6-А та 6-Б класи Географія 2022-2023
Виконане домашнє завдання надсилайте в електронний щоденник платформи "Єдина школа".
Актуальність проекту:
І. Використовуючи інтернет джерела визнач що таке побутові відходи?
ІІ. Переглянь відео за посиланням
1. як відбувається утилізація відходів в Україні та які заводи побудовані для переробки твердих відходів;
2. Що таке рециклінг та приклади рециклінг. Запропонуй «друге життя» для відходів споживання (виготовлення аплікації із клаптиків паперу чи тканини, чи різнокольорових шматків пластмаси).
V. Приведи приклади якими способами утилізації користуєшся особисто ти та члени твоєї родини.
Домашнє завдання : уважно повторити § 62,повторити § 61 .Використовуючи план та політичну карту світу в атласі ст. 36-37 ,у робочому зошиті напиши характеристику однієї із країн сусідів нашої держави Україна. Термін виконання 16/05/2023
Прочитай та запам’ятай правила нанесення на контурну карту країн та їх столиць.
Починають нанесення країн на контурну карту з проведення їх державних кордонів. Державний кордон позначають червоним або простим олівцем, наводячи його по контуру лише на суходолі. Морське узбережжя країни не обводиться. Якщо держава займає острів, архіпелаг або цілий материк, її кордони не наносяться.
Назву країни підписують охайно, в середині її контуру простим олівцем, друкованими літерами. Якщо площа держави занадто мала, її наносять, використовуючи цифрову виноску (прогадай, як це роблять).
Значок столиці наводять червоним кольором й підписують її назву біля позначки.
Завдання №1:
Користуючись політичною картою світу в атласі ст. 36-37, познач кольором та підпиши на контурній карті півкуль(політична карта світу) ст. 12-13 найбільші за площею країни різних частин світу, які названі в довідковій таблиці та підпишіть їх столиці. Вивчи положення даних країн на політичній карті світу.
Завдання №2:
Домашнє завдання : уважно повторити § 61, виконати практичну роботу.
Термін виконання 16/05/2023
Використовуючи джерела додаткової інформації виконай практичну роботу
«Опис одного з природних комплексів місцевості Кіровоградщини»
І. Вибери один із запропонованих природних комплексів
1.«Чорноташлицький»
ІІ. За планом опису запиши у зошит характеристику природного комплексу
1) назва комплексу
2) місцеположення
3) особливості компонентів (форми рельєфу, гірські породи, глибина залягання підземних вод, ґрунти, тип і багатство рослинності, види тварин);
4) можливі зміни під впливом людини (як використовується - пасовище, орні землі, місця відпочинку тощо);
5) висновки про виявлені особливості природних компонентів природного комплексу.
За бажанням завдання виконай у вигляді презентації або відеофайлу
Виконане завдання прикріпи до електронного щоденника.
Термін виконання 07.05.2023 р.
Домашнє завдання : уважно прочитати § 57,
Домашнє завдання :уважно прочитати § 53,переглянути навчальне відео.
1. Озера: Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія.
2.Річки : Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі
3. Моря: Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське;
4.Протоки: Керченська, Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова;
5.Затоки: Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;
6. Острови: Великобританія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;
7. Півострови: Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинавський, Сомалі;
8.Западина : Маріанська.
Домашнє завдання: уважно прочитати § 43,переглянути навчальне відео.
Домашнє завдання:Уважно прочитати § 41,переглянути навчальне відео.
.jpg)
У зошиті запиши дату та тему уроку
Запиши собі в зошит такі дані:1.
2.
Запиши у зошит всі приклади розв'язку задач !!!!
Вчимося розв’язувати задачі
Час, год | 8 | 12 | 16 | 20 | 24 |
Температура повітря, С | -2 | 0 | +4 | +2 | -6 |
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст
Домашнє завдання :уважно прочитай §34 ,
Домашнє завдання :Уважно прочитай § 3,переглянь навчальне відео
Домашнє завдання
Ідентифікатор конференції: 718 8893 2357 Код доступу: 3
Їх розрізняють за утворенням, віком, висотою.
Гори виникають на рухомих ділянках земної кори. Розрізняють складчасті, складчасто-брилові, вулканічні гори.
Складчасті гори являють собою товщі гірських порід, що під дією внутрішніх сил вигнулися в гігантські складки. Так зминаються краї літосферних плит під час їх зближення. Складчастими є Кримські гори, Карпати, Альпи, Гімалаї, Анди.
Складчасто-брилові гори виникли на ділянках земної кори, де в далекому минулому вже існували складчасті гори. Давні гори з часом зруйнувалися і поступово перетворилися на горбисті рівнини. Земна кора там втратила пластичність і набула стійкості. А коли знову відбувалися горотворчі процеси, товщі порід розкололися на брили. Так утворилися Уральські гори, Тянь-Шань.
Вулканічні гори – результат виверження вулканів. Розтікаючись, лава формує підняття у вигляді конусів, куполів або щитів. Так можуть утворюватися поодинокі гори, наприклад, Кіліманджаро в Африці. Якщо вулканічні гори зливаються своїми підошвами, то формуються вулканічні хребти, наприклад Вулканічний в Українських Карпатах.
За віком гори можуть бути молоді й старі. Молоді гори утворилися за геологічними мірками недавно – протягом останніх 25 млн років (у кайнозойську еру - альпійську епоху горотворення). Молодими є складчасті гори. Вони, як правило, високі з крутими схилами (Альпи, Гімалаї). Вік старих гір може перевищувати 300–400 млн років. Вони невисокі (Уральські, Скандинавські гори). Гори України, незважаючи на середню висоту, належать до молодих за віком.
За висотою над рівнем моря розрізняють гори низькі, середньовисокі і високі.
Низькі гори мають порівняно незначну абсолютну висоту – до 1000 м. Їх вершини округлі або плоскі, а схили пологі. Такими є більшість хребтів Кримських гір. Середньовисокі гори сягають висот від 1 000 до 2 000 м. Карпати (г. Говерла (2 061 м) – найвища вершина в Україні). Високі гори здіймаються більш як на 2 000 м. Їх вирізняють гострі вершини, вкриті снігом та льодом, і круті скелясті схили. Найвищі вершини високих гір перевищують 8 000 м. Таких вершин – 14 і всі вони розташовані в горах Азії. Найвищими горами Землі є Гімалаї. Їх назва означає “оселя снігів”. Саме там зосереджені 12 “восьмитисячників”, серед яких і найвища вершина нашої планети – Джомолунгма (Еверест) заввишки 8 850 м.
Ідентифікатор конференції: 492 710 5478 Код доступу: 3
Рельєф
Сукупність нерівностей земної поверхні називається рельєфом. Різноманітний рельєф – це результат взаємодії внутрішніх процесів, що створюють нерівності, і зовнішніх, які намагаються їх вирівняти. Якщо уявити поверхню Землі без океанічної води, то побачимо найбільші нерівності земної кори: западини океанів і материки, що здіймаються над ними. Вони визначають “обличчя” планети, тому їх називають планетарними формами рельєфу. І на материках, і на дні океанів основними формами рельєфу є рівнини і гори. Їх ускладнюють менші форми – горби і долини, пагорби й яри, борозни й купини та ін.
Рівнини
Рівнини бувають плоскими і горбистими. Поверхня плоских рівнин рівна, на ній немає помітних підйомів і спусків. Є горбисті рівнини, де підвищення чергуються зі зниженнями. Проте такі нерівності мають відносну висоту не більше 200 м.
Отже, рівнини – це відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликими коливаннями висот. Більшість рівнин земної кулі величезні за розмірами.
За висотою над рівнем моря серед рівнин розрізняють низькі (низовини), підвищені (височини) і високі (плоскогір’я).
Низовини мають абсолютні висоти до 200 м. На земній поверхні є низовини, що розташовані навіть нижче рівня моря, Прикаспійська низовина лежить на 28 м нижче рівня моря.
Височини – це рівнини з абсолютними висотами від 200 до 500 м.
Плоскогір’я – це теж рівнини, тільки достатньо високі – понад 500 м над рівнем моря.
Рівнинний рельєф України створюється чергування низовин і височин.
Рівнини можуть утворюватися внаслідок підняття і звільнення від води морського дна. Таке спостерігається під час вертикальних рухів земної кори. Такі рівнини називають первинними, Причорноморська низовина колись була ділянкою дна Чорного моря.
Вторинні рівнини утворюються по-різному. Одні з них, створені наносами річок (пісками, суглинками), що довгий час нагромаджувалися у зниженнях земної кори. Їх поверхня плоска або слабохвиляста. Так, Месопотамська низовина утворена відкладами річок Тигру й Євфрату. Рівнини можуть виникати і на місці гір, коли під дією зовнішніх процесів руйнуються їх вершини і схили, а улоговини заповнюються уламками. Тоді гірська місцевість поступово вирівнюється і перетворюється на горбисту рівнину. Прикладом може слугувати Казахський дрібносопковик – висока рівнина, серед якої здіймаються окремі залишки гірських масивів. В Україні такою рівниною є Донецький кряж.
Домашнє завдання :У підручнику уважно прочитай § 27 ст. 96-98,уважно переглянь навчальне відео.
Тема.Вулканізм і вулкани, гейзери.
Вулканізм і вулкани. Відомо, що в надрах Землі утворюється магма – вогненно-рідка речовина, яка насичена водяною парою й газами. Перебуваючи під тиском, магма шукає виходу на поверхню. Таким виходом стає тріщина в земній корі. Піднімаючись, магма прокладає трубоподібний канал – жерло, яке зверху закінчується чашоподібним розширенням – кратером. Через нього виливається на поверхню магма, вириваються чорний дим і стовпи вогню, викидається розжарене каміння. Із вивержених речовин на поверхні утворюється конусоподібна (або іншої форми) гора. Іноді кратерів виникає кілька: на вершині й схилах гори. Виверження вулкану може супроводжуватися землетрусом. Сукупність явищ, пов’язаних з підняттям магми з надр Землі та виливом її на поверхню, називають вулканізмом. Вулкан – це місце виходу магми на земну поверхню.
Продукти виверження. Під час виверження вулканів на земну поверхню надходять рідкі, тверді і газоподібні речовини.
Вогненно-рідка лава утворюється з виверженої магми. Вона розпечена до 1000 0С. Хоча лава й тече, але вона тверда, як камінь. Її потоки розтягуються на кілька кілометрів. Іноді лава розбризкується з кратера, утворюючи високі фонтани.
Твердих речовин часом вивергається значно більше, ніж лави. Вулканічні бомби – уламки лави завбільшки від кількох сантиметрів до кількох метрів у діаметрі, викинуті високо вгору. Вулканічний попіл – це дрібні уламки. Він може поширюватися на тисячі кілометрів. Так, рожевий попіл вулкана Кракатау (Індонезія), піднятий вибухом на висоту 80 км, облетів усю земну кулю і поступово осідав на різних материках і океанах.
Вулканічні гази і водяна пара виділяються спочатку з кратера, а потім – з лавових потоків. Гази і пара нагріті до дуже високих температур. Їх кількість також буває надзвичайно великою. Так, при виверженні вулкана Парикутін (Мексика) виділялося понад 3 тис. т газів на добу. Буває, що дуже в’язка магма, застигаючи в кратері, закупорює газам вихід. Це призводить до сильних вибухів. Так, потужний вибух вулкана Мон-Пеле (Малі Антильські острови) в 1902 р. породив величезну, розпечену до 700 0С, хмару газів. Вона понеслася вниз схилом і за кілька секунд вкрила місто. Все місто спалахнуло, зайнялися навіть кораблі, що стояли в гавані.
Виверження вулканів може бути короткочасним, або тривати дні й навіть місяці. Наприклад, вулкан Мауна-Лоа (Гавайські острови) в 1859 р. вивергався більше 10 місяців. За цей час лавовий потік пройшов 50 км, досягнув узбережжя і продовжив рух дном океану.
Діючі й згаслі вулкани. На суходолі налічують сотні діючих вулканів. Діючими називають вулкани, що вивергалися за пам’яті людства. Деякі з них нині перебувають на стадії затухання. Згаслими вважаються вулкани, про виверження яких не має свідчень в історії людства. Тільки конусоподібна форма, вулканічні гірські породи і кратер свідчать, що гора колись (мільйони років тому) була вулканом.
Вулкани можуть бути не тільки наземними, а й підводними. Останні вивергаються на дні морів й океанів. При цьому вода над кратером підводного вулкана піниться й клекоче. Часто після такого виверження з’являється новий острів. Це вулканічна гора, що утворилася на дні і своєю верхівкою здійнялася над поверхнею води.
Цікава географія
Вулкан Кракатау (Зондська протока) відомий дуже сильним вибухом, що передував виверженню в 1883 р. Вибух розніс на шматки гору. Значна частина острова при цьому злетіла в повітря. Гуркіт було чутно аж в Австралії на відстані 3 600 км! Вибух спричинив цунамі заввишки 40 м.
Мал. Базальтова лава
Мал. Виверження вулкана
Поширення вулканів. Нині на поверхні Землі відомо понад 600 діючих вулканів. Більшість з них зосереджена в тих самих сейсмічних поясах, що й землетруси. Їх розташування, як і районів землетрусів, пов’язане з межами літосферних плит, де утворюються глибинні розломи земної кори.
Тихоокеанський сейсмічний пояс кільцем обрамляє Тихий океан, утворюючи так зване “вогняне кільце”. Там зосереджено дві третини всіх наземних діючих вулканів. У Середземноморському сейсмічному поясі багато згаслих вулканів – в горах Кавказу (Казбек, Ельбрус), Ірану (Арарат) та ін. Згаслі вулкани, що вивергалися мільйони років тому, є і в Україні. У Карпатах вони утворюють Вулканічний хребет, Кримських горах – гірський масив Карадаг. У Атлантичному поясі крім наземних, багато підводних вулканів.
Післявулканічні явища. Після виверження вулкана можуть утворюватися гарячі джерела, гейзери, грязьові вулкани. Ці явища пов’язані з остиганням вулканічного осередку, що живив вулкан. Тривають вони тисячоліттями.
Гарячі джерела утворюються в тих районах, де неглибоко залягає ще неостигла магма. Своїм теплом вона нагріває підземні води. Через тріщини в земній корі вони можуть спокійно витікати на поверхню. Температура води в джерелах – понад +70 0С. У воді зазвичай розчинено багато мінеральних речовин, тому вона є лікувальною. На базі джерел працюють санаторії і водолікарні. Наприклад, відомий в усьому світі курорт Карлові Варі в Чехії використовує мінеральні джерела, що зігріваються підземним теплом згаслого вулкана.
Гейзери – це джерела, що періодично викидають фонтани гарячої води й пару. Стовпи води здіймаються завдяки тиску перегрітої пари й газів під землею. Висота фонтану досягає десятків метрів. Наприклад, Великий гейзер (Ісландія) фонтанує на висоту 30 м через кожні 24 год. Гейзери поширені також у Новій Зеландії, США (Єллоустонський національний парк), на Камчатці (Долина гейзерів). Нині люди навчилися використовувати гейзери й гарячі джерела для опалення будинків і вироблення електроенергії. Для цього збудовано спеціальні геотермальні станції.
Грязьові вулкани нагадують зменшені діючі моделі справжніх вулканів. Тільки в таких міні-вулканчиках на поверхню під тиском вулканічних газів виштовхується не лава, а гаряча грязь. Їх конуси дійсно мініатюрні – 1–2 м. Виверження відбувається більш-менш спокійно. Грязьові вулкани поширені на Камчатці, островах Ява і Сицилія. Іноді їх виникнення не пов’язане з вулканами. Тоді грязь на поверхню виштовхують гази зовсім іншого походження. “Невулканічними” є грязьові вулкани Керченського півострова в Україні.
Мал. Гейзер
Мал. Грязьові вулкани Керченського півострова (Україна)
Переглянь навчальне відео
Домашнє завдання :§ 23,повторити §21,§22 .Переглянь навчальне відео
1.За географічними координатами знайди назви вулканів та запиши у зошит
20пд.ш. 780 зх.д. –
2.Знайди відповідність між поняттями та їх ознаками ,запиши у зошит
1.Процес виходу магми на поверхню Землі називається | А) лава |
2. Канал, по якому рухається магма до поверхні | Б) гейзери та джерела |
3.Магма, що вивержена на поверхню називається | В) Етна |
4. Підземні води поблизу вулканів – це - | Г) вулканізм |
5. Отвір, через який виливається лава називається | Д) конус |
6. Вулкан Європи, який нещодавно вивергався | Е) кратер |
7. Гора, що утворюється з вивержених речовин | Ж) жерло |
3. Запитання для самоконтролю (для усної відповіді)
4. Як можна використовувати гарячі джерела?
5. Розкажіть, як діють гейзери.
6. У чому полягає закономірність розміщення вулканів на Землі?
7. Знайди на карті діючі вулкани Везувій, Етна, Кракатау, Ключевська Сопка, Ельбрус, Казбек. Де вони розташовані?
15.11.2022 року
6 клас (дистанційна група)
Час 08.00 Підключитися до Zoom-уроку
https://us04web.zoom.us/j/71422829652?pwd=GP1w4QuimQYJ5ODjUTXeIlgTCSBNXW.1
Ідентифікатор конференції:714 2282 9652
Код доступу:jH5nNB
Тема: Внутрішні прояси Землі. Землетруси
1. Завдання «Закінчіть речення»
1. Учені вважають, що колись на Землі був єдиний материк.....
2. Материкова земна кора складається з трьох шарів: ………
3. З глибиною температура гірських порід………
4. Астеносфера є частиною………
5. Материк, який розколовся на Північну Америку та Євразію називався……….
6. Гіпотезу дрейфу материків висунув у 1912 році …….
7. Літосфера не є суцільна, а складається з………
8. Сили, які здатні рухати літосферні плити це………..
9. Якщо плити зближуються або розсуваються, то це…
10. Стійкі ділянки земної кори називаються…………
11. Рухомі ділянки земної кори, що виникають на межі літосферних плит, де проходять глибинні розломи називаються……….
2. Переглянь відео
3. Д/З
3.1.Опрацюй параграфи 22
3.2. За картою « Будова земної кори» установи райони найбільшого поширення землетрусів
Рік | Місце землетрусу |
1923 | Японія – епіцентр близько Токіо, загинуло близько 150 тис. осіб |
1948 | Туркменія, повністю зруйнований Ашгабат, близько 100тис. загиблих. |
1970 | Перу, зсув, викликаний землетрусом погубив життя 66тис. жителів. |
1976 | Китай, зруйновано місто Тяньшань, 250 тис. загиблих. |
1988 | Вірменія зруйновано місто Спітак – 25 тис. загинули. |
1990 | Іран – провінція Гілян 40 тис.загиблих |
1995 | Острів Сахалін 2тис. людей загинули. |
1999 | Туреччина міста Стамбул і Анкара – 17 тис. загиблих. |
1999 | Тайвань – 2,5 тис. |
2001 | Індія штат Гуджарат – 20 тис.загиблих. |
2003 | Іран, зруйновано місто Бам, близько 30 тис. людей загинуло. |
2004 | Острів Суматра, землетрус і цунамі, позбавили життя 228 тис. осіб |
2005 | Пакистан район Кашмір – 76 тис. загиблихих. |
2006 | Острів Ява – 5700 осіб загинули |
2008 | Китай провінція Сичуань 87 тис. осіб |
2010 | Гаїті загинуло 220тис осіб |
2011 | Японія – землетрус і цунамі, забрали життя 28 тис. осіб, вибухи на атомній станції Фукусіма призвели до екологічної катастрофи. |
? -Що ви помітили працюючи з картою ( найчастіше землетруси виникають на узбережжі Тихого океану, на півдні Європи та Азії).
?- Що це за території земної кори ( межі літосферних плит, у зонах розломів)
? - Як поширені сейсмічні області по земній кулі?
Як ви помітили райони їхнього поширення – сейсмічні області – розміщенні по земній кулі нерівномірно. Найчастіше ці природні явища спостерігаються в Альпійсько-Гімалайському ( 53%) і Тихоокеанському ( 39%) сейсмічних поясах.
3.3. Закріпи одержані знання. Познач на контурній карті сейсмічні пояси: Тихоокеанський, Середземноморський і Атлантичний.
14.11.2022 року
6 клас (дистанційна група)
Час 09.40
Тема: РУХИ ЗЕМНОЇ КОРИ. ВНУТРІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ЗМІНИ В ЗЕМНІЙ КОРІ ТА НА ПОВЕРХНІ ЗЕМНОЇ КУЛІ.
1. Перевірь одержані на минулому уроці знання. Виконай вправу " Знайди помилку"
Літосфера – це верхня повітряна оболонка Землі. Складається з земної кори та атмосфери. Земна кора глибинними розломами розбита на окремі блоки, які називаються підземними блоками. Вони рухаються по астеносфері в вертикальному та горизонтальному напрямках із швидкістю 1-10 см/годину. При розходженні літосферних плит утворюються глибоководні жолоби. Розрізняють три типи земної кори: морську, океанічну, материкову. Материкова земна кора складається з трьох шарів гірських порід: базальтового, гранітного, осадового. В океанічній земній корі відсутній базальтовий шар.
2.Опрацюй параграф 20
3. Склади в зошиті схему.
3. Д/З Запиши в робочий зошит наслідки горизонтальних та вертикальних рухів земної кори.
08.11.2022 року
6 клас (дистанційна група)
Час 08.00 Підключитися до Zoom-уроку https://us04web.zoom.us/j/79140426549?pwd=U6m8Ug93SU0F44DTDck7bwg3bh68Sm.1
Ідентифікатор конференції: 791 4042 6549
Код доступу: 3Q7TT5
Тема: Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити.
1. Перевір одержані на минулому уроці знання. Виконай тест за посиланням vseosvita.ua/go введіть код: wsu668
2. Переглянь відео
3.1.Опрацюй параграф 20
3.3. Закріпи одержані знання. Для кращого запам’ятовування виконай вправу «Літосферні плити» за посиланням https://learningapps.org/watch?v=ptpnqiwg516
07.11.2022 року
6 клас ( дистанційна група)
Час 09.40 Підключитися до Zoom-уроку Join Zoom Meeting
https://us04web.zoom.us/j/75707948033?pwd=hmLfFjt62GhfRibMEgizmiAGJynm3j.1
Ідентифікатор конференції: 757 0794 8033
Код доступу: 9Zk9cx
Тема: Внутрішня будова Землі
1. Переглянь відео
2. Д/З
3.1.Опрацюй параграф 19.
3.2. Закріпи одержані знання. Для кращого запам’ятовування виконай вправи за посиланням:
-Гірські породи https://learningapps.org/15850070
-Внутрішня будова Землі https://learningapps.org/15190779
-Будова з/к https://learningapps.org/21996313
Домашнє завдання уважно прочитати §16,§17. Запитання для самоконтролю ст.65;ст.67
Масштаб
Як вам відомо, відстані на місцевості зазначають у метрах або кілометрах. Наприклад, відстань від вашого будинку до школи 400 м. Таку відстань на папері показати неможливо. Тому на плані або карті відстань зображують у зменшеному вигляді - у сантиметрах і міліметрах. Щоб перевести великі відстані на місцевості у малі на плані, користуються масштабом.
Масштаб - це міра зменшення відстаней певної місцевості, зображених на плані або карті. Інакше кажучи, масштаб означає, у скільки разів відстані на місцевості зменшено на папері.
Розглянемо приклад. Домовимося, що на папері всі відстані будемо зображувати у 10000 разів меншими, ніж вони є насправді. Тоді 1 см на плані відповідатиме 10 000 см на місцевості. Отже, наш масштаб 1 : 10 000 (читається: одна десятитисячна). Тоді відстань від вашого будинку до школи в цьому масштабі дорівнюватиме 4 см, тобто:
400м = 40000см; 40000см: 10000см = 4см.
Чим більший масштаб, тим більшим є зменшення. Чим більше зменшено відстані, тим більшу за площею територію можна зобразити. Але водночас меншими і не такими виразними будуть об'єкти на плані або карті. Отже, чим більший масштаб, тим він дрібніший.
Масштаб можна записати у вигляді дробового числа, наприклад 1 : 10000. Такий масштаб, виражений дробом, називається числовим. Число 1 (чисельник дробу) - це відстань на плані, число (10 000 (знаменник) - це відстань на місцевості (1 см на плані = 10000 см на місцевості). У числовому масштабі чисельник завжди дорівнює одиниці. А знаменник - числу, яке показує, в скільки разів відстань на плані менша, ніж на місцевості.
Важливо пам'ятати, що у числовому масштабі обидві цифри завжди подано в сантиметрах. За числовим масштабом зручно визначати, в скільки разів зменшено відстань на плані.
Часто поряд з числовим масштабом пишуть його роз'яснення. Наприклад, в 1 см 100м (тобто 10000см для зручності перетворено в метри). Це означає, що 1 см на плані відповідає 100 м на місцевості. Масштаб, записаний словами, називається іменованим. Відстань на місцевості, що відповідає 1 см на плані, називають величиною масштабу. За допомогою величини масштабу зручно визначати відстані. Наприклад, яка довжина шкільного стадіону, якщо його довжина на плані - 5 см, а величина масштабу - 100 м. Легко обчислити, що довжина стадіону 500 м (5 х 100 м = 500 м).
Як перетворити числовий масштаб в іменований? Наприклад, числовий масштаб 1 : 25 000. Перетворимо 25 000 см у метри = 25 000см = 250м). Отже, іменований масштаб такий: в 1 см 250м.
На планах вміщують також і лінійний масштаб. Його зображують у вигляді прямої лінії, що розділена на рівні частини, зазвичай на сантиметри (мал. 2). Біля кожної поділки - лінії надписують відповідну масштабу відстань на місцевості (100, 200, 100 м ...). При ньому нуль ставлять, відступивши на 1 см від лівого краю відрізка. А перший сантиметр ділять на міліметри (які відповідно означатимуть 10. 20, 30 м.. на місцевості). За допомогою лінійного масштабу можна швидко і легко виміряти відстань і визначити розміри об'єктів на плані, користуючись циркулем-вимірником.
Відстань на плані між об'єктами вимірюють по прямій лінії звичайною лінійкою.
Можна також користуватися циркулем-вимірником. Для цього ставлять ніжки циркуля в крайні точки відрізка, що вимірюється (наприклад, від будівлі до берега озера).
Потім, не змінюючи положення ніжок циркуля, ставлять його на лінійний масштаб. Позначки на лінії одразу покажуть, якою є відстань на місцевості. Якщо розмах ніжок циркуля не відповідає цілому числу сантиметрів на лінійному масштабі, то циркуль зміщують ліворуч за нуль так, щоб його права ніжка опинилася на цілій поділці. Тоді буде видно не лише сантиметри, а й кількість міліметрів у відрізку.
Буває, що за планом або картою потрібно виміряти не пряму відстань, а відстань за ламаними лініями (наприклад, довжину звивистої дороги). Тоді можна скористатися звичайною ниткою.
Переглянь навчальне відео
Домашнє завдання
Зображення місцевості
Зображення ділянок земної поверхні потрібні для вивчення природи і ведення господарства. Невелику за площею місцевість можна намалювати або сфотографувати. Малюнок і фотознімок зазвичай роблять з поверхні Землі. Тому на них ближчі предмети затуляють те, що знаходиться за ними. І малюнок, і фотознімок дають уявлення про місцевість, проте на них не видно, які розміри і форми має ділянка загалом.
Розміщені на поверхні об’єкти (ліси, річки, селища, лани тощо) буде видно краще, якщо ділянку фотографувати зверху, наприклад з літака. Таке зображення місцевості називається аерофотознімок. На ньому об’єкти схожі на їх дійсний вигляд на місцевості, видно їх розміри і взаємне розташування.
План місцевості
Вигляд поверхні зверху передає і план місцевості. Проте між ним і аерофотознімком існує багато відмінностей. План місцевості – це креслення на папері, що зображує невелику ділянку земної поверхні в зменшеному вигляді. Від інших зображень поверхні план відрізняється тим, що всі об’єкти на ньому показано умовними знаками.
Умовні знаки плану, по-перше прості, по-друге, несхожі один на одного, по-третє, нагадують самі предмети. За таких умов вони зрозумілі всім, хто читає план. Так, річки і озера показано блакитним кольором води, а ліси – зеленим – кольором рослинності. Лани (поля), городи спеціального знаку не мають, тому такі ділянки залишають на плані білими. Знак луків нагадує стеблини трави. Піски зображено коричневими крапками. Невеличкі струмки, дороги, вузькі вулиці, зображають умовними знаками у вигляді ліній. Такі умовні знаки є загальноприйнятими. Їх використовують на всіх планах місцевості.
Порівнявши малюнок, аерофотознімок і план, бачимо, що всі вони є зменшеними зображеннями земної поверхні. План місцевості відрізняє те, що він відображає і ті предмети, які не видно на малюнку і аерофотознімку. За планами можна дізнатися назви сіл, річок, породи дерев у лісі. Тому план дає більше відомостей, отже він зручніший для вивчення і використання місцевості.
Щоб дізнатися, де на плані розташовані об’єкти, потрібно вміти визначати на ньому напрямки. На планах напрямок на північ часто позначають стрілкою. Знаючи напрямок на північ, можна від будь-якої точки плану, як і на місцевості, визначити всі інші сторони горизонту. Якщо на плані стрілка не зображена, то вважається, що верхній край плану – північний, нижній – південний, лівий – західний, правий – східний. Отже, чим ближче об’єкт до верхнього краю плану, тим далі на північ він розташований. Сторони горизонту враховують при визначенні положення об’єктів щодо більших територій. Наприклад, Київ розташований на півночі України, місто Ялта – на півдні Кримського півострова. За напрямками сторін горизонту виділяють також частини населених пунктів. Для цього знаходять центр зображеного на плані міста чи села. Та його частина, яка від центру спрямована на північ, буде північною, на південь – південною і т. ін.
За планами встановлюють, де краще будувати заводи і зводити житлові будинки. За ними видно, де зручніше розмістити школи і які місця відвести під сади і парки.
Глобус
Якщо слід зобразити всю планету, можна створити глобус (з латини – куля). Це єдиний спосіб зображення Землі, який правильно передає її форму. Тому глобус називають моделлю Землі. Перші відомості про створений глобус зустрічаються у творах давньогрецьких вчених, яким понад 2000 років. На жаль цей глобус не зберігся. А найстаріший, що дійшов до наших днів, глобус Мартіна Бехайма, знаходиться у німецькому Національному музеї міста Нюрнберг (пригадайте, коли цей глобус був створений та які материки на ньому показані). У ХVІ-ХVІІ ст. глобуси робили з механізмом, який обертав їх навколо своєї осі.
Оскільки глобус правильно передає форму Землі, зображені на його поверхні материки, океани, острова показані без спотворень, тобто мають ту ж форму та розміщення, що й насправді. Вони лише зменшені у десятки мільйонів разів завдяки масштабу, тобто чітко пропорційно.
Через сильне зменшення глобус не може показати приплюснуту біля полюсів форму нашої планети.
Через сильне зменшення на глобусі показують не всі об’єкти, а лише найважливіші. Тому зображення узагальнюють, тобто здійснюють відбір інформації.
Користуватися глобусом не дуже зручно. Його важко переносити. Через кулясту форму по ньому складно вимірювати відстані. Для цього слід користуватися гнучкою лінійкою або ниткою. До того ж на глобусі не можна одночасно побачити всю Землю. У зв’язку з цим створили географічні карти.Географічна карта
Географічна карта має багато спільного з глобусом. Зображення на ній також зменшене у масштабі, узагальнене та виконане умовними знаками.
Але на відміну від глобуса карта є плоскою. Перенести зображення з поверхні кулі (глобуса) на площину (карту) без складок та розривів не можливо. Спробуйте розгорнути здуту повітряну кульку на столі й переконаєтеся в цьому. В одних місцях її слід розтягувати, в інших стискати. Так і на картах: в одних місцям зображення розтягують, в інших скорочують, тому виникають спотворення. Це є суттєвим недоліком географічних карт, уникнути якого не можливо. На картах спотворюються відстані між об’єктами, їх площі й форми. Достатньо подивитися на карту світу й порівняти площі острова Гренландія й материка Австралія. Здається, що Гренландія лише трохи менша за Австралію, насправді різниця становить 3,5 рази. В зв’язку із спотвореннями масштаб на географічній карті не скрізь зберігається. Тому здійснювати вимірювання за картою складно.
Таким чином, географічна карта (з грецької – листок, сувій) – сильно зменшене у масштабі зображення всієї планети або великої території, виконане умовними знаками на площині.
Карти є найважливішим засобом пізнання Землі. Вони використовуються у багатьох сферах людської діяльності: будівництві, пошуках корисних копалин, сільському господарстві, транспорті і т. д. Це найбільш наочний засіб збереження та передачі географічної інформації.
Домашнє завдання Опрацюй навчальне навчальний матеріал,відео та у підручнику §10
Домашнє завдання.
https://us04web.zoom.us/j/71083359586?pwd=g4W9hlsSO6XlhdMsUlxH1Is5qaBbQe.1
Ідентифікатор конференції: 710 8335 9586 Код доступу: 3
Домашнє завдання
https://us04web.zoom.us/j/76598355614?pwd=YomBB6JAuHmWicmb9kCN8JI77HbDHw.1
Ідентифікатор конференції: 765 9835 5614 Код доступу: 6
Сучасні географічні дослідження
Сьогодні на Землі майже не залишилося незвіданих куточків, але кількість мандрівників і дослідників зростає. Ризикуючи здоров'ям, а іноді й життям, вони вирушають у важкодоступні райони нашої планети.
Освоєння полярних широт
На початку XX ст. дослідники дісталися до найсуворіших районів Землі — полярних широт. Серію походів до крижаного серця Землі здійснив колишній офіцер, адмірал військово-морського флоту США Роберт Пірі.
У цілому він провів у полярних широтах близько 20 років. Спочатку він здійснив кілька походів до Ґренландії, де відкрив півострів. Потім чотири рази намагався підкорити вершину планети — Північний полюс, але щоразу змушений був відступати.
За відгуками сучасників Пірі відрізнявся богатирською статурою, високим зростом і силою; він міг бути люб'язним, привітним і простим в спілкуванні. Його виділяла вражаюча завзятість організатора. Він володів великою мужністю, неприборканою енергією і здатністю захоплювати інших своєю мрією.
Нарешті 6 квітня 1909 р. йому вдалося досягнути Північного полюсу. Санний загін з його супутниками дістався заповітної мети і пробув на полюсі 30 годин.
Одним із видатних дослідників й організаторів освоєння Арктики був академік Отто Шмідт. Він керував серією експедицій на криголамних суднах «Сєдов», «Сибіряк» і «Челюскін». На судні «Сибіряк» у 1932 р. він здійснив перше наскрізне плавання (без зимівлі) Північним морським шляхом із Білого моря до Беринґового.
Інакше склалася доля англійців. 18 січня 1912 р. вони дісталися Південного полюса, щоправда, із запізненням на місяць. Повертаючись, відважні полярники загинули. У складі експедиції Роберта Скотта, як вважають, в Антарктиці вперше побував українець Антон Омельченко.
Міжнародні дослідження Землі в ХХ — на початку ХХІ ст.
Сучасне географічне пізнання Землі є дуже складним, тому вимагає об'єднання зусиль учених різних країн. Форми міжнародного співробітництва різноманітні: Міжнародна програма, Міжнародний рік, Міжнародний експеримент тощо. Найчастіше об'єктами міжнародних географічних досліджень стають Арктика й Антарктида, Світовий океан, процеси в атмосфері та літосфері.
В Антарктиді постійно проводяться дослідження ученими різних країн. Зокрема, діє українська антарктична станція "Академік Вернадський".
У 1932-1933 роках проведено Міжнародний полярний рік. Учені створили першу карту глибин Північного Льодовитого океану; здобули відомості про товщину льодового покриву Антарктиди.
1 липня 1957 року почалося вивчення фізичних процесів у літосфері, атмосфері та гідросфері.
У 1978-1979 роках проводилася міжнародна програма дослідження процесів у атмосфері. Дослідження велися з радянських та американських штучних супутників Землі. У результаті досліджень створено теоретичні основи довгострокових прогнозів погоди та змін клімату. Нині широко використовуються космічні знімки для вивчення природних процесів і несприятливих змін довкілля в різних місцях Землі.
Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України |
Важливу роль у сучасному пізнанні природи відіграють космічні дослідження. З космосу спостерігають за погодою, ведуть пошуки корисних копалин, попереджають про можливість екологічних катастроф, вивчають рухи земної кори. Завдяки космічним знімкам створюють детальні карти земної поверхні, розгадують таємниці Землі. Космічне землезнавство — нова галузь сучасної географії, яка швидко розвивається.
Координація географічних досліджень у сучасному світі здійснюється Міжнародним географічним союзом.
Наша держава бере активну участь у запуску космічних апаратів, за допомогою яких, зокрема, здійснюється теле- та радіозв'язок.
Вітчизняні вчені-географи (С. Рудницький, П. Тутковський, К. Воблий, К. Геренчук)
Вагомий доробок у розвиток географії у XX столітті внесли українські вчені, зокрема, Степан Львович Рудницький і Павло Аполлонович Тутковський.
 |  |  |  |
Рудницький С.Л. | Тутковський П.А. | Воблий К. | Геренчук К. |
Саме Рудницького вважають основоположником української національної географії. Учений був організатором і першим директором Українського інституту географії і картографії в Харкові. Він підкреслював, що особливістю географії є те, що вона розглядає земні об'єкти і явищ а не самі по собі, а в їхніх усебічних взаємозв'язках. Видатний географ писав підручники, наукові праці, складав карти.
Академік Тутковський П.А. є засновником українського географічного краєзнавства. Учений відкрив багато географічних та геологічних об'єктів (наприклад, давніх вулканів). Він досліджував гірські породи та форми земної поверхні, підземні води України.
Дійсний член і віце-президент Академії наук України К.Воблий вивчав економіку й населення України. У 1922 р. він написав один із перших підручників з економічної географії України.
13.09.2022
Тема.Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі
Навчальний матеріал
1. Великі географічні відкриття (ВГВ) стали фундаментом для більшості процесів, які розпочалися у Новий час, і забезпечили панування європейської цивілізації в світі. В той же час, в основі ВГВ лежать процеси розвитку Європи - розпад феодальних відносин і становлення капіталістичних.
Причини ВГВ | Передумови ВГВ |
Зростала потреба в золоті та сріблі. | Створення каравели. |
Дефіцит прянощів зріс після завоювань турків-османів. | Набула поширення ідея про кулястість Землі |
Завершення Реконкісти. | Вдосконалено компас та астролябію |
Жадоба золота і прянощів спонукала європейців шукати нові шляхи до казково багатих країн Азії. Першими розпочали ці пошуки іспанці та португальці. Цьому сприяло вигідне географічне положення Піренейського півострова а також закінчення Реконкісти - тепер «безробітні» дворяни готові були заради багатства йти хоч на край світу.
 | Причини Великих географічних відкриттів |
2. Відкриття Америки. Першим європейським мореплавцем, який спробував досягти Індії, пливучи на захід, був Христофор Колумб.
Улітку 1492 р. три невеликі кораблі з командою у 90 чоловік вирушили з Кадіса. Попутний вітер швидко гнав їх на захід. Минали тижні, а земля не з'являлася. Матроси ремствували і вимагали повернення додому. Та Колумб був незламним - кораблі прямували далі. Аж ось, через 70 днів плавання, з щогли пролунав вигук матроса: «Земля!» Кораблі причалили до маленького острова. Встановивши іспанський прапор, Колумб проголосив острівець володінням іспанської корони і назвав його Сан-Сальвадор («святий рятівник»). Звідси у пошуках золота Колумб вирушив на південь де відкрив острови - Кубу і Гаїті.
До кінця життя Колумб вірив, що відкриті ним землі - це Індія. Тому тубільців Нового світу почали називати «індіанцями». Незабаром італійський мандрівник Америго Віспуччі довів, що відкриті землі - це новий материк. Опис подорожей Америго до берегів Нового світу викликав великий інтерес. Відтак на його честь материк було названо Америкою.
 | Х. Колумб разом з королем та королевою Іспанії Фердинандом та Ізабелою перед своєю мандрівкою. На задньому плані - кораблі експедиції: "Санта-Марія", "Пінта" і "Нінья" |
3. Відкриття португальців. Португальці раніше від іспанців почали морські плавання. А перші відкриття пов'язані з іменем принца Енріке Мореплавця - талановитого організатора океанських експедицій. Він заснував мореплавну школу, куди запрошував найкращих фахівців. Енріке звідусіль збирав географічні карти, активно листувався з видатними географами і вченими. До самої смерті він споряджав одну за одною експедиції у пошуках нових земель.
 | Школа принца Енріке Мореплавця |
Все далі і далі на південь просувались кораблі. Португальці вимінювали у чорношкірих мешканців Африки золотий пісок і слонову кістку за дрібнички - кольорові клаптики тканини, скляне намисто, маленькі люстерка. Тоді ж таки розпочинається ганебна торгівля «живим товаром» - рабами. Недарма західне узбережжя Африки носить такі назви, як Невільничий берег, Золотий берег, Берег Слонової кістки. Експедиція, яку очолював Бартоломео Діаш. відкрила мис на півдні Африки. Далі берег круто повертав на північ. Мис назвали мисом Доброї надії - надії на те, що шлях до Індії буде відкрито.
Продовжив пошуки шляху до Індії Васко да Гама. Через чотири з половиною місяці після відплиття з Європи португальці висадилися на східному узбережжі Африки. Тут їм вдалося знайти досвідченого лоцмана, який провів їх кораблі через Індійський океан. У травні 1498 р. кораблі кинули якорі біля індійського міста Калікут. Завантаживши кораблі товарами, португальці вирушили у зворотній шлях. Протягом дворічного плавання загинуло дві третини матросів, проте експедицію вважали успішною, адже привезені прянощі коштували у 60 разів дорожче, від вартості експедиції.
У Індійському океані європейці зіткнулися з мусульманськими купцями. Конкурентна боротьба вирішилася просто: у 1509 році адмірал Альбукерке розгромив флотилії мусульман і захопив усі порти між Аравією та Індією. Згодом португальці дісталися Китаю та Японії. На відкритих землях вони засновували факторії, а подекуди створювали колонії.
Зрештою, Португалія стала першою морською державою світу, збільшила свої володіння, створивши величезну колоніальну імперію.
4. Перша навколосвітня подорож. У 1519 - 1522 рр. іспанці здійснили найсміливішу подорож з метою 
досягнення берегів Азії західним шляхом. Очолював експедицію хоробрий і досвідчений моряк, людина непохитної волі, 
португалець - Фернандо Магеллан.
Флотилія з 5 кораблів і 265 чоловік команди, перетнула Атлантичний океан. Магеллан безстрашно вів кораблі вздовж берегів Південної Америки. Через рік він досяг протоки (згодом названої на його честь) і вийшов у невідомий океан. Оскільки погода під час чотирихмісячного плавання була чудовою, моряки назвали океан Тихим. Проте учасникам експедиції не вистачало їжі та води. Морякам довелося їсти перетерті на порох сухарі, у яких кишіли хробаки, і варити чохли вітрил, які були зроблені з волячої шкіри.
Нарешті експедиція досягла Філіппінських островів. Тут, втрутившись у боротьбу місцевих правителів, Магеллан загинув. А у 1522 р. єдиний уцілілий корабель «Вікторія» під командуванням Елькано з 18 хворими моряками на борту повернувся до Іспанії. Навколосвітню подорож було завершено.
Навчальне відеоПрочитайте та запам’ятайте правила роботи з контурною картою:
- всі підписи на контурній карті виконуються охайно, простим олівцем,або ручкою з чорною пастою друкованими літерами.
- щоб контурна карта була зрозумілою, необхідно в легенді карти(умовних позначеннях)підписати умовні знаки, які Ви застосовуєте.
12.09.2022
Посилання на онлайн урок
https://us04web.zoom.us/j/77515459202?pwd=VLh3qEYP4cQbnZNLyCzQneaqWta7Uc.1
Ідентифікатор конференції: 775 1545 9202 Код доступу: 3
Тема.Уявлення про Землю у давнину
Географічні знання про Землю накопичувалися протягом багатьох тисячоліть. Поступово працею багатьох людей, відважних мандрівників, учених створювалося інтелектуальне багатство географічної науки. Умовно весь час накопичення географічних знань розподіляють на такі етапи:
Одним з найголовніших питань, яке турбувало вчених стародавніх часів: якої форми наша планета. Тривалий час люди були впевнені, що Земля плоска. Про силу земного тяжіння у давні часи було не відомо, тому гадали, що коли б наша планета була круглою, то мешканці іншого її боку попадали з неї. Проте у різних народів уявлення про форму Землі були не однакові. Народи Давнього Сходу залишили по собі письмові джерела, у яких погляди на Землю ґрунтувалися на міфах та легендах. Наприклад, у Давньому Єгипті ще за довго до початку нашої ери Землю вважали богинею. Над нею живе богиня неба, яка тримає на собі небозвід, по якому плаває корабель бога Сонця, який вказує шлях небесному світилу зі сходу на захід.
Жителі Давнього Вавилону уявляли Землю у формі гори, на західному схилі якої вони живуть. Гора оточена морем, на яке, як перевернута чаша, спирається тверде небо, де, як і на Землі, є суша, вода і повітря. По небу рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня, у яку вночі опускається Сонце, проходить через неї, щоб вранці на сході знову почати свій шлях по небу. В давньоєврейській державі, яка знаходилася на рівнинах Палестини, вважали Землю плоскою. Над нею живуть вітри, які відділяють планету від небесних вод: дощу, снігу та граду. Під землею знаходяться води, які живлять моря та річки. У Давній Індії на початку нашої ери уявляли Землю у вигляді випуклого диску, який лежить на спинах чотирьох слонів, які стоять на спині величезної черепахи, а та, в свою чергу плаває по океану. Дещо подібні погляди мали слов'яни. Лише замість слонів, вони уявляли плоску Землю на спині у китів, які плавають у безмежному океані. Географія як наука бере свій початок із Стародавньої Греції та риму. Греки узагальнили та осмислили географічний матеріал, що залишився від найдавніших цивілізацій, та зробили чимало власних відкриттів. Фундатором давньогрецького природознавства вважають Фалеса Мілетського (VII-VI ст. до н. е.). Він першим, застосовуючи математичні методи, почав вимірювати і визначати положення об'єктів на поверхні Землі. Видатний мандрівник давнини Геродот (480-425 рр. до н. е.) увів поняття «історична географія», вивчав традиції невідомих народів, побував у Скіфії (південних землях України), вперше описав життя і побут скіфів.
Перші припущення про кулястість Землі зробив давньогрецький вчений Піфагор у VІ ст. до н.е. Відомий філософ Аристотель (384-322 рр. до н. е.) обґрунтував кулястість Землі. Ератосфен (275-194 рр. до н. е.) — «батько географії» — фундатор наукової географії, увів термін «географія», досить точно обчислив довжину великого кола Землі (250 стадій, що відповідають близько 39 000 км), склав карту світу, використавши географічну сітку, звів у єдину систему знання про Землю, накопичені до того часу. Страбон (64/63-21 рр. до н. е.) — автор «Географії» в 17 книгах, де дано детальний опис усіх земель, відомих на той час. Видатний астроном і географ давніх часів Птолемей (90-160 рр. н. е.) систематизував усі відомі на той час географічні знання, обґрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту, створив знамениту працю «Посібник з географії», склав 26 карт окремих ділянок земної поверхні й одну зведену карту світу з градусною сіткою. Античні часи завершилися в V ст., коли під ударами варварів загинула Римська імперія. Географічні досягнення було забуто, праці втрачено або знищено. Лише деякі з них збереглися завдяки арабським ученим, які вивчали їх та перекладали арабською мовою. |
Навчавльне відео
Домашнє завдання
06.09.2022
Посилання на онлайн урок
https://us04web.zoom.us/j/74450777764?pwd=RIk0Bjh41ZryhWu84RLqlSWkLSQwEg.1
Ідентифікатор конференції: 744 5077 7764 Код доступу: 6
Тема. Географічні дослідження Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень.
Джерела географічних знань
Знання про Землю не виникли раптово, їх нагромаджували тисячоліттями у багатьох країнах, починаючи від Шумеру і Єгипту. Особливо розширилися географічні знання після плавань X. Колумба і Ф. Магеллана, тобто в епоху Великих географічних відкриттів. Дослідники описали природу нових земель, умови життя і занять населення, склали карти.
Нині про Землю нагромадилося багато знань, і опанувати їх може кожний з вас, використовуючи різні джерела і не вирушаючи в подорожі.
Географічні знання можна отримати з різних джерел. Першоджерелом географічних знань є шкільний підручник. Окрім підручника, джерелами інформації слугують географічні довідники й енциклопедії, карти, атласи. Насичені географічними відомостями журнали й газети.
Багато нового, корисного й цікавого можна дізнатися з радіо- й телепередач, які вміщують прогнози погоди, повідомлення про стихійні явища, культуру населення різних країн тощо. Наочне уявлення пор навколишній світ дає перегляд спеціальних діафільмів, слайдів і документальних фільмів.
Неабияку роль у формуванні знань про Землю відіграють колекції корисних копалин, зразки грунту, гербарії. Справжніми сховищами скарбів, що увібрали різноманітні відомості минулого, є музеї.
Географічні знання ви можете отримати з героями художніх творів, наприклад: Ж. Верна «Діти капітана Гранта», «П'ятнадцятирічний капітан», Д. Дефо «Робінзон Крузо», В. Каверіна «Два капітана».
Нині, щоб здобути потрібні географічні відомості, користуються послугами всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернету. За її допомогою можна за лічені хвилини обмінюватись географічною інформацією - картографічною, текстовою, відео-, звуковою.
Джерелом ваших особистих географічних відкриттів можуть стати туристичні подорожі.
Отже, до джерел географічних знань належать: підручники, карти, атласи, енциклопедії, словники, довідники, художня література, журнали й газети, радіо-, і телепередачі, музеї, туристичні мандрівки, мережа Інтернету.
Методи географічних досліджень
Географічні знання здобувають різними способами. Способи, за допомогою яких вивчають той чи інший об'єкт, явище, процеси природи та суспільства, називають методами досліджень. Географія вивчає дуже складні природні та господарські об'єкти. Тому для їх дослідження застосовуються різноманітні методи (способи). Серед них і загальнонаукові методи, і власне географічні.
До загальнонаукових методів належать: історичний, математичний, фізичний, хімічний; до географічних - спостережень, картографічний, палеогеографічний, космічний тощо.
Найдавнішим є описовий метод дослідження. Він полягає в описі об'єкта (де розташований, як змінювався з часом, як впливає на інші об'єкти тощо). Опис роблять на основі спостережень за явищами і процесами. Цей метод і нині є одним з основних. Сьогодні цим займаються вчені на численних наукових станціях, розміщених в Антарктиді і на дрейфуючій кризі Арктики, у пустелях та найвищих горах планети.
Давнім є також експедиційний метод. Експедиція - це відрядження групи людей для дослідження певних об'єктів чи явищ. Матеріал, зібраний в експедиціях, становить основу географії. Спираючись на нього, географічні знання уточнюються, поглиблюються, тобто наука розвивається.
Географія широко застосовує й історичний метод, тобто розглядає об'єкти природи і суспільства в їх постійному розвитку, з давніх-давен до сучасності.
Великий обсяг географічної інформації потребує математичного опрацювання. Цьому сприяє сучасна обчислювальна техніка, яка допомагає прогнозувати різноманітні природні явища, від погоди до землетрусів. Математичні методи дають змогу створити моделі реальних об'єктів, явищ та процесів на дисплеї комп'ютера. Математичні методи використовуються також у процесі складання планів розвитку господарства, розроблення рекомендацій щодо розміщення галузей виробництва, розселення та забезпеченості роботою населення.
За допомогою фізичних методів географам вдалося пізнати будову земної кори і мантії, куди раніше можна було проникнути лише в уяві.
Хімічні методи дають можливість простежити «мандрування» хімічних елементів у природних комплексах.
Дуже цінні відомості про розвиток Землі в минулому дають палеогеографічні методи («палео» - давній). На підставі вивчення викопних рослин, тварин, а також грунтів на очах учених оживають часи давноминулих епох.
З ХХ століття географи застосовують аерокосмічний метод. Вивчення планети за допомогою космічних апаратів дає змогу не тільки охопити поглядом усю планету, а й побачити з висоти раніше не відомі географічні процеси і явища.
Нині використовують метод моделювання, який за допомогою комп'ютерної техніки, може передбачити зміни навколишнього середовища.
Загальноприйнятий метод географічних досліджень - картографічний, за допомогою якого може бути відображено безліч природних та суспільних об'єктів та явищ. Уся їх різноманітність показана умовними позначеннями, сукупність яких називається легендою карти. Для людини , яка розуміє географічну карту, вона говорить більше, ніж томи енциклопедій.
Переглянь навчальне відео
Домашнє завдання
1)запиши у зошит географічні відомості із художніх оповідань , віршів(це може бути опис території,міста,річки тощо).
05.09.2022
Тема.Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства. Значення географічних знань та умінь для життєдіяльності людини
Переглянь навчальне відео
Комментарии
Отправить комментарий