історію створення та прототипи п’єси «Ляльковий дім».
П’єса задумана в 1878 році (перші начерки з заголовком «Начерки до сучасної трагедії» датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році.
В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кілер. Під впливом п’єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла у світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав’язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за Віктора Кілера. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. В 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, крупний комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель — але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім’ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали душевнохворою, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».
Схема «Відносини між героями драми» допоможе переконатися, що в родині Хельмерів не все було так щасливо.
Поміркуйте!
- Ми дізналися, що Нора підробила підпис. Пішла вона на це через те, що не хотіла турбувати свого хворого батька. На вашу думку, чи правильно вона вчинила, що обманула чоловіка, підробила підпис і взагалі пішла на такий вчинок, знаючи, що брати у борг жінці у той час було заборонено?
Пригадайте!
- Яке визначення поняття «Соціально-психологічна драма». (Змальовує високоінтелектуальні людські характери, досить складні переживання; увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів).
- Доведіть, що «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма.
«Жінка — найуразливіша ланка суспільства».
Історично склалося у творах XIX ст., що жінка — найуразливіша ланка суспільства: її права більш обмежені, їй майже кожну мить нагадують про другорядну роль у житті, а на її слабкі плечі покладено тягар різних великих та дрібних обов'язків, а найголовніший — бути берегинею ладу в родині, хранителькою світлого й доброго настрою. Мабуть, тому жінка, коли вона справді особистість, — найсильніша і найяскравіша ланка суспільства.
Саме такою цікавою та яскравою особистістю ми бачимо головну героїню ібсенівського "Лялькового дому" Нору. її характер показано в динаміці, у становленні під час випробувань.
Схема «Різдвяна ялинка «Образ Нори».
Події п’єси відбуваються перед Різдвом. Розгляньте схему "Образ Нори"
Якби укладався список усіх часів і народів, що викликали найбільший резонанс не лише в мистецьких колах, а й у суспільстві, то драма Г. Ібсена «Ляльковий дім» увійшла б до першої десятки. У «Ляльковому домі» сміливість думки Ібсена-мислителя підкріплюється новаторством Ібсена-драматурга. На прикладі аналізованої вище п'єси можна побачити майже всі головні риси «нової драми» великого норвежця. Як і в багатьох інших творах, у ній драматург розглядає проблему «покликання».
Домашнє завдання. Скласти цитатну характеристику Нори.
Для учнів 9-А класу (урок 20 січня) та 9-Б класу (урок 21 січня)
Тема: Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії».
Доьрого дня. Пропоную вам переглянути фільм, знятий за повістю "Гобсек"
Своїми враженнями та думками щодо твору ви зможете поділиться на наступному уроці під час аналізу повісті.
https://www.youtube.com/watch?v=zDPQdZWI7IY
Домашнє завдання: підготуватись до характеристики образу Гобсека.
Запрошую учнів 9-А класу на заплановану конференцію: ZOOM
Час: 18 січня об 11.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/78016387034?pwd=V2dyZndCZmlCT1RFT0Vya1Z4TFRvUT09
Ідентифікатор конференції: 780 1638 7034
Код доступу: 1
Запрошую учнів 9-Б класу на заплановану конференцію: ZOOM
Час: 18 січня о 13.30
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/72072019121?pwd=cnhGOTVleTI3bVA3Y1M5OHdZR0crQT09
Ідентифікатор конференції: 720 7201 9121
Код доступу: 1
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 18 січня)
Тема: Оноре де Бальзак «Гобсек». Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. О. де Бальзак і Україна.
Ми знову мандруємо до Франції XIX ст., щоб познайомитися з одним із найвизначніших письменників світу. «Бальзак великий! Його характери — витвір розуму Всесвіту!» — сказав про нього видатний російський письменник Ф. Достоєвський. Інший російський літератор зазначав: «Подивіться на Бальзака: як багато написала ця людина, та, незважаючи на це, чи є в його повістях бодай один характер, бодай єдине обличчя, яке було б схожим на інше? О, яке незбагненне мистецтво змальовувати характери з усіма відтінками їх індивідуальності!» Отже, на нас чекає відкриття для себе нових величних постатей у літературі!
Ознайомтесь із життєписом одного з найвідоміших французьких письменників за посиланням.
https://www.youtube.com/watch?v=F5fEX5yM1ic&t=69s
У цьому відео ви почули найголовнішу та грандіозну працю Оноре де Бальзака – «Людську комедію». Про особливості "Людської комедії" вам розповість ось це відео.
https://www.youtube.com/watch?v=rhBOadvYpI0
Великий французький письменник Оноре де Бальзак умів бути чутливим до жіночої натури. У цьому йому не було рівних. Але він, напевне, сам не зміг би придумати для літературного роману, більш екзотичної зав’язки, аніж історія його знайомства з Евеліною Ганською, яка мешкала в Україні на Житомирщині у маєтку Верхівня. Історія їхнього кохання ось тут.
https://www.youtube.com/watch?v=ouKmSJ37Gm4&t=510s
Домашнє завдання: на сторінці 158 підручника прочитайте статтю «Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії»
Для учнів 9-А класу (урок 13 січня) та 9-Б класу (урок 14 січня)
Тема: Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму. Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст.
Опрацювавши навчальний матеріал попереднього уроку та зміст статті підручника (сторінки 147-150), дайте відповіді на тестові завдання за посиланням
Дякую за роботу!
Домашнє завдання: прочитати за підручником повість О. Бальзака "Гобсек" (сторінки 158 - 171)
Запрошення для учнів 9-Б класу на конференцію
Ласкаво просимо усіх охочих учнів з 9-А до уроку о 13.15.
Тема: Поняття про реалізм та історія його формування.
Час: 11 січня о 13.15
Підключиться до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/7921557162?pwd=V0lmWFRRL0R6Tm56QTdRUHNoMWI3QT09
Ідентифікатор конференції: 792 155 7162
Код доступу: 1
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 11 січня)
ПОНЯТТЯ ПРО РЕАЛІЗМ ТА ІСТОРІЯ ЙОГО ФОРМУВАННЯ. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РЕАЛІЗМУ ЯК ЛІТЕРАТУРНОГО НАПРЯМУ
Дев’ятнадцяте століття — одна з найцікавіших і найяскравіших сторінок у розвитку літератури світу: наприклад, реалізм як літературний напрям (особливо у прозі) розквітнув саме в середині цього століття. Письменники-реалісти вивчали мотиви поведінки та приватне життя різних людей, для того щоб зображати це життя об’єктивно й неупереджено, показуючи як позитивні, так і негативні його ознаки, порушуючи у своїх творах «низькі» та «брудні» теми — гроші, злочини, аморальні вчинки. Одним із найважливіших принципів реалістичного мистецтва є показ літературного героя в тісному зв’язку з оточенням, яке впливає на формування його характеру. Ретельно аналізуючи дійсність, різну соціальну поведінку, митці-реалісти створювали типи — узагальнені образи людей, характерні для певної групи суспільства чи соціальної групи. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати історію виникнення цього літературно-мистецького напряму та визначити його характерні ознаки.
- Які асоціації викликає слово реалізм? (Дійсність, життєвість, справжність, правдивість та ін.)
- Які твори художньої літератури з-поміж вивчених на уроках зарубіжної та української літератур можна вважати реалістичними або такими, що містять реалістичні ознаки? Дж. Олдрідж «Останній дюйм», В. В. Биков «Альпійська балада», І. К. Карпенко-Карий «Сто тисяч» тощо.)
Своїх класичних форм реалізм набув у Франції у 1830-ті рр., а згодом поширився рештою країн Європи. Сам термін реалізм з’явився значно пізніше, ніж саме явище: уперше його застосували маловідомі французькі письменники Шанфльорі та Л. Е. Е. Дюранті, утверджуючи принципи реалізму в збірці «Реалізм» (1857) та однойменному журналі (1850-1857).
Словникова робота)
Реалізм— літературно- мистецький напрям, який полягає у всебічному відображенні взаємин людини й середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування особистості.
Перегляньте відео про реалізм як мистецький напрям.
https://www.youtube.com/watch?v=zli5NoHyd9Q
М. Гоголь
Самостійно опрацюйте таблицю «Найвідоміші представники літератури реалізму ХІХ ст.» та «Основні риси реалізму в літературі»
О. Бальзак
Найвідоміші представники літератури реалізму ХІХ ст.
Франція | Англія | Росія | Україна |
Стендаль, О. де Бальзак, Ґ. Флобер, Ґі де Мопассан, П. Меріме, Е. Золя | В. М. Теккерей, Ч. Діккенс, Ш. Бронте | О. С. Пушкін («Євгеній Онєгін», прозові твори), М. Ю. Лермонтов («Герой нашого часу»), М. В. Гоголь («Мертві душі»), Ф. М. Достоєвський, Л. М. Толстой, І. С. Тургенев, І. О. Гончаров, А. П. Чехов, М. Є. Салтиков-Щедрін | Т. Г. Шевченко, Панас Мирний, І. С. Нечуй-Левицький, Б. Д. Грінченко та ін. |
Г. Флобер
Домашнє завдання: прочитати повість О. де Бальзака «Гобсек»
Для учнів 9-А та 9-Б класів (урок 28 грудня)
Тема: «ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ» М. Ю. ЛЕРМОНТОВА — ФІЛОСОФСЬКИЙ, МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН ПРО ДОЛЮ ПОКОЛІННЯ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЮЖЕТУ Й КОМПОЗИЦІЇ У ТВОРІ - ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ
Що ж привертає до себе увагу багатьох поколінь читачів і робить поезію Лермонтова актуальною й сьогодні? Сучасник Лермонтова, майже його одноліток, О. І. Герцен називав своє покоління «отруєним з дитинства». Для того щоб зрозуміти ці слова, слід згадати, у яку епоху довелося жити Лермонтову і який час він відобразив у своєму романі «Герой нашого часу».
Молодість М. Лермонтова припала на досить сумні часи історії російської імперії. Покоління Лермонтова, на відміну від покоління Пушкіна, зростало в атмосфері утисків. Полководці потрібні були для придушення народу, судді — для звершення несправедливого суду, поети — для уславлення царя. Загострювалась атмосфера страху, підозри, безнадії. У юності поета не було світла і віри. Він виріс у духовній пустелі й весь час намагався вирватися з неї. У вірші «Монолог» є такі рядки:
Й така коротка
Його одноманітна течія...
Й задуха нам на батьківщині,
І тяжко серцю й дух сумує...
Не знаючи ані любові, ані товариства,
Посеред бур порожніх мліє юність наша,
І швидко її злоби трута помрачає,
І гірка охололого життя нам чаша;
І душу вже ніщо на звеселяє.
Складно повірити, що авторові поезії виповнилося лише 15 років. Але це не був звичайний юнацький песимізм. Лермонтов ще не міг пояснити, але вже починав розуміти, що людина, яка не має можливості діяти, не може бути щасливою. За 10 років після «Монологу» він напише роман «Герой нашого часу», у якому пояснить психологію свого покоління і покаже ту безвихідь, на яку приречені його однолітки.
Критика того часу жваво відгукнулась на твір Лермонтова. Одні, як М. В. Гоголь, В. Г. Бєлінський, вітали появу роману: «Диявольський талант,— писав Бєлінський.— Молодо-зелено, та художній елемент так і пробивається крізь піну молодої поезії, крізь обмеженість суб'єктивно-салонного погляду на життя». Інші оголосили героя аморальним, а дехто заперечував правдивість характеру Печоріна, стверджуючи, що в образі цього персонажа автор зобразив лише себе.
Роман М. Лермонтова «Герой нашого часу» містить 5 повістей, кожна з яких має завершену структуру, але є важливою ланкою для різнобічного розкриття теми, ідеї, образу головного героя, його характеру. Саме психологічна складність центрального образу визначила композиційну будову твору: Лермонтов поступово знайомить читача зі своїм героєм, дедалі глибше розкриваючи перед нами душу Печоріна, зацікавлюючи читача. Крім сюжету, композиція містить інші складові. Важливим моментом у розкритті композиції роману є те, хто саме розповідає про події й героїв. Зміна оповідача дозволяє Лермонтову глибоко та всебічно розкрити внутрішній світ героя. «Герой нашого часу» об'єднаний головною дійовою особою — Григорієм Олександровичем Печоріним. Лермонтов розташовував складові повісті роману не в хронологічній послідовності, а так, щоб, поступово збільшуючи напруженість сюжету, зацікавити читача долею головного героя. Складний і суперечливий характер Печоріна розкривається у взаєминах з іншими персонажами.
Словникова робота
Морально-психологічний роман — різновид епічного твору, виникнення якого пов'язане із зосередженням уваги письменників на важливих моральних проблемах і внутрішньому світі людини, з використанням різних засобів і прийомів психологічного аналізу .
Романи поділяються на сімейно-побутові, історичні, фантастичні, пригодницькі тощо. Цей поділ умовний, тому що сімейно-побутовий роман може виявитись і соціально-політичним, пригодницький роман може бути побудований на історичній основі. Психологічний роман часто містить філософську проблематику. Саме це ми бачимо в романі «Герой нашого часу».
Посилена увага до психологічного розкриття внутрішнього світу людини дозволила Лермонтову по-новому поставити питання про моральну відповідальність особистості за свої вчинки, за вибір життєвого шляху, за свою долю і за долю тих людей, які зустрілись на життєвому шляху. Це проблеми не лише психологічні, а й морально-філософські.
Дайте відповіді на тестові запитання та надішліть їх учителю на вайбер
Запитання 1
Укажіть період творчої біографії О.С.Пушкіна, під час якого він перебував в Україні
А) Дитинство
Б) Ліцейські роки
В) Південне заслання
Г) Північне заслання
Запитання 2
У якому вірші розкривається тема призначення поета і поезії
А) "Сосна"
Б) "На дорогу йду я в самотині..."
В) "До А.П.Керн"
Г) "Я пам'ятник собі поставив незотлінний..."
Запитання 3
Автором якого вірша є О.С.Пушкін
А) "І нудно, і сумно..."
Б) "Хотів би жити знов у горах..."
В) "Я вас кохав..."
Г) "Не знаю, що стало зо мною..."
Запитання 4
Укажіть вірш О.С.Пушкіна, у якому нового звучання набуває тема, порушена у творі античного поета Горація
А) "Я пам'ятаю мить чудову..."
Б) "Я вас кохав..."
В) "Зимовий вечір"
Г) "Я пам'ятник собі поставив незотлінний..."
Запитання 5
Укажіть ім'я персонажа роману О.С.Пушкіна "Євгеній Онєгін"
А)Вернер
Б) Казбич
В) Ленський
Г) Грушницький
Запитання 6
Яке число відповідає кількості рядків "онєгінської строфи"
А) 4
Б) 8
В) 12
Г) 14
Запитання 7
Установіть відповідність між характеристикою та іменем персонажа
1."Як рано міг він хитрувати, Ховать надію, ревнувать..."
2."Красунь, стрункий, як очерет, Поклонник Канта і поет"
3."Отаман зграї картярів,Гультяй і зух, трибун трактирний"
А) Онєгін, 2 Зарєцький, 3 Ларін
Б) Онєгін, 2 Ленський, 3 Зарєцький
В) Ленський, 2 Ларін, 3 Зарєцький
Г) Зарєцький, 2 Ленський, 3 Ларін
Запитання 8
Установіть послідовність подій у романі О.С.Пушкіна "Євгеній Онєгін"
а)Онєгін і Тетяна зустрічаються на балу в Москві
б)Онєгін і Ленський ідуть на іменини
в)Тетяна пише листа Онєгіну
г)Онєгін пише листа Тетяні
Для учнів 9-А та 9-Б класів (уроки з 21 та 24 грудня)
Тема: Біографія М.Ю. Лермонтова. «Герой нашого часу»
Ознайомтесь із життєписом митця за посиланням.
https://www.youtube.com/watch?v=xTMwMgukeCo
https://www.youtube.com/watch?v=Ls7X5dMGhEc
Ознайомтесь із буктрейлером твору за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=9A_VDGZKFSE
Домашнє завдання: за підручником прочитати «Герой нашого часу» (Аналізувати та ділиться враженням від прочитаного будемо у другому семестрі) Приємного читання!
для учнів 9-А класу (урок 18 листопада) та 9-Б (урок 19 листопада)
Розвиток зв'язного мовлення. Образ гетьмана І. Мазепи у світовій літературі
Сьогодні ми готуємось до написання твору, в якому викладемо своє бачення образу гетьмана, опираючись на зміст поеми Дж. Байрона «Мазепа»
Ознайомтесь із повідомленнями про те, як європейські митці зображували цю неординарну постать у своїх творах та порівняйте з тим, який Мазепа у поемі англійського письменника.
Митці присвятили йому 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур... Іван Мазепа — один із найвідоміших і найзагадковіших гетьманів України. Що більше про нього дізнаємося, то більше запитань виникає.
— Яким же постає перед нами гетьман Іван Степанович Мазепа?
Вражений поемою Байрона «Мазепа», Віктор Гюго 1829 року також пише однойменну поему. Та поеми Байрона й Гюго є творами, зовсім різними за стильовими та змістовими ознаками. Якщо у Байрона герой веде розповідь від першої особи, що надає поемі характеру ліричної сповіді, то у поемі В. Гюго «Мазепа» переважає живописний елемент, який витісняє ліричний. Про те, наскільки приблизно уявляв поет український колорит, свідчить поява в ньому піщаної пустелі з барханами, «схожими на смугасте покривало».
Повідомлення про поему О. Пушкіна «Полтава»
Пушкінська «Полтава» — це полеміка з Байроном та Рилєєвим, з якими О. Пушкін не погоджувався щодо трактування постаті Мазепи. Прагнучи «розвінчати» Мазепу, Пушкін удається у своїй поемі до чорних фарб у змалюванні образу Мазепи й різких звинувачень. Пушкін протиставляє образи Петра I та Мазепи й наділяє їх протилежними якостями характеру. Петро I — це напівбог, Мазепа — виходець із потойбіччя. Пушкін характеризує його демонічними рисами: у нього немає довірливих стосунків з людьми, він самотній, постійно плекає підступні плани й повсюди сіє зло.
Кіндрат Рилєєв створив протилежний образ Мазепи, уявивши його особою шляхетною і трагічною, що на зраду Петра I зважився тільки задля добра свого народу.
Повідомлення про поему Володимира Сосюри «Мазепа»
Володимир Сосюра, на відміну від своїх попередників, по-своєму трактує постать Мазепи. Не ідеалізуючи його як неординарну особистість, поет творить насамперед художній образ, а не політичний портрет гетьмана. Він намагається розкрити психологію особистості Мазепи і в такий спосіб піднести в поемі ідею державності України, її незалежності. Щирість і громадська мужність у розмові з читачем про найскладніші періоди в історії України є головними ознаками поеми В. Сосюри «Мазепа».
Мазепа до останньої хвилини життя залишається вірним своєму народові й Україні. Весь час звучить у поемі пристрасне зізнання Мазепи в любові до своєї Батькіщини, до своїх співвітчизників. Але ті не зрозуміли його намірів і «...його покинули в біді».
Домашнє завдання. Напишіть на чернетках твір на тему «Образ гетьмана в поемі Дж. Байрона «Мазепа»
Ідентифікатор конференції: 792 155 7162
Код доступу: 1
У своїй творчості Байрон звертався й до української тематики. Поему «Мазепа» Байрон написав 1818 року під час свого перебування в Італії (у Венеції та Равенні).
Історична основа поеми. Видатний козацький гетьман Мазепа (1640—1709) уславився своєю боротьбою за незалежність України і, зокрема, за її відокремлення від Росії. З цією метою Мазепа вступив у союз із шведським королем Карлом XII , який воював з Росією. У битві 1709 року під Полтавою війська Петра І розгромили шведську армію, а Карл XII і Мазепа змушені були рятуватися втечею.
Інтерес Байрона до Мазепи був викликаний кількома причинами. Насамперед, у контексті власних свободолюбних бунтарських настроїв, Байрон сприймав його життя як гідний наслідування приклад героїчного служіння батьківщині. Саме так Мазепу сприймали в Європі, де він став одним з найшанованіших діячів української історії.
Відомості про українського гетьмана Байрон узяв із праці Вольтера «Історія Карла XII», яка була надзвичайно популярною в Європі і лише у XVIII ст. Пишучи про історичні заслуги Мазепи як гетьмана України і союзника Карла XII, Вольтер розповів про одну незвичайну пригоду, що сталася з Мазепою в його молоді роки. Ця легенда про Мазепу зародилася в Польщі й розповідалася в кількох версіях.
Вольтер «вмістив цю історію в своїй книжці, внісши доповнення, яке виявилося надзвичайно істотним і провокативним: про дикого коня, який примчав прив'язаного Мазепу за кілька днів на береги Дніпра. Це доповнення зробило банальну історію із життя молодого Мазепи неймовірною, фантастичною і воднораз перевело її із сфери побутової у сферу міфопоетичну. Цей міфопоетичний потенціал, що з'явився у розповіді Вольтера, блискуче реалізував уже в добу романтизму Байрон — у поемі "Мазепа"».
Мазепа чудово підходив на роль романтичного героя байронічного типу і захопив уяву Байрона, як і багатьох інших письменників-романтиків. Як зазначає польський дослідник Я. Островський, «його історія, заснована на екзотичних реаліях, містила сюжет нещасливого кохання і жорстокої кари. Нескінченний галоп коня (мотив, що сам по собі дуже впливав на романтичну уяву) є водночас знаряддям долі, яка готувала Мазепу до великих політичних звершень. Навіть остаточна поразка гетьмана приносить йому додатковий німб мучеництва».
Усі ці деталі мали символічний зміст, що легко переростав у міф, романтичну легенду. Крім усього іншого, Байрон побачив в історії про Мазепу й певні аналогії з власним життєвим досвідом: перебуваючи в Італії, він закохався і таємно зустрічався з юною дружиною шістдесятилітнього графа Гвічіолі, яку, як і коханку Мазепи, звали Терезою. Збіг імен обох героїнь також викликав у поета певні символічні асоціації.
Час ознайомитися із самою поемою. Її скорочений варіант поданий у підручнику на сторінках 66-76.
ЖОРДЖ ҐОРДОН НОЕЛ БАЙРОН «ХОТІВ БИ ЖИТИ ЗНОВ У ГОРАХ...», «МІЙ ДУХ ЯК НІЧ...». ВПЛИВ ТВОРЧОСТІ БАЙРОНА НА РОЗВИТОК РОМАНТИЗМУ В ЄВРОПІ. ПРОТИСТАВЛЕННЯ МРІЇ ТА ДІЙСНОСТІ В ЛІРИЦІ ПОЕТА. ФОЛЬКЛОРНІ Й БІБЛІЙНІ МОТИВИ У ВІРШАХ ДЖ. Ґ Н. БАЙРОНА - РОМАНТИЗМ
«Він любив людство, але зневажав і ненавидів людей, серед яких почувався самотнім і кинутим»,— так сказав про Джорджа Ноела Ґордона Байрона один літературний критик. Не лише в першій половині ХІХ ст., коли жив поет, а й пізніше досить розповсюдженим був тип молодих людей, які свідомо або несвідомо наслідували лорда Байрона чи його героїв. І Чайльд Гарольд, і Манфред, і Корсар, і ліричні герої більшості поезій Байрона уособлюють тип романтичного індивідуаліста, розчарованого у навколишньому світі, самотнього й гордого у своїй самотності. Він жадає і не може знайти в коханні щастя. Він шукає великої справи, але не може знайти нічого, що б, на його погляд, було варте зусиль. чому улюбленець долі, який любить людство, ненавидить людей та відчуває глибоку самотність.
Джордж Ґордон Ноел Байрон
Прочитайте уявний «монолог Байрона»
— Коли я навчався в Кембріджі, то був зовсім негарним. На зріст був 5 футів і 8 дюймів. Це був зріст людини, яка стояла в чоботях на високих підборах. Вага моя була величезною. Уявіть юнака, ненормально гладкого, із широкими плечима, кульгавого, який мав обличчя, що все запливло жиром. І хіба не дивно, що це все зрештою набридло мені самому, і я почав убивати свій апетит всілякими засобами: нічого не їв, окрім черствого хліба, займався спортом (плаванням, фехтуванням, веслуванням, боксом), приймав деякі ліки для зниження апетиту, виснажував себе ваннами для кращої роботи шкіри. Коли я у червні 1807 р. повернувся після канікул до університету, друзі не впізнали мене.
Спочатку я вдався до обмежень у режимі задля власного марнославства. Але пізніше зберігав суворий режим задля насолод духовних. Від Соутвелла до Міссолунги моїм правилом було — стримувати плоть задля високого піднесення думки.
Примітка. Фут дорівнює 30,48 см; дюйм — 2,54 см.
Перегляньте розповідь про життя Джоржа Ґордона Ноела Байрона
https://www.youtube.com/watch?v=aKWvxdYeVAs
Словникова робота
Байронізм — особливий наднаціональний тип художнього світовідчуття, один з найяскравіших проявів романтизму.
Коментар
— Байронізм був своєрідним типом митецького бунту, який закономірно виник у Європі на початку XIX ст. Ця течія дістала назву від прізвища англійського поета Джорджа Ґордона Ноела Байрона, чия літературна і життєва позиція, провідні риси творчості увиразнювали основні ознаки байронізму, а саме: «світової скорботи», індивідуалізму, титанізму, тираноборства, волелюбності, бунтарства, демонізму, абсолютного заперечення недосконалої дійсності, пошуку яскравих, сильних особистостей в історії та літературі, захисту свободи народів і кожної особистості окремо та ін.
Байронізм був притаманний В. Гюґо, А. де Віньї, А. Мальчевському, А. Міцкевичу, Ф.-Р. де Шатобріану, Дж. Леопарді, Ю. Словацькому, М. В. Гоголю, Є. А. Баратинському, М. Ю. Лермонтову та ін. легендарні постаті української історії в байронічному дусі К. Ф. Рилєєв утілив у поемах «Богдан Хмельницький», «Сповідь Наливайка», «Гайдамак».
Домашнє завдання: виразно читати вірші Байрона «ХОТІВ БИ ЖИТИ ЗНОВ У ГОРАХ...», «МІЙ ДУХ ЯК НІЧ...»
Для учнів 9- А класу (урок 7 жовтня) та 9 –Б (урок 8 жовтня)
Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу.
Тримаймося за радість і один за одного.
(Із передмови до збірки «Ода до радості»)
Сьогодні ми продовжимо знайомство з відомим німецьким просвітником Фрідріхом Шиллером, прочитаємо його оду «До радості» та розглянемо, які ідеї Просвітництва втілено у цій оді.
З моменту набуття незалежності у 1991 році Україна розпочала свій шлях до Євросоюзу. Шлях цей непростий і доволі тривалий.
На даний момент Україна не є членом Євросоюзу, але здійснено ряд кроків, які наближають нашу державу до поставленої мети. На мою думку, досягнення мети залежить не тільки від політиків, а й від кожного українця. Ми повинні знати європейські цінності, навчитися мислити по-європейському, щоб стати достойними членами ЄС. Наш сьогоднішній урок - маленький крок до наближення мети, бо ми будемо вивчати твір, який став гімном Євросоюзу. Урок буде проходити у формі дослідження. Питання, на яке нам треба дати відповідь, дослідивши текст: чому ода «До радості» Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу.
Ознайомтесь із життєписом Ф. Шиллера, переглянувши відео
https://www.youtube.com/watch?v=vuYHMsar0Ow
Ознайомтесь з історією створення оди «До радості» поетом
У Карловій академії викладав філософію талановитий педагог і вчений Абель, який став згодом другом Шиллера. На майбутнього поета лекції Абеля справили надзвичайне враження. Спираючись на вчення німецького філософа й ученого Лейбниця, викладач прагнув прищепити своїм вихованцям оптимістичне світосприймання, вселити любов до ближнього, наставляв їх на шлях пізнання навколишнього світу. Лекції Абеля не минули для Шиллера марно. Найбільш відчутним є вплив його філософської концепції в одному з найвідоміших творів поета, оді «До радості», в основу якого покладено властивий Шиллеру принциповий оптимізм, віру в людину, переконаність у тому, що люди можуть і повинні зріднитися одне з одним.
Ода «До радості» була написана у 1785 році для дрезденської масонської ложі (масони — це члени духовно-етичних організацій «вільних каменярів») як гімн свободи і єдності усіх людей. У 1793 році поет знову звернувся до твору, замінивши ключове слово «свобода» на «радість». Тепер вірш, який раніше називався «До свободи», став називатися «До радості». Ці зміни поет пояснив бажанням відмежуватися від політики.
Попри майбутню популярність вірша, сам Шиллер негативно відзивався про нього, відмічаючи те, що ода «далека від реальності», що ідеали, оспівані в ній, недосяжні. Проте ода швидко розійшлася Німеччиною, стала справжнім народним віршем, який студенти декламували на вечірках, а дівчата переписували у свої альбоми.
Словникова робота
Юдоль - місце, де страждають, мучаться, терплять нестатки.
Свічадо - підвісний свічник для багатьох свічок.
Хоругва — релігійне знамено, яке літургійно використовується в Православній Церкві та Греко-католицькій Церкві під час церковних святкувань та богослужінь.
Канібал 1. Людожер. 2. Переносно – жорстока людина.
Тризна - це поклоніння язичницьким богам, присвячене виключно поминанню померлих.
Виразно прочитайте оду.
Дослідження ідейного змісту та особливостей твору.
Особливості жанру.
Ода – це урочиста пісня на честь якоїсь важливої події чи визначної особи. Що оспівує Шиллер у своїй оді?
Поміркуйте над такими запитаннями
- - До кого, на вашу думку, автор звертається у цьому творі? До чого закликає?
- - Яким Шиллер бачить ідеальне суспільство? Наведіть приклади з твору.
- - Чи наблизилося зараз людство до ідеалів , оспіваних поетом?
- - Кого поет розуміє під образом «Всесильного на престолі»? Чому він не уславлює земних правителів?
- - Як у творі змальовано радість?
- Чому Шиллер називає радість «царицею», «іскрою Божою»?
Словникова робота
Пафос - сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням. (Академічний тлумачний словник української мови)
Ознайомтесь
Ода «До радості» — одна із вершин світової поезії, справжній шедевр, який надихає митців на творчість. Епіграфом є слова із передмови до збірки сучасних українських письменників, яка так і називається «Ода до радості». «Десятеро письменників і письменниць зі Львова, Харкова, Донецька, Києва, Ужгорода, Сум, Луцька, Херсона, Рівного й Криму мали чимало приводів для написання збірки «Здрастуй, смутку!», а написали «Оду до радості», бо вважають, що наша дійсність потребує вчинків. Від кожного щось доброго бодай потроху – і матимемо зовсім іншу реальність навколо. Але задля цього треба підтримувати у собі вогник радості, дар бачення приводів для неї. Іноді це неабияка наука» (Із передмови до збірки)
Надихала ода Шиллера і багатьох композиторів на написання музики. Один із них – Бетховен.
З історії створення оди "До радості" композитором
Ода «До радості» запала в душу ще юному Бетховену. Але на музику він поклав її через двадцять років. Композитор довго думав, у якій формі представити публіці свій твір. Лише у 1823 році він включив його у фінальну частину Дев’ятої симфонії. Офіційно вона отримала назву «Симфонія із заключним хором Оди до радості» або просто «Симфонія з хорами». Серед музикантів її ще називають масонська симфонія.
Прем’єра симфонії відбулася 7 травня 1824 року. Успіх був тріумфальним. Коли Бетховен з’явився перед публікою, його зустріли п’ятьма вибухами оплесків, хоча, за етикетом цієї країни (Австрії), членів імператорської фамілії прийнято було зустрічати троєкратними аплодисментами. Поліції довелося втрутитися, щоб закінчити маніфестацію.
Прослуховування Дев’ятої симфонії за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=A0sjjdRfeMg
- - Який настрій музичного твору?
- - Чи збігається цей настрій, на вашу думку, із настроєм поезії Шиллера?
Музика, яка прозвучала є гімном Євросоюзу. 1972 року Рада Європи схвалила тему оди «До радості" Бетховена у якості свого гімну. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати інструментальне аранжування.
У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн-членів ЄС, скоріше, він є ствердженням спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей.
Заради рівноправ’я усіх європейських мов 2003 року було вирішено вважати гімном ЄС лише музику, без слів.
Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.
Зараз ми прослухаємо повідомлення групи істориків про Європейський Союз. Ваша задача – записати основні цінності, на яких засновано ЄС.
Поміркуйте
- - Чому ода Шиллера «До радості», покладена на музику Бетховеном, стала гімном ЄС?
Домашнє завдання: знати біографію Шиллера, вивчити оду «До радості» напам’ять.
Тема: УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
І тиждень (16.03 – 20.03)
Комментарии
Отправить комментарий