7 клас Біологія 2022-2023

 МАТЕРІАЛИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

                              2022/2023 Н.Р. 

Виконане домашнє  завдання надсилайте  в електронний щоденник  платформи "Єдина школа"

29/05/2023

Повторення та узагальнення вивченого з курсу «Біологія тварин»

Узагальни свої знання.Переглянь навчальне відео

25/05/2023.

ТЕМА.Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої природи.

1.Уважно прочитати навчальний матеріал ст. 207-208.

Повторити ознаки ,які властиві для тварин

ПЕРЕГЛЯНУТИ НАВЧАЛЬНЕ ВІДЕО

Домашнє завдання Уважно прочитати навчальний матеріал ст. 207-208.

Повторити ознаки ,які властиві для тварин

7-Б  24/05/2023 

Тема. Природоохоронні території. 

                                  Червона книга України.

 І. ПЕРЕГЛЯНЬ НАВЧАЛЬНЕ ВІДЕО

ІІ. У ПІДРУЧНИКУ ПРОЧИТАЙ §53 ст. 202-206

ІІІ. Опрацюй НАВЧАЛЬНУ  ІНФОРМАЦІЮ:

1.ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ 

2.Тварини Червоної книги України

Домашнє завдання : опрацювати§ 53 ст. 202-206,уважно прочитати навчальну інформацію,переглянути навчальне відео,підготувати усно відповіді на запитання ст. 205.

7- А  22/05/2023

Тема. Природоохоронні території. 

                                  Червона книга України.

 І. ПЕРЕГЛЯНЬ НАВЧАЛЬНЕ ВІДЕО

ІІ. У ПІДРУЧНИКУ ПРОЧИТАЙ §53 ст. 202-206

ІІІ. Опрацюй НАВЧАЛЬНУ  ІНФОРМАЦІЮ:

1.ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ 

2.Тварини Червоної книги України

Домашнє завдання : опрацювати§ 53 ст. 202-206,уважно прочитати навчальну інформацію,переглянути навчальне відео,підготувати усно відповіді на запитання ст. 205.

18/05/2023

Використовуючи підручник та конспекти в зошиті виконай тестові завдання 

Зверни увагу,що тестові завдання потрібно виконати 18/05/2023 

Домашнє завдання : виконати тестові завдання.

17/05/2023

7-Б 

Тема.Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика.

1. Опрацюй у підручнику §52,підготуй усно відповіді на запитання ст. 201

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання : опрацювати§ 52,переглянути навчальне відео,підготувати усно відповіді на запитання ст. 201.

7-А  - 15/05/2023

Тема.Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика.

1. Опрацюй у підручнику §52,підготуй усно відповіді на запитання ст. 201

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання : опрацювати§ 52,переглянути навчальне відео,підготувати усно відповіді на запитання ст. 201

7А- 11/05/2023

Тема. Взаємозв’язок компонентів екосистеми. 

           Співіснування організмів в угрупованнях.

1. Уважно прочитай навчальну інформацію  Співіснування організмів в угрупованнях. Запиши у зошит види співіснування організмів та приклади співіснування.

Домашнє завдання : уважно прочитати навчальну інформацію  Співіснування організмів в угрупованнях. Записати  у зошит види співіснування організмів та приклади співіснування.Повторити §50,51 .

7 Б -10/05/2023

Тема. Взаємозв’язок компонентів екосистеми. 

           Співіснування організмів в угрупованнях.

Посилання на онлайн урок   відповідно до розкладу 

https://us04web.zoom.us/j/71762389382?pwd=TRaEXbnlRmxao3w4oKu1sZaoanDUik.1

7Б  - Ідентифікатор конференції: 717 6238 9382   Код доступу: 2

1. Уважно прочитай навчальну інформацію  Співіснування організмів в угрупованнях. Запиши у зошит види співіснування організмів та приклади співіснування.

Домашнє завдання : уважно прочитати навчальну інформацію  Співіснування організмів в угрупованнях. Записати  у зошит види співіснування організмів та приклади співіснування.Повторити §50,51 .

08/05/2023

Посилання на онлайн урок  13.10

7Б  - Ідентифікатор конференції: 717 6238 9382   Код доступу: 2

Посилання на онлайн урок  14.50

7А  - Ідентифікатор конференції: 796 2849 4168   Код доступу: 4

Тема.Ланцюги живлення і потік енергії.

1. Опрацюй у підручнику §51,підготуй усно відповіді на запитання ст. 199

Домашнє завдання : опрацювати§ 51,підготувати усно відповіді на запитання ст. 199

04/05/2023

Тема.Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища.

1. Опрацюй у підручнику §50

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання : опрацювати§ 50,переглянути навчальне відео

03/05/2023

7Б клас

Узагальнення теми "Поведінка тварин"

1.Повтори § 43-49. 

2.Запиши у зошиті дату та тему уроку.

3 Перейди за посиланням "Виконай тестові завдання" та запиши відповіді на запитання ,виконане завдання надішли у електронний щоденник.

ВИКОНАЙ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Термін виконання  05.05.2023

Домашнє завдання : повторити§ 43-49 ,у зошиті  виконати тематичні тестові завдання та надіслати у електронний щоденник.

01/05/2023

7 А клас 

Узагальнення теми "Поведінка тварин"

1.Повтори § 43-49. 

2.Запиши у зошиті дату та тему уроку.

3 Перейди за посиланням "Виконай тестові завдання" та запиши відповіді на запитання ,виконане завдання надішли у електронний щоденник.

ВИКОНАЙ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Термін виконання  03.05.2023

Домашнє завдання : повторити§ 43-49 ,у зошиті  виконати тематичні тестові завдання та надіслати у електронний щоденник.

27/04/2023

Тема.Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення

І.Повтори  у підручнику §44, §49

ІІ. Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:опрацювати  у підручнику §44,§49,  переглянути навчальне відео

Підготуватись до тематичного  тестування ,повторити§43-48 та §49.

26/04/2023

Тема. Використання тваринами знарядь праці. Елементарна розумова діяльність

1. Уважно  опрацюй  у підручнику §49

2. ПЕРЕГЛЯНЬ НАВЧАЛЬНЕ ВІДЕО

Домашнє завдання:опрацюй  у підручнику §49  переглянь навчальне відео

Підготуйся до тестування ,повтори§43-48 та §49.

20/04/2023

Тема.   Комунікація        тварин.

1. Повтори    у підручнику §47

2. Цікаво знати

3. Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:повторити §  47,переглянути навчальне відео

19/04/2023

Тема. Дослідження міграцій тварин.

 Доброго дня.Запиши у зошит з біології дату та тему уроку. 

Ти вже знаєш як подорожують тварини ,  як вони повертаються додому. 

Виконай власне  дослідження про  міграцію однієї із запропонованих тварин :вугор європейський,олень північний,лелека білий,зелена черепаха,соловей,лосось, осетр європейський, севрюга,  гагара чорновола , пелікан рожевий,бугай водяний,нетопир - карлик,

вечірниця  велетенська, тюлень-монах.

Дослідження  виконай за планом:

1.Назва тварини

2.Де поширена.

3.Причини міграцій.

4.Куди мігрує тварина,

5.Період міграції

6.Заходи та рекомендації охорони тварини

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАПИШИ У ЗОШИТ , ЗА БАЖАННЯМ ЗРОБИ  ПРЕЗЕНТАЦІЮ. Виконане дослідження НАДІШЛИ у електронний щоденник .

Термін виконання до 21/04/2023

Домашнє завдання:повторити § 45,виконати дослідження з теми "Міграції тварин" до 21/04/2023

13/04/2023

Тема.Повторення теми "Поведінка тварин"

Повтори §43-47 та виконай тестові завдання до 18/04/2023

 

Домашнє завдання:повторити §43 - §47,виконати  тестові завдання.  

7Б   12/04/2023

7А  10/04/2023

Тема. Соціальна поведінка тварин.

  Типи угруповань тварин за К. Лоренцем. Ієрархія у групі.

1. Уважно прочитай у підручнику §47-48 ,повтори §44 та §46  

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:опрацювати§47-48 ,повторити §44 та §46  ,переглянути навчальне відео

06/04/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу 

7А  - Ідентифікатор конференції: 776 8139 4632   Код доступу: 2

Тема.Форми поведінки тварин

1.Уважно прочитай   у підручнику § 46

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:опрацювати    §46,переглянути навчальне відео

7Б  05/04/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу 

7Б -  08.50     Ідентифікатор конференції: 776 8139 4632  Код доступу: 2

7А  03/04/2023

Тема.Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин.

1.Уважно прочитай   у підручнику § 45

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:опрацювати    §45,повторити §43,44

23/03/2023

Тема.Лабораторне дослідження 5. Спостереження за поведінкою тварин.      Поведінка тварин, методи її вивчення. Вроджена і набута поведінка.

Доброго дня ! 

У робочому зошиті  з біології запиши  дату та тему  уроку.

І. Уважно прочитай   у підручнику §43,44:

 1. Випиши та запам’ятай  контрольні поняття: етологія, поведінка, подразливість, рефлекси, інстинкт , імпритинг.

ІІ.  Переглянь  уважно навчальне відео відео  

«Поведінка тварин, методи її вивчення. Вроджена і набута  поведінка» 

ІІІ. Виконай у зошиті  Лабораторне дослідження 5 :

 (у підручнику ст. 214)

Тема . Спостереження за поведінкою тварин

Мета: Навчитись визначати поведінку тварин (на прикладі риби); встановити риси пристосування риби до водного способу життя.

І. Переглянь уважно відео та виконай 

Лабораторне дослідження 5 :  (у підручнику ст. 214)

Відео для перегляду

1. риба короп

2.  риба клоун
3.  риба мандарин
4.  риба хірург
5. органи дихання риб
 Запиши   висновок  лабораторного дослідження. 

Виконану роботу надішли у електронний щоденник

Домашнє завдання:опрацювати    §43,44, виписати та запам’ятати  контрольні поняття: етологія, поведінка, подразливість, рефлекси, інстинкт , імпритинг.  Виконати у зошиті  Лабораторне дослідження 5 :

7 Б    22/03/2023

7А     20/03/2023 

Тема.Узагальнення вивченого з теми 

  «Процеси життєдіяльності тварин»

Доброго дня. 

1.Переглянь навчальне відео

2. За допомогою підручника §31 - 41 та конспектів у зошиті   повтори основні процеси життєдіяльності тварин та системи органів що забезпечують  процеси життєдіяльності тварин.

3.Виконай тематичні тестові завдання до 23/03/2023

 

16/03/2023

Тема.Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). 

           Періоди та тривалість життя тварин

І. Опрацюй §  41,42

ІІ. Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:опрацювати    §41,42,повторити§ 40, переглянути навчальне відео

13/03/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7Б -  08.50     Ідентифікатор конференції: 712 3135 8882  Код доступу: 2

Тема. Розмноження та його значення.  Форми розмноження тварин. Статеві клітини та запліднення

І.  Опрацюй  §  40

ІІ. Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:опрацювати    § 40, переглянути навчальне відео

09.03.2023

                  Практична робота 6.

 Тема . Порівняння будови головного мозку хребетних тварин

1.Використовуючи відео ,підручник §38   , додатковий матеріал  та  презентацію виконайте в зошиті  практичну роботу  № 6  у підручнику   ст. 220 запишіть висновок практичної роботи. Виконане завдання  надішліть у електронний щоденник.

Домашнє завдання:повторити  § 38,виконати практичну роботу,

повторити § 39 переглянути навчальне відео,додатковий матеріал,презентацію.

06/03/2023

Тема.Нервова система, її значення і розвиток у різних тварин

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7Б - Ідентифікатор конференції: 717 3932 5498  Код доступу: 2

Переглянь навчальне  відео

Домашнє завдання:Уважно  опрацювати у навчальному підручнику § 38,

повторити § 39 переглянути навчальне відео.

02/03/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7А - Ідентифікатор конференції: 768 5851 5241 Код доступу: 3

Тема.Органи чуття їх значення.

І.Опрацюй у підручнику  § 39

ІІ. Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання: Уважно  опрацювати у навчальному підручнику § 39,переглянути навчальне відео

27/02/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7Б - Ідентифікатор конференції: 787 5436 1708    Код доступу: 2

Тема.Покриви тіла тварин, їх різноманітність та функції.

             Лабораторне дослідження : особливості покривів тіла тварин.

1. Уважно  опрацюй   у навчальному підручнику § 37

2.Використовуючи підручник ст. 212, виконай лабораторне дослідження №3,

виконання роботи  запиши у зошит та надішли у електронний щоденник.

3. Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання: Уважно  опрацювати у навчальному підручнику § 37,виконати лабораторне дослідження №3 ст. 212,виконання записати у зошит та надіслати у електронний щоденник. Переглянути навчальне відео.

23/02/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7 А -Ідентифікатор конференції:  761 1868 7280  Код доступу: 3

21/02/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7 Б -Ідентифікатор конференції:  781 9078 8747  Код доступу: 2

Тема.Опора і рух. Види скелета. Значення опорно-рухової системи. 

             Два типи симетрії як відображення способу життя. 

             Способи пересування тварин

Практична робота . Порівняння будови скелетів хребетних тварин.

1.Уважно  прочитай  у навчальному підручнику § 35 та § 36

2.Переглянь навчальне відео

3.Використовуючи дані таблиці та у навчальному підручнику § 35 та § 36 виконай практичну роботу. Термін виконання до 26/02/2023

Запитання до практичної роботи № 5. 

Дані таблиці. 

Порівняння будови скелетів хребетних тварин

План	Риби	Амфібії	Рептилії	Птахи	Ссавці
Скелет голови (череп)	Кістки нерухомо з’єднані між собою. Рухливо сполучається нижня щелепа. Є зяброві дуги	Череп хрящовий	Череп кістковий	Кістки черепа зростаються між собою. Має великий об’єм мозкової коробки, великі очні западини	Череп має мозковий відділ, що складається із кісток, які зростаються, лицевий відділ (щелепи)
Скелет тулуба (хребет)	Два відділи: тулубовий, хвостовий. Тулубові хребці несуть ребра	Відділи: шийний, тулубовий, крижовий, хвостовий. Шийний хребець один. Ребер немає	Відділи (5): шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий. Шийний відділ забезпечує рухомість голови. Ребра добре розвинені. Є грудна клітка — грудні хребці, ребра, грудна кістка	Відділи (5): шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий. Шийний відділ має велику кількість хребців (11-25). Хребці грудного, поперекового, крижового відділів сполучені нерухомо (міцна основа). Ребра розвинені. Є грудна клітка — грудні хребці, ребра, грудина має кіль	Відділи (5): шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий. Шийний відділ (7 хребців) забезпечує рухомість голови. Ребра добре розвинені. Є грудна клітка — грудні хребці, ребра, грудна кістка
Скелет кінцівок	Парні плавці (грудні, черевні) представлені кістковими променями	Передні — кістки плеча, передпліччя, п’ясті. Задні — кістки стегна, гомілки, стопи. Кінцівки закінчуються пальцями (5)	Передні — плечова кістка, ліктьова та променева кістки, п’ясть. Задні — стегнова кістка, гомілка, стопа. Кінцівки закінчуються пальцями (5)	Кінцівки — крила. Передні — плечова кістка, ліктьова та променева кістки, п’ясть має три пальця. Задні — стегнова кістка, гомілка, стопа. Кістки стопи зростаються та утворюють цівку. Кінцівки закінчуються пальцями	Передні — плечова кістка, ліктьова та променева кістки, кістки п’ясті. Задні — стегнова кістка, мала і велика гомілкові, кістки стопи. Кінцівки закінчуються пальцями (5)
Скелет поясів кінцівок	До кісток приєднуються м’язи	Пояс передніх кінцівок — лопатки (2), воронячі кістки (2), ключиці (2). Пояс задніх кінцівок — три пари зрослих між собою кісток тазу	Пояс передніх кінцівок — лопатки (2), ключиці (2). Пояс задніх кінцівок — три пари зрослих між собою кісток тазу	Пояс передніх кінцівок — лопатки (2), ключиці (2) зрослися між собою та утворили вилку Пояс задніх кінцівок — три пари зрослих між собою кісток тазу
Спосіб пересування	Риби плавають. Рухи забезпечують плавці: хвостовий — активний поступовий рух, парні (черевні, грудні) — повільний рух	Забезпечують пересування стрибками. Тварини можуть плавати завдяки перетинкам між пальцями задніх кінцівок	Під час пересування тіло плазує по субстрату. Крокодили, змії можуть плавати уводі	Основний спосіб пересування — політ. Скелет характеризується легкістю — кістки мають порожнини, заповнені повітрям. Скелет міцний — зростання кісток.	Різні способи пересування - бігають, стрибають, літають (наземне середовище), риють нори у ґрунті (ґрунт), плавають та пірнають (водне середовище)

Висновки. 1. Всі хребетні тварини мають внутрішній скелет, який має загальний план будови — скелет голови (череп), скелет тулуба (хребет), скелет кінцівок, скелет поясів кінцівок. 2. Скелет виконує захисну функцію, слугує місцем прикріплення м’язів, які забезпечують рухи тварин. 3. Особливості будови скелетів хребетних тварин забезпечують певні способи пересування цих тварин у просторі.

Домашнє завдання:Уважно  прочитати у навчальному підручнику § 35 та § 36,виконати практичну робот.Переглянути навчальне відео.

20/02/2023

Повтори  §31- 34. Виконай  тестові   завдання

Термін виконання тестових  завдань  22.02.2023

Тестові завдання

16/02/2023

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7 А -Ідентифікатор конференції:  743 0115 5627  Код доступу: 3

Тема.Виділення, його значення для організму.

   Органи виділення тварин. Різноманітність органів виділення

1. Уважно  прочитай § 34

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:уважно  прочитай § 34,переглянь навчальне відео.Повтори §31- 33

Підготуйся до тестування.

13/02/2024

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

7 Б - Ідентифікатор конференції: 795 7445 3042     Код доступу: 2

Тема.   Практична робота 4.

  Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин

1.Повтори у навчальному підручнику § 33.

2.Уважно переглянь навчальне відео ,у робочому зошиті  з біології виконай практичну роботу,пояснення до якої дається у навчальному відео.

Запиши  висновок, у якому напиши відповідь на запитання.:

 - Як пов’язані особливості будови кровоносної системи й рівень 

обміну речовин (гомойотермність чи пойкілотермність)?

Зверни  увагу !!! Практичну роботу потрібно виконати  до 16.02.2023

Відповіді на запитання  діти дистанційної групи  прикріпити до електронного щоденника .Діти ,що навчаються на змішаній формі навчання, відповіді будуть перевірятись під час очного навчання 16.02.2023

Домашнє завдання:

 Повторити § 33,переглянути навчальне відео ,виконати практичну роботу.

09/09/2023

Тема.Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції

Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу

початок 09.40   Ідентифікатор конференції: 733 9642 9862 Код доступу: 3

1.Опрацювати § 33,повтори §32

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:

 Опрацювати § 32,переглянути навчальне відео ,повторити § 33

06/02/2023

Посилання на онлайн урок ,згідно  з  розкладом 

7 Б клас Початок 08:50

Ідентифікатор конференції: 733 9642 9862   Код доступу: 2

Тема.Дихання та газообмін у тварин. 

             Значення процесів дихання для вивільнення енергії в клітині.

            Органи дихання (газообміну), їх різноманітність та функції.

І.   Опрацювати § 32,

ІІ. Переглянути навчальне відео та  запиши у зошит відповіді на запитання:

▬ що таке дихання

▬ які є етапи дихання

▬ яке значення має дихання

▬ на які групи поділяються організми за способами дихання

▬ які є типи  зовнішнього дихання

Зверніть увагу !!!Відповіді на запитання  діти дистанційної групи надсилають на електронну адресу,діти що навчаються на змішаній формі навчання відповіді будуть перевірятись під час очного навчання

Домашнє завдання:

 Опрацювати § 32,переглянути навчальне відео та  записати у зошит відповіді на запитання:

▬ що таке дихання

▬ які є етапи дихання

▬ яке значення має дихання

▬ на які групи поділяються організми за способами дихання

▬ які є типи  зовнішнього дихання

02/02/2023

Тема.Різноманітність травних систем тварин.

1.Повтори  у підручнику §31

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання: повторити  у підручнику §31, переглянути  навчальне відео.

Повторити  тему ""Ссавці"§ 27,28,29,30 та виконати тестові завдання

Тестові завдання

30.01.2023

Тема.Особливості обміну речовин гетеротрофного організму.

              Живлення і травлення.

І.Опрацюй у підручнику §31

ІІ. Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання: опрацювати у підручнику §31, переглянути  навчальне відео.

Повторити  тему ""Ссавці"§ 27,28,29,30.,підготуватись до тестування.

26.01.2023

Тема.Різноманітність Ссавців.

1.Повтори § 27,28,29,30.

2.Уважно прочитай навчальну інформація

Ссавці діляться на два підкласи.
 
Підклас Першозвірі (Клоачні, або Яйцекладні): представники — качкодзьоб і єхидна.
 
Підклас Справжні звірі ділиться на інфракласи: Сумчасті (кенгуру, сумчасті вовки, сумчасті ведмеді, тощо) і Плацентарні, або Вищі звірі.
 

Підклас Першозвері (Клоачні, або Яйцекладні)

Тварини цього підкласу збереглися в Австралії та на прилеглих до неї островах. Єдиний ряд Першозвірів — Однопрохідні. Він включає два сімейства — Качкодзьобові (1 вид) і Єхиднові (5 видів).
 

Єхидна

  

Качкодзьоб

Один з представників сучасних першозвірів — качкодзьоб живе у спокійних водоймах. Його тіло вкрите густою шерстю, яке майже не намокає у воді. Він має сплощений хвіст і дзьоб, що нагадує дзьоб качки.
 
Харчується він водними молюсками, рачками, личинками комах. Гніздо влаштовує у норі. Зазвичай самка відкладає у гніздо пару яєць, покритих м'якою рогоподібною оболонкою. Через 10 діб насиджування з яєць на світ вилуплюються голі й сліпі дитинчата. Вони натискають дзьобами на молочні залози матері, яка лежить на спині, і злизують густе молоко, що виділяється на шерсть.
 
Інший сучасний представник Першозвірів — єхидна. Це сухопутна тварина, яке живе у заростях чагарників і ховається у норах. Харчується єхидна мурахами, термітами та іншими комахами, витягуючи їх із землі за допомогою довгого липкого язика.
 
Тіло єхидни покрито голками і жорсткої шерстю. Єдине яйце самка виношує у шкірястій сумці на череві. Дитинча, яке з'являється, залишається у сумці близько двох місяців (поки на його тілі не з'являться голки), харчуючись материнським молоком.
 

 
Відмінні особливості Першозвірів:

• Першозвірі, як Плазуни, мають клоаку (звідси і назва «Клоачні»).
• Температура тіла цих тварин є невисокою (до +30 ° C) і в залежності від температури довкілля може підніматися або опускатися на п'ять-шість градусів.

Ознаки, що дозволяють віднести Першозвірів до Ссавців:

• тіло Першозвірів вкрите волоссям або голками.
• Дитинчат Першозвірі, як і всі Ссавці, вигодовують молоком.

Підклас Справжні звірі

Підклас Справжні звірі, або Живородні, включає Сумчастих і Плацентарних ссавців.

Сумчасті ссавці

Сумчасті ссавці народжують недорозвинених дитинчат і доношують їх у сумці (звідси і назва «Сумчасті»).
 
До сумчастих належать сумчасті ведмеді, кенгуру, сумчасті білки, сумчасті кроти, кенгурові щури. Тварини цього ряду поширені в основному в Австралії і на при леглих до неї островах. З сумчастих, що мешкають в Америці, найбільш відомим є північноамериканський опосум.
 
Плацента у сумчастих не утворюється або розвинена слабо. Через це розвиток зародка триває недовго, і дитинча народжується дуже слабким, голим, сліпим і маленьким (ростом усього 1,5 — 3 см). Новонароджений переповзає у сумку матері, захоплює ротом сосок і «повисає» на ньому. Він настільки слабкий, що не може смоктати, і самка впорскує у його рот молоко шляхом скорочення особливих м'язів. Поступово дитинча починає виходити з сумки, але, зголоднівши або у разі небезпеки, знову забирається у неї.
 

Плацентарні ссавці (Вищі звірі)

У вищих звірів добре розвинена плацента — орган, який формується під час вагітності і забезпечує надходження поживних речовин і кисню з крові самки до зародка. Завдяки цьому дитинчата народжуються зазвичай більш розвиненими, ніж у сумчастих.
 
Температура тіла у дорослих плацентарних ссавців є постійною.
 
Справжніх звірів відрізняє хороший розвиток кори великих півкуль переднього мозку і органів чуття. Це допомагає їм орієнтуватися у навколишньому середовищі, пристосовуватися до її змін, рятуватися від ворогів, добувати їжу і піклуватися про потомство.
 
До цієї групи належать більшість сучасних ссавців.
 
Основні ряди Плацентарних ссавців:

• Комахоїдні;
• Рукокрилі;
• Ластоноги;
• Китоподібні;
• Хоботні;
• Непарнокопитні;
• Парнокопитні;
• Гризуни;
• Зайцеподібні;
• Хижі;
• Примати.

Плацентарні ссавці (Вищі звірі)

Важливою систематичною ознакою тварин служать зуби (їх число і форма).

  

Ряд Комахоїдні (кріт, землерийка, їжак, хохуля) об'єднує найбільш примітивних плацентарних звірів. Мозок їх відносно малий, кора гладка, без звивин. У комахоїдних велика кількість слабо диференційованих зубів. Морда витягнута в довгий рухливий хоботок. Розміри тіла середні і дрібні. Харчуються комахами і їх личинками.
 
Ряд Рукокрилі (кажани, крилани) — числена група літаючих ссавців, поширених всюди, крім Арктики і Антарктиди. Літають Рукокрилі завдяки наявності шкірястих перетинок, натягнутих між довгими пальцями передніх кінцівок, боками тіла, задніми кінцівками і хвостом. Як і птахи, на грудині вони мають кіль, до якого прикріплюються потужні грудні м'язи, що приводять крила в рух.
 
Ведуть сутінковий або нічний спосіб життя, орієнтуючись у повітряному просторі за допомогою звукової локації. У більшості випадків приносять користь, поїдаючи шкідливих комах (кажани), деякі харчуються кров'ю тварин. Будова зубів рукокрилих схожа з будовою зубів у комахоїдних (є всі три види зубів — різці, ікла і корінні, але є велика різноманітність в їх числі і формі).
 
Ряд Ластоногі включає 30 видів (тюлені, морські котики, моржі). Більшу частину життя вони проводять у воді, а на сушу або лід виходять для розмноження і линьки. Завдяки обтічній формі тіла, укороченим і видозміненим на ласти кінцівкам, а також великим підшкірним жировим відкладенням ластоногі добре пристосовані до життя у водному середовищі (розмножуються на суходолі). Харчуються в основному рибою. Є цінними об'єктами промислу і дають жир, шкіру, м'ясо, хутро.

  

Ряд Китоподібні включає 80 видів. Це виключно водні ссавці, мають рибоподібну форму тіла з горизонтально розташованим хвостовим плавцем. Передні кінцівки перетворені на ласти, задні відсутні. Не мають хутрового покриву і вушних раковин. Підшкірний шар жиру досягає 50 см. Питома вага великих китоподібних близька до питомої ваги води.
 
Зубаті кити (дельфіни, кашалоти) харчуються рибою і мають велике число зубів однакової будови. У беззубих вусатих китів (синій кит) на місці зубів — розвинений цідильний апарат у вигляді рогових пластин (китовий вус), що розташовуються з боків піднебіння та звисають у ротову порожнину, за допомогою яких вони відціджують планктон (щодоби синій кит (маса 150 т, довжина 33 м) поїдає 4 — 5 т планктону).

 

Ряд Хоботні (слони) мають дуже великі розміри тіла, масивну статуру, великі вуха, товсту шкіру. Від інших тварин їх відрізняє наявність хобота, який утворюють зрощені ніс і верхня губа. Різці у цих ссавців добре розвинені та видозмінені на бивні.

 

Ряд Непарнокопитні включає 16 видів (коні, носороги, віслюки, зебри). Ці тварини (травоїдні) мають непарну кількість пальців у рогових чохлах (найчастіше один, третій) та великі розміри тіла.

 

Ряд Парнокопитних включає 170 видів. До них належать копитні ссавці з однаково сильно розвиненими третім і четвертим пальцями. Перший палець відсутній, другий і п'ятий — розвинені слабо або повністю відсутні.

 

Розрізняють нежуйних і жуйних парнокопитних.
 
У нежуйних (свині, бегемоти) шлунок простий, і їжу для повторного пережовування вони не відригують.
 
Жуйні парнокопитні (корови, вівці, кози, олені, верблюди, лосі, антилопи, жирафи та інші) мають складний шлунок, що складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки і сичуга. У рубець потрапляє маса грубих, не подрібнених зубами рослинних кормів, де вони піддаються бродінню під впливом діяльності бактерій і інфузорій. З рубця їжа переходить у сітку, звідки шляхом відрижки потрапляє у рот для повторного пережовування. Змішана зі слиною напіврідка маса проковтується і попадає у книжку, а звідти — у сичуг (справжній шлунок), де обробляється кислим шлунковим соком, який перетравлю білкову частину кормів.
 
До цього ряду належать всі (крім яка і буйвола) породи великої рогатої худоби, що розводяться. Вони виведені від декількох видів диких биків. Одним з них був тур, широко поширений в Європі і Азії і зниклий 350 років тому. Розведення і селекція худоби йшли у напрямку створення робочих, молочних, м'ясних та м'ясо-молочних порід.
 

Ряд Гризуни (миші, полівки, щури, білки, ховрахи, бабаки, бобри, ондатри, нутрії, хом'яки, тушканчики) — найчисленніший серед ссавців (близько 2 тис. видів). Це здебільшого дрібні тварини. Для них характерна відсутність іклів, сильно розвинені різці та плоска жувальна поверхня корінних зубів. Різці, а у багатьох і корінні зуби, у них не мають коренів і ростуть усе життя. Між різцями і корінними зубами широкий простір, позбавлений зубів.
 
Деякі гризуни мають промислове значення, наприклад, білка, ондатра, бобер, нутрія та інші. Багато видів гризунів (миші, полівки, щури) є шкідниками сільського господарства і переносниками ряду небезпечних захворювань людини і домашніх тварин (чуми, туляремії, кліщового поворотного тифу, енцефаліту та ін.).
 
Ряд Зайцеподібні (зайці, кролики). Основна схожість Зайцеподібних і Гризунів полягає у тому, що у них відсутні ікла, а різці і корінні зуби відокремлені широким, позбавленим зубів простором. Від Гризунів Зайцеподібні відрізняються тим, що у верхній щелепі у них не одна, а дві пари різців. Друга пара різців у Зайцеподібних розвинена гірше і розташовується позаду основної пари. Ці тварини є джерелом хутра і дієтичного м'яса для людини.
 
Ряд Хижі в основному м'ясоїдні, рідше — всеїдні тварини. У Хижих різці малі, ікла завжди добре розвинені, корінні горбкуваті зуби з гострими ріжучими вершинами. У хижаків добре розвинена мускулатура, великий розвинений головний мозок.
 
Головні сімейства Хижих:

• псові (песець, лисиця, вовк, собака);
• куницеві (соболь, горностай, тхір, куниця, борсук, видра);
• котячі (лев, тигр, рись, леопард, дикі і домашні кішки);
• ведмежі (бурий і білий ведмеді).

Багато видів є об'єктами хутрового промислу або розводяться на звіриних фермах (американська норка, соболь, блакитний песець, сріблясто-чорна лисиця). Чисельність найбільш небезпечних хижаків (вовки) регулюється людиною.

Ряд Примати (або Мавпи — горила, орангутанг, шимпанзе) включає 190 видів. Головний мозок у Приматів порівняно великих розмірів. Півкулі переднього мозку дуже великі, мають численні звивини. Живуть на деревах, є соціальними тваринами, всеїдні, мають розвинені кінцівки (п'ятипалі, хапальні), на кінчиках пальців — нігтьові пластини.

Домашнє завдання :

Уважно прочитати навчальну інформацію, повторити § 27,28,29,30.

23.01.2023 щасливої

Тема.        Практична робота №3. 

Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

Мета: з’ясувати особливості будови хребетних тварин у зв’язку з існуванням у різних умовах.

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження:фото-, відеофрагменти, малюнки.

 хребетних тварин, фото-, відеофрагменти, малюнки.

Доброго дня .Сьогодні ми продовжимо вивчати представників  хребетних тварин,узагальнимо їх ознаки  виконавши практичну роботу.

Завдання:

1.У зошиті запиши  дату ,тему уроку.

2.Запиши мету та обладнання.

3.Уважно переглянь навчальне відео та виконай завдання практичної роботи №3 ,які пропонуються у навчальному відео.

4.У навчальному підручнику використовуй  інформацію та малюнки з § 27,28,29,30.

5.Виконану роботу надішли на електронну адресу,за бажанням принеси на перевірку  зошит з виконаною роботою у школу.

6.Завдання потрібно виконати до 26.01.2023 .

Домашнє завдання:виконати практичну роботу до 26.01.2023,

у підручнику опрацювати § 27,28,29,30

26/12/2022

Тема.Загальна характеристика класу Ссавці

1. У  підручнику уважно прочитай  § 26.

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання:уважно прочитай  § 26.Переглянь навчальне відео.

22/12/2022

Тема.Тематична атестація з теми . «Тип Хордові:риби,земноводні, плазуни,птахи »

Повтори ознаки  риб,земноводних, плазунів,птахів та  виконай тестові завдання

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Домашнє завдання виконати тестові завданя

19/12/2022

Тема.

Розмаїтість птахів. Роль птахів у екосистемах, їхнє значення для людини

1.Уважно прочитай  у підручнику §25 ,повтори §24.

2.Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання :підготуватись до тематично тестування з теми "Різноманітність тварин",повтори ознаки  риб,земноводних,плазунів,птахів.

15/12/2022

Тема Практична роботи:2.

Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів.

Доброго дня.Уважно опрацюй § 24,  та виконай практичну роботу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Домашнє завдання  опрацювати § 24,  та виконай практичну роботу.Повторити § 23.

12/12/2022

Тема.Розмноження ,ріст та розвиток птахів .

           Виводкові та нагніздні птахи

Всі птахи піклуються про потомство: знаходять для нього корм, зігрівають, захищають від хижаків і навчають літати пташенят.

Залежно від способів вирощування, охорони потомства і навчання пташенят птахи діляться на виводкових і гніздових.
Качки, лебеді, кури охороняють і навчають своїх пташенят, які народжуються з відкритими очима і покритими пухом. Такі пташенята називаються виводковими. Вони досить самостійні — можуть слідувати за батьками і знаходити корм.
 

 
У голубів, ластівок, стрижів, горобців і багатьох інших птахів пташенята народжуються голими, сліпими, безпомічними. Батьки вигодовують їх у своїх гніздах, тому такі пташенята називаються гніздовими.
 

Сезонні явища у житті птахів

У житті птахів виділяють два періоди.
 
Гніздовий період: 

• створення пар;
• будівництво гнізда;
• відкладання яєць;
• насиджування яєць;
• вигодовування пташенят;
• навчання пташенят польоту.

Після гніздовий період: 

• линька і накопичення жиру;
• збір у зграї і переміщення на невеликі відстані у пошуках їжі;
• збільшення тривалості переміщень (міграцій), перетворення їх на кочівлі або перельоти.

За характером міграцій птахи поділяються на осілих, кочових і перелітних.

Осілі птахи (горобці, голуби, сороки, сичі, сойки, дятли, синички, тощо) не летять далеко від місць своїх гніздівель. Їх переміщення пов'язані з пошуками корму на ближніх територіях.
 

Горобець

 

Голуб

 

Сорока
 
Кочові птахи (снігурі, сови, граки) залишають місця своїх гніздувань і часто далеко відлітають від них.

 

                                                                     Снігур                                                  Сова

 
Перелітні птахи (лелеки, журавлі, жайворонки) зазвичай летять від місць гніздування на десятки тисяч кілометрів у південні країни.

 

Лелека

  

Жайворонок

Переглянь навчальне відео

Основна причина перельотів птахів — зниження кормових запасів.
Сигналом до початку перельотів служить скорочення довжини світлового дня.

Домашнє завдання

повторити  § 23 ,уважно прочитати навчальну інформацію,переглянь навчальне відео

08/12/2022

ТЕМА. Внутрішня будова й особливості життєдіяльності птахів. 

               Розмноження й розвиток птахів.  

1.У підручнику повторити  § 23

2.Уважно прочитати навчальну інформацію

Навчальна інформація

Скелет і м'язи — складові частини опорно-рухової системи.

Скелет є опорою для тіла і органів руху, захищає найважливіші органи. За рахунок роботи м'язів здійснюється рух.

Скелет розділяється на 4 відділи:

• скелет голови (череп);
• скелет тулуба;
• скелет поясів кінцівок;
• скелет вільних кінцівок.

Скелет птаха має важливі особливості, пов'язані з польотом і пересуванням на нижніх (задніх) кінцівках.
 
Кістки у птахів порожнисті трубчасті або губчасті, заповнені всередині повітрям, що знижує масу птиці. Міцність кісток надають наявні всередині перегородки.

 

Скелет голови (череп)

Череп легкий, складається з черепної коробки і щелеп.
 

 
Черепна коробка утворена зрощеними кістками.
Щелепи позбавлені зубів і покриті роговим чохлом — дзьобом.

Скелет тулуба

Скелет тулуба утворений хребтом і грудною кліткою.
Хребет поділяється на п'ять відділів:

• шийний (від 11 до 25 хребців);
• грудний (від 3 до 10 хребців);
• поперековий;
• крижовий;
• хвостовий (від 6 до 9 хребців, що закінчуються куприковою кісткою).

Поперекові хребці повністю зростаються між собою, з крижовий хребцями, тазовими кістками і частиною хвостових хребців, утворюючи складні крижі.
 
Куприк служить основою для прикріплення рульового пір'я.
 
Грудна клітка складається з грудних хребців (1), ребер (2), грудини (3) (на малюнку вони показані цифрами, зазначеними в дужках):
 

 
Грудина (3) має вертикальний виріст — кіль (4), до якого кріпляться м'язи, що приводять у рух крила. У нелітаючих птахів кіль відсутній.
До країв грудини прикріплюються грудні ребра (2).

Скелет поясів кінцівок

Пояс верхніх кінцівок (плечовий пояс):

• парні лопатки;
• парні воронячі кістки;
• парні ключиці (зростися, вони утворюють «вилочку», яка пом'якшує рухи при помахах крил).

 
Пояс задніх кінцівок: утворений парними тазовими кістками, які зрослися з поперековим і крижовим відділами хребта.

Скелет вільних кінцівок

Скелет верхньої (передньої) кінцівки — крила:
 

• плече (плечова кістка);
• передпліччя (ліктьова і променева кістки);
• кістки кисті (кисть видозмінена: кістки п'ястка зрослися; число пальців скоротилося до 3-х).

  

Скелет задньої кінцівки:

• стегно (стегнова кістка);
• гомілка (велика і мала гомілкові кістки);
• кістки стопи (цівка і фаланги 4-х пальців).

Цівка (зрощені дрібні кісточки стопи) — пристосування для приземлення у птахів.
Птахи ходять, спираючись тільки на пальці ніг.

 

М'язи

Мускулатура у птахів добре розвинена. Особливо добре розвинені м'язи, необхідні для польоту (їхня вага становить половину загальної ваги птаха): великі грудні м'язи(вони опускають крило) і підключичні м'язи (вони піднімають крило).
 

 
Опускання крил у польоті вимагає від птиці більшого зусилля, ніж підйом. Тому м'язи, які опускають крила, є набагато більшими, ніж м'язи, що піднімають їх.

Зверни увагу!

Пристосування скелета птахів до польоту:

• кістки тонкі з повітряними порожнинами;
• зрощення кісток черепа, перетворення щелеп на дзьоб (відсутність зубів);
• перетворення передніх кінцівок в крила;
• зрощення ключиць з утворенням «вилочки», яка пом'якшує рухи при помахах крил;
• поява на грудині виросту — кіля (до якого кріпляться м'язи, що приводять у рух крила);
• зрощення поперекових, крижових і хвостових хребців і кісток тазового пояса (опора в польоті);
• кістки передплесна і плесна зрослися у цівку (пристосування для «м'якого» приземлення).

Травна система

Травна система птахів, так само як і інших хребетних тварин, представлена ​​травним трактом і залозами.

 
 

Травний тракт:
Рот — глотка — стравохід — зоб (у зерноїдних птахів) — шлунок (залозистий і м'язистий відділи) — кишечник (тонка і пряма кишка) — клоака.

Травні залози — виділяють речовини (ферменти), необхідні для перетравлення їжі:

• слинні залози — виділяють слину;
• печінка — виділяє жовч;
• підшлункова залоза — виділяє панкреатичний сік.

• Травна система починається дзьобом. Дзьоб обмежує ротову порожнину. У ротовій порожнині є язик. Зуби відсутні.
  Їжа проходить глотку, потім потрапляє у стравохід. У багатьох птахів стравохід має розширення — воло, де відбувається накопичення і розм'якшення їжі.
  Шлунок ділиться на залозистий і м'язовий відділи. У залозистому відділі шлунка їжа перетравлюється під дією ферментів, у м'язовому — перетирається стінками шлунка і дрібними камінчиками, проковтнутими птахом.
  Зі шлунка їжа потрапляє у тонку кишку, де обробляється травними ферментами печінки і підшлункової залози. Товста кишка — це коротка пряма трубка, яка веде з тонкого кишечника у клоаку. 
  
  Зверни увагу!

  Особливості будови травної системи (відсутність зубів, попередня обробка їжі у волі, будова шлунку, коротка пряма кишка) — це пристосування для полегшення маси тіла птиці (що важливо для польоту).
  Кровоносна система
  Кровоносна система замкнута, складається з чотирикамерного серця і судин.  Птахи мають два кола кровообігу.
  Серце птахів має повну перегородку і складається з 4-х камер: двох передсердь і двох шлуночків. Дуга аорти — тільки права (ліва скорочена).
  У серці кров не змішується, вона повністю розділена на венозну (у правій частині серця) і артеріальну (у лівій частині серця).

 
Під час руху по тілу кров проходить два кола:
Велике коло — від лівого шлуночка серця по всьому тілу до правого передсердя.
Мале (легеневе) коло — від правого шлуночка серця через легені до лівого передсердя.
 

Обмін речовин

У птахів високий рівень обміну речовин.
За рахунок повного поділу артеріальної і венозної крові до всіх органів тіла надходить багата киснем кров, що сприяє збереженню постійної високої температури тіла (41 — 42 °С), тому Птахи — теплокровні тварини.

Теплокровні тварини — це тварини з постійною температурою тіла, яка не залежить від температури навколишнього середовища.

Видільна система

Органи виділення представлені двома тазовими нирками. Від нирок відходять сечоводи, що відкриваються у клоаку. Сечового міхура немає (пристосування до полегшення ваги тіла). Продукт виділення — сечова кислота.
 

 

Нервова система

Нервова система птахів розвинена добре. Збільшується головний мозок і його маса. Розвиваються зорові горби середнього мозку і мозочок.
Розвиток мозочка пов'язано зі складною координацією рухів.
 

Органи чуття

Добре розвинені органи зору і слуху.

 
 
Очі великі, мають дві шкіряні повіки і мигальну прозору перетинку.
Зір у птахів кольоровий, у більшості випадків монокулярний. У сов зір — бінокулярний.
 

 
Птахи мають високу гостроту зору, оскільки у них спостерігається подвійна акомодація — зміна кривизни кришталика і зміна відстані між кришталиком і сітківкою.
 
Птахи добре чують. Слуховий отвір міститься ближче до потилиці і прихований пір'ям.
 

 
Органи слуху складаються з внутрішнього і середнього вуха з барабанною перетинкою. Слухова кісточка одна.
 
Органи нюху розвинені слабо. 

Дихальна система

Дихальна система утворена дихальними шляхами і легенями з повітряними мішками.

 
Повітря проходить через ніздрі у дихальні шляхи: носову порожнину, гортань, трахею, бронхи — і далі у легені і повітряні мішки.

Дихальні шляхи:

• носова порожнина;
• гортань (верхня і нижня (співоча), яка виконує функцію голосового апарату);
• трахея;
• бронхи.

Легені

Газообмін відбувається у розгалужених бронхіолах легень. Легені птахів відрізняються складною губчастою будовою.

 

Бронхи, заходячи у легені, багаторазово розгалужуються і закінчуються у порожнинах, а деякі, вийшовши з легень, розширюються, утворюючи повітряні мішки.

Повітряні мішки

Деякі бронхи закінчуються повітряними мішками, що заходять у порожнини між внутрішніми органами, у порожнини кісток, між м'язами.
 

 
Функції повітряних мішків: 

• беруть участь у диханні при польоті (подвійне дихання);
• забезпечують охолодження організму під час польоту;
• зменшують густину (і вагу) тіла.

Подвійне дихання

Коли птах знаходиться у стані спокою (не в польоті), дихання відбувається без участі повітряних мішків.
 
Під час польоту повітря, насичене киснем, проходить через легені птахів 2 рази — при вдиху і при видиху (при видиху воно переміщається у легені з повітряних мішків). Такий механізм дихання птахів називають подвійним диханням.

Зверни увагу!

Схема руху повітря при подвійному диханні птахів:
трахея — бронхи — задні повітряні мішки — легені (газообмін) — передні повітряні мішки — трахея — вихід повітря назовні.

Птахи — роздільностатеві тварини з вираженим статевим диморфізмом (самки відрізняються від самців).
 

 
Розмножуються птахи, відкладаючи яйця.
У самців розвиваються парні сім'яники.
У самок — один лівий яєчник (у ньому розвиваються яйцеклітини) і яйцепровід.
 
Запліднення у птахів внутрішнє і відбувається у яйцеводах самки.
 

 
Безпосередньо яйцем (яйцеклітиною) є жовток. Усі інші утворення продукуються яйцепроводом (запліднена яйцеклітина, просуваючись по яйцепроводу, покривається яєчними оболонками — білковою, волокнистою і шкаралупою).
 

 
У верхній частині жовтка міститься зародковий диск (з нього розвивається ембріон птаха).
 
Жовток містить увесь необхідний для розвитку зародка запас поживних речовин і води. Жовток підвішений на білкових нитках — халазах. Це охороняє зародок від поштовхів і орієнтує зародковий диск завжди наверх, що важливо для насиджування яєць.
 
Білок виконує захисну і поживну функції, забезпечуючи зародок водою. Зовні білок покритий двома тонкими пергаментоподібними білковими підшкаралупними оболонками, які на тупому кінці яйця дещо розходяться, утворюючи повітряну камеру.
 
Шкаралупа виконує функції захисту і газообміну. Газообмін можливий тільки завдяки пористості шкаралупи.
 
Після того як яйце буде відкладено, у ньому починається процес розвитку зародка.

 
Розвиток зародка вимагає підвищеної температури (приблизно 38 °С). Для цього птахи насиджують свої кладки яєць (висиджують пташенят). Яйця насиджує один з батьків або обоє по черзі. Насиджування яєць у різних видів займає різний час — від 11 до 85 діб.
 

 
Всі птахи піклуються про потомство: знаходять для нього корм, зігрівають, захищають від хижаків і навчають літати пташенят.

Залежно від способів вирощування, охорони потомства і навчання пташенят птахи діляться на виводкових і гніздових.
Качки, лебеді, кури охороняють і навчають своїх пташенят, які народжуються з відкритими очима і покритими пухом. Такі пташенята називаються виводковими. Вони досить самостійні — можуть слідувати за батьками і знаходити корм.
 

 
У голубів, ластівок, стрижів, горобців і багатьох інших птахів пташенята народжуються голими, сліпими, безпомічними. Батьки вигодовують їх у своїх гніздах, тому такі пташенята називаються гніздовими.
 

Сезонні явища у житті птахів

У житті птахів виділяють два періоди.
 
Гніздовий період: 

• створення пар;
• будівництво гнізда;
• відкладання яєць;
• насиджування яєць;
• вигодовування пташенят;
• навчання пташенят польоту.

Після гніздовий період: 

• линька і накопичення жиру;
• збір у зграї і переміщення на невеликі відстані у пошуках їжі;
• збільшення тривалості переміщень (міграцій), перетворення їх на кочівлі або перельоти.

За характером міграцій птахи поділяються на осілих, кочових і перелітних.

Осілі птахи (горобці, голуби, сороки, сичі, сойки, дятли, синички, тощо) не летять далеко від місць своїх гніздівель. Їх переміщення пов'язані з пошуками корму на ближніх територіях.
 

Горобець

 

Голуб

 

Сорока
 
Кочові птахи (снігурі, сови, граки) залишають місця своїх гніздувань і часто далеко відлітають від них.

 

                                                                     Снігур                                                  Сова

 
Перелітні птахи (лелеки, журавлі, жайворонки) зазвичай летять від місць гніздування на десятки тисяч кілометрів у південні країни.

 

Лелека

  

Жайворонок

Основна причина перельотів птахів — зниження кормових запасів.
Сигналом до початку перельотів служить скорочення довжини світлового дня.

Домашнє завдання

повторити  § 23 ,уважно прочитати навчальну інформацію

05/12/2022

Посилання на онлайн урок 7 Б відповідно до розкладу

Ідентифікатор конференції: 718 8893 2357   Код доступу: 2

ТЕМА.Загальна характеристика класу Птахи Внутрішня будова й особливості життєдіяльності птахів.

Доброго дня. Запиши у зошит з біології  дату та тему уроку.

У підручнику уважно прочитай § 23

Переглянь навчальне відео 

1.

2.

Домашнє завдання:уважно прочитати  § 23 ,повторити  § 22.

01/12/2022

Доброго дня. Запиши у зошит з біології  дату та тему уроку

Тема. Роль плазунів в екосистемах, їхнє значення для людини.

                  Охорона плазунів.

1.Повтори § 18,19,20 та навчальну інформацію з тем "Хрящові риби","Кісткові риби", "Земноводні" та виконай тестові завдання

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

2.Уважно прочитай § 22 та навчальну інформацію

Ряд Лускаті

Ряд Лускаті об'єднує ящірок і змій. Їх тіло вкрите лускою.
До ящірок належать варани, агами, гекони, безногі ящірки жовтопузики і веретільниці.
 


На відміну від ящірок у змій довге безноге тіло, пристосоване до пересування на череві. Скелет, у зв'язку зі зникненням кінцівок, складається з черепа і хребта. Ребра, що прикріплюються до численних хребців, закінчуються вільно. Права і ліва половини щелеп спереду з'єднані розтяжними зв'язками. У зв'язку з цим змії можуть ковтати здобич (зазвичай велику) цілком. Повіки у змій прозорі, вони зрослися і перетворилися на тонку, прозору рогову плівку, яка скидається під час линьки.
 

 
Деякі змії отруйні.
 
Укушеній змією людині необхідно терміново надати першу допомогу. Її слід укласти, забезпечити нерухомість, дати рясне тепле пиття і якомога швидше доставити до лікувального закладу.

Ряд Черепахи

Ряд Черепахи — найдавніша група тварин, яка зберегла свій вигляд до наших днів майже без змін. Характерною ознакою черепах є наявність кісткового панцира (вільними залишаються тільки голова, кінцівки і хвіст).
У наземних черепах панцир, як правило, високий, куполоподібний.
 

 
У прісноводних і морських видів панцир, зазвичай, низький, сплощенний і гладкий, обтічної форми, що сприяє швидкому плаванню.
 

Ряд Крокодили

Крокодили — нечисленна група, яка налічує близько 30 видів найбільш високорозвинених плазунів.
Для крокодилів характерні довгий, стислий з боків хвіст і перетинки між пальцями задніх ніг. У воді крокодили рухаються за допомогою хвоста. На суші вони є менш спритними.
Зуби у них містяться у поглибленнях щелеп, серце — чотирикамерне, у головному мозку добре розвинений мозочок. Їх тіло довжиною до 8 м покрито міцними роговими щитками, під якими містяться кісткові пластини.
Над поверхнею голови у крокодилів розташовані ніздрі і очі. Це допомагає, занурившись у воду, спостерігати за здобиччю.
 

 
Ряд крокодилів об'єднує три сімейства, з яких найбільш відомими є Справжні крокодили і Алігатори.

 

Ряд Дзьобоголові

Ряд Дзьобоголові представлені одним видом — Гаттерія, яка зовні нагадує ящірку (довжиною до 76 см). Вона веде нічний спосіб життя, живе у норах завглибшки до 1 м, харчується, в основному, комахами та іншими безхребетними. Гаттерія зберіглася на декількох островах Нової Зеландії, де для її охорони створено заповідник.

 

Значення плазунів

• Знищують комах і гризунів, регулюючи їх чисельність;
• вживаються у їжу людиною;
• шкіра і панцири використовуються для виготовлення різних виробів;
• отрута змій використовується у фармакології.

Домашнє завдання:виконати тести,уважно прочитати  § 22 ,повторити  § 21.

28/11/2022

Посилання на урок відповідно до розкладу 7 Б

Ідентифікатор конференції: 492 710 5478    Код доступу: 2

Навчальна інформація

Клас Плазуни, або Рептилії, налічує близько 8 тис. видів (в Україні — 21 вид). Це справжні наземні холоднокровні тварини, які на відміну від Земноводних не мають тісного зв'язку з водою. Більшість видів веде наземний спосіб життя, проте деякі з них живуть у прісних водоймах і морях (наприклад, вторинноводні тварини — крокодили, морські черепахи та змії). Розмноження і розвиток цих тварин пов'язані із суходолом.

Зовнішня будова плазунів

 
Тіло плазунів розділене на відділи — голову, тулуб, хвіст і дві пари кінцівок. Кінцівки розташовуються з боків тулуба, внаслідок чого тіло, переміщаючись, торкається землі — «плазує», тому цей клас і отримав таку назву — плазуни.

 

На голові рептилій містяться:

• одна пара очей, захищених верхньою і нижньою шкірястою повіками та миготливою перетинкою;
• орган слуху — вухо захищене  барабанною перетинкою;
• орган нюху відкривається назовні ніздрями.

Шкіра суха, не містить залоз. Шкірні покриви утворені ороговілим епідермісом (роговими лусочками, або щитками). Рогові лусочки оберігають тварину від випаровування вологи і зневоднення.
 

 
Ростуть плазуни під час періодичних линьок.
 

Походження

Перші рептилії з'явилися на планеті близько 280 мільйонів років тому.
Їх предками вважають стегоцефалів — древніх земноводних.
 

 
Розвиток і розквіт рептилій пов'язані зі зміною кліматичних умов: під час мезозойської ери він стає сухішим, зменшується кількість заболочених площ.
У нових умовах перевагу отримали ті земноводні, які не мали тісного зв'язку з водою. Від таких древніх земноводних і походять перші плазуни.

Зверни увагу!

Нові особливості, що з'явилися у рептилій (у порівнянні з земноводними):

 

• суха шкіра, без залоз, вкрита роговими лусочками;
• виникнення часткової, а у крокодилів повної перегородки у шлуночку серця, що призвело до часткового розділення потоків венозної і артеріальної крові;
• виникнення губчастих легень з розвиненими дихальними шляхами;
• виникнення захисних оболонок навколо яйця;
• внутрішнє запліднення;
• прямий розвиток.

Важливими для життя на суші були і такі зміни, як збільшення переднього відділу головного мозку і поява у ньому первинної кори.
 
Розквіт плазунів настав 225 мільйонів років тому. Вони заселили усі середовища існування.
 
У воді плавали плезіозаври — «морські ящери» та іхтіозаври — «рибоящери».
 
У повітрі літали птерозаври — «літаючі ящери».
 

 
Серед наземних тварин царювали різноманітні динозаври — «жахливі ящери».
 
Найдавніші рептилії, які дожили до наших днів — крокодили і черепахи.
 

 
Одна з груп ящерів — «звірозубі ящери» — вважається перехідною формою між плазунами і ссавцями. Найвідомішим звірозубим ящером є іностранцевія.
 

Скелет і м'язи — складові частини опорно-рухової системи.

Скелет є опорою для тіла і органів руху, та захищає найважливіші органи.
 
За рахунок роботи м'язів здійснюється рух.

Зверни увагу!

Скелет поділяється на 4 відділи:

• скелет голови (череп);
• скелет тулуба;
• скелет поясів кінцівок;
• скелет вільних кінцівок.
  

Скелет голови (череп)

Скелет голови, або череп, складається з черепної коробки і нижньої щелепи.
 

 

Скелет тулуба

Скелет тулуба у всіх хребетних складається з хребта і ребер.
 

 
Хребет рептилій ділиться на відділи (їх більше, ніж у земноводних):

• шийний;
• грудний;
• поперековий;
• крижовий;
• хвостовий.

У рептилій уперше з'являється грудна клітка, яка складається з грудних хребців, ребер і грудини.
 

 
Ребра у плазунів довгі, беруть участь в диханні.
У плазунів з'являється новий механізм дихання — вони дихають, усмоктуючи повітря у легені, а не ковтають його, як земноводні. Вдих і видих відбуваються за рахунок почергового збільшення і зменшення об'єму грудної клітки. Це досягається завдяки роботі міжреберних м'язів.
 
У черепах ребра зрослися із панциром. Тому їх дихальні рухи здійснюються поясом передніх кінцівок.
 

 
У змій немає грудини (і, відповідно, грудної клітки), оскільки було б неможливо проковтнути їжу цілком (так харчуються усі змії).

 

 

 
Заковтування їжі, яка у декілька разів більше її товщини, цілком сприяє особлива будова щелеп змій — вони сполучаються одна з одною за допомогою зв'язок.

 

 
Шийний відділ складається з 8 (у ящірки) та більше хребців. Подовження шиї, особлива будова і з'єднання шийних хребців забезпечують рухливість голови, завдяки цьому плазуни можуть повертати голову у різні боки і краще орієнтуватися у навколишньому середовищі.

Скелет поясів кінцівок

Пояс передніх кінцівок:

 

• парні лопатки;
• парні ключиці;
• парні воронячі кістки, з'єднані з грудиною (що забезпечує більшу міцність плечового пояса).

Пояс задніх кінцівок: утворений зрощеними кістками таза — тазові кістки у плазунів зрослися з двома хребцями, що зміцнило пояс задніх кінцівок.

Скелет вільних кінцівок

Вільні передні кінцівки аналогічні за будовою з кінцівками амфібій наземного типу — складаються з частин і володіють власними м'язами. У деяких представників класу кінцівки відсутні (змії, безногі ящірки).
 
Скелет передньої кінцівки:

 

• плече;
• дві кістки передпліччя (ліктьова і променева);
• кістки кисті (складається з частин: зап'ястя, п'ястя, фаланги пальців).
  

Скелет задньої кінцівки:

• стегно;
• дві кістки гомілки (велика і мала гомілкові);
• кістки стопи.

М'язи

У плазунів з'явилася міжреберна мускулатура, за допомогою якої відбувається зміна положення ребер і, як наслідок цього — зміна об'єму грудної порожнини тіла (розвинувся реберний спосіб дихання).
У плазунів сформувалися м'язи шиї, а м'язи кінцівок стали більш розвиненими, ніж у земноводних.

Травна система

Травна система плазунів так само, як і в інших хребетних тварин, представлена ​​травним трактом і залозами.

Травний тракт: рот — глотка — стравохід — шлунок — кишечник (тонкий, товстий, з'являється зачаток сліпої кишки) — клоака.

 

У роті містяться зуби, які зростаються з кістками, і довгий, м'язистий язик.
У змій є отруйна залоза, яка виділяє отруту. Отрути змій за своїм впливом поділяються на ті, що згортають кров (наприклад, у гадюк) і вражають нервову систему (наприклад, у кобр).
 

Травні залози — виділяють речовини (ферменти), необхідні для перетравлення їжі:

• слинні залози — виділяють слину;
• печінка — виділяє жовч;
• підшлункова залоза — виділяє панкреатичний сік.

Дихальна система

Дихальна система представлена органами дихання — ​​легенями і розвиненими повітроносними шляхами — гортанню, трахеєю, бронхами.

Збільшення площі внутрішньої дихальної поверхні легенів, завдяки їх комірчастій будові, призвело до більш повного насичення крові киснем. Частота дихальних рухів у плазунів залежить від температури навколишнього середовища (чим вище температура, тим частіше дихає тварина).
У змій є тільки одна легеня (у зв'язку з витягнутою формою тіла).

Кровоносна система

Кровоносна система плазунів — замкнута, складається з серця і судин.
Є два кола кровообігу.

 
На відміну від серця земноводних, у шлуночку серця плазунів є перегородка. Вона є неповною, тому кров у шлуночку змішується.
До клітин органів і тканин у всіх плазунів надходить змішана кров, тому у цих тварин відносно низький рівень обміну речовин (рептилії — холоднокровні тварини, тобто вони не підтримують постійну температуру тіла).

Серце у більшості представників — трикамерне, з неповною перегородкою (у крокодилів серце чотирикамерне).

Нервова система

Головний мозок рептилій розвивається у напрямку збільшення переднього мозку (його великих півкуль). Поверхня великих півкуль у них є абсолютно гладкою. Близько 1/4 об'єму великих півкуль переднього мозку займає кора головного мозку, що відповідає за складні форми поведінки. Решта об'єму — за інстинктивну поведінку. У зв'язку з такою будовою мозку рептилії мають складнішу поведінку в порівнянні з земноводними.

Рух плазунів є складнішим, ніж у земноводних, а отже, у них добре розвинений мозочок.
 
Органи чуття добре розвинені і пристосовані до наземного існування.
Очі захищені шкірястими повіками (верхньою і нижньою) та миготливою перетинкою.
Орган слуху — внутрішнє і середнє вухо, захищене барабанною перетинкою (у змій орган слуху редукований).

 
 
Орган нюху відкривається назовні ніздрями.

 

Орган смаку розвинений дуже слабо. Смакові бруньки містяться у різних місцях ротової порожнини.

Органом дотику найчастіше є язик.

 

 
У змій повіки прозорі і зрослися, відсутня барабанна перетинка (є внутрішнє і середнє вухо). У них добре розвинених сейсмічний слух — вони добре сприймають звуки, що поширюються по землі або по воді.

 
 
У пітонів, гадюк, гримучих змій і деяких інших змій є особливі терморецептори, що сприймають тепло, яке виходить від теплокровних тварин. Саме тому змія, навіть не бачачи, наприклад, гризуна, відчуває його присутність.
 

 

Видільна система

Видільна система утворена тазовими нирками, сечовим міхуром і сечоводами.
У плазунів виводиться через клоаку не рідка сеча, а сечова кислота — згусток відфільтрованих продуктів обміну. Зворотне всмоктування води відбувається у ниркових канальцях. Це охороняє тварин від втрат рідини.

 
 

Розмноження і розвиток

Розмноження і розвиток плазунів відбувається на суші. Запліднення — внутрішнє.
Більшість плазунів відкладає яйця. Зовні яйце покрите щільною шкірястою оболонкою (як у багатьох видів ящірок і змій), або вапняною шкаралупою (як у черепах і крокодилів). Яйця містять дуже багато поживних речовин, необхідних для розвитку зародка (його розвиток повністю відбувається у яйці).

 
 
Зустрічаються і яйцеживородні плазуни (звичайна гадюка, безнога ящірка веретільниця, живородні ящірки), а також живородні плазуни, що мають плаценту (морські змії та деякі хамелеони).

Клас Плазуни (Рептилії) представлений чотирма рядами:

• Ряд Лускаті (підряди Ящірки і Змії);
• Ряд Черепахи;
• Ряд Крокодили;
• Ряд Дзьобоголові (1 вид — Гаттерія).

Ряд Лускаті

Ряд Лускаті об'єднує ящірок і змій. Їх тіло вкрите лускою.
До ящірок належать варани, агами, гекони, безногі ящірки жовтопузики і веретільниці.
 


На відміну від ящірок у змій довге безноге тіло, пристосоване до пересування на череві. Скелет, у зв'язку зі зникненням кінцівок, складається з черепа і хребта. Ребра, що прикріплюються до численних хребців, закінчуються вільно. Права і ліва половини щелеп спереду з'єднані розтяжними зв'язками. У зв'язку з цим змії можуть ковтати здобич (зазвичай велику) цілком. Повіки у змій прозорі, вони зрослися і перетворилися на тонку, прозору рогову плівку, яка скидається під час линьки.
 

 
Деякі змії отруйні.
 
Укушеній змією людині необхідно терміново надати першу допомогу. Її слід укласти, забезпечити нерухомість, дати рясне тепле пиття і якомога швидше доставити до лікувального закладу.

Ряд Черепахи

Ряд Черепахи — найдавніша група тварин, яка зберегла свій вигляд до наших днів майже без змін. Характерною ознакою черепах є наявність кісткового панцира (вільними залишаються тільки голова, кінцівки і хвіст).
У наземних черепах панцир, як правило, високий, куполоподібний.
 

 
У прісноводних і морських видів панцир, зазвичай, низький, сплощенний і гладкий, обтічної форми, що сприяє швидкому плаванню.
 

Ряд Крокодили

Крокодили — нечисленна група, яка налічує близько 30 видів найбільш високорозвинених плазунів.
Для крокодилів характерні довгий, стислий з боків хвіст і перетинки між пальцями задніх ніг. У воді крокодили рухаються за допомогою хвоста. На суші вони є менш спритними.
Зуби у них містяться у поглибленнях щелеп, серце — чотирикамерне, у головному мозку добре розвинений мозочок. Їх тіло довжиною до 8 м покрито міцними роговими щитками, під якими містяться кісткові пластини.
Над поверхнею голови у крокодилів розташовані ніздрі і очі. Це допомагає, занурившись у воду, спостерігати за здобиччю.
 

 
Ряд крокодилів об'єднує три сімейства, з яких найбільш відомими є Справжні крокодили і Алігатори.

 

Ряд Дзьобоголові

Ряд Дзьобоголові представлені одним видом — Гаттерія, яка зовні нагадує ящірку (довжиною до 76 см). Вона веде нічний спосіб життя, живе у норах завглибшки до 1 м, харчується, в основному, комахами та іншими безхребетними. Гаттерія зберіглася на декількох островах Нової Зеландії, де для її охорони створено заповідник.

 

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання уважно прочитай § 21 ст. 84-87 та прочитай навчальну інформацію, переглянь навчальне відео, повтори § 20 ст. 80-83

21/11/2022

Тема.Загальна характеристика класу Амфібії

Навчальна інформація

До класу Земноводні, або Амфібії, належить нечисленна група найбільш примітивних наземних хребетних тварин (близько 2,5 тис. видів). В Україні є 19 видів.
Це перші наземні хребетні тварини, які ще не зовсім порвали з водним середовищем у процесі індивідувального розвитку вони проходять водну, личинкову стадію, на якій мають зябра. Амфібії живуть у воді і на суші. Розмноження і розвиток відбувається у воді.

Тіло розділене на голову, тулуб і кінцівки (п'ятипалі, важільного типу), покрито голою, слизової шкірою. Слиз є необхідним для шкірного дихання (близько 70 % кисню проникає через шкіру).
 

 

Зверни увагу!

У порівнянні з рибами земноводні мають наступні особливості:

• скелет розділений на чітко виражені відділи, з'явилися шийний і крижовий відділи хребта.
• У зв'язку з переходом до життя на суші у них сформувалися дві пари п'ятипалих кінцівок.
• Головний мозок складається із стовбура і двох півкуль. Органи зору, слуху та нюху пристосовані до наземного способу життя (на додаток до внутрішнього з'явилося середнє вухо).
• У земноводних з'явився друге — легеневе коло кровообігу і трикамерне серце, яке складається з двох передсердь і одного шлуночка, в якому міститься частково змішана кров.
• Органи дихання представлені легенями і шкірою (у дорослих тварин), у личинок зберігається зяброве дихання (як у риб).
• З рибами земноводних зближує зовнішнє запліднення, розмноження ікринками, схожість личинки (наприклад, пуголовка жаби) з мальком риби.
  

Класифікація Земноводних

Ряд Хвостаті (тритони, саламандри і аксолотлі);
 

 
Ряд Безхвості (жаби, часничниці, жерлянки, квакші);
 

 
Ряд Безногі (тропічні черв'яги).

 

 

Походження і значення земноводних

Вважається, що земноводні походять від однієї з груп стародавніх прісноводних кистеперих риб, що мешкали близько 300 млн. років тому у заболочених водоймах.
У кистеперих риб потужні плавці і подвійне дихання. Кістепері риби першими з риб у процесі еволюції навчилися переповзати з пересохших до найближчих водойм на плавцях, які згодом стали подібними до кінцівок наземних хребетних тварин. Для цих цілей у предків земноводних розвинулася мускулатура на основі плавців і з'явився примітивний легеневий мішок.
 
Земноводні є важливим компонентом водних і наземних біоценозів. Вони регулюють чисельність безхребетних тварин.

Органи чуття представників класу Земноводних пристосовані до наземного способу життя.

Очі мають дві рухомі повіки: верхня — рухлива шкіряна, нижня — прозора перетинка. Повіки з'явилися у процесі еволюції. Вони захищають око від пилу, бруду і висихання. Амфібії бачать далі риб, оскільки кришталик має форму лінзи (опуклий).

В органах слуху (крім внутрішнього вуха, яке було ще у риб) з'являється середнє вухо, відмежоване від зовнішнього середовища барабанною перетинкою. У середньому вусі земноводних є тільки одна слухова кісточка (стремінце).

 

Земноводні стали першими хребетними, що видають звуки. Для посилення звуків самці використовують спеціальні мішки — резонатори.
Органи нюху представлені нюховими капсулами, які зв'язані із ніздрями.
 

Скелет і м'язи — складові частини опорно-рухової системи.

Скелет є опорою для тіла і органів руху, захищає найважливіші органи.
За рахунок роботи м'язів здійснюється рух. М'язи земноводних добре розвинені (особливо на кінцівках); у тілі амфібій налічують до 350 м'язів.

Зверни увагу!

Скелет поділяється на 4 відділи:

• скелет голови (череп);
• скелет тулуба;
• скелет поясів кінцівок;
• скелет вільних кінцівок.

  

Скелет голови, або череп, складається з черепної коробки і нижньої щелепи.
 

Скелет тулуба у всіх хребетних складається із хребта і ребер (у земноводних ребра дуже маленькі або відсутні).
 

Хребет земноводних поділяється на відділи:

 

• шийний;
• тулубовий;
• крижовий;
• хвостовий.
  

Шийний відділ хребта у всіх земноводних містить тільки один хребець, який рухомо приєднується до потиличного відділу черепа (забезпечує рухливість голови), завдяки чому земноводні можуть опускати і піднімати голову.

Число тулубових хребців є різною (від 7 у жаби до 100 і більше у представників ряду Безногих).
 

 

Скелет поясів кінцівок

Пояс передніх кінцівок:

• парні лопатки;
• парні ключиці;
• парні воронячі кістки;
• одна грудина.

 

Пояс задніх кінцівок: утворений кістками таза та крижового хребця.
 

Скелет вільних кінцівок

У зв'язку з виходом на сушу у земноводних з'явилися кінцівки наземного (важільного) типу, що складаються з двох частин і мають власну м'язову масу.
 
Скелет передньої кінцівки:

• плече;
• дві кістки передпліччя (ліктьова і променева);
• кістки кисті (складається з частин: зап'ястя, п'ястя, фаланги пальців).

Скелет задніх кінцівок:

• стегно;
• 2 кістки гомілки (велика і мала гомілкові);
• кістки стопи.

Травна система

Травна система представлена ​​травним трактом і залозами.

Травний тракт: рот — глотка — стравохід — шлунок — тонкий кишечник — товстий кишечник — клоака.

У ротоглоткову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, ніздрі (хоани), отвори євстахієвих труб (середнього вуха). У ній же міститься язик, який прикріпляється переднім кінцем до нижньої щелепи.
 
Стравохід — короткий.
 
Кишечник розділений на тонкий і товстий. Товстий кишечник закінчується клоакою.

  

Травні залози — виділяють речовини (ферменти), необхідні для перетравлення їжі:

 

• слинні залози — виділяють слину;
• печінка — виділяє жовч, яка накопичується у жовчному міхурі;
• підшлункова залоза — виділяє панкреатичний сік.
  

Нервова система

Нервова система утворена головним і спинним мозком (центральна частина), а також нервами (периферична частина).

 
У головному мозку земноводних передній відділ розвинений більше, ніж у риб. Мозочок і середній мозок розвинені відносно слабо, оскільки амфібії малорухливі, їх рухи є одноманітним

Травна система

Травна система представлена ​​травним трактом і залозами.

Травний тракт: рот — глотка — стравохід — шлунок — тонкий кишечник — товстий кишечник — клоака.

У ротоглоткову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, ніздрі (хоани), отвори євстахієвих труб (середнього вуха). У ній же міститься язик, який прикріпляється переднім кінцем до нижньої щелепи.
 
Стравохід — короткий.
 
Кишечник розділений на тонкий і товстий. Товстий кишечник закінчується клоакою.

  

Травні залози — виділяють речовини (ферменти), необхідні для перетравлення їжі:

 

• слинні залози — виділяють слину;
• печінка — виділяє жовч, яка накопичується у жовчному міхурі;
• підшлункова залоза — виділяє панкреатичний сік.
  

Нервова система

Нервова система утворена головним і спинним мозком (центральна частина), а також нервами (периферична частина).

 
У головному мозку земноводних передній відділ розвинений більше, ніж у риб. Мозочок і середній мозок розвинені відносно слабо, оскільки амфібії малорухливі, їх рухи є одноманітним

Видільна система

Видільна система представлена ​​парою первинних тулубових нирок.
З крові, що проходить по судинах нирок, відфільтровуються непотрібні організму речовини і утворюється сеча. З нирок по сечоводах сеча потрапляє у сечовий міхур, а з нього надходить у клоаку і видаляється назовні.

Зверни увагу!

Виведений кінцевий продукт азотистого обміну у земноводних — сечовина.

Розмноження і розвиток

Розмноження та розвиток земноводних відбувається у воді. У самців є одна пара насінників, у самок — парні яєчники. Запліднення найчастіше — зовнішнє. Розвиток — з метаморфозом.

 
Самки викидають у воду ікру, дуже схожу на ікру риб; самці поливають її насіннєвою рідиною. Сперматозоїди проникають в ікринки, запліднюючи їх. Оболонки ікринок у воді сильно розбухають, робляться прозорими, склеюються одна з одною, утворюючи грудки, і випливають на поверхню, або прикріплюються до підводних предметів.

 

Після запліднення личинки починають швидко розвиватися, у результаті в ікринці утворюється багатоклітинний зародок. Через декілька днів з ікринки з'являється личинка — пуголовок. Пуголовок спочатку має хвостик і нагадує малька риб, дихає — зябрами, що містяться з боків голови. У нього, як і у риб, двокамерне серце і одне коло кровообігу.

 

У подальшому розвитку з'являються легені, трикамерне серце, два кола кровообігу. Відростають задні і передні кінцівки, хвіст тоншає, коротшає, а потім і зовсім зникає, і пуголовок перетворюється на маленьке жабеня.

 

Навчальне відео

Домашнє завдання: Уважно прочитай навчальну інформацію, переглянь навчальне відео, опрацюй § 20 ст. 80-83

17.11.2022

Тема. Значенння риб у життті людини. Рибне господарство.

Охорона риб.

Посилання на онлайн урок згідно розкладу

https://us04web.zoom.us/j/4632596875?pwd=b0fnYcix8ERDRayEnmCobX16wbijBo.1

Ідентифікатор конференції: 463 259 6875

Код доступу: 1111

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання: Уважно проглянь навчальне відео, повторити матеріал § 18-19 ст. 72-79

14/11/20222

Тема. Загальна характеристика класу Кісткові риби

Посилання на онлайн урок згідно розкладу

https://us04web.zoom.us/j/4632596875?pwd=b0fnYcix8ERDRayEnmCobX16wbijBo.1

Ідентифікатор конференції: 463 259 6875

Код доступу: 1111

Переглянь навчальне відео

Ознаки кісткових (променеперих) риб:

  

• є кісткові зяброві кришки, що покривають зяброві щілини;
• є внутрішній скелет, хоча б частково — кістковий;
• плавці підтримуються кістковими променями (за винятком Дводишних риб);
• є плавальний міхур (який може бути недорозвиненим);
• запліднення — зовнішнє, ікра — дрібна.

Переважна кількість риб має стиснуте з боків тіло обтічної форми, що зменшує опір води при їх пересуванні. У ньому можна розрізнити голову, тулуб і хвіст.
 
Риби мають кінцівки — непарні і парні плавці.
 
Непарні плавці — це спинні, хвостовий та анальний.
 
Знизу з боків розташовані парні плавці (кінцівки): передні — грудні та задні — черевні.
 

 
 
Шкіра риб є двошаровою, тонкою, містить велику кількість слизових залоз та покрита кісткової лускою. Луска постійно росте, і на ній утворюються річні кільця, за якими можна визначити вік риби.
 
 

 
Слиз, що виділяється шкірними залозами риби, забезпечує їй ковзання, зменшує тертя при плаванні.
 
З боків тіла риби є органи бічної лінії — канали, що містяться у шкірі під лускою, на дні яких розташовані чутливі клітини, які сприймають:

• коливання води;
• напрямок течії;
• тиск води;
• наявність перешкод;
• звукові коливання.

На голові спереду є рот, яким риба захоплює їжу і втягує воду, необхідну для дихання. Вище рота є ніздрі, що відкриваються в органи нюху, за допомогою яких риба сприймає запахи речовин, розчинених у воді. Очі риб є досить великими, вони мають плоску рогівку, кулястий кришталик. Повік немає. Риби бачать на близькій відстані і розрізняють кольори.
 

 
Органи слуху (внутрішнє вухо) містяться з боків голови всередині черепа.
 
Поруч з внутрішнім вухом є орган рівноваги, завдяки якому риба відчуває положення свого тіла, переміщення вгору і вниз.

Домашнє завдання: 

Уважно прочитай навчальну інформацію, переглянь навчальне відео, опрацюй § 18 ст. 72-74

10/11/2022

Тема. Загальна характеристика типу   хордових. Підтип безчерепні. Підтип черепні. Загальна характеристика класу Хрящові риби

Посилання на урок  11.20

https://us04web.zoom.us/j/4632596875?pwd=b0fnYcix8ERDRayEnmCobX16wbijBo.1

Ідентификатор конференції: 463 259 6875

Код доступу: 1111

Хордові — це вищий тип тваринного царства, який об'єднує більше 40 тисяч сучасних видів тварин. Ці тварини дуже різноманітні за зовнішнім виглядом, способом життя та умовами проживання. Хордові живуть на поверхні суші, у товщі ґрунту, у воді, та літають у повітрі.

  

Загальні ознаки будови хордових тварин:

 

• наявність внутрішнього осьового скелета, основу якого становить щільний, пружний і еластичний спинний тяж — хорда. Вона утворюється у всіх хордових на ранніх стадіях розвитку їх зародків (у нижчих хордових вона зберігається усе життя, у вищих — є лише у зародків, у дорослих замінюється хребтом).
• Нервова система має вигляд трубки, що міститься на спинний стороні — над хордою (утворюється з шару ектодерми). У вищих хордових передній відділ нервової трубки розростається і утворює головний мозок.
• Усі хордові — двобічно-симетричні тварини. Уздовж їх тіла проходить травна трубка — кишечник, що починається ротом, містить стравохід і шлунок, та закінчується анальним отвором.
  У всіх хордових тварин у зародковому розвитку є зяброві щілини — парні поперечні отвори, які пронизують передній відділ травної трубки.
• Кровоносна система хордових — замкнута. Серце міститься на черевній стороні тіла під травним каналом.
  

Тип Хордові включає три підтипи: Головохордові (Безчерепні), Покривники і Черепні (Хребетні).
 

Класифікація Хордових:

  

 

Підтип Головохордові (Безчерепні) представлен невеликою групою морських хордових і включає один клас — Ланцетники, до якого належать близько 30 видів дрібних тварин. Назва «безчерепні» говорить про те, що представники цього підтипу не мають черепа і головного мозку.

  

Будова безчерепних є досить примітивною:

• хорда протягом усього життя служить їм внутрішнім скелетом;
• функції центральної нервової системи виконує нервова трубка.

Підтип Покривники, включає близько 1500 видів морських хордових тварин. Цей тип об'єднує класи Асцидії та Сальпи. У покривників основні ознаки типу Хордові чітко виражені лише у личинковому віці.

На початковому етапі життя покривники є вільноплаваючими личинками, які рухаються за допомогою хвоста. Личинки покривників мають складну будову, подібну з будовою ланцетника. У міру того як личинка перетворюється на дорослу особину, її будова спрощується. У дорослому віці у більшості з них немає хорди і нервової трубки. Тіло дорослого покривника міститься у драглистій оболонці-туніці, і нагадує мішок з двома воронками, через які входить і виходить вода. З водою тварина отримує кисень для дихання і їжу — органічні частинки. Покривники — гермафродити. Багато видів розмножуються брунькуванням, утворюючи колонії.
 
Підтип Хребетні об'єднує більшість видів хордових. До цього підтипу належать Класи: Круглороті, Хрящові і Кісткові риби, Земноводні, Плазуни, Птахи і Ссавці. За будовою і способом життя Хребетні є на вищому рівні організації, ніж Безчерепні і Покривники.

На відміну від малорухомих безчерепних, які пасивно харчуються, предки хребетних перейшли до активного пошуку їжі і пов'язаному з цим пересуванню. Це призвело до розвитку потужного внутрішнього скелета і мускулатури, вдосконалення процесів дихання, харчування, кровообігу, виділення, органів чуття і центральної нервової системи.
Осьовим скелетом більшості хребетних служить хребетний стовп (звідси назва підтипу), який виконує опорну функцію і є своєрідним футляром для спинного мозку, тим самим захищаючи його.

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання :Уважно прочитати навчальну інформацію, переглянь навчальне відео та опрацюй §  19 ст. 76-79

07/11/2022

Тема. Узагальнення теми "Різноманітність тварин"

Підсумкове тематичне оцінювання з теми 

"Різноманітність тварин"

Тестові завдання

Домашнє завдання Повторити вивчений матеріа §14-17

03/11/2022

Тема. Паразитичні безхребетні тварини

Посилання на урок відповідно до розкладу

Alla Zhuk запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.

Тема: 7-А

https://us04web.zoom.us/j/79125217371?pwd=ZMCQdpc3m83AcRBFAo5qNQnQQVONjS.1

Ідентифікатор конференції: 791 2521 7371

Код доступу: 1111

Переглянь навчальне відео

2.Домашнє завдання  §15,§16-17 опрацювати матеріали параграфів, уміти розпізнавати паразитичних безхребетних тварин та знати заходи профілактики

31/10/2022

Тема.   Клас Головоногі молюски

Посилання на онлайн урок  відповідно до розкладу:

7А  Ідентифікатор конференції: 733 2890 5902          Код доступу:  1

7Б  Ідентифікатор конференції: 748 5348 0706            Код доступу 2

Уважно прочитай навчальну інформацію

Головоногі молюски — нечисленна група високоорганізованих тварин, що відрізняються найбільш досконалим серед інших молюсків будовою і складною поведінкою.
Їх назва — «Головоногі» — пояснюється тим, що на голові у них розташовані кінцівки — щупальця (зазвичай їх 8 — 10), за допомогою яких багато тварин можуть пересуватися по дну. Встановлено, що кінцівки головоногих розвинулися з ноги їх стародавнього предка.
 

 
Головоногі молюски живуть у морях і океанах з високим умістом солей (вони не зустрічаються у Чорному, Азовському та Каспійському морях, вода яких опріснюється річками, що впадають у них).

Більшість головоногих — вільноплаваючи молюски. Лише деякі живуть на дні.
До сучасних головоногих належать каракатиці, кальмари, восьминоги. Розміри їх тіла бувають від декількох сантиметрів до 5 м, а мешканці великих глибин досягають 13 м і більше (з витягнутими щупальцями).
 

Зовнішня будова

Тіло у головоногих молюсків є двосторонньо — симетричним. Воно, зазвичай, розділено на тулуб і велику голову, а нога видозмінена у розташовану на черевній стороні воронку — м'язисту конічну трубку (сифон) і довгі м'язисті щупальця з присосками, які розташовані навколо рота (у восьминогів 8 щупалець, у каракатиць і кальмарів — 10, у наутилуса — близько 40).

 

 

 
Для головоногих молюсків є характерним реактивний рух. Суть його полягає в тому, що через мантійний отвір у мантійну порожнину надходить вода. Потім цей отвір закривається, черевні м'язи скорочуються і витискують воду у спеціальний орган — лійку. При цьому виникає реактивна сила, яка штовхає молюска у протилежний бік, і він, ніби ракета, рухається заднім кінцем уперед. Кальмари, наприклад, розганяються до 70 км/год і вискакують з води на висоту триповерхового будинку.

 

Тіло більшості головоногих позбавлене зовнішньої черепашки, є лише недорозвинена внутрішня черепашка. А у восьминогів черепашки немає зовсім. Зникнення черепашки пов'язано з великою швидкістю пересування цих тварин (швидкість руху деяких кальмарів може перевищувати 50 км/год).

У головоногих молюсків є особливий внутрішній скелет, утворений хрящем: мозок захищений хрящовим черепом, опорні хрящі є в основі щупалець і плавників.
 
У головоногих молюсків добре розвинені травна, нервова, дихальна і кровоносна системи.
 

 

Травна система
Ротовий отвір (у вінці щупалець) оточують дві товсті рогові щелепи чорного або коричневого кольору, вигнуті, як дзьоб папуги.

 

Рогові щелепи

 

У м'язовій глотці міститься язик з терткою (радулой), за допомогою якої тварини подрібнюють їжу. У глотку впадають протоки отруйних слинних залоз. Слина, що виробляють ці залози, крім травних соків містить ще і отруйні речовини, здатні вбивати здобич. До складу травної системи також належать: довгий стравохід, шлунок і тонкий кишечник. Травлення відбувається за допомогою ферментів печінки. Через анальний отвір залишки виводяться назовні.

У задню кишку відкривається протока особливої ​​залози — чорнильного мішка. У разі небезпеки молюск випускає у воду вміст чорнильного мішка і під захистом цієї «димової завіси» ховається від ворога.

 

Майже усі головоногі молюски — хижаки, що нападають в основному на риб і ракоподібних, яких вони хапають щупальцями і вбивають укусом щелеп і отрутою слинних залоз.

 
 

Нервова система і органи чуття

 

У головоногих молюсків добре розвинена нервова система. Нервові вузли є великими, розташовуються близько один до одного і утворюють загальне навкологлоткове утворення — мозок. У головоногих молюсків легко виробляються умовні рефлекси. Їх можна тренувати і досить легко можна приручити.

Органи чуття представлені парними нюховими ямками, органами рівноваги, дотику, смаку і очима.

 

Очі дуже великі, мають складну будову і дозволяють бачити предмети на різній відстані. Око складається з рогівки, райдужки, кришталика, сітківки. У каракатиці на 1 мм сітківки припадає приблизно 150 тисяч світлочутливих елементів (у людини — 65 тисяч).

 

 

 

Головоногі молюски розпізнають смак їжі завдяки спеціальним клітинами, які містяться на присосках.

Дихальна система
Більшість головоногих має одну пару зябер, які містяться у мантійній порожнині. Лише наутилус має дві пари зябер. Скорочення та розслаблення м'язів мантії забезпечує постійне надходження води, насиченої киснем.

 

Кровоносна система майже замкнута. У багатьох місцях кров з одних судин переходить в інші через капіляри. Кров у головоногих молюсків синюватого кольору (у ній міститься речовина, до складу якої входить Купрум). Серце є трьохкамерним: складається з одного шлуночка і двох передсердь. Воно скорочується близько 30 разів на хвилину.

Органи виділення молюсків — нирки, видільні отвори яких відкриваються у мантійну порожнину.

 

Розмноження
Головоногі молюски є роздільностатевими тваринами. Статеві відмінності між самцем і самкою іноді різко виражені у забарвленні, будові частин тіла. Зазвичай вони розмножуються раз у житті, після чого гинуть.
Стадія личинки відсутня. З яйця виходить молодий молюск, своїм виглядом схожий на дорослу тварину.
Самки кальмарів і каракатиць прикріплюють яйця до підводних предметів, а восьминоги охороняють свої кладки і молодь (спостерігається турбота про потомство).
 

Значення

 
Головоногі молюски є їжею для багатьох тварин: риб (акул, тунців, макрелі), птахів (альбатросів, фрегатів, пінгвінів), морських звірів ( нерпи, тюленів, кашалотів). Людина також вживає в їжу кальмарів, восьминогів, каракатиць.

Головоногі: кальмар, каракатиця, восьминіг не мають зовнішньої черепашки. Проте до нашого часу зберігся родич викопних головоногих, в якого черепашка слугує не лише будинком, а й поплавком. Це — наутилус. Цей молюск відрізняється від своїх родичів тим, що має багатокамерну черепашку. Тіло розміщене у першій камері, а інші — заповнені газом, який забезпечує тварині плавучість. Між камерами є отвір — сифон, який може відкриватися та закриватися. Заповнюючи камери водою, молюск занурюється, а витісняючи з них воду газом — випливає на поверхню. Плаває наутилус задом наперед головою вниз.

 

Наутилус

 

Форма тіла каракатиці — мішкоподібна. У тварини чітко виражені голова, десять щупалець, гострий дзьоб, який нагадує дзьоб сови. Очі, подібні на людські, здатні бачити найдрібніші предмети. За формою тіло сплюснуте і нагадує тіло риб. Плаває каракатиця повільно, використовуючи бічні плавці. Під шкірою на спині тварина має видозмінену черепашку, яку довгий час люди використовували як креслярську гумку.

  

Свою здобич каракатиця захоплює щупальцями і вбиває дзьобом, який є дуже сильним. Дзьобом каракатиця прокушує голову великої риби і може розтрощити найміцніший панцир краба або омара.

 

Ворогів у каракатиці є досить багато: акули, мурени, зубаті кити, птахи, тюлені. Для захисту вона використовує чорнильний мішок. У мить небезпеки із цього мішка виділяється коричнево — чорна рідина, яка утворює у воді пляму. Потрапивши у таку пляму ворог втрачає орієнтацію, а каракатиця, різко змінивши забарвлення свого тіла на бліде — втікає.

 

 

Каракатиця

  

Кальмари мають подовжено — циліндричне тіло з добре вираженою головою та загостреним заднім кінцем. По боках тіла в задній частині є трикутні плавці. Загальна довжина кальмара сягає 40 — 50 см. Ротовий отвір обрамлений десятьма щупальцями, вісім з яких є короткими, а два — довгі (ловчі). На щупальцях є присоски. Кальмар може змінювати забарвлення свого тіла, а глибоководні — світяться.

 

Кальмари можуть вистрибувати з води і здійснювати «польоти» у повітрі. Найбільше дивують очі цієї тварини: в одних вони стирчать угору, нагадуючи телескоп, в інших — висять на стебельцях, або ліве око більше за праве у 4 рази. Великим оком тварина дивиться на глибині, меншим — ближче до поверхні.

 

Кальмар

 

Восьминоги мають кулясте мішкувате тіло. Мешкаючи у морях, восьминоги полюбляють жити в западинках, печерах на мілководді. На голові тварин містяться вісім щупальців з присосками, які дуже міцно прилипають до жертви. Тіло дуже чутливе — у шкірі є світлочутливі, дотикові, нюхальні та смакові клітини.

 

Восьминіг

 

Самка восьминога відкладає яйця у гнізді, захищеному огорожею з каменів. Вона дбайлива мати: протягом чотирьох місяців охороняє яйця, перебирає, очищує, обливає водою, і при цьому нічого не їсть. Вона дуже виснажується і може стати легкою здобиччю. З яєць з'являються крихітні 3 см тваринки, з коротенькими щупальцями і розносяться водою.

 

Яйця восьминога

 

Представники головоногих дуже швидко і гармонійно перефарбовуються під колір місцевості. Якщо їх покласти на газетний аркуш, то тварини миттєво скопіюють текс на свою шкіру, зробившись у чорну і білу смужку. Восьминіг дуже швидко міняє колір шкіри. Це відбувається тому, що в його шкірі є спеціальні клітини, які містять різні барвники. Розподіл цих пігментів змінюється, тому змінюється і забарвлення молюска.

Домашнє завдання :Уважно прочитати навчальну інформацію,повторити тему "Двостулкові молюски та Черевоногі молюски",повторити  у підручнику §  14

Виконай тестові завдання

27/10/2022

Тема.    Різноманітність молюсків, їхня роль у природі та значення в житті людини. 

               Класи Черевоногі та Двостулкові молюски 

Навчальна інформація

Клас Черевоногі — найрізноманітніша і найпоширеніша група молюсків.
Черевоногих є близько 90 тис. сучасних видів, що мешкають у морях (рапана), прісних водоймах (ставковик), а також на суші (слизняки, виноградні равлики).

 

 

Більшість черевоногих молюсків має спірально закручену черепашку. У деяких — черепашка є недорозвиненою, або повністю відсутня (наприклад у слизняків).
 

 
Тіло складається з трьох відділів: голови, тулуба і ноги.

 

 

На голові містяться одна або дві пари довгих м'яких щупалець і пара очей.
У тулубі — внутрішні органи.

Нога черевоногих пристосована до повзання і являє собою м'язистий виріст черевної частини тіла (звідси і назва класу).
 
Тіло черевоногих, які живуть на суші вкрито густим слизом, який захищає тіло тварини від пересихання.

 

Серед черевоногих є фільтратори, а також паразити і хижаки. Але в основному ці молюски — рослиноїдні або поїдають донні відкладення, що розкладаються.

Травна система
У ротовій порожнині черевоногих молюсків міститься м'язистий язик з хітиновими зубчиками, які утворюють «тертку» (або радулу). У рослиноїдних молюсків терка (радула) служить для зіскоблювання рослинної їжі, у хижих — допомагає утримувати здобич.
 
У ротову порожнину, зазвичай, відкриваються слинні залози. Ротова порожнина переходить в глотку, а потім — у стравохід, який веде у шлунок і кишечник. У нього впадають протоки травної залози. Неперетравлені залишки їжі викидаються через анальний отвір.

Нервова система — розкидано-вузлового типу, складається з декількох пар добре розвинених нервових вузлів, розташованих у різних частинах тіла, і нервів, що відходять від них.

 

 

У черевоногих молюсків розвинені органи чуття. Вони розташовані в основному на голові: очі, щупальця — органи дотику, органи рівноваги. У черевоногих добре розвинені органи нюху — вони можуть розпізнавати запахи.
 

Черевоногі молюски мають незамкнуту кровоносну систему, що складається з серця і судин. Серце складається з двох камер: шлуночка і передсердя.

 

Дихання у молюсків, що живуть у воді, здійснюється зябрами, а у наземних — легенями. У мантійній порожнини у більшості водних черевоногих молюсків є одна або, рідше, два зябра.
У ставковиків, виноградних равликів мантійная порожнина виконує роль легені. Кисень з атмосферного повітря, що заповнює «легеню», проникає через стінку мантії у розгалужені у ній кровоносні судини, а вуглекислий газ з кровоносних судин надходить у порожнину «легені» і виходить назовні.

 

Органи виділення молюсків — одна або дві нирки. Непотрібні для організму продукти обміну речовин надходять з крові у нирку, протоки якої відкриваються у мантійну порожнину.

Молюски розмножуються виключно статевим шляхом. Ставковики, равлики, слизняки — гермафродити. Їхня статева залоза продукує як чоловічі, так і жіночі статеві клітини. Проте, самозаплідення у молюсків не спостерігається. Кожен ставковик є і самкою, і самцем одночасно. Тому тварина стає «батьком» для одних діточок і «мамою» для інших.

 

Запліднені яйця (біля 200 штук) вони,  зазвичай, відкладають на листя рослин і різні водні предмети або між грудочками грунту. З яєць виходять маленькі равлики.

 

Черевоногі можуть бути проміжними господарями плоских паразитичних червів (малий ставковик служить проміжним господарем для печінкового сисуна). Багато молюсків є кормом для риб і птахів. Наземних черевоногих поїдають земноводні, кроти, їжаки. Деякі види черевоногих вживає в їжу і людина. Серед черевоногих є шкідники садів і городів — слизняки, виноградний равлик, тощо

На території України зустрічаються близько 200 видів наземних молюсків. Більшість з них — равлики і слизняки:

 

Равлик

  

Слизняк

 

Найбільші розміри мають виноградний равлик та великий строкатий равлик (якого занесено до Червоної книги України). Діаметр черепашки великих екземплярів може перевищувати 4,5 см.

 

Равлик виноградний

 

Черепашки равлика строкатого

  

Австрійські цепеї (смугасті равлики) мають добре помітні смуги на черепашці. Вони розповсюджені по території усієї України.

 

Автрійська цепея

  

На відміну від австрійської цепеї, садова цепея може мати різноманітне забарвлення — від однотонного білого або жовтого, до темно-коричневого, утвореного злиттям широких темних смуг.

 

Мінливість забарвлення садової цепеї

 

На відкритих сухих ділянках у різних частинах України зустрічаються різні види степових равликів зі сплощеними черепашками. Як і цепеї, вони досить часто мають смугасте забарвлення.

 

Равлик степовий

  

Не усі равлики мають кулясту форму черепашки. У деяких видів — черепашка видовжена. По всій Україні можна побачити равлика тризубого (у дорослих особин якого отвір черепашки перекривають спеціальні виступи – "зуби").

 

Равлик тризубий

  

У гірському Криму є декілька видів равликів з баштоподібною черепашкою, які не зустрічаються більше ніде у світі. Серед них — равлик баштоподібний лівозакручений.

 

Черепашки равлика баштоподібного лівозакрученого

  

Равлик баштоподібний циліндричний завдяки людині, з Криму усе більше розселяється по території України.

 

Скупчення равликів баштоподібних циліндричних на траві

  

Бурштинівки (або янтарки) мають напівпрозорі черепашки з дуже тонкими та ламкими стінками, які погано захищають молюсків від висихання. Тому вони змушені оселятися у вологих місцях поблизу водойм.

 

Черепашка бурштинівки звичайної

Слизняк — черевоногий молюск без розвиненої зовнішньої черепашки.

 

Слизняк

  

Равлик

  

Між двома великими групами наземних молюсків (равликами та слизняками) є невелика проміжна група — напівслизняки. Вони зберігають невелику зовнішню черепашку, але вже не можуть заховати у неї своє тіло.

 

Напіслизняк — даудебардія руда

 

Слизняки — дуже різноманітна група наземних молюсків. На території України мешкає понад 30 їх видів, які належать до різних родин.

 

Представники найпоширеніших родин:

 

Слизняк великий

  

Слизняк польовий

  

Слизняк шляховий

  

Слизняк великий чорний — найбільший із слизняків України. У великих особин довжина тіла в русі може перевищувати 15 см.

  

Слизняк великий чорний

 

Слизняк великий синій зустрічається переважно в Українських Карпатах, рідше – на рівнинних територіях заходу України. У забарвленні дорослих молюсків переважають фіолетові, синюваті та зеленкуваті кольори.

 

Слизняк великий синій

  

Слизняк великий звичайний відрізняється плямистою мантією. Оселяється переважно поблизу людини — в парках, садах, підвалах.

 

Слизняк великий звичайний

 

Слизняк шляховий іспанський — нещодавно завезений людьми на територію України. Може пошкоджувати сільськогосподарські та декоративні рослини. Довжина тіла в русі може перевищувати 10 см. При скороченні тіло набуває форму півсфери.

 

 

Слизняк шляховий іспанський у русі

  

Слизняк шляховий іспанський при скороченні

  

Інші шляхові слизняки, розповсюджені на території України мають помітно менші розміри. Часто по боках їх тіла проходять добре помітні темні смуги.

 

Слизняк шляховий блідий

Рапана — найбільший черевоногий молюск у Чорному та Азовському морях. Була заведена до Чорного моря з Японського в першій половині ХХ ст. Хижак, який завдає суттєвої шкоди устричним та мідієвим господарствам. Черепашка є досить великою: в Японському морі її діаметр може досягати 18 см, у Чорному — 12 см. Черепашки широко використовуються для виготовлення сувенірів, а м'ясо вживають у їжу.

 

Рапана

  

Інші черевоногі молюски в наших морях суттєво поступаються розмірами рапані. У трітії сітчастої черепашка є баштоподібною, з красивою скульптурою та забарвленням, може досягати у висоту 2 — 3 см. Трітії — хижаки, можуть нападати на морських безхребетних, зокрема, інших молюсків. Харчуються також падлом. Можуть завдавати шкоду риболовам, виїдаючи наживку або рибу, яка потрапила до сіток.

 

Трітії

 

Інші види морських черевоногих молюсків:

  

Гібуля адріатична

  

Гібуля середземноморська

  

Циклопе

Двостулкові молюски — виключно водні тварини, вони в основному ведуть малорухливий спосіб життя. Більшість з них живе в морях (мідії, устриці, морські гребінці), і лише незначна частина мешкає у прісних водоймах (беззубка, перлівниця, дрейсена річкова).

Зверни увагу!

Характерною особливістю двостулкових є відсутність голови.

Черепашки двостулкових молюсків складаються з двох стулок (звідси і назва класу).
 
Представник — беззубка. Її тіло складається з тулуба і ноги, покритих мантією. Вона звисає з боків у вигляді двох складок. У порожнині між складками і тілом містяться нога і зяброві пластинки. Голови у беззубки, як і у всіх двостулкових, немає. Очей — немає.

 

На задньому кінці тіла обидві складки мантії притискаються один до одного, утворюючи два сифона: нижній (ввідний) і верхній (вивідний). Через нижній сифон вода надходить у мантійну порожнину і омиває зябра, чим забезпечується дихання.

 

Значення Двостулкових молюсків:

• двостулкові молюски є фільтраторами води;
• є кормом для тварин;
• використовуються в їжу людиною (устриці, гребінці, мідії);
• є виробниками перламутру та натуральних перлів;
• раковини і перли використовуються для виробництва ювелірних прикрас, ґудзиків та інших виробів;
• деякі молюски, наприклад, корабельний черв'як, названий так за форму тіла, шкодять дерев'яним спорудам, що містяться у воді.

Травна система
Для двостулкових молюсків є характерним фільтраційний спосіб харчування. У них є ввідний сифон, по ньому вода з завислими у ній харчовими частинками (найпростіші, одноклітинні водорості, залишки відмерлих рослин) надходить у мантійну порожнину, де фільтрується. Відфільтровані харчові частинки за допомогою війок спрямовуються до ротового отвору. Потім вони надходять у стравохід, шлунок, кишечник.  Травлення відбувається за допомогою ферментів печінки. Через анальний отвір залишки потрапляють у вивідний сифон.

Дихають двостулкові молюски за допомогою зябер, оскільки мешкають виключно у водному середовищі.

Кровоносна система двостулкових молюсків — незамкнута. Це означає, що кров тече не тільки по кровоносних судинах, а й у спеціальних порожнинах між органами, після чого кров знову збирається у судини і надходить у зябра для збагачення киснем. До кровоносної системи належать серце (орган, що забезпечує рух крові по судинах і порожнинах тіла) і судини. Серце складається з трьох камер: одного шлуночка і двох передсердь.

 

  

Органи виділення двостулкових молюсків — нирки. Непотрібні для організму продукти обміну речовин надходять з крові у нирку, протоки якої відкриваються у мантійну порожнину.

  

Розмноження 
Беззубки — роздільностатеві тварини. Запліднення відбувається у мантійній порожнині самки, куди через нижній сифон разом з водою потрапляють сперматозоїди. Із запліднених яєць у зябрах молюска розвиваються личинки. Через деякий час личинки виштовхуються струменем води з вивідного сифона у воду, де прикріплюються до зябер або шкіри риб і кілька тижнів ведуть паразитичний спосіб життя. Перетворившись на молодих молюсків, вони проривають пухлиноподібне утворення на шкірі риби і падають на дно. Такий спосіб життя личинок беззубки допомагає розселенню цього малорухливого молюска.

 

Черепашки двостулкових молюсків складаються з трьох шарів:
тонкого зовнішнього — рогового (органічного);
найтовстішого, середнього — вапняного;
внутрішнього — перламутрового.
 

Більшість черевоногих молюсків мають спірально закручену зовнішню черепашку. Двостулкові молюски мають мушлю, яка складається з двох більш або менш однакових стулок.

 

Черепашка черевоногого молюска

  

Мушля двостулкового молюска

  

Двостулкові молюски — фільтратори. Вони отримують свою їжу, а також потрібний для дихання кисень з током води. Для цього їх стулки повинні дещо розходитись в боки, але не розпадатися. біля верхівок стулки з'єднані еластичною зв'язкою з органічної речовини (лігаментом).

 

Стулка перлівниці ззовні

 

Більшість двостулкових молюсків мають також своєрідний шарнірний механізм, який називається замком. Виступи (зуби) однієї стулки щільно заходять у відповідні заглиблення іншої. Кількість, розміри, форма, розташування зубів відрізняються в різних видів, родів, родин.

 

Стулка перлівниці зсередини

 

Серед наших прісноводних молюсків зубів не мають лише дрейсени та деяки види родини перлівницевих (беззубки). Найчастіше зустрічається беззубка качина, мушля якої може досягати 15 см у довжину. До таких розмірів молюск доростає не за один рік.

 

Беззубка качина

  

Беззубка Вуда нещодавно з'явилася на території України — у басейні Дунаю. На відміну від інших наших перлівницевих, її стулки мають майже округлу форму.

 

 

Беззубка Вуда

 

Перлівниці відрізняються від беззубок наявністю зубів, міцнішими та більш видовженими стулками. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати 10 см. У наших водоймах найчастіше зустрічаються перлівниця звичайна, або малярська та перлівниця клиноподібна.

 

Перлівниця звичайна

  

Перлівниця клиноподібна

  

Беззубки та перлівниці оселяються в річках, озерах, ставках, водосховищах, загалом у достатньо великих водоймах з не надто сильною течією. Унаслідок забруднення водного середовища, кількість цих молюсків на території України різко скоротилася.

 

Дрейсени мають стулки більш або менш трикутної форми. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати 5 см. Але зазвичай їх розміри є меншими. Дрейсени оселяються у великих водоймах з текучою або стоячою водою. Можуть утворювати великі скупчення на підводних предметах.

 

Дрейсена річкова

  

Кульки — відносно невеликі прісноводні молюски. У найбільшої з них — річкової кульки довжина мушлі не перевищує 2,5 см, а її поверхня вкрита тонкими концентричними реберцями.

 

Кулька річкова

  

Рогова кулька оселяється у стоячих і повільно текучих водоймах, а довжина її мушлі не перевищує 1,5 см.

 

Кулька рогова

  

Мускуліум болотяний має ще меншу (не більше 1 см) мушлю з надзвичайно тонкими та ламкими стінками та з чітко виступаючими верхівками. Легко переносить пересихання невеликих водойм улітку.

 

Мускуліум болотяний

  

Мушлі горошинок подібні ззовні до кульок, проте є набагато меншими. Їх розміри вимірюються переважно кількома міліметрами. Лише в річкової горошинки довжина мушлі може досягати 1 см.

 

Горошинка річкова

У морях, солених озерах та лиманах України мешкає чимало двостулкових молюсків, пристосованих до існування у солоній або солонуватій воді.

 

Серцевидка Ламарка — найбільша серед наших серцевидок. Довжина її мушель може перевищувати 5 см, а їх форма та забарвлення є дуже мінливими.

 

Серцевидка Ламарка

  

Крім різних видів морських серцевидок є ще й солонуватоводні, які населяють лимани та інші ділянки з невисокою солоністю води. Одним з таких видів є серцевидка кольорова. Довжина її мушлі — 4 см.

 

Серцевидка кольорова

  

На узбережжі Чорного або Азовського морів можна також назбирати стулки анадари. Мушлі цих тварин нагадують серцевидок, проте їх легко відрізнити за будовою замка. Замок — ділянка біля верхівки стулок, яка разом з органічною зв'язкою (лігаментом) забезпечує їх рухливе з'єднання. У серцевидок замок утворений кількома відносно великими горбочками (зубами). У анадари є довгий ряд з маленьких зубчиків, кількість яких може досягати півсотні:

 

Серцевидка

 

Анадара

  

Анадара і серцевидки не є близькими родичами. Вони належать до різних родин і навіть рядів. Серцевидки здавна живуть у наших морях. А анадара потрапила до нас порівняно недавно — у другій половині ХХ ст. Припускають, що її личинки потрапили до Чорного моря разом з баластними водами морських кораблів. Загалом цей молюск розповсюджений в Індійському та Тихому океанах.

 

Мушлі анадари

  

Ще один двостулковий молюск, занесений до наших морів людьми — піщана мія. Розповсюджена вздовж атлантичного узбережжя Європи та Північної Америки, у північній частині Тихого океану.

 

У Чорному морі піщана мія вперше була знайдена в Одеській затоці у 1966 році. З того часу перетворилася на звичайного мешканця Чорного та Азовського морів. Мушлі мії є досить великими — у наших морях — до 8 см, а загалом — до 14 см у довжину. На одній зі стулок є великий виступ.

 

Піщана мія

  

Чому мію називають піщаною? Молюски полюбляють мілководні ділянки з піщано — мулистим дном і нерідко зі зниженою солоністю води (наприклад, у лиманах). Більшу частину життя вони проводять у викопаних у піску нірках. Ці нірки, зокрема, захищають молюсків під час відпливів.

 

Мушлі піщаної мії

  

Середземноморська мідія розповсюджена від атлантичного узбережжя Європи до Чорного і Азовського морів. Завезена людьми до різних куточків світу. Їстівний молюск має промислове значення. Мушля є клиноподібною, майже чорною зовні, із синюватим перламутром усередині. У великих особин довжина мушлі може досягати 14 см, проте переважно трапляються значно менші молюски. Мідії прикріплюються до підводних скель, каміння, та інших твердих предметів, утворюючі скупчення (друзи).

 

Середземноморська мідія

  

Устриця їстівна поширена від атлантичного узбережжя Європи та Північної Африки до Чорного моря. Їстівний молюск має промислове значення. У великих особин розміри мушель можуть досягати 8 — 10 см. На відміну від мідій або інших морських молюсків, стулки устриць мають різну форму. Одна з них (опукліша) приростає до твердих підводних предметів.

 

Устриця їстівна

 

Інші види морських двостулкових молюсків:

 

Гребінець чорноморський

  

Донакс обрубаний

  

Гастрана ламка

  

Хамелея

  

Лопірес молочний

  

Морський черешок

 Домашнє завдання прочитати  уважно навчальну інформацію та  у підручнику §  14 .Підготуватись до тестування

24/10/2022

Тема. Тип Молюски.  

Посилання на онлайн урок  відповідно до розкладу:

7А  Ідентифікатор конференції: 720 1513 3803     Код доступу: 1

7Б  Ідентифікатор конференції: 734 4320 8166    Код доступа: 2

Уважно прочитай  у підручнику §  14 ст.56-57

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання уважно  прочитати  у підручнику §  14 ст.56-57

Переглянь навчальне відео

20/10/2022

Тема.  Практична робота:1.

    Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у комах 

1.Повтори §12,§13,  §10,§11

2.Виконай практичну роботу

17/10/2022

7 Б   Ідентифікатор конференції: 783 6868 6331       Код доступу: 6

7 А   Ідентифікатор конференції: 751 7214 4202       Код доступу: 6

Тема.Розмаїтість комах. Їхня роль у природі й житті людини

1. Уважно прочитати у підручнику §10,§11

2.Домашнє завдання  §12,§13, повторити §10,§11

13./10/2022

Посилання на онлайн урок  відповідно до розкладу:

Тема Загальна характеристика класу Комахи

1. Уважно прочитати у підручнику §10,§11

2.Домашнє завдання  §10,§11,підготуватись до усної відповіді  по §10,§11

10/10/2022

Посилання на онлайн урок   Всі учні  7 А та 7 Б клас  13.40

https://us04web.zoom.us/j/78054459204?pwd=b4mK892ldAu385GzlxZ1kBcpecrh9v.1

Ідентифікатор конференції: 780 5445 9204   Код доступу: 2

Тема.Загальна характеристика класу Павукоподібні.

Навчальний матеріал

До класу Павукоподібних належать, в основному, наземні види (понад 70000 видів).
До них належать скорпіони, кліщі, павуки та інші представники класу.

Зовнішня будова

Тіло павукоподібних має зовнішній водонепроникний хітиновий скелет, поділене на два відділи — головогруди і черевце. Вусиків немає.
 
На головогрудях містяться чотири пари ходильних ніг і дві пари видозмінених кінцівок (ротові органи — хеліцери і ногощупальці (педипальпи)), які служать для захоплення і подрібнення їжі.

 

 

 

Гачкоподібними хеліцерами павук хапає свою жертву. У середині хеліцер є канал, по якому з отруйних залоз, які розташовані біля основи хеліцер, у тіло жертви надходить травний сік. Поруч з хеліцерами містяться короткі, покриті чутливими волосками органи дотику, нюху та смаку — ногощупальці.
 
На нижньому кінці черевця є три пари павутинних бородавок (видозмінені черевні кінцівки), які виробляють павутину. Рідина, яка виділяється з павутинних бородавок миттєво твердне на повітрі і перетворюється на міцну павутину нитку.
Різні частини павутинних бородавок виділяють павутину різних типів. Павутинні нитки розрізняються за товщиною, міцністю і клейкістю. Різні типи павутини павук використовує для будівництва ловчої сітки: в її основі міцніші і не липкі нитки, а концентричні нитки — тонші і липкі. Павуки використовують павутину для зміцнення стінок своїх сховищ і для виготовлення коконів для яєць.

 

Молоді павуки використовують довгі павутинні нитки для переміщення у просторі, що сприяє їх розселенню. За допомогою ниток павутини павуки можуть спускатися з гілок дерев та інших опор на землю та підніматися.
 
Очі у павукоподібних прості.

 

 

Порівняно слабкий розвиток органів зору компенсується добре розвиненими органами дотику, які мають провідну роль в орієнтації павукоподібних у навколишньому середовищі. Є у них і органи, що реагують на хімічні подразники, а також органи нюху і смаку.

Органи дихання павуків — легені (легеневі мішки) і трахеї.
У скорпіонів — лише легені.
У кліщів газообмін здійснюється через шкіру, або трахеї.
 

Кровоносна система є незамкнутою. Серце розміщене у спинній частині черевця. Кров — безбарвна. Вона змішується з порожнинною рідиною, утворюючи гемолімфу.

 

 

 

Травна система павука містить: ротовий отвір, глотку, стравохід, шлунок, кишечник та анальний отвір.
 
Павукоподібні — хижаки. Для нападу на інших тварин у них є різні пристосування: від отруйних залоз до павутинних бородавок для виготовлення ловчих сіток. Павуки впорскують у тіло жертви травний сік, який розчиняє її тканини. Таким чином відбувається позакишечне травлення. Потім павук всмоктує розріджену їжу. Органи виділення — мальпігієві судини. Залишки неперетравленої їжі виводяться назовні через анальний отвір.
 
Нервова система — вузлова ланцюжкова, складається з добре розвиненого головогрудного вузла і черевного ланцюжка. У павукоподібних розвинена складна інстинктивна поведінка.
 
Павукоподібні — роздільностатеві тварини. Запліднення у представників одних видів зовнішнє, у інших — внутрішнє. Зустрічається у них і партеногенез — розмноження без запліднення, коли самка відкладає незапліднені яйця, з яких розвиваються виключно самки.
 
Зазвичай павукоподібні відкладають яйця, але є і живородні види.
Розвиток — без перетворення (з яєць вилупляються маленькі особини, подібні на дорослих). У багатьох видів спостерігається турбота про потомство: самки охороняють кокон з яйцями.

Ряд Павуки

Павуки є найбільшою групою павукоподібних. Харчуються вони різними комахами, деякі їдять дощових черв'яків, равликів, мурах, ящірок, жаб, мишей, птахів, пуголовків, невеликих рибок.

  

Ряд Скорпіони

Скорпіони живуть у країнах з теплим або жарким кліматом, іноді зустрічаються в горах. Полюють скорпіони вночі. Виділяючи отруту, скорпіони паралізують здобич або вбивають її. У їжу вони вживають різноманітних павукоподібних, ящірок або дрібних гризунів. Скорпіони можуть бути небезпечними і для людини.

 
Скорпіон

 

Ряд Кліщі

Кліщі — група павукоподібних, у яких тіло не поділено на відділи (головогруди повністю зливаються із черевцем). Серед кліщів багато шкідників і паразитів, деякі — небезпечні для людини, оскільки можуть передавати збудників різних захворювань (наприклад, енцефаліту — важкого захворювання нервової системи).

 

Небезпечним для людини є коростяний кліщ — збудник корости. Він пошкоджує шкіру людини, прогризає у ній хід і там відкладає яйця. Зазвичай це відбувається на місцях згинів тіла, де шкіра є м'якшою (наприклад, на кистях рук). Коростяні кліщі легко передаються від людини до людини. Рослиноїдні кліщі ушкоджують запаси зерна, борошна та хліба. Деякі живляться соком рослин.

 
Кліщ може переносити енцефаліт

 

Коростяний кліщ — збудник корости (під мікроскопом)
 

Ряд Сольпуги

Сольпуги не мають отруйних залоз. Проте, у них є потужні хеліцери для захоплення і подрібнення їжі. Ці тварини — нічні хижаки, а вдень — ховаються у норах. Вони ніколи не роблять павутину.

 

Ряд Косарики

Косарики поширені по всій території України. Вони мають довгі ходильні ноги. Ці тварини не є отруйними і не мають павутинних залоз.

 

Косарик

 

Павукоподібні мають важливу роль у природі:

• як хижаки, вони знищують комах;
• ґрунтові кліщі беруть участь у процесах ґрунтоутворення;
• є їжею для багатьох птахів, ящірок, савців та інших тварин;
• павукоподібні знищують комах — щкідників сільськогосподарських насаджень;
• павуки можуть завдавати шкоду людині та тваринам завдяки наявності отруйних залоз;
• кліщі можуть переносити захворювання (наприклад, коростяний кліщ, енцефалітний кліщ);
• кліщі здатні пошкоджувати рослини (наприклад, павутинний кліщ)

Домашнє завдання

Уважно прочитай навчальну інформацію та у підручнику  §9,повтори §8.

Виконай тестові завдання

06/10/2022

Тема.   Розмаїтість ракоподібних. 

           Їхня роль у природі й житті людини

Навчальна інформація

До ракоподібних належать понад 50 000 видів, що діляться на дві великі групи – нижчі та вищі ракоподібні.

Нижчі ракоподібні – це ракоподібні з непостійною кількістю сегментів. Вони дрібні за розміром і є переважно гермафродитами.звичайно живуть у товщі води і входять до складу планктону. Вони мають важливе значення у біосфері — є солідною частиною харчового раціону багатьох риб і китоподібних. Серед них є також види-паразити (наприклад, коропоїди). Сюди належать представники більшості класів ракоподібних.

Серед нижчих ракоподібних можна виділити (для ознайомлення) такі групи: зяброногі, веслоногі, вусоногі, коропоїди.

 Нижчі ракоподібні: 1 – артемія; 2 – дофнія; 3 – циклоп; 4 – морська качечка; 5 – коропоїд

Зяброногі – це най примітивніші ракоподібні, у яких ніжки одночасно служать для плавання, дихання й спрямовування їжі до рота. До цієї групп належить артемія, відома тим, що може жити в дуже солоних водоймах. Зяброногими є й такі гіллястовусі рачки, як дафнії.

Цю тварину за її стрибкоподібний спосіб пересування у воді у народі називають “водяною блохою”.

Веслоногі пересуваються за допомогою першої пари вусиків, які мають вигляд весел. У веслоногих є лише одне просте око, як у міфічної істоти з давньогрецького міфа. До цієї групи належить циклоп – хижак, який живиться дрібними безхребетними тваринами.

Byсоногі мають м’яке тіло, черепашку з вапнякових пластинок і вусикоподібні ноги для дихання та ловлі здобичі. Через прикріплений або паразитичний спосіб життя вони є гермафродитами й мають спрощену будову. Найвідомішими представниками є морські жолуді, морські качечки та ін.

Ще однією групою паразитичних ракоподібних є коропоїди. Паразитують на шкірі й зябрах риб, тритонів, пуголовків жаб і деяких молюсків. їхні ротові органи перетворилися на хоботок для висмоктування крові.

Отже, нижчі ракоподібні мають кінцівки, що здійснюють функції дихання, плавання й живлення.

Чим відрізняються вищі ракоподібні?

Вищі ракоподібні – це ракоподібні з постійною кількістю сегментів тіла. Це тварини середніх та великих розмірів, у них міцний панцир, характерна роздільностатевість. Із вищими ракоподібними знайомимося на прикладі таких груп: рівноногі, різноногі, ротоногі, десятиногі.

Рівноногі об’єднують водяних та наземних ракоподібних, які мають однакові черевні та грудні кінцівки. Найбільш відомим видом рівноногих раків є мокриця звичайна, що зустрічається у вологому грунті та в лісовій підстилці, сирих підвалах. У прісних водоймах поширені схожі на мокриць водяні віслючки, які живляться рештками рослин.

Різноногі, або бокоплави, мають стисле з боків тіло й різні кінцівки, що спеціалізовані для плавання боком, ходіння й стрибання. Живляться рештками, є серед них і паразити (наприклад, китові воші). Найвідомішим у цій групі є бокоплав озерний.

 Вищі ракоподібні: 1 – мокриця звичайна: 2 – бокоплав озерний; 3 – рак-богомол японський; 4 – pак-самітник Діогена; 5 – трав’яний краб; 6 – креветка піщана: 7 – омар європейський; 8 – лангуст звичайний

Ротоногі, або раки-богомоли. – це хижі ракоподібні, у яких друга пара ногощелеп видозмінилася в потужні хапальні кінцівки, добре розвинений зір. Оті цих істот мають найскладнішу будову. Найвідомішим видом є рак-богомол японський.

Десятиногі – це найвище організовані ракоподібні, більшість з яких живе в морях, деякі – у прісноводних водоймах та на суходолі. Ці тварини мають 5 пар ходильних ніг і клешні на першій парі. У наших прісних водоймах поширені два види раків – широкоплазий та вузькоплазий. Окрім річкових раків, до цієї групи належать раки-самітники, краби, креветки, омари, лангусти.

Раки-самітники – морські раки з м’яким спіралеподібним черевцем і несиметричними клешнями. Найцікавіша риса раків-самітників – співдружність деяких видів з актиніями. До раків-самітників належить і найбільший представиш; ракоподібних – японський краб-павук, розміри його кінцівок можуть становити чотири метри. У Чорному морі є рак-самітник Діогена.

Краби – десятиногі раки, у більшості задня частина тіла вкорочена. Мають дуже товстий зовнішній скелет та невелике черевце, підігнуте під головогруди. Розповсюджені краби в усіх океанах, є багато прісноводних (прісноводний краб) та сухопутних крабів (краб пальмовий злодій). У Чорному морі поширений трав’яний краб.

Креветки – найпримітивніші десятиногі, які розповсюджені в усіх морях та океанах. Деякі види креветок живуть у симбіозі з великими рибами, вони збирають з риби зовнішніх паразитів та відмерлу луску (креветка-чистильник). У Чорному та Азовському морях живуть піщана, трав’яна, зелена, тигрова креветки.

Омари – великі десятиногі ракоподібні з великими клешнями, подібні до річкових раків. Живляться безхребетними, на яких полюють уночі. Найбільшим у цій групі є омар європейський.

Лангусти – десятиногі ракоподібні з довгим черевцем. На відміну від омарів, вони не мають клешень, усе тіло й товсті антени вкриті шипами. Основним ворогом лангустів є восьминоги. У помірних водах Європи проживає лише лангуст звичайний.

Яка роль ракоподібних в природі та житті людини?

Ракоподібні є важливою ланкою в ланцюгу живлення. Зокрема, дрібні ракоподібні (водяні віслюки, дафнії, циклопи) складають основні частку планктону та є основним кормом для риб та багатьох інших видів тварин. Чимало ракоподібних є природними фільтраторами води (морські жолуді). Річкові раки виконують роль санітарів водойм, тому що переробляють органічні рештки.

Багато ракоподібних (річковий рак, камчатський краб, креветки, омари, лангусти) є об’єктами промислу та використовуються людиною в їжу. Окремі види (дафнії) розводять у спеціальних басейнах для того, щоб підгодовувати молодь осетрових і лососевих риб. Є ракоподібні, які живуть у акваріумах (блакитний кубинський рак). 

У тілі деяких ракоподібних проходить розвиток червів – паразитів людини. Циклоп є проміжним господарем у циклі розвитку стьожака широкого та ришти, а рак, як і краб, є другим проміжним господарем у розвитку сисуна легеневого. Серед ракоподібних с паразита (коропоїди), через які інколи гине риба. Морські жолуді спричинюють збитки в судноплавстві. Ними обростають днища суден, і це сповільнює їх плавання. 

До Червоної книги України занесено 26 видів ракоподібних, серед них є широкополий рак, морський кріт, трав’яний краб, волохатий краб, кам’яний краб, мармуровий краб, прісноводний краб .

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання. Повторити  §8 

Вибери одне із запитань відповідного рівня .Запиши  у зошит відповідь на нього.

Оцінка	Запитання для самоконтролю
1-6	1. Назвіть дві групи ракоподібних.  2. Наведіть приклади нижчих раків. 3. Назвіть представників вищих раків. 4. Наведіть приклади десятиногих раків. 5. Назвіть ракоподібних, поширених в Україні та вашій місцевості. 6. Наведіть приклади рідкісних ракоподібних.
7-9	7. Які особливості нижчих ракоподібних? 8. Чим відрізняються вищі ракоподібні? 9. Яка роль ракоподібних у природі та житті людини?
10-12	10. Крабові палички (імітація крабового м’яса) - вид продуктів штучно створених із обробленого рибного білка або подрібненого м’яса океанічних риб (минтай, хек). За формою та кольором нагадують м’ясо крабової клешні. Усупереч назві, крабові палички зовсім не містять м’яса крабів. Чому ж крабові палички займають четверте місце у списку шкідливих продуктів харчування?

03/10/2022

Посилання на онлайн урок  

7 Б клас  відповідно до розкладу

https://us04web.zoom.us/j/75309249091?pwd=mVaszjGCTkyioDWCj9ixOjrwPMIxc9.1

Ідентифікатор конференції: 753 0924 9091        Код доступу: 2

Тема.Загальна характеристика класу Ракоподібні

Навчальний матеріал

Ракоподібні — в основному морські тварини, представники ряду видів мешкають у прісних водах і на суші. Серед ракоподібних є сидячі, прикріплені види, є паразити, але більшість — вільноживучі.

Зовнішня будова, відділи тіла

Число відділів тіла ракоподібних є різним, проте майже в усіх можна виділити голову, груди і черевце. Часто відділи тіла зростаються, утворюючи головогруди (наприклад, у річкового рака).
 

 

Добре розвинені органи чуття: дотику, нюху, рівноваги, слуху, зору.
Очі складні, фасеточні, розташовані на стеблинках.

У рака дві пари вусиків. Довгі вусики — є органами дотику, а короткі — органами нюху і дотику.

Нижче вусиків містяться ротові органи — видозмінені кінцівки.
Перша пара видозмінених кінцівок утворює верхні щелепи, а друга і третя пари — нижні щелепи. За допомогою ще трьох пар видозмінених кінцівок — ногощелеп — рак спрямовує здобич до рота.

 
 
Після ногощелеп на головогрудях рака розташовано п'ять пар ходильних ніг.
Перша пара ніг є найбільшою, закінчується сильно розвиненими клешнями (вони є органами нападу, захисту та захоплення їжі).
На членистому черевці є ще черевні ніжки. На них самки виношують ікру (яйця).

 

Тіло рака вкрите міцним твердим хітиновим панциром, який виконує функцію зовнішнього скелета. 
 

До травної системи  належать ротовий отвір (до якого щелепи спрямовують подрібнену їжу), стравохід (по якому їжа потрапляє у шлунок), шлунок (де відбувається подальше подрібнення їжі), кишечник (відбувається перетравлення їжі завдяки ферментам печінки), анальний отвір.

  

Дихають ракоподібні за допомогою зябер, які знаходяться під захистом панцира головогрудей.

Кровоносна система є незамкнутою. Мішкоподібне серце і судини, що відходять від нього, містяться у грудному відділі на спинній стороні тіла.
Видільні органи — зелені залози, які містяться у головогрудях і відкриваються назовні біля основи довгих вусиків.
Нервова система раків, як і в інших членистоногих — навкологлоткове нервове кільце і черевний нервовий ланцюжок, від яких відходять окремі нерви.

Розмноження відбувається тільки статевим шляхом.
 

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання 

Опрацювати навчальний матеріал , навчальне відео ,повторити у підручнику §8 .

Підготуватись до тестування з тем"Загальна характеристика тварин Типу Членистоногі" та "Клас Ракоподібні

29.09.2022

Посилання на онлайн урок  

7 А клас  відповідно до розкладу

https://us04web.zoom.us/j/77909774738?pwd=D91wlJA6iR7208k1ONvbwHhU1iMTOY.1

Ідентифікатор конференції: 779 0977 4738      Код доступу: 5

Тема.Загальна характеристика типу Членистоногі

Навчальний матеріал

Тип Членистоногі — найбільша група тварин, що населяють нашу планету (понад 1 млн видів). Вони зустрічаються скрізь (у наземно-повітряному середовищі, морях і океанах, прісних водоймах, тощо).

Членистоногі — двобічно-симетричні тварини.
Вони мають сегментоване тіло і членисті кінцівки (з чим і пов'язана назва «членистоногі»). 
 
Зовнішній покрив членистоногих — особлива органічна речовина — хітин. Він захищає тіло і виконує функцію зовнішнього скелета (панцира): зсередини до нього прикріплюються м'язи.
Хітиновий покрив погано розтягується і заважає росту тварини. Тому членистоногі періодично линяють (ростуть ступінчасто).

 

Відділи тіла

У тілі більшості членистоногих можна розрізнити три відділи:

• голова, на якій містяться основні органи чуття (які необхідні для орієнтування у просторі (очі, вусики), та ротові органи);
• груди, на яких розташовані ноги або крила (які виконують функцію пересування);
• третій (задній) відділ тіла — черевце (містить значну частину внутрішніх органів, які мають функції травлення і розмноження).
   

У павукоподібних і ракоподібних голова і груди зрослися і утворили головогруди. У кліщів між відділами тіла також немає розділення.
 

Членистоногі орієнтуються у просторі за допомогою добре розвинених органів чуттів.
Органами нюху і дотику у членистоногих є вусики і чисельні волоски на поверхні тіла.
Очі, як правило, складні (фасеточні), утворені великим числом простих вічок.

 
 
Зір членистоногих називають мозаїчним: зображення предмета складається з окремих зображень, які сприймаються простими вічками.

У деяких членистоногих дуже гарний слух. Вони сприймають звукові сигнали тонкими слуховими волосками, які розташовані на поверхні тіла і кінцівках.

Більшість членистоногих — роздільностатеві тварини.
З відкладених самками запліднених яєць розвиваються личинки, які ростуть, розвиваються і перетворюються на дорослих особин. Деякі членистоногі, наприклад, павуки, розвиваються без стадії личинки.

 

До типу Членистоногі належать: клас Ракоподібні, клас Павукоподібні і клас Комахи.

У членистоногих наявні травна, кровоносна, дихальна, видільна, нервова і статева системи органів.

 

 

 

Травна система у членистоногих складається з переднього відділу (рот, глотка, стравохід, шлунок), середнього і заднього відділів кишечника, який закінчується анальним отвором.
У середній відділ кишечника у павукоподібних і комах впадають протоки печінки, або особливих трубчастих придатків — мальпігієвих судин.
 
Органи видільної системи членистоногих є різними:

• у тварин класу Ракоподібні — це зелені залози, протоки яких відкриваються біля основи вусиків;
• у тварин класів Павукоподібних і Комах — мальпігієві судини.
  

Дихальна система членистоногих залежить від їх середовища існування:

• у водних членистоногих (ракоподібних) органами дихання є зябра;
• у павукоподібних — легеневі мішки і трахеї, які сполучаються із зовнішнім середовищем через дихальні отвори;
• у комах — органами дихання є дуже тоненькі дихальні трубочки — трахеї.

Кровоносна система є незамкненою і складається з серця (міститься у спинній частині тіла) і кровоносних судин, що відходять від нього. Серце є трубчастим, складається з декількох камер.

 

Нервова система членистоногих є подібною до нервової системи представників типу Кільчастих червів — вузлового типу (навкологлоткове нервове кільце і ​​черевний нервовий ланцюжок).

Навчальне відео 

Домашнє завдання

Опрацювати навчальне відео 

у підручнику §8 ,запитання для самоконтролю після §8.

26/09/2022

Посилання на онлайн урок  

7 Б клас  відповідно до розкладу

https://us04web.zoom.us/j/77959251400pwd=mwt0TCkwYNWYBYbEI3y1aRQKhfsuS1.1

Ідентифікатор конференції: 779 5925 1400        Код доступу: 2

Тема.Пристосування в будові й процесах життєдіяльності паразитичних червів до їхнього способу існування

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання.

Опрацювати навчальне відео  та у підручнику §15-16 ,запитання після  §15-16.

Використовуючи навчальне відео  та у підручнику §15-16  запиши у зошит  та вивчи  контрольні поняття:паразитизм, екзопаразити , ендопаразити,проміжний хазяїн,основний хазяїн,гельмінти ,гельінтологія.

Підготуйся до письмової перевірки домашнього завдання .

22.09.2022

Тема.Загальна характеристика типу Кільчасті черви

Посилання на онлайн урок

https://us04web.zoom.us/j/75625209141?pwd=eS7aFNSVferCukmQ5MoiYIS3EjMGeZ.1

Ідентифікатор конференції: 756 2520 9141             Код доступу: 5

Навчальний матеріал

Тип Кільчасті черви (Кільчаки) — включає тварин, тіло яких складається з повторюваних сегментів, або кілець.

Тіло кільчастих червів складається з трьох шарів клітин: ектодерми, ентодерми і мезодерми (тобто вони є тришаровими тваринами).
З клітин мезодерми (простір між стінкою тіла і внутрішніми органами) формується вторинна порожнина (целом).

 

 

Кільчасті черви — в основному вільноживучі тварини і мають двосторонню симетрію.

 

Тіло кільчаків червів розділене на сегменти, або кільця (звідси і назва — кільчасті черви). У різних видів може бути від декількох штук таких сегментів, до сотен. Кожен сегмент є самостійним відсіком: у ньому є власні зовнішні вирости, вузли нервової системи, органи виділення і статеві залози. Порожнина кожного сегмента відокремлена від порожнини інших. За незначних ушкоджень покривів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а лише з декількох ушкоджених сегментів.

 

На тілі кільчастих червів можна виділити головний відділ (передній кінець тіла), тулуб та хвостовий відділ (задній кінець тіла).

 

Покриви тіла кільчастих червів — шкірно-м'язовий мішок, який складається з покривного епітелію та двох шарів м'язів — повздовжніх та кільцевих. Клітини епітелію виділяють шар щільної неклітинної речовини — кутикулу. Поверхня тіла має багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію.

 

До травної системи належать: ротова порожнина, глотка, стравохід, воло, кишечник, шлунок, анальний отвір.

 

 

Дихання відбувається через вологу поверхню тіла, або за допомогою зябр.

 

Видільна система представлена парними трубочками, які містяться у кожному сегменті тіла червів.

 

Нервова система — вузлового типу, характеризується скупченням нервових клітин над глоткою — навкологлотковим кільцем і черевним нервовим ланцюжком з відгалуженнями нервів у кожному сегменті.

 

 

Кільчасті черви мають органи чуття: зору, дотику, смаку, нюху, слуху, рівноваги.

  

Кровоносна система у кільчастих червів є замкнутою, тобто кров не виливається вільно у порожнини тіла, а рухається виключно по судинах. Серця немає. Рух крові забезпечується скороченням стінок спинної судини, по якій кров іде ззаду наперед, а у черевному — спереду назад.

 

 

Кільчаки бувають роздільностатевими і гермафродитами.
Розмноження може відбуватися безстатевим і статевим шляхами.
Статеве розмноження протікає за участю двох особин (навіть у гермафродитів).
При безстатевому розмноженні тіло червяка розпадається на декілька частин, а потім кожна з них добудовує відсутні головний і хвостовий відділи.

 

У більшості видів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовані щетинки.

 

Тип Кільчастих червів поділяють на декілька класів, серед яких найбільш значимими є три: Багатощитинкові, Малощитинкові та і П'явки.

Багатощетинкові

Клас Багатощетинкових об'єднує вільноживучих кільчастих червів, у яких численні довгі щетинки зібрані у пучки і розташовуються з боків кожного сегмента. Багатощетинкових червів є близько 7000 видів. Більшість з них мешкає у морях, де вони повзають по дну, зариваються у мул, або плавають у товщі води.

Як і в усіх кільчастих червів, тіло багатощетинкових складається з сегментів, число яких у різних видів коливається від 5 до 800.

 

Нереїда

  

Морська миша (Афродита)

  

Нереїс

Серед багатощетинкових червів є сидячі форми, які будують захисну трубку і ніколи не покидають її.

 

 

Сидяча форма морських червів

Значення багатощетинкових червів у природі є досить великим:

• вони фільтрують воду, очищаючи її;
• є санітарами водойм, знищуючи масу залишків, що розкладаються;
• їх поїдають ракоподібні, риби, голкошкірі, кишковопорожнинні, птахи;
• деяких багатощетинкових спеціально розводять у морі, як корм для риб;
• деякі види (наприклад, тихоокеанський палоло) тіло якого сягає 1 метра, вживає в їжу людина.

Малощетинкові черви

Більшість малощетинкових червів живе в ґрунті (наприклад, дощові черви).

Деякі населяють прісні і солонуваті водойми (наприклад, трубочник).

 

Довжина тіла малощетинкових червів коливається від 0,5 мм до 3 м. Число сегментів у різних видів становить від 5 — 7 до 600. Усі сегменти тіла у них є однаковими. У статевозрілих особин у передній третини тіла з'являється потовщення — залозистий поясок.

 

Дощовий черв'як

  

Австралійський земляний черв'як

 

На кожному сегменті є по чотири пари щетинок — дві пари спинних і дві пари черевних. Невелика кількість щетинок на тілі цих червів і дало назву всьому класу — Малощетинкові.

 

Щетинки є настільки малими, що їх можна виявити тільки на дотик, провівши пальцем від задньої частини тіла тварини (на малюнку зображені черевні щетинки при збільшенні в 100 (1) і 300 (2) разів).

 

Щетинки допомогають цим тваринам під час руху в ґрунті: загнуті спереду назад, вони допомагають червам утримуватися у нірці і швидко просуватися вперед.

Залозисті клітини шкірного епітелію червів виділяють слиз, який захищає шкіру від висихання і допомагає просуванню у ґрунті.

 

Малощетінкові черви, зокрема дощові черв'яки, мають велике значення у ґрунтоутворенні. Вони перемішують ґрунт, знижують його кислотність, підвищують родючість. Прокладаючи довгі ходи у ґрунті, вони полегшують проникнення води з розчиненими у ній поживними речовинами і повітря до кореневої системи рослин, покращуючи їх ріст.

 

Водні малощетинкові черви сприяють самоочищенню забруднених водойм і є їжею для риб. Малощетинкові черви живляться гниючими залишками рослин, проте серед них є хижаки і паразити.

Клас П'явки налічує близько 400 — видів. Довжина тіла п'явок — від декількох міліметрів до 15 см. 

 

Для представників цього класу характерні наступні ознаки: постійна кількість сегментів тіла (33), наявність присосок, відсутність щетинок на тілі.

 

П'явки, в основному, мешкають у прісних водоймах, деякі — у морях і вологому грунті. У тропіках є сухопутні види. Усі п'явки — або паразити, які харчуються кров'ю хребетних тварин, або хижаки, що поїдають дрібних тварин.

 

Тіло п'явки сплощено у спинно-черевному напрямку, з двома присосками — колоротової і задньої. У центрі передньої присоски міститься рот, а задня служить тільки для прикріплення.

 

 

Зовні п'явки схожі з іншими кільчастими червами, проте у них немає щетинок.

З цим пов'язаний спосіб пересування п'явок: вони пересуваються, поперемінно прикріплюючи присоски до різних предметів і хвилеподібно згинаючись.

Велика кількість представників цього виду можуть плавати.

 

 

На передніх сегментах п'явок розташовані від однієї до п'яти пар очей.

Зябра відсутні. Дихання здійснюється через усю поверхню тіла.

 

П'явки, які смокчуть кров, у ротовій порожнині мають гострі хитинові зубчики. На кожній щелепі їх є 90 (разом — 270). Слинні залози п'явок виділяють особливу речовину — гірудин, яка перешкоджає згортанню крові як у ранці на тілі жертви, так і у шлунку самої п'явки (тому ранки, нанесені п'явками, довго кровоточать).

 

 

У шлунку є так звані кишені для запасання висмоктаної крові. Тому проміжки часу між прийомами їжі у п'явок можуть бути дуже великими — до декількох тижнів.

 

У п'явок краще, ніж у інших червів, розвинена нервова система. Органи чуттів сприймають світлові, хімічні, механічні та інші подразнення.

 

П'явки — гермафродити. Після спарювання вони відкладають численні кокони з різною кількістю яєць.

 

П'явки є їжею для риб. Деякі п'явки, що смокчуть кров, завдають великої шкоди рибам, птахам, звірам, людині.
Медичну п'явку здавна використовують у медицині при гіпертонії і загрозах крововиливів.

Домашнє завдання 

опрацюй навчальний матеріал та у підручнику §7,випиши 10 ознак кільчастих червів та  запиши у зошит відповідь на запитання:

Поясни чому після великої зливи можна побачити велику кількість дощових черв'яків?

Фото відповіді надішли на електронну адресу 

19/09/2022

Посилання на онлайн урок  7 Б клас

https://us04web.zoom.us/j/77395649116?pwd=2psm9lyDX4Y1agjPO4EboxPkvfzest.1

Ідентифікатор конференції: 773 9564 9116        Код доступу: 2

Тема. Загальна характеристика й розмаїтість Кишковопорожнинних.

Навчальний матеріал

Кишковопорожнинні є багатоклітинними тваринними організмами з радіальною симетрією тіла.

 

За особливостями зовнішньої будови та способом життя кишковопорожнинні мають дві життєві форми: поліпи і медузи. У життєвому циклі багатьох кишковопорожнинних ці форми чергуються.

  

Поліпи — ведуть прикріплений, або малорухливий спосіб життя. Прикладами поліпів є гідра, актинії, тощо.

 

Актинія

  

Медузи — вільноплавні морські тварини, які мають драглисте тіло у формі парасолі. Їх тіло на 98 %  складається з води. Ці тварини ведуть рухливий спосіб життя.

 

Медуза

  

Тіло кишковопорожнинних має форму мішка з одним отвором (ротовим), який оточений щупальцями.

 

Тіло кишковопорожнинних складається з двох добре розвинених шарів — ектодерми (зовнішній) і ентодерми (внутрішній). Між ними міститься тонкий драглистий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея (зачаток третього зародкового листка).

Товщина мезоглеї може бути незначною (у поліпів) або дуже великою (у медуз).

 

Зверни увагу!

Ектодерма утворена епітеліально-м'язовими, жалкими, нервовими, статевими і проміжними (неспеціалізованими) клітинами.

Ентодерма представлена ​​травно-м'язовими і залозистими клітинами.

Кишковопорожнинні розмножуються статевим способом або вегетативно (брунькуванням).

У випадку статевого розмноження із заплідненої яйцеклітини розвивається новий організм у личинковій стадії. Прикріплюючись до дна, личинка перетворюється на поліп. Поліпи або утворюють колонії, або відгалужуються у вільноживучих медуз. Таким чином відбувається чергування поколінь: прикріпленого поліпа і вільноживучої медузи.

 

Схема будови кишковопорожнинних (на прикладі гідри прісноводної)

Функції клітин кишковопорожнинних:

 

1. Епітеліально-м'язові (шкірно-м'язові) клітини виконують покривну функцію. Вони мають м'язові відростки, які забезпечують рух кишковопорожнинних.
2.  Жалкі клітини мають капсулу, заповнену отрутою, яка паралізує жертву (нейропаралітична дія). У капсулу занурена жалка нитка. На поверхні клітини розташований чутливий волосок. При дотику до цього волоску жалка нитка викидається назовні і входить у тіло жертви.

Схема будови жалкої клітини

  

3. Нервові клітини мають довгі відростки, які разом утворюють нервову систему. Така нервова система називається дифузною.

 

Нервова система і сприйняття гідрою подразнення

  

4. Статеві клітини (яйцеклітини та сперматозоїди) забезпечують статеве розмноження кишковопорожнинних.

 

5. Залозисті клітини продукують ферменти, які перетравлюють їжу у кишковій порожнині (це внутрішньопорожнинне травлення).

 

6. Травно-м'язові клітини мають джгутики і псевдоніжки. Джгутики переміщують воду з частинками їжі, а псевдоніжки, що утворюються, захоплюють її. Подальше травлення відбувається у травних вакуолях (це внутрішньоклітинне травлення).
 
7. Неспеціалізовані (проміжні) клітини здатні перетворюватися у будь-який тип клітин, забезпечуючи регенерацію (відновлення втрачених частин) кишковопорожнинних.

Значення кишковопорожнинних

Представники кишковопорожнинних — коралові поліпи утворюють рифи, а іноді й цілі острови — атоли, які являють собою особливі екосистеми.
 

Кораловий риф
 
З відмерлих коралів утворюються вапняні гірські породи. Їх використовують у будівництві, при декоративному оформленні житла.

 

Представником кишковопорожнинних є гідра звичайна. Ця тварина мешкає у водоймах з прісною водою. Тіло гідри — завдовжки 1—2 см, має циліндричну форму. На нижньому кінці тіла є підошва, за допомогою якої тварина прикріплюється до каміння або водних рослин. На верхньому кінці — міститься рот, оточений 6—12 рухливими щупальцями. Гідра є хижаком — живиться мікроскопічними тваринами. Вона здатна переміщуватися з одного місця на інше. Для цього тварина нахиляється, прикріплюється до поверхні щупальцями, відриває основу тіла, після чого знову прикріплюється підошвою.  

Деякі кишковопорожнинні селяться на рухомих тварин (наприклад, актинія і рак самітник). Рак переміщує актинію, а актиния захищає рака своїми жалкими клітинами.
 

Актинія і рак самітник

 

У східних країнах кишковопорожнинні (медузи) використовуються в їжу.
Отрута деяких медуз може бути небезпечною для людини — викликає опіки, а у тяжких випадках, вражаючи дихальну систему, призводить до смерті.

У Чорному та Азовському морях мешкають медузи аурелія та коренерот.У місці дотику щупалець цих медузи на шкірі людини може виникати досить болючий опік, яких не зникає протягом декількох годин.

 

Медуза аурелія

 

Медуза коренерот

Домашнє завдання 

Опрацюй  навчальний матеріал та у підручнику  §6.Підготуйся до письмової перевірки домашнього завдання

15.09.2022

Тема.Поняття про класифікацію тварин

Навчальний матеріал

Для того, щоб зорієнтуватись у великому різноманітті тварин, їх потрібно класифікувати, тобто розмістити у певному порядку, за якимись спільними ознаками.

Усі об'єкти мають поділятися на групи, які підпорядковані одна одній, тобто мають різні ранги.

Наука, яка визначає правила і принципи побудови системи називається систематикою.

Першу ієрархічну систему живих організмів запропонував видатний швецький вчений Карл Лінней (1707 — 1778). Подібність будови організмів стала основою цієї системи. За основну одиницю даної системи К. Лінней прийняв вид.

Вид — це сукупність особин живих організмів, подібних між собою будовою, способом життя, які мешкають на певній території, здатні схрещуватися між собою і давати плідне потомство.

 

Види тварин об'єднуються в роди.

Роди об'єднані в родини.

Родини об'єднані у ряди.

Близькі між собою ряди об'єднуються у класи.

Класи об'єднуються у типи.

Класифікація тварин і рослин має певні відмінності:

 

Тварини	Рослини
Тип	Відділ
Клас	Клас
Ряд	Порядок
Родина	Родина
Рід	Рід
Вид	Вид

  

Царство тварин має два Підцарства:

• Підцарство Одноклітинні (або Найпростіші);
• Підцарство Багатоклітинні.

Схема класифікації тварин:

  

 

Карл Лінней запропонував давати видам подвійні назви.

Наукова назва кожного виду складається з двох слів латинською мовою. Першою з великої літери наводиться родова назва, а потім з маленької — видова.

Такий спосіб створення видових назв називається бінарна номенклатура.

 

Наприклад: Ведмідь бурий (Ursus arctos), Ведмідь білий (Ursus maritimus). В обох тварин родова назва — Ведмідь (Ursus), проте тварини належать до різних видів — бурий (arctos) і білий — (maritimus).

 

Ведмідь бурий (Ursus arctos )

 

Ведмідь білий (Ursus maritimus)

Навчальне відео

Домашнє завдання: опрацювати  §5,повторити § 3-4

Вивчити одиниці класифікації тварин на прикладі кота лісового
Виписати у зошит та вивчити  контрольні поняття :вид,рід,родина

12.09.2022

Посилання на онлайн урок  7 Б клас

https://us04web.zoom.us/j/71341858450?pwd=dfdFi26Euf3QNi4lANNKbx44pjj9UX.1

Ідентифікатор конференції: 713 4185 8450      Код доступу:  2

Тема. Органи і системи органів тварин

Навчальний матеріал

З тканин складаються органи тварин.

Кожен орган у системі має характерну будову і виконує свої функції.

Орган — складова частина організму, яка займає певне положення, має певну будову і характеризується притаманними лише їй виконуваними функціями.

Органи, які спільно в організмі виконують певні функції, утворюють систему органів. 

У тварин виділяють такі основні системи органів:

1. Покривна система — відмежовує організм від навколишнього середовища, оберігає від можливих негативних впливів, регулює температуру тіла.

 

2. Опорно-рухова система — забезпечує пересування і розташування організму в просторі. Може захищати внутрішні органи від ушкоджень. Опорно-рухову систему складають скелет і м'язи, які прикріплені до скелета. У тварин, які не мають твердого скелета (наприклад, черви) покриви тіла разом з м'язами формують шкірно-м'язовий мішок.

 

3. Дихальна система — забезпечує газообмін організму, тобто виведення вуглекислого газу і надходження кисню. Будова органів дихання залежить від середовища існування тварини. Так, багато мешканців водойм дихають киснем, розчиненим у воді, за допомогою зябер. У мешканців суходолу органи дихання — легені (наприклад, ссавці) і трахеї (наприклад, комахи).
 
4. Травна система — забезпечує підготовку спожитої їжі для засвоєння її організмом, руйнуючи складні речовини до простіших. До складу травної системи входять: рот, глотка, стравохід, шлунок, кишечник, травні залози.

 

5. Кровоносна система — здійснює рух крові по організму, таким чином насичуючи його клітини киснем і поживними речовинами. До складу кровоносної системи входять серце та кровоносні судини.

 

6. Видільна система — виводить з організму шкідливі продукти обміну речовин, надлишку солей, отруйних сполук. Функцію виділення виконують: видільні трубочки (у червів), мальпігієві судини (у комах і павукоподібних), нирки (у хребетних).

 

7. Нервова система — аналізує інформацію, що надходить від навколишнього середовища і власних внутрішніх органів, забезпечує реакцію на цю інформацію.

 

8. Ендокринна система — виділяє гормони, які разом з нервовою системою координують процеси, що відбуваються в організмі.

 

9. Імунна система — служить для захисту організму від чужорідних впливів та збудників інфекційних захворювань.
 
10. Сенсорна система — система органів чуттів — сприймає інформацію від навколишнього середовища.
 
11. Статева система — забезпечує розмноження організмів.

 Приклади системи органів

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання: Опрацюй § 3-4  .

Використовуючи навчальний матеріал, навчальне відео та у підручнику  §3 запиши дані у таблицю. Група дітей , що вибрали дистанційну форму навчання , виконане завдання надішліть  на електронну адресу ,обов'язково вказати  прізвище  та ім'я . 

Приклад запису 

№п/п	Система органів	Органи, що входять до складу	Функція системи органів
1.	Опорно-рухова система	складається з м’язів і скелета	забезпечення опори, руху й захисту
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8

08.09.2022

Посилання на онлайн урок  7 А клас

https://us04web.zoom.us/j/74450777764?pwd=8ybFrcQS2lkiO6bgzCn8fmorIswOOb.1

Ідентифікатор конференції: 744 5077 7764    Код доступу: 5

Тема.  Клітини і тканини тварин

Клітини тварин, як і рослин, об'єднані у тканини.

Тканини складаються з клітин і міжклітинної речовини. Кожна тканина виконує певну функцію, яка пов'язана з її будовою. Тому тканини відрізняються високою специфічністю.

Тканина — це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які мають спільне походження, схожу будову і виконують певну функцію.

Тіло тварин складається з чотирьох основних типів тканин: епітеліальної, м'язової, сполучної і нервової. 

 

Епітеліальна тканина покриває тіло і вистилає його порожнини та внутрішні органи, входить до складу залоз. Різні типи епітеліальної тканини можуть складатися з одного, або декількох щільно прилеглих клітин, між якими практично немає міжклітинної речовини. Епітеліальні тканини виконують захисну, покривну, всмоктувальну, видільну функції.

 

Епітеліальні тканини

  

М'язова тканина забезпечує рухові функції організму і складається зі скоротливих клітин або волокон, які з'єднанні між собою за допомогою сполучної тканини. Розрізняють два основні типи м'язової тканини — посмуговану і непосмуговану.

 

М'язові тканини

Сполучні тканини містять дуже багато міжклітинної речовини  (у вигляді волокон, кісткових пластинок, хрящів, рідини). Ці особливості будови дозволяють сполучним тканинам виконувати опорну (кістки, хрящі, сухожилля), захисну (підшкірний жир), живильну (кров, лімфа) функції. Сполучні тканини і мають найвищу здатність до регенерації при пошкодженнях.

Різновиди сполучної тканини

  

Нервова тканина складається із нейронів, які здатні сприймати подразнення та передавати керівні сигнали від мозку до органів. Завдяки цій тканині відбувається регуляція усіх функцій організму.

 

Нервова тканина

Нейрон

Переглянь навчальне відео

Домашнє завдання  Опрацюй  у підручнику § 2 ст. 10 - 13 і використовуючи  використовуючи навчальний матеріал,відео  склади по два запитання до кожного типу тканин   організму тварини.Запитання запиши у зошит.

Група дітей , що вибрали дистанційну форму навчання , виконане завдання надішліть  на електронну адресу ,обов'язково вказати  прізвище  та ім'я .

05.09.2022

Тема. Тварина живий організм

Доброго дня.Ми починаємо вивчати цікаву і захоплюючу науку про тварин.

Уважно прочитай  навчальний текст  та переглянь навчальне відео.

У природі зустрічаються як живі, так і неживі об'єкти. До неживих відносяться: гори, сніжинки, водоспади, річки, каміння, тощо.

Живими об'єктами є тварини, рослини, гриби.

Представників царства тварини вивчає наука — зоологія.

До тварин належать медузи, різноманітні черви, комахи, павуки, раки, молюски, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.

 

 

 

 

Зоологія — біологічна наука, яка досліджує будову, процеси життєдіяльності, різноманітність, поширення тварин та їх значення у природі та житті людини.

Ознаки життя — ознаки властиві живим організмам, за якими живі організми відрізняються від не живих.

Ознаки, за якими організми відрізняються між собою називають властивостями.

 

Для організму тварини, як живої системи є характерними такі основні прояви життєдіяльності:

• дихання (сукупність фізіологічних процесів, які забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища кисню);
•  живлення (надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин;
• виділення (звільнення організму від непотрібних і шкідливих продуктів обміну);
• транспорт речовин (переміщення речовин в організмі);
• рух (здатність організму переміщатися, змінювати своє положення, або положення окремих своїх частин у просторі);
• ріст (кількісні зміни, які відбуваються в організмі, пов'язані із збільшенням його розмірів, поверхні, об'єму та маси тіла);
• розвиток (якісні зміни, які відбуваються в організмі від народження до кінця життя);
• розмноження (здатність організмів відтворювати собі подібних);
• подразливість (здатність організму реагувати на дію подразника (стимулу)).

Опрацюй  у підручнику § 1ст.6-9, виконай письмово у зошиті завдання які подаються у відео.