6 клас Біологія 2022-2023
МАТЕРІАЛИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
1. Домашнє завдання:уважно прочитати § 50,переглянути навчальне відео
Домашнє завдання:уважно прочитати § 48-49 ,виписати у зошит контрольні поняття , що називають : життєвою формою рослин , рослинне угрупування , ярусність , симбіоз , конкуренція
Характеристика класів і окремих родин.
Відділ Покритонасінні підрозділяється на два класи: Дводольні та Однодольні. Між ними є спільні риси, одна з них — наявність квітки, з якої в подальшому формується оплодень, що вкриває насінину. Відмінності між класами такі:
Дводольні: коренева система стрижнева; на поперечному розрізі стебла провідні пучки розташовані упорядковано по кільцю, присутній камбій; листки прості й складні; жилкування листків сітчасте; квітки в більшості 4- або 5-членні; зародок має 2 сім’ядолі; дерева, кущі, трави.
Однодольні: коренева система мичкувата; провідні пучки розташовані розсіяно, камбій відсутній; листки прості; жилкування листків паралельне та дугове; квітки 3-членні; зародок має 1 сім’ядолю; трави, зрідка здерев’янілі форми. Немає жодної ознаки, де не було б винятків. Приналежність рослини до того чи іншого класу можливо встановити тільки за сукупністю ознак. Більша частина (2/3) видів належить до класу Дводольні. У флорі України більшість квіткових — з класу Дводольних. Найпоширеніші родини (які розглянемо): Капустяні (Хрестоцвіті), Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові. З однодольних розглянемо родини Лілійні, Цибулеві та Злакові.
Дводольні рослини.
Родина Капустяні. У родині відомо понад 3 тис. видів, більшість з них зростає в областях з помірним і холодним кліматом, у горах Середземномор’я, Кавказу. Це переважно трави, зрідка напівкущі. У деяких видів верхня частина головного кореня потовщена (редька, ріпа) і виконує запасаючу функцію. Квітка правильна (можна провести декілька площин симетрії), має подвійну оцвітину: чашечку з 4 чашолистиків (Ч) і віночок (П) з 4 пелюсток; 6 тичинок (Т), з яких 2 коротші, і одну маточку (М). *Ч2+2П4Т2+4М1 — так формулою можна представити будову квітки хресто-цвітих. Квітка підматочкова, зав’язь верхня (1). Це комахозапильні рослини та добрі медоноси. Плід — стручок або стручечок, у багатьох насіння з великим вмістом олії. Найвідоміший вид — капуста городня. Це дворічна рослина, яка на перший рік утворює видозмінені великі бруньки (головку), а на другий рік розвивається суцвіття з жовтими квітами, плід — стручок. Вирощують також редьку, гірчицю, рапс, хрін та ін. Багато в родині бур’янів: гикавка, талабан, грицики. Є серед них технічні, лікарські, декоративні, олійні. Відома рослина гірчиця — з її насіння отримують олію, а залишки використовують для виготовлення столової гірчиці та гірчичників. В Україні поширена рослина хрін, яку використовують як гостру приправу та як лікувальний засіб при застуді.
Родина Розові представлена деревами, кущами, напівкущами та травами. Більшість плодових дерев, які вирощують в Україні, з родини Розові: яблуня, груша, вишня, абрикос, слива; з кущів — ожина, малина, шипшина тощо. За особливостями будови квіток їх об’єднали в одну родину. Квітки розових правильні, мають подвійну оцвітину — чашечка складається з п’яти чашолистиків, часто зрослих, віночок з п’яти вільних пелюсток. Тичинок у квітці розових багато, маточка може бути одна (у яблуні, сливи) або багато (малина, суниця). Квітколоже у розових може бути плескате, опукле та увігнуте. Квітки або поодинокі (айва), або зібрані в су-цвіття зонтик (вишня), щиток (яблуня, горобина) або китицю (черемха). Плоди різноманітні — соковита кістянка (вишня, черешня, абрикос, персик), збірна кістянка (малина, ожина), соковите яблуко (яблуня, айва, груша), суничина: на поверхні розрослого м’ясистого квітколожа плодики — сухі сім’янки (суниці), багатогорішок — усередині розрослого квітколожа (шипшина). Є й інші сухі плоди: горішки, сім’янки, коробочки. Види родини розових мають надзвичайно велике господарське значення: плодово-ягідні культури, лікарські рослини, багаті на вітаміни, олійні, декоративні. Неможливо уявити садки України без видів родини Розові: яблуні, груші, сливи, персика, абрикоса, вишні, черешні. Вирощують кущі та трав’янисті: малину, ожину, суниці, шипшину. Плоди цих рослин не тільки смачні, а й мають лікувальні властивості. Шипшина — вітамінна рослина, використовується і для виведення нових сортів троянд.
Родина Бобові отримала назву за назвою плоду — біб. Життєві форми в родині різноманітні: дерева, кущі, однорічні та багаторічні трави. Кількість видів — понад 1000. Розповсюджені бобові в різних природних зонах по всіх континентах. Усі вони мають неправильну квітку, яка зовні нагадує метелика, п’ять зрослих чашолистиків і п’ять пелюсток в оцвітині. Усі пелюстки різняться за розміром і формою: одна велика (вітрило), дві бічні менші (весла) та дві частково зрослі нижні (човник). Маточка одна, тичинок десять — дев’ять зрослі, а одна вільна (у більшості): Ч(5)П3+(2)Т(9)+1М1. Квітки можуть бути поодинокі або зібрані у су-цвіття: головку (конюшина), простий зонтик (лядвенець), китицю (горох). Характерна ознака бобових — утворення на корені бульбочок, у яких живуть бактерії — споживачі вільного азоту. Тому насіння бобових багате на білки. До цієї родини належать важливі їстівні, лікарські, декоративні, кормові та інші рослини (квасоля, горох, соя, арахіс, конюшина, люцерна, люпин, біла акація, жовта акація та ін.). Серед бобових багато цінних медоносів, у більшості їх квітки запилюють комахи.
Родина Пасльонові. Пасльонові на території України — переважно культурні рослини (картопля, помідори), хоча є і дикорослі. Більшість пасльонових зростає в Південній та Центральній Америці. Серед них є трав’янисті рослини (переважно), кущі й дерева. Налічує родина 2500 видів. Листки прості без прилистків. Пасльонові накопичують отруйні речовини (алкалоїди) у різних частинах організму, що може спричинити тяжкі отруєння тварин і людини. Квітка має подвійну оцвітину: чашечка з 5 зрослих чашолистиків і 5 зрослих пелюсток у віночку; тичинок 5, маточка 1, зав’язь верхня:*Ч(5)П(5)Т5М1. Плід — ягода (помідор, картопля, фізаліс, пасльон) або коробочка (дурман, блекота, тютюн). Запилюються квітки комахами, є і самозапильні (картопля). Відомі овочеві культури з пасльонових: картопля, помідор, солодкий перець, баклажан — вихідці з американського континенту. В Україну картопля потрапила ще за часів Петра I і за 300 років стала необхідним продуктом харчування. В їжу використовують видозмінний пагін — бульби; плоди ж картоплі — ягоди — отруйні. У помідора, теж вихідця з Америки, в їжу використовуються плоди — ягоди. У медицині використовують беладону, дурман, блекоту тощо. Є в родині рослини, що використовують як декоративні: петунія, фізаліс, деякі сорти тютюну, перцю. Вирощують технічні культури: тютюн, махорку як сировину в медицині, а також для виготовлення цигарок. Зараз у всьому світі ведеться боротьба з палінням, тому що воно завдає непоправної шкоди здоров’ю людини, особливо молодої: порушуються процеси обміну речовин, викликаючи різноманітні хвороби, навіть рак.
Родина Айстрові. У родині Айстрові зустрічаються здебільшого трав’янисті рослини, у тропіках — кущі, ліани та навіть дерева. Це найбагатша на види рослина — понад 22 тис. видів. Лист-корозміщення почергове, листки або цілісні, або з розсіченою листковою пластинкою, без прилист-ків. Стебла багатьох рослин укриті волосками, інколи гострими колючками (осот, будяк). Квітки зібрані у суцвіття кошик — найхарактерніша ознака родини. У айстрових існують чотири типи квіток: трубчасті, язичкові, несправжньоязичкові та лійчасті. Вони складають суцвіття. Трубчаста квітка має подвійну оцвітину, але чашечка, як і в інших квіток, розвинена слабо і представлена волосками, лусками або плівками. Віночок зрослопелюстковий з 5 пелюсток, 5 тичинок та 1 маточки, зав’язь нижня. Язичкові квітки неправильні з 5-членною подвійною зрослою у вигляді язичка оцвітиною, тичинок 5, маточка 1. Несправжньоязичкові квітки неправильні, на верхівці язичка 3 зубчики, не мають тичинок, тільки 1 маточка. У лійчастої квітки, неправильної за типом, відсутні маточки та тичинки — це квітки, які розташовані на краю кошиків (у волошки). Поєднання різних типів квіток в суцвітті дуже різноманітне. Так, кошик може складатися тільки з трубчастих квіток (у полину, череди) чи тільки з язичкових (у кульбаби, козельців), трубчастих і несправжньоязичкових (у соняшника, топінамбура), трубчастих і лійчастих (у волошки). Плід у айстрових — сім’янка, яка часто має чубчик або парашутик, що слугує для розповсюдження плодів за допомогою вітру (кульбаба, артишок). Айстрові поширені на всіх континентах, у різних куточках Землі: у лісах, горах, пустелях, у тундрі, прісних водоймах, на полях, луках, але ніде не утворюють суцільного покриву на великих площах. Соняшник — найпоширеніша олійна культура — завезений із Мексики. Олію використовують безпосередньо в їжу, при випіканні хліба, кондитерських виробів, виготовлення консервів, маргарину, застосовують у медицині, у виробництві фарб, лаків, мила тощо. Соняшник — гарний медонос. На присадибних ділянках вирощують календулу (лікарську рослину) та багато декоративних рослин: хризантеми, айстри, ромашки, гербери, стокротки.
Однодольні рослини. Родина Лілійні включає на сьогодні 3700 видів, поширених у Західній, Східній та Середній Азії, Європі. Лілійні — багаторічні трав’янисті рослини. Квітки мають будову, типову для однодольних — оцвітина проста віночкоподібна, здебільшого складається з 6 вільних, інколи зрослих листочків, 6 тичинок і однієї маточки. Здебільшого квітки зібрані в суцвіття (китиця, зонтик), та є і поодинокі. Плід — коробочка. У більшості видів є видозмінені пагони (цибулина). Деякі види вирощуються як декоративні рослини (тюльпан, лілія). Виведена велика кількість сортів (понад 8 тис.) тюльпанів. Дикорослі види тюльпана та лілії в Україні знаходяться під охороною. Більшість дикорослих видів тюльпана (їх усього 8) зростає в степах, лілія — переважно в лісах.
Родина Цибулеві. За своїми ознаками цибулеві дуже близькі до лілійних. Це багаторічні трав’янисті рослини. Їх квітка має просту оцвітину з 6 вільних або частково зрослих листочків, 6 тичинок та одну маточку. Зав’язь верхня; суцвіття — зонтик; плід — коробочка. Розповсюджені вони в Північній півкулі (Середземномор’я, Передня та Середня Азія). Більшість цибулевих мають різкий запах, що зумовлений наявністю в них фітонцидів — летких олій, які знищують хвороботворні мікроорганізми. Найпоширеніші цибулеві — цибуля ріпчаста, часник. Їх використовують в їжу як прянощі та для лікування різних захворювань. У світі відомо близько 500 видів цибулі. В Україні в природних умовах зростає понад 40 видів. У культурі вирощують, в основному, сорти цибулі ріпчастої або городньої, яка походить з Центральної Азії. Зараз існує понад тисячу сортів цибулі городньої, яка поділяється на гострі, солодкі та напівсолодкі.
Родина Злакові. Види родини Злакові легко розпізнати — вони мають своєрідне стебло-соломину з вузлами та порожнисті міжвузлями. В Україні злакові виключно трав’янисті багаторічні, зрідка одно- та дворічні рослини. У тропіках зустрічаються рослини із здерев’янілим стеблом — бамбук. Листки прості, мають піхву, яка обгортає стебло, та листкову пластинку з паралельним жилкуванням; розташовані почергово. Квітки злаків дрібні, зібрані в колоски, які, у свою чергу, утворюють складний колос (жито, пшениця, пирій), волоть (просо, овес, рис), качан (маточкові квітки кукурудзи) або китицю (перлівка). Кожен колосок може мати від 1–2 квітки до 20 двостатевих або одностатевих квіток. Оцвітина в квітці проста, має дві плівочки, що знаходяться між двох лусок. Звичайно є три тичинки та одна маточка. Квітки бувають двостатеві та одностатеві. Серед злаків більшість вітрозапильні (жито, кукурудза, пирій, тимофіївка), та є самозапильні (пшениця, рис, ячмінь). Плід — зернівка з багатим на крохмаль і білки ендоспермом. Роль злаків у житті людини дуже важлива, адже всі основні сільськогосподарські культури — зернові: пшениця, рис, жито, ячмінь, овес, кукурудза, сорго тощо. З їх зернівок виготовляють хлібні та макаронні вироби, використовують на корм для худоби, зі стебел цукрової тростини, яку вирощують у тропіках, отримують цукор (в Україні цукор отримують із цукрового буряка). Із кукурудзи виготовляють олію. Лучні трави (тимофіївка, тонконіг, житняк, костриця) є кормом для свійських тварин. Основною зерновою культурою є пшениця. Найчастіше вирощують сорти (їх понад 5000) двох видів пшениці — твердої та м’якої. Зернівки твердої пшениці мають підвищену кількість білка; її високоякісне борошно використовують для виготовлення макаронних виробів, хліба, а з борошна м’якої пшениці виготовляють тістечка, печиво. Розрізняють озимі та ярові форми цієї рослини. Озима пшениця більш холодостійка, її висівають у вересні, до настання зими вона проростає та загартовується. Це дає можливість під шаром снігу пережити зимовий період і рано навесні відновити свій ріст, використавши значні весняні запаси вологи у ґрунті. Озима пшениця дає більші врожаї, ніж яра пшениця, яку висівають навесні, а влітку того ж року збирають урожай. Великі площі в Україні займають посіви кукурудзи. Батьківщина цієї рослини — Мексика, в Європу її завіз Христофор Колумб у 1496 році. Серед дикорослих злаків у степах України гідне місце посідають види ковили. Під впливом господарської діяльності людини (розорювання степів, випасання худоби) ці рослини зникають, тому потребують охорони. Серед 11 тис. видів злаків зустрічаються і бур’яни — пирій, вівсюг, мишій. Проте навіть кореневищний злак пирій подекуди використовують як кормову рослину.
Рослина | Тип суцвіття |
люпин | китиця |
пирій | ? |
часник | ? |
? | щиток |
волоть | ? |
? | колос |
соняшник | ? |
? | початок |
морква | ? |
? | головка |
Тестові завдання
Зверху шкірку покриває восковий шар (восковий наліт), який запобігає втраті води — кутикула (рослини з товстою кутикулою випаровують менше води, ніж рослини з тонкою кутикулою).
Домашнє завдання уважно прочитай у підручнику § 26,у зошиті замалюй внутрішню будову стебла ст. 101 мал. 112. Переглянь навчальне відео
Повтори §23,24,25 та виконай тестові завдання.
Будова пагона
Кут між листом і міжвузлям, що знаходиться вище (уявний кут між стеблом і листком рослини), називається пазухою листка. У таких пазухах містяться зародкові бічні пагони — пазушні бруньки. Пробудження пазушних бруньок зумовлює розвиток бічних пагонів (розгалуження пагона).
Пагони відрізняються довжиною міжвузля. Трапляються пагони, у яких довгі міжвузля та вузли розташовані далеко один від одного. Їх називають подовженими. На інших пагонах сусідні вузли знаходяться близько, а міжвузля — короткі. Це вкорочені пагони.
Пагони
Мета: провести дослід , який підтверджує транспорт речовин по рослині.
Обладнання та матеріали:3 листка пекінської капусти (можна більше ) ,3 склянки з водою, барвник(червоний ,синій, оранжевий, або барвники за твоїм бажанням).
ХІД РОБОТИ:
1. Додай барвник у стаканчик з водою(1 пакетик на 1 стакан води ), щоб отримати три різні за кольором(можна більше за твоїм бажанням).
2. Помісти у склянки з водою по одному листку пекінської капусти .
3. Спостерігай, як зафарбована вода піднімається по листку, протягом 8-10 годин. Зроби та запишіть висновки у зошит. Зроби відеопроект з поясненням початку свого досліду та які зміни відбулись . Відеопроект надішли на електронну адресу.
Ідентифікатор конференції: 755 6092 2188
Код доступу: 4
- захист рослини від несприятливих умов навколишнього середовища, зайвого випаровування, механічних пошкоджень, тощо;
- забезпечення газообміну;
- забезпечення транспірації (випаровування води).
У вологу погоду, замикаючі клітини набухають, згинаються, отвір між ними збільшується, також збільшується випаровування води.
 | |
М'якоть картоплі складається з клітин основної тканини, у яких накопичується крохмаль  Основна тканина м'якоті картоплі під електронним мікроскопом |
1.Повтори §21 ст. 78-82
23/11/2022
Тема.Рослина – живий організм. Будова молодої рослини. Органи рослин.
17.11.2022
Посиланння на онлайн урок відповідно до розкладу
Идентификатор конференции: 463 259 6875
Код доступа: 1111
Тема. Узагальнення знань з теми "Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності"
Повторіть вивчений матеріал
§ 13-20
Домашнє завдання: Повторити
§ 19-20
16.11.2022
Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу
https://us04web.zoom.us/j/4632596875?pwd=b0fnYcix8ERDRayEnmCobX16wbijBo.1
Идентификатор конференции: 463 259 6875
Код доступа: 1111
§ 19-20 ст. 71-76
Домашнє завдання:
Тема. Хламідомонада, хлорела - одноклітинні водорості (середовище існування, процеси життєдіяльності, будова і роль у природі)
1. Повторити матеріал підручника § 15 ст. 56-59 та попередньо вивчений матеріал
Домашнє завдання: повторити матеріал § 15 ст. 55-59 та переглянь навчальне відео
09/11/2022
Тема. Паразитичні одноклітинні організми, узагальнення
Посилання на онлайн урок відповідно до розкладу
https://us04web.zoom.us/j/4632596875?pwd=b0fnYcix8ERDRayEnmCobX16wbijBo.1
Ідентифікатор конференції: 463 259 6875
Код доступа: 1111
1. Повторити матеріал підручника § 14 ст. 53-55 та попередньо вивчений матеріал
Збудник | Хвороби | Шляхи зараження | Ураження організму |
Малярійний плазмодій |
|
|
|
Дизентерійна амеба |
|
|
|
Баландитії |
|
|
|
Токсоплазми |
|
|
|
Лямблії |
|
|
|
Лейшманії |
|
|
|
Трипаносома |
|
|
|
Домашнє завдання: повторити матеріал § 13-15 , підготувати цікавий матеріал вибравши представника одноклітинних організмів, записати матеріал в зошит і бути готовим презентувати підготовлений матеріал
03/11/2022
Тема. Паразитичні організми, їх поширення
Идентификатор конференции: 783 7180 9183
Код доступа: 11111
1. Прочитай у підручнику § 14 ст. 53-55
2. Переглянь навчальне відео
Домашнє завдання Переглянути навчальне відео, прочитати § 14 вміти розпізнавати паразитичні одноклітинні організми, знати способи їх поширення та захворювання спричинені ними.
Хлорела — одноклітинна зелена водорість, має вигляд мікроскопічної нерухомої (без джгутиків) кульки до. 15 мкм у діаметрі. Зовні клітини вкриті твердою двоконтурною оболонкою целюлозної природи. В цитоплазмі міститься один чашоподібний хлоропласт з одним піреноїдом у потовщеній його частині. Ядро одне, однак у живій клітині без спеціальної обробки його не видно.
Розмножується лише нестатевим шляхом. При цьому в материнській клітині утворюється 4—8 апланоспор(вони нездатні рухатись), які через розрив оболонки виходять у воду й набувають вигляду дорослої особини.
Хлорела невибаглива до умов існування і здатна до інтенсивного розмноження, тому зустрічається всюди: у прісних водоймах, морях і ґрунті. Вона може вступати у симбіоз з різними організмами, входить до складу лишайників.
Клітина хлорели — містить повноцінних білків 40% і більше, ліпідів — до 20%, вуглеводів — до 35%, зольних речовин — до 10%. Є вітаміни групи В, аскорбінова кислота (віт. С) і філохінони (віт. К). Знайдено речовину, яка має антибіотичну активність — "хлорелін". У деяких країнах хлорелу використовують у їжу після спеціальної обробки, Що поліпшує її засвоєння. Для споживання використовують свіжу біомасу хлорели або спеціальну пасту з неї.
Переглянь навчальне відео
Домашнє завдання
Вони живуть у льодах Антарктиди при температурі -83 °С і в гарячих джерелах, температура яких досягає 85-90 °С.
кулясті поодинокі — коки,
складені в ланцюжок коки — стрептококи,
грона коків (зразок виноградного грона) — стафілококи,
дві округлі бактерії, укладені в одній слизової капсулі, — диплококи,
паличкоподібні — бацили,
спіралеподібні — спірили,
у вигляді коми — вібріони та ін.
Більшість бактерій безбарвна. Тільки деякі забарвлені у фіолетовий або зелений колір.
Часто поверх клітинної стінки бактерій виробляється додатковий захисний шар слизу — капсула.
Капсула захищає бактерію від висихання. Товщина капсули може у багато разів перевищувати діаметр самої клітини, але може бути і дуже невеликий.
При такому швидкому розмноженні одна бактерія могла б дати за добу (за умови виживання всіх особин, якіз'явилися) потомство загальною масою в 1 800 000 кг, а потомство однієї бактерії за 5 діб здатне було б заповнити всі моря і океани на Землі!
Ціанобактерії зіграли важливу роль у накопиченні кисню в атмосфері Землі.
Інші, наприклад, залізобактерії, сіробактерії отримують енергію від перетворення одних неорганічних речовин в інші.
Наприклад, особливі бактерії, що живуть у потовщенях коренів (у клубеньках) бобових рослин, з атмосферного повітря засвоюють азот, слугують рослині добривом. Деякі бактерії, що живуть усередині кишечника тварин, у тому числі і людини, при споживанні та переробці їх їжі, постачають їм вітаміни групи B і K.
Як правило, паразити завдають шкоди своєму господареві. Вони викликають різні захворювання — бактеріози. Такі паразити називаються патогенними (від грец. патос — «страждання»).
Багато бактерії, заражають насіння, цибулини, бульби, кореневища, передаються від рослини до рослини при вегетативному розмноженні або при проростанні насіння.
Навіть краплі дощу або бризки води при поливах можуть поширювати бактерії-збудники хвороб рослин.
Багато бактерії-паразити, потрапивши до організма людини, викликають захворювання, наприклад, дизентерію, туберкульоз, ангіну, холеру, чуму і ін.
У тілі людини хвороботворні бактерії харчуються, швидко розмножуються і отруюють організм продуктами своєї життєдіяльності.
Антисанітарні умови, бруд, велика скупченість людей, недотримання правил особистої гігієни створюють сприятливі умови для швидкого розмноження і поширення хвороботворних бактерій. Це може викликати епідемію, тобто масове захворювання людей.
Наприклад, у VI ст. чума проникла зі Сходу в Центральну Європу. Лютуя там, хвороба винищувала у великих містах тисячі людей на день. Небезпечна чума і в наш час. Переносники чумних бактерій — блохи, що паразитують на сусликах, мишах, щурах.
Для попередження багатьох захворювань застосовують запобіжні щеплення.
1665 р Роберт Гук — ввів назву «клітина».1696 р. — публікація Антонія Левенгука про мікробів та інших мікроскопічних об'єктів, побачених ним у мікроскоп.1833 р. — Роберт Броун описав ядро рослинної клітини.1839 р. — Маттіас Шлейден і Теодор Шванн відкрили ядерце і висунули основні положення клітинної теорії.
1859 р. — принцип Рудольфа Вірхова: «кожна клітина — з клітини» (М. Шлейден і Т. Шванн помилково вважали, що клітини в організмі утворюються з неклітинної речовини).1880 р. — Уолтер Флеммінг описав хромосоми і процеси, що відбуваються під час поділу клітини (мітоз).1892 г. — Ілля Мечников відкрив явище фагоцитозу.
- З
1903 р стала розвиватися генетика. - З
1930 р стала активно розвиватися електронна мікроскопія, що дозволило вченим детально вивчити клітинні органели.
- - Усі прості і складні організми складаються з клітин, здатних до обміну з навколишнім середовищем речовинами, енергією, біологічної інформацією.
- - Клітина — елементарна структурна, функціональна і генетична одиниця живих організмів.
- - Клітина — елементарна одиниця розмноження і розвитку живого.
- - У багатоклітинних організмах клітини диференційовані за будовою і функціями. Вони об'єднані у тканини, органи і системи органів.
- - Клітина являє собою елементарну, відкриту живу систему, здатну до саморегуляції, самовідновлення і відтворення.
https://us04web.zoom.us/j/73141914702?pwd=ZcxXuXss6CcFA1KgQXnLNuDQjp1V8l.1
Ідентифікатор конференції: 731 4191 4702 Код доступу: 5
Будова рослинної клітини
Органели | Будова | Функції |
Клітина оболонка | Складається з зовнішньої клітинної стінки та тоненької плазматичної мембрани. | Захищає клітину від проникнення хвороботворних мікроорганізмів, вірусів. Забезпечує зв'язок клітин між собою. Підтримує форму рослинної клітини. Забезпечує транспорт різних речовин. |
Цитоплазма | Це в’язка речовина, яка заповнює клітину, до її складу входять мікроскопічні трубочки які складаються з води та органічних і неорганічних речовин. | Цитоплазма – внутрішнє середовище клітин, об’єднує всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію. |
Мітохондрії | Це двомембранні органели. | Накопичення енергії в клітині |
Пластиди | Це органели клітини, вкриті однією чи двома мембранами. | |
А) хлоропласти | Пластиди зеленого кольору | Містять органічну речовину – хлорофіл, який приймає участь в процесі фотосинтезу. |
Б) хромопласти | Пластиди забарвлені в різні кольори: жовтий, червоний, фіолетовий тощо. | Ці пластиди надають забарвлення пелюсткам квіток, плодам, осінньому листю. |
В) Лейкопласти | Прозорі пластиди | Накопичують поживні речовини (наприклад, крохмал в клубнях картоплі). |
Вакуоль | Це органела, яка заповнена клітинним соком | Забезпечує форму клітини, запасає поживні речовини. |
Ендоплазматична сітка | Це сукупність з’єднаних між собою маленьких канальців | Зв’язує між собою основні органели клітин |
Рибосоми | Не мембрані структури | Беруть участь у синтезі білка |
Комплекс Гольджі | Сукупність сплощених порожнин | Пакування та транспортування з клітин речовин, які синтезуються в клітині. |
Ядро | Складається з ядерної оболонки та ядерного соку | Збереження спадкової інформації |
Будова рослинної клітини
Органели | Будова | Функції |
https://us04web.zoom.us/j/71311134760?pwd=b5b0HeqMZuk0puVILd0jBAhGhE9UiX.1
Ідентифікатор конференції: 713 1113 4760 Код доступу: 4
Порівняння рослинної та тваринної клітини
Рослинна клітина | Спільні ознаки | Тваринна клітина |
Целюлозна клітинна оболонка(стінка) запасає крохмаль Пластиди (Хлоропласти) Вакуолі з клітинним соком | клітинна мембрана, ядро, рибосоми, мітохондрії. | Лізосоми запасає глікоген |
Домашнє завдання
Опрацюй § 7 ст. 29-31.Повтори § 6
15.09.2022
Збільшення = окуляр х об'єктив.
• Вказано використане збільшення.
• На малюнку є позначення.
• Довжина клітини на малюнку дорівнює хоча б 3 см.
Виконану роботу надішли на електронну адресу
1.Вправа «Установи відповідність».
А) Установити відповідність між позначеннями на окулярі та об’єктиві і загальною кратністю збільшення світлового мікроскопа
1. Збільшення об’єктива й окуляра по х 20 а) 200
2. збільшення об’єктива х 20, окуляра – х 10 б) 450
3. збільшення об’єктива – х 30, окуляра – х 15 в) 250
4. збільшення об’єктива – х 8, окуляра – х 5 г) 150
д) 40
е) 400
Б)Установити відповідність між частинами світлового мікроскопа та їх зображенням.
1 тубус
2 предметний столик
3 окуляр
4 об’єктив
А | Б | В | Г |
|
|
|
|
2. «Закінчи речення ».
1. Трубка, у якій містяться головні частини мікроскопа це------------------
2. Головна частина мікроскопа, яка розміщена на верхівці тубуса це-----------
3. Головна частина мікроскопа, яка розміщена в нижній частині тубуса це ------.
4. Деталь мікроскопа, за допомогою якої освітлюють об’єкт це ----------
5. Деталь мікроскопа, за допомогою якої рухається тубус мікроскопа це----------
6. Частина мікроскопа, на якій розміщують об’єкт дослідження це ------------
7. Частина мікроскопа, до якої прикріплюється тубус і предметний столик це ------
3.Запиши складові мікроскопа що позначені цифрами від 1 до 8 на схемі будови мікроскопа.
4. Вправа.
Визнач шлях світлового променя до ока дослідника
А) об’єктив
Б) окуляр
В) дзеркало
Г) тубус
Д) предметне скло
Домашнє завдання
Опрацюй § 6 ст. 24-28. Виконай завдання практичної роботи
Повтори § 5
14.09.2022
Посилання на онлайн урок
Питання «З чого складаються живі тіла?» тривалий час залишалося без відповіді, оскільки структури, спільні для всього живого, мають дуже малі розміри і не помітні без збільшувальних приладів. Відповідь було знайдено лише з винаходом мікроскопа. Його попередником є найпростіший оптичний прилад — лупа, або збільшувальне скло (мал. 1).
Мікроскоп, який став прототипом сучасного (мал. 2), був винайдений наприкінці XVI ст. Із XVII ст. мікроскоп став одним з основних інструментів біологів.
Оптика — розділ фізики, який вивчає світло та пов'язані з ним явища. Прилади, робота яких ґрунтується на використанні властивостей світла, називають оптичними.
Одні з перших наукових спостережень біологічних об’єктів за допомогою мікроскопа були виконані в середині XVII ст. англійським фізиком та натуралістом Робертом Гуком (1635-1703 рр.). Зокрема, на зрізі корка Р. Гук побачив та замалював численні порожнисті камери, які нагадали йому бджолині соти. Він назвав їх «клітинами» (мал. 3). У 1665 р. у книзі «Мікрографія» він опублікував цей малюнок разом з низкою інших зображень мікроскопічних структур каменів, різноманітних матеріалів, рослин та тварин. Структури, які Р. Гук назвав «клітинами», у дійсності були лише їхніми порожніми оболонками. Проте цей термін згодом прижився.
Мал. 3. Мікроскоп Р. Гука, зріз через корок
Книга Р. Гука справила велике враження на голландського натураліста Антоні ван Левенгука. За допомогою мікроскопа він відкрив цілий світ мікроскопічних організмів, які назвав «анімалькулями». Серед знаменитих Левенгуківськіх «анімалькуль» (мал. 4) — мікроскопічні водорості та тварини, одноклітинні мікроскопічні гриби — дріжджі. Левенгук також відкрив клітини крові, описав мертві клітини шкіри та будову м'язів людини, деталі ока комах та клітинну будову коренів водної рослини ряски.
1665
Р. Гук вперше увів термін «клітина»
1673-1683
А. ван Левенгук відкрив світ мікроскопічних організмів, включаючи бактерії, одноклітинні тварини, водорості та гриби
1838-1839
М. Шлейден та Т. Шванн сформулювали клітинну теорію, згідно з якою живі організми складаються з клітин; клітина є найменшою одиницею життя
1858
Р. Вірхов обґрунтував принцип: «Кожна клітина походить від іншої існуючої клітини»
1931
Е. Руска розробив прототип електронного мікроскопа. Нагороджений у 1986 р. Нобелівською премією
1950-1963
Д. Е. Паладе, А. Клод, К. де Дюв створили структурно-функціональну модель клітини. Нагороджені у 1974 р. Нобелівською премією
На межі XVІІІ та XIX ст. було винайдено спосіб виготовлення дуже якісних об’єктивів, які за великого збільшення не спотворювали зображення. За допомогою такого удосконаленого об’єктива англійський ботанік Роберт Броун у 1831 р. відкрив у рослинних клітинах нову структуру — ядро. Тогочасні біологи також звернули увагу на те, що ядро знаходиться у в’язкій рідині, якою заповнена клітина. Ця рідина, що утворює внутрішнє середовище клітини, отримала назву цитоплазма (від грецького «цитос» — клітина та «плазма» — вміст).
У 1838-1839 рр. ботанік Маттіас Шлейден та зоолог Теодор Шванн дійшли висновку, що основним і обов'язковим елементом будь-якого живого організму є клітина. Вони сформулювали чотири положення, які склали основу запропонованої ними клітинної теорії:
- 1. Всі рослини та тварини складаються з клітин.
- 2. Рослини та тварини ростуть за рахунок утворення нових клітин.
- 3. Клітина є найменшою живою одиницею, і поза клітиною життя не існує.
- 4. Клітини різних організмів загалом подібні за будовою.
Автори клітинної теорії не змогли правильно пояснити, яким чином утворюються нові клітини. На це питання в 1858 р. відповів видатний німецький вчений Рудольф Вірхов (1821-1902 рр.). Він зробив висновок, що нові клітини виникають лише внаслідок поділу вже існуючих клітин. Р. Вірхову належить крилатий вислів, який перекладається з латини так: «Кожна клітина — від клітини».
Зі створенням клітинної теорії виникла нова наука — цитологія (від грецького «цитос» — клітина, вмістилище, та «логос» — вчення, наука), або наука про клітину.
Мал. 4. Деякі «анімалькулі», відкриті та замальовані Левенгуком (XVII ст.) та їх мікрофотографії, зроблені на сучасних оптичних мікроскопах (XXI ст.): а — прісноводна мікроскопічна одноклітинна тварина (інфузорія колапс); б — прісноводна мікроскопічна багатоклітинна тварина (коловертка); в — прісноводна мікроскопічна зелена водорість (вольвокс); г — різноманітні бактерії
У другій половині XIX ст. цитологія розвивалася стрімко, при цьому оптичні мікроскопи постійно вдосконалювалися, дозволяючи спостерігати структури, розмір яких становив лише 0,2 мкм, що приблизно у 400 разів менше від товщини людської волосини.
Мікрометр, або мікрон (мкм), — одиниця виміру довжини, яка дорівнює одній мільйонній частині метра.
У 1931 р. в Німеччині фізиком Ернстом Рускою було створено прототип електронного мікроскопа. Це привело до того, що з'явилася можливість побачити структури у тисячу разів менші від тих, які помітні в оптичний мікроскоп.
Завдяки електронному мікроскопу (мал. 5) в 50-60-х роках XX ст. в біології відбулася справжня революція: було з’ясовано внутрішню будову клітини, виявлено спільні та відмінні риси клітин рослин, тварин, грибів та бактерій.
Мал. 5. Електронний мікроскоп
Ці дослідження дали змогу не лише побачити як побудована клітина, а й зрозуміти, як вона працює.
Перші фотографії клітини під електронним мікроскопом
Перший електронний мікроскоп для біологічних досліджень був сконструйований фірмою SIEMENS та в 1944 р. встановлений у Рокфелерівському Інституті медичних досліджень у м. Нью-Йорк. Вже через рік, у 1945 р., трьома біологами під керівництвом К. Р. Портере було опубліковано перші фотографії тварин них клітин, виконані за допомогою цього приладу. На цих світлинах були добре помітні загальні обриси клітини, її неоднорідний вміст, у якому розрізнялося ядро та деякі трубкоподібні структури — мітохондрії. У 60-х роках XX ст. групою вчених Рокфелерівського інституту було детально вивчено будову клітин тварин, рослин та грибів, а також деяких мікроскопічних одноклітинних організмів, відкритих ще Левенгуком. У цей же період інша група того самого Інституту дослідила будову найдивовижніших об’єктів, які не були помітні в оптичний мікроскоп — вірусів, встановивши при цьому, що віруси не мають клітинної будови, і, таким чином, знаходяться на межі між живим та неживим.
ВИСНОВКИ
- 1. Вдосконалення методів мікроскопії було необхідною умовою розвитку біології.
- 2. Оптичний мікроскоп дав змогу побачити клітину.
- 3. Завдяки оптичному мікроскопу було встановлено, що клітина є найменшою одиницею живого й усі живі організми складаються з клітин.
- 4. Завдяки електронному мікроскопу вдалося встановити внутрішню будову клітини та з’ясувати, як вона працює.
№п/п | вчений | Що відкрив | Коли відкрив |
1. | Роберт Гук | Клітини корку дерева | 1665 рік |
2. | |||
3. | |||
4. | |||
5. | |||
6. | |||
7. | |||
8 |
Зроби фото завдання та надішли на електронну адресу
08.09.2022
Поняття про Віруси.
Навчальний матеріал
З давніх часів до XVІІІ ст. біологи розрізняли лише дві великі групи живих істот — рослини і тварини. Проте вивчення живого переконало вчених, що лише цих груп недостатньо для опису різноманітності життя. По-перше, у природі постійно знаходили види із дивним сполученням ознак рослин і тварин, наприклад, гриби. По-друге, деякі види мали властивості, не притаманні ані рослинам, ані тваринам. До таких видів належить, зокрема, величезна кількість непомітних без використання збільшувальних приладів організмів. Тому в другій половині XX ст. біологи виділяли у живій природі вже чотири основні групи — рослини, тварини, гриби, а також істот, дуже дрібних і непомітних без використання збільшувальних приладів, — бактерії.
Рослини
До сьогодні вченими підраховано: загальна кількість відомих людині видів живих організмі я, що існують нині на Землі, становить понад 1,9 мільйона. З них 1,4 млн видів — це тварини, 250 тис. видів — рослини, понад 100 тис. видів — гриби. Близько 150 тис. нидів припадає на інші різноманітні організми, з яких 30 тис. видів — бактерії. Значна кількість видів живих організмів (особливо бактерій) все ще залишається невідомою.
Тварини
На Землі, за винятком жерл вулканів та деяких створених людиною звалищ токсичних відходів, немає жодного квадратного метра, де б не було хоча б одного живого організму. В гарячих пустелях ґрунт насичений багатьма мікроскопічними істотами. Сніги та льодовики є притулком для холодолюбних мікробів та непомітних без збільшувальних приладів водоростей і грибів. Живі істоти населяють гарячі джерела, мертві, на перший погляд, надсолоні озера, голі неприступні гірські скелі. Життя вирує в прозорій морській воді та в чорній безодні найглибших океанічних западин.
Гриби
Живі організми постійно змінюють обличчя планети. Вони руйнують гірські масиви, перетворюють піски, глину та каміння на родючий ґрунт. Вони також «доглядають» за планетою — прибирають відмерлі рештки, контролюють вміст газів у атмосфері, очищують забруднену воду, постійно перерозподіляють в земній корі неорганічні речовини.
Бактерії
Усі живі істоти, як ви незабаром дізнаєтеся, складаються з найменших живих «цеглинок» — клітин. Але біологія вивчає також віруси. Віруси не є організмами, вони являють собою неклітинні форми життя. Їх місце особливе, адже вони перебувають на межі живого і неживого. Віруси — це подібні до кристалів структури, які, потрапивши в організм, змушують його утворювати нові покоління вірусів. Вірус контролює та направляє цей процес. При цьому сам він не росте, не живиться, не виділяє продуктів обміну. Багато вірусів, оселившись в організмах, викликають важкі хвороби. Наприклад, захворювання на кір і грип, віспу і СНІД спричинюють саме віруси. Віруси також спричинюють багато захворювань рослин. Наразі відомо близько 10 тис. видів вірусів.
Вірус грипу при збільшенні у 230 тис. разів
Величезна різноманітність організмів та вірусів є наслідком тривалого історичного розвитку життя на нашій планеті, під час якого одні види живих організмів перетворюються на інші. Цей процес називається еволюцією.
ВИСНОВКИ
- 1. Живі організми дуже різноманітні.
- 2. Основні групи живих організмів становлять бактерії, рослини, тварини та гриби.
- 3. Наразі на Землі відомо понад 1,9 млн видів живих істот.
ПЕРЕГЛЯНЬ НАВЧАЛЬНЕ ВІДЕО
Домашнє завдання Опрацюй у підручнику § 3 , навчальний матеріал,відео
07.09.2022
Наука, яка вивчає живі організми, називається біологією: цей термін ввів в 1802 році французький учений Жан Батіст Ламарк. Кожна наука має свої методи дослідження – тандем прийомів і операцій, спрямованих на побудову системи наукових знань. У даній статті ми докладно вивчимо методи дослідження в біології.
За всю історію біологічних наук використовувалося і застосовувалося безліч способів досліджень.
Спостереження і опис;
Спостереження – найдавніший метод біологічних досліджень. Він грунтується на спостереженні і описі, а також – на аналізі явищ і процесів. Користуються ним в ботаніці, зоології, генетиці. У сучасному світі для його застосування використовують оптичну апаратуру (світлові та електронні мікроскопи, ендоскопи).
Експериментальний;
Експеримент ізольовано вивчає явища і властивості всього живого, а також, при необхідності, може проводитися багаторазово.
Порівняльний метод;
Використовується в основному в анатомії, палеонтології і ембріології. На даному методі грунтуються всілякі класифікації, встановлюються еволюційні спорідненості видів, а також закономірності їх розвитку.
історичний;
Встановлює закономірності історії розвитку живих організмів, становлення їх структур і функцій.
моделювання
За допомогою спеціально організованих в лабораторії умов можна відтворювати процеси, які не зустрінеш в природі.
Зараз широко використовується комп’ютерне моделювання. Такий спосіб дає можливість спрогнозувати наслідки всіляких природних і техногенних катастроф, зміни розташування екосистем, вплив нових медичних препаратів на організм людини.
Вище перерахованими методами користуються в сучасному світі, вивчаючи зміни і розвиток живих організмів на планеті.
експериментальний – Допомагає перевірити достовірність висунуту наукову гіпотезу.
порівняння – Досліджує подібності та відмінності в будові, поведінці і т.д.
історичний – Зіставляє нові факти з раніше відомими даними.
моделювання -прогнозує можливі наслідки шляхом моделювання ситуацій.
Переглянь навчальне відео
Опрацюй у підручнику §4
01.09.2022
Посилання на онлайн урок
Розвиток — отримання нових якостей.
 Особа (індивід): собака Роко |  |  Вид: собака домашня |
 Особа (індивід): кульбаба |  |  Вид: кульбаба лікарська |
Бактерії і гриби були виділені в окремі царства тільки у
Велике значення у природі мають бактерії і гриби — багато з них перетворюють рослинні та інші органічні залишки на перегній, який знову використовується рослинами.
У підручнику опрацюй § 1 ст.4-6
Комментарии
Отправить комментарий