7 клас Історія України дистанційне навчання 2019/2020

 

27.05.2021 р.

Доброго дня!

Сьогодні ми завершуємо з вами вивчення історії України підсумковим тестом.

 Бажаю успіхів!

29.04.21р.

Доброго дня!

Діти! Ми розпочинаємо вивчення останнього розділу «Землі Русі- України у складі іноземних держав».

Тема нашого уроку « Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського».

Сьогодні ми дізнаємось про те як, землі Русі-України опинилися у складі іноземних держав, якою була політика литовських князів щодо населення українських земель, яка визначна битва з монголами відбулася на території нашого краю, здійснимо віртуальну екскурсію замком.

Актуалізація опорних знань

Давайте пригадаємо найважливіші події з історії Галицько-Волинської держави, що стала спадкоємницею політичних і культурних традицій Київської держави, опорою української державності, зберегла в українців почуття культурної та політичної ідентичності.

1238 рік – відбулася битва під Дорогочином
1253 рік – відбулась коронація Данила Галицького
1303 рік – була утворена окрема Галицька митрополія

Поміркуйте, яке значення мали ці події для розвитку Галицько-Волинської держави?

У 1340 році помирає від отруєння останній правитель Галицько-Волинської держави Юрій ІІ Болеслав. Після його смерті розпочинається запекла боротьба за галицько-волинську «спадщину».

Завдання 1
Уважно розгляньте карту та випишіть у зошит назви держав, у складі яких опинилися українські землі.



Отже, більша частина земель опинилася у складі Великого князівства Литовського та королівства Польського, які згодом об’єдналися в єдину державу. Тому цей період в історії України історики називають литовсько – польською добою.

Литовський князь Любарт Гедимінович був одружений на доньці волинського князя і тому вважав себе законним претендентом на галицько-волинські землі. 

Його суперником став польський король Казимир ІІІ Великий.

Любарт Гедимінович

Казимир ІІІ  

Ще одним учасником цієї боротьби був угорський король Людовик, який доводився ріднею Казимиру ІІІ. Польський король не мав дітей. Людовик сподівався після смерті Казимира заволодіти землями, підконтрольними Польщі.

У цій тривалій боротьбі Казимир ІІІ захопив Галичину і більшу частину Волині. За Любартом залишилося місто Луцьк де князь збудував величний замок, що входить до семи чудес України.

Пропоную Вам віртуальну екскурсію замком.

Віртуальна екскурсія "Замок Любарта"

У 1362 році старший брат Любарта Ольгерд Гедимінович у битві на Синіх Водах (сучасна назва р. Синюха) переміг військо Золотої Орди та приєднав до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) Київщину, Переяславщину, Чернігівщину та Поділля. Таким чином значну територію Великого князівства Литовського складали русько-українські землі.

Цікаво! Битва на Синіх Водах відбулася на території нашого краю біля села Торговиця Новоархангельського району.

Якою була політика литовських князів щодо населення українських земель?

Литовські князі діяли за принципом «старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо». В чому це проявлялося?
1. Литовці залишили всю попередню систему управління та судову систему.
2. Дозволяли обіймати найвищі адміністративні посади українській знаті.
3. Зберегли мову, традиції, не було релігійних утисків.

Входження українських земель до складу ВКЛ відбувалося мирно. Українське населення, змучене виснажливими набігами ординців, не чинило опору литовцям, яких вважали захисниками і союзниками. Тому ми і називаємо цей процес інкорпорацією – включенням, а не захопленням.

Кревська унія

Наприкінці XIV століття польським і литовським правителям довелося забути про суперечки перед військовою загрозою з боку Тевтонського ордена.

Пригадайте, що означає поняття «наступ на Схід»? З якими подіями воно пов’язане?

У 1385 році польська королева Ядвіга та литовський князь Ягайло, який був сином Ольгерда, уклали у місті Крево унію (союз). Польське королівство та ВКЛ об’єдналися в єдину державу. Але частина литовської знаті на чолі з Вітовтом не сприйняла цього об’єднання, тому і союз двох держав не був тривалим.

Завдання 2

Прочитайте п. 3 параграфа 22 підручника з історії України та дайте відповіді на запитання:
1. Яке значення мала Грюнвальдська битва?
2. Коли і за яких обставин українські князівства втратили свою автономію?

Домашнє завдання
1. Опрацюйте параграф 22 підручника.
2. Запам’ятайте виділені жирним шрифтом дати.
3. Поясніть значення понять «унія» та «інкорпорація»
4. Виконайте письмово завдання уроку 1 та 2 та відправте на ел. адресу school_24_oberig@ukr.net

31.03.2021 р.

Дорогі семикласники!

Сьогодні на уроці відбудеться контроль знань

з теми «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)»

Бажаю успіхів!

17.02.21 р.

Контроль знаньз теми

"Русь-Україна у другій половині ХІ - першій половині ХІІІ століття"

21.01.21 р.

Тема нашого уроку «Галицьке і Волинське князівства у XII столітті»

      Сьогодні ми з вами продовжимо вивчати період феодального дроблення Русі-України. Ми дізнаємося про особливості розвитку Галицького та Волинського князівств, поміркуємо, чому саме ці князівства стають новим політичним, економічним та культурним центром Русі-України, дізнаємося, хто із князів доклав найбільше зусиль до їхнього розвитку та збереження державності.

               Давайте пригадаємо тему попереднього уроку та дамо відповіді на запитання:

1.      Які князівства утворилися на території сучасної України в період феодального дроблення?

2.      Якими були причини феодального дроблення?

3.      Коли і в якому історичному документі з’являється вперше назва «Україна»?

4.      До яких наслідків призвів період феодального дроблення?

Галицьке князівство

     Одним із наслідків феодального дроблення була поява нових політичних, економічних та культурних центрів на території Русі. В XI столітті сформувалося Галицьке князівство, першим правителем якого став князь Ростислав (онук Ярослава Мудрого), який заснував династію Ростиславовичів. Найбільшими містами краю були - Перемишль, Звенигород, Теребовль. У 1141 році князь Володимирко переніс свою резиденцію до міста Галич, яке стає центром Галицького князівства.

Найбільшого розквіту Галицьке князівство досягло за часів правління Ярослава Осмомисла, який правив з 1152 по 1187 роки.

     Ознайомтесь з внутрішньою та зовнішньою політикою Ярослава Осмомисла ( п.2 параграфа 13 підручника з історії України) та заповніть таблицю.  Поясніть, чому автор «Слова о полку Ігоревім» дає високу оцінку діяльності князя?   

Внутрішня політика	Зовнішня політика

 Волинське князівство

      Волинське князівство утворилось у середині XII. Першим правителем став онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич. Центром князівства було місто Володимир. Погляньте на карту та знайдіть  інші найбільші міста Волинського князівства. У 1173 році влада у Волинському князівстві перейшла до Романа Мстиславича, який у 1199 році об’єднав Галицьке та Волинське князівства в єдину державу.

    Перегляньте відео та назвіть, що найбільше  запам’яталося вам у життєписі Романа Мстиславича.

     Наприкінці XII століття Галицько-Волинське князівство перетворюється в новий центр Русі-України. Цьому сприяли особливості його розвитку.

Особливості	Вплив на розвиток князівства
Віддаленість від Києва	Обмеження впливу центральної влади, більша самостійність місцевих князів
Вдале географічне положення	Було більш віддалене від нападів кочовиків, знаходилося на перехресті важливих торгівельних шляхів
Наявність великих родовищ солі	Сприяло розвитку торгівлі та господарства в цілому

Увага!!! Систематичне виконання домашніх завдань допоможе швидше й краще підготуватися до тематичного оцінювання

Домашнє завдання

Опрацювати параграф 13 підручника

на 1-6 балів

запам’ятати дати ( завд.1 ст. 90)

на 7-9 балів

виконати завдання 5 за QR кодом на ст. 90

на 10-12 балів

складіть (письмово) історичний портрет князя Романа Мстиславовича

  13.12.2021р.

Тема уроку:

«Політичне дроблення Русі-України. Розвиток Київського,

 Чернігівського та Переяславського князівств в середині ХІІ –  Першій половині ХІІІ ст.»

Дорогі семикласники!

    Сьогодні ми поміркуємо з вами про причини та наслідки дроблення Русі-України на окремі (удільні князівства), поповнимо свій словничок новими поняттями та термінами, дізнаємося, коли в історичних документах вперше з’являється назва «Україна», замислимося над історичними уроками тих далеких подій. 

План уроку

1. Причини дроблення Русі-України.
2. Особливості розвитку Київського, Чернігівського та Переяславського князівств.
3. Наслідки політичного дроблення Русі-України.

    Період в історії Русі-України від середини ХІІ до середини ХІІІ ст. історики називають добою політичного дроблення. 

  Якщо у ХІІ ст. на території Русі-України утворилося 15 самостійних князівств, то на початку ХІІІ ст. їх було уже 50. В межах сучасної території України сформувалося 5 князівств: Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське. 

   Чому така могутня держава як Русь-Україна розділилася на окремі князівства? Давайте розберемся.

  Історики вважають початком процесів децентралізації рішення Любецького з’їзду, що відбувся у 1097 році та затвердив новий принцип успадкування земель. Здавна на Русі панував «горизонтальний» принцип престолонаслідування, коли влада переходила від старшого брата до молодшого, від сина старшого брата до наступного за віком. Любецький з’їзд затвердив «вертикальний» принцип згідно з яким влада переходила від батька до сина. Результатом нового порядку престолонаслідування стало зміцнення місцевих еліт (князівських династій), які все більше дбали про власний добробут та все менше цікавилися загальноруськими справами та захистом держави від ворогів.

                                                Престолонаслідування

«горизонтальне»	«вертикальне»
батько     ↓ старший син → молодший син	батько     ↓   син (батько)     ↓   син

    Але були й інші причини політичного дроблення.

Причини	У чому  вони проявлялися
Велика територія держави та етнічна неоднорідність населення	Низька густота населення, відсутність розвинених засобів комунікації, недостатня кількість представників центральної влади на місцях призводили до неефективного управління такою великою країною з єдиного центра.
Прагнення окремих князівств до самостійності	Панування натурального господарства в князівствах сприяло їх самозабезпеченню.  У князівствах вирощували однакові господарськи культури, розводили однакових тварин, тому економічні контакти між князівствами послаблювалися.
Занепад торгівельних шляхів, що проходили через Русь-Україну	З кінця ХІ ст. транзитна торгівля через Русь починає занепадати. З’являються нові торгівельні шляхи, які з’єднують Європу та Азію. Торгівельні шляхи до Чорного та Каспійського морів були блоковані половецькими ордами.
Геополітичне розташування Русі-України	Русь знаходилася на межі зі степовими кочівниками. Віками на її землі здійснювалися спустошливі набіги, гуни, авари, угри, печеніги, половці. З останніми запекла боротьба точилася майже два століття. Не було й року, щоб половці не напали на Русь.

    Сучасні історики вважають дроблення не розпадом держави, а зміною її устрою. Таку форму правління називають колективним сюзеренітетом. Не дивлячись на ці зміни, до середини ХІІІ ст. Русь-Україна була цілісною зі спільними законами, релігією. Київ залишався столицею держави, в якому розміщувалася резиденція митрополита. Періодично скликалися з’їзди князів (снеми) для вирішення питань внутрішньої та зовнішньої політики. 

     Сьогодні ми розглянемо особливості розвитку трьох із п’яти князівств, які сформувалися на території сучасної України.
    Завдання. Розгляньте карту на стор. 81 підручника з історії України. Яке з князівств було найбільшим за територією, а яке – найменшим?

Особливості політичного та економічного розвитку Київського, Чернігівського, 

Переяславського князівств у середині XII — першій половині XIII ст.

Давайте поміркуємо, до яких наслідків призвело політичне дроблення Русі-України.

1. У процесі децентралізації відбувалися важливі перетворення в етнічному складі населення Русі-України: 

   - зокрема на теренах Полоцької, Псковської та Смоленської земель внаслідок змішування слов’ян-переселенців з місцевими балтами сформувалася білоруська етнічна спільнота;

  - Суздальська й Ростовські землі, де відбувалася енергійна слов’янська колонізація місцевих угро-фінських племен, стали територіальним ядром складання російського етносу; 

   - генетичною базою формування українського народу залишалися землі південної та південно-західної Русі на чолі з Києвом і такими містами, як Галич, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, які ще з перших століть нової ери відігравали провідну роль в історії східного слов’янства. У 1187 році у «Київському літописі» вперше вживається назва «Україна», яка поступово поширюється на всі землі, заселені українським етносом. 

2. Позитивним наслідком можна вважати появу та розвиток нових політичних, економічних і культурних центрів. 

3. Разом із тим дроблення Русі-України на князівства послабило державу політично. Перед новою небезпекою, монголо-татарською навалою, Русь опинилася ослабленою нескінченими усобицями й нападами половців.

Домашнє завдання 

1. Запишіть у зошит виділені в тексті поняття та дайте їх визначення. 

2. Опрацювати параграф 12 підручника.

3. Виконайте завдання 1-3, 5 на стор. 85 підручника.

23.12.2020р.

Дорогі семикласники!

    Ми розпочинаємо з вами вивчення нового розділу, що охоплює період історії Русі-України з другої половини XІ до середини XІІІ століття. 

Тема уроку « Русь-Україна за нащадків Ярослава Мудрого»

І Перегляньте відео    

ІІ Опрацюйте текст параграфа 11 п. 1-2

ІІІ Виконайте завдання в зошиті:

на 1-6 балів 

1. Як називалася форма правління в Русі-Україні після смерті Ярослава Мудрого? 

А одноосібна монархія 

Б дуалістична монархія 

В тріумвірат 

2. З якими кочовими племенами боролися Ярославичі? 

А печенігами 

Б половцями 

В хазарами 

3. Битва на р. Альта закінчилася перемогою Ярославичів: 

А так 

Б ні 

4. Що стало причиною повстання киян проти князя Ізяслава?

А високі податки 

Б нездатність захистити жителів міста від нападів кочовиків 

В відмова князя надати зброю для захисту міста 

на 7-9 балів 

5. З якою метою відбувся з’їзд князів у 1072 році у Вишгороді та якими були його результати? 

6. Що стало причиною скликання Любецького з’їзду та які рішення були на ньому прийняті? 

на 10-12 балів 

7. Перегляньте відео та дайте відповіді на запитання: 

- за яких обставин Володимир Мономах став київським князем? 

- чому Володимира Мономаха називали оборонцем Русі? 

- що було зроблено Володимиром Мономахом для зміцнення держави?

Дорогі семикласники!

Сьогодні відбудеться контроль знань з теми «Русь-Україна наприкінці Х –у першій половині ХІ ст.».

Вам потрібно виконати тестову роботу онлайн протягом уроку. 

О 12.45 Google-форма буде закрита.

Оцінки будуть повідомлені 17 грудня 2020 року.

 

 

 

 

25.11.2020р.

Дорогі мої семикласники! 

Тема нашого уроку «Культура Русі-України в Х – першій половині ХІ століття»

1. Перегляньте відеосюжет.

2. Опрацюйте параграф 9 підручника. 

3. Заповніть таблицю: 

Основні напрями	Досягнення
1. Писемність та освіта
2. Архітектура
3. Мистецтво
4. Фольклор та музична творчість

18.11.2020р.

Дорогі мої семикласники! 

Тема нашого наступного уроку «Господарське життя Русі-України у X-XI ст. »

Ми дізнаємося з яких верств ( груп) складалося населення Русі-України у X-XI ст., що стало причиною появи нових міст, чим займалися жителі міст та сіл, чим середньовічне місто відрізнялося від сучасного.

1. Давайте розглянемо таблицю та поміркуємо які верстви населення проживали в місті, а які в сільській місцевості?

Верстви( групи), з яких складалося населення Русі-України

3. Прочитайте п.2 параграфа 8 та виконайте завдання: 

- назвіть не менше трьох причин утворення нових міст; 

- чим середньовічне місто відрізнялось від сучасного? 

4. Опрацюйте п. 3 стор. 56-58 та поясніть: 

- які торгівельні шляхи перетинали територію Русі-України? 

- які ремесла в містах були найпоширенішими? 

5. Проаналізуйте таблицю на стор.59 та поясніть який із шляхів був найбільш ефективний: суходільний чи морський ? Свою відповідь аргументуйте.

Д/З виконати завдання 5 на стор. 59

   Сьогодні, 15 жовтня, ми підводимо підсумки з теми «Виникнення та становлення Русі-України». 

Дорогі мої семикласники!

  Для отримання тематичної оцінки вам потрібно виконати 12 тестових завдань.

  Google-форма буде відкрита для заповнення з 12.00 до 14.00.

        Успіхів вам!

06.10-08.10.2020р.

Дорогі мої семикласники!

 Сьогодні ми з вами повторимо і узагальнимо матеріал з теми «Виникнення та становлення Русі-України».

 І. Перегляньте відео.

ІІ. Виконайте завдання:

1. Розташуйте князів Русі-України в хронологічній послідовності за часом їх правління: 

    А. Олег 

    Б. Аскольд 

    В. Ольга 

    Г. Святослав 

    Д. Ігор

1	2	3	4	5

2. Які нові технології використала Візантія під час походу князя Ігоря на Константинополь? 

3. Що стало причиною повстання древлян проти князя Ігоря? 

4. Закінчить речення: 

    Форма натурального податку, яку сплачували князю на Русі, називалася… 

5. Яке прізвисько отримав князь Святослав? 

6. Які реформи і з якою метою здійснила княгиня Ольга? 

7. Які наслідки для Русі-України мало зруйнування Хазарського каганату? 

8. Хто із перших князів Русі-України прийняв християнство? 

    А. Олег 

    Б. Аскольд 

    В. Ольга 

    Г. Святослав 

    Д. Ігор 

9. Встановіть відповідність між історичними діячами та подіями, що з ними пов’язані

1. Ольга	А. Загинув у результаті повстання древлян
2. Ігор	Б. Підписав вигідну торгівельну угоду з Візантією
3. Святослав	В. Проведення реформ, що упорядковували збір податків
4. Олег 1 2 3 4	Г. Зруйнування Хазарського каганату

10. Завдання для допитливих (знайдіть інформацію в Інтернеті)

Ім’я якого князя України-Русі було присвоєно у 2018 році 3-му окремому полку спеціального призначення, який дислокується у місті Кропивницькому?

Навчальні матеріали за 2019-2020 н.р.

Тема 1. Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад

Тема 2. Творча робота. Підготувати історичний портрет короля Данила або іншого князя з династії Романовичів

Опрацювати матеріал за посиланням 

https://www.youtube.com/playlist?list=PLKryum2977DGVDvcFFJ7PC0PWa3YY4QJd

       До першої теми скласти конспект, до другої - історичний портрет.

       Виконані завдання прошу надсилати за електронною адресою: 

Natasha.belinsha86@gmail.com

Тема 3. Узагальнення розділу "Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)"

     Опрацювати матеріал за посиланням:

Тема 4. Інкорпорація руських удідьних князівств до складу ВКЛ, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія.

     Опрацювати матеріал за посиланням : 

https://www.youtube.com/watch?v=w_SHNpEaIUs і скласти 12 тез.

Тема 5. Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства.

   Опрацювати матеріал за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=E6-JAxGiPUE 

і скласти до нього план.

Тема 6. Суспільне і церковне життя на теренах України в ХІV-ХV ст.

     Переглянути відео за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=qxjxW-r84qM і скласти конспект до нього.

Тема 7. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Магдебурзьке право.

    Переглянути відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=L1_3j97bCMQ 

заповнити таблицю:

Перелік питань	Що було зроблено
Становище селян
Господарство
Магдебурзьке право

Тема 8. Пам'ятки середньовічної культури ХІV-ХV століття.

    Перегнянути відеоурок за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=yQzYR-KnbGk

заповнити таблицю:

Галузь культури	Досягнення

Тема 9. Контрольна робота "Руські удільні князівства у складі іноземних держав. Кримське ханство".

           Шановні семикласники прошу Вас виконати тест за посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=684985 до 19 травня (до 20.00 години), вказавши своє прізвище та ім'я, клас 

Тема 10. Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи Середніх віків.

    Переглянути відеоролик за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=_hAdIboJxUs