Завдання для 6А (31.05.22) та 6Б (30.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Догляд за кімнатними рослинами: підживлювання органічними та мінеральними добривами. Виготовлення підживлюваних сумішей та розчинів.

Догляд за кімнатними рослинами не така вже проста задача, вони часом вимагають до себе більшої уваги, ніж грунтові культури.

Рослинам необхідна мінеральне підживлення, правильний полив і своєчасна пересадка. Вихолощений і збіднілий грунт може стати причиною поганого росту і загибелі рослин. Тому велике значення для здоров'я кімнатної рослини мають органічні добрива та підживлення, які слід поєднувати зі спеціальними мінеральними комплексами. Органічна підкормка створює сприятливе середовище для життєдіяльності бактерій, які беруть участь у кругообігу мінеральних речовин у грунті. Внесення органічних добрив також сприяє поліпшенню структури грунту. Крім того, в процесі розкладання органічного добрива вивільняються і утворюються деякі цінні і корисні для рослин мінеральні речовини, які в більшості популярних комплексних мінеральних підживлень просто не містяться. До всього іншого, такий процес мінералізації грунту є більш природним, адже аналогічні процеси проходять і в природі. Таким чином, застосовуючи органічні добрива, ми вбиваємо двох зайців одним пострілом.

Тепер, власне, про органічне підживлення. Можна використовувати і компост, і сапропель, і пташиний послід, біогумус, але в домашніх умовах, м'яко кажучи, це не дуже комфортно з ряду причин. Тому зручніше використовувати готові органічні добрива.

Потреба в підживленні одних рослин може відрізнятися від потреби інших. Наприклад, куплену в магазині рослину, можна не підживлювати 2-3 місяці, так як в грунті вже є всі необхідні речовини. Мінімальний термін, після якого можна починати підгодівлю, – 6-7 тижнів.

Підгодовуючи ваші рослини, не забувайте про те, що принцип: «кашу маслом не зіпсуєш», тут не працює. Надмірне застосування органічних добрив може нашкодити рослинам. Оскільки чим вищий вміст у грунті органічних добрив, тим вище засвоєння азоту. А надлишок азоту, в свою чергу, призводить до захворювань, повільного росту молодих рослин і навіть до хлорозу. Крім того, це ще й безглузда витрата грошей.

Хоча переборщити з органічними добривами досить складно, тому що саме вони є більш щадящими порівняно з комплексними мінеральними добривами. По суті, органічне добриво – це те ж джерело мінеральних речовин, але в зв'язаній формі. Органічні добрива розкладаються довго, що забезпечує рослинам збалансованість харчування.

Брак добрива – набагато частіше явище, – виражається по-різному, залежно від того, яка речовина знаходиться в дефіциті. Якщо в дефіциті азот, зазвичай листя кімнатних рослин стає маленьким і чахлим, може з'явитися жовтуватий відтінок, зменшується кількість кольорів. Вносити азотовмісні добрива краще на весні.

Якщо рослина довго не зацвітає, листя засихає, а жилки стають фіолетовими або червоними, то це може бути спричинено браком фосфатів.

Зморщене листя у рослини, швидше за все, вказують на дефіцит калію.

Використовуючи натуральні добрива для кімнатних рослин можна добитися відмінних результатів, адже на перший погляд такі звичайні для нас продукти, є джерелом корисних речовин і мікроелементів.

Кавова гуща — використовується як добриво для кімнатних квітів, а також відмінно розпушує грунт. Найкращий спосіб використання гущі — при пересадці рослини, тим самим грунт отримує необхідне підживлення, стає легким, повітряним. Особливістю кавової гущі є нейтралізація кислотності грунту.

Чайна заварка — використовується в основному для підгодівлі, для цього квітку поливають слабкою заваркою (без цукру).

Кірочки цитрусових (мандарини, апельсини) — настій на цедрі цитрусових — найкраще добриво для кімнатних рослин. Його готують таким чином: у літрову банку складають подрібнені скоринки і заливають банку ущерть окропом. Настоювати дане добриво потрібно близько доби, після чого процідити, доповнити водою до початкового об’єму і поливати квіточки.

Бананові шкурки — натуральні добрива для кімнатних рослин. Подрібнені шкірки додають в субстрат під час пересадки рослин. Перегниваючи, вони стануть своєрідним добривом домашнім квітам.

Дріжджі, як добрива для кімнатних рослин, є відмінним засобом для приготування розчину, що стимулює ріст рослин. Завдяки ряду речовин, що знаходяться, в дріжджах зростає мінералізація органічних речовин і активізується виділення вуглекислості в ґрунті. Для приготування розчину змішують 10 г дріжджів + 1 ст.л. цукрового піску + 1 л води. Попередньо настоявши протягом 2 годин, розводять водою 1: 5 і здійснюють полив рослин.

Цибулиння — багате на вміст мікроелементів. Для приготування цибульного відвару беруть 50 г. лушпиння і заливають їх 2 л. окропу, проварюють протягом 10 хвилин, далі для охолодження і необхідного настоювання очікують 3 години. Перед обприскуванням або поливом, відвар попередньо проціджують.

Зола — незамінний засіб для добрива, для кімнатних рослин — містить велику кількість мікроелементів. Золу використовують під час пересадки рослин, змішуючи її невелику кількість з ґрунтом. Цей спосіб захищає кореневу систему від загнивання, а також сприяє знезараженню грунту. Також з золи можна зробити настоянку, яка послужить відмінною підгодівлею для квітів (1 ст. Л. Деревної золи / 1 л води).

Кропива — відмінний засіб для відновлення виснаженого грунту. Свіжу кропиву (100 г) заливають 1 л води, накривають кришкою і настоюють 24 год. Після проціджування, розбавляють 1:10.

Завдання для 6А та 6Б (25.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Визначення необхідності перевалки або пересаджування рослин. Догляд за кімнатними рослинами. Пересаджування рослин. Добрива. Види добрив. Мікродобрива. Стимулятори та інгібітори росту рослин. Правила підживлювання протягом вегетаційного періоду.

Якщо коріння грунтових рослин “в пошуках їжі” проникають інколи на багато метрів вглиб, або в сторони, то горшковим рослинам приходиться миритися з тим “шматком хліба”, який відпущений їм в горшку, чи ящику.
Дивовижна сила, яку проявляють багато кімнатних рослин, що продовжують рости, в той час як коріння їх не тільки обплело ком, але вилізли назовні через дренажні отвори і помітні навіть на верху горшка. В такому випадку потрібна допомога: потрібно пересадити рослину в нову, свіжу землю в горщик більшого розміру.
Буває і так, що горщик ніби і достатньої величини і земля не використовувалась повністю, шкідників нема, а рослина не розвивається, листя жовтіє і обпадає, пагони деформуються. В чому ж справа? А справа може бути у поганому дренажі. Якщо волога застоюється, то земля закисає, інколи вона зверху покривається зеленуватим нальотом, або в ній заводяться маленькі скачучі комахи білого кольору (подури). Коріння рослин страдають від нестачі повітря. В такому випадку терміново необхідна пересадка з повним оновленням землі.
Ранньою весною, в лютому, або березні, рослини пробуджуються від зимового спокою. Ви помічаєте, як вони починають тягнутися до сонця.
Тепер вони особливо потребують свіжу землю. Тому саме в цей час і слід пересаджувати рослини. В теплих кімнатах пересадку починають скоріше. Правда деякі рослини весну зустрічають уже з квітами. Таких не можна тривожити. Нехай вони відцвітуть. Пересадити їх можна пізніше. Є і такі рослини, наприклад хвойні, які краще не трогати до серпня, поки вони не закінчать ріст. Камелію, рододендрон і інші ранньоквітнучі рослини, що закладають квіткові бруньки у другій половині літа, пересаджують після закінчення цвітіння.
При захворюванні рослин їх пересаджують в любу пору року. Все це слід враховувати.
Особливо ретельно потрібно слідкувати за молодими рослинами до 3-4 років, вони бурно ростуть і споживають багато поживи, їм потрібні щорічні пересадки. До 8-10-річного віку можна пересаджувати і через 2-3 роки, “старичків” пересаджують ще рідше. Крупні пальми, наприклад, залишають без пересадки 5-12 років. Замість пересадки їм щорічно заміняють верхній, вільний від коріння шар землі свіжою, поживною землею.
Завжди слід враховувати можливості рослини у використанні землі, тобто не пересаджувати у дуже великий посуд, а збільшувати діаметр лиш на 2-4 см (старий горшок повинен вільно входити в новий), великі горшки, в яких рослини пересаджують один раз в кілька років, беруть на 4-6 см більші. Слід пам’ятати, що у дуже великі посудині земля скоро закисає і корінці загнивають.
Перед використанням горшків їх ретельно промивають, а нові - вимочують у воді (1-2 години). Коріння не тільки п’є, але й “дихає”, притому “дихає” по різному, в залежності від виду рослини. На дні горшка влаштовують дренаж. Зазвичай в невеликих горшках на дно кладуть шар битих черепків випуклістю вверх, і цього буває достатньо. У великих ж горшках на черепки насипають гравій, або крупнозернистий пісок. У старих, крупних кактусів цей шар займає пів горшка.
Як ж робити пересадку? Перш ніж земляну грудку вибивають із горшка, рослину рясно поливають. Потім перевертають її на долоню лівої руки, і притримуючи стебла між пальцями, легонько постукуючи знімають горшок. З грудки удаляють пісок, який був покладений для дренажу, і верхній закислий шар землі. Обережно, загостреною паличкою розправляють корінці, стараючись не пошкодити їх, легко розпушують землю на грудці.
У рослин із сильною кореневою системою корисно обрізати частину довгих коренів. Якщо ж розвинені головні корені, а мичкуватих небагато, слід удалити тільки гнилі і пошкоджені частини, зрізавши їх до здорової тканини. Проводячи такі хірургічні операції, не забувайте про антисептик - присипайте зрізи порошком деревного вугілля, або іншими засобами, що рекомендує квітковий магазин.
Якщо коренів залишилось мало, розмір банки слід зменшити. Стару землю, в якій ранше росла рослина, використовувати не можна.
Рослину садять в центрі горшка. Глибина посадки повинна бути такою ж, як і була ранше. Лівою рукою ви тримаєте рослину у кореневої шийки, а правою розправляєте коріння, насипаєте землю у проміжок між грудкою і стінками горшка. При цьому її слід легенько утрамбовувати спеціальним кілочком і постукуванням горшка об стіл. Земля повинна бути укладеною щільно, інакше вода буде швидко стікати у піддон, не встигнувши змочити земляну грудку. Горшок залишають незаповненим на 1-2 сантиметра, щоб вода при поливі не лилась через край.
Деякі представники рослинного царства (наприклад епіфіти) в боротьбі за життя розвинули такі пристосунки, як присоски на коренях. Пересаджуючи такі рослини, слід мати це на увазі, і щоб не пошкодити корені, краще пожертвувати горшком розбивши, чи розрізавши його.
Після пересадки рослини деякий час слід уберігати від протягів і прямих сонячних променів, помірно поливати і щоденно обприскувати.
В квітникарстві існує ще один прийом - перевалка рослин.
Деякі культури розвиваються настільки швидко, що їх слід пересаджувати частіше. При цьому земляну грудку не руйнують, а лиш добавляють свіжу землю в об’ємі нового горшка.
Необхідність перевалки установлюють при огляді земляної грудки. Якщо більша частина її обплетена корінням, значить потрібна перевалка. Якщо її не зробити, рослина починає цвісти дрібними слабкими квітками, або зупиняється в рості. Стебла її дерев’яніють і повноцінного цвітіння вже не буде. Так що вчасно зроблена перевалка має велике значення. Перевалкою можна відтермінувати навіть початок цвітіння, так як вона затримує закладку бутонів.
Такі швидкорослі, а тому потребуючі в посиленому живленні, рослини як цинерарія, цикламен і інші потребують перевалок.

Подивіться презентацію:

Мікродобрива, види та особливості використання.

Для збільшення врожайності сільськогосподарських культур, велике значення мають мікродобрива, до складу яких входять мікроелементи. Ці речовини необхідні для нормальної життєдіяльності багатьох культивованих рослин, однак, вони повинні вноситися в невеликих кількостях. Незважаючи на те, що потреба в них невелика, мікроелементи відіграють важливу роль в обміні речовин і не можуть бути замінені на інші речовини.

Мікродобрива сприяють підвищенню імунітету рослин до різних захворювань.

До їх складу входять такі мікроелементи:

Цинк,
Марганець,
Мідь,
Бор
Кобальт,
Залізо,
Молібден.

Використовуються препарати з мікроелементами тільки в разі, якщо в ґрунті не вистачає певних речовин. Наприклад, в дернових ґрунтах спостерігається дефіцит молібдену, в торф'яних - невелика кількість міді. В рослинництві мікродобрива роблять сильнішими кореневу систему рослин і дозволять підвищити врожайність. Крім того, вони є відмінною профілактикою багатьох захворювань.

Види мікродобрив та застосування в сільському господарстві:

1. Борні. В їх основі борна кислота. У сільському господарстві найчастіше борні добрива використовують для передпосівної обробки ґрунту, на який планується висадка квіткових або плодових культур.

2. Цинкові. Всі мікродобрива цього виду збагачені цинком. При вирощуванні сільськогосподарських і присадибних культур застосовують цинкові добрива, як для обробки насіння, так і в якості підгодівлі в період вегетації. Обробка цинковими добривами рекомендується для ґрунтів, де раніше застосовувалися фосфорні міндобрива.

3. Молібденові. В рослинництві застосування мікродобрив які містять молібден доцільно на кислих дерново-підзолистих ґрунтах, вилужених чорноземах. В основному молібденові добрива використовуються для передпосівної обробки насіння рослин і в якості підгодівлі.

4.Мідні. Використовуються для обробки ґрунту, передпосівного замочування насіння, позакореневого підживлення. Серед найбільш відомих можна відзначити мідний купорос. Вносити це мікродобриво в ґрунт необхідно ранньою весною чи пізньою осінню. Важливо, щоб обробка відбувалася за два тижні до посадки врожаю і два тижні після його збирання. Для підгодівлі 2,5-5 грам мідного купоросу розчиняється в 3-5 літрах води. Агрономи не рекомендують використовувати добрива з міддю під картоплю і капусту.

5. Марганцеві. Добрива цієї групи застосовуються для обробки ґрунту і насіння перед посадкою. З цією метою застосовується розчин сірчанокислого марганцю 0,05%. Найчастіше марганцеві мікродобрива застосовуються на чорноземах, піщаних і супіщаних ґрунтах. Не потребують обробки препаратами кислі дерново-підзолисті ґрунти, так як вміст марганцю в них в достатній кількості.

6. Кобальтові. Найвідоміші препарати цієї групи - сульфат кобальту, хлористий кобальт. Застосовуються кобальтові добрива для обробки ґрунту або позакореневого підживлення. На квадратний метр сульфат кобальту під оранку витрачається приблизно в кількості 0,03-0,05 грам. Для позакореневого підживлення готується розчин 0,02% -0,05%. Мікродобриво з кобальтом рекомендується для дерново-підзолистих лісових ґрунтів, чорноземів, карбонатних.

Всі мікродобрива можуть бути розділені на групи, в залежності від форми випуску:

Солі органічних кислот. Препарати цієї групи мають таку незаперечну перевагу, як вартість. Однак, вони малорозчинні. Їх використання доцільне на ґрунтах, що мають слабокисле або кисле середовище.

Солі гумінових кислот. Мають високу розчинність, можуть застосовуватися кілька разів за сезон. Концентрація мікроелементів невисока, тому в якості джерела мікроелементів вони розглядаються рідко.

Комплексні мікродобрива - капсули, погано розчинні в рідини. Вони повільно розчиняються в ґрунті, за рахунок чого забезпечують підживлення рослин протягом тривалого часу.

Мікродобрива в хелатній формі. При вирощуванні хелатні добрива, застосування яких веде агроном, практично повністю засвоюються рослинами, відрізняються низькою токсичністю і добре розчинні у воді.

Використання мікродобрив в сільському господарстві дозволить наситити ґрунт певними елементами, необхідними для найкращого росту культурних рослин. Причому, провідні виробники добрив з мікроелементами передбачають докладними інструкціями все, щоб внесення здійснювалося в потрібні терміни, в оптимальній, дозованій нормі, що не зашкодить складу ґрунту, а тільки поліпшить його властивості, зробить рослини міцними, здоровими і дозволить підвищити врожайність.

Домашне завдання: Повідомлення на тему: Стимулятори та інгібітори росту рослин

Завдання для 6А (24.05.22) та 6Б (23.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Живлення рослин. Ґрунт. Види земель. Земляні суміші. Значення і правила пересаджування кімнатних рослин. Дренаж.

Живлення — процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання процесів життєдіяльності.

Розрізняють повітряне або листкове і грунтове або кореневе живлення.

Грунтове живлення. Рослини за допомогою кореня поглинають з грунту необхідні мінеральні речовини лише в розчиненому стані. Тому велике значення має наявність у грунті води. У мінеральних речовинах, які поглинає рослина, містяться різні хімічні елементи, які рослина використовує для утворення необхідних для неї органічних сполук: білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот. Наявність необхідної кількості і складу мінеральних речовин у грунті є умовою нормального функціонування рослинного організму. Для забезпечення рослин необхідними хімічними елементами у збіднений грунт вносять добрива.

Повітряне живлення. Ще у XVIII ст. видатний російський вчений М. Ломоносов висловив думку про повітряне живлення рослин, а англійський хімік Дж. Прістлі довів, що рослини виділяють газ, необхідний для дихання. Пізніше було встановлено, що таке явище можливе лише за наявності сонячного світла та вуглекислого газу. Мова йде про фотосинтез – основу повітряного живлення. Вуглекислий газ потрапляє з атмосферного повітря у клітини рослини через продихи.

Подивіться відео:

Земляні суміші

Щоб посадити конкретне кімнатна рослина в правильну землю, дуже важливо знати, який за складом повинна бути земляна суміш. Саме від складу ґрунту залежить те, наскільки активно і правильно зростає кімнатний квітка.

Універсальна земляна суміш
Цей вид землі підійде для тих кімнатних рослин, які до складу грунту не дуже вимогливі. У числі таких рослин знаходиться фікус, філодендрон, циперус, драцена, диффенбахія, фуксія і ряд інших кольорів.

Даний вид грунту складається з 25% листової землі (можна використовувати перегній), 25% землі садовій, 25% верхнього торфу і решта – річковий пісок. Листову і садову землю слід обов'язково перевіряти на наявність зайвих елементів, комах і їх личинок. Важливо також перед посадкою рослини покласти на дно горщика з такою сумішшю кульки керамзиту. Вони не будуть давати землі злежуватися.

Земля для папоротей
Земля для цих рослин обов'язково повинна бути кислою. Така ж суміш буде придатна для вирощування рододендронів і азалій. Земля для папоротей буде складатися з 50% вересковой грунту (можна замінити сумішшю верхнього торфу і піску), 25% листової землі і стільки ж перегною.

Земля для квітучих рослин
Для цих кімнатних рослин (бегонії, глоксинії, пеларгонії та багато інших) земля повинна бути легкою, живильної і пористої. Найбільш підходящим варіантом є суміш 25% садової землі і стільки ж верхового торфу. Змішується з 50% вересковой землі, допускається її заміна компостом з кори. Обов'язково додати трохи річкового піску.

Земля для сукулентів і кактусів
Повинна бути водопроникним і поживною. Не допускається застій вологи в ґрунті, інакше зовнішній вигляд рослини може від цього сильно постраждати. Для сукулентів склад землі повинен бути таким: 33% чистого прожареного піску і 33% будь-якого компосту. Решту повинен складати торф чи перліт. Можна додати трохи вугілля.

Для кактусів до складу землі повинно входити 59% піску, а також по 25% листової землі, допускається заміна компостом і верхового торфу. Обов'язково присутність невеликої кількості подрібненого деревного вугілля.

Земля для пальм і саговників
Краще всього, якщо грунт для вирощування цих рослин у домашніх умовах буде складатися з 20% річкового піску дрібного, а також перегною, який можна замінити землею листової, бурого торфу верхового тора, перегною.

Земля для епіфітних і наземних орхідей
Для епіфітних орхідей, які в природних умовах ростуть на деревах та інших рослинах, повинна бути легкою, гранульованої і відмінно пропускати воду. Краще всього, якщо земля буде складатися з подрібненої кори сосни, полістиролу, моху сфагнуму і азбестового волокна. Для наземних орхідей допускається поділ землі на дві частини: верхній торф і суміш для епіфітних орхідей.

Для нормального росту кімнатних рослин важливі поживні речовини, що поглинаються з повітря, води і грунту. Земля відіграє важливу роль у забезпеченні життєздатності рослин. Кожному виду рослин потрібна земля з певними хімічними і фізичними властивостями.

Дренаж для квітів

Найвідоміший матеріал для дренажу - це керамзит. Однак на дно квіткового вазона можна помістити і інші наповнювачі, які здатні виконувати ті ж функції. Дренажний шар потрібен для того, щоб захистити рослини від переливів.

Більшості кімнатних рослин потрібен такий склад ґрунту, який би забезпечував приблизно 15% повітря, 50% твердих частинок і 35% води. Тільки правильно влаштований дренажний шар може створити такі оптимальні умови.
Це пояснюється тим, що при надлишковому поливі витісняються ті самі відсотки вмісту повітря, що життєво необхідні квітам. Коли в ґрунті відсутній кисень, починається розвиток хвороботворних бактерій, коренева система загниває, квітка починає в'янути. Дренаж для квітів, як раз і забезпечує відхід зайвої вологи і вентиляцію коренів. Для укладання дренажного шару можна використовувати різні матеріали, такі як гравій, пінопласт або будь-синтетика, керамзит, мох, щебінь, деревне вугілля, бита цегла, річковий пісок, торф та інші. Далі будуть більш детально розглянуті найбільш часто використовувані матеріали.

Важливим якістю дренажу є хороша пропускна здатність для води, хімічна інертність, стійкість до загнивання і пліснявіння. Дренаж для квітів має різні фракції, які підбираються залежно від рослин.

Навіщо робити отвори в горщику

Крім підібраного матеріалу для дренажу важливо знайти хорошу посадкову ємність. При купівлі такої ємності потрібно звернути увагу, чи є в ній дренажні отвори, а також як вони розташовані і які мають розміри.

Якщо вони виявляться занадто малі, то зайва волога буде відходити повільно, а якщо великі – занадто швидко. Тому важливо підібрати ємність, яка підійде для посадки конкретного квітки. У разі якщо дірочок немає зовсім або вони дуже маленькі, застосувавши домашні прилади у вигляді свердла і дрилі, можна зробити дренаж для квітів своїми руками – підкоригувати або просвердлити отвори.

Так, наприклад, для кактусів, сукулентів і деяких орхідей необхідний швидкий відхід рідини. Тому для них підійде маленький горщик з невеликими отворами і пориста грунт. А для рослин, що ростуть у постійної вологи, важливо підібрати ємність з мінімумом маленьких отворів і щільний грунт.

Керамзит для дренажу

Керамзит являє собою обпалену глину з пористої внутрішньою структурою. Коли виникає питання про те, з чого зробити дренаж для квітів, насамперед згадують про керамзит, так як він є найбільш відповідним для цих цілей.

Цей матеріал застосовується і в будівництві як утеплювач і звукоізолятор. У квітникарстві використовується середньо - і мелкофракционний керамзит. Головною його перевагою є легкість і здатність вбирати зайву вологу. Коли її не вистачає, керамзит віддає воду знову в грунт. Це хімічно нейтральний матеріал, без запаху. Може використовуватися багато разів, приблизно через шість років розсипається в почвогрунт. Великим рослинам для дренажу підійде среднефракционний (2 см діаметром) керамзит, на який зверху насипається пісок. Потрібно стежити, щоб розмір отвору в горщику був менше фракції дренажного матеріалу. Оптимальний шар дренажу становить близько 2 см. Якщо вирішено використовувати ємність без отворів, то шар керамзиту повинен досягати 5 см.

Керамічні черепки

Якщо керамзиту немає у продажу, то виникає питання про те, чим можна замінити дренаж для квітів. Для цих цілей відмінно послужить такий матеріал, як кераміка. Для пристрою такого виду дренажу на отвори в горщику необхідно покласти великі черепки опуклою стороною вгору або кілька маленьких шматочків. Потім, якщо ємність маленька, насипати півторасантиметровий шар очищеного крупнофракционного піску, і п'ятисантиметровий – якщо велика. Зверху насипається шар землі, і висаджується рослина. Недоліком даного матеріалу є небезпека пошкодження коренів гострими сторонами. Не варто використовувати занадто великі черепки, так як через них буде прокидатися пісок.

Вермикуліт і перліт

Чудовим дренажним матеріалом служать гранули вермікуліту та перліту. Вермикуліт проводиться шляхом нагрівання глини до дуже високих температур, в результаті якого мінерали спресовуються один з іншим, як лусочки. За зовнішнім виглядом цей дренаж нагадує частини корковою або деревної стружки, він легкий, інертний, не шкодить рослинам. Перліт є пружним кремнеземом вулканічного походження і виглядає як гранули сірого або білого кольору. Обидва матеріали мають властивість вбирати в себе вологу з розчиненими в ній мінерально-органічними речовинами, а потім у міру потреби повертати їх у грунт. Недоліком цього виду дренажу є висока ціна.

Мох сфагнум

Багато квітникарі використовують як дренажного матеріалу чистий мох сфагнум. Цей натуральний матеріал добре тримає вологу, а коли потрібно, вода з нього переходить назад в грунт. Крім цього, мох наділений оздоровчою і дезинфікуючими властивостями. Росте мох на заболочених чи дуже вологих лісових грунтах. Його можна побачити у вигляді м'яких стеблинок світло-зеленого забарвлення, від яких в усі боки стирчать голчасті м'які листочки. Заготовляють його в будь-який сезон, але краще робити це восени, що дасть можливість довше і краще зберегти матеріал при транспортуванні. Перед тим як використовувати дренаж для квітів у вигляді моху, його на півгодини заливають теплою, до 45 °С водою. Це потрібно і для насичення вологою, і для позбавлення від які причепилися комах. Зберігати мох необхідно в незапечатанном поліетилені для дихання і в прохолодному місці, можна в морозилці. При розморожуванні матеріал не втрачає свої якості. Єдиним мінусом цього дренажу є важкодоступність, так як він не завжди буває в продажу.

Деревне вугілля

Добре підходить для дренування грунту деревне вугілля, виконуючи функції природного добрива і антисептика, не тільки запобігаючи гнильні процеси, але і адсорбуючи солі і регулюючи насиченість грунту вологою.

Як і багато хто, деревновугільний дренаж для квітів чудово вбирає і утримує рідину і мінеральні речовини до того моменту, коли грунт висихає і йому потрібно зволоження. Деревне вугілля – це нейтральний, пористий, інертний і легкий матеріал. Для дренування його викладають на дно вазони для квітів шаром в 2 см. Фракції бажано брати великі або такі, що не пройдуть крізь дренажні отвори горщика.

Чим замінити дренаж для квітів

Якщо під рукою під час висадки або пересадки рослини не виявилося нічого з вищеперелічених видів дренажу, можна використовувати що-небудь з підручних матеріалів. Головне, щоб вони не шкодили рослині, не пошкоджували його коріння і не були піддані процесам пліснявіння або гниття.

Непоганим дренажем можуть послужити дрібні фракції щебеню і гравію. Недоліком буде виняткова тяжкість вазона з таким дренажем. Він підійде для невеликих горщиків або великих вазонів з рідко пересаживаемими рослинами, які не пересуваються з місця на місце. Альтернативним варіантом може стати дрібний акваріумний камінь, який підходить не тільки як дренажний матеріал, але і в якості прикраси поверхні землі. Але його вартість зазвичай дуже висока. Часто на горищах або в коморах порошаться коробки з упаковкою з пінопласту з-під апаратури або побутової техніки. Виявляється, цей матеріал також підійде як дренаж для квітів. Він легкий, не вбирає воду, не деформується і не розкладається, не токсичний, не має запаху. Добре використовується для важких керамічних вазонів. Зайва волога стікає в піддон. Для дренажного шару цей матеріал ріжуть на кубики і викладають на дні двухсантиметровим шаром. Мінусом пінопласту є те, що з плином часу коріння рослин обплітають його і при пересадці виникає небезпека пошкодження кореневої системи кольорів. Ще одним варіантом може послужити битий глиняна цегла. При виготовленні в глину додаються різні добавки, що поліпшують якість, і відбувається випал. Тому виходить міцний природний матеріал, добре вбирає зайву рідину. Основним недоліком можна назвати те, що бита цегла має гострі краї, які сприяють пошкодження коренів. Перед закладкою в вазони бажано шматочки цегли підточити. Також краще використовувати шматочки білої силікатної цегли, так як у нього більш виражені дренажні властивості, ніж у червоного керамічного.

Як пересаджувати кімнатні рослини: тисніть на посилання

Домашне завдання: Впишіть в порожні клітинки слова-відповіді. Відповіді на запитання присилати на пошту.

1. Суміш для посадки кімнатних рослин в горщики. _ _ _ _ _ _ _ _ _ (5 букв)
2. Вид догляду за рослинами за допомогою води. _ _ _ _ _ (5 букв)
3. Пристрій в квітковому горщику для відводу води. _ _ _ _ _ _ (6 букв)

Завдання для 6А та 6Б (18.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: температура води при поливанні рослин. Правила поливу у період росту та спокою. Ознайомлення з розміщенням кімнатних рослин відповідно до світла й температури.

Температура води при поливанні рослин

Прочитати статтю за посиланням: Температура води при поливанні

Домашне завдання: описати три квітки на вибір за такими характеристиками: місце розташування (північ, південь,захід. схід), кількість світла, температура в кімнаті. Готове домашне завдання відправити мені на пошту.

Приклад:

Фіалка

Правильне місце розташування горщиків з сенполіями є запорукою їхнього успішного догляду. Фіалки люблять багато м’якого, розсіяного світла, тобто ставити їх варто в добре освітлених, проте захищених від прямих сонячних променів місцях. Улітку найкраще підходять підвіконня з північного боку, взимку – з південного.

Можна також користуватися штучним освітленням: флюоресцентні лампи денного світла потужністю 40 ватт розміщують за 30 см від рослини та вмикають на 14 годин на день. Додатково освітлювати квіти можна і взимку, коли скорочується світловий день. Крім того, рослину треба періодично повертати, щоб отримати рівномірно розвинену квітку.

Сайт з якого взято інформацію: https://zaxid.net/news/

Завдання для 6А (17.05.22) та 6Б (16.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Правила догляду за кімнатними рослинами. Вимоги рослин до умов вирощування

Прочитати статтю за посиланням: Догляд за кімнатними рослинами

Подивіться відео

Завдання для 6А та 6Б (11.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Основні види кімнатних рослин та особливості їх вирощування.

Наші кімнатні рослини – це маленькі, але справжні жителі Тропічних лісів Індії, Яви, Бразилії, пустель Африки, Мексики. Відвідуючи різні куточки Землі, мандрівники привозили цікаві рослини, частина яких приживалася у приміщеннях, оскільки там було тепло. Проте ці рослини страждають через відсутність звичних умов. Рослини тропіків – через сухість повітря, рослини пустель – через відсутність достатньої кількості світла. То ж ви повинні знати походження і вимоги рослин, які є в куточку природи, щоб створити їм умови наближені до тих, які є у них на батьківщині.

Давайте розглянемо деякі квіти:

Сансев’єра – вічнозелена багаторічна рослина з довгим прямим гладеньким листям, що росте вгору. Їй скрізь дуже добре, тільки потрібно трішки світла, трішки тепла і трішки водички. Ця кімнатна рослинка – генератор кисню, сприяє підвищенню імунітету. Захищає від токсинів.
Фіалка (сенполія) . Це одна з квітучих кімнатних рослин, яка завжди нагадує нам про весну. Її квітка схожа на метелика. Фіалки бувають усіх кольорів веселки. Головна умова успішного догляду за фіалками: багато світла і ніякого сонця. Поливати фіалку потрібно знизу, 2-3 рази на тиждень. Кожен рік потрібно пересаджувати. Садити в той самий горщик, помінявши ґрунт. Правильно доглянуті фіалки будуть радувати вас квітами упродовж усього року.

Алое – кімнатна рослина, що володіє рядом цілющих властивостей. Листя і сік алое використовуються в народній медицині, дерматології, косметології, при простудних захворюваннях. Рослина не вимоглива, швидко росте.

Кактус. Кактуси не мають листя і їх функцію виконує потовщене зелене стебло, що має найрізноманітнішу форму: циліндричну, кулясту, тригранну та ін. Стебла кактусів бувають гладкі, ребристі, горбкуваті, зморшкуваті. Кактуси поглинають випромінювання від телевізорів, комп’ютерів. Тому потрібно розводити ці кімнатні рослини та розташовувати їх біля цих приладів.

Це кімнатна Герань (пеларгонія). Вона любить багато світла. Герань належить до лікарських рослин. Пахучі речовини в листочках цієї рослини підвищують працездатність людини, знімають напругу, нормалізують сон, заспокоюють нервову систему. Листочки можна додавати до чаю від застуди, грипу, прикладати до ран. Цю кімнатну рослину можна поставити в кухні, спальні.
Хлорофі́тум  – трав'яниста рослина. Її довгі лінійні листя зібрані в прикореневі пучки. Квітки у хлорофітума дрібні. Стебла дуговидної форми після цвітіння утворюють на своїх кінцях пучки листків з повітряними коренями. Інколи замість пучків листя утворюється насіння.

Це кімнатна папороть нефролепіс. Папороть вирощують не тільки тому, що у неї гарне ажурне листя, вона невибаглива, росте у напівтіні. Часто їх листя використовують для оформлення букетів.

Монстера – кімнатна рослина з великим, темно-зеленим, розрізаним листям. Довгим, досить тонким стеблом, яке потребує опори. Виростає до чотирьох метрів. Невимоглива, нормально переносить знижену вологість, недостатній полив. Листя монстери виділяє речовину, яка здатна знімати головний біль.

Пальми – кращі представники декоративно-листяних рослин для вирощування в кімнатних умовах. Стовбур зазвичай не гілкується, Листя перисте або віялове. Пальми потребують великих горщиків чи контейнерів, позаяк у них велике коріння. Вони – досить вибагливі рослини до середовища та до утримання. Листя бажано омивати теплою водою та позбавляти пилу.

Це – орхідея. Цвітіння орхідей – найпрекрасніший період у їх вирощуванні. Орхідеї досить вимогливі до температурного режиму і поливу. Догляд за ними – нелегка справа. Виконуйте її відповідально. І ця красуня віддячить вам своїми квітами.
Назви кімнатних рослин є єдиними для всіх країн і народів світу. Вони даються на латинській мові та мові даної країни. Але є ще й народні назви рослин. Прочитайте їх.
Зігокактус – різдвяник.
Алое – столітник.
Сансев’єра – тещин язик.
Колеус – кропива.
Гібіскус – китайська троянда.
Товстянка – грошове дерево.

2.    Цікавинки про кімнатні рослини.
1)    Один із видів фікуса в себе на батьківщині, в Індії, досягає 30м заввишки, з листям до 1м завдовжки. Зарослі фікуса утворюють цілі гаї. Із соку фікуса виготовляють каучук, з якого роблять гумові іграшки тощо.

2)    Листки монстери мають цікаву особливість: перед дощем на їх кінчиках з’являються краплинки води, вона «плаче». У себе на батьківщині рослина цвіте і дає плоди, які за смаком нагадують банани, а за ароматом – ананас.

Самостійна творча діяльність

Кактус з паперу.
- Інструктаж з техніки безпеки: «Правила користування ножицями»

1. Користуйся ножицями лише із заокругленими кінцями.
2. Клади ножиці так, щоб вони не виступали за край робочого стола.
3. Не працюй тупими ножицями, а також ножицями зі слабким кріпленням.
4. У процесі різання уважно слідкуй за розміткою.
5. У процесі роботи з ножицями тримай матеріал лівою рукою, щоб пальці були осторонь від леза.
6. Не розмахуй ножицями, не підходь до товариша під час різання.
7. Не залишай ножиці після роботи в розкритому вигляді.

- Інструкційна картка виготовлення кактуса.

Домашне завдання: виготовити кактус з паперу та відправити фото мені пошту. (якщо бажаєте можна виконати виготовити іншу квітку)

Завдання для 6А (10.05.22) та 6Б (09.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Поділ кімнатних рослин за декоративними властивостями.

Подивіться відео-презентацію

Домашне завдання: намалювати одну квітку з 4 видів та описати її. (наприклад: її властивості, або догляд за нею)

Завдання для 6А та 6Б (04.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Значення рослин у природі та у житті людини. Історія окультурення кімнатних рослин.

Значення рослин у природі та у житті людини

Рослини є повсюди на поверхні земної кулі. Навіть спекотні пустелі заселені певними видами рослин (наприклад, верблюжою колючкою, кактусами). Величезні простори суходолу охоплені густою рослинністю. Ліси вкривають майже шосту його частину. Неосяжні території степів, луків, земель, засаджених культурними рослинами. Рослини населяють океани, моря, прісноводні водойми. Навіть Арктика й Антарктика не позбавлені рослинності.

Рослини забезпечують певні взаємозв’язки між життєвими формами рослин і тварин, їх пристосування до умов навколишнього середовища.

Яке значення рослин у природі? У різноманітних рослинних угрупованнях гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси,мурашки, лисиці та інші тварини.

Рослини беруть участь у формуванні грунтів та природних ландшафтів. Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують грунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушують грунт.

Рослинні насадження запобігають руйнуванню грунтів, закріплюють яри, гірські схили. Узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає грунт і його мешканців від промерзання. А навесні талі води поступово просочуються в грунт, формують озера, болота, підтримують повноводдя річок.

Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ – основа енергетичної промисловості – утворені внаслідок фотосинтезу рослин минулих епох. Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. Навіть м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, рибу, шовк, шерсть, шкіру тощо ми маємо завдяки тому, що свійські тварини живляться рослинами.

Давно відома цілюща дія рослин (горіх волоський, дуб, береза, сосна, ялина, ялівець, кедр), що виділяють в атмосферу речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворних бактерій.

Зелені рослини (а також деякі бактерії та одноклітинні тварини) – єдині на Землі виробники органічної речовини з неорганічних сполук. Усі інші живі істоти – споживачі готової органічної речовини. В органічній речовині зелених рослин накопичується сонячна енергія, завдяки якій і розвивається життя на Землі.

Рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вуглекислого газу. Під час фотосинтезу кисень, який виділяють рослини, постійно надходить в атмосферу, підтримуючи рівновагу у співвідношенні вуглекислого газу (0,03 %) і кисню (майже 21 %) в повітрі. З кисню, який виділяють рослини під час фотосинтезу, утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Рослинам належить провідна роль у колообігу речовин і енергії, що забезпечує неперервність існування життя на Землі (пригадайте, колообіг речовин – це обмін речовинами між живою та неживою частинами природи).

Важлива роль рослин полягає також в очищенні повітря від забруднення шкідливими речовинами. Завдяки фотосинтезу рослини сформували умови для життєдіяльності інших організмів, забезпечили їхнє поширення на планеті. Спільно з іншими організмами вони також зумовили формування грунту. Так, саме рослини вбирають із грунту певні неорганічні речовини та використовують їх для створення органічних.

Не менш вагомий вплив рослин і на клімат та емоційний стан людини. Кожному з вас нескладно пригадати ніжну прохолоду в лісі спекотного дня чи затишок від сильного морозного вітру, медові пахощі квітучих лип, акацій, гречки, конвалії, бузку, гарні кімнатні рослини.

Як діяльність людини впливає на навколишнє середовище? Особливу групу екологічних чинників становить діяльність людини, яка докорінно змінює умови існування живих істот. Людина може руйнувати одні типи рослинних угруповань (вирубування лісів, осушення боліт, розорювання цілинного степу тощо) і штучно створювати інші (сади, поля, городи, пасовища, лісонасадження, парки та ін.)

Людина може масово винищувати певні види організмів (наприклад, рослини, що мають цінну деревину, гарні квітки або ті, які застосовують у медицині, їстівні гриби). Багато видів організмів уже зникли з нашої планети або перебувають на межі зникнення.

Небезпечним для рослин та інших організмів є забруднення грунтів різними хімічними речовинами (отрутохімікати, надлишки мінеральних добрив тощо) та радіонуклідами. Крім того, унаслідок неправильного обробітку грунтів порушується їхня природна структура та зменшується товща верхнього родючого гумусового шару.

Відвернути екологічну катастрофу, спричинену господарською діяльністю, можна лише формуючи екологічне мислення. Це означає, що будь-яке господарське рішення людина повинна приймати, лише переконавшись, що воно не зашкодить навколишньому природному середовищу і не порушить природної рівноваги, що існує між складовими природи. Для охорони та збереження рідкісних і зникаючих видів рослин, тварин і грибів створено Червоні книги або Червоні списки. Усі питання, пов’язані з охороною навколишнього середовища та природокористуванням, розробляються на основі Конституції України.

Враховуючи те, що лише рослини спроможні задовольнити зростаючі потреби споживачів у продуктах харчування, людина використовує різноманітні способи і прийоми для підвищення продуктивності рослин. Так, людина штучно переселила значну кількість видів, переважно культурних рослин, з однієї території на іншу, де ці види раніше не росли. Ви вже знаєте, що з Америки в інші частини світу людина завезла картоплю, помідори, соняшник, кукурудзу, з Південно-Східної Азії – рис, з Африки – кавун.

З метою підвищення продуктивності культурних рослин учені розробляють прийоми догляду за рослинами, створюють високопродуктивні сорти, стійкі до несприятливих чинників та хвороб.

Домашне завдання: зробити невелике повідомлення на тему: історія окультурення кімнатних рослин, можна з малюнками та відправити мені на пошту.

Завдання для 6А (03.05.22) та 6Б (02.05.22)

Тема уроку: Презентація проектів

Завдання: готовий виріб відправити фото мені на пошту (ts228511@gmail.com)

Завдання для 6А (26.04.22, 27.04.22) та 6Б (25.04.22, 27.04.22)

Тема уроку: Виготовлення писанки

Завдання: виготовити писанку за обраною технікою.

Завдання для 6А та 6Б (20.04.22)

Тема уроку: Розроблення ескізного малюнка писанки.

Ескіз або шкіц — підготовчий нарис, що фіксує задум художнього витвору чи окремої його частини в найхарактерніших рисах.

Завдання: намалювати ескіз майбутньої писанки та відправити мені на пошту.

Завдання для 6А (19.04.22) та 6Б (18.04.22)

Тема уроку: Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення писанки.

Завдання: добрати матеріали для вашої майбутньої писанки

Це може бути в техніці декупаж (Декупаж - це захоплююча техніка декорування різних поверхонь паперовими фрагментами), або за допомогою квілінгу, або з натуральних матеріалів, також можна викристовувати бісер, та будь-який інший варіант на ваш вибір.

Завдання для 6А та 6Б (13.04.22)

Практична робота: Графічне зображення писанки

Намалюйте ескіз вашої писанки.

Сфотографуйте, та надішліть мені на пошту, та вкажіть обов'язково техніку, яку ви обрали.

Завдання для 6А (12.04.22) та 6Б (11.04.22)

Тема уроку: Писанки – як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Орнаменти та символи писанкарства.

Історія писанки як явища починається з далекого минулого, від язичницького культу, в якому вона була важливим елементом різноманітних обрядів і ритуалів. Писанка тісно пов'язана з релігійними віруваннями та уявленнями наших далеких предків про створення світу, з родючістю і поклонінням йому, з урочистими ритуалами, пов’язаними з річним циклом відродження природи і оспівуванням її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відомо було всім народам в давнину, таким воно залишилося і до сьогодні. Малюнки древніх писанок повторюють мотиви мальованої кераміки трипільської культури. Таким чином дослідники розрізняють доісторичні могили слов'янські й неслов'янські, використання і виготовлення писанок було характерним саме для етнічних груп слов'ян, які пізніше отримали назву українці.

Техніка наклеювння. Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування. На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики. Це можуть бути пофарбовані крупи або, навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.

Обклеювання яйця бісером. Наклеюють бісер на поверхню яйця при допомозі клею ПВА або пластиліну. При використанні клею, спочатку наносять простим олівцем орнамент, а потім приклеюють бісер. При використанні пластиліну, його наносять на поверхню яйця тонким шаром, потім малюють орнамент, після чого приклеюють бісер.

Яйце, апліковане текстильним матеріалом. Для аплікації використовують різні декоративні стрічки, шматки тканини, нитки, наклеюючи їх на яйце за допомогою клею.

Декоративне яйце, оздоблене насінням. Для виготовлення цього виробу беруть дерев'яне яйце. Наносять на нього шар пластиліну товщиною 2-3 мм. Для роботи використовують насіння різних рослин. З насіння можна викласти будь-який орнамент. Можна працювати і з видутим курячим яйцем. За цієї умови використовується техніка створення композицій з насіння різних рослин на основі клею.

Ознайомтеся з презентацією за посилання: Розпис яєць

Практична робота: Підібрати моделі аналоги.

Оформити у вигляді презентації. Фото і підпис (вид розпису)

Готову презентацію відправити мені на пошту.

Завдання для 6А та 6Б (06.04.22)

Тема уроку: Захист проекту

Завдання: Відправити на пошту документ ворд (де описаний організаційно-підготовчий етап), ескіз вашого виробу та фото виробу з фотокартками поетапної роботи. Можна це все оформити у вигляді презентації.

Завдання для 6А (05.04.22) та 6Б (06.04.22)

Тема уроку: Оздоблення виробу

З давніх-давен жінки оформляли вбрання і речі домашнього вжитку вишивкою та мережкою. Нею підрублювали серветки, скатертини, доріжки, подоли сорочок. Існує кілька видів мережки – прості прутики і досить складні, що утворюють вишукані узори. Мережку можна виконати котушковими нитками, цупкість і товщина яких має відповідати цупкості і товщині тканини. Для батисту, маркізету, крепдешину рекомендуються нитки №60-80. Для льняних тканин на базі - №40-50. Можна вишивати мережку в одну в дві нитки. Останній варіант зручніший, коли закріплюють нитку.

Оздоблення виробів мережкою було завжди популярне. Орнаменти з використанням мережки надають вишивці витонченості та вишуканості. Гарний вигляд мають мережки на жіночих блузах, платтях, костюмах, чоловічих сорочках, дитячому одязі, білизні, косинках, серветках тощо.
Мережки можуть бути основною частиною узору або способом обробки країв вишитих виробів – скатертини, серветки, рушника, фіранки. В одязі за допомогою мережки можна з’єднувати полотнища, що називається змережуванням.
Суттєве значення для вишивки має кольорова гама. Потрібно враховувати ритмічне чергування кольору, виділення основного тону, який надає вишивці необхідну цільність і завершеність. Візерунки мережок виконують переважно нитками світлих тонів (білими, голубими, рожевими) на білій тканині. На тканинах інших кольорів мережки виконують нитками в тон тканини. Ажурність наскрізного шиття білим по білому особливо характерна на Полтавщині, Чернігівщині. У південних і західних областях України застосовують і кольорові нитки, за допомогою яких створюються яскраві візерунки на ажурному фоні.

Кожна пошита або вишита річ потребує відповідного оформлення. Особливо це стосується обробки країв. Вона має бути гармонійним закінченням композиції вишивки.

Із зростанням культури та добробуту народу зростає і його цікавість до одягу, його пошиття та оздоблення. Оздоблення не є самостійним елементом композиції, а служить доповненням до костюму. Оздоблення, як і прикраси, має відповідати призначенню костюма, а також фактурі й властивостям тканини. Оздоблення характеризує напрям моди на певний сезон, воно визначає призначення виробу і пору року. Оздоблення буває постійним (вишивка, строчки, ґудзики) та знімним(банти, квіти, пояси, манжети). Що можна використовувати для оздоблення? (хутро, шкіру, тасьму, вишивка, аплікації, бісер, квіти, банти, оборки, стрічки, мережки). Бувають періоди коли оздоблення виходить з моди, але вони зазвичай не тривалі. Від чого залежить вибір оздоблення? (від уподобань людини, тобто ми можемо сказати, що це вияв індивідуальність людини). Оздоблення, крім декоративного та естетичного призначення, має ще й утилітарне. Так, гарні ґудзики на блузці одночасно є й застібкою, й оздобленням. Мережки на літньому одязі є не лише прикрасою, але й одночасно створюють повітропроникність, сприятливий мікроклімат для тіла. В оздобленні особливу роль відіграє його характер та розміщення.

Завдання: прикріпити до вашої іграшки оздоблювальні елементи (очі, ніс, можливо якісь інші декоративні елементи)

Завдання для 6А (29.03.22, 30.03.22) та 6Б (28.03.22, 30.03.22)

Тема уроку: З'єднання деталей іграшки

Щоб іграшка була по-справжньому красива й акуратна, нам потрібно згадати, як виконуються деякі ручні шви.

Зметувальний, або шов «уперед голку». Цей шов допоможе тимчасово скріпити деталі, щоб потім виконати інші шви більш акуратно.

Шов «назад голку». З лицьової сторони цей шов виглядає, як машинний. Він досить міцний і в багатьох випадках може замінити машинний, застосовується при сточуванні деталей. Для цього шва при розкрої деталей роблять припуски 0,5 см.

Деталі з щільного хутра або товстих тканин найкраще з'єднувати швом «через край» або «петельним». Стібки в цих швах укладаються вертикально як ліворуч праворуч, так і праворуч ліворуч. При цьому досягається міцне й акуратне з'єднання тканин.

Шов «рядок» застосовується для скріплення деталей. Цей шов досить міцний і цілком заміняє машинний. Рядковий шов виконується, як шов «назад голку», тільки стібки всі однакові і між ними залишають невелику відстань.

Щоб ваші знання добре засвоїлись пропоную переглянути цікаве відео, де вам покажуть, як виконувати ті самі шви, про які ви вже трохи знаєте.

Перегляд відео:

Повторимо правила користування ножицями

1. Ножиці для ручної праці повинні мати заокруглені кінці.

2. Клади ножиці так, щоб вони не виступали за край робочого місця.

3. Не працюй тупими ножицями, а також ножицями зі слабким кріпленням.

4. У процесі різання уважно слідкуй за розміткою.

5. У процесі роботи тримай матеріал пасивною рукою так, щоб пальці були осторонь від гострого леза.

6. Не розмахуй ножицями, під час різання не ходи, а також не підходь занадто близько до того, хто ними працює.

7. Після роботи ножиці тримай складеними, бажано в чохлі.

Правила роботи з голками та шпильками:

1. Голку тримай тільки з протягнутою ниткою в гольнику або футлярі.

2. Не вколюй голку (шпильку) в свій одяг.

3. Не бери голку (шпильку) в рот.

4. Запасні голки зберігай у футлярі або гольнику.

5. Не використовуй голку замість булавки.

6. Під час зшивання цупких матеріалів (шкіра, штучне хутро, картон) попередньо в місці зшивання зроби отвори шилом.

7. Під час шиття користуйся наперстком.

Завдання: з'єднати деталі іграшки. Не забувайте робити фото.

Завдання для 6А та 6Б (23.03.22)

Тема уроку: Виготовлення шаблонів. Розкрій виробу.

Сьогодні ми будемо вчитись виготовляти шаблони майбутніх виробів. Завдяки їм, ви будете швидко розмічати заготовки. Перевага шаблонів полягає в тому, що використовуючи їх, можна зробити велику кількість однакових деталей чи виробів.

Для виготовлення будь-якого виробу треба мати його графічне зображення - креслення або ескіз. За кресленням аналізують деталь або виріб: визначають розміри деталі. Отже, ви зрозуміли, що перед тим як приступити до виготовлення виробу, вам необхідно мати креслення або ескіз. Ваше креслення в цьому випадку відображає ваш задум, тобто як би ви хотіли би, щоб виглядів ваш виріб. Можна сказати, що в реалізації вашого задуму на папері і полягає вся складність діяльності конструктора. Зараз ми з вами розглянемо це питання.

Після того, як ви намалювали ваш виріб, необхідно його розмітити його на заготовці. Розмічання – це процес нанесення на заготовку контурних ліній майбутнього виробу за кресленням, ескізом або шаблоном. Для того щоб розмітити заготовку спочатку вибирають або підготовлюють рівну кромку, від якої роблять усі вимірювання. Цю кромку називають базовою. Потім розраховують найоптимальніше положення майбутньої заготовки на листі з умовою економії матеріалу. При цьому враховують припуски на обробку.

Припуск – шар матеріалу, який залишають, щоб мати точні розміри й чисту поверхню деталі після обробки.

Розмічання роблять розмічальним інструментом: лінійкою, олівцем, циркулем, кутником.

Для розмічання декількох однакових деталей застосовують пристрої, що називаються шаблонами. Їх виготовляють з твердої деревини, картону або металу. Шаблони використовуються в багатосерійному виробництві, коли нам необхідно виготовити багато однакових виробів або повторити точну копію виробу. Ми сьогодні будемо виготовляти шаблони деталей ваших виробів. Вам він знадобиться для того, щоб спростити роботу при розмітці.

Шаблон будемо виготовляти наступним чином. Робимо розмітку деталей виробу на картоні. Перевіряємо правильність розмітки. За допомогою ножиць вирізаємо шаблон по контуру розмітки таким чином, щоб лінія розмітки залишилась.

Повторимо правила користування ножицями

1. Ножиці для ручної праці повинні мати заокруглені кінці.

2. Клади ножиці так, щоб вони не виступали за край робочого місця.

3. Не працюй тупими ножицями, а також ножицями зі слабким кріпленням.

4. У процесі різання уважно слідкуй за розміткою.

5. У процесі роботи тримай матеріал пасивною рукою так, щоб пальці були осторонь від гострого леза.

6. Не розмахуй ножицями, під час різання не ходи, а також не підходь занадто близько до того, хто ними працює.

7. Після роботи ножиці тримай складеними, бажано в чохлі.

Подивимось приклади шаблонів:

Шаблон можете обрати із запропонованих, а можете обрати свої варіанти.

Після виготовлення шаблонів переходимо до розкроювання виробу.

Розкроювання – це процес розрізання тканини на деталі відповідної форми та розміру для пошиття виробу.

Деталі з тканини, які отримано під час розкроювання називаються – деталями крою.

- Отже, розкроювання деталей виробу є відповідальним етапом виготовлення іграшки. Під час виконання цієї технологічної операції треба чітко дотримуватися певних вимог.

- А саме:

1. Визначають лицьовий та виворітний боки тканини. Обведення шаблонів іграшки виконується на виворітному боці.

2. Визначають напрямок ниток основи. Це необхідно для того, щоб у готовому вигляді виріб не втратив естетичні властивості і форму.

Усі тканини вздовж ниток основи менше розтягуються, тому деталі виробу, розкроєні в напрямку ниток основи, не витягуватимуться й не втрачатимуть своєї форми.

— за пругом: нитки основи розташовані вздовж пруга тканини.

— за розтягом: у ниток основи розтяг менший, ніж у ниток піткання.

3. Настилання тканини на столі здійснюється двома способами:

А. «у розгортку», коли тканина розкладена на столі за всією шириною; (для хутра та товстої тканини)

Б. «у згин» (для парних деталей), коли тканина складена вздовж удвоє, лицьовим боком усередину.

4. Розкладання викрійки на тканину. Розкладають викрійки на тканину з виворітного боку. Спочатку більші за розміром, а потім – дрібніші. Розкладання викрійок виконують економно, щоб відходів було менше.

5. Викрійки деталей виробу приколюють до тканини шпильками, щоб вони не зсовувались. Обводять олівцем по контуру.

6. Відкладання припусків. Від контуру відкладають припуски на шви від 0,5 см до 1 см, проводять другу лінію контуру. Ширина припусків залежіть від того, як тканина осипається на зрізах. Чим легше осипається, тим припуск більше.

7. Розкроювання деталей іграшки. Спочатку вирізаються більші деталі, а потім дрібніші. Розкроювання треба виконувати чітко по лінії другого контуру, з урахуванням припусків. Під час розкроювання тканину не можна піднімати та пересовувати.

8. Під час розкроювання треба уважно виконувати Правила безпечної праці з шпильками та ножицями.

Правила роботи з ножицями згадали, тепер повторимо правила роботи з голками та шпильками:

1. Голку тримай тільки з протягнутою ниткою в гольнику або футлярі.

2. Не вколюй голку (шпильку) в свій одяг.

3. Не бери голку (шпильку) в рот.

4. Запасні голки зберігай у футлярі або гольнику.

5. Не використовуй голку замість булавки.

7. Під час шиття користуйся наперстком.

Завдання: виготовити шаблони деталей майбутнього виробу та розклоїти їх на тканині. Не забувайте робити фото.

Завдання для 6А (22.03.22) та 6Б (21.03.22)

Тема уроку: Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення м'якої іграшкки.

Для того щоб виготовити будь яку річ, нам необхідно відповісти на два питання.

1. З чого робити м'яку іграшку?

2. Чим робити м'яку іграшку?

На нашому уроці ми якраз і займемося пошуком відповідей на ці питання.

Людину оточують багато речей : машини, одяг, посуд, книги та багато іншої продукції, для виготовлення яких потрібні різні матеріали. Наприклад, щоб виготовити меблі, необхідна деревина, ручки для письма – пластмаса, ножиці – метал, книжки – папір та картон, сукні – тканина тощо.

Деякі вироби виготовляють з одного матеріалу, а для виготовлення інших застосовують кілька видів матеріалів.

Матеріали, які застосовують у виробництві для виготовлення різного роду виробів називають конструкційними.

Вони дуже різняться за зовнішнім виглядом і властивостями. Проектуючи вироби для виготовлення, треба вміти розрізняти, знати їх основні властивості, вміти добирати матеріал для виготовлення певного виробу. Конструкційних матеріалів дуже багато. Ми познайомимося сьогодні з деякими з них.

До найпоширеніших конструкційних матеріалів належать: папір, пластмаса, тканина, скло, деревина, метал.

Кожен з конструктивних матеріалів має свої властивості міцність, забарвлення, ламкість, пластичність, прозорість і т.д.

Характеристика конструкційних матеріалів

Види матеріалів	Колір	Властивості	Недоліки	Використання
Деревина	Відтінки білого, жовтого, червоного, коричневого; має характерний малюнок-текстуру (смуги, лінії, кола)	Міцна, легка, м’яка в обробці, зберігає тепло, не проводить електричний струм (діелектрик), легкозаймиста	Змінює розміри під дією вологи та контрастних температур. Може мати тріщини, гнити	У будівництві, для виготовлення меблів, паперу, інструментів
Метали	Непрозорі, мають специфічний блиск	Міцні, тверді, добре проводять електричний струм (провідники)	Під дією вологи піддаються корозії (іржавіють)	У машинобудуванні, спорудженні будинків, мостів, залізниць тощо; для виготовлення інструментів, труб, дротів, посуду
Скло	Прозоре	Тверде, крихке, не проводить електричний струм	Крихкість	У будівництві, машинобудуванні; для виготовлення посуду та прикрас
Пластмаса	Буває різного кольору, прозора та непрозора	Порівняно міцна, різна за твердістю, має невелику масу, діелектрик	За високих температур плавиться, з часом погіршується вигляд, втрачає міцність	Для виготовлення виробів складної форми; деталей і корпусів приладів та побутової техніки, труб, посуду тощо

Папір

Білий та кольоровий, непрозорий

Буває тонкий і товстий, щільний, гладкий, легкозаймистий, розмокає у воді, легко рветься та ріжеться, формується складанням, скручуванням

Низька міцність, швидко вбирає вологу

Для друкування книг, журналів тощо, пакування товарів, виготовлення шпалер

Тканина

Різного кольору

Різноманітна за властивостями. Тонка, пориста, добре згинається, скручується, зминається, легко ріжеться, пропускає повітря, вбирає вологу, зберігає тепло.

Міцність різна залежно від будови

Порівняно низька міцність, легкозаймиста, під дією води та високих температур змінює розмір

Для виготовлення швейних виробів, спеціального одягу, оформлення інтер’єрів, оббивки м’яких меблів тощо

Матеріали та інструменти для роботи:

нитки різного кольору та міцності
шматочки різних тканини
картон для викрійки іграшки
дріт (якщо треба зробити ноги, руки)
наповнювач: синтепон, вата, холофайбер...
наперстки, голки, спиці, гачки
бусини, бісер...
праска

Яку тканину краще обрати?

Є багато тканини, з яких можна виготовити іграшки, давайте по черзі проаналізуємо їх.

1. Трикотажна тканина

Ця тканина досить легко тягнеться, що надає можливості вигнути деталь.

2. Штучне хутро

Підходить для різних іграшок

3. Шовкова тканина

Ця тканина дуже гарна, але ковзає, із неї важко шити, хоча вона є незамінною для пошиття різного одягу для іграшок, аплікацій.

4. Бавовняна тканина

Сатин та ситець відрізняються яскравістю малюнків, із них вийдуть прекрасні яскраві іграшки, із махрової тканини чи байки можна пошити звірят із м'якою "шерстю"

5. Вовняна (шерстяна тканина)

Міцна у клітинку, діагональні смуги, однотонна, із неї можна виготовити різні іграшки - подушки

6. Бархат, велюр

Ніжні на дотик тканини. Із них шиють дуже гарні іграшки

7. Неткані тканини

Такі тканини дуже зручні у використанні, оскільки вони не сипляться, це: фетр, фліс - із них шиють мілкі деталі (хвостики, лапки, клювики)

Ми з вами тільки розпочинаємо шити іграшки, тому пропоную взяти для першого разу кухонні серветки Фрекен Бок, вони не сипляться. Але голку краще брати для такого матеріалу гостру та тонку, щоб краще проколювала тканину.

Завдання: підібрати матеріали та інструменти для виготовлення м'якої іграшки. Тканину можете обрати будь-яку, навіть старі свої речі.

Завдання для 6А та 6Б (16.03.22)

Сьогодні ознайомтеся з поняттям про біоформу та використання біоформ у різних галузях потім виконайте практичне завдання.

1. Поняття про біоформу

Під час створення різних побутових предметів, будівництва та оформлення житла людина завжди зверталася по допомогу до природи. Ідея застосування знань про живу природу для вирішення інженерних завдань належить видатному художнику, вченому й винахіднику Леонардо да Вінчі, який намагався побудувати літальний апарат з крилами, як у птахів, — орнітоптер (мал. 129).

Людина завжди спостерігала, як влаштовують своє житло птахи і звірі, й ці знання застосовувала, будуючи власне житло. Для створення літальних апаратів люди запозичили форму птаха, будову його крила, а для плавальних засобів — форму тулуба, плавця і хвоста риби. Багато промислових виробів, споруд нагадують форму мушлі, яйця, шишки, кукурудзяного качана, гриба тощо.

Біоформа — це форма тіл живої природи, що застосовується при конструюванні виробів у техніці, архітектурі й дизайні.

Форма посуду, меблів, одягу, іграшок, елементів житла часто нагадує нам природні форми (мал. 130)

В оздобленні речей, що оточують людину, ми часто знаходимо зображення рослин, тварин, птахів, комах тощо (мал. 131).

2. Використання біоформ у різних галузях

Біоформи використовують у різних галузях. У легкій промисловості часто застосовують природні форми, кольори, фактуру під час створення одягу. Це спідниця «тюльпан», брюки «банани», рукав «летюча миша», малюнок тканини «курячі лапки», леопардовий тощо (мал. 132).

Біоформи часто використовують в архітектурі та будівництві. Так, хмарочос у Лондоні має форму огірка, а будівля в індійському місті Мумбаї — форму яйця (мал. 133).

Архітектура (з лат. агскиесШга — будівельне мистецтво) — наука і мистецтво проектування, спорудження та художнього оформлення будівель.

Біонічні форми, природні стилізації можуть бути застосовані в побуті як до всього інтер’єру, так і до окремих предметів. Використовують у дизайні будь-які рослинні та тваринні мотиви: листя, трави, квітів, плодів, тварин, риб — тут фантазія художників невичерпна, як невичерпний світ флори та фауни.

Інтер’єр (з фр. intérieur — внутрішній) — оздоблена внутрішня частина будинку.

Людина, яка розробляє нові об’єкти, повинна бачити й розуміти логіку природних форм, аналізувати їх, виділяти найсуттєвіше і потім створювати на цій основі нові вироби.

Графічним називають зображення, яке складається з ліній, штрихів, точок і виконується олівцем або кульковою ручкою. Основними графічними зображеннями є креслення, ескіз.

Креслення деталі — це документ, що містить графічне зображення деталі, виготовлене за допомогою креслярських інструментів на папері, та відомості, необхідні для її виготовлення та контролю. У нашому випадку, це: висота, ширина і товщина.

Кресленик — графічний конструкторський документ, що зображує виріб, визначає його конструкцію та містить дані, згідно якими його розробляють, виготовляють, контролюють, монтують, експлуатують та ремонтують цей виріб.

Ескіз — графічний документ тимчасового користування, виконаний від руки без використання креслярських інструментів, в окомірному масштабі, із збереженням приблизної пропорціональності елементів зображуючого предмета з дотримання правил виконання.

Технічний рисунок — це наочне зображення предметів, побудоване від руки без застосування креслярських інструментів, в окомірному масштабі.

Практична робота: "Створення графічного зображення виробу"

Завдання : намалювати ескіз об'ємної м'кої іграшки, використовуючи метод біоформ.

Інструменти та матеріали: папір, кольорові олівці, фломастери, фарби.

Послідовність виконання роботи

1. Обрати об’єкт проектування

2. Використовуючи біоформи, створити малюнок майбутнього виробу.

3. Обґрунтувати вибір моделі свого виробу.

4. Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці

Завдання для 6А (15.03.22) та 6Б (14.03.22)

Тема уроку: Об'ємна м'яка іграшка

Історія виникнення

Перші іграшки почали робити ще первісні люди. Тоді вони представляли із себе кам'яні, глиняні або пізніше, металеві фігурки які мали як художні, так і релігійні цілі. На території Сибіру знайдені фігурки тварин: мамонта, носорога, ведмедя, верблюда, птахів. Вони зроблені з м'якого каменю задовго до нашої ери. Вироби з бивня мамонта і м'якого каменю знайдені також в Москві і в інших районах. На Україну були знайдені фігурки людини і коня, виконані з глини і датуються 4-3 тисячоліттям до нашої ери. На території Новгорода археологи виявили велику кількість виробів з дерева. Ранні іграшки Давнього Єгипту датуються серединою III тисячоліття до нашої ери і, ймовірно, мали в основному релігійне значення. Це дерев'яні фігурки корів, тигрів, крокодилів.

Вперше зустрічаються іграшки з нескладним дротяним механізмом руху. Велика кількість ляльок було знайдено на території Стародавньої Греції та Риму. Ці ляльки також носили культовий характер. Але були і дитячі ляльки. Робилися вони з глини, дерева і часто мали рухливі руки і ноги, за рахунок того, що прикріплялися до тіла за допомогою ниток і паличок. Більш ретельно з дорогих матеріалів виконувалися ляльки для дітей знаті. У той час існували вже ляльки-маріонетки. Взагалі в стародавній Греції отримало величезний розвиток механічних ляльок (за свідченням сучасників існували навіть цілі механічні театри зі складним дією).
Доля іграшок в середні століття залишається нез'ясованою. Перші відомості відносяться вже до народжуваної нової західноєвропейської життя. У середні століття виробництвом іграшок займалися виключно столяри Ліможа, різьбярі по дереву в горах Юра на північний схід від Ліона і примітивні ремісники старого Нюрнберга. У Парижі виробляли зовсім небагато: маленькі дерев'яні флейти, свистки, кулі, киї. Найбільша кількість іграшок до Франції вже тоді привозили із Нюрнберга.
У XVI столітті виникло ремесло з виготовлення ляльок на замовлення. Ціни на ляльок були дуже високі, оскільки ці іграшки були мініатюрними моделями: матері вивчали за ним моду, а дочки бавилися ними. Дешеві дитячі іграшки з'явилися у Франції в кінці XVI століття, але виробництво їх було кустарним. І тільки в XIX столітті утворюється «Синдикат французьких фабрикантів іграшок». З цього часу починає розвиватися індустрія нової галузі промисловості. Історія німецької іграшки ясно показує тісний зв'язок іграшок з культурою, способом життя, сімейних ладом, промислом. З іграшок вищого гатунку, дорогих, виготовляються в Німеччині, найбільш цікавими пам'ятками культури є знамениті лялькові будинки з повною обстановкою, посудом і домашнім начинням. Це були дуже дорогі іграшки і навіть ті, хто міг дозволити собі купити їх, дозволяли дітям тільки милуватися ними. Кустарно-іграшкове мистецтво було поширене в Саксонії і в Тюрінгії.

Попит на іграшки зростає з ростом міст, а разом з тим торгівля ними стає прибутковою. Виробництво іграшок стає ще різноманітніше, коли почали використовувати тісто, приготоване з дешевої житнього борошна (вперше іграшки стають по справжньому м'якими).
Перший крок до великого виробництва був справжньою революцією в усій іграшкової промисловості: іграшки стали робити з пап'є-маше - суміш папери з піском, цементом і борошном. Поряд зі старим різьбярем, який робить будиночки і конячок з дерева, в історії іграшок з'являється формувальник. Формувальник робить іграшки не від руки, а вдавлює густу масу в певну форму.
М'які іграшки - прототипи різних тварин, які дбайливі мами шили своїм чадам з клаптиків тканини, набивали ватою, прикрашали, використовуючи різні навички рукоділля, в'язання та вишивку, з'явилися в XIX столітті. У кінці XIX століття широкий розвиток отримало кустарне виробництво м'якої іграшки в промислових масштабах. І почали виникати численні фабрики іграшки м'якої, в тому числі і в Українi.
Однією з перших м'яких іграшок стала ганчіркова лялька. Гралися в ганчіркові ляльки не тільки дівчатка, а й хлопчики до 7-8 років, а вже потім ігри і іграшки ділились на дівчачі і хлопчачі. Для малюків ляльки виготовляли мами і бабусі. Підростаючи, дівчата самі вчилися виготовляти собі ляльку, таким чином набували вмінь шити і вишивати. Потім з'явились плюшеві ведмедики, зайчики, котики, правда, раніше вони не були такими барвистими, яскравими як зараз.
М'яка іграшка – сама нова із всіх іграшок, їй трохи більше 100 років. Перші м'які іграшки з’явились на початку двадцятого століття в Німеччині. Німецька майстриня Маргарет Штайф придумала м'яких маленьких слоненят. Спочатку вони служили подушечками для голок і шпильок, але дітям вони дуже сподобалися як іграшки. Тоді Маргарет створила цілий звіринець: кролики і слони, мавпи і верблюди, ослики і зайчики, і багато інших тваринок. Зшиті вони були з оксамиту і плюшу. А в 1903 році Маргарет Штайф створила самого першого плюшевого ведмедика на ім'я Тедді. Він так сподобався і дітям і дорослим, що іграшкових ведмедиків стали виготовляти і в інших країнах. З того часу розпочалась тріумфальна хода м'якої іграшки світом.

Ми з вами будемо опановувати мистецтво створення м’яких іграшок. Чому вони так називаються? Так, вони м’які на дотик, бо виготовляються з текстильних матеріалів.
М’які іграшки поділяються на плоскі і об’ємні.
Плоска іграшка складається з двох однакових деталей – на одній деталі вишиваємо очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик.
Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими. Об’ємну іграшку можна розглядати з усіх сторін.
Також м’які іграшки можна виготовити з помпонів.
Шиття м'якої іграшки – це дуже захоплююче, цікаве заняття, яке може стати для когось із вас хоббі. Варто лише одного разу спробувати.
З чого ж можна виготовити м’яку іграшку?
М'яка іграшка може бути зшита з м'яких тканин, фетра, зв'язана гачком або спицями, з м'якою набивкою всередині. Навіть саму гарну іграшку можна зшити з «нічого». Це можуть бути клаптики тканини, обрізки стрічок, мережива, клаптики шкіри, клейонки і, звичайно, ваша фантазія. Не обмежуйте свою фантазію. Всі самі найкращі речі в світі були виготовлені не по інструкції, а в процесі вільної творчості. А найголовніше - робити все з любов'ю.

Завдання: ознайомитися з історією виникнення іграшок, створити документ у Word. Зробити титульну сторінку, та описати організаційно-підготовчий етап (приклад нижче)

Приклад

Творчий проект

«Виготовлення м’якої іграшки»

Виконав(ла)

учень(учениця) ___ класу

I. Організаційно-підготовчий етап

1.1 Актуальність проекту: (2-3 речення чому виготовлення іграшок є популярним)

(Приклад: М'які дитячі іграшки в усі часи користувалися великою популярністю. Навіть сьогодні, коли на ринку є величезна кількість подібних товарів, їх створення є досить актуальним. М'яка іграшка, зроблена своїми руками - це не тільки захоплююче заняття, це завжди чудовий настрій після закінчення роботи і гарний настрій тих, кому ця іграшка потрапляє в руки. Раніше м'яка іграшка виготовлялася за авторськими ескізами вручну, пізніше з'явилися спеціалізовані виробництва, знамениті своїми іграшковими колекціями. Але прагнення володіти своєю власною іграшкою завжди приводило до самостійного виготовлення іграшок для себе, своїх дітей або для друзів. Сьогодні інтерес до м'якої іграшки зростає і, незважаючи на велику кількість фабричних іграшок, кількість майстрів збільшується з року в року. Шиття іграшок це частина великої різноманітності захоплень ручним хобі і часто шиття іграшок переплітається з іншими напрямками.)

1.2 Історична довідка: (Коротко про виникнення іграшки)

1.3 Використання виробу: (Для чого використовуються м’які іграшки)

1.3 Вимоги до виробу:

(Приклад:
• економічні — матеріали для виробу мають бути недорогі та доступні;
• технологічні — виріб має бути не занадто складний у виготовленні, матеріали — легкі в роботі, а інструменти — правильно вибрані;
• естетичні — виріб має бути красивим, сучасним, виразним)

Завдання для 6А та 6Б (09.02.2022)

Завершуем сьогодні наші корзинки. Залишився останній етап.

3 Етап: Фарбування

Завершення роботи над плетіним виробом передбачає його ґрунтування. Для цього можна використовувати розчин ПВА з водою у співвідношенні 1:1 або склад акриловий лак + вода у цій же пропорції. Ретельно промажте кошик ґрунтовкою, використовуючи м'яку кисть.

Після повного висихання кошика (на це піде приблизно доба) можна пофарбуватии в буль який колір, потім лакуйте його акриловим лаком і знову залиште сушитися. Дуже густий лак можна попередньо розбавити водою.

Корзинку також можна пофарбувати морилкою (це не обов'язково), це надасть виробу коричневатй колір. Тоді вона буде більш схожа на виріб з дерева.

Не забуваем робити фото виробу поетапно. В кінці фото з учнем. Фото присилати на електронну пошту, в темі вказати прізвише, ім'я і клас.

Завдання для 6А (02.02.2022-08.02.2022) та 6Б (02.02.2022-07.02.2022).

Продовжуємо робити наші корзинки

2 Етап: Плетіння

Порада. Початківцям краще починати роботу, обплітаючи якийсь предмет. Плетіння без форми спочатку може викликати труднощі, без опори легко перекосити свій виріб та отримати асиметрію. При використанні підтримуючого предмета ви зможете легко досягти рівного розташування рядів трубочок і контролювати якість плетінки.

* Не треба поспішати. Намагайтеся уникати проміжків між рядами плетіння, розташовуючи кожен рядок щільно до попереднього. Не змінюйте трубочки під час роботи, але й не шкодуйте їх. Побачивши, що вони пом'ялися або розтріпалися, – безжально обрізайте їх та нарощуйте нові.

Для плетіння круглого дна складіть попарно 6 трубочки, роблячи хрестовину. Ще одну, робочу, перегніть навпіл. На фото лише 4 трубочки, але складіть 6.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1526280729_dno_001.jpg

Починайте обплітати їй хрестовину, плетучи перший ряд мотузочком. Таким чином, виконайте ще два ряди.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1526280754_dno_002.jpg

На четвертому колі розведіть здвоєні стійки та продовжуйте обплітати їх окремо. Намагайтеся плести якомога щільніше, щоб уникнути просвітів. Виконайте три ряди плетіння.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1526280721_dno_003.jpg

Відстань між стійками до цього часу має збільшитися і стати більше 2 см – час вводити додаткові стійки. Виконайте ножицями або шилом отвір і вставте додаткову стійку, капнувши трохи полімерного клею для надійності. Не забувайте звіряти свої дії з поданими покроковими фото.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1526280769_dno_004.jpg

Оплете додані стійки мотузкою до отримання дна потрібного розміру. Низ кошика готовий.

Візьміть вибрану вами форму, яка послужить тимчасовою основою майбутньому кошику. У нашому випадку це глибока перегорнута тарілка. Розмістіть плетіння на формі і поступово загніть по ній стійки для переходу до стін. Продовжуйте оплетати боковини мотузкою.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1526280722_dno_005.jpg

Поставте на верх своєї заготовки щось важке, щоб надійно зафіксувати її положення.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1526280756_dno_006.jpg

Якщо так працювати вам незручно, переверніть плетіння. Доплетіть кошик до потрібної висоти.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1526280808_dno_007.jpg

Далі виконайте загинання

Для першого разу найпростіше загнути кожну стійку в отвір, з якого виходить наступна.

Процес такого загинання наочно представлений на покрокових фото.

Фото приклад: https://mirpozitiva.ru/wp-content/uploads/2019/11/1525760374_zagibka_prosto.jpg

Не забуваем робити фото виробу поетапно.

Завдання для 6А (01.02.2022) та 6Б (31.01.22)

Сьгодні ми з вами робимо корзинки з паперових трубочок.

Для трубочок вам знадобляться:

1. Газетні листи

2. Клей ПВА

3. Спиця для в'язання

4. Ножиці, канцелярський ніж

1 Етап: Підготовка

Газету розмічаємо на лінії по 5 см.

Розрізаемо ножицями на полоски

Далі скручуемо в трубочку

Кут положення спиці на газетній полосі - 10 ° - 15 °.

Починати накручувати смужку потрібно дуже щільно, намотуючи краєчок газети на спицю. Трубочки виходять білого кольору, якщо біле поле газетної смуги, залишати праворуч.

Краєчок газети закріпити клеєм.

Завдання: зробити таких трубочок 50-70 шт. для невеликої корзинки.

20.12.21

Продовжуючи тему новорічні прикраси, пропоную зробити вам новорічні іграшки на ялинку своїми руками.

1. https://www.youtube.com/watch?v=Q2eWdsH28Dg

2. https://www.youtube.com/watch?v=LtUjeqGOwqU&t=291s

3. https://www.youtube.com/watch?v=QyCtY5KTmuo

Завдання: зробити на вибір одну із запропонованих робіт, зробити фото поєтапної робити і готові вироби з фото відправити на пошту.

15.12.21 Сьогодні ми закінчуємо зірку і відправляємо фото-звіт на пошту.
Фото присилати на електронну пошту, в темі вказати прізвише, ім'я і клас.

13.12.21

Тема: Новорічні прикраси

Сьогодні я вам пропоную зробити новорічну зірку

Зірка — традиційний атрибут різдвяного обряду колядування. На Бойківщині та Гуцульщині «зірку» називали також вертепом.

Сьогодні, різдвяна зірка — атрибут пов'язаний з народженням Ісуса Христа, і ми знаємо, що це чудесне народження провістила саме «Вифлеємська зірка». Як правило, атрибут виготовлявся із звичайного решета, до якого прилагоджували «роги» (8, 9, 10, 12 чи 16) та обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. До бокових стінок могли бути прикріплені картинки на релігійні сюжети. Всередину Зірки вставляли свічку, утворюючи щось на зразок «чарівного ліхтаря». Інколи Зірка могла обертатися навколо своєї осі.

Зірка — значно давніший символ зимових свят і увійшла в культуру пра-українців задовго до прийняття християнства. Первісно вона була символом самого Сонця, яке починаючи з 25 грудня, повертає на весну або воскрешає, аби дати природі шанс на нове плідне життя. Тому зірку лаштували так, аби вона оберталась. Цим Зірка нагадувала сонцеворот протягом року. Зірка — символ Сонця, отже, вогню і тепла. Зерно — символ урожаю і землі. У міфологічні віруваннях українців, зоря — символізувала дівчину-красуню, дружину, або доньку місяця, господаря неба.

Слід зауважити, що християнська зірка восьмикутна, на відміну від юдейської (шестикутної зірки Давида). Вісімка — символ восьмого дня («часу» після часу), символ вічного царювання Месії. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 — 4 (хрест теж має 4 напрямки).

Відео посилання: https://www.youtube.com/watch?v=Tmml5rdZ2Vo

Зірку можна виконувати по наведенній вище відео-інструкції, так і по тим які знайдете ви.

Завдання полягає в тому щоб кожен учень виконав щонайменше одну зірку, фотографуючи етапи своєї роботи, в кінці зробити фото себе із зіркою.

Фото присилати на електронну пошту, в темі вказати прізвише, ім'я і клас.

08.12.21

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-istoria-viniknenna-alinkovih-igrasok-301298.html

6 клас Трудове навчання 2021-2022

Завдання для 6А (31.05.22) та 6Б (30.05.22)

Тема: Догляд за кімнатними рослинами: підживлювання органічними та мінеральними добривами. Виготовлення підживлюваних сумішей та розчинів.

Догляд за кімнатними рослинами не така вже проста задача, вони часом вимагають до себе більшої уваги, ніж грунтові культури.

Завдання для 6А та 6Б (25.05.22)

Завдання для 6А (24.05.22) та 6Б (23.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Живлення рослин. Ґрунт. Види земель. Земляні суміші. Значення і правила пересаджування кімнатних рослин. Дренаж.

Завдання для 6А та 6Б (18.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Температура води при поливанні рослин

Завдання для 6А (17.05.22) та 6Б (16.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин

Тема: Правила догляду за кімнатними рослинами. Вимоги рослин до умов вирощування

Прочитати статтю за посиланням: Догляд за кімнатними рослинамиПодивіться відео

Завдання для 6А та 6Б (11.05.22)

Завдання для 6А (10.05.22) та 6Б (09.05.22)

Завдання для 6А та 6Б (04.05.22)

Завдання для 6А (03.05.22) та 6Б (02.05.22)

Тема уроку: Презентація проектів

Завдання для 6А (26.04.22, 27.04.22) та 6Б (25.04.22, 27.04.22)

Тема уроку: Виготовлення писанки

Завдання для 6А та 6Б (20.04.22)

Тема уроку: Розроблення ескізного малюнка писанки.

Завдання для 6А (19.04.22) та 6Б (18.04.22)

Тема уроку: Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення писанки.

Завдання для 6А та 6Б (13.04.22)

Практична робота: Графічне зображення писанки

Завдання для 6А (12.04.22) та 6Б (11.04.22)

Тема уроку: Писанки – як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Орнаменти та символи писанкарства.

Завдання для 6А та 6Б (06.04.22)

Тема уроку: Оздоблення виробу

Завдання для 6А (29.03.22, 30.03.22) та 6Б (28.03.22, 30.03.22)

Тема уроку: З'єднання деталей іграшки

Завдання для 6А та 6Б (23.03.22)

Тема уроку: Виготовлення шаблонів. Розкрій виробу.

Завдання для 6А (22.03.22) та 6Б (21.03.22)

Тема уроку: Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення м'якої іграшкки.

Завдання для 6А та 6Б (16.03.22)

1. Поняття про біоформу

2. Використання біоформ у різних галузях

Завдання для 6А (15.03.22) та 6Б (14.03.22)

Тема уроку: Об'ємна м'яка іграшка

Приклад

Завдання для 6А та 6Б (09.02.2022)

Завдання для 6А (02.02.2022-08.02.2022) та 6Б (02.02.2022-07.02.2022).

Завдання для 6А (01.02.2022) та 6Б (31.01.22)

20.12.21

15.12.21

Сьогодні ми закінчуємо зірку і відправляємо фото-звіт на пошту.Фото присилати на електронну пошту, в темі вказати прізвише, ім'я і клас.

13.12.21

08.12.21

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Сімейна форма 5 клас

Сімейна форма 6 клас

Сімейна форма 7 клас

Прочитати статтю за посиланням: Догляд за кімнатними рослинами

Подивіться відео

Сьогодні ми закінчуємо зірку і відправляємо фото-звіт на пошту.
Фото присилати на електронну пошту, в темі вказати прізвише, ім'я і клас.