8 клас Українська література дистанційне навчання 2019/2021
05.10.21
Тема. Дума «Маруся Богуславка». Морально-етичні проблеми у творі. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі.
У ХV–ХVІІ ст. турки й татари часто нападали на українські села та міста, грабували й палили їх. Старих людей та маленьких діток вони вбивали, а молодь забирали в полон і потім продавали в рабство.Український народ героїчно боровся з поневолювачами. Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Щоб попередити збройні напади ворога, вони нерідко перепливали Чорне море на кораблях (галерах) та великих човнах («чайках»). Досягнувши берегів Туреччини, палили її столицю Царгород, громили військо, знищували флот, розбивали в'язниці й визволяли полонених. Бувало, що хтось із козаків‑месників сам потрапляв у полон до турків. Полоненим козакам татарські й турецькі ватажки нерідко пропанували стати до них на службу, обіцяючи за це багатство й владу. Але мужні запорожці воліли краще вмерти від жорстоких тортур, аніж продатися ворогові. Зрада Батьківщини ганебна, а ганьба для козака була страшніша за катування й смерть. Ця тема знайшла своє відображення в «Думі про Марусю Богуславку».
Перегляньте мультфільм за мотивами думи.
Про історичну основу думи про Марусю Богуславку говорити складно, оскільки достовірних відомостей до нас не дійшло. Уважають, що Маруся Богуславка — головна героїня твору — це збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоч відомо, що іноді вродливі українські дівчата-полонянки, потурчившись, посідали видні місця при дворах турецьких вельмож. Траплялося, що дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей. Та до кінця життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не забувалася провина перед рідною Батьківщиною, не згасало почуття до рідного батьківського краю, рідної землі. Про долю як і постать самої Марусі Богуславки ми дізнаємося саме з тексту думи, яка була записана в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря Ригоренка з села Краснокутськ. Відомо більше двадцяти п’яти варіантів цієї думи, вона багато разів досліджувалася та широко використовувалася в літературі. А Тарас Шевченко навіть передрукував її в своєму букварі. Чи була Маруся Богуславка насправді достеменно невідомо, проте її образ шанують й досі. Наприклад, у місті Богуславі у 1981 році на місці, де колись була Покровська церква і хата, в якій ніби Маруся народилася й жила, встановлено пам’ятник. На постаменті напис «Живи у думах та піснях Маруся Богуславка». То ж про що ця дума?
Прочитайте виразно думу або прослухайте аудіозапис:
Робота з текстом
- Які почуття викликала у вас дума?
- Про які часи в думі йдеться?
- За яких умов, на ваш погляд, козаки потрапили в полон?
- Назвіть відомих вам козацьких ватажків, які брали участь у боротьбі з турками.
- Як ставилися до козаків у полоні?
- Чому, на вашу думку, Маруся Богуславка звільнила полонених?
- Як козаки спочатку поставилися до дівчини? Чому?
- Як ви оцінюєте небажання Марусі повернутися на батьківщину?
- Чи ризикувала Маруся, звільняючи полонених?
- Яка головна думка твору? (Осуд насильства людини над людиною).
Запишіть паспорт твору в зошити.
Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка, звільнивши їх з неволі.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя; уславлення патріотизму.
Жанр: народна дума невільницького циклу.
Композиція думи «Маруся Богуславка»
Заплачка: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у пана турецького.
Власне дума: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після від’їзду турецького пана до мечеті; визволення козаків із неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.
Славословіє: молитва за всіх невільників, прохання, звернене до Бога, про їх щасливе повернення.
Проблематика думи
1. Злочин і спокута.
2. Моральні цінності людини.
3. Добро й зло.
4. Жорстокість і милосердя.
5. Людина і Батьківщина.
«Займи позицію»
— Чи можна Марусю Богуславку назвати патріоткою? Доведіть свою думку.
Я вважаю, що Маруся – зрадниця, бо вона… | Я вважаю, що Маруся – патріотка, бо вона… |
Домашнє завдання: У робочому зошиті накресліть таблицю та заповніть її.
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScD4stq1azC5xroLS5ypZQrp06NC4IoMe7FHHDnJ3Z6wVFSqA/viewform?usp=sf_link
2.Вікторина
- Біблія. Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Притча про сіяча;
- «Слово о полку Ігоревім»;
- Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»;
- Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»;
- Микола Гоголь. «Тарас Бульба»;
- Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»;
- Марко Вовчок. «Інститутка».
«Життя вимірюється не кількістю прожитих років, а тим, що встиг зробити, який слід залишив на землі, скільки добра подарував людям», — так вважає відомий український письменник-гуморист Валентин Чемерис. І це дуже чітко вказує на якості особистості письменника, життєві пріоритети. З його гумористичною повістю «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» ми й розпочнемо знайомство на сьогоднішньому уроці.
Переглянь відеоурок
Прослухай аудіокнигу або прочитай твір, увійшовши за посиланням:
Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі;
Щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості;
Життя — стан живого організму в стадії розвитку, зросту.
– В основі сюжету повісті лежить цілком життєва ситуація. В житті існує одвічна проблема кохання. Яким треба бути, як себе поводити, щоб здобути його? Сподіваюся, що твір, героїв якого ми будемо характеризувати, допоможе вам зрозуміти , що таке кохання, підкаже шлях до нього. Напевно, кожен із вас хоче бути щасливим!?
«Подорож у текст»:
«Чи уважний ти читач?»
- Яке прізвисько було у Федька?
- Ким працювала сестра Котигорошка?
- Як запропонував освідчитися Вітькі – Галі, Федько?
- Де взяв сомбреро Федько?
- Для кого співав серенаду Вітька?
- Ким під час канікул працювала Галя?
- Що пообіцяла купити Федьку Галя, за зізнання, кого кохає Вітька?
- Чому Юрко пішов в секунданти до Петра Білого?
- Яку репліку постійно повторював Причепа?
- Перший стригаль Херсона?
- Кличка бугая, який змусив Причепу видряпатися на телефонний стовп?
- Що є ознакою благородного хвилювання?
- Чий тин загорівся?
- Що зірвало поцілунок?
- Як прозвали діда Свирида?
Тема: розповідь про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення.
Ідея: уславлення почуття кохання.
Проблематика:
- Дружби (Вітька-Федько)
- Кохання (Вітька-Галя)
- Зради (Вітька-Петро)
Мінідиспут:
– Чи є Вітька щасливим з Галею? Як ви оцінюєте його вчинки (кроки) до серця коханої?
– Чи може Галя бути ідеалом сучасної української дівчини?
– Почуття Вітьки до Галі – це любов чи закоханість?
Перевіряємо знання повісті В. Чемериса:
http://learningapps.org/1602325
Домашнє завдання
Дочитати повість, переказувати, коментувати ключові епізоди твору В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», підготуватися до характеристики образів.
Наталія Романівна запрошує учнів 8-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Тема. Алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя
Час: 06 травня 2021 12:30
Підключитися до конференції Zoom https://us04web.zoom.us/j/75108994809?pwd=dGJWZ01sMDNveE1EbEw4UHIxckhTUT09
Ідентифікатор конференції: 751 0899 4809
Код доступу: 2LG2yr
05.05.2021р.-8-Б клас
Дракон | Пустельник | Князь |
не злий | навчає грамоті | мріє, щоб Грицька вбив лицар |
не розбишака | піклується про нього | |
доброзичливий | застерігає | |
поет | намагається врятувати Грицька | |
християнин | ||
готовий до самопожертви |
Тема.
Час: 29 квітня 2021 12:25
Підключитися до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/78274981619?pwd=VVdYdVpDTVovWUxrL1ZIczIzWFFkQT09
Ідентифікатор конференції: 782 7498 1619
Код доступу: 78E3e6
Добрий день, восьмикласники!
Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати повість – казку «Місце для дракона». Життя без розчарувань так само неможливе, як без любові та вірності. Але до чого ж дивне сусідство: дружба — і підступ, відданість — і зрада. Настає момент, коли кожному з нас доводиться пізнати це на власному досвіді. І як — постає питання — жити далі, якщо виявилося раптом, що друг ... — ну зовсім і не друг?
Але все ж... Чи можна зрозуміти людей, які на щирість відповідають брехнею, на вірність — зрадою? Невже й вони після цього можуть залишатися друзями?
Гостро, болісно звучить неминуче запитання: чому? Так, дракон Грицько ще був зовсім молодий, жив спокійно в печері, харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші…
Пошукова робота
1.Знайдіть у тексті опис дракона. Яке ставлення автора до нього?
2.Як пояснив дракон свою згоду вийти на бій? Аргументуйе.
Перегляньте та доповніть і інформаційне гроно.
Інформаційне гроно до слова «Грицько»
Доброта Милосердя
Творча натура
Сміливість Грицько
Патріотизм
Самопожертва
Прагнення допомогти іншим
Вікторина «Хто сказав?»
«Що на душі в цього лицаря? Невже милосердя? Тоді це такий самий виродок, як і я».
«Ви мені ненависні! Ви і весь наш задрипаний Люботин! Я проклинаю вас» .
«Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас мав кого розіп’ясти?
«Поки був дракон, я мав сенс жити».
«Яке щастя мати друзів і могти для них пожертвувати життям! Воістину це дозволено тільки людям!»
«Ви піддаєтеся лицарю Любомиру, а я за це обіцяю, що ваші рукописи будуть збережені належним чином»
Яка сила не дає мені заколоти його?»
Словникова робота
Парадокс (грец. - несподіваний, дивний) - висловлювання, що суперечить звичним уявленням людей або усталеним системам знання, які ґрунтуються на певних принципах і відповідно до зумовленої історичним розвитком науки парадигми.
У логічному смислі парадокс - це суперечність, але не кожна суперечність є парадоксом.
У тлумачному словнику подається таке визначення: «Християнин – це особа, яка вірить в Ісуса Христа, або в релігію, основану на вченні Ісуса».
Гра „Склади образ...”
На дошці розміщено таблички з назвами негативних і позитивних якостей особистості. Залиште лише ті, які стосуються дракона Грицька:
- злість;
- гординя;
- егоїзм;
- ревнощі;
- заздрість;
- жадібність;
- жорстокість;
- доброта;
- смирення;
- альтруїзм;
- довіра;
- щедрість;
- доброзичливість;
- милосердя;
- оптимізм;
- порядність.
- Є така стародавня приказка: "Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю".
- Чи хотіли б ви мати такого друга, як Грицько? Чому?
- Чи маєте ви тепер такого друга?
Рубрика «Поміркуй, обґрунтуй»
- Чому до цього часу в нашому суспільстві існують «драконівські закони»? Крок 7
- Як повинні поступати вірні друзі?
- Чи намагаєтесь ви застерегти свого товариша від негативного вчинку, який він планує здійснити? Якщо так, то яким чином?
- У чому парадокс образу дракона?
- «Драконівські закони» - це реальність чи історія? Чим вони зумовлені?
- Чого навчає твір?
- Життя якого головного героя, на вашу думку, має сенс. Доведіть свою думку, підтверджуючи її текстом твору.
- Бажаю, щоб на вашому життєвому шляху траплялися лише такі друзі, як дракон, і ви ніколи не зустрічали князів...
Домашнє завдання
1.Відшукати в тексті та виписати фразеологізми, приказки та прислів’я, пояснити їхній зміст.
2.Виконайте тестові завдання.
Приєднатись до https://www.classtime.com/
з кодом сесії: 9Y7QY9
Добро і зло, вірність та зрада, проблема вибору, доцільність самопожертви — усе це неперевершено обіграв у своїй повісті-казці «Місце для дракона» Юрій Винничук.
Опрацюйте ментальну карту за посиланням:
Перегляньте навчальне відео.
Щоб розкрити головну думку твору, автор використовує образи-символи та підтекст.
ПІДТЕ́КСТ, у, чол. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.
Значення образів-символів у творі
Метелик | Символ душі, відродження і воскресіння, безсмертя. |
Муха | Символ морального і фізичного деградування. Образ мухи тісно пов'язаний з нечистими силами, чаклунством. Символ нудьги, застою. |
Відлюдник, пустельник | Людина, що живе в усамітненні через певні переконання (релігійні, політичні. суспільні) |
Крила | Символ таланту ; нерозгорнуті крила – нерозкритого таланту. (Грицько так і не скористався своїми крилами) |
Лицарі | Захисники добра. У творі навпаки – представники тих, хто заради слави, збагачення, влади переступить навіть через добро. |
Очі зі сльозами | Символ душевної чистоти, жалю за нездійсненним. |
Корона | Символ влади. |
Дракон у міфології | У східній міфології – символ добра, новоутворення, радості, багатства; у західній міфології – символ зла, знищення, смерті, руйнації. |
Дракон у казці | Символізує випробовування, через які потрібно пройти героєві, щоб отримати дорогоцінний скарб – безсмертя душі. Для цього треба перемогти дракона, який насправді живе в середині кожного із нас, дракон – це наша грішна природа. Егоїзм, чисельні пристрасті та вади – лише різні голови того багатоголового внутрішнього дракончика, якого нам, як лицарю, рано чи пізно доведеться перемогти. |
Розкрийте проблематику твору за схемою.
Складіть пазли, поєднавши цитати з персонажами твору. Режим доступу: https://learningapps.org/3813568
Тема. Юрій Винничук. «Місце для дракона» - повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони»
Юрій Винничук є автором перекладів з кельтської, англійської та слов’янських мов. Він переможець конкурсу Бі-Бі-Сі на кращу українську книгу (2005) за роман «Весінні ігри в осінніх садах».
Перегляньте відеоурок.
Перегляньте буктрейлер.
Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною.
Ознайомтеся з паспортом твору.
Залишатися людиною за будь-яких обставин - це найцінніший життєвий принцип.
Навіть якщо за походженням ти дракон.
Прочитавши повість-казку «Місце для дракона» Ю.Винничука, розумієш, що людина живе за драконівськими законами частіше, ніж представники роду Драконів.
Антуан Сент-Екзюпері висловив неперевершену думку, яка стала афоризмом: «Не на те треба дивитися, де людина народилася, а які його звичаї, не в якій землі, а за якими принципами вирішив він прожити своє життя» .
Після знайомства з автором та твором кожен з вас зможе дати відповідь на запитання: «Хто ж у творі є людиною, а хто – драконом?».
Залишаймося людьми!
Тема. В. Дрозд «Білий кінь Щептало». Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність
Добрий день, діти!
Пригадайте зміст оповідання, перелянувши буктрейлер.
Розгадування кроссенсу
Медіапроєкт «Вільний, бо живий»
- Проведіть паралель із твором В. Дрозда «Білий кінь Шептало». Свої думки запишіть у зошит.
Прийом «Метаплан»
Що є? В образі коня зображено людину, яка серед натовпу втратила себе, свою індивідуальність, зробила спробу звільнитися, але повернулася в неволю | Як має бути? Людина має бути собою, розвивати таланти й показувати їх світу, адже це і є умовою щастя |
Які причина заважають нормальному розвиткові? Причини в тоталітарному суспільстві й у самій людині - страх, пристосуванство, неможливість вийти із зони комфорту, суспільство вороже до незвичайних, талановитих. Легше бути звичайним, як усі. | Висновки. Що треба змінити? Має змінитися людина, не боятися, бути сильною, учитися бути собою. Перемогти свій страх і розвивати таланти. Кожен член суспільства має бути толерантним. |
Домашнє завдання
Виконайте тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1313844
15.04.2021р. - 8-А клас 16.04.2021р.- 8-Б клас
Запрошую учнів 8-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Тема. Алегоричність образу коня Шептала
Час:15 квітня 2021 12:15
Підключитися до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/75679541169?pwd=Si81N2pYZEJXemlRUFJuYTU4Yk95dz09
Ідентифікатор конференції: : 756 7954 1169
Код доступу: ekcnZ7
Тема. Алегоричність образу коня Шептала
«Ти знаєш, що ти – людина?»
В. Симоненко.
Кожен із нас по-своєму неповторний. Адже, як відомо, на світі немає абсолютно однакових людей. І звичайно, цікавіше жити серед неординарних, яскравих особистостей, які не бояться мати власну думку, стиль, відрізнятися від інших. Тому не слід губити кращі риси свого характеру заради того, щоб ніхто не подумав нічого зайвого. Від цього в першу чергу буде гірше нам самим!
Саме такого висновку дійшли ми на попередньому уроці. Вірніше, на цю думку нас наштовхнув письменник. Які прийоми й засоби виразності він використав, аби переконати нас,— тема розмови сьогоднішнього уроку.
-Як ви розумієте поняття «алегорія»?
Алегоричний зміст твору
Усе оповідання можна вважати алегорією, зміст якої — зображення епохи тоталітарного режиму, що знищував у людей жагу до вільного життя. У центрі оповідання — білий кінь. Чому саме білий?
Зі слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, який біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, котрого вважали священним. Він уособлював Світанок. Для зображення особи, яка пристосовується до обставин, зраджує самого себе, письменник використав образ білого коня. Це не випадковість: саме контраст сакрального змісту образу та його життя у творі працює на розкриття ідеї оповідання.
На такому самому контрасті побудовано й словосполучення «Білий кінь Шептало»: поряд з гордим білим конем — ім’я, яке може належати лише боягузу та пристосуванцю. Зрозуміло, що походить воно від слів «шепіт», «шептати», «притишений», «приглушений».
Перегляньте відеоурок та скрайбінг до твору В. Дрозда.
У творі дуже багато алегоричних образів.
Наприклад: батіг, віжки, недогнуздок, сильна рука, табун, гурт, загорожі, бригадне стовпище — натякають на форму правління — тоталітарну владу.
Батіг — символ рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.
Стайня — алегоричний образ тогочасної тоталітарної системи.
Бригадне стовпище — зібрання знеособлених персоналій, «гвинтиків» системи.
Білий кінь — алегорія непересічної людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки в цій боротьбі.
Небо, вітер, вогкість, міцні пахощі лугових трав і молодого сіна — алегорія волі.
За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на особистість, її поведінку, погляди, світосприйняття, місце в суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи в неї бажання жити й розвиватися вільно, самостійно, без принижень та знущань.
Робота з текстом
1. Проаналізуйте внутрішнє мовлення Шептала. Знайдіть докази того, що замість засудження поведінки Степана, кінь намагається його виправдати.
2. Знайдіть у тексті твору цитати, що свідчать про сліпу відданість коня Степану.
3.У яких словах автор показує негативний вплив суспільства на внутрішній світ героя, його вольову сферу?
4. Як автор говорить про самообман, до якого вдається кінь, про те, як Шептало пристосовується до обставин?
Прокоментуйте таку цитату: «Хоч і випадали хвилини, коли він у своєму приниженні гостро, солодко звеличувався (його, білого коня, загнуздано, заковано в хомут, поставлено під дугу; хай буде соромно людям, які те вчинили), але це була надто коротка і безперспективна втіха».
Прокоментуйте назву твору, даючи відповіді на запитання.
- Чому кінь має білий колір? (Білий колір – це символ свободи, незалежності, впевненості в своїх силах, ознака елітарності, винятковості, унікальності.)
- Про що говорить ім’я коня? Чому автор назвав його саме так? (Будучи сміливим, маючи глибоку душу і світлий розум, кінь водночас нерішучий, залежний, готовий змиритися. Він заявляє про свої права ніби пошепки, з обережністю проявляє власний потяг до волі і врешті-решт нехтує правом самостійного життєвого вибору.)
- Кого змалював письменник в образі коня? (Кінь Шептало – алегоричний образ людини, що виділяється в соціумі своєю неординарністю. Та саме ця унікальність водночас гнітить людину, і вона намагається злитися з сірою масою, стати пересічним індивідом, не виявляючи своїх надзвичайних якостей.)
Прочитайте слова, які письменник узяв за епіграф до оповідання. Як вони розкривають зміст твору?
Що примусило коня зрозуміти своє справжнє становище і вирватися на волю?
Як поводився кінь, опинившись на волі?
Характеристика образу коня Шептала. Робота над змістом твору
- Хто такий Шептало? Де він живе, у яких умовах?
- Ким були його предки?
- Якою ви уявляєте передісторію коня Шептала? Чому і як він опинився на колгоспній стайні?
- Чим Шептало відрізняється від інших коней? Тільки кольором?
Чим особливий цей кінь? Про що він мріє ? (У ході роботи учні записують мрії коня Шептала до таблиці).
- Чому Шептала так приваблює циркова арена? Про яку рису коня тут можна говорити? (Творчість, прагнення слави).
- Яку роботу доводиться виконувати коневі? Чи співвідноситься вона з його мріями?
- Що найбільше пригнічує Шептала? Що він не любить робити? Чому?
Як це суперечить його мріям?
- З якими почуттями Шептало згадує власне дитинство? Із чим пов’язані ці спогади?
- Як Шептало ставиться до інших коней?А вони до нього?
Чому вони його не люблять?
Домашнє завдання.
Усно скласти продовження даного твору на одну з тем: «Повернення коня»; «Шептало і Степан»; «Шептало-циркач»
Написати висловлення «Чи може сучасна людина зберегти свою індивідуальність?».
Виконайте тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1313844
-Добрий день, діти! Кожен із нас — неповторна й оригінальна особистість з власними потребами, переконаннями, мріями й бажаннями. На жаль, не кожен і не завжди хоче залишатися неповторним і оригінальним, вважаючи за краще керуватися життєвими принципами інших людей. Часто нам легше погодитися з чиєюсь думкою, аніж доводити свою, змовчати за нагоди, щоб уникнути проблем, поступитися тому, хто має владу або якусь іншу перевагу… Чи правильно це?
Сьогодні на уроці ми поведемо мову про коня, якому Володимир Дрозд дав ім'я Шептало. Так, ім'я, а не кличку, оскільки надав своєму героєві багато людських якостей. А чи знаєте ви, що символізує ця тварина для українців?
Кінь — символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів.
«Осідлати коня» — означає досягти цілі, здобути кращу долю.
Кінь наполегливий в праці: коли захоче, все у нього вдається, особливо в такій справі, яка вимагає багато енергії, великого напруження всіх його сил.
Його талант — невтомна праця.
Водночас, у своїй працелюбності любить незалежність, залюбки виконує будь-яку важку, але приємну йому роботу. Однак, може «знатуритись», працювати тільки «з-під батога».
Але все це робить відкрито, нічого не приховуючи, тому він — символ чесної й працьовитої людини, має свій характер.
Наші предки вважали, що червоний кінь уособлює вогонь, вороний — зоряне небо, білий — світ предків. Має кінь і магічні здібності: якщо спотикається на праву ногу — добра ознака, на ліву — попередження про невдачу. Це за свою вірність, працьовитість і витривалість кінь нагороджений причетністю до таїн світу.
Білий же кінь зустрічається найчастіше в казках та легендах («скарб, який бачили неодноразово в образі білого коня», «скрізь, де кінь відіграє культову роль, він завжди білий».
Оповідання «Білий кінь Шептало» з’явилося 1965 року. Тогочасні радянські критики не дали схвального відгуку на твір, бо в ньому письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві, яка була болючою для країни — Радянського Союзу,— де народилося прислів’я: «“Сірі” починають і виграють». Відрізнятися від інших було й небезпечно, і безглуздо. Чесних поетів змушували замовкати — процвітали пристосуванці. Найрозповсюдженіша форма протесту проти режиму — шепіт незадоволення на численних кухнях країни, бо тоді панував тоталітаризм.
Виконайте інтерактивну вправу:
http://learningapps.org/watch?v=pxewstbi316
Робота над змістом оповідання
- Білий кінь не полюбляв побут, гурт, загорожі — це свідчення індивідуальності героя.
- Чи пишався Шептало тим, що був єдиним білим конем у табуні? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст оповідання.
- Як до нього ставився конюх Степан?
- Як ви оцінюєте ставлення — хлопчика-підпасича до Шептала?
- Чим відрізнявся внутрішній світ — Шептала від внутрішнього світу інших сірих коней?
- Як інші коні ставилися до Шептала? Чим це викликано?
- Чому білий кінь намагався виділитися з табуну?
- Що відчув Шептало, вирвавшись на волю? Про що він мріяв?
- Для чого, на ваш погляд, кінь, повертаючись до табуну, свій білий колір змінив на такий, який би його не відокремлював від інших?
- Чому він живе подвійним життям?
- Коли його терпець уривається?
- Які думки виникли в Шептала, коли він — побачив своє відображення в річці?
- Які складні роздуми коня приводять — його назад до стайні?
- Чи можна вважати Шептала уособленням людини, яка прагне до волі, вираження власної індивідуальності, оцінювати події, характеризувати побачене? Відповідь вмотивуйте.
Ознайомтеся з паспортом художнього твору В. Дрозда «Білий кінь Шептало» та запишіть у зошит.
Тема: розповідь про буденне життя коня Шептала.
Ідея: возвеличення гармонії, яка простежується у взаємостосунках людини і світом тварин.
Основна думка: людина і природа — взаємопов’язані, бо становлять єдине ціле.
Жанр: оповідання.
Проблематика:
- людина в суспільстві;
- свобода і неволя;
- особистість і натовп;
- дійсність і мрія.
Робота з таблицею «Мрії і дійсність коня Шептала». Доповніть її.
оня Шептала»
Мрії | Дійсність |
Циркова арена. Творча праця. Свобода. | Колгоспна стайня. Одноманітне ходіння по колу. Покірність робочої худобини. |
Домашнє завдання:
Дайте відповідь на запитання (стор.252, рубрика «Подискутуйте з однокласниками»);
пройдіть тест за посиланням:
Наталія Романівна запрошує учнів 8-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 9 квітня 2021 09:00
Підключитися до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/72676076139?pwd=WkFmb0dpZEI1Ty9BY08xcmJLeUc5UT09
Ідентифікатор конференції: 726 7607 6139
Код доступу: NDju78
Тема. Володимир Дрозд. Основні відомості про письменника. «Білий кінь Шептало»
Добрий день, діти! Сьогодні ми розпочнемо вивчати творчість Володимира Дрозда, який увійшов в українську літературу 20-річним юнаком, заявивши про себе книжкою новел та оповідань "Люблю сині зорі" (1962). Його одразу прийняли до Спілки письменників. Розпочавши в малих жанрах, митець поступово перейшов до повісті та роману.
Ознайомтеся з життям письменника та особливостями творчої манери, переглянувши відеоурок.
Історичні координати
Оповідання «Білий кінь Шептало» вперше було надруковано в 1965 р. у львівському журналі «Жовтень». Це один із ранніх творів письменника, який він написав у період так званої «хрущовської відлиги». Після виходу оповідання було піддано нищівній критиці за ідеологічно неправильний зміст.
Яка подія дала поштовх В. Дрозду до написання твору? Швидше за все, автор узагальнив багато конкретних життєвих спостережень про життя радянської людини в тоталітарному суспільстві. Як приклад може бути випадок, який письменник наводив у творі «Музей живого письменника, або Моя довга дорога в ринок»: «У моєї мачухи був брат, який постраждав на початку тридцятих років, потрапив до Сибіру, але якось виборсався і незадовго до війни приїхав на гостини у рідне село. Зібравши за столом братів своїх і сестер, почав: “Врем'я таке, дорога рідня, настало: кажуть на біле чорне, і ви кажіть чорне, а на чорне кажуть, що се біле, і ви повторюйте біле, хоч очі ваші інше бачать. Якщо хочете вижити і приліпитися до жисті нової”». І далі автор коментує: «Ішов природний вибір... У декого саме життя здирало з очей більма, дехто у результаті тяжкої роботи душі прозрівав сам. А більшість аж до наших днів жила з більмами на очах. Так було ситніше і спокійніше».
Щоб говорити про проблеми втрати індивідуальності людини в тогочасному суспільстві, треба було мати велику сміливість. Оминути цензурні перепони й донести свої думки до читачів автор зміг, створивши алегоричний твір про білого коня Шептала.
В. Дрозд не випадково зробив головним персонажем коня. Традиційно в українській літературі ця тварина символізує гордість, вільнолюбство і красу. Автор майстерно досліджує, як крок за кроком відбувається переродження цієї благородної істоти і втрата нею своєї індивідуальності.
Перегляньте буктрейлер.
Прочитайте твір «Білий кінь Шептало» за підручником або прослухайте аудіокнигу.
Складіть план оповідання .
Дайте відповіді на запитання (усно).
1. Хто головний герой оповідання?
2. Що втілює письменник в алегоричному образі коня?
3. Які приємні спогади допомагають героєві у важкому повсякденному житті?
4. Чому Шептало втрачає своє «я»?
6. Коли виявляється твердість характеру Шептала?
7. Як почував себе на волі кінь?
8. Що змусило коня повернутися до стійбища?
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Прокоментуйте тезу, що біографія В. Дрозда — віддзеркалення епохи, у яку він жив.
- 2. Поясніть, хто і що впливало на становлення художнього таланту письменника.
Домашнє завдання
1.Опрацювати стор. 243-251.
2.Виписати з оповідання В.Дрозда "Білий кінь Шептало" 8-10 фраз, які навчають бути особистістю.
Юлька Ващука, Стефка Вуса та Лілі Теслюк
Добрий день! Сьогодні ми продовжуємо вивчати повість Н.Бічуї «Шпага Славка Беркути».
Проблемне запитання
- Чим звичайний образ відрізняється від літературного? (Образ − це форма відтворення чогось у свідомості людини. Образи – це предмети і явища світу, в якому ми живемо. Літературний образ − це конкретна і водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу й має естетичне значення).
Робота з літературознавчим словником
Літературний образ – це будь-яке явище уявного світу, котре завдяки творчій художній діяльності письменника сприймається читачем як щось цілісне, завершене, зриме.
Літературний герой, або персонаж, − дійова особа, образ в літературному творі, є носієм точки зору письменника на дійсність, на самого себе і на інших персонажів, засобом вираження ставлення письменника на зображений ним художній світ.
За участю в подіях і близькістю до авторської позиції літературні герої поділяються на головних та другорядних. У ліриці літературний герой називається ліричним героєм, або ліричним персонажем.
Сьогодні ми будемо говорити про літературні образи , які створила Ніна Бічуя.
Перегляньте навчальне відео:
«Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів», − вважає Дмитро Павличко, сучасний український поет.
- Як ви розумієте зміст цих слів?
- Які засоби створення образу-персонажа нам відомі? Як їх застосувала Ніна Бічуя?
Заповніть таблицю „Засіб створення образу, його реалізація” ( Славко Беркута).
Засіб створення образу | Реалізація образу |
1.Місце героя в системі образів твору | Славко Беркута – головний позитивний персонаж. |
2.Ставлення автора до героя | Образ-персонаж розкривається упродовж твору, автор схвалює наполегливість Славка, його волю до життя, вміння кидати виклик хворобі і перемагати її. |
3.Зовнішній вигляд | Звичайний, пересічний семикласник, худорлявий, підтягнутий, середнього зросту із спостережливим поглядом. |
4.Становище в соціумі | Добросовісно навчається в школі, щирий товариш, відвертий і вірний у дружбі, поважає вчителів, вдячний син, батьки приділяють належну увагу його вихованню. Оточення впливає на героя позитивно. |
5.Внутрішній світ, коло інтересів | Цікавиться спелеологією, науковими відкриттями, любить читати, досліджувати; найкращий у львівській команді фехтувальник. |
6.Ставлення до інших героїв | Любить і поважає батьків, авторитетними для нього є вчитель географії та тренер; Славко симпатизує Лілі, знаходить спільну мову зі Стефком; стосунки з однокласниками будує на принципах взаєморозуміння і взаємоповаги. Конфліктує з Юльком, бо той дуже зверхній, самовпевнений, заздрісний. |
7.Вчинки | Дії і вчинки заслуговують на повагу: у 8-річному віці переміг хворобу ніг, згодом став фехтувальником; допомагає батькам, співчуває мамі,виховує в собі почуття відповідальності, як у батька; дружить з Лілі; здатний на самопожертву (у 5 класі піддався на змаганнях Юлькові, щоб той став чемпіоном із шахів), любить природу. |
8.Мова | Відображає внутрішній світ, хлопець уміє послідовно викладати думки, має великий словниковий запас; проте ніколи не виправдовується, коли його звинувачують у тому, чого він не робив. Замовчує власну правду. |
9.Провідна ідея, яку втілює образ | Осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків. Чесність, лицарство, відвага, наполегливість, гідність, вірність, самоствердження, самореалізація. |
Заповніть таблицю про трьох інших героїв твору:
а) Юлько Ващук;
б) Лілі Теслюк;
в) Стефко Вус.
- Який вплив на формування характеру дитини мають батьки, оточення і її захоплення?
- Які ситуації, на вашу думку, сприяли моральному вдосконаленню героїв, а якими моральними виборами персонажів ви були не задоволені?
- Визначте риси характеру, які допомогли Славку і Лілі зробити гідний моральний вибір.
- Чому Славко і Юлько товаришували в дитинстві, а потім їхні шляхи розійшлися?
- У фіналі повісті Юлько зізнається Лілі у скоєному. Якою була причина цього зізнання?
- Чи має Юлько шанс стати гідним товаришем, людиною?
Пригадайте свої асоціації, які викликала назва повісті. Перевірте, чи справдилися ваші читацькі очікування.
Домашнє завдання
Підготуватися до написання контрольної роботи; виконати тестові завдання, зайшовши за посиланням:
https://www.classtime.com/code/8Y9MJ4
-Дайте усно відповіді на запитання до повісті «Шпага Славка Беркути».
● Якої пори року і в якому місті відбуваються події, описані у творі?
● Подумайте, чому авторка подає описи таких героїв твору, як Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса та Славка Беркути один за одним в межах одного розділу?
● Як навчається та чим захоплюється Юлько? Як ставиться хлопець до однокласників?
●Чому Юлько не пішов до печер і чи вибачився за це?
● Якими позитивними та негативними рисами вдачі наділено Лілі?
● Чому дитинство Стефка Вуса та його сестри нещасливе та складне?
● Яку недугу здолав Славко Беркута та завдяки чому?
● Чим вразив Славка мамонт у природничому музеї, і що допомогло його забути?
● Яким видом спорту займався Беркута?
● Які відносини склалися між Славком та батьком, яких істин вчить батько Славка (напр.: «…не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Свого шукай…», «…максимальне навантаження….- це вимір характеру і людських сил…» та ін.)
● Які риси характеру проявили Юлько, Стефко та Славко в епізоді з сорокою?
● Які відносини панують у родині Юлька Ващука? Як він ставиться до мами і тата?
● Чому Славко не потрапив на виставу, де виконувала одну з ролей Лілі?
● Які вчинки Юлька говорять про те, що він не був справжнім другом Славкові?
● У яких епізодах Беркута поводиться з Юльком як справжній друг? ● Що подарував Славкові тренер на день народження? ● Чому Славко поранив Юлька? ●
Чому Беркута не відвідував тренування після конфлікту з Юльком?
● За що збиралися чинити суд над Беркутою? Хто з героїв захищав хлопця і як відреагував на це 7 «Б» клас?
● Хто відвідав дитячу кімнату міліції та фактично врятував Славка на суді?
● Чому Славко відмовляється захищати себе від наклепу?
● Яку позицію зайняли батьки Славка Беркути, дізнавшись про суд?
● За якою допомогою звернувся до Стефка Юлько Ващук у той день, коли потрапив до відділку міліції?
● Як гадаєте, чому Юлько звів наклеп на Славка?
● Чи можна назвати клас, у якому навчається Славко Беркута, дружним? (Аргументуйте свою думку прикладами з повісті)
● Як ви гадаєте, чому Ніна Бічуя дала твору саме таку назву?
Охарактеризуйте образи Славка Беркути та Юлька Ващука,
упорядкувавши таблицю.(Зовнішність, Захоплення, успіхи у навчанні Риси характеру. Відносини з батьками. Ставлення до однокласників Ваше ставлення до героя) ( письмово)
10.03.2021- 8-Б клас
Тема. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії.
Перегляньте відео:
Виконання клоуз-тестів.
— Продовжте фразу.
1) Тема повісті «Дорогою ціною — ...
2) У творі порушено проблеми...
3) Остап утік із села, тому що...
4) Соломія пішла з Остапом через те,..
5) Перша спроба потрапити за кордон була..
6) Під час другої спроби перетнути ріку Остап був..
7) Коли Соломія пішла шукати дорогу й людей, до Остапа...
8) У цей час у плавнях трапилася...
9) Соломія знайшла циган і...
10) Цигани виявилися...
11) Остап потрапив у в’язницю, тому що...
12). Головна думка твору — ...
Пропоную вам скласти схему подорожі персонажів (шлях до волі),
Наприклад: Прагнення до волі втеча з рідного краю переправа через річку поранення Остапа пожежа у плавнях арешт Остапа прагнення Соломії врятувати коханого загибель Соломії дорога воля.
На цьому складному шляху гартуються характери персонажів. Придивімось, якими змалював своїх героїв автор, як ставиться до них. А також спробуємо сформулювати власне бачення образів.
Розгадування кросвордів та ребусів.
1) Назвіть три ключових слова, які можуть презентувати повість «Дорогою ціною».
| К |
| |||||||
| В | О | |||||||
|
| ||||||||
Б | А |
| |||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
| Я |
| |||||||
2) Назвіть три власні назви з повісті на «С»:
С |
| |||||
С | ||||||
С |
| |||||
3) Вставивши голосні звуки у слова, прочитайте прислів’я, яке перегукується з темою твору.
Ш Р К П Н С Ь К С Т П, А Л Д М Н Н Х Т С Н.
1. Одним із секретів повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною» є його час. Це ще один своєрідний невидимий герой. Основні події, що відбуваються з головними героями Остапом і Соломією, укладаються в невеличкі межі кількох тижнів, але за змістом повість охоплює великий історичний проміжок – близько двох століть. Відкриваючи кожну нову часову площину, відображену у творі, ми все глибше проникаємо в історію українського народу, її славетні й трагічні сторінки.
Письменник романтизує своїх героїв, їхні пригоди. І водночас вони виглядають цілком достовірними, правдивими. Досягає він цього за рахунок реалістичної передачі психології персонажів. Надзвичайної майстерності досягає письменник, використовуючи пейзаж для відтворення переживань героїв.
Проблемне запитання:
Розподіліть образи повісті на реалістичні, реалістично-алегоричні, алегорично-символічні (поділ умовний).
Реалістичні | Реалістично-символічні | Алегорично-символічні |
Комиш, пожежа, вітер, ріка, плавні, човен, дорога, рушниця, небо.
Бесіда:
Як ці образи допомагають у розкритті характерів головних героїв твору – Остапа і Соломії? Чому вчать нас ці образи?
Домашнє завдання: пройти на оцінку до 11.03 до 17.00 тест:
join.naurok.ua
- Скласти твір-роздум «Чи не надто дорога ціна волі героїв повісті М. Коцюбинського?» або «Якби Соломія не загинула...»
Завдання для тих. хто не був у школі
17.02. 2021-8-Б
Тема. Проблема влади грошей у трагікомедії "Сто тисяч" І. Карпенка-Карого
Перегляньте відео з теми:
Літературний диктант (письмово)
1. Що означає прізвище головного героя?
2. Хто такий Копач ?
3. Про чиє весілля йдеться у першій дії
4. Скільки землі у Калитки ?
5. Як заробив Калитка гроші на придбання землі?
6. Чому Савка прийшов до Герасима ?
7. Про що свідчить той факт ,що Савка і Калитка –куми?
8. З ким Савка готовий спілкуватися ,аби дістати гроші?
9. Що запросив Калитка за позичені гроші ?
10.Чому Калитка серед зразків ,які дав йому Невідомий, не міг відрізнити фальшивих грошей від справжніх?
11.З якою прихованою метою батько посилає Романа до Пузирів?
12.У чому, за розповіддю Романа, виявилася нечесність Калитки?
Домашнє завдання: підготуйтеся до написання контрольної роботи: повторіть розділи: «Із сучасної української поезії», «Національна драма».
16.02.2021р. - 8-Аклас.
Завдання виконують також учні, які хворіють.
Тема. Засоби сатиричного змалювання образу Герасима Калитки
Вітаю Вас на уроці української літератури. Сьогодні, діти, ми продовжимо роботу над трагікомедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», ознайомимося із засобами комічного, а також визначатимемо елементи сатири у творі.
Пригадайте!!!
Актуалізація опорних знань
Літературний диктант (письмово)
1. Що означає прізвище головного героя?
2. Хто такий Копач ?
3. Про чиє весілля йдеться у першій дії
4. Скільки землі у Калитки ?
5. Як заробив Калитка гроші на придбання землі?
6. Чому Савка прийшов до Герасима ?
7. Про що свідчить той факт ,що Савка і Калитка –куми?
8. З ким Савка готовий спілкуватися ,аби дістати гроші?
9. Що запросив Калитка за позичені гроші ?
10.Чому Калитка серед зразків ,які дав йому Невідомий, не міг відрізнити фальшивих грошей від справжніх?
11.З якою прихованою метою батько посилає Романа до Пузирів?
12.У чому, за розповіддю Романа, виявилася нечесність Калитки?
Головний герой Герасим Калитка, ридаючи , говорить : «Краще смерть ,ніж така потеря ».
Звичайно, не можна погодитися з цим висновком, адже немає нічого ціннішого в людини, ніж життя. Ми не знаємо, яким Калитка був у молодості, що сприяло розвиткові в ньому такої скнарості, але знаємо закінчення –повне розчарування ,втрата грошей і мети ,відчай.
Із повністю можемо сказати, що автор майстерно, з великим почуттям гумору розкрив образ скнари та шахрая ,висміяв такі вади людського характеру, як жадібність ,заздрість і нечесність.
Сприйняття й усвідомлення учнями навчального матеріалу
Проблемне питання :
- Чому сміються люди? Як їх посмішка впливає на оточуючих?
· Які засоби сатири вам відомі?
· Який сміх у творі І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити : гумористичний чи сатиричний?
· Що і як висміює мистець у п’єсі?
· З кого насміхається автор твору?
· Чи можна ці образи вважати комічними?
Літературознавчий практикум
(види і засоби комічного)
Гротеск –прийом , що ґрунтується на свідомому перебільшенні ,контрастах трагічного й комічного,де реальне в житті переплітається з фантастичним,
страшне -з незвичайно смішним.
Іронія –тонка прихована насмішка ,кепкування ,глузування. Про явище чи особу говориться нібито в позивному чи захопленому тоні, а розуміти треба протилежне.
Сатира – гостре висміювання (часто в перебільшеному вигляді) всього нечесного, несправедливого. У сатиричних творах письменники засуджують усе, що є негативним у людському житті.
Сарказм –зле ,в’їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажа ,подіях та явищах громадського життя для того,щоб викрити їхню потворну суть і викоренити ,знищити ,бо виправити їх не можна.
Гумор –доброзичливий сміх,спрямований на викриття певних вад людського характеру чи недоладності в житті людей ,у їхній поведінці .У гумористичних творах смішне зображується в добродушному жартівливому тоні.
Засоби комічного :
· просторічні та лайливі слова ;
· уживання іменників та займенників середнього роду ;
· комічний портрет;
· комічні порівняння, фразеологізми ;
· іронія;
· комічні ситуації,події;
· комічні прислів’я .
Пошуково-дослідницька робота
Випишіть засоби комічного :
- просторічні, лайливі слова; порівняння, фразеологізми;
- комічні ситуації, події, прислів’я;
- комічний портрет, іронію, вживання пестливих слів в іронічному значенні.
Проблемне питання
- - З якою метою І.Карпенка –Карий вдається до різноманітних засобів комічного,
змальовуючи образ Г.Калитки?
Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв –фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст Калитки. Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак ,шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця ,власника.
Домашнє завдання
1. Перегляньте за бажанням екранізацію п’єси І.Карпенка-Карого «Сто тисяч у постановці українського драматичного театру "Гомін" та поміркуйте над питанням : «Актуальність п’єси І.Карпенка – Карого «Сто тисяч».
2. Підготуйтеся до написання контрольної роботи: повторіть розділи: «Із сучасної української поезії», «Національна драма».
28.01.2021р. -8-Аклас 29.01.2021р.- 8-Бклас
Завдання для учнів, які хворіють
Тема. Наталена Королева «Легенди старокиївські»
- Вітаю Вас на уроці позакласного читання. Сьогодні ми повертаємося у минуле часів Київської Русі.
Перегляньте відео.
Отож вирушаймо в подорож сторінками книги Наталени Королеви «Легенди старокиївські».
Знайомство з письменницею
- Усе життя Наталени Королеви оповито яскравими легендами – від початку життя до самої смерті… Наталена Королева - донька польського графа Адріана-Юрія Дуніна-Борковського та іспанської грандеси Марії-Клари де Кастро Лачерда і Медіна Селі, народжена в Іспанії. Навчання здобула в монастирі Нотр-Дам де Сіон у французьких Піренеях. Студіювала мови, філософію, історію, археологію, медицину, музику, співи. Часто вона бувала у своїх іспанських родичів, вчилася їздити верхи, фехтувати, стріляти. Батько одружився вдруге з Людмилою Лось, що походила із знатного чеського роду і мала маєток в містечку Красне біля Львова. Оселилися в Києві, і мачуха забажала, щоб дівчинка продовжувала тут навчання. Восени 1904 р. сімнадцятирічна Наталена навчалася у Київському Інституті шляхетних дівчат. Насамперед тут мали навчити «манір», «доброї поведінки» та «мистецтва обертатися в товаристві собі рівних». На цей час вже знала іспанську, французьку, латинську, італійську, арабську мови, з дитинства трохи пам’ятала українську й польську. В сім’ї розмовною була французька.
Батьки хотіли видати доньку заміж за багатого жениха, але вона відмовилася і вступила до Михайлівського театру в Петербурзі, потім була Західна Європа, театральні та пісенні гастролі. Гастролювала в Італії і Франції з оперою “Кармен”. Проводила археологічні розкопки в Греції, Єгипті та в Італії…У Празі зустрілася з Василем Королівом-Старим (Слайд 2), якого знала ще з Києва як письменника, культурно-громадського діяча і видавця. Вони одружилися, придбали скромний будиночок на околиці містечка Мельнік біля Праги. Чоловік займався літературною, педагогічною, мистецькою діяльністю. Саме завдяки йому Наталена почала писати українською мовою. Іспанія була і буде завжди її Батьківщиною! Україна ж є для - куточком грецької Аркадії – країни Психеї – Аркадійки, в якій залишилось, може, більше відгуків Еллади, як у сучасній Греції.
Наталена Королева приходить до літературного жанру легенди, який не дуже поширений в українській літературі першої половини ХХ століття. Його творцями стали М.Костомаров, І.Франко, Леся Українка, К.Гриневичева, О.Турянський. Слайд 3
Випущені в 30-х роках у Львові її книжки стали справжньою бібліографічною рідкістю, їх лічені примірники в наукових бібліотеках закриті для широкого читача. В останній рік життя письменниці у Пряшеві побачили світ дві її повісті. Проте вони майже не дійшли до України. Видання не було навіть прорецензоване, і самобутня творчість Наталени Королеви після її смерті понад двадцять років залишалася забутою. Серед цих книг письменниці була збірка оповідань «Легенди старокиївські».
Знайомство з циклом оповідань «Легенди старокиївські»
Цикл «Легенди старокиївські» – це 25 легенд-оповідань, написання яких було завершено на початку 40-х років минулого століття. А вже перша частина циклу з життя стародавнього Києва і Київської Русі була надрукована ще на початку 30-х років ХХ ст. у празькому українському журналі «Пробоєм». 1942 року вони вийшли окремою книжкою у двох частинах з присвятою у першій частині: «Мойому дружині В.Короліву-Старому, що вивів мене з інших далеких шляхів на шлях українського письменства, присвячую ці легенди. Авторка».
Кожен твір циклу містить цілий комплекс ідей, думок, фактів,спостережень, художніх перевтілень. Тематично вони поділені на легенди скіфські, легенди княжої Русі і легенди, пов’язані з Києво-Печерським монастирем.
Більшість їх сюжетів — відомі («Аскольдова могила», «Перунове прокляття», «Стугна», «Кирило Кожум'яка», легенди про Феодосія Печерського, художника Аліпія та ін.), взята із староруського життя. Проходять через них герої біблійної і античної міфології, скандинавських саг, дії яких так чи інакше пов'язані з Києвом і Подніпров'ям.
Лише дві останні легенди — «Явлена вода» і «Хрещеник Попа Івана» — тематично відступають від усього циклу, відтворюють події дещо пізніших часів.
Авторка не скрізь у своїх легендах дотримується відомих історичних фактів. Це зумовлюється не лише малодоступністю для неї достовірних першоджерел, а й особливостями жанру легенд. Тож нам, допитливим читачам, стало цікаво з’ясувати такі розбіжності і порівняти достовірні факти з авторською фантазією.
Робота з літературознавчим словником
Легенда (лат. legenda – те, що слід прочитати) – жанр літератури і фольклору. Малосюжетна фантастична оповідь міфологічного, апокрифічного чи історико-героїчного змісту з обов’язковою спрямованістю на вірогідність зображуваних подій та специфікою побудови сюжету на основі своєрідних композиційних прийомів (метаморфози, антропоморфізації предметів, явищ природи тощо).
Ознайомтеся з легендою «Аскольдова могила» за посиланням:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4698&page=12
Робота над текстом легенди «Аскольдова могила»
- Історія оповита легендами. «Трагедія історії не в боротьбі правди проти неправди, а в боротьбі різних правд», - говорив філософ Гегель.
Перегляньте відео про Аскольда за посиланням:
https://www.facebook.com/suspilne.culture/videos/349101393167094/
У легенді «Аскольдова могила» проведена думка про перше хрещення Русі за часів князювання Аскольда в Києві. На її думку, Аскольда вбили не варяги, а місцеві прихильники язичництва і лише у 1113 p., коли у Києві княжив Мстислав Володимирович, на Аскольдовій могилі була збудована Свято-Миколаївська церква.Гіпотеза про перше хрещення Русі підтверджена і науково обгрунтована в літературі, що з'явилася до 1000-ліття християнства на Русі, зокрема у монографії М.Ю. Брайчевського «Утвердження християнства на Русі» (1988).
Отже, Аскольдова Могила виникла на місці урочища Угорського. Цю місцевість здавна пов'язували з легендою про вбивство Аскольда (а іноді — і Діра). За літописом, Аскольда поховано саме на цьому місці. Згідно з переказами, ще княгиня Ольга збудувала тут у Х ст. дерев'яну церкву Св. Миколи (Микола — це ім'я, яке прийняв Аскольд при хрещенні у 867 році). У 971 році церкву було зруйновано сином Ольги — Святославом, правління якого пов'язане із жорстокою язичницькою реакцією, переслідуванням християн і нищенням церков. Лише у 990 році князь Володимир відновив раніше зруйнований храм. У 1036 році при церкві було засновано жіночий монастир.
У зошиті письмово визначте тему, ідею і жанр прочитаного твору Н. Королеви.
Переляньте ілюстрацію картини Т.Г.Шевченка «Аскольдова могила». Порівняйте з сучасним зображенням.
1. Прочитати інші оповідання зі збірки «Легенди старокиївські».
2. Скласти усне висловлювання «Без минулого немає майбутнього».
3. Намалювати ілюстрації до творів (за бажанням).
21.01.2021р. 8-Аклас 22.01.200021р. 8-Бклас
Тема. І. Павлюк «Дівчинка». Прагнення поета зазирнути у світ душі звичайної людини, осмислити її призначення та сенс життя
Волинь… Країна тихої мрії і пісень, де все навкруги співає. Тут трави і квіти шепочуть одвічні легенди й казки. Тут вітер торкає крилом віти зелені і дивна музика зринає над світом. Природна краса Волині, її джерела напоїла снагою не один літературний талант. Таланти не обминули і мальовниче село Окорськ, що розкинулось на берегах чарівного озера. Тут народився український письменник, літературознавець Ігор Зиновійович Павлюк.
Перегляньте відеоурок про І.Павлюка та його творчість.
«Бачу, чую, відчуваю». Слухаючи вірш, я…
- бачу: …(дівчинку, поріг, осінь, півня);
- чую: … (дитяче схлипування, шарудіння листя, тишу);
- відчуваю: …( сум, співчуття, душевну прохолоду, самотність).
Прослухайте аудіопоезію.
Робота з текстом вірша «Дівчинка»• Назвіть провідні образи твору ( дівчинка, півень, осінь).
• У чому причина плачу дівчинки? Чи можлива тут якась конкретна відповідь?
• Як ви розумієте «розчарована осінь клигає по дворі»? Яка картина постає у вашій уяві?
• Чому восени не тільки в природі, а й в душі відчувається легкий сум, якась приреченість?
• Які художні засоби використав поет у змалюванні осені?
• Назвіть усі епітетні сполуки (дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь).
• Доведіть, що вірш має філософську нотку.
Запишіть літературний паспорт поезії «Дівчинка».
Тема: розповідь про дівчинку, яка плаче на бабусиному порозі на тлі «розчарованої осені», що «клигає по дворі». Навколо тихо і прохолодно на душі.
Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадатися з її відповіді: «Всіх».
Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя.
Жанр: філософська лірика.
Художні засоби: персоніфікація: розчарована осінь клигає; епітети: дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь.
Окремі вірші І. Павлюка стали піснями. 2004 р. вийшов компакт-диск «Лірика…». — вірші І. Павлюка у виконанні народного артиста України С. Максимчука.
Прокоментуйте висловлювання.
«Ігор Павлюк — поет, у якого нема зазору між словом і серцем». (Микола Вінграновський)
«А тим часом з Божим деревом полину в очах ходить світом поет надприродної сили переживання… З такою душею і на зорях привітають». (Валерій Ілля)
«Ігор Павлюк — поет невичерпної сили, в таємничій поліській душі якого дивним, майже містичним чином відлунюють буйні степові голоси незабутніх Миколи Вінграновського і Валерія Іллі». (Павло Загребельний)
«Вчитуєшся у вірші Ігоря Павлюка — і ще раз вториш собі подумки: таки бути. БУТИ УКРАЇНІ». (Микола Осадчий)
Складіть психологічний портрет письменника за прокоментованими висловлюваннями.
Домашнє завдання: виразно читати, аналізувати вірші поета, висловлювати свої судження про них. Вивчити за підручником один із творів сучасних українських поетів напам’ять (с.130-137).
20.01.2021
Тетяна Андріївна запрошує унів 8-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Тема. Тема. Анатолій Мойсієнко «Жовтень жовті жолуді»
Час: 20.01.2021 11:30
Підключитися до конференції Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/84037141921?pwd=SWZGeXZkb0FUSlVaRytra0xIbWNvZz09
Ідентифікатор конференції: 840 3714 1921
Код доступу: y76NLC
Перегляньте відео з теми:
Прочитайте виразно поезію за підручником (с.135) та складіть паспорт твору.
Домашнє завдання
Виразно читати, аналізувати вірш, висловлювати свої судження про нього, за бажанням вивчити напам'ять.
Виконати тест (для учнів 8-А, 8-Б класів):
Код доступу 2089137
19.01.2021р. 8-А клас 20.01.2021р. 8-Б клас
Наталія Романівна запрошує учнів 8-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Тема. Анатолій Мойсієнко «Жовтень жовті жолуді»
Час: 19 січня 2021 12:15
Підключитися до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/71110757435?pwd=NW4xeWZGSUhwa3ZjbEQ3WDl5dUFZUT09
Ідентифікатор конференції: 711 1075 7435
Код доступу: 4rUFAG
«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», — пише видатна українська поетеса Ліна Костенко. Доторкнемося й ми до сучасної поезії, спробуємо осмислити її та відчути естетичну принаду, збагатитися духовно.
Перегляньте навчальне відео про життя та творчість Анатолія Мойсієнка:( для учнів 8-А та 8-Б класів)
Домашнє завдання
Виразно читати, аналізувати вірш, висловлювати свої судження про нього, за бажанням вивчити напам'ять.
14.01.2021- 8А клас 15.01.2021-8-Б клас
ТЕМА. Із сучасної української поезії ( кін.XX- поч. XXI ст.). Василь Герасим'юк."Чоловічий танець"
Їх було мало завжди. Так, для кого поезія — не просто слова, а стиль на землі. Але не кожен, хто береться за перо — Поет, і не кожен, хто має безліч видатних книжок, вартий називатися ним. В. Герасим’юк — сучасний поет, автор багатьох збірок, що завоювали велику прихильність читачів. Його твори у складній метафоричній формі виражають глибинний зв’язок із рідним краєм, містять роздуми про сенс людського буття.
Рубрика «Скарбничка теорії літератури»
екзистенція (від лат.— існую) — внутрішнє буття людини, те непізнаване, ірраціональне в людському «Я», унаслідок чого вона є конкретною, неповторною особистістю;
палімпсест (із грец.) — пам’ятка давньої писемності, звичайно пергамент, з якого стерто первинний текст і написано новий, крізь який інколи проступає старий;
верлібр, або вільний вірш — один із видів віршів, ритмічна єдність яких ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків (речень) та їх інтонаційній подібності. Верлібр не поділяється на стопи, рядки його мають різну кількість наголосів, довільно розташованих. Не використовує рим, тому не поділяється й на строфи.
В. Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в місті Караганді в сім’ї репресованих Дмитра та Марії Герасим’юків, вивезених із рідного села Прокурава у товарняках, під конвоєм, разом із тисячами інших «пособников бандитских формирований». За три роки до народження Василя його батьки «погодилися» на довічне поселення в Казахстані, що й засвідчили підписами на паперах, які лягли в картотеку каральних органів. Про знайомство родин своїх батьків сам Герасим’юк розповідає: «Ось візьмемо мій вірш «Родинна хроніка», там написано все, як відбувалося насправді. Як моя бабця — мати батька — познайомилася з моєю мамою. У Карпатах вони жили на різних верхах, а у тому бараці вийшло, що одні нари були зверху, а другі знизу. І ось на нижніх — мій батько зі своєю матір’ю, вони потрапили туди через батькового брата, а на верхній — моя бабуся, моя мама і ще її молодша сестра спали…»
Один із Василевих дідів був командиром українських січових стрільців, інший — командиром УПА. Останній упродовж певного часу відбував ув’язнення в одному таборі з Йосипом Сліпим. «Але після сенсаційного двадцятого партз’їзду ситуація в імперії почала дещо змінюватися, і я з батьками повернувся в Україну,— згадує поет.— Як мені розповідали, я сильно хворів. До інших хвороб долучився коклюш. Я не міг спати, задихався від кашлю. Тоді мати брала мене на руки і виносила вранці на берег гірського потоку. Там я засинав. Після обіду йшла зі мною до смерекового лісу. Настояне на хвої гірське повітря вливалося в мої дитячі груди, і кашель потроху відступав. Отак материнська любов і Карпати врятували мене від смерті».
У селі Прокурава на Косівщині Івано-Франківської області минули дитячі літа Василя. Саме тут споконвіку жили митці — живуть вони там і сьогодні — різьбярі, музики, вишивальниці, ткачі, кушніри… Біля Прокурави розкинулися Брустури, де можна почути найкращу на Гуцульщині троїсту музику; тут не тільки грають, а й самі роблять інструменти, які розмовляють усіма голосами Карпат. Нема сумніву, що художнє світобачення В. Герасим’юка виникло в голосах брустурських цимбалів і прокуравських сопілок, у дивах гуцульських килимів і вишиванок, у загадковому й щемливому світі нашого карпатського народного мистецтва. Як говорить поет, його дід «птиці вирізьблював», а мати вишивала «стрімкі узори».
Писати Герасим’юк почав ще в шкільні роки. Його вірші потрапили на сторінки літературних журналів, швидко привернули увагу читачів. По закінченні філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка Герасим’юк працював у видавництвах «Молодь» і «Дніпро». Перші поезії митця хвалили і вчителі Коломийської середньої школи, де навчався Василь Дмитрович, і працівники місцевих газет. Митець ніби народився з тривожною недовірою до свого таланту, він нестанно шукав, як йому здавалося, нового вияву для своїх задумів. Поету болить доля високого мистецтва, серед якого зростав і ціну якому розуміє. Тому, намагаючись збагнути таїну килимів Параски Танасійчук (таємниче мистецтво народної майстрині, гуцульської чаклунки стало символічним народженням ліричного героя, його душі, світогляду, ставлення до життя і сприймання краси) чи возвеличити подвиг майстра, що зробив дерев’яний літак і розбився на ньому, заявляє: Я напишу такі вірші, від яких всохнуть руки гуцулові, якщо він робитиме 50 сувенірів щодня!
Перегляньте відео з поетом:
Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії «Чоловічий танець»
Слухання вірша :
Чи знаєте ви, що таке аркан?
Аркан – це український народний чоловічий танець, поширений серед гуцулів, є елементом обряду посвячення гуцульського 20-річного юнака у легіні (після проходження обряду він отримував право танцювати, носити бартку (топірець), вбивати ворогів та підперезуватися широким паском, тобто ставав потенційним опришком). Аркан має дві групи рухів 1) «прибий» і «зміни», 2) «підківка», «тропачок», «гайдук» (перша властива тільки аркану, друга зустрічається також в коломийкових танцях). Танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках.
“Чоловічий танець” аналіз (паспорт) -записати в зошит
Автор – Василь Герасим’юк
Літературний рід — лірика.
Жанр —поезія-замовляння
Вид лірики — філософська.
Тема: розповідь про чоловічий початок, чоловічі стосунки, чоловіче життя
Ідея: возвеличення чоловічої сили, чоловічого духу та єдності, дружби, взаємоєдності.
Основна думка: щоб стати дорослим кожен юнак повинен станцювати аркан
Провідний мотив вірша “Чоловічий танець” – відтворення енергетики ритуального танцю — аркану; дорослішання, відчуття ваги чоловічих обов’язків та відповідальності; сила побратимства, родової єдності та міцної дружби.
Ліричний герой — досвідчений чоловік, який звертається до юнака.
Римування: немає (верлібр).
Поезія написана верлібром.
Вiрш створений у формi звертання до юнака, який повинен стати дорослим, вiдчути вагу чоловiчих обов’язкiв та вiдповiдальностi, силу побратимства й мiцноï чоловiчоï дружби. У поезiï вiдчуваються бiблiйнi мотиви.
Із самого початку читач стає ніби учасником аркана — гуцульського чоловічого танку, відчуває його енергетику, немов відбувається ритуал посвячення.
Друга частина вірша по суті є алюзією. В образній системі поезії «Чоловічий танець» відіграє валиву роль Ісус Христос. При першому прочитанні вірша не одразу впадає в око новозавітний мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір спасіння ближніх, що вгадується в описі трагічної української історії, позначеної постійною необхідністю українського чоловіцтва виборювати державну незалежність.
Міфологічний образ кола символізує у вірші вічність людського страждання, його циклічну повторюваність.
Образ «аркану», «зчеплених рук», «чоловічого кола» пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому, життя чоловіка.
І якщо коло символізує буття, то «чоловіче коло» може означати буття цілого людства. У цьому контексті іншого значення набувають слова: «…як тяжко почати і зупинити / цей танець…» Але спробувати варто «хоч раз», відчути всі випробування життя, «обхопивши руками плечі двох побратимів». Адже, справді, відчуваючи дружню підтримку, легше «не випасти із цього грішного світу». У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить образ Христа: і виявляється, що танець аркан — то смерть на хресті між двома розбійниками (а не побратимами), і буття визначається «хрестом за плечима», який несе Месія до місця своєї страти.
Домашнє завдання: виразно читати поезію, відповідати на питання на с.131, виконати тести :
Код доступу - 2406545
Посилання - join.naurok.ua
13.01.2021р.
Тетяна Андріївна запрошує учнів 8-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 13.01. 2021 11:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/82285449357?pwd=VkkzK25LaVJtemZOWGNWME1YOW1lZz09
Ідентифікатор конференції: 822 8544 9357
Код доступу: RyjYd1
Прослухайте баладу "Із янголом на плечі" у виконанні І.Малковича:
Код доступу: 7642969
12.01.2021р. 8-А
Наталія Романівна запрошує учнів 8-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Тема.
Час: 12.01. 2021р. 13:15
Підключитися до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/75831666496?pwd=eE1BT0IrcHIyM25jOHNkanpmaU1Xdz09
Ідентифікатор конференції: 758 3166 6496
Код доступу: waYQ0D
Тема. Із сучасної української поезії ( кін.XX- поч. XXI ст.). Іван Малкович. " Із янголом на плечі", "З нічних молитов"
Перегляньте інтерв'ю з Іваном Малковичем:
Код доступу: 7642969
22-28 грудня 2020р.
Урок літератури рідного краю
Тема. Пісенне перехрестя. Творчість поета - пісняра Олега Попова
Сьогодні ми поговоримо про велич духовної краси і сили, про феноменальне багатство України – пісню. Поринемо у творчий світ поета – пісняра рідного краю – Олега Попова.
Народився 1 січня 1953 року в м. Олександрії Кіровоградської області. Виховувався у вчительській сім’ї, які сповідували справжні людські цінності. Космонавт Леонід Попов – це троюрідний брат поета («…є схожість: обоє чорняві, світяться радістю і добром»). Навчався в Кіровоградському педагогічному університеті, тут же почав і викладати українську літературу, фольклор, українознавство. Те, що було закладено генами ( «…наші чубчики, усіх трьох – мій, моїх братів Володі та Андрія мати закопувала під грушею», - згадує поет) – пісенна душа й добротворення – проявилися в зрілому віці, коли вже визначаєшся з справжніми цінностями в житті. Так Олег прийшов до мудрого рішення – створити радіотелепередачу «Пісенне перехрестя», де презентував пісні наших «степівчанських поетів». Став членом літературного об’єднання «Степ». Автор поетичних збірок «Коли вже з осінню на ти» (2009 р.), «Солодкий щем» (2010 р.), пісенника «Пісні на крилі» (1999 р.), презентація якого була справжнім дійством в обласній філармонії, новорічні вистави для дітей «Пригоди святого Миколайчика», «Золоте зернятко», створені за його сценаріями та наповнені його піснями. Вдалою спробою в прозі була книжка «Спогад на майбутнє».
Робота над аналізом пісні «Яблуневий аромат»
Прослухайте пісню за посиланням:
https://www.facebook.com/100001800891884/videos/4286143128122341/
Пісня «Яблуневий аромат» (присвячено Антоніні Червінській)
На підгірок ступаю рідний,
У дитинство казкових мрій.
Чи впізнають мене сусіди,
Чи признає куток старий?!
В два віконця бабуні хата,
Ті ж волошки і спориші…
Розчинюсь у саду крислатім,
В яблуневій його душі.
Приспів:
Яблуневий, яблуневий аромат,
Не лишай мене одну на самоті.
Дай надихатись тобою, рідний сад,
Я сильнішаю з тобою у житті.
Обмін враженнями від прочитаного.
Бесіда за змістом твору (Вправа «Мікрофон»):
- Чи схвилював вас вірш? Чим і чому?
- Який настрій твору? (Сумний, відзначається глибиною ліризму та мелодійністю).
- Про що автор хоче сказати? ( Найсолодший аромат - аромат дитинства, рідної хати).
Художні образи та картини
- У пісні постають картини українського села з білими хатками та пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів: «два віконця, бабуні хата, сад, яблука. волошки;
слухових образів: рипне хвіртка, почую кроки.
Тропи:
- метафори: дитинство казкових мрій, величають роки, пахнуть яблуками дороги;
- епітети: куток старий, сад крислатий, яблунева душа, самотній равлик.
Автор дає назву пісні «Яблуневий аромат», тому що рідна хата завжди пахне чимось незабутнім, рідним – запахом дитинства.
- Які рядки є змістово насиченими? Чому?
(Пахнуть яблуками дороги,
що в дитинство вертають нас.
Дай надихатися тобою, рідний сад,
Я сильнішаю з тобою у житті.)
Найріднішим для кожного з нас, найдорожчим у нашому житті і найближчим до нашого серця є рідна земля, рідна домівка, рідний поріг, рідна пісня.
- Чи доводилося вам коли-небудь відлучатися від рідної домівки і довгий час перебувати десь у чужому краї?
- Продовжіть речення: «Перебуваючи далеко від дому, я відчував (ла) …
- За ким або за чим ви найбільше сумували? Чому?
- Коли поверталися додому, кого (що) найшвидше хотіли побачити?
Пісня «Лелеки над селом»
Рідне зернятко проб’ється навесні,
Крізь натруджену долоню чорнозему.
Знов і знов цвіте село у кольоровім сні,
Явори мені вклоняються доземно.
Приспів. Лелеченьки, лелеченьки, лелеки над селом
Кружляють над гніздом, і я, забувши втому,
Беру з собою пісню на крило,
З лелеками вертаюсь я додому.
Я тутешній, в цьому краї тут я свій,
Під вишневою зорею моя хата.
По степу учився силі голосній.
У лелек учився високо літати.
Приспів.
Повертаюся в село, де рід живий,
Повертаюся до рідного коріння.
В ньому мамині на щастя молитви,
В ньому батька на добро благословіння.
- Чи є зв’язок твору з усною народною творчістю?
- Які образи постали у вашій уяві?
- Що символізують лелеки в творі?
- Що ви знаєте про цього птаха з народознавчих джерел?
Лелека в Україні — птах священний, птах-символ. Він має багато назв. І з ним пов’язана велика кількість повір’їв, легенд та казок. Лелека приносить дітей, щастя, дбає про врожай — основу добробуту селянина. Тому його треба оберігати, піклуватися про нього.
Перегляньте відеозапис:
Олег Попов – поет «фольклорної хвилі»: образи його добре впізнавані, немов зійшли до нас із української пісенності, втім, не втративши при тому свіжості, поетичності та привабливості. Мова його віршів рясніє фольклоризмами та етнографізмами, які, здається, навічно зникли з нашого щоденного вживання.
- Розкрийте роль епітетів у творі.
- Передайте ставлення автора до своїх батьків. За що поет вдячний їм?
- Що символізує шматочок рідної землі?
- Чим відрізняється одна-єдина дорога до рідного села від усіх інших? Доповніть цей образ своїми епітетами.
- Читаючи цей вірш, розумієш, що життя – це не просто плин часу, а глибокий зміст, наповнений любов’ю, вірністю, любов’ю до рідного краю.
Секрет популярності пісенної творчості О.Попова полягає у правдивому емоційному, психологічно виваженому розкритті душевного тепла людини, її невмирущого прагнення до справедливості й добра, любові до матері й затишної домівки, яка гріє душу спогадами про дитинство, перше кохання, пісні юності, мелодії яких закарбувалися у пам’яті на все життя.
17 грудня 2020р.
Завдання для учнів 8-А та 8-Б класів.
Увага! Роботу виконують також учні, які хворіють.
Тема. Василь Голобородько. Самобутня постать поета в українській літературі. Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…») Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти. «Наша мова»
Кожен народ відображує дійсність
через мову і культуру.
Василь Голобородько
- Сьогодні, діти, ми будемо говорити про незвичайного поета, нашого сучасника – Василя Івановича Голобородька і його сприйняття світу.
Запишіть, будь ласка, дату, тему уроку.
-Отож пропоную ознайомитися з сторінками життя і творчості поета, переглянувши відеосюжет:
Перегляньте та виразно прочитайте відеопоезію:
Опрацювання змісту твору
Поезія «З дитинства: дощ («Я вплетений весь до нитки») датована 1963 роком, тобто написана 18-літнім автором. Проте він уже справжній майстер слова, який має свій особливий стиль письма.
-А чи відчули ви, що цей вірш незвичайний? Так, він не має рими. Це білий вірш, або верлібр.
Верлі́бр(фр. vers libre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр). Верлібр є одночасно і ліричним жанром ( Записати в зошити).
Білий вірш, як і дощ, може бути різним, і прочитання його теж є різним, адже кожен сам вирішує, де зробити паузу, логічний наголос. Його читають по - різному, так, як відчувають.
З‘ясуймо тему, ідею, основну думку (запишіть у зошити).
Тема: дитячі спогади ліричного героя про літній дощ .
Ідея: утвердження любові до рідного краю, захоплення гармонією людини і природи.
Основна думка: « батьківська хата тепла, як гніздо » ( знайдіть рядки у поезії).
Жанр: філософська поезія.
Художні засоби:
Повтори: «дощику, дощику», «щоб ти…», «я тобі…».
Метафори: «дощик ловив.., розкидав.., ходив.., розчісував».
Перша строфа — розлога картина дощу.
Друга строфа — нагадує загадку. (Побудована на недомовленні, образ розвивається за методом дедукції — від узагальнення до конкретики).
─Що нового ви почули про дощ ? ( Дощ має запах ).
─А як називаються ці запахи? ( Геосвіт)
─Чи є в поезії незнайомі слова? ( Тирло – місце відпочинку тварин ).
─Які художні образи присутні в поезії? ( хата, ріка, дорога, дощ, дерево, зелене волосся дощу).
Напевне, немає жодного українського письменника, якого б не хвилювало питання збереження й розвитку рідної мови. І оборонцями української мови в усі часи були поети.
Василь Голобородько був поетом – шістдесятником. Вони виступали на захист національної мови і культури. Тогочасна влада розгорнула кампанію цькування шістдесятників. Той з поетів, хто насмілювався думати і писати про ствердження державності, національну самосвідомість, а тим паче критикував керівництво, виключався за це не тільки з літературного процесу (був позбавлений можливості видавати свої твори), але й часто з самого життя. Одні, як Василь Стус, пішли за свої переконання на загибель, інші, як Василь Голобородько, у внутрішню еміграцію.
Це поет – птаха і поет – шахтар. Інтерв’ю з Голобородьком без перебільшення – рідкість. У 2002 році п'ятдесятишестирічний поет став магістром філології в стінах Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. А коли журналісти попросили у пана Василя фото для інтерв’ю , він сказав, що його обличчя не має стосунку до його віршів. І в цьому весь Голобородько.
Осмислення твору у процесі обміну враженнями і спостереження над текстом
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Визначення теми, ідеї та основної думки, жанру вірша В. Голобородька « Наша мова»(письмово).
•Що у вірші В. Голобородька вказує на давність мови?
•На що натякає автор словами «товариство», «побратими»?
•Що таке мова?
• У чому полягають функції мови?
• Які види мовленнєвої діяльності вам відомі?
• Що називається піснею? Які визнаєте види пісень?
•Як пов’язана пісня з історичними подіями, життям людей?
•Що вам відомо про літопис як жанр давньої літератури? Які літописи ви знаєте?
Проблемні запитання
- - Про яких ворогів мови говорить поет? (Про тих, хто забороняв українську мову або перешкоджав її розвиткові; про ворогів зовнішніх і внутрішніх, які, на жаль, є в багатьох із нас.)
- - Які рядки вірша для вас є несподіваними, неочікуваними?
(«…Тож хай знають вороги якими словами на самоті ми…» наступне логічно очікуване слово — «говоримо», а поет вживає його антонім «мовчимо», і це створює ефект несподіванки, особливої виразності; доповнює місткий поетичний образ мови й самого ліричного героя.)
-До чого закликає В. Голобородько у своїй поезії?
-Як необхідно оберігати нашу мову?
-Чи є проблеми, порушені автором у поезії, актуальними? (Події на Донбасі)
Щоб володіти мовою вільно, слід докладати зусиль. Говорити й писати погано набагато легше. Тут не треба докладати зусиль, можна пливти за течією, опускаючись у своїй мові все нижче й нижче. Так поступово мова людини дичавіє,заростає бур'янами. Сьогодні ця тема є актуальною, тому що без знання рідної мови – немає історії розвитку людства, немає майбутнього.
- -У чому феноменальність поезій В. Голобородька? Що об’єднує мистецькі твори?
Світ поезій В.Голобородька змушує нас звернутись до себе, до своєї історії та вимагає бути уважним до того, що відбувається навколо, що чекає нас завтра.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати за підручником статтю «Тепло поетичного слова В.Голобородька» (с.118-124), виразно читати, аналізувати поезії « З дитинства: дощ », « Наша мова», «Теплі слова».
Виконати тест за посиланням:
08 грудня 2020р.
Завдання для учнів 8-А та 8-Б класів.
Увага! Роботу виконують також учні, які хворіють.
Тема. Володимир Сосюра. Коротко про поета. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви його творів. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини («Любіть Україну!»)
-Сьогодні ми з вами перегортаємо сторінку творчості представника високого поетичного світу, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами донецькі ночі й цвіте різнобарв'ям Україна. Він - тонкий лірик і творець ліро-епічних полотен.
- Перегляньте відеофрагмент «They love Ukraine»:
-Запишіть, будь ласка, дату, тему уроку.
-Отож пропоную ознайомитися з сторінками життя і творчості поета:
Ідейно-художній аналіз поезії
-Які думки викликала у вас ця поезія?
-До якого різновиду лірики вона належить?
-Назвіть центральний образ твору.
-До кого звертається автор зі словами «любіть Україну»?
-Чому Сосюра вважає, що любити Україну необхідно і в щасливу годину , і в «годину негоди»?
-Чому Україна в поета вишнева?
-Які ще символічні образи наявні в поезії?
-Що означають рядки: «Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами»?
-Чому, на вашу думку, автор порівнює Україну з купиною?
-Чи є у поезії згадки про війну?
-З якими застереженнями звертається поет до молодих людей?
Як ви вважаєте, якою була людина, яка змогла написати такі рядки?
Як ви вважаєте, коли могла б бути написана поезія, чи актуальна вона зараз?
Запишіть у зошити!!!
Тема: зображення поетичного образу України, її краси та величі.
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, Батьківщини.
Жанр: громадянська лірика
Художні засоби:
Епітети: годину щасливу; вишнева Україна; краса жива і нова; мова солов’їна; очі ніжно-карі; кривенькі тини; багряний шум; хмари пурпурові; світлі і щирі весни;
Порівняння: любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води; без неї – ніщо ми, як порох і дим; єдина, одна, як очі її ніжно-карі; як та купина, що горить — не згора; Як небо голубе люби її;
Метафори: живе у стежках, у дібровах; багнетах, що в тьмі пробивають нам путь; гудуть батареї; вічні ми будемо з нею.
Поезія Володимира Сосюри «Любіть Україну» перекладена 69-ма мовами світу, а також її слова покладені на музику, пропоную вам прослухати сучасне виконання поезії.
Підсумки уроку у вигляді творчої рефлексії
-Пам’ятаєте слова, якими завершився відеофрагмент, який ми переглянули на початку уроку? «Любити Україну – звичайні слова чи щось більше?». А як ви вважаєте? Свої думки висловіть у форматі мініесе (письмово).
-Перегляньте відеофрагмент за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=TYuluEwAVZw
- В. Сосюра... Мабуть, це найцікавіша постать серед митців. А любов до рідної Батьківщини – це той неоціненний святий скарб, який лірик передає своїм нащадкам рядками поетичних творів. Кредо його життя і творчості просте, як аксіома:
Любить свій край – це для народу жити,
боротися за юне, за нове.
Любить свій край – це значить все любити,
У чім його святе ім'я живе.
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника (с.108-113).
Написати мініесе на тему: «Любити Україну – звичайні слова чи щось більше?»
Вивчити напам’ять поезію «Любіть Україну».
24 листопада 2020р.
8-Аклас
Тема. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми й мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (ліро-епічна поема «Давня казка»)
- Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість Лесі Українки. Як і кожного справжнього майстра, поетесу завжди хвилювала проблема ролі митця в суспільстві, яку вона розкриває у багатьох своїх творах, серед них і «Давня казка». І.Франко назвав «Давню казку» Лесі Українки однією «з найкращих і найхарактерніших окрас нашої нової літератури». Це твір про силу поетичного слова, зокрема про надихаючу роль його у визвольній боротьбі, про єдність поета з народом.
Запишіть, будь ласка, дату, тему уроку.
Історія написання твору
«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. У творі розповідається про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.
Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.
Прочитайте твір за підручником або прослухайте аудіокнигу.
Перегляньте відеоурок.
Запишіть у зошити!!!
Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.
Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)
Композиція
Твір складається з чотирьох розділів.
Експозиція: знайомство з поетом.
Зав’язка: зустріч поета з Бертольдом.
Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом.
Розв’язка: довічне ув’язнення поета, його смерть; А поетові нащадки Слово гостреє гартують.
Проблеми і мотиви
— роль митця в суспільстві;
— служіння музі й народові;
— суть людського щастя, вдячності;
— воїни заради збагачення.
Ознайомтеся з мовно-виражальними засобами твору
Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час летів, немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився», «Золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра в полі»).
Тропи (епітети, метафори, порівняння): сумна діброва, думи-чарівниці; «сонечко червоне заховалось за діброву», «час летів», «розливався людський стогін всюди хвилею сумною», «пісні ідуть по людях» і т. д.
Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської літератури, фольклору (граф, графство, герольди).
Особливості вірша: в його строфах заримована лише половина рядків.
Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду,
Як я ними увінчаюсь
То поетом вже не буду.
Такі вірші називаються напівбілими, або римованими.
Чотиристопний хорей, яким написано «Давню казку», з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, з другого — наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого наростає конфлікт між групами людей.
Іронія і сатира в поемі
В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» щодо Бертольда та його воїнів. На Україні «лицар» — мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета:
В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень».
У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдом і народом.
Узагальнення вивченого матеріалу
Поетичне слово нерозривно зв’язане з народними інтересами й повинно служити народу, його боротьбі за краще життя - така головна думка «Давньої казки». Леся Українка довела, що рушійна сила історії – народ. Тому твір актуальний і сьогодні.
Дайте відповіді на запитання.
1.Чим повчальна «Давня казка» для поетів усіх епох?
2. Чи актуальний твір Лесі Українки сьогодні?
3. В чому полягає багатство людини?
4. Що значить бути поетом?
5. Чим Леся Українка нагадує Т. Г. Шевченка в цій поемі?
Домашнє завдання: дочитати твір за підручником, виписати цитати до образів твору, обов’язково виконати тест за посиланням:
Виберіть! Учням. Код приєднання - 5V52Z8
Уведіть прізвище, ім'я - Приєднатися.
13.11.2020 8-Б клас
Тема. Урок виразного читання поезій Т.Шевченка напам'ять
Тетяна Снідевич запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.
Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Тетяна Снідевич
час: 13.11. 2020 09:30 AM Хельсинки
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87519667492?pwd=N2djZkpCQWVCeVJBeWJhVkRnaWx2UT09
Ідентифікатор конференції: 875 1966 7492
Код доступу: wkcY7p
10 листопада 2020р.
Тема. Усвідомлення власної місії поета. Т. Шевченко «Мені однаково, чи буду»
Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчати твори Тараса Григоровича Шевченка, написані ним тоді, коли він перебував в стінах каземату. Твори таких геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Чим краще пізнаєш справжнього Шевченка, тим більше в його творах знаходиш незвіданого.
Вірш „Мені однаково, чи буду...“ — центральний твір циклу „В казематі“.
Почуття відповідальності за долю Вітчизни — це провідний мотив поезії.
Прослухайте аудіозапис поезії у виконанні Богдана Ступки.
Прочитайте виразно поезію за підручником(с.82)
Ідейно-художній аналіз твору „Мені однаково, чи буду...“
- Шевченко завжди мріяв жити в Україні. І раптом він все-таки пише в холодному карцері: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні»!?
- Чому так говорить великий Кобзар? Що ж змусило Шевченка написати такі гіркі слова? Чи йому справді байдуже до України? (Складні життєві обставини, арешт і передчуття жорстокого присуду, неволі; не байдуже в якій країні буде жити, а тому звучить щире вболівання за долю України )
Словникова робота
Вірш „Мені одаково, чи буду...“ — це медитація — жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо.
Завдання-дослідження
„Мені однаково, чи буду...“ — це твір, який належить до лірики.
- А який же це вид лірики? Твір поєднує два види лірики: громадянську (поет уболіває за долю поневоленої України) й філософську (роздуми над проблемами буття).
Філософська лірика — поетичні твори, в яких виражаються думки і почуття ліричного героя, викликані складними роздумами над проблемами буття та осмисленням світу, сенсу людського життя, добра і зла.
- Поезія написана після викупу з кріпацтва. Чому ж помирати поет збирається “в неволі”? (Бо він - не кріпак уже, а Україна - поневолена і тому болить йому недоля неньки-Батьківщини. Відкрито пише про гнобителів: “На нашій – не своїй землі…”- про панство, що гнітить народ.)(передбачає заслання у Сибір).
- Чому ліричному герою не хочеться навіть залишати щось після себе? (Самотність автора настільки всеохопна (вона стосується всього світу, всієї землі), що не хочеться навіть залишати щось після себе. Автор відчуває, що через певні обставини від її праці може не залишитися і сліду).
- Україна – наша, славна і земля наша, але водночас вона і не своя.
(«На нашій – не своїй землі…»). Як же можна пояснити цю суперечність? Чи її тут немає?
- Зверніть увагу на другу частину( прочитайте). У цих рядках Шевченко точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогодні: окраденість у час її оновлення та відродження.
- Хто ті «злії люде»?
- Чому вони лукаві? У чому це виявляється?Для чого їм присипляти Україну?
- Що саме вони вкрадуть у неї? Про який вогонь ідеться? Чому ці люди спочатку присплять Україну, а потім розбудять її?
- Знайдіть рядки, що відображають тему поезії, сформулюйте її. (Не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені…) (Ставлення до особистої долі й долі Батьківщини, прояв справжнього патріотизму).
- У що вірить поет? Сформулюйте ідею твору. (Віра письменника у неминучість перемін на краще у долі свого народу, відродження України.)
-Як Тарас Григорович Шевченко характеризує Україну? (На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі). (епітет і оксюморон). Прокоментуйте рядки з твору Шевченка.
Головний мотив поезії - це заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні. Шевченко виступає як патріот, його найбільше хвилює не особиста доля, а доля України.
Робота в зошитах. Виписати тему, ідею, визначити художні засоби (самостійно).
Тема: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Прослухайте рок-версію пісні «Мені однаково…» на слова Тараса Шевченка у виконанні Кузьми Скрябіна
Домашнє завдання
Вивчити поезію „Мені однаково, чи буду...“ напам’ять, підготуватися до ідейно-художнього аналізу твору.
03 листопада 2020р.
8-Аклас
Початок конференції в Zoom: 03 листопада - 11:55
https://us04web.zoom.us/j/72297322471?pwd=WkR2TXVGSXlUb3FsSk5IS1pLWVRJZz09
Ідентифікатор конференції: 722 9732 2471
Код доступу: aHAmh6
15.10 - 16.10
Тема. Тарас Шевченко. Життєпис поета (участь у Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання). Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю. «Думи мої, думи мої...» (1847).
- Сьогодні ми уявно перенесемося в далеке ХІХ століття, поведемо розмову про великого українця, духовного батька нашої нації Тараса Григоровича Шевченка. Ви вже чимало знаєте про нього. У восьмому ж класі пізнаєте Т.Шевченка ще як філософа, громадського та культурного діяча, а також спробуєте розкрити розуміння власної місії поета у вірші «Думи мої, думи мої…» Отже, запишіть, будь ласка, дату, тему уроку.
- Пригадаймо:
• Що вам відомо про життя та творчість письменника?
• Які творчі здібності мав Тарас Григорович?
• Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі.
• Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?
Пропоную переглянути відеоурок:
- Чотири саморобних книжечки (по одній на кожен рік), куди Шевченко крадькома записував свої вірші, дали поету можливість розкрити свої душевні переживання періоду заслання. Пізніше друг Тараса Григоровича Михайло Лазаревський об’єднав ці захалявні книжечки в одну. Вона дістала назву «Мала книжка». До неї увійшло 120 Шевченкових поезій різних за тематикою і жанром. Поезія «Думи мої, думи мої» , написана на засланні в Орській фортеці 1847 року. Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, ув'язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок — призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.
З 1847 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «захалявні книжечки» (1847-1850). Солдатчина для поета була гірше від тюрми, був ненависним сам дух солдафонства, що лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від усього світу в степ, за вали, на берег моря.
До теми дум Тарас Григорович звертався не одноразово, а поезія «Думи мої, думи мої...» була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії поет сумує, що впродовж століть Україна втрачала своїх синів у боротьбі за волю, вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.
Словникова робота
Медитація - (від лат.-роздум )- розумова дія, покликана спрямувати психіку людини до самозаглиблення і зосередженості.
Першою до «захалявної книжечки» 1847 року записана сумна медитація «Думи мої, думи мої». На думку літературознавців, «цей вірш є своєрідним заспівом до всієї «невольницької» поезії. «Думи», якими відкрився «Кобзар» 1840 року, поет посилав тоді на Україну, щоб там знайшли правду і славу, а потім сам чекав їх звідти.
Прочитайте виразно поезію (с.83).
Опрацювання змісту поезії
- Що змусило письменника написати поезію «Думи мої,думи мої…»?
-У якій формі звучить вірш? До кого звертається ліричний герой?
- Через що поет звертається до своїх думок?
- З яким прохання ліричний герой звертається до дум?
- Що непокоїть Шевченка?
- Про яку «лиху годину» згадує автор твору?
- Чому Тарас Григорович свої думки називає голуб’ятами?
- Через що поет заздрить киргизам?
-Як ви розумієте вираз «бути вільним»?
- Який настрій у поета можна дослідити впродовж цієї поезії. Про що це свідчить?
-Який основний мотив вірша?
Самостійна робота у зошитах
Тема: звернення Т.Шевченка до своїх дум зі сподіваннями і вірою у вільне життя співвітчизників.
Ідея: тільки впевненість у щасливому житті, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Жанр: громадянська поезія.
Виписати художні засоби
Звертання
Епітети
Порівняння
Узагальнення вивченого матеріалу
- Над чим змушує задуматися Шевченко кожного із нас?
- Усього 47 років прожив Тарас Шевченко. З них 24 – був у кріпацтві, 10 – на засланнях, решту – під майже постійним жандармським наглядом. Проте все, що він зробив для України, назавжди залишає його серед живих, утверджує як геніального нашого сучасника і далекоглядного пророка.
Домашнє завдання
Виразно читати, аналізувати поезію.
Виконати тест за посиланням: join.naurok.ua
Код доступу 8146547
06.10-08.10
Тема. Дума «Маруся Богуславка». Морально-етичні проблеми у творі. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі.
Засвоєння навчального матеріалу в процесі виконання практичних завдань
У ХV–ХVІІ ст. турки й татари часто нападали на українські села та міста, грабували й палили їх. Старих людей та маленьких діток вони вбивали, а молодь забирали в полон і потім продавали в рабство.Український народ героїчно боровся з поневолювачами. Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Щоб попередити збройні напади ворога, вони нерідко перепливали Чорне море на кораблях (галерах) та великих човнах («чайках»). Досягнувши берегів Туреччини, палили її столицю Царгород, громили військо, знищували флот, розбивали в'язниці й визволяли полонених. Бувало, що хтось із козаків‑месників сам потрапляв у полон до турків. Полоненим козакам татарські й турецькі ватажки нерідко пропанували стати до них на службу, обіцяючи за це багатство й владу. Але мужні запорожці воліли краще вмерти від жорстоких тортур, аніж продатися ворогові. Зрада Батьківщини ганебна, а ганьба для козака була страшніша за катування й смерть. Ця тема знайшла своє відображення в «Думі про Марусю Богуславку».
Перегляньте мультфільм за мотивами думи.
Історичний коментар
Про історичну основу думи про Марусю Богуславку говорити складно, оскільки достовірних відомостей до нас не дійшло. Уважають, що Маруся Богуславка — головна героїня твору — це збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоч відомо, що іноді вродливі українські дівчата-полонянки, потурчившись, посідали видні місця при дворах турецьких вельмож. Траплялося, що дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей. Та до кінця життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не забувалася провина перед рідною Батьківщиною, не згасало почуття до рідного батьківського краю, рідної землі. Про долю як і постать самої Марусі Богуславки ми дізнаємося саме з тексту думи, яка була записана в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря Ригоренка з села Краснокутськ. Відомо більше двадцяти п’яти варіантів цієї думи, вона багато разів досліджувалася та широко використовувалася в літературі. А Тарас Шевченко навіть передрукував її в своєму букварі. Чи була Маруся Богуславка насправді достеменно невідомо, проте її образ шанують й досі. Наприклад, у місті Богуславі у 1981 році на місці, де колись була Покровська церква і хата, в якій ніби Маруся народилася й жила, встановлено пам’ятник. На постаменті напис «Живи у думах та піснях Маруся Богуславка». То ж про що ця дума?
1. Прочитайте виразно думу на ст. 46-48 вашого підручника або прослухайте аудіозапис:
Робота з текстом
- Які почуття викликала у вас дума?
- Про які часи в думі йдеться?
- За яких умов, на ваш погляд, козаки потрапили в полон?
- Назвіть відомих вам козацьких ватажків, які брали участь у боротьбі з турками.
- Як ставилися до козаків у полоні?
- Чому, на вашу думку, Маруся Богуславка звільнила полонених?
- Як козаки спочатку поставилися до дівчини? Чому?
- Як ви оцінюєте небажання Марусі повернутися на батьківщину?
- Чи ризикувала Маруся, звільняючи полонених?
- Яка головна думка твору? (Осуд насильства людини над людиною).
2. Запишіть паспорт твору в зошити.
Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка, звільнивши їх з неволі.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя; уславлення патріотизму.
Жанр: народна дума невільницького циклу.
Композиція думи «Маруся Богуславка»
Заплачка: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у пана турецького.
Власне дума: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після від’їзду турецького пана до мечеті; визволення козаків із неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.
Славословіє: молитва за всіх невільників, прохання, звернене до Бога, про їх щасливе повернення.
Проблематика думи
1. Злочин і спокута.
2. Моральні цінності людини.
3. Добро й зло.
4. Жорстокість і милосердя.
5. Людина і Батьківщина.
Художні особливості думи
Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води».
Метафора: «сльозами проливали».
Повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка».
Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!».
Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»
«Займи позицію»
— Чи можна Марусю Богуславку назвати патріоткою? Доведіть свою думку.
Я вважаю, що Маруся – зрадниця, бо вона… | Я вважаю, що Маруся – патріотка, бо вона… |
Домашнє завдання: У робочому зошиті накресліть таблицю та заповніть її. (с.48). Виконайте тест за посиланням:join.naurok.ua
Код доступу 9970357
Навчальні матеріали за 2019-2020 навчальний рік
ТЕМА .Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScD4stq1azC5xroLS5ypZQrp06NC4IoMe7FHHDnJ3Z6wVFSqA/viewform?usp=sf_link
2.Вікторина
- Біблія. Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Притча про сіяча;
- «Слово о полку Ігоревім»;
- Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»;
- Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»;
- Микола Гоголь. «Тарас Бульба»;
- Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»;
- Марко Вовчок. «Інститутка».
2. Хто у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» мав прізвисько Жучок?
3. Якої масті був кінь Шептало, повернувшись до стайні після прогулянки (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»)?
Середній рівень
4. Через що кінь Шептало втік від Степана (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»)?
5. Через що не подіяло приворотне зілля на Галю?
(В. Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»).
6. Стисло опишіть, за яких обставин загинув дракон
(Ю. Винничук «Місце для дракона»).
Достатній рівень
7. Дослідіть, які проблеми порушено у творі Ю. Винничука «Місце для дракона».
8. Визначте, як В. Чемерис передає гумористичність ситуацій, у які потрапляє головний герой.
Високий рівень
Напишіть твір-мініатюру «Доцільність самопожертви (за твором Ю. Винничука «Місце для дракона»).
1. Визначте рядок, у якому зазначено проблеми, порушені в оповіданні В. Дрозда «Білий кінь Шептало».
2. Хто був флегматичним у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» В. Чемериса?
3. Хто вбив дракона у твоір Ю. Винничука «Місце для дракона»?
Середній рівень
4. Через що коні недолюблювали Шептала (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»)?
5. Чому пан Лаврін не зміг убити дракона? (Ю. Винничук «Місце для дракона»).
6. Чому у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» В. Чемериса між героями відбулася дуель?
Достатній рівень
7. Дослідіть, які проблеми порушено у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
8. Чи принесло мир убивство дракона (Ю. Винничук «Місце для дракона»)?
Високий рівень
Напишіть твір-мініатюру «Чи варто підлаштовуватися під світ (за твором В. Дрозда “Білий кінь Шептало”)».
Завдання на ІХ тиждень (12.05-15.05)
ТЕМА. Образи Вітьки Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок( 2год.)
Виконайте на оцінку тестові завдання за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7iNkUVD7IKT13nxig_ceDfOiW7XYAQQn-qrDSrqYwiQovaQ/viewform?usp=sf_link
Опрацюйте крок 3 матеріалу за посиланням:
https://padlet.com/natashadynashenko80/erq66ka2hbc8
Зовнішні риси, вік | |
Внутрішні риси | |
Таланти | |
Мрії та прагнення |
Зовнішні риси, вік | |
Внутрішні риси | |
Таланти | |
Мрії та прагнення |
Зовнішні риси, вік | |
Внутрішні риси | |
Таланти | |
Мрії та прагнення |
Завдання на VІІІ тиждень (04.05-08.05)
1.Виконати тестові завдання за повістю-казкою "Місце для дракона" за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSekwm6o5FMfmSjNZ7_LIvnXiiyRS_2JaaT_1mUsTnPZEBXi4g/viewform?usp=sf_link2.
ТЕМА. Валентин Чемерис."Вітька+Галя, або Повість про перше кохання" - гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання
2.Опрацюйте крок1 (це перша тема) і крок 2(друга тема) матеріалу за посиланням:
https://padlet.com/natashadynashenko80/erq66ka2hbc8
Домашнє завдання: прочитати повість, виконувати завдання за посиланням крок1 та крок2. (Крок 3-це на наступний тиждень)
Завдання на VІІ тиждень (27.04-30.04)
ТЕМА1. Парадокс:дракон Грицько - поет і християнин
Перегляньте презентацію:
https://drive.google.com/file/d/1GcPbj38j0Qvkhf3F8Pp3HWvJEIzhbGK3/view?usp=sharing
Поет: талант, совість, уява, мужність. слово,мужність, Бог, митець
Дракон: жорстокість, лють, смерть. підступність, спустошення
Пригадайте, хто такі пустельники? (Люди, які хотіли наблизитися до Бога, обирали самотність, весь час молилися, читали Біблію).
- Кого ж зобразив автор в образі дракона Грицька? (Поетів, вільнодумців, бунтарів, людей, які на все мають власний погляд)
Домашнє завдання
ТЕМА2. Алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя
Дракон | Пустельник | Князь |
не злий | навчає грамоті | мріє, щоб Грицька вбив лицар |
не розбишака | піклується про нього | |
доброзичливий | застерігає | |
поет | намагається врятувати Грицька | |
християнин | ||
готовий до самопожертви |
Завдання на VІ тиждень (21.04-24.04)
1. Виконайте тест за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScCAr5-XeJuO1sS2qStm617da8MyWPb_qJcgIuG7vcMuGbG4A/viewform?usp=sf_link
ТЕМА1.Юрій Винничук.Стисло про письменника."Місце для дракона" - повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть "драконячі закони"
1. Прочитати твір.
2.Переглянути буктрейлер до твору:
https://www.youtube.com/watch?v=wV-OlEvEA1U 2.
3.Переглянути відеоурок :
- Чи справді ця казка про сучасний світ, адже головними персонажами, окрім дракона, є князь, воєвода, лицарі, джури, яких нинішньому суспільстві немає?
- А що означає, на вашу думку, словосполучення «драконячі закони» і як поводять себе люди, які за ними живуть?
У Стародавній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не чорнилом, а кров’ю», пов’язаний з діяльністю давньогрецького правителя Дракона (за іншими джерелами Драконта). Звід законів, уведений ним, передбачав надзвичайно суворі покарання – смертну кару – за провини.Вони настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не наважувались і наступні правителі Греції.
- Чи знаходите ви щось спільне між Давньою Грецією, казковим Люботином та нашим сучасним життям?
- Що ж таке повість-казка? Чим вона відрізняється від казки? (Слайд 7)
- А хто ж складає казки? (Фольклорні казки створені народом, а літературні написані конкретним автором)
| Фольклорні казки | Літературні казки |
| Автор | |
| Герої | |
| Місце та час | |
Ми з вами уже знаємо, що письменники творять в межах певного напряму літератури. Як напрями літератури ви пам’ятаєте? (романтизм, реалізм, модернізм..)
ТЕМА2.Юрій Винничук."Місце для дракона". Підтекст твору.Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви
Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу. Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?” Вот чего боится простатит!
Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.
Головні герої “Місце для дракона”: дракон Грицько (добрий, пише вірші, не хоче робити людям зла) Пустельник (навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається) князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар ) лицар Лаврін
ТЕМА 1. Володимир Дрозд. Основні відомості про письменника. "Білий кінь Шептало". Проблема свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії, людини в суспільстві, її знеособлення.
1.Пергляньте відеоурок :
2.Перегляньте буктрейлер до оповідання:
https://uk.padlet.com/elenaprishlyak/389kzvuu3fy8/wish/483653063
Домашнє завдання: прочитати оповідання "Білий кінь Шептало".
ТЕМА2. Алегоричність образу коня Шептала
Перегляньте урок та виконайте завдання за посиланням:
https://padlet.com/svbichanina/8q2luxlyrq2p
Домашнє завдання :
1.Заповнення паспорту твору: Паспорт оповідання В.Дрозда «Білий кінь Шептало» :
тема
ідея
проблематика
композиція твору: експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка
2.Письмово відповісти на питання:
— Чи погоджуєтеся ви з думкою В. Дрозда: „Під впливом соціуму зникає „самобуття” особистості, що, власне, й становить її елітарність, бо XX ст. не знає іншої еліти, крім людей, які в несприятливих соціальних обставинах залишилися собою”.
3.Скласти письмову характеристику Шептала
4. Написати твір-роздум “ Як не втратити власне “я”?”.
Завдання на ІV тиждень (06.04-10.04)
-Дайте усно відповіді на запитання до повісті «Шпага Славка Беркути».
● Якої пори року і в якому місті відбуваються події, описані у творі?
● Подумайте, чому авторка подає описи таких героїв твору, як Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса та Славка Беркути один за одним в межах одного розділу?
● Як навчається та чим захоплюється Юлько? Як ставиться хлопець до однокласників?
●Чому Юлько не пішов до печер і чи вибачився за це?
● Якими позитивними та негативними рисами вдачі наділено Лілі?
● Чому дитинство Стефка Вуса та його сестри нещасливе та складне?
● Яку недугу здолав Славко Беркута та завдяки чому?
● Чим вразив Славка мамонт у природничому музеї, і що допомогло його забути?
● Яким видом спорту займався Беркута?
● Які відносини склалися між Славком та батьком, яких істин вчить батько Славка (напр.: «…не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Свого шукай…», «…максимальне навантаження….- це вимір характеру і людських сил…» та ін.)
● Які риси характеру проявили Юлько, Стефко та Славко в епізоді з сорокою?
● Які відносини панують у родині Юлька Ващука? Як він ставиться до мами і тата?
● Чому Славко не потрапив на виставу, де виконувала одну з ролей Лілі?
● Які вчинки Юлька говорять про те, що він не був справжнім другом Славкові?
● У яких епізодах Беркута поводиться з Юльком як справжній друг? ● Що подарував Славкові тренер на день народження? ● Чому Славко поранив Юлька? ●
Чому Беркута не відвідував тренування після конфлікту з Юльком?
● За що збиралися чинити суд над Беркутою? Хто з героїв захищав хлопця і як відреагував на це 7 «Б» клас?
● Хто відвідав дитячу кімнату міліції та фактично врятував Славка на суді?
● Чому Славко відмовляється захищати себе від наклепу?
● Яку позицію зайняли батьки Славка Беркути, дізнавшись про суд?
● За якою допомогою звернувся до Стефка Юлько Ващук у той день, коли потрапив до відділку міліції?
● Як гадаєте, чому Юлько звів наклеп на Славка?
● Чи можна назвати клас, у якому навчається Славко Беркута, дружним? (Аргументуйте свою думку прикладами з повісті)
● Як ви гадаєте, чому Ніна Бічуя дала твору саме таку назву?
Охарактеризуйте образи Славка Беркути та Юлька Ващука,
упорядкувавши таблицю.(Зовнішність, Захоплення, успіхи у навчанні Риси характеру. Відносини з батьками. Ставлення до однокласників Ваше ставлення до героя) ( письмово)
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdoUe4dr-M0kqJf9RqD_IJ-k4eoaif9wsbDY4ADNKlWsqUIQg/viewform?usp=sf_link
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScU8CmxyszANSXMgneM5qBR9z17ePeFLEVlETcx3w8LI71Iaw/viewform?usp=sf_link
Завдання на ІІІ тиждень (30.03-31.03)
Тема. "Шпага Славка Беркути" - повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей. Особливості композиції твору
- Епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, посідає проміжне місце між романом та оповіданням –
- Перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання і конкретизації його фабули –
- Частина твору, де змальовуються суспільне середовище і життєві обставини в яких формувалися риси характеру дійових осіб –
- Важливий елемент сюжету: вирішальне, найгостріше зіткнення сил, які ведуть боротьбу, момент найвищого напруження в розвиткові змальованих у творі подій –
- Заключна частина, додана до завершеного художнього твору й не пов’язана з ним нерозривним розвитком дії –
- Ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір –
- Цей персонаж всебічно характеризується автором. Часто іменем головного героя називається цілий твір –
- Персонажі, які виконують у творі допоміжну роль, саме у стосунках з ними яскравіше окреслюються основні проблеми, центральний конфлікт –
- Змалювання зовнішнього вигляду людини в художньому творі, служить одним із засобів характеристики героя, його індивідуалізації –
- Умовне позначення предмета, поняття, явища іншим предметом, поняттям, явищем на основі подібності і з метою стисло і яскраво передати суть чогось або певну ідею –
- Остаточне вирішення конфлікту, зображеного у творі, і завершення основних подій і сюжетних ліній ----
- Зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними ситуаціями –
- Тема повісті «Шпага Славка Беркути».
(Розповідь про школу і дорослішання підлітків; розповідь про міських підлітків, їхнє навчання, дозвілля і життя поза школою).Г - Головна думка повісті
- (Життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті).
- Основні сюжетні лінії.
- Життя кожного з 4-х підлітків.
- Дружба – протистояння Славка і Юлька.
- Любовний трикутник: Юлько – Лілі – Славко.
- Особливість композиції твору:
(Повість починається із епізоду, який відбувається пізніше, коли Юлько вирішив «підставити» Славка Беркуту). - Навіщо так зробила Ніна Бічуя?
Експозиція (розділ «Чотири портрети»). - Зав’язка (розділ «Про те, що сталося пізніше»).
- Кульмінація (розділ «Суд»).
- Розв’язка (розділ «Кінець щасливий, немов у казці»).
Проблематика повісті:
– дорослішання дітей;
– самотність людини;
– відсутність повноцінного спілкування з дорослими;
– підлість і відкритість;
– жорстокість молоді, ставлення до братів менших – тварин;
– віра у свій талант;
– стосунки в середовищі дітей;
– самовдосконалення і самореалізація дитини;
– відповідальність людини за свої вчинки;
– дружба в житті людини;
– призначення людини на землі;
– формування характеру підлітків;
– протистояння брехні і правди.
Завдання на ІІ тиждень (23-27 березня)
1.Створити паспорт твору "Ніч прд боєм"
2.Виконати онлайн тест:
https://naurok.com.ua/test/o-p-dovzhenko-nich-pered-boem-60691.html
3. Переглянути презентацію про Ніну Бічую:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-nina-bichuya---pismennicya-yaka-darue-dityam-radist-106277.html
4.Ознайомитись за підручником з біографією письменниці.
5.Прочитати повість Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути"
ТИЖДЕНЬ І
Прочитати оповіданн О.Довженка "Ніч перед боєм".
Письмово охарактеризуваи образи діда.Платона і діда.Савки
Переглянути відео про Олександра Довженка
Комментарии
Отправить комментарий