5 клас Технології 2021-2022

 

Завдання для 5А (24.05.22) та 5Б (02.06.22)

Тема: «Безпечне користування побутовими електроприладами»

Ми звикли , прокидаючись вранці й натискаючи на кнопку  вимикача, освітлювати своє помешкання, і з цієї миті електроенергія з нами поряд . Ми готуємо їжу на електроплиті, вмикаємо кавоварку, телевізор, відеомагнітофон, фен, пральну машину,  праску , пилосос, інші побутові електроприлади та інструменти.

    Але слід  пам’ятати,  що електрика може принести й багато лиха, якщо  не вміти  вірно користуватися нею.

    В сучасному житті людей техніка має дуже важливе значення. Кожного дня  людина  використовує  побутову електротехніку  різного призначення.

    Важко відповісти, яким би було наше життя, якщо б у ньому не було місця побутовим приладам?  Просто уявіть, протягом якого часу ви можете дивитися телевізор, прати, зберігати в холодильнику продукти, користуватися праскою, тостером, мікрохвильовою піччю? Побутова техніка настільки сильно вплинула на життя людини й тісно пов'язана з нею, що окреме існування обох просто неможливе.

    Побутовий електроприлад — це електричне або електромеханічне обладнання, що виконує корисну роботу в домашньому  господарстві, наприклад, приготування  їжі, прибирання, нагрівання, прання  тощо.

    Побутові електроприлади поділяють на різні групи:

-        для приготування  їжі (електроплитки, електрогрилі, електровафельниці, електрокаструлі);
-        для додаткового опалення житлових приміщень (електрокаміни, електровентилятори, електрорадіатори );
-         для підігріву води ( водонагрівачі, елекрочайники, електросамовари, кип’ятильники);
-         для особистої гігієни і прасування (електрогрілки, праски, фени);
-         електроінструменти нагрівальні (електропаяльники, електроприлади для випалювання по дереву)
-         крім цих приладів ми ще користуємося телевізором, холодильником, швейною  та пральною машино, музичними центрами, пилососами та ін.

Правила поводження з електроприладами побутового призначення.

    У разі порушення елементарних правил техніки безпеки наші помічники можуть перетворитися на ворогів, призвести до виникнення пожеж та травмування людей. Порушення правил користування електричними приладами може викликати коротке замикання, пошкодження електроприладів. Коротке замикання може статися через пошкодження ізоляційного матеріалу, наприклад, на шнурі праски.

    Головним правилом користування електроприладами є уважність. Необхідно перевірити електричний прилад, пильно оглянути його. Не вмикати багато електроприладів в одну розетку.

1.  Не можна залишати ввімкнену електроплиту, чайник або праску без нагляду.

 2.  Праски та інші електронагрівальні прилади став на вогнетривкі  керамічні,   металеві,  кам’яні підставки.

 3.  Не можна вмикати електрокаміни та електроконвектори в приміщеннях, де зберігаються горючі або легкозаймисті рідини і матеріали.

4.  Перед тим, як залити воду у бачок праски з парозволожувачем, необхідно відімкнути праску від електромереж

 5.  Не можна користуватися електроприладами без нагляду дорослих.

 6.  Не можна користуватися електроприладами, в яких порушена ізоляція шнура.

7.  Якщо в квартирі чути запах диму, є  іскри, полум’я, потрібно негайно повідомити про це дорослих

8.  Не можна протирати або чистити ввімкнені прилади.

 9.  Якщо в середину електротехніки, що працює, потрапив якийсь сторонній предмет, в першу чергу, необхідно його вимкнути з мережі, а потім діставати цей предмет. Якщо електроприлад увімкнений у мережу, ні в якому разі не можна лізти всередину нього олівцем або іншими предметами.

 10.  Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вас вдарить струмом.

1.    Самостійне виконання завдань практичної роботи:

-     - ознайомитись з побутовими електроприладами, наявними у вас вдома;

-     - визначити  назву побутових електроприладів і їх призначення.

-       - заповнити таблицю «Призначення побутових електроприладів»

№ п/п

Назва побутового

електроприладу

Призначення

 

 

 



Завдання для 5А та 5Б (27.05.22)

Тема: Поняття про побутові електроприлади.  Різновиди побутових електроприладів. Загальні правила користування електропобутовими приладами.

1. Поняття електроенергії та електропостачання.

Уявіть, що в усьому вашому будинку раптом припинилося постачання електричної енергії, мабуть кожен з вас хоча б раз був свідком такої неприємності. За таких обставин починаєш розуміти, як багато електричних приладів нас сточують і як їх робота підвищує загальний рівень комфорту в побуті.

Без перебільшення можна сказати, що електрична енергія і явища, пов'язані з її виробленням, передачею та споживанням, зумовили розвиток сучасної цивілізації.

Чому саме електрична енергія отримала таке широке застосування в побуті? Головна перевага електричної енергії полягає в простоті, з якою її можна перетворити на інші види енергії.

Електрична енергія надходить до нашого дому по проводах подібно до того, як вода — по трубах. Електричну енергію виробляють великі потужні електростанції, для цього вони використовують енергію потоку води, який обертає, турбіни генераторів, теплову енергію пари, отриману в результаті спалювання вугілля, газу або нафти, та атомну енергію. Найкраще електрична енергія передасться по металевих проводах, виготовлених із міді та алюмінію, які ззовні вкривають шаром ізоляції, тобто матеріалу, що не пропускає електрику (гума, пластмаса).

Коли ви натискаєте на вимикач лампи або я кого-не будь прилад то електрична енергія, що надійшла від електростанції, надходить у прилад, і він починає працювати. Споживання електричної енергії відбувається завдяки налагодженій системі електропостачання.

Система електропостачання складається з машин та пристроїв, призначених для передавання енергії від електростанції, де вона виробляється, до місць її споживання.

Технічний пристрій, що виробляє електричну енергію, називають джерелом електричної енергії. На електричних станціях джерелами електричної енергії є потужні електрогенератори, за своєю будовою вони подібні до мініатюрного електрогенератора в ручному ліхтарику або велосипедного генератора.

У багатьох електричних пристроях використовуються хімічні джерела електричної енергії, які зазвичай називають хімічними елементами, або просто батарейками

 

Хімічні джерела електричної енергії мають на корпусі позначки «+» (центральний вивід) і «-» (вивід внизу на корпусі). Підключаючи батарейку до якогось приладу, треба, щоб її виводи відповідали таким самим позначкам на приладі.

Споживач електроенергії — пристрій, що працює від електричної енергії.

Пристрій керування — пристрій, призначений для вмикання та вимикання, а також для зміни режимів роботи приладу.

Перш ніж потрапити із зовнішньої мережі в квартиру, електрична енергія проходить через запобіжники, які перегоряють при надто великому споживанні електричної енергії, припиняючи при цьому її подачу до споживачів. Якщо не встановлювати запобіжник, то дроти, по яких вона проходить, можуть перегрітися і спричинити пожежу. З метою ощадливого використання енергії та її обліку вона після запобіжника проходить через лічильник. Цей прилад фіксує кількість спожитої електроенергії. Слідом за лічильником стоїть загальний вимикач, за допомогою якого можна від'єднати від мережі всю квартиру, наприклад у разі перевірки електриком стану проводки або під час її ремонту.

Отже, всі прилади, і побутові в тому числі, які працюють на електричній енергії, є споживачами.

2. Класифікація побутових електроприладів.

Мабуть, важко знайти ту сферу нашої повсякденної діяльності, де б нам на допомогу не приходила побутова техніка. Ми довіряємо їй приготування їжі, прання і прибирання, управління мікрокліматом у приміщеннях, догляд за власною зовнішністю, вона допомагає організувати наше дозвілля, зв'язує нас з нашими близькими та друзями.

Ознайомимося з побутовими електроприладами, розподіливши їх на групи за певними ознаками, наприклад, за призначенням.

До нагрівальних належать такі прилади.

Прилади для приготування їжі: плити та печі; кавоварки; грилі і шашличниці; духовки;

Прилади для нагрівання води: електрочайники, самовари і кип'ятильники.

Опалювальні прилади: каміни; калорифери.

Праски та паяльники.

Кухонні електроприлади: кухонні машини (комбайни); соковижималки; кавомолки, м'ясорубки; міксери; посудомийні машини; морожениці; картоплечистки; хліборізки.

Прилади для зберігання харчових продуктів:       холодильники та морозильники.

Прилади для прибирання приміщень: пилососи, натирачі та електрощітки.

Прилади для створення мікроклімату: вентилятори і тепловентилятори; зволожувачі; іонізатори; очищувачі повітря; кондиціонери.

Прилади індивідуального користування: фени; масажні прилади; бритви; машинки для стрижки волосся.

Електроприлади для виконання побутових технологічних операцій: пральні машини, швейні машини.

Освітлювальні прилади: люстри, бра, світильники.

Електронні прилади: телевізори, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, підсилювачі, комп'ютери.

Електроінструменти: дрилі, точила, пилки.


Випрате помилки:

“Можна одночасно вмикати багато електроприладів. Вони не будуть усі справно працювати. Залишати їх можна на довгий час, вони самі вимикаються. Можна користуватися електроприладами без присутності дорослих, адже ми вже п’ятикласники”.


Паспортні дані

На корпусі електроприладу є технічний паспорт – металева пластинка, на якій зазначено робочу напругу, потужність, номер стандарту, дату випуску й завод – виготовлювач. До кожного побутового електроприладу додається інструкція – паспорт, де зазначено:

- Технічні характеристики;

- Будова та принцип роботи;

- Правила безпечної експлуатації.

Прийом “Ілюстрація - загадка”

Розгляньте уважно ілюстрацію і спробуйте відгадати що означає цей знак

                              .  





Лінійний кросворд

Завдання: знайти приховані слова (5 слів)

Одне слово виділене для прикладу

Е

П

П

О

Т

У

Л

А

С

І

Н

Ж

Е

С

Т

Ч

К

И

К

П

Ь

А

Й

Н

Т

О

П

Р

К

А

Р

Р

Т

А

С

Д

О

П

Р

И

Л

А



 Відповідь: Електроприлад, паспорт, потужність, праска, чайник.


Виписати із запропонованого списку у три колонки назви електроприладів: тостер, холодильник, магнітофон, пральна машинка, міксер, електрогриль, ел. м’ясорубка, електродриль, соковижималка, ноутбук, мультиварка, телефон, блендер, електроплита, духова шафа, пилосос, паяльник, електрокавоварка, телевізор, шуруповерт, електропраска:

Прилади для прибирання кімнати та приготування їжі

 

Аудіо та відеотехніка

Прилади для ремонту квартири

 

 

 

Домашне завдання: прочитати додаткову інформацію за посиланням та намалювати плакат правила користування побутовим електроприладами (вибрати один)

Посилання для хлопців: Побутові електроприлади

Посилання для дівчат: Побутові електроприлади 




Завдання для 5А (24.05.22) та 5Б (26.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Догляд за кімнатними рослинами: підживлювання органічними та мінеральними добривами. Виготовлення підживлюваних сумішей та розчинів.

Догляд за кімнатними рослинами не така вже проста задача, вони часом вимагають до себе більшої уваги, ніж грунтові культури. 

Рослинам необхідна мінеральне підживлення, правильний полив і своєчасна пересадка. Вихолощений і збіднілий грунт може стати причиною поганого росту і загибелі рослин. Тому велике значення для здоров'я кімнатної рослини мають органічні добрива та підживлення, які слід поєднувати зі спеціальними мінеральними комплексами. Органічна підкормка створює сприятливе середовище для життєдіяльності бактерій, які беруть участь у кругообігу мінеральних речовин у грунті. Внесення органічних добрив також сприяє поліпшенню структури грунту. Крім того, в процесі розкладання органічного добрива вивільняються і утворюються деякі цінні і корисні для рослин мінеральні речовини, які в більшості популярних комплексних мінеральних підживлень просто не містяться. До всього іншого, такий процес мінералізації грунту є більш природним, адже аналогічні процеси проходять і в природі. Таким чином, застосовуючи органічні добрива, ми вбиваємо двох зайців одним пострілом.
Тепер, власне, про органічне підживлення. Можна використовувати і компост, і сапропель, і пташиний послід, біогумус, але в домашніх умовах, м'яко кажучи, це не дуже комфортно з ряду причин. Тому зручніше використовувати готові органічні добрива. 
Потреба в підживленні одних рослин може відрізнятися від потреби інших. Наприклад, куплену в магазині рослину, можна не підживлювати 2-3 місяці, так як в грунті вже є всі необхідні речовини. Мінімальний термін, після якого можна починати підгодівлю, – 6-7 тижнів.
Підгодовуючи ваші рослини, не забувайте про те, що принцип: «кашу маслом не зіпсуєш», тут не працює. Надмірне застосування органічних добрив може нашкодити рослинам. Оскільки чим вищий вміст у грунті органічних добрив, тим вище засвоєння азоту. А надлишок азоту, в свою чергу, призводить до захворювань, повільного росту молодих рослин і навіть до хлорозу. Крім того, це ще й безглузда витрата грошей. 
Хоча переборщити з органічними добривами досить складно, тому що саме вони є більш щадящими порівняно з комплексними мінеральними добривами. По суті, органічне добриво – це те ж джерело мінеральних речовин, але в зв'язаній формі. Органічні добрива розкладаються довго, що забезпечує рослинам збалансованість харчування. 
Брак добрива – набагато частіше явище, – виражається по-різному, залежно від того, яка речовина знаходиться в дефіциті. Якщо в дефіциті азот, зазвичай листя кімнатних рослин стає маленьким і чахлим, може з'явитися жовтуватий відтінок, зменшується кількість кольорів. Вносити азотовмісні добрива краще на весні. 
Якщо рослина довго не зацвітає, листя засихає, а жилки стають фіолетовими або червоними, то це може бути спричинено браком фосфатів. 
Зморщене листя у рослини, швидше за все, вказують на дефіцит калію. 

Використовуючи натуральні добрива для кімнатних рослин можна добитися відмінних результатів, адже на перший погляд такі звичайні для нас продукти, є джерелом корисних речовин і мікроелементів. 
Кавова гуща — використовується як добриво для кімнатних квітів, а також відмінно розпушує грунт. Найкращий спосіб використання гущі — при пересадці рослини, тим самим грунт отримує необхідне підживлення, стає легким, повітряним. Особливістю кавової гущі є нейтралізація кислотності грунту. 
Чайна заварка — використовується в основному для підгодівлі, для цього квітку поливають слабкою заваркою (без цукру). 
Кірочки цитрусових (мандарини, апельсини) — настій на цедрі цитрусових — найкраще добриво для кімнатних рослин. Його готують таким чином: у літрову банку складають подрібнені скоринки і заливають банку ущерть окропом. Настоювати дане добриво потрібно близько доби, після чого процідити, доповнити водою до початкового об’єму і поливати квіточки.     
Бананові шкурки — натуральні добрива для кімнатних рослин. Подрібнені шкірки додають в субстрат під час пересадки рослин. Перегниваючи, вони стануть своєрідним добривом домашнім квітам. 
Дріжджі, як добрива для кімнатних рослин, є відмінним засобом для приготування розчину, що стимулює ріст рослин. Завдяки ряду речовин, що знаходяться, в дріжджах зростає мінералізація органічних речовин і активізується виділення вуглекислості в ґрунті. Для приготування розчину змішують 10 г дріжджів + 1 ст.л. цукрового піску + 1 л води. Попередньо настоявши протягом 2 годин, розводять водою 1: 5 і здійснюють полив рослин. 
Цибулиння — багате на вміст мікроелементів. Для приготування цибульного відвару беруть 50 г. лушпиння і заливають їх 2 л. окропу, проварюють протягом 10 хвилин, далі для охолодження і необхідного настоювання очікують 3 години. Перед обприскуванням або поливом, відвар попередньо проціджують. 
Зола — незамінний засіб для добрива, для кімнатних рослин — містить велику кількість мікроелементів. Золу використовують під час пересадки рослин, змішуючи її невелику кількість з ґрунтом. Цей спосіб захищає кореневу систему від загнивання, а також сприяє знезараженню грунту. Також з золи можна зробити настоянку, яка послужить відмінною підгодівлею для квітів (1 ст. Л. Деревної золи / 1 л води). 
Кропива — відмінний засіб для відновлення виснаженого грунту. Свіжу кропиву (100 г) заливають 1 л води, накривають кришкою і настоюють 24 год. Після проціджування, розбавляють 1:10.


Завдання для 5А та 5Б (20.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Добрива. Види добрив. Мікродобрива. Стимулятори та інгібітори росту рослин. Правила підживлювання протягом вегетаційного періоду.

Подивіться презентацію:




Мікродобрива, види та особливості використання.

Для збільшення врожайності сільськогосподарських культур, велике значення мають мікродобрива, до складу яких входять мікроелементи. Ці речовини необхідні для нормальної життєдіяльності багатьох культивованих рослин, однак, вони повинні вноситися в невеликих кількостях. Незважаючи на те, що потреба в них невелика, мікроелементи відіграють важливу роль в обміні речовин і не можуть бути замінені на інші речовини.

Мікродобрива сприяють підвищенню імунітету рослин до різних захворювань.

До їх складу входять такі мікроелементи:

  • Цинк,
  • Марганець,
  • Мідь,
  • Бор
  • Кобальт,
  • Залізо,
  • Молібден.
Використовуються препарати з мікроелементами тільки в разі, якщо в ґрунті не вистачає певних речовин. Наприклад, в дернових ґрунтах спостерігається дефіцит молібдену, в торф'яних - невелика кількість міді. В рослинництві мікродобрива роблять сильнішими кореневу систему рослин і дозволять підвищити врожайність. Крім того, вони є відмінною профілактикою багатьох захворювань.

Види мікродобрив та застосування в сільському господарстві:

1. Борні. В їх основі борна кислота. У сільському господарстві найчастіше борні добрива використовують для передпосівної обробки ґрунту, на який планується висадка квіткових або плодових культур.

2. Цинкові. Всі мікродобрива цього виду збагачені цинком. При вирощуванні сільськогосподарських і присадибних культур застосовують цинкові добрива, як для обробки насіння, так і в якості підгодівлі в період вегетації. Обробка цинковими добривами рекомендується для ґрунтів, де раніше застосовувалися фосфорні міндобрива.

3. Молібденові. В рослинництві застосування мікродобрив які містять молібден доцільно на кислих дерново-підзолистих ґрунтах, вилужених чорноземах. В основному молібденові добрива використовуються для передпосівної обробки насіння рослин і в якості підгодівлі.

4.Мідні. Використовуються для обробки ґрунту, передпосівного замочування насіння, позакореневого підживлення. Серед найбільш відомих можна відзначити мідний купорос. Вносити це мікродобриво в ґрунт необхідно ранньою весною чи пізньою осінню. Важливо, щоб обробка відбувалася за два тижні до посадки врожаю і два тижні після його збирання. Для підгодівлі 2,5-5 грам мідного купоросу розчиняється в 3-5 літрах води. Агрономи не рекомендують використовувати добрива з міддю під картоплю і капусту.

5. Марганцеві. Добрива цієї групи застосовуються для обробки ґрунту і насіння перед посадкою. З цією метою застосовується розчин сірчанокислого марганцю 0,05%. Найчастіше марганцеві мікродобрива застосовуються на чорноземах, піщаних і супіщаних ґрунтах. Не потребують обробки препаратами кислі дерново-підзолисті ґрунти, так як вміст марганцю в них в достатній кількості.

6. Кобальтові. Найвідоміші препарати цієї групи - сульфат кобальту, хлористий кобальт. Застосовуються кобальтові добрива для обробки ґрунту або позакореневого підживлення. На квадратний метр сульфат кобальту під оранку витрачається приблизно в кількості 0,03-0,05 грам. Для позакореневого підживлення готується розчин 0,02% -0,05%. Мікродобриво з кобальтом рекомендується для дерново-підзолистих лісових ґрунтів, чорноземів, карбонатних.


Всі мікродобрива можуть бути розділені на групи, в залежності від форми випуску:

Солі органічних кислот. Препарати цієї групи мають таку незаперечну перевагу, як вартість. Однак, вони малорозчинні. Їх використання доцільне на ґрунтах, що мають слабокисле або кисле середовище.

Солі гумінових кислот. Мають високу розчинність, можуть застосовуватися кілька разів за сезон. Концентрація мікроелементів невисока, тому в якості джерела мікроелементів вони розглядаються рідко.

Комплексні мікродобрива - капсули, погано розчинні в рідини. Вони повільно розчиняються в ґрунті, за рахунок чого забезпечують підживлення рослин протягом тривалого часу.

Мікродобрива в хелатній формі. При вирощуванні хелатні добрива, застосування яких веде агроном, практично повністю засвоюються рослинами, відрізняються низькою токсичністю і добре розчинні у воді.

Використання мікродобрив в сільському господарстві дозволить наситити ґрунт певними елементами, необхідними для найкращого росту культурних рослин. Причому, провідні виробники добрив з мікроелементами передбачають докладними інструкціями все, щоб внесення здійснювалося в потрібні терміни, в оптимальній, дозованій нормі, що не зашкодить складу ґрунту, а тільки поліпшить його властивості, зробить рослини міцними, здоровими і дозволить підвищити врожайність.


Домашне завдання: Повідомлення на тему: Стимулятори та інгібітори росту рослин



Завдання для 5А (17.05.22) та 5Б (20.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Визначення необхідності перевалки або пересаджування рослин. Догляд за кімнатними рослинами. Пересаджування рослин.

Якщо коріння грунтових рослин “в пошуках їжі” проникають інколи на багато метрів вглиб, або в сторони, то горшковим рослинам приходиться миритися з тим “шматком хліба”, який відпущений їм в горшку, чи ящику.
Дивовижна сила, яку проявляють багато кімнатних рослин, що продовжують рости, в той час як коріння їх не тільки обплело ком, але вилізли назовні через дренажні отвори і помітні навіть на верху горшка. В такому випадку потрібна допомога: потрібно пересадити рослину в нову, свіжу землю в горщик більшого розміру.
Буває і так, що горщик ніби і достатньої величини і земля не використовувалась повністю, шкідників нема, а рослина не розвивається, листя жовтіє і обпадає, пагони деформуються. В чому ж справа? А справа може бути у поганому дренажі. Якщо волога застоюється, то земля закисає, інколи вона зверху покривається зеленуватим нальотом, або в ній заводяться маленькі скачучі комахи білого кольору (подури). Коріння рослин страдають від нестачі повітря. В такому випадку терміново необхідна пересадка з повним оновленням землі.
Ранньою весною, в лютому, або березні, рослини пробуджуються від зимового спокою. Ви помічаєте, як вони починають тягнутися до сонця.
Тепер вони особливо потребують свіжу землю. Тому саме в цей час і слід пересаджувати рослини. В теплих кімнатах пересадку починають скоріше. Правда деякі рослини весну зустрічають уже з квітами. Таких не можна тривожити. Нехай вони відцвітуть. Пересадити їх можна пізніше. Є і такі рослини, наприклад хвойні, які краще не трогати до серпня, поки вони не закінчать ріст. Камелію, рододендрон і інші ранньоквітнучі рослини, що закладають квіткові бруньки у другій половині літа, пересаджують після закінчення цвітіння.
При захворюванні рослин їх пересаджують в любу пору року. Все це слід враховувати.
Особливо ретельно потрібно слідкувати за молодими рослинами до 3-4 років, вони бурно ростуть і споживають багато поживи, їм потрібні щорічні пересадки. До 8-10-річного віку можна пересаджувати і через 2-3 роки, “старичків” пересаджують ще рідше. Крупні пальми, наприклад, залишають без пересадки 5-12 років. Замість пересадки їм щорічно заміняють верхній, вільний від коріння шар землі свіжою, поживною землею.
Завжди слід враховувати можливості рослини у використанні землі, тобто не пересаджувати у дуже великий посуд, а збільшувати діаметр лиш на 2-4 см (старий горшок повинен вільно входити в новий), великі горшки, в яких рослини пересаджують один раз в кілька років, беруть на 4-6 см більші. Слід пам’ятати, що у дуже великі посудині земля скоро закисає і корінці загнивають.
Перед використанням горшків їх ретельно промивають, а нові - вимочують у воді (1-2 години). Коріння не тільки п’є, але й “дихає”, притому “дихає” по різному, в залежності від виду рослини. На дні горшка влаштовують дренаж. Зазвичай в невеликих горшках на дно кладуть шар битих черепків випуклістю вверх, і цього буває достатньо. У великих ж горшках на черепки насипають гравій, або крупнозернистий пісок. У старих, крупних кактусів цей шар займає пів горшка.
Як ж робити пересадку? Перш ніж земляну грудку вибивають із горшка, рослину рясно поливають. Потім перевертають її на долоню лівої руки, і притримуючи стебла між пальцями, легонько постукуючи знімають горшок. З грудки удаляють пісок, який був покладений для дренажу, і верхній закислий шар землі. Обережно, загостреною паличкою розправляють корінці, стараючись не пошкодити їх, легко розпушують землю на грудці.
У рослин із сильною кореневою системою корисно обрізати частину довгих коренів. Якщо ж розвинені головні корені, а мичкуватих небагато, слід удалити тільки гнилі і пошкоджені частини, зрізавши їх до здорової тканини. Проводячи такі хірургічні операції, не забувайте про антисептик - присипайте зрізи порошком деревного вугілля, або іншими засобами, що рекомендує квітковий магазин.
Якщо коренів залишилось мало, розмір банки слід зменшити. Стару землю, в якій ранше росла рослина, використовувати не можна.
Рослину садять в центрі горшка. Глибина посадки повинна бути такою ж, як і була ранше. Лівою рукою ви тримаєте рослину у кореневої шийки, а правою розправляєте коріння, насипаєте землю у проміжок між грудкою і стінками горшка. При цьому її слід легенько утрамбовувати спеціальним кілочком і постукуванням горшка об стіл. Земля повинна бути укладеною щільно, інакше вода буде швидко стікати у піддон, не встигнувши змочити земляну грудку. Горшок залишають незаповненим на 1-2 сантиметра, щоб вода при поливі не лилась через край.
Деякі представники рослинного царства (наприклад епіфіти) в боротьбі за життя розвинули такі пристосунки, як присоски на коренях. Пересаджуючи такі рослини, слід мати це на увазі, і щоб не пошкодити корені, краще пожертвувати горшком розбивши, чи розрізавши його.
Після пересадки рослини деякий час слід уберігати від протягів і прямих сонячних променів, помірно поливати і щоденно обприскувати.
В квітникарстві існує ще один прийом - перевалка рослин.
Деякі культури розвиваються настільки швидко, що їх слід пересаджувати частіше. При цьому земляну грудку не руйнують, а лиш добавляють свіжу землю в об’ємі нового горшка.
Необхідність перевалки установлюють при огляді земляної грудки. Якщо більша частина її обплетена корінням, значить потрібна перевалка. Якщо її не зробити, рослина починає цвісти дрібними слабкими квітками, або зупиняється в рості. Стебла її дерев’яніють і повноцінного цвітіння вже не буде. Так що вчасно зроблена перевалка має велике значення. Перевалкою можна відтермінувати навіть початок цвітіння, так як вона затримує закладку бутонів.
Такі швидкорослі, а тому потребуючі в посиленому живленні, рослини як цинерарія, цикламен і інші потребують перевалок.


Завдання для 5А та 5Б (13.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Земляні суміші. Значення і правила пересаджування кімнатних рослин. Дренаж.

Земляні суміші

Щоб посадити конкретне кімнатна рослина в правильну землю, дуже важливо знати, який за складом повинна бути земляна суміш. Саме від складу ґрунту залежить те, наскільки активно і правильно зростає кімнатний квітка.

Універсальна земляна суміш
Цей вид землі підійде для тих кімнатних рослин, які до складу грунту не дуже вимогливі. У числі таких рослин знаходиться фікус, філодендрон, циперус, драцена, диффенбахія, фуксія і ряд інших кольорів.

Даний вид грунту складається з 25% листової землі (можна використовувати перегній), 25% землі садовій, 25% верхнього торфу і решта – річковий пісок. Листову і садову землю слід обов'язково перевіряти на наявність зайвих елементів, комах і їх личинок. Важливо також перед посадкою рослини покласти на дно горщика з такою сумішшю кульки керамзиту. Вони не будуть давати землі злежуватися.

Земля для папоротей
Земля для цих рослин обов'язково повинна бути кислою. Така ж суміш буде придатна для вирощування рододендронів і азалій. Земля для папоротей буде складатися з 50% вересковой грунту (можна замінити сумішшю верхнього торфу і піску), 25% листової землі і стільки ж перегною.

Земля для квітучих рослин
Для цих кімнатних рослин (бегонії, глоксинії, пеларгонії та багато інших) земля повинна бути легкою, живильної і пористої. Найбільш підходящим варіантом є суміш 25% садової землі і стільки ж верхового торфу. Змішується з 50% вересковой землі, допускається її заміна компостом з кори. Обов'язково додати трохи річкового піску.

Земля для сукулентів і кактусів
Повинна бути водопроникним і поживною. Не допускається застій вологи в ґрунті, інакше зовнішній вигляд рослини може від цього сильно постраждати. Для сукулентів склад землі повинен бути таким: 33% чистого прожареного піску і 33% будь-якого компосту. Решту повинен складати торф чи перліт. Можна додати трохи вугілля.

Для кактусів до складу землі повинно входити 59% піску, а також по 25% листової землі, допускається заміна компостом і верхового торфу. Обов'язково присутність невеликої кількості подрібненого деревного вугілля.

Земля для пальм і саговників
Краще всього, якщо грунт для вирощування цих рослин у домашніх умовах буде складатися з 20% річкового піску дрібного, а також перегною, який можна замінити землею листової, бурого торфу верхового тора, перегною.

Земля для епіфітних і наземних орхідей
Для епіфітних орхідей, які в природних умовах ростуть на деревах та інших рослинах, повинна бути легкою, гранульованої і відмінно пропускати воду. Краще всього, якщо земля буде складатися з подрібненої кори сосни, полістиролу, моху сфагнуму і азбестового волокна. Для наземних орхідей допускається поділ землі на дві частини: верхній торф і суміш для епіфітних орхідей.

Для нормального росту кімнатних рослин важливі поживні речовини, що поглинаються з повітря, води і грунту. Земля відіграє важливу роль у забезпеченні життєздатності рослин. Кожному виду рослин потрібна земля з певними хімічними і фізичними властивостями.

Дренаж для квітів

Найвідоміший матеріал для дренажу - це керамзит. Однак на дно квіткового вазона можна помістити і інші наповнювачі, які здатні виконувати ті ж функції. Дренажний шар потрібен для того, щоб захистити рослини від переливів.

Більшості кімнатних рослин потрібен такий склад ґрунту, який би забезпечував приблизно 15% повітря, 50% твердих частинок і 35% води. Тільки правильно влаштований дренажний шар може створити такі оптимальні умови.
Це пояснюється тим, що при надлишковому поливі витісняються ті самі відсотки вмісту повітря, що життєво необхідні квітам. Коли в ґрунті відсутній кисень, починається розвиток хвороботворних бактерій, коренева система загниває, квітка починає в'янути. Дренаж для квітів, як раз і забезпечує відхід зайвої вологи і вентиляцію коренів. Для укладання дренажного шару можна використовувати різні матеріали, такі як гравій, пінопласт або будь-синтетика, керамзит, мох, щебінь, деревне вугілля, бита цегла, річковий пісок, торф та інші. Далі будуть більш детально розглянуті найбільш часто використовувані матеріали.

Важливим якістю дренажу є хороша пропускна здатність для води, хімічна інертність, стійкість до загнивання і пліснявіння. Дренаж для квітів має різні фракції, які підбираються залежно від рослин.

Навіщо робити отвори в горщику

Крім підібраного матеріалу для дренажу важливо знайти хорошу посадкову ємність. При купівлі такої ємності потрібно звернути увагу, чи є в ній дренажні отвори, а також як вони розташовані і які мають розміри.


Якщо вони виявляться занадто малі, то зайва волога буде відходити повільно, а якщо великі – занадто швидко. Тому важливо підібрати ємність, яка підійде для посадки конкретного квітки. У разі якщо дірочок немає зовсім або вони дуже маленькі, застосувавши домашні прилади у вигляді свердла і дрилі, можна зробити дренаж для квітів своїми руками – підкоригувати або просвердлити отвори.

Так, наприклад, для кактусів, сукулентів і деяких орхідей необхідний швидкий відхід рідини. Тому для них підійде маленький горщик з невеликими отворами і пориста грунт. А для рослин, що ростуть у постійної вологи, важливо підібрати ємність з мінімумом маленьких отворів і щільний грунт.


Керамзит для дренажу

Керамзит являє собою обпалену глину з пористої внутрішньою структурою. Коли виникає питання про те, з чого зробити дренаж для квітів, насамперед згадують про керамзит, так як він є найбільш відповідним для цих цілей.


Цей матеріал застосовується і в будівництві як утеплювач і звукоізолятор. У квітникарстві використовується середньо - і мелкофракционний керамзит. Головною його перевагою є легкість і здатність вбирати зайву вологу. Коли її не вистачає, керамзит віддає воду знову в грунт. Це хімічно нейтральний матеріал, без запаху. Може використовуватися багато разів, приблизно через шість років розсипається в почвогрунт. Великим рослинам для дренажу підійде среднефракционний (2 см діаметром) керамзит, на який зверху насипається пісок. Потрібно стежити, щоб розмір отвору в горщику був менше фракції дренажного матеріалу. Оптимальний шар дренажу становить близько 2 см. Якщо вирішено використовувати ємність без отворів, то шар керамзиту повинен досягати 5 см.


Керамічні черепки


Якщо керамзиту немає у продажу, то виникає питання про те, чим можна замінити дренаж для квітів. Для цих цілей відмінно послужить такий матеріал, як кераміка. Для пристрою такого виду дренажу на отвори в горщику необхідно покласти великі черепки опуклою стороною вгору або кілька маленьких шматочків. Потім, якщо ємність маленька, насипати півторасантиметровий шар очищеного крупнофракционного піску, і п'ятисантиметровий – якщо велика. Зверху насипається шар землі, і висаджується рослина. Недоліком даного матеріалу є небезпека пошкодження коренів гострими сторонами. Не варто використовувати занадто великі черепки, так як через них буде прокидатися пісок.

Вермикуліт і перліт



Чудовим дренажним матеріалом служать гранули вермікуліту та перліту. Вермикуліт проводиться шляхом нагрівання глини до дуже високих температур, в результаті якого мінерали спресовуються один з іншим, як лусочки. За зовнішнім виглядом цей дренаж нагадує частини корковою або деревної стружки, він легкий, інертний, не шкодить рослинам. Перліт є пружним кремнеземом вулканічного походження і виглядає як гранули сірого або білого кольору. Обидва матеріали мають властивість вбирати в себе вологу з розчиненими в ній мінерально-органічними речовинами, а потім у міру потреби повертати їх у грунт. Недоліком цього виду дренажу є висока ціна.

Мох сфагнум


Багато квітникарі використовують як дренажного матеріалу чистий мох сфагнум. Цей натуральний матеріал добре тримає вологу, а коли потрібно, вода з нього переходить назад в грунт. Крім цього, мох наділений оздоровчою і дезинфікуючими властивостями. Росте мох на заболочених чи дуже вологих лісових грунтах. Його можна побачити у вигляді м'яких стеблинок світло-зеленого забарвлення, від яких в усі боки стирчать голчасті м'які листочки. Заготовляють його в будь-який сезон, але краще робити це восени, що дасть можливість довше і краще зберегти матеріал при транспортуванні. Перед тим як використовувати дренаж для квітів у вигляді моху, його на півгодини заливають теплою, до 45 °С водою. Це потрібно і для насичення вологою, і для позбавлення від які причепилися комах. Зберігати мох необхідно в незапечатанном поліетилені для дихання і в прохолодному місці, можна в морозилці. При розморожуванні матеріал не втрачає свої якості. Єдиним мінусом цього дренажу є важкодоступність, так як він не завжди буває в продажу.

Деревне вугілля

Добре підходить для дренування грунту деревне вугілля, виконуючи функції природного добрива і антисептика, не тільки запобігаючи гнильні процеси, але і адсорбуючи солі і регулюючи насиченість грунту вологою.

Як і багато хто, деревновугільний дренаж для квітів чудово вбирає і утримує рідину і мінеральні речовини до того моменту, коли грунт висихає і йому потрібно зволоження. Деревне вугілля – це нейтральний, пористий, інертний і легкий матеріал. Для дренування його викладають на дно вазони для квітів шаром в 2 см. Фракції бажано брати великі або такі, що не пройдуть крізь дренажні отвори горщика.

Чим замінити дренаж для квітів

Якщо під рукою під час висадки або пересадки рослини не виявилося нічого з вищеперелічених видів дренажу, можна використовувати що-небудь з підручних матеріалів. Головне, щоб вони не шкодили рослині, не пошкоджували його коріння і не були піддані процесам пліснявіння або гниття.

Непоганим дренажем можуть послужити дрібні фракції щебеню і гравію. Недоліком буде виняткова тяжкість вазона з таким дренажем. Він підійде для невеликих горщиків або великих вазонів з рідко пересаживаемими рослинами, які не пересуваються з місця на місце. Альтернативним варіантом може стати дрібний акваріумний камінь, який підходить не тільки як дренажний матеріал, але і в якості прикраси поверхні землі. Але його вартість зазвичай дуже висока. Часто на горищах або в коморах порошаться коробки з упаковкою з пінопласту з-під апаратури або побутової техніки. Виявляється, цей матеріал також підійде як дренаж для квітів. Він легкий, не вбирає воду, не деформується і не розкладається, не токсичний, не має запаху. Добре використовується для важких керамічних вазонів. Зайва волога стікає в піддон. Для дренажного шару цей матеріал ріжуть на кубики і викладають на дні двухсантиметровим шаром. Мінусом пінопласту є те, що з плином часу коріння рослин обплітають його і при пересадці виникає небезпека пошкодження кореневої системи кольорів. Ще одним варіантом може послужити битий глиняна цегла. При виготовленні в глину додаються різні добавки, що поліпшують якість, і відбувається випал. Тому виходить міцний природний матеріал, добре вбирає зайву рідину. Основним недоліком можна назвати те, що бита цегла має гострі краї, які сприяють пошкодження коренів. Перед закладкою в вазони бажано шматочки цегли підточити. Також краще використовувати шматочки білої силікатної цегли, так як у нього більш виражені дренажні властивості, ніж у червоного керамічного.


Як пересаджувати кімнатні рослини: тисніть на посилання


Домашне завдання: Впишіть в порожні клітинки слова-відповіді. Відповіді на запитання присилати на пошту.

1. Суміш для посадки кімнатних рослин в горщики. _ _ _ _ _ _ _ _ _ (5 букв) 
2. Вид догляду за рослинами за допомогою води. _ _ _ _ _ (5 букв) 
3. Пристрій в квітковому горщику для відводу води. _ _ _ _ _ _ (6 букв)

Завдання для 5А (10.05.22) та 5Б (12.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Живлення рослин. Ґрунт. Види земель.

Живлення —  процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання процесів життєдіяльності.



Розрізняють повітряне або листкове і грунтове або кореневе живлення.

Грунтове живлення. Рослини за допомогою кореня поглинають з грунту необхідні мінеральні речовини лише в розчиненому стані. Тому велике значення має наявність у грунті води. У мінеральних речовинах, які поглинає рослина, містяться різні хімічні елементи, які рослина використовує для утворення необхідних для неї органічних сполук: білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот. Наявність  необхідної кількості і складу мінеральних речовин у грунті є умовою нормального функціонування рослинного організму. Для забезпечення рослин необхідними хімічними елементами у збіднений грунт вносять добрива.

Повітряне живлення. Ще у XVIII ст. видатний російський вчений М. Ломоносов висловив думку про повітряне живлення рослин, а англійський хімік Дж. Прістлі  довів, що рослини виділяють газ, необхідний для дихання. Пізніше було встановлено, що таке явище можливе лише за наявності сонячного світла та вуглекислого газу. Мова йде про фотосинтез – основу повітряного живлення. Вуглекислий газ потрапляє з атмосферного повітря у клітини рослини через продихи.

Подивіться відео: 


Домашне завдання: повідомлення на тему: види грунтів.

Завдання для 5А та 5Б (06.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Особливості догляду за кімнатними та оранжерейними рослинами. Вимоги рослин до посуду. Обробка посуду перед посадкою. 

В даний час накопичений великий досвід з благоустрою та озеленення міст, створений багатий озеленювальних асортимент рослин і розроблена агротехніка їх вирощування, знайдено необхідні прийоми озеленення, специфічні для міст, визначені способи утримання зелених насаджень.

Роль рослин в житті людини і всіх живих істот велика. Тільки зелені рослини здатні перетворювати енергію Сонця, поставляючи тим самим для інших організмів кисень і органічні речовини. У результаті діяльності рослин повітря містах очищається від газоподібних домішок, сажі, пилу, що виділяються автотранспортом та промисловими підприємствами.

Аналогічну роль виконують і оранжерейні рослини. Але, вирощуючи у своїх квартирах квіти, людина переслідує аж ніяк не утилітарні цілі. Зелені рослини прикрашають наше житло, скрашують тужливу зимову пору, піднімають настрій, виховують доброту, допитливість, привчають до акуратності.

Вирощування рослин в закритих приміщеннях сягає в глибоку давнину. Спочатку людина віддавав перевагу лікарським, Пряноароматичні, харчовим та іншим господарським цінним рослинам. Пізніше в квартирах з'явилися декоративно-листяні і декоративно-квітучі рослини. Істотно поповнився асортимент оранжерейних рослин завдяки великим географічним відкриттям.

Першопроходці привозили з експедицій нові, до цього часу невідомі дивовижні рослини. У результаті в наших оранжереях і кімнатах з'явилися рослини з тропіків і субтропіків Америки, Африки, Азії, Австралії. Популярність кімнатних рослин з кожним роком продовжує зростати.

В оранжереї Ставропольського ботанічного саду ім. В.В. Скрипчинський, зібрана багатюща колекція тропічних і субтропічних рослин. Одним із головних завдань закритого грунту в ботанічному саду збереження і вивчення генофонду тропічній та субтропічній флори і забезпечення заявок по горшкових рослинам, зрізу квітково-декоративних культур в зимовий час і розсаді однорічників в обмежених масштабах. У 1960 - 1961 рр. в Ставропольському ботанічному саду була розпочата робота по збору колекції, хоча власної оранжереї ще не було. Експозиція водних і навколоводних рослин з декоративними рибками разом з тропічними і субтропічними рослинами, квітучими і плодоносними в грунті, викликають великий естетичний і пізнавальний інтерес у численних екскурсантів і гостей із Ставрополя та інших міст краю. Щорічно більше 100 зразків (видів, форм,) оранжерейних рослин представлені для реалізації, а також, різноманітні культивари квіткових однорічників вирощуються розсадою для озеленення.



Рослини, що не витримують клімату даної місцевості, принаймні, в зимовий час на відкритому повітрі, а тим більше ті, врячи не можуть бути на повітрі навіть і влітку (як, напр., орхідеї тропічні, непентес, тропічні папороті, селагинелли і т. п.), зазвичай вони знаходяться протягом більш холодного періоду часу або навіть цілий рік в особливих захищених приміщеннях, в яких температура підтримується на різній висоті, дивлячись на вимогу рослин. Такі приміщення називаються теплицями.

У квітникарстві зустрічаються рослини всіх частин світу. Багато з них є уродженцями півдня, субтропічних і тропічних країн. Їхня батьківщина - узбережжя Середземного моря, Китай, Індія, Північна Африка, Каліфорнія та інші країни жаркого клімату. Ці рослини вимогливі до світла і тепла, а іноді до теплого і вологого повітря, тому в умовах нашого клімату їх можна утримувати і вирощувати, тільки користуючись культиваційними приміщеннями - парниками, теплицями і оранжереями. Тут ми до певної міри відтворюємо клімат батьківщини південних рослин.

Культиваційні приміщення служать:

  • для перезимівлі рослин, що не витримують осінньо-зимового утримання у відкритому грунті, а також для утримання екзотичних рослин;
  • для культури і вигонки промислових квіткових рослин: троянд, бузку, цикламена, хризантем та ін.;
  • для зимового щеплення рослин;
  • для підготовки розсади і рослин для висадки у відкритий грунт;
  • для культури пальм;
  • для вивчення рослин інших країн з метою їх акліматизації.

Розмір горщика для вирощування

Для більшості кімнатних рослин не потрібен великий горщик. Рослини з великими листям і пальми вимагають глибоких горщиків, а фіалки, фітонії, і інші невеликі рослини з пишним листям, добре себе почувають в широких і низьких вазонах.

Висота горщика повинна становити приблизно 1/3 - 1/5 частину від висоти рослини, включаючи його коріння.

Наприклад: для горщика діаметром 20 см, підходять рослини висотою від 30 см до 1,5 м. Зазвичай діаметр горщика становить 2/3 висоти, але ці пропорції досить умовні. Чим ширше крона рослини, тим ширше повинен бути горщик.

Кашпо повинно бути досить важким і широким. Його діаметр повинен бути не більше ніж в 5 разів менше висоти рослини.

Очищення горщика

В першу чергу горщик слід ретельно очистити. Якщо для посадки нової рослини використовується стара ємність, в якій раніше вже вирощували квіти, внутрішню і зовнішню її частини ретельно очищають щіткою. Це дозволить прибрати дрібні частинки землі і пилу. Для більш якісного очищення використовують мильну воду.

У новий горщик теж не варто відразу висаджувати квітку. Спочатку з її поверхні видаляють наклейки, а потім чистять ємність від пилу. Це необхідно для того, щоб разом з дрібними частинками в ґрунт не потрапили личинки шкідників або патогенні мікроорганізми.

Вимочування у воді

Вимочування практикують для всіх горщиків, але особливо сильно в цьому заході потребують глиняні ємності. В порах цього матеріалу можуть накопичуватися гази та токсичні речовини, що утворилися в процесі випалу. Звичайна вода з успіхом їх видаляє.

Однак для якісного знезараження ємності досвідчені садівники рекомендують використовувати не просто воду, а розчини спеціальних препаратів. Горщик можна замочити у двовідсотковому розчині мідного купоросу або суперфосфату. Хороші результати дає замочування в слабкому розчині марганцівки.

Горщикам, які були у користуванні, потрібно більш ретельна дезінфекція. Крім вимочування, їх обдають гарячим розчином марганцівки. Це допомагає не тільки провести глибоке очищення ємності, але й знищити всі шкідливі мікроорганізми.


Завдання для 5А (03.05.22) та 5Б (05.05.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: температура води при поливанні рослин. Правила поливу у період росту та спокою. Ознайомлення з розміщенням кімнатних рослин відповідно до світла й температури.

Температура води при поливанні рослин

Прочитати статтю за посиланням: Температура води при поливанні


Домашне завдання: описати три квітки на вибір за такими характеристиками: місце розташування (північ, південь,захід. схід), кількість світла, температура в кімнаті. Готове домашне завдання відправити мені на пошту.

Приклад: 

Фіалка

Правильне місце розташування горщиків з сенполіями є запорукою їхнього успішного догляду. Фіалки люблять багато м’якого, розсіяного світла, тобто ставити їх варто в добре освітлених, проте захищених від прямих сонячних променів місцях. Улітку найкраще підходять підвіконня з північного боку, взимку – з південного.

Можна також користуватися штучним освітленням: флюоресцентні лампи денного світла потужністю 40 ватт розміщують за 30 см від рослини та вмикають на 14 годин на день. Додатково освітлювати квіти можна і взимку, коли скорочується світловий день. Крім того, рослину треба періодично повертати, щоб отримати рівномірно розвинену квітку.

Сайт з якого взято інформацію: https://zaxid.net/news/

Завдання для 5А та 5Б (29.04.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Правила догляду за кімнатними рослинами. Вимоги рослин до умов вирощування

Прочитати статтю за посиланням: Догляд за кімнатними рослинами


Подивіться відео



Завдання для 5А (26.04.22) та 5Б (28.04.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Основні види кімнатних рослин та особливості їх вирощування.

Наші кімнатні рослини – це маленькі, але справжні  жителі Тропічних лісів Індії, Яви, Бразилії, пустель Африки, Мексики. Відвідуючи різні куточки Землі, мандрівники привозили цікаві рослини, частина яких приживалася у приміщеннях, оскільки там було тепло. Проте ці рослини страждають через відсутність звичних умов. Рослини тропіків – через сухість повітря, рослини пустель – через відсутність достатньої кількості світла. То ж ви повинні знати походження і вимоги рослин, які є в куточку природи, щоб створити їм умови наближені до тих, які є у них на батьківщині.

Давайте розглянемо деякі квіти:

Сансев’єра  – вічнозелена багаторічна рослина з довгим прямим гладеньким листям, що росте вгору. Їй скрізь дуже добре, тільки потрібно трішки світла, трішки тепла і трішки водички. Ця кімнатна рослинка – генератор кисню, сприяє підвищенню імунітету. Захищає від токсинів.

Фіалка (сенполія) . Це одна з квітучих кімнатних рослин, яка завжди нагадує нам про весну. Її квітка схожа на метелика. Фіалки бувають усіх кольорів веселки. Головна умова успішного догляду за фіалками: багато світла і ніякого сонця. Поливати фіалку потрібно знизу, 2-3 рази на тиждень. Кожен рік потрібно пересаджувати. Садити в той самий горщик, помінявши ґрунт. Правильно доглянуті фіалки будуть радувати вас квітами упродовж усього року.


Алое – кімнатна рослина, що володіє рядом цілющих властивостей. Листя і сік алое використовуються в народній медицині, дерматології, косметології, при простудних захворюваннях. Рослина не вимоглива, швидко росте. 



Кактус. Кактуси не мають листя і їх функцію виконує потовщене зелене стебло, що має найрізноманітнішу форму: циліндричну, кулясту, тригранну та ін. Стебла кактусів бувають гладкі, ребристі, горбкуваті, зморшкуваті. Кактуси поглинають випромінювання від телевізорів, комп’ютерів. Тому потрібно розводити ці кімнатні рослини та розташовувати їх біля цих приладів. 


Це кімнатна Герань (пеларгонія). Вона  любить багато світла. Герань належить до лікарських рослин. Пахучі речовини в листочках цієї рослини підвищують працездатність людини, знімають  напругу, нормалізують сон, заспокоюють нервову систему. Листочки можна додавати до чаю від застуди, грипу, прикладати до ран. Цю кімнатну рослину можна поставити в кухні, спальні.

Хлорофі́тум  – трав'яниста рослина. Її довгі лінійні листя зібрані в прикореневі пучки. Квітки у хлорофітума дрібні. Стебла дуговидної форми після цвітіння утворюють на своїх кінцях пучки листків з повітряними коренями. Інколи замість пучків листя утворюється насіння.


Це кімнатна папороть нефролепіс. Папороть вирощують не тільки тому, що у неї гарне  ажурне листя, вона невибаглива, росте у напівтіні. Часто їх листя використовують для оформлення букетів. 


Монстера – кімнатна рослина з великим, темно-зеленим, розрізаним листям. Довгим, досить тонким стеблом, яке потребує опори. Виростає до чотирьох метрів. Невимоглива, нормально переносить знижену вологість, недостатній полив. Листя монстери виділяє речовину, яка здатна знімати головний біль.

Пальми – кращі представники декоративно-листяних рослин для вирощування в кімнатних умовах. Стовбур зазвичай не гілкується, Листя перисте або віялове.  Пальми потребують великих горщиків чи контейнерів, позаяк у них велике коріння. Вони – досить вибагливі рослини до середовища та до утримання. Листя бажано омивати теплою водою та позбавляти пилу.

Це – орхідея. Цвітіння орхідей – найпрекрасніший період у їх вирощуванні. Орхідеї досить вимогливі до температурного режиму і поливу.  Догляд за ними – нелегка справа. Виконуйте її відповідально. І ця красуня віддячить вам своїми квітами. 

Назви кімнатних рослин є єдиними для всіх країн і народів світу. Вони даються на латинській мові та мові даної країни. Але є ще й народні назви рослин. Прочитайте їх.

Зігокактус – різдвяник.

Алое – столітник.

Сансев’єра – тещин язик.

Колеус – кропива.

Гібіскус – китайська троянда.

Товстянка – грошове дерево.


2.    Цікавинки про кімнатні рослини.

1)    Один із видів фікуса в себе на батьківщині, в Індії, досягає 30м заввишки, з листям до 1м завдовжки. Зарослі фікуса утворюють цілі гаї. Із соку фікуса виготовляють каучук, з якого роблять гумові іграшки тощо.


2)    Листки монстери мають цікаву особливість: перед дощем на їх кінчиках зявляються краплинки води, вона «плаче». У себе на батьківщині рослина цвіте і дає плоди, які за смаком нагадують банани, а за ароматом – ананас.



Самостійна творча діяльність 

Кактус з паперу.

- Інструктаж з техніки безпеки: «Правила користування ножицями»

 


1. Користуйся ножицями лише із заокругленими кінцями.

2. Клади ножиці так, щоб вони не виступали за край робочого стола.

3. Не працюй тупими ножицями, а також ножицями зі слабким кріпленням.

4. У процесі різання уважно слідкуй за розміткою.

5. У процесі роботи з ножицями тримай матеріал лівою рукою, щоб пальці були осторонь від леза.

6. Не розмахуй ножицями, не підходь до товариша під час різання.

7. Не залишай ножиці після роботи в розкритому вигляді.

- Інструкційна картка виготовлення кактуса.



Домашне завдання: виготовити кактус з паперу та відправити фото мені пошту. (якщо бажаєте можна виконати виготовити іншу квітку)



Завдання для 5А та 5Б (22.04.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Поділ кімнатних рослин за декоративними властивостями.

Подивіться відео-презентацію
 


Домашне завдання: намалювати одну квітку з 4 видів та описати її. (наприклад: її властивості, або догляд за нею)

Завдання для 5А (19.04.22) та 5Б (21.04.22)

Об’єкт проектної діяльності: Вирощування кімнатних рослин 

Тема: Значення рослин у природі та у житті людини. Історія окультурення кімнатних рослин.

Значення рослин у природі та у житті людини

Рослини є повсюди на поверхні земної кулі. Навіть спекотні пустелі заселені певними видами рослин (наприклад, верблюжою колючкою, кактусами). Величезні простори суходолу охоплені густою рослинністю. Ліси вкривають майже шосту його частину. Неосяжні території степів, луків, земель, засаджених культурними рослинами. Рослини населяють океани, моря, прісноводні водойми. Навіть Арктика й Антарктика не позбавлені рослинності.
Рослини забезпечують певні взаємозв’язки між життєвими формами рослин і тварин, їх пристосування до умов навколишнього середовища.
Яке значення рослин у природі? У різноманітних рослинних угрупованнях гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси,мурашки, лисиці та інші тварини.
Рослини беруть участь у формуванні грунтів та природних ландшафтів. Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують грунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушують грунт.
Рослинні насадження запобігають руйнуванню грунтів, закріплюють яри, гірські схили. Узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає грунт і його мешканців від промерзання. А навесні талі води поступово просочуються в грунт, формують озера, болота, підтримують повноводдя річок.
Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ – основа енергетичної промисловості – утворені внаслідок фотосинтезу рослин минулих епох. Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. Навіть м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, рибу, шовк, шерсть, шкіру тощо ми маємо завдяки тому, що свійські тварини живляться рослинами.
Давно відома цілюща дія рослин (горіх волоський, дуб, береза, сосна, ялина, ялівець, кедр), що виділяють в атмосферу речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворних бактерій.
Зелені рослини (а також деякі бактерії та одноклітинні тварини) – єдині на Землі виробники органічної речовини з неорганічних сполук. Усі інші живі істоти – споживачі готової органічної речовини. В органічній речовині зелених рослин накопичується сонячна енергія, завдяки якій і розвивається життя на Землі.
Рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вуглекислого газу. Під час фотосинтезу кисень, який виділяють рослини, постійно надходить в атмосферу, підтримуючи рівновагу у співвідношенні вуглекислого газу (0,03 %) і кисню (майже 21 %) в повітрі. З кисню, який виділяють рослини під час фотосинтезу, утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Рослинам належить провідна роль у колообігу речовин і енергії, що забезпечує неперервність існування життя на Землі (пригадайте, колообіг речовин – це обмін речовинами між живою та неживою частинами природи).
Важлива роль рослин полягає також в очищенні повітря від забруднення шкідливими речовинами. Завдяки фотосинтезу рослини сформували умови для життєдіяльності інших організмів, забезпечили їхнє поширення на планеті. Спільно з іншими організмами вони також зумовили формування грунту. Так, саме рослини вбирають із грунту певні неорганічні речовини та використовують їх для створення органічних.
Не менш вагомий вплив рослин і на клімат та емоційний стан людини. Кожному з вас нескладно пригадати ніжну прохолоду в лісі спекотного дня чи затишок від сильного морозного вітру, медові пахощі квітучих лип, акацій, гречки, конвалії, бузку, гарні кімнатні рослини.
Як діяльність людини впливає на навколишнє середовище? Особливу групу екологічних чинників становить діяльність людини, яка докорінно змінює умови існування живих істот. Людина може руйнувати одні типи рослинних угруповань (вирубування лісів, осушення боліт, розорювання цілинного степу тощо) і штучно створювати інші (сади, поля, городи, пасовища, лісонасадження, парки та ін.) 
Людина може масово винищувати певні види організмів (наприклад, рослини, що мають цінну деревину, гарні квітки або ті, які застосовують у медицині, їстівні гриби). Багато видів організмів уже зникли з нашої планети або перебувають на межі зникнення.
Небезпечним для рослин та інших організмів є забруднення грунтів різними хімічними речовинами (отрутохімікати, надлишки мінеральних добрив тощо) та радіонуклідами. Крім того, унаслідок неправильного обробітку грунтів порушується їхня природна структура та зменшується товща верхнього родючого гумусового шару.
Відвернути екологічну катастрофу, спричинену господарською діяльністю, можна лише формуючи екологічне мислення. Це означає, що будь-яке господарське рішення людина повинна приймати, лише переконавшись, що воно не зашкодить навколишньому природному середовищу і не порушить природної рівноваги, що існує між складовими природи. Для охорони та збереження рідкісних і зникаючих видів рослин, тварин і грибів створено Червоні книги  або Червоні списки. Усі питання, пов’язані з охороною навколишнього середовища та природокористуванням, розробляються на основі Конституції України.
Враховуючи те, що лише рослини спроможні задовольнити зростаючі потреби споживачів у продуктах харчування, людина використовує різноманітні способи і прийоми для підвищення продуктивності рослин. Так, людина штучно переселила значну кількість видів, переважно культурних рослин, з однієї території на іншу, де ці види раніше не росли. Ви вже знаєте, що з Америки в інші частини світу людина завезла картоплю, помідори, соняшник, кукурудзу, з Південно-Східної Азії – рис, з Африки – кавун.
З метою підвищення продуктивності культурних рослин учені розробляють прийоми догляду за рослинами, створюють високопродуктивні сорти, стійкі до несприятливих чинників та хвороб.

Домашне завдання: зробити невелике повідомлення на тему: історія окультурення кімнатних рослин, можна з малюнками та відправити мені на пошту.

Завдання для 5А та 5Б (15.04.22)

Тема: Модульне оригамі

Завдання: завершити іграшку та відправити фото її мені на пошту (ts228511@gmail.com).

Завдання для 5А (12.04.22) та 5Б (14.04.22)

Тема: Модульне оригамі

Завдання: оздобити іграшку (на власний вибір).

Завдання для 5А (05.04.22, 08.04.22) та 5Б (07.04.22. 08.04.22)

Тема: Модульне оригамі

Завдання: виготовити виріб


Завдання для 5А (25.03.22, 29.03.22) та 5Б (25.03.2022, 31.03.22)

Тема: Модульне оригамі

Завдання: скласти достатню кількість модулів для вашого майбутнього виробу

Завдання для 5А (22.03.2022) та 5Б (24.03.2022)

Тема: Модульне оригамі

Подивіться майстер-класи: 


Завдання: подивіться майтер-класи та оберіть виріб, який бажаете виконати.


Завдання для 5А та 5Б (18.03.2022)

Тема: Модульне оригамі

Сьогодні ви навчитеся робити модулі

1. Перегляньте відео: 

2. Сробуйте зробити модулі різних розмірів (склавши папір в 4 рази та в 5 разів) та визначіться з якими модулями вам простіше працювати.

 

Завдання для 5А (15.03.2022) та 5Б (18.03.2022)

Тема: Модульне оригамі

Модульне оригамі — це техніка складання модулів з паперу в 3D конструкції, у процесі складання самих модулів, використовується техніка класичного оригамі. Також на відміну від класичного оригамі, в модульному оригамі використовується значна кількість паперу. Кожен окремий аркуш складається в модуль за правилами класичного оригамі, а потім модулі з'єднуються шляхом вкладання їх один в одного. Сила тертя, що з'являється при цьому, не дає конструкції розпастися. Зняття обмеження на кількість аркушів дозволяє з більшою легкістю створювати великі моделі зі складною структурою.


Особливість модульного оригамі в тому що воно складається з багатьох однакових модулів (іноді кількість модулів сягає більше однієї тисячі), а багатолисте оригамі складається з неідентичних собі модулів. Якщо модулі з'єднувати різними способами то можна досягти різних видів конструкцій: округлих, плоских, геометричних, круглих і навіть форми тварин та транспорту.


Закріплення модулів
У модульному оригамі коли модулі закріплюється між собою то виникає сила тертя за допомогою якої конструкція не розвалюється.

Але є такі випадки в яких не обійтися без техніки склеювання. Ця техніка використовується коли просто не можливо закріпити модулі разом тому що вони розпадаються бо не виникає достатня сила тертя. Така ситуація може виникнути через те що папір який ви використовуєте може бути занадто гладким, або через те що конструкція занадто складна.

Історія

Перше згадування про модульне оригамі було в 1734 році в японській книзі яка називалася «Ranma Zushiki» яку написав Хаято Охоко. У ній зображено групу традиційних моделей оригамі.


Зростання популярності
Не зважаючи уваги на давню історію модульного оригамі, більшість маленьких традиційних моделей все-таки зроблені з одного листа паперу. До 1960-х років дана техніка оригамі не розвивалася, до поки її знову не відкрили у Японії та США. Відтоді вона все ще розвивається і являє собою тисячі нових робіт.


Завдання: ознайомитися з інформацією поданою вище. Знайти в інтернеті майстер класи модульного орігами та створити "банк-ідей" (обрати та зберегти собі декілька варіатів, які б ви хотіли зробити фігури)


Завдання для 5А та 5Б (11.02.2022)

На передодні дня всіх закоханих пропоную вам зробити невеличку листівочку.


Завдання полягає в тому, щоб кожен учень зробив що найменше по одній листівці. По-етапно фотогравувати з листочком де написано ім'я і прізвище учня (або з самим учнем). Готові роботи надсилати на пошту, з фотографіями етапів. В темі вказати прізвище, ім'я учня і клас.



Завдання для 5А (01.02.2022-08.02.2022) та 5Б (03.02.2022-10.02.2022)

Дерево з бісеру (Сакура з бісеру)

Пропоную вам зробити дерево з бісеру.

Бісероплетіння виникло ще в стародавні часи. Щоправда, тоді бісер був не таким барвистим і яскравим, як нині. Перший бісер виготовляли з кісток тварин. Але нам з Тобою пощастило більше: маленькі різнокольорові перлинки сьогодні — зовсім не рідкість, а створювати з них сяючі вироби — неймовірне задоволення.
Отож, аби цілий рік у Вашій домівці панували краса і затишок, створіть  дерево з бісеру. Вони стануть не тільки стильною прикрасою Вашого підвіконня, але і крутим подарунком до Дня народження.
  • Вам знадобиться:
  • * бісер рожевого кольору, (для сакури)
  • * мідний дріт,
  • * ножиці,
  • * горщик маленький для квітів,
  • * гіпс швиидкозастигаючий.
  • 1. Нанизуючи бісер на дріт і скручуючи акуратні петельки, виготов багато гілочок. Більше гілок — розкішніше деревце.

    Для однієї гілки відріж дріт довжиною 60 см. Посередині дроту починай нанизувати бісер і виготовляти листочки. В одному листочку має бути 7-15 бісеринок. Але не хвилюйся, якщо Тобі не вдасться зберегти точність, адже в природі не зустрінеш однакових листочків.

  • Готова гілочка повинна складатися з семи листочків. Таких гілочок нам потрібно 30-45 шт.

    2. Сплети три гілочки між собою. Зроби багато копій. Вони знадобляться для виготовлення великих гілок. 



    3. Йдемо далі! Великі гілки щільно скрути між собою, формуючи стовбур і коріння деревця.


  • 4. В одноразовому посуді зроби розчин з гіпсу та води. За консистенцією він повинен нагадувати рідку сметану. Наповни горщик до половини. Акуратно скрутивши коріння в кільце, постав дерево в горщик з гіпсом.

    Підніми і знову опусти деревце, щоб розчин проник всередину «коріння». Тепер заповни горщик гіпсом повністю. Протягом 5-8 хвилин тримай деревце нерухомо, щоб суміш застигла.



  • 5. Зверху вкрий гіпс клеєм ПВА і обсип бісером. (Можна прикрасити чимось іншим, на ваш смак).

  • 6. Розправ кожну гілочку.

  • Наша з вами сакура готова!!!
  • Ось є відео інструкція за посиланням.



Завдання полягає в тому, щоб кожен учень зробив що найменше по одному дереву. Кожен етап фотогравувати з листочком де написано ім'я і прізвище учня (або з самим учнем). Готові роботи надсилати на пошту, з фотографіями етапів. В темі вказати прізвище, ім'я учня і клас.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Сімейна форма 5 клас

Сімейна форма 6 клас

Сімейна форма 7 клас