7-А клас Українська література 2022-2023
31.05.2023
Тема. Урок позакласного читання.
Тема. Добро починається з тебе. Оксана Сайко «Новенька»
- Якою ви уявляєте людину, зображену на фото?
- Перегляньте відео, назвіть, що вас найбільше захопило у висловленні письменниці. ВІДЕО
- Яка ж вона Оксана Сайко? Розкажіть про неї, щоб заінтригувати однокласників до читання її творів.
ТВІР.
Перегляньте буктрейлер до твору ТУТ
2. Літературне дослідження.
Оповідання називається «Новенька».
1. Як ви розумієте назву оповідання?
2. Чи були у вашому класі нові учні? Пригадайте своє ставлення до них.
3.Як ви ставитеся до дітей з різними вадами?
Оповідання «Новенька» присвячене появі новенької дівчинки у класі і психологічним змінам у колективі, як це завжди відбувається, коли з’являється хтось новий.
Робота над текстом оповідання.
Електронний текст твору: ТУТ
- Прочитайте експозицію твору.
Вона з'явилася у їхньому класі в розпалі весни. Сонце сліпучими відблисками грайливо ковзало шибкою, а за вікном цвіли дерева і біля спортивного майданчика зазеленіла трава. Нестерпно було в такий теплий весняний день сидіти на уроках, хотілося гайнути на старенькому велосипеді кудись за місто, а то й просто поганяти м'яча…
- Дайте відповіді на запитання:
- Коли відбуваються події у творі? Які асоціації у вас з цією порою року?
- Де відбуваються події на початку оповідання? Зачитайте слова-деталі, які допомагають розкрити емоційний стан дітей .
Вона стояла посеред класу і всміхалася, трішки зніяковіла, зашарівшись з хвилювання, притискаючи до грудей яскраво-червону спортивну сумку. Ігор Чалага, що куняв на задній парті, витягнув шию, гигикнув і одразу притих. Він ніколи ще не бачив дівчини з такими великими сірими очима.
— Це Тереза, — сказал математичка, — тепер вона вчитиметься разом із вами. Знайомство — на перерві, не відволікаємось, працюємо далі…
Але тепер ще важче стало налаштуватися на якийсь там дискримінант, вникнути у числа і формулу. В класі — перешіптування, дівчата озираються, оцінюють новеньку, її джинси, кросівки… І схоже, вона всім подобається. На перерві її засипають запитаннями: чому вона перевелася у їхню школу саме наприкінці року? Звідкіля вона і де живе? Хтось із дівчат запропонував їй пересісти до себе… Ігор Чалага й собі пробивається крізь натовп, надуваючи жуйку. Його побоювались у класі, бо хлопцем був непередбаченим і втнути міг будь-що.
- Дайте відповіді на запитання:
- Чому “вона”, а не Тереза?
- Що означає ім’я Тереза?
Походження імені Тереза.
Ім’я Тереза українське, православне, католицьке, грецьке.
Тереза наполеглива, серйозна в своїх намірах, не пускає слів на вітер. Вона відрізняється унікальною працездатністю, жагою до знань.
Друзів у Терези небагато, вона цілком самодостатня, але спілкування не цурається, любить знаходитися в суспільстві цікавих людей.
- Автор не дає опису зовнішності дівчинки. Чи такою ви її уявляєте?
- Як учні відреагували на появу новенької ?
- Чому діти побоювалися Ігоря Чалагу? Що його найбільше вразило в новенькій учениці?
- Продовжіть речення “Цей уривок є зав'язкою твору, тому що…”
Коментоване читання ключових частин
– Та що з неї візьмеш, недочуває, то й навіть і не підкаже, глуха тетеря, – кинув якось Чалага, сплюнувши крізь зуби.
Хлопці, щоб вгодити йому, захихотіли. Він і сам не знав, що в тому дівчиськові його так дратує? Може, ті дуже великі очі? А може, те, що надто всі звертають на неї увагу? Навіть його найкращий друг Ґеник, який терпіти не може дівчат, і той крутиться біля Терези, жбурляє у неї на уроках паперові кульки… Не подобалося все це Чалазі. Начебто всі дівчата як дівчата, а вона якась дивна. І напевно, саме ота дивність так його зачіпала. Хоч і сам не міг собі пояснити, чому вважав її дивною. Чимось, зовсім не зумисно, вивищувалася вона над іншими його однокласницями, була якась задумана, вся в собі, якась йому незрозуміла… А надто вже розлютився, коли кликав її на контрольній із алгебри, а вона так і не озирнулася, не дала списати. От тобі й новенька.
- Дайте відповіді на запитання:
- Чому Тереза так дратувала Ігоря?
- Зверніться до тлумачним словника, прочитайте значення слова “дивний”.
- Чи дійсно дівчинка була дивною?
Виділення деталей, які є важливими у тексті.
Він здивувався, бо не сподівався її побачити, а вже надто не сподівався побачити її з етюдником. Першою думкою було проїхатися повз неї і звалити отой її етюдник на землю, начебто ненароком, але враз чомусь засоромився тієї думки. Нечутно під'їхав ззаду, спинився, зазирнув, щоб побачити її роботу.
Почувався так, ніби розкрив її таємницю. І це принесло йому якесь полегшення. Не така вона вже й незрозуміла…
Вона змішувала фарби і клала їх, ледь торкаючись полотна. І це якимсь дивним чином його заворожувало – здавалося, він міг спостерігати, як вона малює, довго-довго…Й сам дивувався з цього свого стану. "Так от у чому її дивність!" – промайнула в Чалаги думка.
Чалага важко зітхнув, йому не хотілося, щоб вона кудись ішла, краще б малювала собі далі… Він справді мчав, як шаленець. Тільки й миготіли довкола пістряві вулички, різнокольорові будинки, дерева, що цвіли білим цвітом, і вітер свистав у вухах, розвіваючи довгі коси. Від захвату перехоплювало подих, від остраху німіли ноги.
— Я знаю, чого бракувало моїй картині! — гукнула вона. — Вітру! Такого ж вітру!.
- Дайте відповіді на запитання:
- Проаналізуйте, як змінився емоційний стан героя.
- Чому в парку Чалага не звалив етюдника Терези?
- Як ви гадаєте, як “вона все-таки малюватиме вітер?"
– Терезко, дай списати! Дай списати, кажу!.. Ех, глуха тетеря! – спересердя Ґеник пожбурив у неї паперовою кулькою. Спалахнувши, Чалага раптом заломив йому руку за спину, поклав на парту.
– Ще хтось хоч раз із вас скаже "глуха тетеря", буде мати справу зі мною!
Хлопці позмовкали, глянувши на нього з подивом. Сперечатися з Чалагою ніхто б не наважився. Тереза, озирнувшись, усміхнулася йому самими очима. "Цікаво, – подумав Чалага, – а як вона все-таки малюватиме вітер?"
- Дайте відповіді на запитання:
- Чи очікували такого фіналу?
- Скажіть одним реченням «Новенька» - це оповідання про…
Спостереження часопростору
- Чому на вашу думку події в оповіданні відбуваються навесні?
- Як змінюються місце події протягом твору?
- Як довго тривають події твору?
Спостереження родо-жанрової форми сюжету
- Що таке оповідання? Назвіть основні ознаки цього жанру
- Доведіть, що даний твір за жанром є «оповідання»?
- Яку назву дали б ви цьому твору?
- У чому задум автора, які ідеї він пропагує у творі?
Домашнє завдання.
1. Створіть власну обкладинку книги «Новенька» Оксани Сайко.Вам допоможе в цьому конструктор дизайнів на платформі Canva, який дає змогу напрочуд просто створювати дизайн книжкових обкладинок навіть непрофесіоналам.https://www.canva.com/uk_ua/stvoryty (за бажанням)
2. Розкажіть про епізод з твору, який зображений на малюнку. Які б ілюстрації створили б ви?
24.05.2023
Для дистанційників!
Тема. Контрольна робота з теми "Ми - українці" (творчість О.Ольжича, О.Теліги, О.Гавроша, А.Малишка)
Виконати тестові завдання за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8361886
18.05.2023
Тема. Андрій Малишко. Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті у поезії «Чому сказати й сам не знаю…» («Стежина») На сьогоднішньому уроці ми поглибимо знання про поетичну та пісенну творчість А.Малишка, зокрема продовжимо аналізувати поезію «Чому сказати сам не знаю?», доторкнемося душею до неї душею.
Віршує він не тишком-нишком,
У нього, як вогонь слова.
Тому й народ пісні Малишка
Душевно залюбки співа.
Перегляньте навчальне відео :
1.Завдання. Скласти інформаційне гроно до слова «Стежина», а потім добавити ще асоціативні після аналізу вірша-пісні «Стежина» А.Малишка.
2. Народнопісенний образ стежки як символу життя. Кожна людина вибирає свою стежку у житті. Якою вона буде, де проляже?
Але є у кожної людини «ота стежина в ріднім краю, одна біля воріт».
- Опишіть кожен свою стежину, по якій ви вперше зробили свої кроки, яка веде до порогу рідної домівки. Хай буде це в житті у кожного святим.
Основна думка: стежина у рідному краю, яка веде до батьківської рідної хати – це найдорожче, що повинна людина пам’ятати усе своє життя. Де зробив перші кроки і вирушив у далеку дорогу життя.
Внутрішній монолог ліричного героя спонукає на глибокі роздуми.
–До чого спонукає вірш.
Роздуми про що? (Про рідну домівку, стежину у рідному краї, любов, чуйність, щирість, до місця, де народився, зробив перші кроки.
Художні засоби пісні
Епітети: «ревний біль і ревний жаль»
Повтори: «мита-перемита», «ревний, ревний», дощами… дощами»
Метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина пішла».
Бесіда за питаннями:
-Чи повинна кожна людина згадувати свою малу батьківщину; стежечку, домівку, дитинство, друзів?
- Опишіть кожен свою стежину, що понесе в майбутнє?
- Коли стежина у житті людини стає шляхом? Чому?
- Яким ви хочете бачити свій життєвий шлях?
- Порівняйте опис стежини у пісні А. Малишка «Стежина» та у вірші І. Калинця «Стежечка» .
- Чому поет згадує свою стежину з болем і жалем?
Домашнє завдання:
1. Скласти інформаційне гроно щодо характеристики стежини
2.Написати твір-мініатюру на тему «Образ стежини у житті кожної людини».
17.05.2023
Тема. Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності у вірші «Чому, сказати, й сам не знаю...».
Кожна з пісень Малишка - дивовижна перлина, яка з часом не втратила своєї актуальності. Цікава історія і у пісні « Стежина», музику до якої було створено через декілька років після смерті Андрія Малишка.
Платону Майбороді замовили написати музику до художнього фільму «Абітурієнтка». Ось тоді і згадав композитор про вірш Малишка «Чому, сказати, сам не знаю». Цікаво, що поет цей твір подарував своєму другу Майбороді, а той написав до неї чудову мелодію, дав назву новій пісні «Стежина».
Йшов 1969 рік, поет дуже захворів. І найбільшим проханням тоді було принести до лікарні цвіт яблуні. За дев’ять днів до смерті поет залишив уявно лікарняну палату і полинув до сільської хати, став босоніж на стежину і вийняв зі свого серця слова цієї пісні. Саме вона стала його лебединою піснею. Поет пішов із життя, але не з серця людського.
Перегляньте відеоурок з теми.
Ознайомтеся з відеопоезією "Чому сказати, й сам не знаю..."
Тема: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки.
Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.
Основна думка: кожна людина зажди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежину до неї.
Жанр: пісня.
Композиція:
Твір складається з чотирьох куплетів по чотири рядки. Кожне слово, речення, строфа так емоційно навантажені, таку глибоку думку збуджують у читача, так окрилюють душу, що ані слова, ані віршованого рядка чи інтонації замінити не можна. На глибокі роздуми спонукає цей так просто й майстерно скомпонований вірш. Поезія — внутрішній монолог ліричного героя.
Образи – символи в пісні.
Стежина - любов до отчого краю
відчинені ворота - життєвий шлях, вибір
дощі, сніги - випробування, труднощі долі
розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення
вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість
Прослухайте пісню.
Домашнє завдання.
Виконати тестові завдання на оцінку за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3467966
11.05.2023
Запрошую на урок
Час: 11 травня 2023 8:00
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88415530003?pwd=TVRzQUJ2OEs2TTZXYURlc2tydDhuUT09
Ідентифікатор конференції: 884 1553 0003
Код доступу: 865
Тема. Андрій Малишко. „Пісня про рушник”. Відомий український поет і його
пісні, що стали народними
Сьогодні на уроці ми говоритимемо про відомого українського поета, поета-лірика, поета-пісняра, визначний талант якого вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу. Це Андрій Самійлович Малишко – натхненний співець свого народу.
Перегляньте відеофільм про життя і творчість А. С. Малишка
Виразно прочитайте твір
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Поміркуймо!
1) Які картини постали у вашій уяві, коли слухали і читали поезію?
2) Який настрій переважає у вірші?
3) Хто постає ліричним героєм?
4) Охарактеризуйте образ матері.
5) Продовжіть думку: рушник – це символ…
«Цікаво знати»
«Пісня про рушник» отримала найвищий статус – стала народною.
Вона – ніби візитна картка України. Цей твір – перлина української літератури. Він набув такої популярності, що його було перекладено тридцятьма п’ятьма мовами світу.
Платон Майборода ( 01.12. 1918 - 08.07.1989) – композитор «Пісні про рушник», народний артист УРСР, Лауреат Державної премії імені
Т. Шевченка, народний артист СРСР.
Прослуховування «Пісні про рушник»
Майже шістдесят років звучить «Пісня про рушник» Андрія Малишка (1959) в Україні й за її межами. Це синівська подяка матері, яка проводжає свою дитину з рідної домівки «в дорогу далеку» і дарує на щастя вишитий рушник. На створення пісні автора надихнув образ неньки Ївги Остапівни. Нехай цей твір радує всіх ще багато років, спонукає до роздумів, викликає повагу й любов до рідних.
Домашнє завдання: виразно читати «Пісню про рушник»,аналізуати. Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/qxx394
10.05.2023
Тема. Урок мовленнєвого розвитку. Створення власної історії з головним героєм повісті Іваном Силою (письмово).
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
«Пригоди Івана Сили» ─ звичайна історія про хлопця із незвичайними здібностями, який опиняється в типовій ситуації людини, що приїхала підкорити столицю, а підкорила майже весь світ. Навіть не віриться, що автор переказує реальні події із життя відомого уродженця селища Білки, найсильнішої людини ХХ століття.
До реальних героїв ─ Івана Фірцака, його дружини ─ повітряної гімнастки, чемпіона-суперважковаговика Джона Джексона, королеви Британії Олександр додав кумедних вигаданих персонажів: слідчого агента Фіксу, обірванця Міху Голого. Автор так майстерно промалював портрети й характери своїх героїв, що не знаючи справжньої історії українського богатиря, ніколи не здогадаєшся, на кому саме відігралася авторська фантазія.
Перегляньте буктрейлер «О. Гаврош «Неймовірні прогоди Івана Сили».
Сьогодні ви спробуєте самостійно висловити свої думки про те, якою має бути найсильніша людина світу.
Реалії сучасного життя вимагають від кожної людини грамотно висловлювати свої думки, аргументувати їх, відстоювати власну позицію.
Згадайте, що таке есе.
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) — прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
Розгляньте відмінності між есе і міркуванням
Міркування розпочинається з твердження, яке доводиться чи пояснюється. У кінці міркування робиться висновок. В есе нічого не доводиться. У ньому висловлюються лише думки, розмірковування, якісь здогади. У кінці есе не обов’язковий висновок.
Правила написання есе
Для написання есе потрібно пройти 4 етапи:
1 етап – збір інформації за проблемою;
2 етап - аналіз інформації;
3 етап – виявлення власної точки зору;
4 етап – викладання власної думки.
Вісім правил написання креативного есе.
Як радять писати есе? Правильно! Креативно, Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне — засвоїти дев’ять правил.
1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5.Різні слова (синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва позиція.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Перегляньте зразок есе. Визначте риси цього жанру творчої роботи.
Зразок есе
А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...»
Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за допомогою перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядернийчолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному».
Домашнє завдання.
Напишіть есе з головним героєм повісті Іваном Силою.
Сфотографуйте свою роботу і надішліть на адресу вчителю.
04.05.2023
Запрошую вас на урок
Час: 4 травня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83355288167?pwd=Y3VyRVNENzdRVUFSTFNBNk92YWx5UT09
Ідентифікатор конференції: 833 5528 8167
Код доступу: 143
Тема. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність
Лише добро одне безсмертне, а зло подовгу не живе!
Шота Руставелі
Добрий день, діти. Сьогодні на уроці ми продовжимо з вами розмову про повість «Неймовірні пригоди Івана Сили», але зупинимося на проблематиці твору.
Поміркуймо!
- Чому тренер Брякус заборонив Іванові тягати мішки на вокзалі, адже це також фізичне навантаження?
- Чи обов'язково здобувати перемогу? Можливо, головне — взяти участь?
- Чи всі проблеми можна вирішити силою?
- Чи були в Івана Сили справжні друзі? Кого ви можете назвати серед них?
«Пригоди Івана Сили» — звичайна історія про хлопця із незвичайними здібностями, який опиняється в типовій ситуації людини, що приїхала підкорити столицю, а підкорила майже весь світ. Навіть не віриться, що автор переказує реальні події із життя відомого уродженця селища Білки, найсильнішої людини ХХ століття. До реальних героїв — Івана Фірцака, його дружини — повітряної гімнастки, чемпіона-суперважковаговика Джона Джексона, королеви Британії автор додав кумедних вигаданих персонажів: слідчого агента Фіксу, обірванця Міху Голого. Письменник так майстерно змалював портрети й характери своїх героїв, що, не знаючи справжньої історії українського богатиря, ніколи не здогадаєшся, на кому саме відігралася авторська фантазія.
Цікаві факти з життя:
Іван виграв бій із японським борцем Токедзо, чемпіоном з сумо, на 20 кг важчим:
міг спокійно рушити з місця хату;
пожалівши корову, сам запрігся у плуг і виорав поле.
Проблематика твору
- Які ж проблеми порушує автор у повісті?
(Проблеми добра і зла, дружби, боротьби із зажерливістю та брехливістю)
"Неймовірні пригоди Івана Сили" - казка про життя реальної людини. Автор "Неймовірних пригод Івана Сили" Олександр Гаврош наполягає на тому, що цей твір - дитяча казка."Неймовірні пригоди Івана Сили", пропри казкову форму, - твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О.Гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
"Неймовірні пригоди Івана Сили" - казка про життя реальної людини. Та пропри казкову форму, - це твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість.
Складання таблиці «Добро і зло у творі».
ДОБРО | ЗЛО |
|
|
Поміркуймо!
На прикладі яких героїв твору ми можемо говорити про справжню дружбу? Свою думку підтвердьте цитатами з твору.
Чи є у творі любовна лінія? Розкажіть історію кохання Івана та Мілки.
Чи зустрічаємося ми у творі з людською підступністю? Підтвердьте свої міркування цитатами з тексту.
«Неймовірні пригоди Івана Сили» — це вже не біографічна книжка, а художній твір, у головного героя якого є реальний прототип, але вони не є тотожними. Це вже узагальнена історія про сильного хлопця з глибинки, який завдяки характеру й природним здібностям став найсильнішою людиною світу. Тому в повісті всі реальні імена змінені на кумедні, а обставини мають часом детективний, а часом — дотепний характер.
Прототип—конкретна особа,факти з життя або риси характеру якої покладені в основу образу персонажа.
Отже,прототипом Івана Сили є реальний український силач Іван Фірцак(Кротон).
Домашнє завдання. Написали твір-роздум «Що робить людину сильнішою?».Намалювати афішу цирку мадам Бухенбах (за бажанням).
03.05.2023
Тема. Олександр Гаврош «Іван Сила». Іван Сила – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості.
Добрий день! Ми продовжуємо вивчати твір О.Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» .
Перегляньте відеоурок з теми.
Прототипом Івана Сили був Іван Фірцах.
Пропоную переглянути відео про цю особистість.
Дайте відповіді на питання.
1. Чому головний герой їде до столиці?
2. Що найчастіше згадує герой про свою домівку? (мамині галушки)
3. За яких обставин познайомилися Іван Сила і Міха Голий?
4. Хто допоміг Івану влаштуватися вантажником на вокзалі?
5. Чому доктор Брякус захотів допомогти Івану у спортивній кар’єрі?
6. Які заборони тренера порушував Сила і чому?
7. Чому агент Фікса незлюбив силача?
8. Хто допоміг визволити Івана із в’язниці?
9. Скільки грошей віддала на заставу за верховинця мадам Бухенбах? Чому?
10. Що вразило силуна під час вистави, яку він вперше побачив?
11. Хто став спільником Фікси у цирку?
12 У чому полягає суть конфлікту карлика Піні і Івана Сили?
За бажанням:
Перегляньте фільм «Іван Сила», знятий режисером Віктором Андрієнком,за книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Домашнє завдання.
Дочитайте повість.
Виконайте тестові завдання на оцінку за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3637641
27.04.2023
Тема. Олександр Гаврош. Про письменника. Повість "Неймовірні пригоди Івана Сили"
Добрий день, діти. Ознайомлюючись із сучасною дитячою літературою, ми не можемо залишити поза увагою твори українського письменника Олександра Гавроша. Це дуже цікаві книги, ними захоплюються і діти, і дорослі. У чому ж секрет такого надзвичайного успіху цих творів?
Олександр Гаврош, як то у народі кажуть, постать знакова для Закарпаття.
Відомий журналіст, поет, знаний письменник та драматург не бачить обмежень для життя чи творчості.
Перегляньте навчальне відео.
Перегляньте буктрейлер до твору.
Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон тривалі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах.
«Неймовірні пригоди ІванаСили», попри казкову форму, — твір про реальнее життя, у якому поряді з благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Історична довідка
Іван Фірцак народився у червні 1899 року в українському селі Білки на Закарпатті. За неймовірну силу отримав прізвисько «Кротон».
Чемпіон Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби.
Чемпіон Європи з культуризму.
Вісімнадцять років був артистом чехословацького цирку. Побував у шістдесяти чотирьох країнах, дивуючи всіх неймовірною силою.
Виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу.
З рук королеви Англії Іван Фірцак отримав шолом і пояс, оздоблені золотом та діамантами.
Американська преса називала його найсильнішою людиною XX століття.
Після одного з боїв переніс важку операцію, під час якої йому замінили частину черепної кістки на золоту пластину.
Але Кротон і далі продовжував свої знамениті виступи.
На початку сорокових років повернувся на Закарпаття з дружиною Руженою Зікл, повітряною гімнасткою «Герцферт-цирку».
Подружжя мало восьмеро дітей. Старший син Іван став чемпіоном України з боксу в середній вазі.
Помер знаменитий силач у 1970 році в рідному селі Білки. У народі його прозивали Іваном Силою.
Домашнє завдання: прочитати повість О. Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили".
26.04.2023, 20.04.2023
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час:20 квітня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83166255224?pwd=T21mZG9wcVI0cTBRWThiSTBEM0FIZz09
Ідентифікатор конференції: 831 6625 5224
Код доступу:148
Тема. Лицар духу українського народу Олена Теліга. Вірш «Сучасникам» як моральний заповіт нащадкам.Ідея оптимізму і життєлюбства через художнє слово в поезії «Радість».(2 год.)
Добрий день! Сьогодні ми продовжуємо вивчати розділ, який має назву "Ми -українці". Продовжуємо на яскравих прикладах сильних особистостей виховувати у собі найкращі риси характеру, будемо формувати у собі найкращі риси справжньої Людини.
На попередньому уроці ми познайомились з такою особистістю.Олег Ольжич був не одиноким борцем, які словом і ділом підіймали народ на боротьбу. Це і Павло Тичина, Андрій Малишко, Євген Маланюк , Олена Теліга.Серед чоловічих постатей ми бачимо постать тендітної жінки, яка мала тверду життєву позицію і в своїй творчості акцентувала увагу на найважливіших питаннях для українців: незалежність, воля, патріотизм, небайдужість.
1.Ознайомтесь із життєвим і творчим шляхом поетеси.
2.Перегляньте презентацію за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1S1_z9KN4SZ_IMK2TuUcVZeX4tV8GJaAK/view?usp=sharing
3.Прослухайте та перегляньте відеопоезії.
Поезія "Сучасникам"
Лірична героїня вірша О. Теліги – сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає – не міряє. її серце загартоване в «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», вона поважає більше діло, ніж слово – тверде, безкомпромісне, вірне, незрадливе.
Поезія "Радість"
Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.
Домашнє завдання.
Виконайте тестові завдання за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5989799
19.04.2023
Тема.Олег Ольжич. Проблема людської волі в поезії «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»)
Добрий день, діти. Українська історія багата на великі й героїчні моменти, але достатньо в ній і темних та болючих сторінок, що їх воліли б ми вирвати й не мати в цій великій книзі, з якої народ має вчитися славних і добрих діл. Та суспільство не повинно боятися глянути правді в лице, зокрема в тій хвилині, коли дійсність вимагає, щоб її бачити тверезо, а не через рожеві окуляри ідилії. Про це будемо говорити на сьогоднішньому уроці.
Коротка розповідь про життєвий і творчий шлях. Виразне читання поезій Олега Ольжича:
Словникова робота
Затям — зрозумій, запам’ятай.
Ниць — униз.
Петáрда — вибуховий пристрій застережної дії.
Сумлíння — совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює наші думки та вчинки. Воно може підказати нам правильне рішення й застерегти від неправильного.
Поміркуймо!
- Який настрій, які думки навіює поезія Олега Ольжича?
- Що нового вніс у літературу Ольжич? (Поет створив героїчний образ сильної людини, героя-трагіка, героя-оптиміста, він вірив у незбагненну силу, високі потенціальні можливості українців у боротьбі за національне визволення й відродження української державності.)
Підказка!
Ідейно-тематичний аналіз поезії
Тема поезії – життя і боротьба. Ідея - автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить.
Художній аналіз поезії
Автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Ужитий тут і минулий час (“благословив”) означає щойно здійснений прихід нової епохи).
Художні засоби:
· епітети «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»;
· метафори «на столах Його веселих», « Твойому серцю найхмельніший келих»
· повтори, що підкреслюють тривалість дії «і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості
Чин підносить людину. Життєва мета робить людське життя вартісним. Історик та політик Олег Ольжич добре розумів, що тільки рух веде до змін, тільки саможертовність змінює долю нації. Образи його поезій: весна, вітер, небо, водна стихія – це рух з непорушної точки в далечінь: від землі до неба, від сучасного до майбутнього. Синь характеризує висоту пориву самого автора. Море, гори і небо – це ті живі сили, що перевищують фізичні сили людини, вони формують стоїчний характер, утверджують вищість людського духу. Але душа не має права скам'яніти. Звернення до історичних епох – це пошук виявлення сили людського духу всупереч обставинам. Це приклад усвідомленого патріотизму.
Домашнє завдання: ознайомитися із біографією Олега Ольжича за підручником(сторінки 247-248) та виразно читати поезію «Захочеш – і будеш» (сторінка 248).
13.04.2023
Тема.Контрольна робота з теми «"Творчість В.Симоненка, М.Павленко, Л.Пономаренко"
Виконати контрольну роботу за посиланням :
https://forms.gle/2FQkzTg2vL2VbXZA6- тест буде відкритий до 15.00.
Домашнє завдання: повторити тему, виконати на оцінку тест за посиланям:
https://vseosvita.ua/test/start/huq816
12.04.2023
Тема: Любов Пономаренко. «Гер переможений». Особливості художніх засобів новели
Символ уроку – квітка нагідка.
Війна – страшне явище. Вона несе горе всім. У війні бувають переможці й переможені. Переможців, особливо у справедливій війні, уславлюють, у пошані схиляють перед ними голову. А от що можна сказати про переможених? Це дуже складне питання.
- Як же ставитись до переможених загарбників, що принесли стільки горя на нашу землю?
- Ненавидіти, пробачати, бути байдужим до їхньої долі?
- Головний герой твору Фрідріх належав до переможців чи переможених?
- Якою була доля багатьох полонених в роки війни?
Перегляньте навчальне відео з теми:
Поміркуте!
1. Коли відбуваються події, зображені у творі?
2. Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?
3. Чим займався Фрідріх після робочого дня?
4. Що робили діти, коли побачили скопану грядку?
5. Як ставилися жителі міста до полонених?
6. Чим любив хизуватися Фрідріх?
7. Коли і чому німець перестав садити грядку?
8. Яке він знайшов інше заняття?
9. Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?
10. Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?
11. Чому дівчина не зірвала квітку?
12 Якою подією завершується твір?
Сюжет новели «Гер переможений»
― експозиція: полонені німці зводили будинок
― зав’язка: навесні німець Фрідріх садить грядку
― розвиток дії: ставлення Фрідріха до українських жінок-вдів, та їхнє до полоненого
― кульмінація: самогубство Фрідріха
― розв’язка: фотокартка з двома дівчатками ― згадка про полоненого німця
Поняття простору і часу в художньому творі
― Чому автор ускладнює композицію, подавши дві розв’язки? Хоча між ними різниця 50 років. (Через 50 років до оповідача прийшло розкаяння за своє ставлення до Фрідріха, прощення ворогам, які свою роботу виконували на совість. З роками людина стає мудрішою, набирається життєвого досвіду, приходить усвідомлення, що прощення ― одна з найважливіших людських чеснот.)
«Займи позицію»
- Як ви гадаєте, чого було більше у новелі, добра чи зла?
― Чи має людина прощати завжди, навіть своїм ворогам?
Письменниця порушила важливу проблему, яка схвилює найчерствішу душу ― це любов до людей. Вона торкнулася біблійної теми всепрощення, показала ворога–фашиста звичайною людиною з болями, стражданнями і переживаннями. Л.Пономаренко показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будь-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище.
Домашнє завдання: виразно читати новелу «Гер переможений». Написати лист
Л. Пономаренко. Розказати про свої враження від прочитаного твору. Виконати тест на оцінку за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/krl637
06.04.2023
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час:6 квітня 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84108009085?pwd=SU1iR0R0THFsdXh5d2VLbEVxQndmZz09
Ідентифікатор конференції: 841 0800 9085
Код доступу:712
Тема. Любов Пономаренко «Гер Переможений».Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності
Діти, життя дається один раз людині в цьому світі, і воно безцінне. Спочатку у світ ми приходимо маленькими дітьми з чистою душею, щирі, відкриті, безпосередні. Як говорить народна мудрість, «устами дітей говорить істина». Це вже потім, коли людина стає старшою, вона чомусь губить велич своєї душі в силу різних життєвих обставин. Я сподіваюся, що ваші душі не заплямувала ще настільки буденна реальність життя. Адже торкнемося ми нині одвічних життєвих проблем: добра і зла, жорстокості та любові тощо.
Біографія Л.Пономаренко
1. Звідки родом Л.Пономаренко?
2. Який вищий навчальний заклад закінчила?
3. Ким працювала?
4. Лауреатом яких літературних премій була?
5. Де друкувалися її твори?
Теорія літератури
Новела (від італ. novella — новина) — близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Тип малої форми оповіді, який виник в епоху Відродження; характеризується динамічною інтригою та увагою до особистості героя, його індивідуальної свідомості та вчинків. Новела — один із жанрів епічного роду літератури.
Робота над твором Л. Пономаренко «Гер переможений»
Прочитайте новелу "Гер переможений" або прослухайте.
Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму.
Жанр: новела
Перегляньте навчальне відео.
У війні, як правило, бувають переможці й переможені. Переможців, особливо у справедливій війні, уславлюють, у пошані схиляють перед ними голову.
ü А от що можна сказати про переможених? Тих, наприклад, які потрапили на війну не з власної волі?
Це дуже складне питання.
ü Як же ставитись до переможених загарбників, що принесли стільки горя на нашу землю?
Ненавидіти, пробачати, бути байдужим до їхньої долі?
Домашнє завданя/Доберіть цитатний матеріал
ставлення полонених до міста, його жителів
ставлення дорослих до полонених;
ставлення дітей до полонених.
Поміркуйте!!!!Письмово!
Фрідріх – жертва чи ворог? Чому?
Виконати тест на оцінку за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/xle972
05.04.2023
Тема. Марина Павленко «Русалонька із 7-В , або Прокляття роду Кулаківських». Роль у творі художніх засобів. Символічне значення образів старовинної шафи та чарівних коралів.
Що таке символ? Символ – це умовний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Певний образ стає символом, якщо він часто повторюється для означення того самого явища.
Подумайте!
- Чому в житті Софійки з’являються дивні символи: бабусині коралі, блакитні стрічки, пожовкла газета, старі фотографії?
- Чи можемо ми назвати образ старовинних коралів символічним?
- Чому Сніжана відмовилася вийти заміж за Валентина?
- Чому Клава ніколи не одягала коралі?
Намисто (коралі) у світовій міфології розглядається як замкнена лінія, що є космічним і соціальним символом зв'язку. Воно є символом магічного кола-оберега, що захищає людину. Найбільше цінувалося намисто з дорогих природних матеріалів. Серед заможних верств населення було розповсюджене привізне намисто з гранатів та кольорової смальти: блискавки, перли. На Лівобережжі було поширене намисто з "щирого" бурштину. Воно приносило здоров'я, щастя. Часто його носили в сполученні з кораловим.
Коралове намисто в Україні набуло найбільшого розповсюдження, хоча доступним було тільки багатим верствам населення. Ставлення до нього відбилося в таких назвах: добре намисто, справжнє намисто, щирі корали, мудре намисто. Кількість зразків коралового намиста та характер обробки свідчили про достаток людини. Кораловому намисту народ приписував лікувальні властивості.
Ø Що символізує старовинна шафа?
Ø Чому тато хотів відреставрувати її?
Ø Чим стала шафа для Софійки?
Ø Чи може звичайна шафа стати машиною часу і перенести вас у минуле чи майбутнє?
Стара бабусина шафа - своєрідна «машина часу», яка допомагає розкрити таємницю роду Кулаківських.
Дослідження часопростору
Ø Хто, крім Софійки та Сашка, може перебувати в різних часових вимірах?
Ø Про що мріяла Софійка, чи реалізовано прагнення?
Ø Чи випадковими є зустріч Вадима та Софійки, чому дівчина закохалася?
Ø Визначте роль сліпого старця у творі.
Ø Що об’єднує перше та останнє речення повісті-казки?
Ø Яке філософське поняття розкривається?
Ø Хто з героїв може бути щасливим, а хто – ні? Чому ?
Ø Які істини Ви візьмете із собою в життя?
Художні засоби в творі «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»
У творі М. Павленко чимало художніх засобів. Пропоную записати найбільш яскраві.
Епітети:солоні краплі, родове прокляття, ….
Порівняння: затріпалось, як упійманий карасик; гарненький, мов лялечка….
Фразеологізми: перебирати, як циган кіньми; ковтати слова; каші не звариш; ні сіло ні впало….
Жаргонізми (сленг): до лісу зганяв; предок лиш бабки висилає; кентуюсь біля старої; а мені по барабану….
Жаргонізмами називаються слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі. З цієї причини жаргонізми ще називають соціальними діалектизмами.
Завдання: доповнити матеріал (художні засоби) іншими прикладами з твору.
Переглянути відео.
Домашнє завдання.Виконати тестові завдання на оцінку за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6848923
23.03.2023
Тема. Марина Павленко "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських. Образи дітей та дорослих, аналіз їхніх учинків.
Перегляньте навчальне відео:
Чи уважно ви читали текст?
https://learningapps.org/3424395
Персонажі твору
https://learningapps.org/4885041
Пригадайте!
План-схема характеристики персонажа
1. Ким є герой твору, його вік, сімейний стан.
2. Зовнішність образу.
3. Учинки, думки персонажа.
4. Риси вдачі.
5. Ставлення до нього інших героїв.
6. Розкриття характеру за допомогою мови.
7. Ставлення автора до персонажа.
8. Ваше ставлення до цього персонажа.
Користуючись планом, складіть характеристику Софійки, Вадима, Сашка (на вибір)
Поміркуйте!
- У чому трагедія роду Кулаківських?
- Чи можна стверджувати, що трагедії передує моральний вибір Гордія?
- У душі Вадима Кулаківського відбулися зміни? Чим вони зумовлені?
- Які життєві уроки ви візьмете з цього твору
Вчинки та життя якого головного героя, на вашу думку, мають сенс?
Домашнє завдання. Складіть письмово життєві поради для Софійки, Сашка, Вадима Кулаківського.
Тема уроку. Марина Павленко "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських". Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині.
Добрий день!
Ми продовжуємо вивчати повість-казку Марини Павленко ««Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» У якій авторка дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. Така позиція імпонує вам, тому що ви вважаєте себе дорослими, але в душі залишаєтеся дітьми.
Головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива Софійка — розпочинає своє дослідження, щоб допомогти своєму однокласнику Вадиму Кулаківському позбавитися родового прокляття. Поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда Кулаківського. З казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, допомагають героям казкових повістей, Софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час.
Пригадайте!
Перегляньте навчальне відео:
Дайте відповіді на питання.
- Чому, на ваш погляд, автор подає історію трьох родини?
- Які цінності панували в кожній із сімей?
- Чи справді за всіма подіями стояло прокляття? Чи, може, щось інше?
- Чи позбулася родина Вадими прокляття? Свою думку аргументуйте.
- Задля якої мети в повісті-казці показано майбутнє персонажів? Свої міркування доведіть.
- Яку людину називають «справжньою»? Чому?
- Як ви можете пояснити поняття дружба? Чи є у творі М. Павленко приклади справжньої дружби?
- Чому для людини є важливим поняття «родина»? Що воно означає?
- «Який гріх став поштовхом для сімейного прокляття?
- Чи справді можливе таке прокляття. Чи можна пояснити такі події чимось іншим?
- Як, на вашу думку, впливає характер людини на майбутнє нащадків?
- Як ви можете пояснити слово «людина»?
- Якими характерними якостями повинна бути наділена справжня Людина?
- До якого головного героя можна звернутися із закликом: «Ти знаєш, що ти людина?» Доведіть свою думку, опираючись на зміст твору.
Завдання. Розмежуйте добрі та лихі вчинки у повісті-казці.
· Бажання Софійки допомогти Вадиму Кулаківському
· Увічливість, порядність, вимогливість до себе та до інших, моральність, довіра, терплячість
· Працьовитість, гармонія з природою, багатство предків Софійки
· Любов Пустельника і Сніжани
· Катерину і Семена убив грім, а їхні душі й досі блукають на місці, де згоріла хата
· Дружба, відкритість, щирість Сашка до Софійки
· Допомога бабі Валі, коли та знепритомніла у таємничій квартирі під час поливання квітів.
· Війна
· Поради старого сліпця щодо можливого зняття прокляття з року Кулаківських, зміцнення здоров’я Катерини.
· Прокляття року Кулаківських
· Брехня, обман, крадіжка
· Зневага Вадима до бабусі, не дуже вдячний Соофійці за її прагнення позбавити його родового прокляття
· Валентин – уособлення непорядності: покинув двох жінок із дітьми і не піклувався про них
· Катерину і Семена убив грім, а їхні душі й досі блукають на місці, де згоріла хата
Подумайте!
· У чому загадка подвійного прізвища Софійчиної родини?
· Чи можна назвати Софію абсолютно ідеальною героїнею твору?
Домашнє завдання. Створіть рекламу повісті-казки Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».
Тема. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове і реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній( 2год.)
Сьогодні ви ознайомитесь із життям та творчістю сучасної української письменниці Марини Павленко та розпочнете опрацьовувати ідейно-тематичний зміст її твору «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських», досліджуючи його жанрові особливості.
Перегляньте навчальне відео.
З кожною новою повістю М. Павленко розширюється тематичне коло її творів, проте незмінними завжди залишаються увага та любов до людини, співпереживання героїв і взаємодопомога. Маленька героїня повісті «Русалонька із 7-В…» постійно намагається знайти відповідь на запитання: «Що стоїть на перешкоді людському щастю? Навіщо казки з нещасливим закінченням?» Шукаючи відповіді на ці питання, з нею трапляються неймовірні пригоди.
- Чи любите ви пригоди?
- Які пригодницькі твори українських і зарубіжних авторів ви знаєте?
- Яким, на вашу думку, має бути герой такого твору
Перегляньмо буктрейлер до її повісті «Русалонька із 7-В», щоб ті, хто читав, ще раз пережив неймовірні моменти, а хто не читав – зацікавився і пішов до бібліотеки!
Напевне, Марина Павленко хоче, щоб малеча вірила в добрі чудеса, в те, що навіть привиди бувають добрими, іноді й вони потребують нашої допомоги; що Софія, хоч вона ще підліток, може змінити світ на краще; що старовинні бабусині коралі в добрих руках обов’язково допоможуть виправити чужі помилки, повести людину зовсім іншим шляхом: змінять світ на краще; таке сприйняття світу в дитинстві на все життя закладає ніжність до всього живого, зігріває світ ніжним світлом краси і радості.
- Давайте спробуємо дослідити, як авторці вдалося поєднати казку з реальністю у творі.
Дослідження поєднання казкового та реального у творі.
- Що таке часопростір у творі? (Часопро́стір, або хроното́п (від грецьких слів χρόνος «час» і τόπος «місце») — взаємозв'язок часових і просторових відносин в художньому творі.)
Минулий – теперішній – майбутній
Часові площини в повісті «Русалонька із 7-В…» | ||
Час теперішній | Час минулий | Майбутній |
Розповідь про Софійку, її батьків та однолітків. | Розповідь про давно минулі часи (розпочинається з 1810 р.) | Зустріч із Сашком і Вадимом у кафе |
Теорія літератури
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
Казка– жанр фольклору або літератури, що характеризується художньою вигадкою, фантастичним змістом, розважальністю, викінченим та динамічним сюжетом, своєрідною композицією (традиційні зачин і кінцівка, типові словесні формули, повторення), полярним протиставленням героїв, духовними якостями персонажів, перемогою добра над злом.
Таким чином, одним з досить цікавих жанрів дитячої літератури є повість-казка, яка на прикладі вигаданих ситуацій пропонує вам розібратися в стосунках людей, вчитися відрізняти погане від хорошого, оцінювати вчинки персонажів. Повість-казка створює вигадані світи, але при цьому дає можливість знайомитися зі світом реальним, його правилами та особливостями. Крім того, в повісті-казці діють вигадані герої, відбуваються чарівні події.
Персонажі повісті-казки найчастіше діляться на дві групи – тут є звичайні люди (як правило, діти), які живуть за звичайними законами і їх життя не віщує нічого особливого або незвичайного. Крім того, в повісті-казці діють також і чарівні персонажі, яких зустрічають головні герої, потрапляючи в казковий світ.
Повість-казка – жанр літератури, в якому фантастичні світи, події та герої водночас відображають особливості та правила світу реального.
Домашнє завдання: прочитати повість-казку «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» Марина Павленко
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 09 березня 2023 8:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89222010738?pwd=QmZYaVdFMm1SZW5hcmpBdHcyVHkxQT09
Ідентифікатор конференції: 892 2201 0738
Код доступу:132
Тема. Романтичний порив, прагнення пошуку, відкриттів і самовідкриттів у поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани…».
«Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?»,— із покоління в покоління повторюють молоді мрійники, романтики думку поета Василя Симоненка. Багато що відкрито вже на землі, у космосі, а ще більше — залишилося незвіданим. І, як не дивно, найбільшою загадкою є сама людина, її неповторність, внутрішній, духовний світ, вибір нею пріоритетів та цінностей. Пропоную поміркувати про це сьогодні на уроці.
Прослухайте поезію «Гей, нові Колумби й Магеллани»:
Словникова робота
Вітрила — паруси.
Жага — сильне бажання, пристрасть.
Нидіє — не знаходить собі місця, сумує.
Тужаві — міцні, чіпкі.
Каравела — корабель.
Шкварити — смажити.
-Чи сподобався вам вірш? Чим саме? —
-Чому мрійники, романтики названі Колумбами й Магелланами?
-Яка різниця між відкриттями знаменитих мандрівників і тих, про кого говорить В. Симоненко?
-Які відкриття, на вашу думку, має на увазі автор? —
(Знамениті мандрівники відкрили нові землі, нові шляхи; має на увазі духовні відкриття, мрії, пошуки справжніх цінностей у житті людини.)
Що таке «духовні острови»? —
(Духовність, культура, людські цінності.)
-Чому автор згадує Колумба й Магелана у творі? Які сучасні дослідження вам відомі?
-Чому для В. Симоненка дуже важливо, щоб мрії стали реальністю? Чи полюбляєте ви мріяти, фантазувати? Про що саме?
-Що мав на увазі Василь Андрійович, порівнюючи душу з іржавим якорем?
- З чим пов’язано те, що автор у творі закликає молодь до активних дій, не зупинятися на місці?
-Від чого, на вашу думку і думку В. Симоненка, залежить здійснення мрій, бажань людини?
- Як, на ваш погляд, ставиться поет до помилок, яких припускається людин
-Через що В. Симоненко негативно ставиться до байдужості як риси характеру?
-Чому вчить вас ця поезія?
Тема: звернення до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, невідоме, цікаве, захоплююче.
Ідея:смисл життя людини – пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.
Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів.
Композиція. Поезія складається із 6 строф, у кожній по 4 рядки.
Початок вірша – це звернення до нових Колумбів і Магелланів, бо саме їм належить зробити ще багато нових відкриттів. Їхні мрії можуть змінити світ.
Тільки мрійники прагнуть жити активно, на благо рідного краю, народу.
Наприкінці поезії автор засуджує байдужість, пропонує її «шкварити… на вогні»; закликає відкривати для себе «духовні острови».
· Поєднайте художні засоби з їх визначеннями.
Художні засоби у вірші | Назви художніх засобів |
«молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві» | Метафори |
«кличуть… у мандри океани», «бухту…облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє…душа», «б’ються груди», «вітер…не остудить» | Епітети |
«відкрито вже відкрите» | Звертання |
«Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?», «Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?» | Риторичні оклики |
«Напнемо вітрила наших мрій!», «Кораблі! Шикуйтесь до походу!», «Мрійництво! Жаго моя! Живи!», «Відкривай духовні береги!», «Нидіє на якорі душа!», «Шкварити байдужість на вогні!» | Тавтологія |
«Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..» | Риторичні звертання |
Для закріплення перегляньте відеоурок з теми:
Христофор Колумб (1451 – 1506). Видатний мореплавець епохи великих географічних відкриттів. Шукаючи шлях до Індії, він здійснив кілька плавань через Атлантичний океан. У 1476 – 1485 рр. Колумб жив у Португалії, брав участь у португальських морських експедиціях. Колумб відкрив острови Куба і Гаїті, де заснував колонію, малі Антильські острови, Пуерто – Ріко, Ямайку, Америку.
Під час усіх експедицій Колумб виявив себе не тільки як пристрасний шукач нових земель, але й як колонізатор. Помер Колумб у Вальядоліді (Іспанія).
Ферман Магеллан ( близько 1480 – 1521) – мореплавець, організатор і учасник першої навколосвітньої подорожі. Народився у селі Соброза (Португалія) у збіднілій дворянській родині.
У 1505 – 1511 рр. брав участь у португальських завоюваннях в Індії на півострові Малакка, островах Суматра, Ява, Молункських, у Мозамбіку.
У 1517р. Магеллан емігрував до Іспанії. У жовтні 1520р. експедиція Магеллана , обігнувши Південну Америку, відкрила протоку (згодом названу Магеллановою) і вийшла в океан, який було названо Тихим. У квітні 1521 р. кораблі Магеллана досягли Маріанських, а потім і Філіппінських островів. Ця подорож підтвердила наявність єдиного світового океану і була одним із доказів кулястості Землі
Домашнє завдання: виразно читати вірш «Гей, нові Колумби й Магелани». с.172, питання 10,11-письмово
Вміти робити ідейно-художній аналіз
Тема. В. Симоненко «Ти знаєш, що ти — людина…».
Загальнолюдські цінності та ідеї. Громадянський мотив у поезії.
Добрий день! Ми продовжуємо вивчати творчість В.Симоненка - яскравої особистості, що спалахнула, наче метеор, на небозводі України.
1. Літературний вікторина «Життя і творчість В. Симоненка»
· Який фах отримав В. Симоненко після закінчення Київського університету?
· Газета, в якій працює Василь Андрійович після закінчення університету.
· Назва і рік видання першої книжки поезії В. Симоненка.
· Жанр поезії «Лебеді материнства».
· Символічні образи вірша «Лебеді материнства».
· Чого навчає мати сина, ліричного героя твору «Лебеді материнства»?
· Композитор, який поклав поезію «Лебеді материнства» на музику
· Назва збірки, за яку Василю Андрійовичу присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.
· Скільки років прожив поет?
· Місцевість, де похований поет.
2. Перегляньте відео про поета.
Людина – найяскравіше творіння на Землі. Homo sapiens – людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною.
“Йдуть люди... але кожен з тих людей один і немає другого такого в цілім світі, нема, не було, і не буде з правіку й довіку. І кожен з них іде, щоб не вертатись. І кожен з них має цілий світ в очах, і ніхто інший не має такого світу, і світ той гине навіки, як тільки погаснуть тії очі, і вже ніхто не відбудує його таким, як він був, хоч би настали мільярди нових світів...”, – писала Леся Українка.
І цю її концепцію – високої людяності – Василь Симоненко не лише поділяв, а й талановито утверджував у своїй творчості, і, зокрема, у вірші “Ти знаєш, що ти – людина...»
Рідкісний запис. Василь Симоненко читає свій вірш “Ти знаєш, що ти – людина?”
- Яке враження справила на вас прослухана поезія?
Історія написання поезії
Лірична задушевна поезія-звертання лише на перший погляд спрямовувалася на окрему людину, насправді — це звертання, що адресувалося цілому суспільству. Причина відома, адже за умов сталінізму панував принцип: головне — колектив-автомат, а особистість — лише безвідмовний гвинтик, який у разі потреби можна легко замінити. На той час вченим вдалося відкрити, що генотип кожної людини — неповторний. В. Симоненко ж заглянув у це питання ще глибше, показавши людську неповторність в соціально-історичному, філософському, морально-естетичному плані. Ставлення до людини як до гвинтика, яке принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух — це і змусило написати В. Симоненка вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» Ця поезія належить його збірці «Земне тяжіння». Завдання кожної особистості, кожної людини — дати відповідь на питання, яке містить назва вірша В. Симоненка.
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.
Композиція.
Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.
Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.
Проблематика твору:
· людина і суспільство (призначення людини на землі);
· індивідуальність кожної людини;
· швидкоплинність часу і життя.
Поміркуйте!
- До кого і з якою метою поет звертається у творі?
- Як В.Симоненко зображує людину?
- Чим стурбований поет?
-Чи стосується зміст поезії її автора?
- За що поважають людину в суспільстві?
- Як ви можете пояснити рядки : Завтра тебе не буде більше на цій землі
- Чи можна сказати, що щастя лише у матеріальних благах?
- Які рядки повторюються у творі? Про що вони свідчать?
- Як, на вашу думку, поет поєднує у творі теперішнє і майбутнє людини?
- Які винагороди має людина в суспільстві?
- Яким ви вбачаєте особисте майбутнє?
- Над чим змушує замислитися кожного із вас твір В. Симоненка?
Домашнє завдання:виконайте тестові завдання на оцінку за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2203482
Вивчити напам’ять поезію В. Симоненка «Ти знаєш , що ти — людина?».
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 02 березня 2023 8:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88005747297?pwd=bnZ5RXQvTnR2QXZpanNRYzFRYktFdz09
Ідентифікатор конференції: 880 0574 7297
Код доступу:567
Тема. В.Симоненко. Коротко про митця . «Лебеді материнства».
Добрий день!
У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий поет, який згодом став символом правди і незрадливої любові до України. Це Василь Симоненко. Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив, нетлінне. Слово його – коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу – вона прийшла до нього посмертно й утвердилася на віки.
1. Перегляньте навчальне відео.
1. Опрацюйте матеріал підручника на стор.168-169
В.Симоненко всім серцем любив свій рідний край, виступав на захист української мови, культури, вмів шанувати свою землю, батьківщину і родину. Та найбільше поет був завжди вдячний за своє життя – матері. Їй і присвятив поезію «Лебеді материнства».
Історія написання поезії
Мати – найдорожча у світі людина. Їй несе людина болі й радощі, сумніви й успіхи, помилки й гріхи. З нею хочеться порадитись, поділитись турботами, покаятись їй у гріхах. І хіба може бути присутній при цій сповіді хтось третій? Бодай навіть брат, сестра, чи батько? Ні – з матір’ю на самоті. Такою була для Василя, як ви зрозуміли, «побувавши» у музеї, мама, Ганна Федорівна Симоненко-Щербань. Людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все це синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки. Природа наділила літературними здібностями і саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит «Перлини поміж людей», куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях. Багато серед них придуманих матір’ю поета. І багаті вони на гумор і глибину думок, що тривожили її свідомість. Саме образ мами є основним у творі.
За збірку «Лебеді материнства» В. Симоненку присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.
Словникова робота (з’ясування незрозумілих слів)
Лимани – витягнута мілководна затока
Сургучеві(зорі) – червоні
Досада – почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь.
Марево – сухий туман.
Мавки – казкова лісова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа.
Тема – відтворення материнського співу над колискою дитини, у якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі);
дея – уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя)
Поезія складається з 3 частин:
• чарівна казка дитинства, в якій мати прагне все зробити для щастя своєї дитини;
• мрії матері про майбутнє дитини;
• роздуми матері про змужніння сина як людини і громадянина/.
Знайдіть художні засоби твору.
Епітети : «лебеді рожеві», ….
Метафори: «заглядає в шибу казка»,…
Персоніфікація: « ой, біжи, біжи, досадо, не вертай, до хати»,….
Порівняння : …..
- Пригадайте, що таке символ?
Символом називають умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища. Символи можуть бути різні: державні, художні, наукові, народні, фольклорні та інші.
Поет звертається до символу матері – центрального в духовному космосі українців, починаючи з трипільської доби, що відродився в образі Марії Оранти, зображеної в київському Софійському соборі. Навіть запорізькі козаки, які не дозволяли жінкам з’являтися на території Січі, поклонялися святій Покрові.
У народному уявленні мати завжди ототожнювалася з Батьківщиною, тому зрада її вважалася неприпустимим гріхом, а втрата – великим горем, бідою. Вибір іншої Батьківщини постійно осуджувався, оскільки сприяв поступовому самознищенню нації.
- Які образи-символи є в поезії? Поясніть їх роль.
Наприклад, лебеді символізують вічну і незмінну любов. Таку сильну любов часто позначають фразеологізмом лебедина любов. Часто на весільній символіці зображають пару лебедів, повернутих одне до одного.
- Чому, на ваш погляд, поезія має таку назву?
Лебеді — символ чистоти, милосердя, Діви Марії. Тобто у вірші це — птах матері.
Зорі — присутність божества, ангела-посланця Бога, надія. Оскільки у християнстві зорі означають божественне благе ставлення, то вданій поезії мова йде про благе ставлення Бога до дитини.
Лимани (вода) — символ народження; символ мінливого людського життя.
Мати є символом усіх духовних речей. „Материнська добра ласка в неї за плечима": мати — джерело духовності, усього доброго і ніжного.
Півень у праукраїнців вважався передвісником зорі, а отже, пробудження життя.
Верби і тополі – символи України, обереги.
Поміркуйте!
- Чи вважаєте ви актуальною сьогодні поезію В.Симоненка «Лебеді материнства» ? Чому?
- Які почуття викликала у вас поезія В.Симоненка «Лебеді материнства»?
- Чи близька вона особисто вам ? Чим саме ?
Виконайте за можливістю тестові завдання за посиланням:
Додатково.
Біла Вежа - Виростеш ти, сину (на вірші В.Симоненка)
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1671143
Тема. Контрольна робота № 4 з теми «Творчість О.Стороженка, Б.Лепкого, Л.Костенко»
Добрий день, діти. Час перевірити свої знання.
Допоможуть нам у цьому тестові завдання. Бажаю успіху!
Домашнє завдання: підготувати цікаву інформацію про Василя Симоненка
23.02.23
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 23 лютого 2023 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83531519531?pwd=bGNyRmIvSEdSYzVGV0pReG4rUG1XZz09
Ідентифікатор конференції: 835 3151 9531
Код доступу:712
Тема. Ліна Костенко «Крила». Ідея глибокого духовного наповнення людини – її «крилатості», що виявляється індивідуально
Ми продовжуємо знайомитись із особистістю Ліни Костенко, вивченням її творчого доробку.
Переглянhttps://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4734669ьте навчальне відеоОдну з вивчених поезій Ліни Костенко вивчити напам’ять.
Розгляньте інтерактивний плакат.
Перегляньте відео із записом читання тексту Богданом Ступкою на фоні пісочної анімації.
Завдання: під час перегляду, звернути увагу на питання.
• Наскільки точно анімація передає зміст вірша?
• Процитуйте рядки, які, на вашу думку, найкраще виражені в анімації.
• З ким лірична героїня порівнює людину? Чому?
• Чим людські крила відрізняються від пташиних? Як про це говориться в поезії?
Теорія літератури
Алегоричний образ
Образ крил у віршах Ліни Костенко «Чайка на крижині» й «Крила» — алегоричний. - Пригадай, що таке алегорія. Алегорія — це інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини. Із цим визначенням ми ознайомилися в 6 класі, коли з'ясовували, які жанрові особливості має байка. Проте таке визначення алегорії вузьке. У ширшому розумінні алегорія — це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. У вірші Ліни Костенко «Крила» конкретним художнім образом є крила (один план художнього зображення), а прихованим реальним явищем є такі людські якості, як піднесення, натхнення, упевненість, незалежність (другий план художнього зображення). Отже, образ крил в однойменному творі Ліни Костенко алегоричний.
Інформаційне гроно про людські крила.
Людські крила: Правда. Чесність. Довір'я. Вірність у коханні. Вічне поривання. Щирість до роботи. Щедрість на турботи. Пісні, надії, поезії, мрії.
Фразеологічний калейдоскоп
В українській мові є чимало фразеологізмів зі словами крила:
• ростуть (виростають) крила — хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, натхнення;
• як на крилах — у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко;
• під своє крило — для захисту, опікування;
• давати крила — викликати в кого-небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості у собі, у своїх силах, здібностях;
• облаувати крила — позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій;
• опустити крила — утратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритися у своїх силах;
• обпалювати собі крила — зазнавати невдачі в чому-небудь; не досягати чогось бажаного;
• складати крильця — відмовлятися від будь-яких дій, від боротьби; скорятися;
• підрізати крила — позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле діяльності.
Крила — це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й впевненості. У греків крила символізували любов і перемогу. Давньогрецький філософ Платон вважав крила символом розуму.Їх зображують на взутті (як у Меркурія), що означає здатність до величезного духовного піднесення (Словник символів).
Визначте, які художні засоби використані поетесою в даних поетичних рядках:
Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. | |
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. | |
І, нарешті, по Одрі – темній, широкій – на останній крижині самотня чайка пливе | |
- Нащо крилатим грунт під ногами? | |
Землі немає, то буде небо. | |
А крила має. А крила має! |
Домашнє завдання.
1.Дати письмові відповіді на питання:
· Чи у кожної людини є ці крила?
· Яким є життя людей, які не мають крил?
· Як, на вашу думку, мати крила людині — це обов’язок чи довільне бажання?
· Як би ви скористалися крилами, якщо мали б їх?
2.Виконати тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4734669
22.02.23
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 22 лютого 2023 14:0
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89846499302?pwd=SzYrWHdRZWRad3RuK2dwRnBZemVkUT09
Ідентифікатор конференції: 898 4649 9302
Код доступу:543
Тема. Духовне багатство – найбільший скарб у житті. Ліна Костенко. «Чайка на крижині»
Сьогодні ми продовжимо знайомство із творчістю поетеси виняткового таланту, яка ніколи не йшла на компроміс із своєю совістю, не продала свого таланту, не кривила душею, залишалася стійкою у своїх переконаннях. Це Ліна Костенко .
Ліна Костенко вважає, що людина повинна прагнути до розвитку і духовного збагачення своєї особистості, людина без мрії, «крилатості» - бідна й нещасна. Цю думку підтверджує вірш поетеси «Чайка на крижині» .
Прослухайте поезію
Перегляньте навчальне відео з теми:
Поема «Чайка на крижині» створена 1958 року і ввійшла до збірки «Мандри серця». Твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Грунт» , «Усміх» кожна з яких має свій зміст та закінчену думку, але в той же час пов’язані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема у порту міста Щецін. У цей час вирішувалося наболіле питання для Ліни Василівни: переїжджати до Польщі разом зі своїм коханим Єжи Пахльовським чи залишитися в Україні. Підростала їхня донечка Оксана, в серці жило справжнє кохання, але й було відчуття неможливості розриву з рідною землею. Вони розійшлися. Залишилися щемливі рядки поезій, у яких відтворено зболені роздуми поетеси, її переживання і сумніви.
Словникова робота.
Свита – старовинний довгий верхній одяг, пошитий з цупкої тканини.
Рядно – вид покривала.
Ожеледиця – тонкий шар льоду.
Сум’яття - безладний рух, метушня.
Одра – річка в Західній Європі.
Протока – вузький водний простір, що розділяє суходіл і поєднує моря або озера.
Поміркуйте!
- Де відбуваються події, описані у вірші?
- Яка пора року описується?
- Чим пояснити, що, на думку поетеси, «крилатим грунту не треба»?
- Що потрібно в житті для птаха, а що – для людини?
- Чи є щось спільне між морським птахом і героїнею твору?
Тема: розповідь про чайку, яка, незважаючи на небезпеку, пливе окремо.
Ідея: уславлення духовних прагнень людини.
Я пропоную визначити художні засоби у поезії «Чайка на крижині».
«зима не вдягла... свиту», «зима... часом вже й приміряла», «зима... пошукала, поплакала... нотувала, стелила... сперечалася... несла, все збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів» | Метафора, персоніфікація |
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. | Метафора |
І, нарешті, по Одрі – темній, широкій – на останній крижині самотня чайка пливе |
Епітети |
«Що ж робити?» «— Ти куди ж розігналась? Чи, бува, не до самого моря?» «Ну, а що, як її розливає вода весняна?» «Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?» - Нащо крилатим грунт під ногами? | Риторичне питання
|
«Дивна людина!» | Риторичний оклик |
Землі немає, то буде небо. | Антоніми, антитеза, протиставлення |
А крила має. А крила має! «Ну, а шо...» | Повтор; анафора; окличне речення |
Домашнє завдання. Виразно читати поезію. Виконати завдання на с.102-103 (усно). Написати своє продовження вірша Л.Костенко «Чайка на крижині»(5-7 речень)
16.02.2023
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 16 лютого 2023 10:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83423771030?pwd=NEUwR1Y0MHN0SkZQUTZVcGxYOEZ0QT09
Ідентифікатор конференції: 834 2377 1030
Код доступу:678
Тема. Ліна Костенко. «Кольорові миші». Ідея зіткнення неповторності й буденності. Умовна, вигадана ситуація. Образ особливої дівчинки Анни.
Кінострічка видінь. Із запропонованих слів треба скласти зв’язний текст.
Смуток, листок, багряність, радість, мрія.
Похмурий осінній дощовий день. Все довкола здається сірим і сумним. Лише багряний кленовий листок радіє кожній миті. Він усміхається до сонечка, рясно вмивається краплинками дощу, танцює із вітром, бачить у всьому прекрасне. Це - перемога над буденністю, кольорова мрія життя.
- Як ви гадаєте, про які поняття, людські якості ми говоритимемо на сьогоднішньому уроці? (індивідуальність, буденність, заздріть, одноманітність, життєрадісність…)
Вправа «Дотик пензля»
(Дібрати кольори до ключових слів і збудувати місток до теми уроку).
Індивідуальність – рожевий,
буденність – сірий,
заздріть - чорний,
життєрадісність – помаранчевий.
Кожна людина є неповторною. Потрібно лише віднайти свою індивідуальність. Отож давайте поринемо у сиве минуле і віднайдемо красу і велич людської душі.
Прослухайте уважно поезію Ліни Костенко «Кольорові миші»:
Перегляньте навчальне відео з теми:
Словничок (З'ясування незрозумілих для учнів слів).
Цебто – тобто;
недоквас – недоквашене;
жужмом – купою, одне на одному, як-небудь;
«збити з пуття» - збити з правильного шляху;
мантія – судейська широка вільна накидка;
гарантія – порука в чомусь, забезпечення чого-небудь; умови, що забезпечують успіх чого-небудь;
моральна шкода - це шкода, заподіяна людиною іншій людині (фізичний біль, душевні страждання, приниження честі та гідності).
Обговорення прочитаного
-Які почуття викликав у вас вірш?
- Коли відбуваються події, відтворені у вірші? Знайди це в тексті.
-А могло насправді таке бути, тобто реальні описані події чи фантастичні? Чи це є умовна (уявна) ситуація?(Це схоже на умовну ситуацію. На цьому тлі Ліна Костенко хотіла більш яскраво розкрити образи та характери своїх героїв, показати їх протилежність.)
-У яку пору року відбувався суд над Анною?
-Чому авторка обрала саме цю пору, а не якусь іншу?
- Чи передає пейзаж настрій твору?
- Кого намалювала ваша уява після прочитання вірша?
(Анну, сусіда, дітей сусіда, мишей, суддю, кота).
-Поміркуйте, чи випадково Ліна Костенко розфарбувала саме мишей? Про кого кажуть «сіра мишка»?
(«Сіра мишка» - це людина, яка не викликає жодних емоцій, для оточення є непомітною, позбавлена індивідуальних особливостей, оригінальності.).
-Через який алегоричний образ ми спостерігали неповторність Анни?
(Кольорових мишей).
- Як поводила Анна себе в суді? Чи було їй страшно?
(Так,дівчинці було страшно, бо їй усього 10 рочків, а на неї «накинулись» дорослі чоловіки. Анна поводила себе гідно; сиділа мовчки, бо не розуміла в чому її звинувачують).
Прийом «Мозковий штурм».
- Поміркуйте, що зображено нафото ілюстрації? У чому відмінність між кольоровими мишами та «сірою мишкою»? Що означають слова індивідуальність та стандартність?
.jpg)
(Стандарт – це щось позбавлене індивідуальних особливостей, оригінальності. Індивідуальність – здатність вирізнитися з-поміж інших чимось особливим, оригінальним. Анна була індивідуальністю, а сусід стандартною «сірою мишкою». Ми бачимо в поезії контраст: сіре та яскраве, оригінальність і стандарт. Автором використано антитезу).
- Перед вами герої та образи твору «Кольорові миші». Нагадайте, які з них повинні бути кольоровими? (Анна, кіт, миші). А зараз напишіть поруч риси, які притаманні цим образам та героям.
-Візьміть на себе роль захисників Анни та доведіть, що вона не чаклунка.
Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей. Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.
Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.
Жанр: філософська поезія
Художні засоби «Кольорові миші»
повторення: «кажу… кажу…»; «коли…, коли…»;
епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»;
Літературний диктант.
Розподіліть у два стовпчики іменники - поняття, що асоціюються у вас з образом Анни та образом сусіда: обдарованість, талант, захоплення, заздрість, примітивність, нестандартність, буденність, духовна вбогість, яскравість, сірість, неповторність, індивідуальність.
Домашнє завдання. Візьміть на себе роль захисників Анни. Доведіть, що вона не чаклунка. Виконайте тестові завдання за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/lco926
15.02.2023
Тема. Ліна Костенко. Коротко про письменницю. «Дощ полив..». Уявне, фантастичне й реальне в поезії
Діти, звичайна людина бачить усе навколо очима, а поет дивиться на світ передусім серцем. Він бачить у повсякденному те, чого не може осягнути проста земна істота. Тому в його світі оживають образи природи: «голуб плаче», «яблуні дихають», а корови схожі на «квасольки». Тільки та людина, яка любить природу, вміє спостерігати, фантазувати, бачити незвичайне у звичайному, може написати справжні поетичні твори. Такою людиною є Ліна Костенко. Для неї – «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».
Перегляньте відео про життя і творчість письменниці.
Бетховен "Мелодія дощу"
- Що це за мелодія?
- А що таке дощ?
- Які асоціації викликає у вас дощ?
- Чи приємно вам його чути? Чи можна назвати його музикою? Чому?
- Які звуки ви щойно почули, що побачили на фото?
- Сьогодні у нас з'явилась можливість поринути в чарівний світ природи, побачити дощ очима та душею поетеси Ліни Костенко, пригадати свої емоції та враження від цього явища. А допоможе нам у цьому вірш «Дощ полив».
Прослухайте поезію.
- Які відчуття викликав у вас вірш «Дощ полив…»?
- Чому лірична героїня порівняла сад з парасолькою, а корів - з квасолькою? Невже тільки через риму?
- Назвіть дієслова, які використала Ліна Костенко у вірші.(полив, блищить, визбирує, струшується, доганяє). Що вони позначають, передають? (Рух, динаміку, дію, життя).
Перегляньте навчальне відео
Ліна Костенко нам довела сьогодні, що природа – це казка, яку треба читати серцем. Тільки треба частіше з нею говорити, чи «мовчати». І ми обов’язково почуємо і відчуємо її думки, мову, душу.
Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника на с.188. Виразно читати та аналізувати поезію Ліни Костенко «Дощ полив»
09.02.2023
Тема. Література рідного краю. Жіноча аура Кіровоградщини. Світ поезії А. Корінь.
Лірична героїня пані Антоніни –
натура романтична й мрійлива.
Часто живе на грані
реального й уявного світів.
В. Марко
Продовжуємо знайомство з творчістю кіровоградських митців. Сьогодні ми поговоримо про світ жіночої поезії рідного краю, і цей урок-портрет присвячується нашій землячці, поетесі, відомій не лише на Кіровоградщині, а й далеко за її межами, члену Національної спілки письменників України з 2002 року, Антоніні Михайлівні Корінь.
Із життєписом поетеси ви зможете ознайомитися, переглянувши відео.
Друкуватися А Корінь почала з 1963 року. Вірші і статті ввійшли в колективні збірки: "Кроки", "Поезія", "Як звук павутинки", "Віконце", "Самоцвіти", "Євшан", видані у 1980-1990-і роки в Києві, Дніпропетровську, Кіровограді, і сьогодні публікуються в періодичних виданнях цих та інших міст, зокрема Харкова, Черкас, Чернігова.
У 1993 році в Кіровограді у видавництві "Степ" вийшла перша збірка віршів "Заворожи мене". У 1994 р. Антоніна Михайлівна видала книгу дитячого гумору "Веселі дрібнички із сімейної скарбнички", у 2000 р. – збірку лірики "Сім нот мінору" та збірку пісень "Шукаю папороті цвіт".
До восьмої книги поетеси ввійшли нові вірші та окремі, які публікувались у пресі та в збірках "Заворожи мене" (1993), "Сім нот мінору", "Віку мого день", антологіях "Євшан", "Шукаю папороті цвіт" (2000) та "П'яте колесо" (2002), "Зоря материнства" (2005). Теми цих віршів вічні: людина і світ у драматичних, а часом комічних чи трагічних стосунках.
Дев'ята книга А. Корінь "За руки по райдузі" (з підзаголовком "Синусоїда кохання") – ювілейна. Всі дев'ять книг – дев'ять життєвих віх, як дев'ять видимих зірок у сузір'ї Лева, під яким авторка народилась... Ця – вибрана інтимна лірика з чотирьох раніше виданих у Кіровограді збірок поезії: "Заворожи мене" (Літопис любові) – "Степ", 1993; "Сім нот мінору" – "Мавік", 2000; "Віку мого день" (Наївні вірші) – "Степ", 2000; "Монолог метелика" (Лірична азбука життя) – "Мавік", 2007.
Ось розділи з четвертої збірки поезій А. Корінь "Віку мого день", що вийшла друком 2000 року.
***
В моє вікно осінній стука дощ,
А я надіюсь – гілочка квітнева.
Попід вікном шумок чужих підошв,
А я хвилююсь, мов попалась в невід.
Бо вперше серце вірить у дзвінок,
Тягар чекання – то найважча мука.
Я жду тебе. Але в моє вікно,
Мов подорожній, дощ-чужинець стука.
18.09. 1979
*** ***
Я сама сміялась і тебе смішила, Не бійся. Не зворушу я твій спокій. І на двох ромашках вголос ворожила. На берег чуйності удруге не вступл
Засушила осінь ніжні пелюстки. Не ждатиму твоїх повільних кроків.
Календар останні обтрусив листки. Вмовлятиму себе – що не люблю.
І тепер над степом віхола регоче: Що просто випадково прихилилась…
Стежку в мою пам'ять поховати хоче! Та й відсахнусь – як лід твоє чоло.
Але вірю – вітер принесе листа, І Богові подякую за милість, -
Бо й з-під трав пожухлих За те, що буть могло, та не було.
зелень пророста.
*** ***
Хто я, що я? Для чого, навіщо? Жив-був жучок -
Для якого незвісного змісту? Малесенький, нікчемний,
Той же дощ і без мене б періщив, Не дуже мудрий, і не дуже чемний.
Вирувало б так само місто. Дружину мав і двійко діточок.
Друкувались без мене б книги Їм півжиття хатинку будував
І без мене писали би вірші, Та все життя їм їжу добував.
І "люблю" говорили б тихо Когось любив. За кимось сумував.
Інші "ти" – не мені, а іншим. Але про те історія – мовчок.
Все це так. Але жити варто, Такі діла. Смішні чи то плачевні?
Щоб побачити і почути, Чи буде їм оцінка і яка?
Як беруть несподівані старти …Хтось наступив
Непримітні на вигляд люди. На весь цей світ знічев’я –
Будь і ти, як листок, що на вітті Не стало в світі білому жучка.
Плід прикрив і засох у зморі
Щоб повніше жилося у світі,
Варто бути й краплиною в морі
***
Вже біля телеграфа білі котики
Розтоплюють сіяючі жінки.
А я стою, боюся і підходити,
Бо бруньки ті – беззахисні такі.
Торгують ними зверх сучасні діти.
А я у ліс засніжений бреду,
Туди, де пролісок не сміє народитись:
Боїться, що побачать – продадуть.
"Два кольори мої, два кольори"
Дмитрові Павличку Катерині Білокур
"А чорний – то журба". Голкою, човником, пензлем –
Змиряємось на тому. Стигне краса польова.
"Червоний – то любов", Квітнуть Цар-колосом землі,
Не спалюймо ж мости! Бджілка нектар випива…
І хоч ці кольори Ружі мої вкраїнські,
Я змолоду люблю, Ганни та Катерини!
На "чарах" я весь час себе ловлю: Руки в прожилках долі
Тихцем виводжу колір горя з дому, Лижуть разки намист…
Вогонь калини – прагну розвести.
Вами цвісти довіку
Славній моїй Україні, -
В кожному поруху пальців
Ваш дивовижний хист.
В дзеркалі яблук – калина,
Хміль перелаз обніма…
Писанко, мамо-Вкраїно,
Є ти ще чи нема? Поміркуймо!
- Який вірш А. Корінь сподобався вам найбільше? Чому?
- Так у чому ж полягає таємничий світ жіночої поезії поетеси А. Корінь?
Домашнє завдання: : проаналізувати інші збірки поетеси (1 на вибір).
08.02.2023
Тема. Б.Лепкий «Мишка». Трагічна й комічна ситуації, роль їх у розкритті основної думки, моралі.
Бачити у простому, буденному незвичайне може, мабуть, людина з неабиякою творчою уявою, із великим людяним і небайдужим серцем. Саме таким був письменник Б. Лепкий. Він зумів показати життя людей із зовсім незвичайного ракурсу.
Богдан Лепкий "Мишка (казка для дітей; для малих і великих)"
Б
Перегляньте інтелект – карту до твору, дайте відповіді на питання.
 |
Ø Чому твір має таку назву?
Ø Де мишка жила? Чи мала дітей?
Ø Кого боялася? Чому?
Ø Як їй жилося в господарів?
Ø До кого бігала в поле?
Ø Що розповідали міські подруги?
Ø Чи відрізнялося її життя від них?
Ø Як багатіли господарі?
Ø Що сталося з їхніми грошима?
Ø Чи змогла вона залишитись у цій хаті?
Ø За ким спостерігала мишка протягом твору?
Пригадайте, що таке антитеза .
Антитеза – художній засіб, що будується на протиставленні та служить для увиразнення основної думки твору.
З якою метою Б. Лепкий використав прийом антитези у творі?
Доповніть таблицю з використанням антитези.
Добро | Зло |
1. «Люди не мають що їсти» 2. «... вмивається слізьми». 3.«...великі черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище полатана сорочка...» 4. «обличчя худе, худе, лиш шкура та кості...» 5. «одні з голоду гинуть...» | 1. «А м'ясо їдять. Добре їдять» 2. 3. 4. 5. |
Комічне — те, що здається нам не таким, яким, на нашу думку, має бути.
— Які події, вчинки й поведінку персонажів ми вважаємо комічними?
— Наведіть приклади комічного з твору «Мишка».
— Якими засобами комічного послуговується автор?
Заповніть таблицю «Трагічне і комічне у творі».
Трагічне | Комічне |
| |
Запишіть тільки ті слова, якими можна охарактеризувати мишку. Смілива, делікатна, боягузлива, щедра, справедлива, горда, весела, мудра, пихата, кмітлива, досвідчена, турботлива, жорстока, легковажна, серйозна, самовпевнена.
- Чому мишка не залишилася більше у будинку?
- Чи можна сказати, що мишка вчинила патріотично, покаравши господаря та господиню?
- Чому вчить нас історія, яку розповів Богдан Лепкий у казці «Мишка»?
Подумайте! Чи можна засуджувати прагнення людини до матеріального благополуччя?
Домашнє завдання: письмово створити власне закінчення твору.
02.02.2023
Запрошую на урок
Час 02 лютого 2023 08:50
Підключитися до конференції :
https://us05web.zoom.us/j/89768076257?pwd=OXJQZ2ptQXRpSVAzanB4OHRhSmtTQT09
Ідентифікатор конференції: 897 6807 6257
Код доступу: 965
Тема. Богдан Лепкий. Коротко про письменника. «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». Актуальні морально-етичні питання у творі. Збереження загальнолюдських ецінностей
Добрий день, діти. Сьогодні наш урок про українського письменника Богдана Теодора Нестора Лепкого. Здивовані ім’ям автора? Тоді треба ознайомитися із життєписом митця, а також з особливостями одного із найвідоміших творів – казку «Мишка».
Перегляньте навчальне відео:
Поміркуймо!
- Яка тема твору?
- Яка ідея твору?
- Чому, на вашу думку, твір має підзаголовок «Казка для дітей: для малих і великих»? Свої міркування аргументуйте.
- Що вам здалося смішним, а що — трагічним? Чому?
- Чи можна твір вважати літературною казкою? Що у творі було реальним, а що фантастичним?
- Які почуття у вас виникли до жінки, яка просила молока в господарки?
- Яким ви уявляєте життя цієї жінки?
- Чому господарка відмовила жінці в її проханні? Чому вона збрехала?
- Чому мишка не лишилася в будинку?
- У кого цінності були справжніми, а в кого вони виявилися фальшивими?
Підказка!
Домашнє завдання: визначити комічні ситуації у творі. Написати твір-роздум «Справжні цінності» . Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/lfo465
01.02.2023
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір «Мої роздуми про щастя»
ЕПІГРАФ УРОКУ:
Щасливий той, хто мав змогу
знайти щасливе життя.
Але щасливіший той, хто вміє
ним користуватися.
Г. Сковорода
Діти, у нас сьогодні урок зв’язного мовлення, на якому ми поговоримо про щастя.
Проблема щастя хвилює людство з часів його існування та замислення над сенсом буття. І не лише письменники проводять свій життєвий шлях у пошуках цієї філософської категорії. Ми також намагаємося знайти і зрозуміти, що таке щастя і де його знайти?
Дехто вважає, що щастя - то випадковість, несподіванка, яка раптом постукає у двері і наповнить тебе радістю.
Людський розум не може змиритися з таким сприйняттям буття. І якби попередні покоління жили, сподіваючись на диво, то ми донині сиділи в печерах і основною зброєю для нас залишилися б дрючки і каміння. Нашу власну долю і долю одне одного ми повинні творити самі й водночас уміти побачити, що вже до нашого народження попередні покоління подбали про наше щастя.
Тож на нашому уроці ми повинні визначити низку проблемних питань: (звертаємося на дошку, де записані проблемні питання):
· Чи справді найщасливіша та людина, яка потрібна усім?
· Чи можна за гроші купити щастя?
· Як праця може зробити людину щасливою?
· Чи правильне твердження: «Якщо хочеш бути щасливим – будь ним!»
Звернімося до тлумачного словника та з’ясуймо значення слова «ЩАСТЯ»
Робота з тлумачним словником сучасної української мови. Київ «АРІЙ» 2007, с.504:
ЩАСТЯ – має кілька значень:
1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто-небудь(зовнішній вияв цього відчуття)
2. Досягнення, успіх, удача
3. Доля, талан (добробут, щасливе життя)
1.ҐРОНУВАННЯ : щастя – радість, дружба, любов, гроші, добро, багатство, улюблена робота, наполегливість …
Мабуть, кожна людина задумується над питанням: «Що ж таке щастя?» і намагається знайти відповідь на нього. А й справді, що це таке? Чи щасливі ви? Яким собі його уявляєте? Саме на ці питання ми з вами будемо шукати відповіді.
Багатьох письменників також турбувало це питання, вони на прикладі героїв своїх творів намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими, задоволеними життям.
Спробуймо на основі прочитаного оповдання «Скарб» визначити, в чому полягало щастя і спробуємо скласти його рецепти. Якою ж все-таки треба бути людиною, щоб відчувати себе щасливою .
Павлуся, героя твору О.Стороженка «Скарб», парубки називали щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і більше нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і що їм треба»
· О. Стороженко в оповіданні «Скарб» зазначає, що «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав»
· А ось що говориться про щастя у Біблії: «Щасливий той, хто дбає про вбогого! В день нещастя Господь порятує його! Господь берегтиме його та його оживлятиме; буде щасливий такий на землі. Він (Бог) не видасть його на поталу його ворогам! На ложі недуги подасть йому сили Господь…
Прощаючи, треба давати поміч слабим, та пам’ятати слова Господа Ісуса: «Щасливий, хто дає, а не той, що бере»
Тема щастя хвилювала людей у всі часи. Бути щасливою – головна мета кожного з нас. Але як досягти її? Людина повинна знайти своє розуміння щастя.
ОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ
· Чи справді найщасливіша та людина, яка потрібна усім?
«Найщасливіша та людина, яка потрібна всім»
Якщо людина живе проблемами інших, вона не має часу подбати про власне щастя.
Існує чимало гуманних професій: лікар, вчитель, рятівник, пожежника та ін. Призначення цих людей — рятувати і допомагати іншим, а допомоги потребують постійно. Невже для того, щоб відчувати себе щасливою людиною, достатньо отримати, наприклад, фах лікаря?
Одна людина не може допомогти всім, отже не може бути повністю щасливою.
Висновок: Бути щасливим, значить прагнути бути корисним, не чекаючи на подяку.
«Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей».
· Чи можна за гроші купити щастя?
«Щастя — у праці».
Безрадісна, одноманітна праця не може принести щастя. Якщо людина не любить свою роботу — вона нещаслива? Як праця може зробити людину щасливою? Якщо жінка домогосподарка, виховує дітей і не працює, може чи не може відчувати себе щасливою.
висновок: Щасливою людину робить зовсім не престижна або творча робота як така, а перед усім та, в яку людина вкладає свою душу, від якої отримує задоволення.
· Як праця може зробити людину щасливою?
«Щастя за гроші не купиш»
Існує давня приказка «Не май сто рублів, мав сто друзів». Чи може людина бути щасливою без грошей і нещасною з купою грошей? Жити в постійному стресі за своє багатство: згорить, вкрадуть,згниє… Хіба цей страх може бути сумісним із щастям?
У гонитві за славою ми забули, що за гроші можна придбати: ліжко, а не сон; книги, а не розум; ліки, а не здоров’я; розкіш, а не культуру; прикраси,а не красу; розваги, а не кохання; добробут,а не щастя.
Але гроші є найнеобхіднішою річчю для щастя. Вони дуже важливі в житті людини, але зробити людину щасливою вони не можуть. Все-таки краще добре ім’я, ніж велике багатство.
· Чи правильне твердження: «Якщо хочеш бути щасливим – будь ним!»
«Якщо хочеш бути щасливим — будь ним».
Чи можна бути творцем свого щастя? Що для цього треба? Чи все залежить від самої людини, щоб бути щасливою? Людина не може бути щасливою за бажанням, адже на її життя впливає чимало зовнішніх факторів (умови життя, рівень достатку, соціальні кризи, природні катастрофи та ін.) Людина ніколи не відчує себе повністю щасливою, їй завжди бракуватиме чогось.
Висновок: Насправді, для того, щоб відчувати себе щасливою людиною, не потрібно свідомо домагатися цього. Щастя — це відчуття радості, захоплення, відкриття. Воно доступне людині, яка любить життя, уміє бачити красу природи, серце якої завжди відкрито для добра.
А що говорить народна мудрість про щастя?
ТВОРЧА РОБОТА. Скласти сенкен, або чотиривірш, або акровірш про щастя.
(для зразка) СЕНКЕН
Щастя,
Чисте, як сльоза. Безгрішне.
Світиться. Усміхається. Манить.
Тягнуться руки до вічності неба.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: на основі матеріалу уроку підготуватися до усного твору, дібрати епіграф, цитати, дібрати заголовок, спираючись на тезу «Яким я уявляю людське щастя?»
26.01.2023
Тема. Олекса Стороженко «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання.
Скарб – узагальнений образ щастя.
Доброго дня, діти. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що таке щастя? На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Мабуть, і ви ставили собі не раз таке запитання. Свою відповідь - не без гумору !- дає і Олекса Стороженко.
- А як ви вважаєте, чи був щасливий герой оповідання «Скарб» Павлусь ? Відповідь обґрунтуйте.
- Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?
Пригадаймо!
- У чому особливість казки як літературного жанру? (переважно прозове оповідання, вигадана історія, наявність дива, фантастики, вимислу,має зачин, основну частину, кінцівку)
Підказка!
Казка є різновидом оповідання. Це оповідання "Скарб" має фольклорну основу.
Поміркуймо!
- Чому саме до жанру казки звертається автор? (повчальний зміст)
- Дорога життя Павлуся з проблемним запитанням: чи був Павлусь щасливим?
- Запишіть у зошити поради для героїв.
Запитання:
- Хто не дав змоги Павлусеві бути щасливим?
- Що є щастя для героїв?
- Які проблеми порушив автор?
Пригадати основні відомості про життя письменника та порівняти свої висновки із запропонованими ви зможете переглянувши відео.
Створіть асоціативний рядок до поняття «Щастя».
- Чому твір називається «Скарб»?
Дослідження символіки слова «скарб».
- Який скарб не зміг відкрити для себе герой?
Перевір свої знання:
https://learningapps.org/view2045597
Домашнє завдання.
1.Написати міні твір на тему:"У чому полягає щастя? Чи був Павлусь щасливим?"
2. Опрацювати матеріали підручника про Б. Лепкого.
3. Прочитати казку «Мишка».
25.01.2023
Тема. Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Оповідання «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання.
Оповідач талановитий, офіцер у штабі кавалерійського полку
Людина, яка гаряче любила рідний край, свою мову, свій народ
Енергійний громадський діяч, предводитель дворянства, голова з’їзду мирових суддів
Козацького роду, коріння українське: нащадок сотників, полковників Стороженків, він і собі обрав долю військової людини й майже 30 років, як і його батько, віддав військовій службі
Справжній силач, що згинав двогривневі монети, а
Автор двотомника «Українські оповідання», незакінченого твору «Марко Проклятий», перекладів, п’єси «Гаркуша», віршованих байок.
Це письменник ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО, творчістю якого сьогодні будемо знайомитися.
Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 р. у с. Лісогори Чернігівської області в родині дрібного поміщика. Дитинство майбутнього письменника минуло на Полтавщині. Спочатку хлопець здобув домашню освіту, а потім навчався в «благородному пансіоні» при губернській гімназії в Харкові. Виданий Олексі Стороженку атестат засвідчує, що в гімназії він вивчав російську, французьку, німецьку, латинську мови, історію, географію. Майже тридцять років Олекса Стороженко перебував на військовій службі. Згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу. Здебільшого служив в Україні й, виконуючи різноманітні доручення, нерідко переїжджав з однієї місцевості в іншу. Отже, він добре вивчив життя і побут селянства в Південній Україні. Вийшовши у відставку в чині дійсного статського радника, Олекса Стороженко останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусь). Письменник ретельно займався садівництвом, любив полювати й рибалити. Був енергійною людиною з міцним здоров'ям і силою. Багато часу Олекса Стороженко віддавав грі на віолончелі, малював, ліпив і був навіть нагороджений медаллю Академії мистецтв. Помер О. Стороженко 18 листопада 1874 р. на своєму хуторі. Похований у м. Бресті.
Перегляньте відеоурок з теми:
О. Стороженко завжди шукав цікавих співрозмовників, був дуже уважним слухачем, багато записував. Поетичність натури, весела вдача, щирість у спілкуванні сприяли цьому. Почуте й записане, враження і спостереження лягли в основу його гумористичних оповідань, друкованих у журналі «Основа» під рубрикою «З народних уст». Казковим є і початок оповідання «Скарб».
Які асоціації викликає у вас слово «скарб»?
Асоціативний кущ: багатство, гроші, дорогоцінності, золото, діаманти, перла, землі, прикраси…).
«Передбачення» : Про що може, отже, йти мова у творі з такою назвою ?
Пригадаймо!
Оповіда́ння — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу.
Словникова робота.
Характерник – чаклун
Пахолок – підліток
Цільничок – рамка з сотами
Бузівок – однорічне теля
Ялова – корова, яка не дає приплоду
Хура – великий віз для перевезення предметів
Талій – хвороба, яка вражає худобу
Колодка – старовинний вулик для бджіл
Царина – засіяне поле
Пудофет – ледар, нездара
Робота над засвоєнням змісту: виразне читання твор.
Обмін враженнями від прочитаного:
- Що найбільше вразило, схвилювало, здивувало, викликало схвалення чи осуд?
- Який настрій викликав у вас прочитаний твір?
- Чи правильними були передбачення?
Дайте розгорну
ті відповіді на запитання:
- Діти, сформулюйте тему оповідання «Скарб». (Тема: зображення щасливої долі Павлуся, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.)
- Якими були батьки Павлуся?
- Як мати ставилася до свого єдиного синочка?
- Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина?
- Через що мати не пускала сина на вечорниці?
- Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою?
- Якими були наймити у Павлуся?
- Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасливим?
- Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати?
- Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята?
- Яке фантастичне явище відбулося після того, коли парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта?
- Як О. Стороженко висловився стосовно щастя Павлуся?
- Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити, як Павлусь? Яку відповідь надає з цього приводу автор?
- Чому О. Стороженко у творі порівнює дружину Павлуся зі скарбом?
- Порівняйте власну думку про смисл щастя з тим, яким його вбачає автор твору.
Складання характеристики к Павлуся за допомогою вправи «Обери позицію».
З поданих людських якостей оберіть ті, які характерні головному герою.
Павлусь:
працьовитий
ледачий
вболіває за своїх батьків
турботливий
любить поспати
хороший сім’янин
вередливий
мовчазний
любить, щоб йому
догоджали
байдужий
Визначення головної думки оповідання за допомогою вправи «Кошик житейської мудрості».
«Де щастя родиться, там і заздрість плодиться»
“ Де не повернеться, золоті верби ростуть”
«Дурень спить, а щастя в головах лежить»
“ Не родися красна, а родися щасна”
«Де щастя упало, там і приятелів мало»
Гра « Продовж речення».
Оповідання має назву « Скарб», тому що …
Скарб – це символ….
З оповідання я зробив ( -ла) такі висновки…
Вправа « Кольорова палітра твору». (Визначіть ті кольори, якими б ви змалювали оповідання)
Домашнє завдання. Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/isl143
1. Написати листа до Павлуся.
2. Створити обкладинку до книги. ( За бажанням)
26.12.22
Тема. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА І СЕМЕСТР
Діти, ось і закінчується І семестр. Сьогодні ми пригадаємо вивчені твори, життєвий і творчий шлях письменників .
1.Вікторина «Назви письменника»
Пригадайте цікаві факти з їх біографії.
2.«Відгадай твір»
• На тютюн та люльку, / Необачний! / «Гей, вернися, Сагайдачний, / Візьми свою жінку, Оддай мою люльку, / Необачний!».
• Поховайте та вставайте, / Кайдани порвіте / І вражою злою кров’ю / Волю окропіте.
• Ой ночують чумаченьки / В чистім степу при долині, / Розпустили сірі воли пасти / При зеленій муравині.
• Не слухала стара мати, / Робила, що знала — / Дивилася чорнобрива, / Сохла і мовчала. / Пішла до ворожки, / Щоб поворожити — / Чи довго їй одинокій / На сім світі жити?
• Воли ревуть, води не п’ють, / Бо в Крим доріженьку чують. / Ой Бог знає, та Бог і відає, / Де чумаченьки ночують.
• «Запекло, почервоніло / і рай запалило. / Мов прокинувся, дивлюся: / село почорніло, / боже небо голубеє — і те помарніло».
• « — Еге ж: і весну, і життя. Тепер, внучку, геть-чисто все почне оживати: скресне крига на ріках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїм ключем відімкне землю».
• «Вернись, синку, додомоньку/Змию, зчешу головоньку/Та постелю постеленьку».
• «Попереду Дорошенко/Веде своє військо,/Військо Запорізьке/Хорошенько»
• «Ми над усе любимо свій кутик, — коли б так кожний інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо».
3.Розгадай кросворд.
По вертикалі:
1. Невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему.
По горизонталі: 1. Риса характеру Бурунди (І. Франко «Захар Беркут»..
2. Село, в якому мешкав Павлусь з родиною. (А. Чайковський «За сестрою». 3. Момент найвищого напруження дії, вершина конфлікту.
4. Ім’я друга Климка (Г. Тютюнник «Климко»..
5. Дядько Себастіян (М. Стельмах «Гуси-лебеді летять». — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був головою…
6. Назва незрозумілої для Михайлика книги, яку він отримав для читання у попа (М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»..
4.УПІЗНАЙТЕ ГЕРОЇВ
5.Пригадайте вивчений матеріал, виконавши інтерактивні вправи.
https://learningapps.org/3127072
Вікторина за повістю "Гуси-лебеді летять" М.Стельмаха
https://learningapps.org/3494456
Тарас Григорович Шевченко
https://learningapps.org/3189894
22.12.2022
Тема. Позакласне читання. В. Малик. «Таємний посол»
Читати твір тут:
Словникова робота.
Урус-шайтаном (руським чортом) турки називали кошового отамана Запорозької Січі Сірка Івана Дмитровича, який був одним з найвидатніших українських полководців. Він прославився переможними походами проти кримського ханства і турецьких фортець Очаків та Ісламкермен.
Фірман — у деяких мусульманських країнах так звався указ султана або шаха.
Тетралогія (від гр. tetras — чотири і logos — слово) — чотири твори, об’єднані одним задумом.
Порта — вживана в Європі назва уряду Османської імперії (так називалася Туреччина до 1922 року).
Кафа — місто на березі Чорного моря, відоме з другої половини VI ст. до нашої ери; захоплена татарами в XII ст., Кафа стала найбільшим невольничим ринком. Тепер це місто називається Феодосією.
Козацька рада — збір усіх січовиків для розв’язання важливих питань: походу в Крим чи Туреччину, переобрання кошового отамана тощо. На раду, про яку йдеться в романі, на Січ прибули всі козаки,— після Різдва малося переобрати кошового. У такий час заборонялося пити горілку. Про всі ці обставини татарський хан не знав і сподівався на легку перемогу.
Гаківниця — довга й важка рушниця, якою були озброєні запорозькі козаки в XV—XVII ст.; під час стріляння прикріплювалася до землі гаком (звідси назва), уражала цілі на віддалі триста кроків.
Спагії — турецька піхота.
Тулумбаси — старовинна назва ударного музичного інструмента типу бубна.
Ятаган — рубаючо-колюча холодна зброя, в якої лезо клинка міститься на його ввігнутому боці.
Келеп — ударна холодна зброя: довга залізна або дерев’яна палиця з металевим наконечником у вигляді кулі.
Ага — середній офіцерський чин у тогочасній турецькій армії.
Суточки — вузькі проміжки між причілковими стінами куренів.
Гяур — нечестивий, тобто людина, яка сповідує не іслам, а якусь іншу релігію.
Спахія — поміщик, пан, володар.
Піл — тут: поміст для спання.
Кумельгом, кумелем — шкереберть, сторч головою.
Пруг — тупий бік леза шаблі.
Агарянський (від агарян — стародавнього народу, що проживав у східній Палестині, постійно воював проти Ізраїлю, відзначався підступністю і жорстокістю) — тут: «срібло-золото» окаянне, кляте, проклятуще, здобуте зрадою і продажністю.
Значний козак — той, що належить до старшинського кола.
Пірнач — булава, в якій ряд металевих виступів (так звані пера) утворюють головку, насаджену на держално; пірнач — знак отаманської або полковницької влади.
Січова слобідка — селище, в якому проживали купці й ремісники, що обслуговували козаків; тут велися торги, містилися приїжджі люди — посли, купці та інші.
Короткі біографічні відомості про письменника.
Малик (справжнє прізвище Сиченко) Володимир Кирилович народився 21 лютого 1921 р. в с. Новосілках на Київщині. Він є автором багатьох історичних романів про боротьбу українців та інших слов’янських народів проти поневолення. Тетралогія «Таємний посол» складається з творів «Посол Урус-Шайтана» (1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976) і «Шовковий шнурок» (1977). У романах розповідається про події XVII ст.— боротьбу українців, болгар і росіян з турецько-татарськими завойовниками. Автор возвеличує мужність і патріотизм оборонців рідної землі, прагнення до волі людей, яких продавали в рабство, катували, убивали. Пригодницьким романам Малика властива гостросюжетна розповідь, стрімкий розвиток подій, вдала передача колориту зображуваної епохи.
Помер Володимир Малик 31 серпня 1998 р. у місті Лубни Полтавської області.
Володимиру Малику пощастило знайти в одному з історичних документів повідомлення про те, що кошовий отаман Іван Сірко відрядив до Туреччини козака, який добре знав турецьку мову і звичаї місцевого населення, з таємним завданням — дізнатися про військові приготування султана. Документ не зберіг імені сміливця, у романі його звуть Арсеном Звенигорою. Розповідаючи про козацьку честь та мужність, В. Малик порушує ще багато проблем, які існували в будь-яку епоху: обов’язок і власна честь, звитяжність і сила волі, кохання і дружба, побратимство і зрада.
У тяжкі часи, коли турки нападали на наші міста і села, сотник Чорнобай теж вирішив заробити чималі гроші: викрав трьох дівчат, аби продати їх татарам. На за ваді цьому злочину став Арсен Звенигора, який врешті теж потрапив до рук злочинців. Після втечі з полону Арсен подається до Січі. І саме там він стає учасником бою з турками яничарами і свідком найтяжчого злочину, який вчинив Тхір проти своїх товаришів-запорожців: він став зрадником. Його пристрелили на місці, а з Чорнобаєм вирішували всім козацьким сходом. Запорожці — великодушні люди і вміють прощати, але тільки не зраду. «Тому, хто пролив людей наших, хто заради жалюгідної на живи, срібла-золота… торгував дітьми нашими, хто хотів знищити славну Січ Запорізьку, — тому прощення немає!» — і зрадника пускають під лід у Дніпро.
— Який епізод з уривка вказує на благородство козаків, їх чесність і лицарську честь? (Гаміда не вбили, а дали можливість із шаблею захищатися в чесному поєдинку, хоч він і ворог.)
— Кого найбільше зневажали козаки? (Зрадників.)
— Чим відзначився козак Товкач? (Смертельно поранений, він тримався до ранку, щоб назвати ім’я зрадника.)
— Про якого видатного козацького полководця йдеться? (Про Івана Сірка.)
— Як ви ставитеся до жорстоких сцен битви?
— Хто з героїв твору вам найбільше сподобався, запам’ятався, чому?
— Схарактеризуйте головного героя тетралогії Арсена Звенигору.
Характеристика головного героя твору.
Арсен Звенигора — людина, від природи наділена гострим розумом і благородством душі. Він гаряче любить свій народ, свою землю, без застереження кидається у вир смертельної боротьби і завдяки освіті, військовій виучці, кмітливості, природній силі виходить переможцем у найскладніших ситуаціях. Ідеальний герой? Ні. Він і страждає, і сумнівається, і проявляє іноді нестриманість, гарячковість, властиву молодості. Це звичайна людина, але твердого військового гарту і разом з тим великої душевної краси.
— Наведіть приклади вчинків, дій, роздумів героїв, які вказують на такі якості Арсена, як:
-сміливість, мужність; кмітливість;
-гострий розум;
-чесність і порядність;
-гарячковість, нестриманість;
-патріотизм.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати повідомлення на теми: «Запорізька Січ та її роль у розвитку освіти в Україні», «Культурна діяльність братств», «Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні»
21.12.2022
Тема. Контрольна робота №3 з теми «Творчість М. Стельмаха, Г.Тютюнника» (тести)
Виконати контрольний тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/wae351
15.12.2022
Запрошую на урок: Zoom.
Час 15 грудня 2022 08:50
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/87957231869?pwd=SytXNmc5eW9yVFc5ODdxUWlWUE4vQT09
Ідентифікатор конференції: 879 5723 1869
Код доступу: 358
Тема. Література рідного краю. Терень Масенко – митець, що … (шукав гармонії, краси серед сірості, коренів серед безпам’ятства).
Добрий день, діти. Ми продовжуємо знайомитися із письменниками-земляками. Завітаємо до Тереня Масенка.
“Вишневий цвіт села Глодос ... „
Тут він народився, тут батьки навчили його любити лани і батькові вишневі садки, квіти і старовинний храм, у якому співав у хорі, тут, напевне, усвідомив своє головне призначення степовика – сонцелюба – за будь – яких обставин лишатися людиною, тому з’явились рядки: „ І небо чисте й голубе “ – підсвідома необхідність людської висоти, у степовому краю, віками жив дух розуму, волі, поваги до ближнього, надії, сміливості, саможертовності.
Адже селище Глодоси -, назване так за кущі глоду (глоду усюди ) , - одне з найдавніших населених пунктів Кіровоградщини. Дослідникам – краєзнавцям колись, можливо, вдасться розгадати феномен села і талановитих глодосян.
Перегляньте відео з краєвидами села Глодоси.
Це з тих далеких часів культ берегині – вишні. Тут не мирилися, коли людину перетворювали на істоту – кріпака, а ставали воїнами – богатирями, людьми сили і дії. Про це свідчить Козакова балка – хутірець, що з’явився серед чебрецю і полину, коли воскрес тисячолітній дух великої нації.
“ Там, на річці Сухім Ташлиці,
Де левади лягли по Глодосах.
Гостро пахли мені чебреці
В срібнолитих уранішніх росах.
Тих річок степових бережки
Тонуть в лозах, у заростях диких,
Пастушкові приносять книжки.
Я читаю в траві бриз обніжка,
Слуха дід мій з суровим лицем...
Через роки мені чебрецем пахнуть
Юність, легенда і книжка ”
Хроніка творчості
Терень Масенко прожив 67 років, з них 46 займався творчістю
Вийшло понад 50 книг : лірика, пісні – романси, поеми, романи, нариси, мемуари, публіцистика, переклади з білоруської, туркменської мов.
Написав коло 200 пісень і романсів, що їх українські композитори М. Колеса, Г. Верьовка. Г. Майборода, П. Майборода, Г. Жуковський поклали на музику. Так з’явилась „ Пісня про Дніпро “, „ Київські каштани “, „ Моя любов “, „ Дніпровські хвилі “, „ Йде весна над нивами “, „ Друзі мої хороші“.
Г. Костюк писав, що любить пісні Т. Масенка, „ бо в них відчуваю душу мого давнього загубленого друга “.
„ Відкриття через пісню “. Використовуючи деталі з пісень спробуйте зрозуміти душу „ загубленого друга “, яка вона ?
(створити психологічний портрет через кольори ).
Пісня про Дніпро
Ти течеш віки,
Дніпре милий,
Води широкі, ясна долина !
Любимо тебе,
Як батьки любили,
Наша ти слава й весна.
Пам’ята народ,
Скільки сліз і горя
Знали в минулім твої береги.
Та ворожу кров
Ти носив до моря,
Велетню наш дорогий !
Сяє Київ наш
У цвіту каштанів
Світить степам Дніпрогесу зоря.
Устає в садах
Над тобою Канів
В славі живій Кобзаря.
Не забути нам
Як брати – народи
В битві священній ішли.
У грозі твоїй
Дружби і свободи
Стяг бойовий підняли.
Пісня про Каховське море
Поле ти оновлене,
Неозорене !
Веснами наповнене
Синє море ...
Гей, гей, між лугами,
Між ясними берегами
Веснами наповнене
Синє море !
Не шляхами давніми,
Не старими, -
Йде Дніпро між плавнями
Золотими.
Гей, гей, між лугами,
Між ясними берегами
Йде Дніпро між нивами
Золотими.
Ми навік поберемо суховії,
В щастя перетворимо
Наші мрії.
Гей, гей, між лугами,
Між ясними берегами
В щастя перетворимо
Наші мрії.
Ми цю землю водами
Напуваєм,
Щастя ми з народами
Здобуваєм.
Гей, гей, між лугами,
Між ясними берегами
Щастя ми з народами
Здобуваєм !
( 1952 ).
Київські каштани
Як весни світання,
Як життя й любов,
Київські каштани
Зацвітають знов.
Мов краса врочиста,
Як дівочий сміх,-
Щось ласкаве й чисте
Єсть у цвіті їх.
Віти білуваті
В ранок вже давно
Ручками маляти
Тягнуться в вікно.
А над містом небо
В голубій імлі…
Все, що серцю треба,
Є в нас на землі.
Скрізь – оселі світлі
З дружніми людьми
І сади розквітлі,
Що садили ми.
Площі, в цвіт сповиті,
Річки сиза сталь.
В синім оксамиті
Задніпрянська даль!
Тут- цвіте Хрещатик
В радісній красі.
Там – степів достаток
В золотій росі.
Київські каштани –
Ви краса жива!
Хто на вас погляне,
В щасті заспіва.
Під розлогі віти,
До веселих вас
Прийдуть наші діти
В ще ясніший час
І згадають гордо
В дружбі, як завжди,
Чесний труд народу,
Що любив сади.
Що за мир боровся,
Дружби вік почав.
Що в сади й колосся
Землю заквітчав.
І згадають діти
В пісні між людьми,
Як жили ми в світі,
Як любили ми.
Домашнє завдання:Уявити себе скульптором і створити символічний пам’ятник митцю.
14.12.2022
Тема. Художні особливості повісті «Климко».
(Мова персонажів, художня деталь)
Після довгих роздумів і творчих пошуків над першими творами Григір Тютюнник повірив у свої сили і впевнено заявив: «Я — людина. Я буду майстром». «Буду». означало: зроблю сам себе майстром. І це йому вдалося. Над потрібним словом письменник працював довго і важко, мучився, але знаходив таке, якого ніяким іншим не заміниш. «У художнього слова одна-єдина функція. Ця функція зветься необхідність». — читаємо в його щоденнику. Справді, тільки необхідні слова вживав письменник, тому й влучають вони просто в серце, сповнюючи його то радістю, то сумом, то здивованим захопленням перед точністю і правдою змальованої життєвої ситуації. Як умів Тютюнник посміятися! А ще більше вмів пожаліти людину. Коли один заповзятливий молодик настирливо допитувався у Григора про причини його успіху, той спочатку відмовчувався, а потім гостро відповів: «Біль! Повна душа болю…». Він був правдивим і щирим, сміливим і відвертим у висловлюванні своєї думки. Талановито програвав уривки зі своїх творів, чудово декламував і розповідав, бо мав виразне акторське обдарування.
У своїх творах Тютюнник зумів охопити усі сфери людського буття: соціальну, психологічну і морально-етичну. Він виразно бачив і викривав такі ганебні явища суспільства, як бездуховність, споживацтво, міщанство. Говорив про це відверто і сміливо.
Людина у його творах постає мов жива. Часом у пошуках потрібного слова письменник просиджував годинами. Писав, не поспішаючи, довго виношуючи задум, ретельно обмірковуючи сюжет, окремі деталі, яким теж приділяв велике значення.
Перегляньте навчальне відео:
— Пригадайте визначення художньої деталі, запишіть у зошити.
Художньою деталлю (від франц. Detail — подробиця) називають
таку характерну рису чи подробицю, яка слугує для глибшого та яскравішого змалювання картини дійсності чи образу героя.
1. Робота з текстом.
— Зачитати кінцівку повісті від слів: «Від переїзду вдарила довга автоматна черга».
— Яка деталь і з якою метою використана письменником у цьому уривку? (Тоненька біла цівочка солі. Сповненими небезпек дорогами, перемагаючи в собі страх, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю, щоб зарадити вчительчиній біді, і тут підстерегла хлопчину невблаганна смерть. Письменник хотів підкреслити ціну солі, на перший погляд, звичайної, але у ці страшні воєнні часи дуже важливої для виживання.)
— Яку роль у повісті відіграє ще одна художня деталь — «трояндова, мов сто троянд, сукня». вчительки? (Хлопці побачили в руках Наталі Миколаївни не просто звичайну сукню, це була жива нитка пам'яті, що зв'язувала ці хвилини із ще зовсім недавнім минулим, з їхнім незабутнім шкільним життям.)
— З чим у вас асоціюється хустка дівчини, велика, у веселих червоних та зелених квітах, що цвіла на весь базар? (З дівочою вродою. На окупованій території слід було остерігатися поліцаїв, які виловлювали молодь для відправки у Німеччину).
2. Робота над мовою персонажів.
— Мовний стиль Гр. Тютюнника характеризується багатством лексики, синонімів. Так, наприклад, герой не просто «говорить». а — цокотить, одказує, озивається, вигукує, регоче, лементує, бубонить, мигиче, видихує, шепоче, шушукається, співає, просить-стогне, кричить і т. д.
Скрізь, де бував, письменник уважно прислухався до розмов звичайних людей, особливо сільських, занотовував влучні вислови, приказки, цікаві спостереження — таким підготовчим матеріалом рясніють його записники.
— Складання таблиці «Мова героїв». (запис у зошити).
Герої твору | Висловлювання персонажів | Мова персонажа |
Наталя Миколаївна | «Зульфате, заспокойся… Кармелючок мій малий». «Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива…». | Лагідна, спокійна |
Бородань (торгаш) | «Подумаєш, яка цяця… Ну, тоді пухни з голоду!». «Іш, чому вона тих виродків навчила! Вчи-и-ительша…». | Груба, брутальна |
Тітка Марина | «А може б, ти, синочку, в мене зостався, га?». «Прощай, синочку… Так хотілося мені тебе зоставити в себе, такий ти мені любий став — серця б тобі увірвала…». | Близька до народної, пестлива, лагідна |
Климко | «Тітонько, тьотю Марино… Де ви, тітонько?». «Туди, дядю, біжіть!». «Весною вона (вишня) біло цвістиме, влітку ягідьми блищатиме, шпаки налітатимуть…» «Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…» | Стисла, насичена дієслівними формами |
Як бачимо, Гр. Тютюнник не ідеалізує своїх героїв, не наділяє якимись особливими рисами характеру. Здебільшого це звичайні люди — жінки, чоловіки, старенькі, діти. Герої його твору не говорять чіткою літературною мовою, а природною для них. Завдяки мові ніби оживає характер того чи іншого героя.
Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи.
08.12.22
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 08 грудня 2022 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89242485655?pwd=WnBacTFQWWtwMXpPU0krRUxUOWZhZz09
Ідентифікатор конференціі: 892 4248 5655
Код доступу: 690
Тема. Григір Тютюнник «Климко». Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних
Діти, ми з вами добре знаємо, що на землі завжди борються дві сили – темрява і світло. Ці сили є втіленням добра і зла. І від їх протиборства залежить життя людей. Кожний з нас робить якийсь вибір і в залежності від цього сповідує певні моральні принципи.
Усі ми розуміємо, що які б ситуації у житті людини не траплялися, потрібно підійти до неї обдумано, виважено, роздумливо, зберігаючи при цьому свою власну позицію: порядність, людяність, доброту, турботу за інших.
Асоціативний кущ
ü Які асоціації викликають у вас слова «війна», «дитина»? (З поданих слів на паперових стрічках учні добирають асоціації та прикріпляють на дошці під написами «війна» та «дитина»)
Війна Дитина
смерть сміх
горе радість
страх посмішка
голод веселощі
біль гра
жорстокість родина
втрата домівки захищеність
нужда
холод
небезпека
ü Чи сумісні поняття «війна» та «дитина»?
Тож на сьогоднішньому уроці ми розглянемо воєнне дитинство у повісті «Климко»; проаналізуємо епізоди, які вас найбільше вразили та з’ясуємо, які морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних нам дає автор повісті. Запишіть у зошит дату та тему уроку.
Перегляньте навчальне відео:
Герої багатьох творів Г. Тютюнника – діти, але це не означає, що вони писалися спеціально для дітей. Душа митця була дуже схожою на дитячу, його власні почуття і переживання світу суголосні з переживанням дитини, чистого, довірливого, ще не зіпсованого створіння.
Власне вся творчість Г. Тютюнника тримається на вічних загальнолюдських цінностях, що наповнюються пронизливим світлом, найменші закутки людських душ, блукальців, як і він сам, відчужених дітей від величезного, але все ж таки прекрасного світу.
Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожен із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни.
Складання сенкану «Добро – Зло»
ü Давайте поговоримо про поняття «добро» і «зло». Представимо ці поняття у формі сенкану
Добро | Зло |
Чарівне, лагідне Допомагає, підтримує, Воно збагачує людську душу Щастя | Жорстоке, чорне Кривдить, вбиває, знищує Нещадно руйнує душу людини Горе |
Бесіда за запитаннями:
1. Яким, на вашу думку, було дитинство Климка? Свою думку вмотивуйте.
2. Через що він залишився самотнім?
3. Яким постає перед читачем Климко?
4. Що змусило хлопця вирушити в дорогу? Чи була вона небезпечною?
5. Як хлопцю довелося виживати в дорозі?
6. Хто з героїв повісті оточений найбільшою увагою героїв повісті?
7. А що у Климкові вам сподобалося найбільше?
8. Який вчинок головного героя є найблагороднішим?
9. Вчинок якого персонажа ви вважаєте найпідлішим?
10. Чому автор дав твору таку назву?
11. А знаєте, що означає це імя?
Климко – добрий, допитливий, до лідерства не прагне, чесний, розважливий, терплячий.
Робота з таблицею
Ситуація випробування | Риси характеру |
«Доглядати за собою він умів і сам. Давно вже вмів...» | Самостійність і організованість |
«Я не голодний,- сказав Климко, одсуваючи миску і похнюпився» | Почуття власної гідності |
«Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити...» | Чуйність, благородність |
«Знаєш, що я придумав, я піду по сіль...» | Рішучість |
«Пустіть її, це моя сестра...» | Сміливість |
«Де в тебе й силочка береться, ой скільки пройшов голодний» | Витривалість, цілеспрямованість |
«Ну й меткий! Хіба модна отакому хворому - і за роботу?» | Працелюбність |
«Я піду, тьотю,...мене там ждуть...» | Відповідальність, людина слова |
«Мені, тьотю Марино, якби хоч пляшку із собою взяти додому...» | Милосердність, турботливість |
«Туди, дядю, біжіть! – закричав він, показуючи рукою праворуч від себе: - туди! Там балка!» | Хоробрість |
Отже,
- Які ж риси характеру Климка розкрив автор?
Робота зі схемою
ü Розгляньте схему. Що об’єднує поданих персонажів з головним героєм? Схарактеризуйте стосунки з кожним із них, відповідаючи на запитання та ілюструючи відповіді цитатами.
Дядько Кирило
Наталія Миколаївна Полонений-утікач
Климко
Зульфат Тітка Марина
Швець і незнайома дівчина
Дід Бочонок
Допоміжні питання
Климко і дядько Кирило
1.Що робив малий по господарству? Чому?
2. Чи хотів бути схожим на дядька?
3. Як сприйняв хлопець смерть близької людини?
Климко і Наталія Миколаївна
1. Як жилося Климкові з учителькою та її донею? Чи нарікав він на труднощі?
2. Наведіть приклади турботливого ставлення Климка до нової родини.
3. За що просить вибачення Наталія Миколаївна?
Климко і Зульфат
1. Які труднощі друзі долають разом?
2. Опишіть, як Зульфат чекав на товариша?
Климко, швець і незнайома дівчина
1. Прокоментуйте епізод, коли хлопчик рятує незнайомку від нацистів. Які риси вдачі виявив Климко своїм учинком?
2. Знайдіть і зачитайте опис зовнішності шевця на деревяному візочку. Чи можемо з опису судити про ставлення автора до цього персонажа?
Климко і дід Бочонок
1. Як старий аптекар підтримував Климка?
2. За що хлопець недолюблював дідову дружину?
3. Які настанови дав Бочонок малому на дорогу?
Климко і тітка Марина
1. Ким був для тітки хлопчик-знайда?
2. Як віддячує Климко жінці за її добре і чуйне ставлення?
3. Що пообіцяв він жінці, вирушаючи в дорогу?
Климко і полонений-утікач
1. Як сталося, що вбили Климка?
2. Що міг зробити хлопець, аби залишитися живим?
Робота з текстом твору
ü Знайти цитати з тексту для характеристики Зульфата та Климка
План характеристики Климка та Зульфата
Климко | Зульфат |
Спільне | |
Однолітки, друзі, чуйні, милосердні, працьовиті, добрі, відповідальні | |
Відмінне | |
Домашнє завдання. Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/ebv844
07.12.22
Тема. Григір Тютюнник « Климко». Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Ідея самопожертви.
Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати повість Г.Тютюнника «Климко».
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни – основна тема його творчості, зокрема повісті “Климко”.
Які асоціації викликають у вас слова «війна», «дитина
Війна Дитина
смерть сміх
горе радість
страх посмішка
голод веселощі
біль гра
жорстокість родина
втрата домівки захищеність
нужда
холод
небезпека
- Чи сумісні поняття «війна» та «дитина»?
- Чому Григір Тютюнник у зрілому віці часто говорив : «І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство...»?
(Не дивно, адже в 11 років йому довелося віч-на-віч зустрітися з війною, із вселюдською трагедією, що найсильніше позначилася на скалічених долях дітей).
- Який епізод твору змусив вас глибоко замислитись над життям?
Поміркуйте!
1. Де і коли відбулося перше знайомство з Климком?
2. Що можна сказати про зовнішність героя?
3. Чому Климко жив з дядьком Кирилом?
4. Яку роль у долі Климка відіграв його друг Зульфат?
5. Чому Климко заступився на базарі за свою вчительку?
6. Що змусило малолітнього хлопця вирушити в далеку подорож по
окупованій німцями території? Як можна оцінити його вчинок?
Як ви думаєте, чи є цей твір на сьогодні актуальним? Чому?
Давайте ж пригадаємо, які прийоми образотворення використовує автор, щоб створити образ в художньому творі.
1. Портрет.
2. Пейзаж.
3. Мовлення героя.
4. Авторська характеристика.
5. Характеристика героя іншими персонажами.
6. Вчинки за різних обставин.
- А які ж прийоми використав у своїй повісті «Климко» Григір Тютюнник, щоб «намалювати» образ Климка?
• Назвати провідні риси характеру, записати у зошит.
• Яка риса характеру є провідною?
• Що спонукає героя допомагати людям?
• Чи можна охарактеризувати словами М. Луківа головного героя? Чому?
• - Чому ж тоді автор свою повість закінчує смертю Климка?
• - Чому такий герой гине?
• - Можливо, автор цим хотів сказати, що такі люди, як Климко, не живуть довго, вони згорають, як свічки, швидко!
• - Пригадайте героїв художніх творів української, зарубіжної літератури, історії, які жили б так, як Климко, віддаючи серце людям.
• - А чи зустрічали ви таких людей у реальному житті, абсолютно ідеальних?
• - Чому ж тоді Г.Тютюнник, який ставив собі за мету відтворювати реальні картини життя, створив образ нереальної людини?
• -А яку ж саме провідну рису характеру втілив автор в образі Климка?
Домашнє завдання. Скласти простий план до прочитаних розділів.
01.12.2022
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 01 грудня 2022 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/85122230760?pwd=SDJXcEZNYjRJdTZ4MkhQcFI0Yndndz09
Ідентифікатор конференції: 851 2223 0760
Код доступу: 812
Тема. Григір Тютюнник. Коротко про дитинство письменника. Повість «Климко». Автобіографічна основа твору. Доля дитини в часи воєнного лихоліття
Діти, сьогодні в нас знайомство з творчістю талановитого письменника, сценариста і перекладача Григора Тютюнника.
Григір Тютюнник — митець правдивий, безкомпромісний і сміливий. Зберегти ці позиції художнику слова було нелегко, але Тютюнник зумів залишитися самим собою. Після опублікування чи не кожного нового твору в його бік щедро сипалося каміння «праведної». критики. Дещо з його доробку не друкували зовсім. Однак кожне нове оповідання чи повість продовжує кричати все тією ж гіркою правдою життя, що й попередні. Тепер ми визначаємо: він мав мужність казати в ті задушливі часи те, що нам дозволено тільки нині.
Усе написане цим прекрасним майстром слова, вмістилося в двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини митця визначається не обсягом, а змістом і потрібністю його книжок людям. А книжки Тютюнника необхідні нам своєю правдою, чесністю, гуманізмом. Жаль лише, що письменник прожив мало — всього 49 років. А скільки він міг би ще створити, особливо в наш бурхливий час!
Перегляньте навчальне відео про митця:
Історія написання повісті «Климко»
Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері.
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.
Згодом в автобіографії письменник згадував:
«Порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, — голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні. Через Слов’янськ, Краматорськ, Павлоград (чи Конград), Полтаву, Диканьку, Опішню.» [6]
Ідейно-тематичний аналіз твору.
Автор – Григір Тютюнник
Рік видання – 1970
Рід – епос
Жанр: повість автобіографічної трилогії.
Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.
Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.
Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.
Особливості повісті «Климко»
У повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.
Проблематика «Климко»:
• добро і зло;
• відповідальність за доручену справу;
• патріотизм;
• милосердя і жорстокість.
• життя і смерть
• самопожертва
- Вправа «Знайди правильне твердження». Додаток 1.
У тексті, складеному з помилкових тверджень, «заховано» 6 правильних. Знайдіть їх.
1. Климко вирушає в дорогу, сповнену небезпек, по сіль на Полтавщину.
2. Климко прокинувся від холодної роси, що впала йомуна босі ноги…
3. Він спав у напівзруйнованому будинку
4. Сонце, мабуть, тільки що зійшло, бо від скирти через тік і ще далі на стернях лежала довга тінь у сизій росі, солодко пахло багаттям і печеною картоплею.
5. Вночі йому снилися батьки з якими він святкував Великдень.
6. Климко звівся на лікоть, щоб краще було видно шлях, яким йому йти далі, і його затрусило так, що аж зуби зацокотіли від терпкого застояного холоду.
7. Климко жив удвох із дядьком Кирилом, відколи осиротів.
8. Дядько Кирило був машиністом великого паровоза ФД і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі, коли Климко вже спав.
9. Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися…
10. Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежу – він умів і сам.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Прочитати повість (с.119-146)
30.11.2022
Тема. Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика (за повістю
М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»)
Діти, сьогодні ми дізнаємось більше про внутрішній світ головного героя, про його зв’язок з природою, про вміння бачити і відчувати прекрасне, про тонкощі його дитячої душі і спробуємо зазирнути у власну душу, з’ясуємо значення образу-символу «гуси-лебеді», будемо продовжувати вчитися висловлювати власне ставлення до прочитаного, розвивати наше мовлення…
На попередньому уроці ми говорили, що повість М. Стельмаха носить автобіографічний характер. Отже, ми з’ясували, що в образі Михайлика автор зобразив себе у дитячі роки.
Перевіримо, чи уважні ви читачі:
Веселий пазл до повісті М. Стельмаха
https://learningapps.org/display?v=pnnmsfk4j21
Ми сьогодні будемо говорити про внутрішній світ нашого героя, подивимося про його зв’язок з природою, будемо спостерігати, як зароджується прекрасне в душі Михайлика, спробуємо заглянути в власну душу.
Вікторина «Згоден - не згоден». Спробуємо відгадати нашого Михайлика з-поміж інших літературних героїв, з тих творів, які ми вчили раніше.
1. Михайлик – то чистий розбишака – халамидник. Не було такого дня, щоб хто-небудь не жалівся на нього: там шибку з рогатки вибив, там синяка підбив своєму закадичному другові, там перекинув діжку… Наче біс сидів якийсь в хлопцеві (Мова йде про Федька – героя оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник”)
2. Михайлик більш за все чомусь любив моркву. Поки ніхто не дивись, вони з Піратом кинулись до моркви. “Вириваю одну, - згадує Михайлик, - мала. Я за другу – ще тонша. Третю – тонка. А моркви захотілось – аж тремчу. Перебрав цілий ряд, а щоб ніхто не здогадався, посадив назад – хай доростає”. (Звичайно, це також не Михайлик, а Сашко – герой автобіографічної кіноповісті “Зачарована Десна”)
3.Якось Михайлик зі своїм закадичним другом вирішили втілити благородну ідею – провести під свинарником льохи Манюні метро… Хлопці уже майже підкопалися до половини свинарника, і раптом … - “клята льоха” провалилася! (Звісно, мова йде про веселих “тореадорів з Васюківки”)
4.Є в Михайлика, коли послухати одних, слабість, а коли повірити іншим – дурість…, що завдає йому “найбільшого клопоту та лиха.” Навчився він швидко самотужки читати. (Мова йде, безперечно, про Михайлика – героя повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”)
Наш Михайлик – добра, чуйна дитина, протягом уроку ми будемо спостерігати, як формувався характер і зароджувався талант нашого Михайлика, а саме головне як відбувалося зароджувалось прекрасного у душі Михайлика. Ми проведемо гру «Аукціон».
Перед вами зображені предмети, які можуть стосуватися Михайлика або ні. Ви станете господарем лота, якщо зможете якнайповніше розкрити ту чи іншу сторінку життя героя, пов’язану з лотом.
Лот № 1
Про що може розказати ця грудочка цукру? (Дитинство Михайлика припало на нелегкі часи і грудочка цукру була за розкіш.)
Лот № 2
Бублик. (Як і кожну дитину, батьки балують Михайлика. Так, повертаючись із ярмарку, тато приніс синові гостинця — бублика за слухняність і гарні успіхи в навчанні
Лот № 3
Подушка.
Яке відношення до Михайлика має ось ця подушка? (Ніякого, нескладно здогадатись, що подушку полюбляють ледачі. Наш герой себе таким не вважає і має рацію.)
Лот № 4
Пара чобіток.
Чи стала відсутність чобіт у хлопчика підставою для ухилення від навчання?
Матеріал до характеристики образу Михайлика
Цитатна характеристика.
• «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі…». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. …Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».
• «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом».
• «Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».
• «Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники…»
• «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».
• Мар’яна Михайлику: «І вчися… та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»
Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використовується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо.
Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.
Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші…Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята.
Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу.
Гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. Вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика.
У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості.
Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.
Подорослівши, Михайлик (чия мрія стати письменником таки збулася) мав підстави сказати про пору власного дитинства, як про «по-своєму прекрасний час». Передусім тому, що попри тяжкі нестатки звідав він і радість спілкування з людською дорогою і красою, вбираючи в свою душу отой самий лад хліборобського життя, хай і порушений гострими соціальними катаклізмами.
Орієнтовний план до характеристики образу Михайлика.
1) Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
2) Портрет і зовнішність героя.
3) Риси характеру: а) чемний; б) добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий; е) цілеспрямований; є) допитливий.
4) Захоплення героя: а) любов до читання та навчання; б) любов до природи; в)писати власні твори;
5) Чим займався Михайлик а)допомагав батькам, б) ходив до школи
6) Михайлик та інші герої твору.
Накресліть схему «Формування Михайлика як особистості».
1.Михайлик-простий сільський хлопчик, син бідняків, але на мою думку, дитинство у нього було по-своєму прекрасне, передусім попри тяжкі нестатки Михайлик звідав радість і спілкування з хорошими людьми.
2.На Михайлика впливали такі люди як: дядько Себастіян-це була людина революційного гарту, він був гарним помічником Михайлика, він навіть розкрив йому про що йдеться в книжці космографія
3.На щире формування Михайлика впливала Люба-його найкраща приятелька і шкільна подруга, маленька лісова царівна, яка знала багато таємниць природи, так само як і Михайлик
4.Ще на Михайлика впливали його дідусь та бабуся, які навчали його народній мудрості.
Чи хотіли б ви мати такого друга як Михайлик?
-Чи змогли б ви товаришувати з ним?
-Чим вам сподобався Михайлик?
Символ — це художній образ, який містить вказівку на предмет зображення й водночас — на предмет, явище, ідею, які безпосередньо не називаються. Про образи-символи ми вели мову на попередніх уроках. Згадаймо бодай два: тополя — символ стрункої молодої дівчини, Дніпро — символ України. Є символи народного життя, вони відображені в народній творчості. Скажімо, весна — символ молодості, осінь — старості, ворон — біди тощо. Своїм корінням такі символи сягають давніх часів, первісних вірувань людини.
Характеристика образу гусей - лебедів.
Червоною ниткою проходить у творі образ гусей-лебедів. Вони виносять хлопчика з біди у його казці.. Чому саме лебедів для цієї ролі автор обирає, а не інших птахів? Що вам відомо про лебедів?
– Що символізують лебеді у повісті?
– Як ви прокоментуєте такі слова: «Із святково білих хмар, вилітають лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі… А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям…».
- Яке символічне значення гусей у даному творі?
Лебеді виступають символом щасливих дитячих років, що роблять світ навколо добрішим та світлішим.
Домашнє завдання. Письмово за планом характеризувати образ Михайлика.
Перегляньте уважно навчальне відео:
24.11.2022
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 24 листопада 2022 08:500
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/86904891295?pwd=Nm9JRXpTV3grODVGNnRNaEM5Q2tLdz09
Ідентифікатор конференції: 869 0489 1295
Код доступу: 124
ТЕМА. СИМВОЛ ОБРАЗУ ГУСЕЙ-ЛЕБЕДІВ. ОБРАЗ ЧУТЛИВОГО ДО КРАСИ ХЛОПЧИКА МИХАЙЛИКА М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»
Діти, сьогодні ми дізнаємось більше про внутрішній світ головного героя, про його зв’язок з природою, про вміння бачити і відчувати прекрасне, про тонкощі його дитячої душі і спробуємо зазирнути у власну душу, з’ясуємо значення образу-символу «гуси-лебеді», будемо продовжувати вчитися висловлювати власне ставлення до прочитаного, розвивати наше мовлення…
На попередньому уроці ми говорили , що повість М. Стельмаха носить автобіографічний характер. Отже, ми з’ясували, що в образі Михайлика автор зобразив себе у дитячі роки.
Літературний диктант
1. Від імені кого ведеться розповідь у повісті М. Стельмаха?
2. Яке диво сталося на очах у Михайлика, коли він спостерігав за лебедями?
3. Чому сміявся дід?
4. Чим прославився дід головного героя?
5. Яке дуже сильне захоплення було в головного героя?
6. Кому Михайло дав жменю насіння?
7. До яких хитрощів удався хлопець, щоб довше читати книжки?
8. Хто навчив маленького Михайлика любити красу природи й землю?
9. Що зібрав Михайлик, щоб стишити гнів матері за взяте без дозволу гарбузове насіння?
10. Як Михайлик узимку ходив до школи, не маючи чобіт?
11. Хто наполягав на тому, щоб Михайлик обов’язково навчався в школі?
Гра «Аукціон».
Лежать предмети, які можуть стосуватися Михайлика або ні. Ви станете господарем лота, якщо зможете якнайповніше розкрити ту чи іншу сторінку життя героя, пов’язану з лотом.
Лот № 1
Про що може розказати ця грудочка цукру? (Дитинство Михайлика припало на нелегкі часи і грудочка цукру була за розкіш.)
Лот № 2
Бублик. (Як і кожну дитину, батьки балують Михайлика. Так, повертаючись із ярмарку, тато приніс синові гостинця — бублика за слухняність і гарні успіхи в навчанні.
Лот № 3
Пара чобіток.
Чи стала відсутність чобіт у хлопчика підставою для ухилення від навчання?
Лот № 4
Подушка.
Яке відношення до Михайлика має ось ця подушка? (Ніякого, нескладно здогадатись, що подушку полюбляють ледачі. Наш герой себе таким не вважає і має рацію.)
Лот № 5
Соняшникове насіння.
Господарем цього лота стане той, хто розкаже, яке відношення воно має до героя. (Жінка подякувала і побажала: «Хай тобі, дитино, завжди-завжди добре буде поміж людьми». Михайлик подумав, що, можливо, то не жінка, а… )
Символ — це художній образ, який містить вказівку на предмет зображення й водночас — на предмет, явище, ідею, які безпосередньо не називаються. Про образи-символи ми вели мову на попередніх уроках. Згадаймо бодай два: тополя — символ стрункої молодої дівчини, Дніпро — символ України. Є символи народного життя, вони відображені в народній творчості. Скажімо, весна — символ молодості, осінь — старості, ворон — біди тощо. Своїм корінням такі символи сягають давніх часів, первісних вірувань людини.
Червоною ниткою проходить у творі образ гусей-лебедів. Вони виносять хлопчика з біди у його казці.. Чому саме лебедів для цієї ролі автор обирає, а не інших птахів? Що вам відомо про лебедів?
– Що символізують лебеді у повісті?
– Як ви прокоментуєте такі слова: «Із святково білих хмар, вилітають лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі… А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям…».
- Яке символічне значення гусей у даному творі?
Лебеді виступають символом щасливих дитячих років, що роблять світ навколо добрішим та світлішим.
Орієнтовний план до характеристики образу Михайлика.
1) Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
2) Портрет і зовнішність героя.
3) Риси характеру: а) чемний; б) добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий; е) цілеспрямований; є) допитливий.
4) Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнати світ; г) читання книг та написання власних творів.
5) Михайлик та інші герої твору.
6) Значення образу Михайлика.
Схема формування Михайлика як особистості:
Бесіда за питаннями.
• Чим Михайлик відрізнявся від інших героїв твору?
• За допомогою кого і чого формується кругозір, світогляд героя?
• Чим захоплювався хлопчик в дитинстві? Як це вплинуло на майбутнього письменника?
• Які книжки полюбляв читати Михайлик?
• Як хлопчик ставився до навчання у школі? Чим це пояснити?
• Чому герой по-різному ставиться до мешканців села? Наведіть два-три приклади.
• В чому виявилася доброта, чемність хлопчика?
• Чим пояснити те, що політ гусей-лебедів Михайлик сприймав по-особливому?
• Який талант мав хлопчик?
• Чи вдалося М. Стельмаху реально відобразити власне дитинство у творі?
23.11.2022
Тема. М.Стельмах «Гуси-лебеді летять». Єдність світу природи і дитячої душі
Ловили віти дощ зелений,
Спускали вниз важкі разки.
В жита ввігнались дужі клени,
Клювали листом колоски.
Прорвали небо перші вдари,
А ниви колосом шумлять,
Гарячі щуки плещуть в хмарі,
І в невід ловить їх земля…
Уже світлішає над гаєм,
Дощем пахучим день промок.
По воду райдуга спускає
Кінці коромисла в ставок.
Так Михайло Стельмах у вірші описав мальовничу природу Прибужжя, де минали дитячі та юнацькі роки письменника. Тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниця людського життя. У творі дуже виразно звучить мотив шанування природи. Людина — її добрий і мудрий господар, який повинен любити й оберігати її красу.
Поміркуйте!
- Як Михайлик був зачарований весняною красою, зокрема польотом лебедів?
- Хто і яким чином допомагає Михайлику сприйняти довкілля?
- Чому для хлопчика природа — це казка?
- Через що хлопчик полюбляє ліс, багато часу перебуває в ньому?
- Чим пояснити те, що Михайлик сприймає природу, її красу по-особливому, душею?
Перегляньте навчальне відео:
1)Чи мати (Ганна Іванівна) навчила Михайлика любити роси, ранковий туман?
2) Лісовою царівною для Михайлика є бабуся?
3) Дідусь Дем’ян зробив для свого онука вітряка?
4) На думку діда Дем’яна, найдорожчим для бідного чоловіка є земля, подружня вірність і пісня?
5) Хлопчик Михайлик був зачарований зимовою красою?
6) Чи дійсно селяни у повісті ставляться до землі, оранки, сівби, насіння й дерев як до живих?
7) Люба поважає Михайлика через те, що він допомагає їй збирати в ліси гриби, ягоди, горіхи?
8) Михайлик був зачаровувала весняна краса, зокрема політ гусей?
9) Михайликові хочеться побувати в краю, де тихі води та ясні зорі? 10)Михайлик, не роздумуючи, зрізав гриби, бо ніколи на це не мав часу?
11)Михайлик дуже любить ліс, багато часу перебуває в ньому? (так)
Отже, світ природи - це і чарівний світ слова, і чаруючий світ пісні, і світ дитячої душі, в якому «…повіяла крилом заквітчана весна, і спалахнули різними кольорами ніжні квіти; світ, у якому немає нічого зайвого, де кожен листок, кожна травинка, кожна комаха, птах і звір живуть у злагоді з творцем», світ, який ми через свій небажаний вплив на живу природу не повинні втратити.
Перегляньте фрагмент твору:
Домашнє завдання : скласти цитатну характеристику образу Михайлика. Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/oap413
17.11.2022
Запрошую на заплановану конференцію: Zoom.
Час 17 листопада 2022 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89313856370?pwd=b1NzRTNjVmliTGlBWlFMZG0ydXVKUT09
Ідентифікатор конференциії: 893 1385 6370
Код доступу: 168
Тема. Михайло Стельмах. "Гуси-лебеді летять..." Звичаї, традиції українців
Діти, повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…» здається чарівною казкою дитинства. В образі головного героя твору Михайлика письменник втілив свої особисті дитячі враження, а описуючи його дитинство, він яскраво виписав звичаї та традиції українського народу.
-Як на вашу думку, що таке звичаї?
Звичаї - загальноприйняті правила поведінки людей, які увійшли в звичку в силу багаторазового їх застосування протягом тривалого часу (запис у зошиті).
-А що таке традиції?
Традиції - досвід, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично, передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу (запис у зошиті)
Українці, як одна з найдавніших націй у світі, мають багаті та своєрідні традиції і звичаї. Завдяки їм вони відомі у світі як працьовиті, щирі, гостинні люди. Існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти притулку, бо він загублений для свого народу.
Пропоную переглянути навчальне відео:
Пригадаймо, які звичаї і традиції українського народу згадано у повісті «Гуси-лебеді летять»? (Записати в зошити)
ü Щедрування.
ü Ярмаркування.
ü Шанобливе ставлення до старших.
ü Виховання старшим поколінням.
ü Прагнення до освіти.
ü Ходіння до церкви.
ü Проводи в поле плугатарів.
ü Побожне ставлення до землі, природи, насіння;
ü Милосердне ставлення до знедолених.
Народні та релігійні обряди
У тексті повісті є окремі елементи, натяки, які нагадують нам про обряди весілля і поховання. Про обряд поховання йдеться, коли помер дід Дем’ян: «Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях, її вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка.
Через три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія...» Це обрядові трави.
Бабуся теж померла, і в повісті зазначається, які традиційні справи треба було зробити для обряду поховання: «Недовго пережила його й дружина: тяжко засумувавши, вона злягла, а коли почула свою смертну годину, підвелася, сама вибілила стіни, помастила долівку, принесла з городу прив'ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по ха¬ті і звеліла увечері скликати рідню. При поганенькому, бензином заправленому сліпаку вос¬таннє вечеряла зі своїм родом бабуня. І хоча її думи і очі вже летіли у небо, ніхто не вірив, що вона прощається з світом: адже і мастила, і прибирала сьогодні в хаті, і нічого, крім ду¬ші, не боліло в неї... Та, напевне, біль душі — найстрашніший біль».
На весільний обряд натякають розмови Мар’яни про її майбутнє весілля та символічні назви з весільних пісень, де молодого називають місяцем, а молоду – зіронькою або княгинею.
Дуже яскраво зображено в повісті народно-релігійне свято Великдень, а із традиційних дій – гра у битки крашанками. «У Великодній четвер ми в нашій клуні потайки взялись за роботу. Гива обережно циганською голкою висвердлив у крашанці дірочку, застромив у неї стеблинку метлички та висмоктав білок і жовток. Далі ми, вже в Гивиній хаті, розігріли грудку воску і, щипаючи його, почали розкатувати тоненькі-тоненькі ниточки. Ми ними наповнили порожню крашанку і поставили її ніском донизу біля вогню. Коли віск розтопився, крашанку охолодили, покрасили і запишались: вощанка вийшла на славу! Начувайтесь тепер крамаренкові книги – не минете моїх рук!..»
Народне виховання.
Виховували в повісті Михайла Стельмаха за давніми народними традиціями. По-перше, власним прикладом: «Уміли шанувати і добрих людей, і мовчазну скотину, і свя¬ту працю, і святий хліб».
По-друге, у висловлюваннях, формі написання листів: «А передайте ще поклон до самої сирої зем¬лі моєму близькому родичу Гнату, синові Данила, що тримає Оляну, дочку Петра з микитівського подвір'я. Хай легко йому живеться і хліб жується...»
По-третє, працею. Діти з раннього віку починали працювати по мірі можливості. Зокрема, Михайлик і його товариш Петро були пастухами, пасли своїх коней, а Люба доглядала своє лісове господарство.
По-четверте, яскравими мовними висловами, фразеологізмами. «Отож ранком мати заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом, не крутився дзиґою, не ловив ґав, не перся наперед, не сміявся, не пирхав, не ліз на крилас та частіше хрестив лоба.»
Народні ремесла.
У Михайликовому селі жили дуже працьовиті люди: «Наші вуличани, окрім хліборобства, ще мають і ремество в руках: столярство, шевство, стельмахівство, бондар¬ство і мірошництво». (На дошці позначаються всі ці ремесла.)
Головний герой спілкується з гончарем, який везе свій товар на ярмарок: ось цей товар. «На возі злегенька поторохкують червонобокі, в поливі миски, на днищах яких спочивають соняшники, квіти і сонце; перехоплюють вітрець зеленкуваті і сизі, наче в них і досі не розтопилась наморозь, глечики; розкапустились макітри і рин¬ки, запишались горшки-двійнята, що в них аж цілий обід по¬несуть добрим людям; дебеліють горлові горщики, в яких би вмістився і я, і гончареві скощавлені дрібнята; цвітуть бокасті куманці, зачеплені кумедними п'яноокими голівками баран¬ців, мовляв, кумуватись, чоловіче, можна, та баранячої голови не напивай.»
Але найкращим ремісником для Михайла був його дід Дем’ян, і недарма.
«Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем'ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій ді¬дусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата, — співаючи, зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибу¬дує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев'яні квіти розкидає по них.
Залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого. Сусіди не раз, сміючись, згадували, як на замовлення він робив нашому панові фігури апостолів Петра й Павла. Вони виходили з дерева не пісними святенни¬ками, а могутніми молодоокими бороданями, яким приємно було тримати в руках і книгу, і ключі від раю».
Національний одяг.
Національний одяг теж створює народний колорит повісті
«— А в що ж ви зодягались?
— В те, що мали: одні в кожухи, другі — в киреї, треті — в свитки, четверті — в чумарки. Хто мав чоботи — носив чоботи, а хто й у постолах ходив.»
Найкраще ілюструє народний одяг традиційна вишивка. У Михайликовому селі вишивали квіткові орнаменти.
«На її [материному]обличчі міняться гарячі полиски, а на рукавах сорочки оживають вишиті квіти. Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі, і на комині, і на полотні, яке зодягає нас.»
— Які в тебе квіти гарні,— придивляється мати до рукав Мар'яниної сорочки.
Природа і міфологія. Вірування в нечисту силу, у незвичайну силу землі
Народ здавна вірив, що природа – жива істота. Ці уявлення відображені в народній міфології. Тому літо уявлялося Михайлику так: «у квітчастій, кинутій на плечі хустці широко бреде туманом літо».
А ще міфологія подарувала нам багато страшних істот, так званої «нечистої сили».
«Тоді ще по селах і навколо них жила всяка нечиста сила, вона як могла, збиткувалась над хліборобом, його худібкою та посівами. І коли хтось ловив чорта чи відьму — теж не милував їх. Відьмі, як правило, відрубували руку, щоб вона не здоювала корів, а чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита.»
Та люди, боячись нечисту силу навіть не називали на ім’я її.
«Бабуся ніколи чорта не назве своїм ім'ям, а тільки — Гнатом-безп'ятком або «тим, хто в греблі сидить».
Чаклування стосувалося не лише нечистої сили і захисту від неї, а в першу чергу, найголовнішої справи – хліборобства. Висаджуючи городину, жінки завжди розмовляли із насінням, рослинами і землею.
«В її [материних]устах і душі «насіння» було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супут¬никами — нестатками й злиднями, проте нічого так не люби¬ла, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й про¬сячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і леда¬цюго.
Забувши за мене, мати починає тихцем розмовляти з насін¬ням, одне вихваляючи, а друге жаліючи або навіть гудячи.
— Ой гороше, гороше, чого ти минулого літа допустив до себе черву?— докоряє вона добірним горошинам.— Гляди, в цьому році не зроби такого. А ти, бобе, чому почорнів, яка журба тебе поїдом їсть?..
З двору входить дідусь, він дивиться, що робиться на столі, й посміхається:
— Почалось бабське чаклування.»
Фольклор (пісні, прислів'я, приказка в повісті, мова героїв).
Усна народна творчість (фольклор) для українця – це, безумовно, пісня. Хто з українців не любить співати. Так і у Михайлика: мати забувала про все і все пробачала, співаючи. Він часто чув народний спів: «А далі мене вже наздоганяли два голоси, що журились над долею соловейка, який не знайшов щастя ні в лісі на орісі, ні в долині на калині...»
І сам інколи співав: «Я пускаю низом пісню, а мені за дорогою грубше обзивається луна — їй теж хочеться співати.
Ой диби, диби, диби —
Пішов дід по гриби,
Баба по опеньки.
Дід свої посушив,
Бабині — сиренькі.»
А улюбленою піснею діда Дем’яна була жартівлива козацька пісня:
«Як продала дівчина курку,
То купила козакові люльку
Люльку за курку купила,
Бо козака вірно любила.»
Найвлучніше народна мудрість сконцентрована в жанрі прислів’я та приказки. У повісті зустрічаються такі:
Сто друзів – це мало, один ворог – це багато!
Скільки світа, стільки й дива!
Зоря іде – долю веде.
Ніби гора з плеч звалилася.
Тебе в ступі не втовчеш.
Немає за душею і щербатої копійки.
А скільки фразеологічних синонімів має наш народ! Про нерозумну людину кажуть:
Клепки вискакують; розсихаються обручі; губляться ключі від розуму; не варить баняк; у голові джмелі літають; замість мізків росте капуста; не родить в черепку; немає лою під чуприною; розум втуляється у п’яти; на в’язах стирчить макітра.
Коли хочуть насварити, кажуть: знатимеш, де раки зимують, куди Макар телят ганяє, де козам роги правлять, по чому фунт лиха.
Домашнє завдання: дочитати повість, скласти план –характеристику Михайлика, виконати тест за посиланням:
16.11.2022
Тема. Михайло Стельмах. Коротко про митця. "Гуси-лебеді летять..." - автобіографічна повість про дитинство.
«І хороше, і дивно, і радісно мені, малому, в цім світі...
А лебеді летять, летять... над моїм дитинством... над моїм життям!»
Михайло Стельмах
Коли доросла людина згадує своє дитинство, на її устах з’являється усмішка, що осяває всіх і все. Це та безтурботна пора, коли ти був щасливий, коли мріяв, линув думками на інші материки і планети. Коли було так приємно і затишно у рідному домі, тій світлій і теплій гавані, де завжди знаходив захист, підтримку і любов найрідніших людей…
Сьогодні ми починаємо вивчати життя і творчу діяльність людини, ім’я якої відлунює в душі кожної людини, яка не втратила щастя дивитися на світ очима дитини. Це – Михайло Панасович Стельмах.
Вам було завдання прочитати повість «Гуси-лебеді летять». Тому наше завдання осмислити авторський задум, більше дізнатися про життя і творчість письменника; з’ясувати , в чому полягає цінність людського життя , що спонукає людину вже в зрілому віці озиратися назад в країну золотого дитинства , країну мрій і казки.
Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один із найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна, приваблива. Стиль його письма чарує, полонить читача.
У минулому М.Стельмах – учитель-словесник. Художнє бачення світу, уміння тонко проникати в психологію людини, неабиякий природний талант, помножений на досконалу художню майстерність, - усе це забезпечило письменникові успіхи, які привели його на вершину Парнасу.
Прослухайте пісню у виконанні Ніни Матвієнко «Ой летіли дикі гуси».
Життя людини починається світанком її душі – дитинством. Усі дорослі були дітьми, тільки мало хто це пам’ятає, а пам’ятати-таки повинні, бо дитинство – дивовижна, неповторна пора, за якою шкодуєш лише тоді, коли вона промайне. Тоді у той чарівний світ можна повернутися хіба що уявою. І сьогодні ми здійснимо уявну подорож у світ дитинства Михайла Стельмаха, бо його «Гуси-лебеді летять» – це своєрідна сповідь дорослого письменника. А яким цей світ був для головного героя, що найбільше запам’яталося йому, як формувався світогляд митця, ми і довідаємося на сьогоднішньому уроці.
Перегляньте навчалне відео:
«Михайло Стельмах. «Гуси – лебеді летять». Автобіографічна повість про дитинство». Учені стверджують, що характер дитини закладається ще в ранньому віці. Дитинство Михайлика, героя автобіографічної повісті «Гуси-лебеді летять», було нелегким — із постійними нестатками та злигоднями, але поруч із ним завжди добрі, щирі люди: мати, батько, дідусь, бабуся. Саме вони навчили хлопця співчутливості, милосердя, показали неповторну красу природи, підтримали мрії та шляхетні поривання. Отримавши малим безцінний досвід, хлопець виріс справжньою людиною, знайшов свій шлях у житті, розвинув талант.
Опрацюйте матеріал підручника на с.109
Теорія літератури. «Літературне дерево».
Автобіографія – опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення.
Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним.
Символ – предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (скажімо, хліб-сіль – символ гостинності).
Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить від читачів. Символ багатозначний. Порівняно з алегорією символ більш багатозначний, широкий, дає велику свободу тлумачень. В цілому ж алегорія та символ дуже близькі.
М. Стельмах «Гуси-лебеді летять...» (1964 р.)
Передумова написання твору.
Дійшовши свого полудня віку, Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять». Роботу над нею письменник датував 1963–1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які проминули в селі Дяківці (тепер це Літинський район Вінницької області), пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно. Отож, у 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість — «Щедрий вечір», у якої знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору.
Отже, за роботу над оповіддю про дитинство Михайло Панасович узявся, досягнувши свого творчого віку.
У творі М. Стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки).
Михайло Панасович у повісті малює людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.
Цю повість М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою».
Літературна гра «Вірю-не вірю»
1. М. Стельмах народився на Полтавщині?
2. Письменник походив із заможної родини?
3. Михайла одразу прийняли до другого класу, оскільки добре читав
4. Письменник збирав народні пісні?
5. Збірка поезій називалась «Добрий вечір»?
6. М. Стельмах брав участь у Першій Світовій війні
7. Працював військовим кореспондентом?
8. Літературну діяльність М. Стельмаха високо оцінив П. Тичина?
9. Написав роман про українське село «Велика рідня»?
10. У романах «Дума про тебе» та «Чотири броди» вперше заговорив про український голодомор 1932-1933 р
11. Був удостоєний премії імені Лесі Українки?
12. Його син, Ярослав Стельмах, написав твір «Федько-халамидник»?
Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника на с. 109-110. Прочитати с.92-104 ( перші 2 розділи)повісті. За бажанням: намалювати малюнки до першого розділу повісті.
10.11.2022
Контрольна робота з теми «Поетичні твори Тараса Шевченка. Повість Андрія Чайковського «За сестрою»
Виконати контрольну роботу за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/eku209
09.11.2022
Тема. Урок позакласного читання. А. Чайковський «Богданко»
Прочитати оповідання за посиланням:
Дати письмові вдповіді на запитання:
-Яку звістку приніс козак війську Богданка, коли воно перебувало в поході на Крим?
-Як козацький загін Богданка врятував побратимів у козацькій фортеці з возів
-Чому козакам було дуже важливо дістатися першими до невільників?
-Чому після перемоги козаки вирішили повернутися на Січ?
-Яку мудру пораду дав кошовий Богданку?
-Що було затверджено в королівському універсалі 1576 року?
-Усно опишіть бій козаків із татарами під Очаковом.
-Із яким проханням звернувся до козаків Січі московський цар? Чи допомогли вони йому?
- Чому козакам було важливо зруйнувати Аслан-Кермень? До чого вдався Богданко, щоб досягти цього?
Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи
03.11.2022
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час 03 листопада 2022 08:50
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/89586043038?pwd=V1BNTzBwUjF2ektMRHNOK2x1cG9xQT09
Ідентифікатор конференції: 895 8604 3038
Код доступу: 931
Добрий день! Ми продовжуємо працювати за змістом повісті А.Чайковського «За сестрою».
Тема. Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості.
Перегляньте навчальне відео.
Інтерактивна вправа
Чайковський. За сестрою. Ланцюжок емоцій
https://learningapps.org/6681316
«Цитатне знайомство» з Павлусем Судаченком
§ «…Павлусеві снилися відтак битви з татарвою, степ широкий, і він мріяв про те, коли й він підросте та стане славним козаком»;
§ «Павлусь і Ганна любилися дуже. Він її вчив потай від діда тих усіх штук, яким навчився від дідуся»;
§ «…вироблялася у Павлуся завзята козацька вдача»;
§ «Павлусь у розпуці схопив татарина зубами за руку і вкусив так, що той аж засичав з болю»;
§ «Він знав про козацьке побратимство»;
§ «Павлусь не жалів нічого – себе самого віддав би».
- Тож зробіть висновок , які риси характеру Павлуся виховували у родині ?
- До речі, чи можуть бути названі риси вдачі Павлуся у наш час зразком для наслідування?
Продовжіть ланцюжок настрою головного героя.
Гордився родиною – мріяв про козакування – налякався нападу – задерев’янів від горя і болю за рідних – розпач за сестрою – знемагав від думок та подій – надіявся на зустріч із сестрою – терпів розлуку – дивувався містом, горами – гідно поводився …..
Характеристика образу Павлуся
1. Павлусь – головний герой повісті, хлопчик-підліток, житель села Спасівка, брат Ганни, онук діда Андрія, син Степана та Палажки Судаків.
2. Риси характеру:
а) сильна братерська любов;
б) козацькі вміння та навички;
в) сміливість, кмітливість, хоробрість;
г) цілеспрямованість у досягненні мети;
ґ) співчуття до земляків-невільників, волелюбність;
е) любов до рідного краю;
є) повага до старших;
ж) патріотизм та сила духу.
3. Павлусь – романтичний герой, який завдяки своїм сміливості та розуму з честю виходить із складних ситуацій, розкриваючи в собі все нові і нові якості козацького нащадка.
Домашнє завдання.
Виконати завдання на с.104-105 ( усно), виконати тест:
02.11.22
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час 02 листопада 2022 09:00
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/83717153519?pwd=a0JQWi9DaGp0Y0NsOHRUZlk1MXRSdz09
Ідентифікатор конференції: 837 1715 3519
Код доступа: 531
Тема. А Чайковський «За сестрою» Благородство , відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків
Сьогодні на уроці ми поговоримо про козацьку вдачу, їхні звичаї й традиції, робота з текстом допоможе характеризувати образи козаків, на їх прикладі виховувати в собі лицарські чесноти, віру в перемогу добра й справедливості.
Пригадайте!
• Хто є представниками українського козацтва у творі?
• Що їх об’єднує?
• Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?
• За якими правилами живуть козаки?
• Яким у творі зображений рід Судаків?
• Для чого А. Чайковський приділяє у творі багато уваги Семену Непорадному?
• Що нового і цікавого ви дізналися читаючи цей твір з життя козаків ?
• Які твори про козаків вам вже відомі?
• Чи буде Павлусь у майбутньому козаком?
- Хто із запорожців викликає особливу симпатію?
Андрій Недоля Людяний сотник, мудрий стратег, чесний і безстрашний
ватажок «Робив справедливий суд над безбожниками»
Семен Непорадний (митець арканом орудувати) Його прізвисько суперечить
вдачі, спритний і справний силач. Найнебезпечніша зброя – аркан і гострий язик.
Остап Тріска Хоробрий ватажок. Один стримує цілу навалу татар,
авторитет і життя – ніщо у порівнянні із загальною справою. «Коло Тріски
збиралася щораз більша купа татар. Він рубав на обидва боки».
Дід Панас Січовий бандурист, не піддається старості, ніколи ні куля,
ні шабля його не зачепила. «…Волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співами, у грізний час допомагаючи розумними порадами й умілим лікуванням».
Отже, автор підкреслює такі риси запорожців, як священне почуття обов’язку перед своїм народом, мужність, винахідливість, шляхетність, вірність дружбі,життєрадісність. Козаки в повісті «За сестрою» постають не мстивими зарізяками, а захисниками мирного населення. Вони високо несуть лицарську честь – не зачіпають дипломатичних гінцівтатар, а татарвоїнів нищать тількив битвах. Козаки гуманно ставляться до татарбранців (однак не милують потурнаківукраїнців, які зрадили Вітчизну і перейшли на службу до загарбників .
Не лише на сторінках художніх творів зустрічаємо сміливих козаків. На полотнах майстрів пензля теж можна побачити захисників свого народу, краю.
• Пропоную умовно перенестися до картинної галереї. Перегляньте картини
Юрія Чумака «Запорожець», «Бій з татарами», «В неволю» .
- Які епізоди твору ілюструють картини художника? Яке враження справили на вас ці полотна?
Домашнє завдання.
Прочитати 6-9 розділи повісті.
Сформулювати і записати 5 запитань, які ви поставили б до козаків, до автора у змалюванні героїв.
За бажанням: намалювати ілюстрацію до твору.
27.10.22
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 27 жовтня 2022 12:00
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/81812686041?pwd=Skd2NmtNN3FLYmhURDBDeDJJMFkyQT09
Ідентифікатор конференції: 818 1268 6041
Код доступу: 87
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 27 жовтня 2022 10:00
https://us05web.zoom.us/j/83973091597?pwd=M1MxS1dwR2FzcElnWlBOOGJzSDV5QT09
Ідентифікатор конференції: 839 7309 1597
Код доступу: 374
Тема. Андрій Чайковський. Коротко про митця. «За сестрою». Відтворення історичних подій із позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет повісті.
Діти, сьогодні ми поговоримо про людину, чиї життєві ідеали стали взірцем для багатьох. Людину високих моральних принципів. Про Андрія Чайковського. Це письменник, в центрі творчості якого – людина з її переживаннями, почуттями, щастям чи бідою. Тобто твори його мають гуманістичну спрямованість. Саме такою є повість «За сестрою».
На уроці ми пригадаємо головні факти з біографії Андрія Яковича, з’ясуємо історичну основу твору та опрацюємо зміст 1-го розділу повісті «За сестрою».
Кажуть, біографія письменника – це ключ до його творчості. З’ясуймо, якою ж була творчість митця і які життєві факти спонукали Андрія Яковича почати писати.
Перегляньте навчальне відео з теми:
- Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.
Ось його звернення до своїх читачів.
“Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє… Старайтесь це рідне піднести до рівня світових культур. Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. Я не писав на експорт, лише для свого любого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху і там їх радо прийняли”.
Історія написання твору.
Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.
Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.
Ідея: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників.
Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість допоможе подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.
Жанр: героїко-романтична повість.
Проблематика повісті:
• батьки і діти;
• життя і смерть;
• радість і трагедія;
• відповідальність і безпечність;
• вірність і зрада;
• добро і зло;
26.10.22
Запрошую вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 26 жовтня 2022 09:00
Підключитися до конференції
https://us05web.zoom.us/j/84674736048?pwd=NzJ6YmtBaEprbGU1dXZHNzg2ZktQdz09
Ідентифікатор конференції: 846 7473 6048
Код доступу: 745
Тема.Т. Шевченко. «Заповіт» – твір, що єднає минуле, теперішнє й майбутнє. Історія написання
«Заповіт» настільки популярний твір, що в Україні існує навіть Музей «Заповіту» Шевченка.
Перегляньте відео
Історія створення
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте
Мене…
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:
…вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.
Прослухайте текст поезії.
Тема вірша: зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України, заклик до народу звільнитися від кайданів,боротися за вільне життя,відстоюючи інтереси народу.
Ідея вірша (ядро задуму автора): віра поета у світле майбутнє народу України.
Основна думка: змінити соціальний устрій можна тільки революційним ш Композиція
За формою,,Заповіт’’- монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку,певні ритми та інтонацію, а разом становлять одну гармонійну цілісність.
Експозиція:
Як умру, то поховайте
…
На Вкраїні милій…
Зав’язка:
Як понесе з України
…
Кров ворожу.
Кульмінація:
…Вставайте,
Кайдани порвіте.
Розв’язка:
І мене…
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Домашнє завдання. Вивчити напам’ять поезію «Заповіт». Знати історію створення. Виконати тест на оцінку:
https://vseosvita.ua/test/start/fpv654
20.10.22
Тетяна Андріївна запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 20 жовтня 2022 08:50
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/85859436192?pwd=c1hXbVJISmwyM2E2aG82QU1JRG96Zz09
Ідентифікатор конференції: 858 5943 6192
Тема. Т.Шевченко “Тополя” Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності.
Сьогодні на уроці ви познайомитесь із баладою Тараса Григоровича «Тополя», з’ясуєте її жанрові особливості, ідейно-тематичний зміст, художні засоби та прийоми, використані в ньому.
Твір Тараса Шевченка «Тополя» належить до ранньої творчості письменника. Він був написаний у 1839 році. Твір був вміщений до першої збірки письменника – «Кобзар». Твір «Тополя» Шевченко написав на основі народної пісні «Мала мати сина, восени женила», яку дуже любила й часто співала старша сестра Шевченка Катерина. Цікавим є також те, що Тарас Шевченко сам проілюстрував свій твір.
Погляньте на малюнок митця, які почуття він у вас викликає?
Ще одним із жанрів ліро-епосу є балада. Саме до цього жанру належить «Тополя».
Запам’ятайте!
Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом.
У баладі, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне. Особливості балади як жанру художньої літератури:
Ø фольклорне походження;
Ø невелика кількість персонажів;
Ø реальне часто поєднується з фантастичним;
Ø підкреслена узагальненість;
Ø відсутність деталізації;
Ø стислість у викладі матеріалу;
Ø «магічна» музичність.
Прослухайте баладу.
Т.Шевченко "ТОПОЛЯ" Аналіз твору.
Перегляньте відеокліп «Тополя» у виконанні гурту «Хочу ЩЕ!»
• Які враження справив на вас кліп?
• Чи вдалося відтворити емоційність Шевченкової балади?
• Якби вам довелося знімати кліп або фільм за баладою, що б використали ви?
Домашнє завдання.
Опрацюйте матеріал підручника на с.64-69
Підготуйтесь до виразного читання балади Т.Шевченка «Тополя»
19.10.22
Тетяна Андріївна запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.
Українська мова
Час: 19 жовтня 2022 14:30
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/86932625188?pwd=NzBLWVEvRkl5UUxTK2xEcUE3NEV5QT09
Ідентифікатор конференції: 869 3262 5188
Код доступу: L2se0Q
Тема. Тарас Шевченко. Життєпис поета. Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі («Мені тринадцятий минало»)
- Доброго дня, діти. Ми продовжуємо вивчення розділ «Про минулі часи». І сьогоднішній урок я хотіла б почати з таких рядків:
9 березня 1814 року
В похилій хаті край села
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась,
І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась…
Тож, як вам стало зрозуміло, ми з вами поговоримо про Т.Г.Шевченка.
У кожного народу є талановиті митці-поети, письменники. Саме вони прославляють свою країну, звеличують її серед інших націй світу.
Розгляньте хмаринку слів. Запишіть, ким був Тарас Шевченко.
Пригададайте , що вам відомо про життя і творчвсть Т.Шевченка.
1.Дата народження_____________
2.Місце народження____________
3. Родина Шевченків___________
4. Чому Шевченко покинув Україну?__________________
5. Де він навчався?__________________________________
6.Хто поміг йому стати вільним ( викупитися з кріпацтва)?________
7. Як називалася перша збірка? Коли вона вийшла? Скільки творів налічувала?_________________
8. За що Шевченка було заарештовано і вислано в солдати?____________
9. Скільки років він пробув на засланні?_____________________________
10. Коли і де помер? Де похований?___________________________________
Перегляньте відеоурок. Запишіть після перегляду, яка інформація була для вас новою.
Робота над поезією "Мені тринадцятий минало"
Прослухайте поезію.
Поміркуйте!
- Як склалася доля малого Тарасика?
- Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?
- Чому, на думку хлопця, йому «бог нічого не дав»?
-Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?
- На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.
- Чи можемо ми назвати цю поезію автобіографічною? Відповідь обґрунтуйте.
Домашнє завдання.
Опрацюйте матеріал підручника на с.60-63, виконайте тест
https://vseosvita.ua/test/start/rbm791
13.10.2022
Тема. Контрольна робота №1 з теми «Із пісенних скарбів. Творчість І.Франка»
Тетяна Андріївна запрошує учнів 7-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 13 жовтня 2022 08:50 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84486529153?pwd=N1RmY3FaemsyeUJiOFVVUTNla2J5UT09
Ідентифікатор конференції: 844 8652 9153
Код доступу: 312
12.10.22
Тетяна Андріївна запрошує учнів 7-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 12 жовтня 2022 14:30 PM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87907025782?pwd=UFFUSTVnb2g1UEVac3BEMGs4Rm5oZz09
Ідентифікатор конференції: 879 0702 5782
Код доступу: 312
Тема. Підсумковий урок за історичною повістю І. Я. Франка "Захар Беркут"
1. Літературний диктант «Скажи одним словом»
2. Події в повісті «Захар Беркут» відбуваються...
3. Головний герой твору...
4. Дочку Тугара Вовка звали ...
5. Назвіть ім’я сина Захара Беркута ...
6. Хто зрадив тухольську громаду?..
7. Захар Беркут передбачив нещастя у ...
8. Тугар Вовк вирішив в останню хвилину врятувати. …
9. Захар Беркут — це…
10. Тухольці вирішили…
10. Соціальний статус Тугара Вовка.
11. Рід діяльності Максима.
12. Як називався стовп, який «пильнував» вхід у тухольську долину ?
2. Літературна гра «Характеристика героя»
1. ...був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з злющих тухоль- ських ведмедів.
2. Товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним, а проте виповлювали його розкази точно, швидко і так весело та радо, немов і самі без розказу були би в тій хвили зробили те саме.
3. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у сміливості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами.
4. Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій громаді. Батько вісьмох синів. Рани ніякий знахар не вмів так скоро і гарно зарадити, як він.
3.Вікторина «Найуважніший»
— Якої пори року відбувається дія?
— З приводу чого боярин Тугар Вовк справляв великі лови?
— З яким деревом порівнював автор боярина Тугара Вовка?
— А з якою твариною?
— Скільки дітей мав Тугар Вовк?
— Чим відрізнялася Мирослава від своїх ровесниць?
— Про кого з героїв ідеться в цитаті: «Усе у нього виходило у свій час і на своїм місці. …Усюди був однаковий, спокійний.., мов рівний серед рівних»?
— Як Максим Беркут познайомився з Мирославою?
— Як називалося стародавнє село, де мешкали герої?
4. Літературна гра «Знайди нісенітниці»
Іван Петрович Франко народився 27 вересня 1856 року в с. Нагуєвичі на Полтавщині в родині землероба. Навчався Іван Франко у Львівській гімназії, де здобув ґрунтовні знання з історії та математики, але не зміг опанувати іноземні мови. Після гімназії Іван Франко поїхав до Австрії і там закінчив університет. Перша збірка поета називалася «Каменяр». Іван Франко ніколи не брав творчих псевдонімів. Повість «Захар Беркут» була написана Іваном Франком для участі в конкурсі на кращий фантастичний твір.
Поміркуйте!
- Захар Беркут звернувся до громади з прощальним словом — говорив про значення згуртованості, дружби, злагоди між людьми.
Хто ще у світовій літературі теж виступив зі словом про значення товариства?
- Як пов'язані проблеми повісті І. Франка «Захар Беркут» із нашою сучасністю?
- Чому І. Франка називають Великим Каменярем?
Пропоную на завершення подивитися буктрейлер, який і підведе підсумки нашого уроку.
Домашнє завдання.
Підготуватися до контрольної роботи з теми «Із пісенних скарбів. Творчість І.Франка»
https://learningapps.org/7937448
06.10.22
Щоб доєднати учнів
За посиланням
vseosvita.ua/go введіть код: agl870
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/agl870
Тетяна Снідевич запрошує учнів на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 6 жовтня 2022 08:50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/82364467240?pwd=TG1YdkJodFd2K2VicVlZUTd4NG16QT09
Ідентифікатор конференції: 823 6446 7240
Код доступу: 908
Розвиток мовлення.
Тема: Характеристика образів Максима та Мирослави за повістю І.Франка «Захар Беркут»
Дайте відповіді на питання.
1. Максим.
1. Мирослава.
• Якою ви уявляєте Мирославу?
• Хто виховував дочку боярина? Як це вплинуло на її характер, поведінку?
• Як Мирослава поводила себе під час полювання?
• Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприймала його зраду?
• Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?
• Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з неволі?
• Як Захар Беркут ставився до Мирослави?
• Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?
• Що відчувала героїня, коли зрозуміла про можливу смерть Максима?
• Як Мирослава поставилася до загибелі батька?
• Чи будуть, на ваш погляд, щасливими Максим і Мирослава?
• Дослідіть, як сам автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте.
Висловловіть власну думку, відповідаючи на питання: «Чим мені сподобався Максим, Мирослава?»
Спільні риси Максима і Мирослави.
1) Максим і Мирослава — сміливі й мужні.
2) Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.
3) Виявляють військове вміння.
4) Готові віддати життя за щастя народу.
Відмінні риси Максима і Мирослави.
Максим | Мирослава |
Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу. | Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому. |
Максим твердий і непохитний. | Мирослава слабкіша, іноді вагається. |
У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом. | Мирослава насамперед думає про свого нареченого. |
Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери. Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.
Домашнє завдання.
Письмово дати порівняльну характеристику Максима , Мирослави за повістю
І. Франка «Захар Беркут»
Переглянути фільм «Захар Беркут» (за бажанням)
https://www.youtube.com/watch?v=sMf-iiOAbc0
05.10.22
Тема. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Лідерські якості Захара Беркута. Характеристика Тугара Вовка.
Життєвий вибір людини - це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. У однакових ситуаціях різні люди чинять по-різному. Одному здається, що правильніше вчинити так, інша людина вважає інакше. Всі ми люди, але маємо різні думки. Чому це так, від чого залежить? Спробуємо розібратися в цьому складному питанні на прикладі історичної повісті Івана Франка "Захар Беркут".
Перегляньте навчальне відео
Ø Ø За поданими цитатами схарактеризуйте героїв, додавши власні спостереження.
Захар Беркут (значення імені - «Божа пам'ять», «той, хто пам'ятає Бога»)
· "Не відбити, але розбити їх - се повинна бути наша мета!"
· "Сад, пасіка й ліки - се була його робота"
· "Громада - то був його світ, то була ціль його життя"
· "Раз умирати кожному, але славно вмирати - се не кожному случається"
· "Міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада"
· "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас"
· "Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі"
· "Беркути додержують слова навіть ворогові - зрадникові"
· "Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має піти хоч один ворог нашого краю!"
· "Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю"
· "Нехай же ваш зв'язок у нинішню побідну днину буде порукою, що й наш народ так само перебуде тяжкі злигодні і не розірве свого сердечного зв'язку з чеснотою й людяним норовом!!
Небагато, напевно, знайдеться людей, які заради громадського спокою готові пожертвувати найдорожчим - власним сином, заради безпеки сусідів - вступити у смертельний бій із загарбниками. Серед них - тухольці на чолі із Захаром Беркутом. І цей приклад спонукав навіть підступного зрадника, убивцю в останній момент вчинити благородно - урятувати життя Максимові, нареченому доньки.
Тугар Вовк (значення імені - з тюркської мови "Людина з тугим луком")
· "Життя - дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш"
· "Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському ведмедеві!"
· "Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним"
· "Коб тільки мені по тих трупах дійти до власті й сили, - обернувся б і я лицем проти них"
Поміркуйте!
Ø Що, на вашу думку, мав на увазі старий Беркут, говорячи: "Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров'ю". Свої міркування обґрунтуйте.
Ø Прокоментуйте благословення Захара Беркута своїм дітям Максиму і Мирославі. В чому його значимість?
Ø В чому, на ваш погляд, вбачав Захар Беркут для себе щастя після перемоги над ворогом? Наведіть переконливі факти з твору.
Ø Чи виправдовує Тугара Вовка його останній добрий вчинок, коли він рятує Максима? Свої міркування вмотивуйте.
Ø Чи є закономірним те, що в кінці твору всі вороги гинуть, а Максим залишається живим? Свої думки обґрунтуйте.
Проблемне питання:
Чим ви керуєтеся під час важливого вибору в житті? Відповіді обґрунтуйте.
Домашнє завдання.
Підручник с.58-59 . Виконати завдання 1-3 письмово, 4-10 усно.
29.09.22
Тетяна Андріївна запрошує учнів 7-А класу на конференцію: Zoom.
Час: 29 вересня 2022 08:50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87509187128?pwd=WDN1cmFhMEpHdWJMam56OVVBZmpKdz09
Ідентифікатор конференції: 875 0918 7128
Код доступу: 912
Тема.Іван Франко. «Захар Беркут».Патріотична ідея у творі. Уславлення сміливості, патріотизму вірності в образах Максима і Мирослави
Повість була написана після другого арешту І. Франка. Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичах Іван Якович вечорами при світлі каганця писав твір. Сьогодні ми продовжуємо роботу над змістом твору.
Перегляньте навчальне відео.
- Хто у творі «Захар Беркут» є справжнім патріотом?
-Що означає ім’я Максим? (Ім'я походить від латинського слова "максимус", що означає "найбільший").
Характеристика образу Максима Беркута
- Хто такий Максим?
- Як до нього Ставиться Тугар Вовк?
- Ставлення Мирослави до Максима.
- Як Максим Беркут потрапив у полон?
- Як тухольці ставляться до цього героя?
Знайти цитати до характеристики Максима
- Що означає ім’я Мирослава?( Українське та загальнослов'янське жіноче ім'я, що походить від давніх слов'янських слів «мир» і «слав» — слава).
- Через що дочка не розуміла свого батька? Як вона сприйняла зраду?
- Чому Мирослава відстоювала інтереси тухольців?
- Яким чином Мирослава намагалася визволити Максима з полону?
- Чому Мирослава не могла перебувати з батьком у ворожому стані?
- Як Мирослава поставилася до загибелі батька?
Поміркуйте!
- Які проблеми порушує автор у творі?
- Як пов’язані проблеми повісті з нашою сучасністю?
Домашнє завдання.
Скласти порівняльну характеристику Захара Беркута і Тугара Вовка .
Дочитати повість.
28.09.22
Тема.Іван Франко. «Захар Беркут». Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників.
Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їхні вільні землі прийшли загарбники, вони мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.
Відтворіть події повісті.
1. Мирослава у тухольців.
2. Рішення громади.
3. Максим у неволі.
4. Монголи у Тухлі.
5. Дивний сон Захара.
6. Опис покинутого села.
7. Пожежа.
8. Пропозиція Тугара Вовка.
Словникова робота
Героїзм (від грецьк. hērōs) – здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви.
- Які героїчні вчинки вам відомі?
- У чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців, героїв повісті І.Франка «Захар Беркут»?
Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.
Всі тухольці – активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло».
Проблемне питання
- У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..
Розгляньте формулу «Сила тухольців»
Сила тухольців = непереможний дух + вірність рідній землі + патріотизм + віра в перемогу.
Читаючи твір І. Франка, не можна не захоплюватися тухольцями, їхнім непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Для боротьби з монголами тухольцям необхідно було мати єдність, згуртованість, віру – запоруку перемоги. А найголовніше – любити свою землю, бути її великими патріотами. Я пропоную трішки зупинитися на понятті «патріотизм».
Словникова робота
Патріотизм – із давньо-грецької. Πατριώτη – «земляк, співвітчизник», далі від πατήρ «батько».
Пишучи свою повість «Захар Беркут», І. Франко показав не лише мужню боротьбу проти завойовників у далекому минулому, а й зразки громадського устрою, гідні наслідування. «Мов одна душа стояла тухольська громада дружно в праці і вживанню, в радощах і в горю. Громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було…»
- Чи не відображає це прагнення й наших сучасників?
Перегляньте навчальне відео до уроку:
Домашнє завдання.
Дібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.
Прочитати розділ 8
22.09.22
Тетяна Андріївна запрошує учнів 7-А класу на конференцію: Zoom.
Час: 22вересня 2022 08:50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81321559908?pwd=b1NUS1NtSkd1S29VQjNXMDNHcmg4UT09
Ідентифікатор конференції: 813 2155 9908
Код доступу: 841
Тема. Іван Франко . Короткі відомості про митця, його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті
Перегляньте навчальне відео:
Опрацюйте матеріал підручника на стор.22-23
- На якому історичному матеріалі виникла повість? Перегорнемо сторінку історії рідного краю початку ХІІІ ст.
З історії України відомо, що у 1242-1243 роках нашу землю, мов смерч, спустошили кровожерливі монгольські орди, очолені лютим ханом Батиєм. Розповіді про ці події збереглися в Галицько- Волинському літописі:
«Після падіння Києва в грудні 1240 року старший з онуків Чингісхана, Батий, на чолі п’ятисот тисяч монголів виступив для підкорення західних земель. Взимку 1241 року він розділив своє військо. Одна, численніша частина, пішла через Картати в Угорщину. Це був важкий шлях, тому що всі гірські переходи були попередньо завалені величезними віковими деревами…»
Монгольські завоювання зумовили паніку в Європі. У Західній Європі війська рицарів готувалися відбити навалу Батия. Та, маючи в тилу Русь, що не підкорилася, монголо-татари не пішли далі на захід. Народи Русі, вчинивши героїчний опір, врятували країни Західної Європи від навали Батия.
У переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття, розповідається про похід монголо-татар у Карпати 1241 року, зокрема про один з епізодів боротьби русичів проти «песиголовців»: «Русини підрубали дерева, наклали в купи каміння і воду перегодили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тогди люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти і вибило много татар. Котрі ще обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Уночі урвавлася велика хмара, і от великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало».
Історичною основою повісті «Захар Беркут є вторгнення хана Батия в 1241 році в Європу та героїчна боротьба простих руських людей з монголо -татарською навалою.
Жанр твору: історична повість
Історична повість — це епічний прозовий твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі. Тут широко представлені важливі події, видатні діячі минувшини на широкому тлі сучасних їм епох. І звичайно, таким творам притаманний історичний колорит. Він передбачає наявність таких прикмет минулого, як імена історичних героїв, давні географічні назви, описи старовинних звичаїв, вживання історизмів та архаїзмів.
Щодо історії написання повісті «Захар Беркут», то варто зазначити, що 1882 року редакцією журналу «Зоря» був оголошений конкурс на кращий історичний твір. Іван Франко вирішив узяти участь, а наступного року твір уже було опубліковано в журналі. У листі до М. Павлика І. Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, із XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість то та хоч і містить у собі багато історичної і не історичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і в сучасних людей».
Завдання: довести, що повість «Захар Беркут» є історичною.
Домашнє завдання.
Прочитати розділи повісті на стор.20-31 . Дати відповіді на питання на стор.30-31 (усно)
21.09.22
Урок літератури рідного краю.
Тема. Чумацькі пісні Кіровоградщини
Перегляньте навчальне відео.
Сьогодні ми побували в місцях великого перетину чумацьких шляхів, відвідали шевченківські місця, згадали про Шевченка-чумака , знайшли в архіві креслення справжнього чумацького возу, поспілкувалися зі знаними чумакознавцями, побачили справжню чумацьку хату, а ще - доісторичний курган, найбільший в Україні воловий ріг.... І, звісно, почули справжню чумацьку пісню у виконанні гурту "Млиночок".
Домашнє завдання.
Підготувати цікаві та маловідомі факти про Івана Франка.
15.09.22
Тетяна Андріївна запрошує учнів 7-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 15 вересня 2022 08.50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81766380698?pwd=YTM0dnlURUEyRWJQM2NMVTU4akNlUT09
Ідентифікатор конференції: 817 6638 0698
Код доступу: 567
Тема. РМ. Усний твір-роздум на тему: «Українська пісня – душа народу»
Пісні українського народу – найкращі у світі. У них любов і туга, ніжність і сила, слава і печаль. Понесла Україна пісню в народ, і немає такої значної події, такого людського почуття, як «не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому.»
Поміркуйте!
ü Чи є пісні душею народу упродовж існування нації? Яка їхня магічна сила?
Пригадайте!
• Які вам відомі типи мовлення?
• Які стильові особливості твору-роздуму?
• Яка структура твору-роздуму? (Теза, аргументи, докази).
Складання орієнтовного плану твору-роздуму та добір лексичного матеріалу.
План | Лексичний матеріал |
1. Усна словесна творчість – найважливіша і найбагатша частина культури українського народу. 2. Пісня – душа українського народу в її найрізноманітніших проявах: а) гармонія з природою; б) дух незнищенності; в історичних піснях; в) образність та ліризм української пісні.
| Духовний набуток, національна своєрідність, вершини творчої діяльності, шедеври незрівняної краси, глибина мелодійного звучання. Магічна сила слова, гармонія з природою, віра в існування надприродних сил, духовне єднання із Всесвітом, образне світосприйняття; Боротьба за незалежність, мужні захисники, ідея національного самовизначення; Багатство образів, чуттєвість, переживання, ніжність, картини дитинства, мамина пісня. Цінний спадок, традиції, родовід, єднання. |
Зразок усного твору - роздуму «Українська пісня – душа народу»
Український народ впродовж багатьох віків формував багату культуру, значною частиною якої є усна словесна творчість, пісенно-музичні скарби. Ці шедеври незрівнянної краси відображають національну своєрідність українського народу – поетичне світосприйняття. Через те українські пісні мають глибинне мелодійне звучання, влучне мелодійне звучання, влучне барвисте, образне слово. Людина має тісний зв'язок із природою. Вона вірила в існування божеств, від яких, на її думку, залежало життя і добробут. Це був час духовного єднання наших предків із Всесвітом. Щоб боги були до них прихильними, наші пращури вдавались до різних магічних обрядів, які супроводжувалися піснями, іграми, танцями. Так виникли обрядові пісні, в котрих відчувається поетична душа, образне світосприйняття, розуміння навколишнього світу та людини як частини цього світу.
Тяжкою була доля нашого народу, але українці ніколи не втрачали надію на краще, в грізні хвилини ставали на захист справедливості , правди, мужньо боролися незалежність , національне самовизначення. В історичних піснях прославляється патріотизм, героїзм, незнищенність нації, підтверджується безсмертя душі народу.
Але українська душа ще й чутлива, лірична, здатна виражати свої почуття через образи - символи. Згадаймо мамину колискову, і в нашій уяві з ' являються милі кожній людині картини: сірий котик, і Сон, який ходить коло Вікон, Дрімота, барвінок, м'ята…
У нашій сім'ї шанують українську пісню. Коли на родинне свято збирається вся сім ' я, усі співають. Пісня єднає нас, надає нам сили і впевненості, допомагає жити.
Українська пісня житиме у віках, бо душу народу знищити неможливо.
Домашнє завдання.
Скласти план до твору (записати в зошит). Написати твір
14.09.2022
Тема. Коломийки. «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» – «перли розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість. Побудова, ритм коломийок. Гумор і любов до життя
Запам’ятайте!
Коломийка — жанр української народної усної творчості: коротка пісня — римований вірш із двох рядків, у кожному рядку по 14 складів. Нерідко використовуються як жартівливі приспівки до танцю.
Біла квочка-чубарочка по двору ходила,
За собою двадцять троє курчаток водила.
Пафос твору — емоційно-оцінне ставлення до того, про що розповідається, відрізняється великою силою почуттів (глибоке пристрасне почуття).
Виразно прочитайте коломийки «Дозвілля молоді» стор. 16
Поміркуйте!
1. Яке значення мало дозвілля для молоді?
2. Які риси вдачі притаманні героїні твору?
3. Чому люди полюбляли співати коломийки та під їх спів танцювати?
4. Як спів коломийок впливає на внутрішній стан їх виконавця? Що про це зазначено у творі?
5. З чим пов'язаний розподіл коломийок на «милу, любу, солоденьку»?
6. Як розуміти, що ліричний герой знає стільки коломийок, скільки «трави та листу»?
7. Про що свідчить остання коломийка розділу?
Жарт — це сміх комічний, сатиричний чи іронічний? Коли і для чого людина жартує?
Виразно прочитайте «Жартівливі коломийки» стор. 17
1. Яка тема та ідея коломийок цього циклу?
2. Про що розповідається в циклі?
3. Що смішного, на вашу думку, у коломийках?
4. Чому у жартівливих коломийках значна увага приділяється молоді, а саме дозвіллю, взаємостосункам, діяльності, господарюванню?
5. Через що Іван-Подолян заплутався у гарбузах?
6. Що свідчить про ледачість Івана?
7. Як Іван характеризує свою жінку? Чи така у вас мати? Відповідь обґрунтуйте
8. Опишіть риси вдачі головних героїв, використовуючи цитати з текстів коломийок.
Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника на с.14-15.
Підготуватися до виразного читання коломийок.
Скласти власну коломийку на шкільну тематику(за бажанням)
08.09.2022
Тетяна Андріївна запрошує учнів 7-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час: 08 вересня 2022 08.50 AM Київ
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/85988602619?pwd=VE83Z25QazYwVE5CZGlZV0xQdFNiZz09
Ідентифікатор конференції: 859 8860 2619
Код доступу: 835
Тема.«Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві»Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях
Добрий день, діти, ми продовжуємо вивчати суспільно-побутов пісні. Пограємо у гру:
Гра «Вірю — не вірю»
1. Козацькі пісні пов'язані з історією народу.
2. Чумаки їздили за сіллю на південь України .
3. Бурлаками називали кріпаків, яких віддавали в солдати.
4. «Ой на горі та женці жнуть» належить до календарно-обрядових пісень.
5. У піснях кріпацького циклу можна простежити бунтівні настрої.
6. Великий цикл заробітчанських пісень присвячений еміграції селян до Америки та Канади.
7. У козацьких піснях переважно йдеться про почуття героя, а не про історичні події.
Перегляньте навчане відео:
Домашнє завдання: навчитися виразно читати пісні, зробити аналіз пісні «Гомін, гомін по діброві»
за планом:
1) тема;
2) історична основа;
3) жанр;
4) образи;
5) художні засоби;
б) пафос; настрій;
7) ідея;
8) власні враження; почуття й думки, які навіює твір
Вивчити напам'ять пісню"Ой на горі та женці жнуть "
07.09.22
Тема. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські та солдатські, бурлацькі, наймитські й заробітчанські тощо). Ідейно-художнє багатство їх. Висловлювання відомих людей про українські народні пісні.
Пригадайте!
— Народна пісня — ...
— Народні пісні поділяються на ... (обрядові, побутово-ліричні, епічні).
— Основні різновиди календарно-обрядових пісень: ... (весняного, літнього, осіннього, зимового циклу).
Перегляньте навчальне відео.
Суспільно-побутові пісні — це пісні, у яких передаються почуття, переживання з приводу соціальних побутових явищ і подій Соціально-побутові пісні є неоднорідними за жанровими ознаками, тематикою, функціями. Однак їх єднає те, що вони відображають настрої народу, спричинені різними аспектами життя суспільства. Провідними жанрами соціально-побутових піснь є козацькі, бурлацькі, наймитські, солтдатські, рекрутські, чумацькі, заробітчанські пісні. | |||
Назва жанру | Виконавці | Тематика | Назви пісень |
Козацькі | Козаки | Народ у цих піснях оспівує героїзм захисників рідної землі, готовність цих мужніх людей віддати своє життя заради незалежності. У козацьких піснях переважно відтворено емоції героя, а не його вчинки (про вчинки йдеться в історичних піснях). Тужливий настрій самотнього козака, мотив прощання з коханою, із родиною — такими є важливі складові козацьких пісень | «Стоїть явір над водою», «Ой на горі та женці жнуть» |
Чумацькі | Чумацькі пісні розповідають про долю людей, які торгували рибою та сіллю, привезеною на волах із Дону та берегів Чорного моря. | До основних мотивів чумацьких пісень належать такі: довгий шлях, небезпека нападу з боку татар чи турків, хвороби, смерть на чужині. Указано також причини, які змушують вдаватися до чумакування: «От тим же я чумакую, Що мені лучче жити: На панщину не ходити, Подушного не платити...». Нерідко надії на краще не справджувались, і чумак повертався додому без солі, без грошей | «Чумаче, чумаче, чого зажурився», «Ой чума-че, чумаче» |
Кріпацькі | Кріпацькі пісні співали переважно кріпаки — люди, прикріплені до земельної ділянки, без права власності на неї, результати праці цих людей собі забирав поміщик. | У кріпацьких піснях ідеться про тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності, безправ’я людини. У таких піснях можна простежити наростання бунтівних настроїв: від скарг і прокльонів до прямих закликів до боротьби | «Бодай пану в дворі страшно», «На панщину ходжу, ходжу», «В недільку рано» |
Рекрутські, солдатські та жовнірські | Солдатські пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини | Солдатські пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини | «Наїхала старшина», «А в неділю рано, рано-ранесенько» |
Бурлацькі | Бурлаками називали селян, які втікали від закріпачення й намагалися хоч десь здобути тимчасовий заробіток. Бурлаки — це люди без постійної роботи та заробітку. Вони терпіли поневіряння, голод, тяжку працю, однак були вільними, їх вабила свобода | У бурлацьких піснях багато нарікань на соціальну несправедливість, тут наявний настрій туги за батьківщиною, образ смерті на чужині. Близькими за тематикою до бурлацьких є заробітчанські та наймитські пісні. У них ідеться про долю наймита — людини, що була вільною, жила в рідному краї, однак змушена була тяжко працювати за мізерну платню. Заробітчани мали більш-менш постійне місце роботи й заробіток. На відміну від наймитів, заробітчани — це селяни-емігранти здебільшого із західних регіонів України (Буковини, Галичини, Поділля, Закарпаття), які не могли прогодувати власну родину й змушені були подаватися закордон, хоча й там не знаходили полегшення | «Забіліли сніги», «Віють вітри все буйнії», «Америка, Америка, яка ж ти недобра», «Бувайте здорові, сосновіпороги», «А там край дороги» — перелік заробітчанських та наймитських пісень. |
Домашнє завдання.
Опрацювати теоретичний матеріал за підручником (стр. 6-7)
Виписати 2-3 висловлювання відомих людей про українські народні пісні.
Тема. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Його особливість і значення. Функції мистецтва
Добрий день!Діти,настав час знову пірнути у світ мистецтва літератури, бо слово - це чарівник, а література - дорогоцінний скарб.
Поміркуйте!
– Чим вас захоплюють твори художньої літератури?
– Для чого людині потрібно читати книги?
– Яким, на ваш погляд, повинен бути справжній письменник?
– Чи складно, на ваш погляд, бути письменником?
– Що можна сказати про людину, яка не полюбляє читати книжок?
– Чим книга може збагатити кожного із вас?
Перегляньте відеоурок з теми:
Які функції виконує література?
Прослухайте поезію Лесі Українки “До” із циклу “Сім струн” та характеризуйте функцій літератури на її основі.
Домашнє завдання
Опрацюйте вступну статтю підручника на с.3-5
Комментарии
Отправить комментарий