5 клас Українська література 2021-2022
Урок - підсумок у 5 класі з української літератури
ЗАВДАННЯ НА ЛІТО.
БАЖАЄМО
НАПОЛЕГЛИВОСТІ у розпочинанні нових справ,
СИЛ рано вставати,
СМІЛИВОСТІ зустрітися з новими людьми,
ЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ у досягнення мети,
ВПЕРТОСТІ у підкоренні нових вершин, які ви, безумовно, зможете підкорити!
Список літератури для прочитання влітку.
1. В. Винниченко. Оповідання "Федько-халамидник".
2. Володимир Рутківський. Повість "Джури козака Швайки".
3. Всеволод Нестайко. Повість "Тореадори з Васюківки".
4. Ярослав Стельмах. Повість "Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера".
5. Леся Воронина "Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9".
6. Емма Андієвська "Казка про ЯЯН", "Говорюща риба".
Поповнювали свої знання про героїчне минуле рідного краю, його традиції, звичаї. Вчилися цінувати дружбу, щирі стосунки, взаємовиручку. Захоплювалися красою рідної землі.
Прийшов час перевірити, чи навчилися ви відчувати серцем красу художнього слова, чи зрозуміли щирі слова справжніх геніїв української літератури, чи залишились у вашій пам’яті герої, яких ви встигли полюбити. Отже, починаємо…
А чи знаєте ви, що таке аукціон? Давайте звернемося до словника іншомовних слів.
Аукціон (від лат. Аnctio - збільшення) – продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну.
Ви можете спитати, а що спільного між уроком української літератури й аукціоном? Справа в тому, що сьогодні у нас не зовсім звичний урок. Це буде урок - аукціон знань. Ви всі активні учасники торгів, але переможцями стануть ті учні, які люблять читати.
1. Гра «Аукціон знань»
Лот №1 Питання - підказки
1. Він був дуже здібним: за 2 роки навчився читати українською, німецькою та польською мовами.
2. Особливе місце у творчості письменника посідають твори для дітей.
3. Навчаючись у гімназії, зібрав чималу бібліотеку - майже 500 книжок.
(І. Я. Франко)
Питання за творчістю
Упізнай героя твору « Фарбований Лис»
А. Жив собі в однім лісі…, хитрий - прехитрий.
Б. Якийсь дивний і страшний звір, синій - синій, з препоганим запахом…
В. У тій хвилі де не взявся… Він ще вчора був добрий знайомий нашого Микити…
Г… вистригла йому три жменьки волосся з- поміж очей та пустила на вітер, щоб так і переполох розвіявся…
3. Назвіть усіх персонажів казки «Фарбований Лис
Лот № 2 Питання - підказки
1. Він зростав без батька, його замінив хлопчикові рідний дід Федір.
2. Закінчив школу з золотою медаллю, потім навчався на факультеті журналістики Київського університету .
3. Був відмінником, проте серед оцінок була одна двійка за твір.
(В. Симоненко)
1. Цей твір він написав за одну ніч, а вже наступного дня читав його сину Олесеві як першому критику.
2. Упізнай героя твору «Цар Плаксій та Лоскотон».
А. Голова його - мов бочка,
Очі – ніби кавуни.
Б. Лоскотливі мав він вуса
І м’якенькі , наче пух.
В. Лютий посіпака,
Віроломний, як змія…
Г. Хоч Макака був бридкий,
А вона ще гірша…
3. Чому В. Симоненко вирішив написати казку про плаксу й веселуна?
Лот № 3 Питання - підказки
1. Народився на Полтавщині, справжнє прізвище Королів
2. Через складну політичну ситуацію в країні переїхав до Чехословаччини
3. Написав твір про пригоди міфічної істоти, яку могли бачити тільки добрі люди .
(В. Королів – Старий)
Питання за творчістю
1. Назвати твори митця для дітей .
2. Упізнай героя твору «Хуха - Моховинка».
А. Вона була добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща.
Б. Старий, мудрий та досвідчений…
В. Вона була гарнесенька, білява,з блакитними очицями й відразу сподобалась Моховинці.
Г. Він знесилів, задубів і ,почуваючи, що йому надходить кінець, голосно молився.
3. Назвіть усі добрі вчинки Моховинки .
Лот № 4 Питання - підказки
1. Народився в учительській сім’ї: батько викладав українську мову й літературу, мама- хімію та біологію .
2. Війна почалася, коли хлопчику було 4 роки.
3. З-під його пера вийшло понад сто книжок .
(Є. Гуцало)
Питання за творчістю
1. Тема багатьох творів письменника - це…
2. «Пригадай зміст твору» - гра за оповіданням «Лось».
А. Лось був старий та бувалий самець, він уже звик до …, у який потрапив із тайги, звик до … та до того, що його підгодовують.
Б. Коли пролунав … , то лось ще деякий час продовжував бігти вперед, а потім спіткнувся, ніби натрапив на корч.
В. Вони й не помітили, як до них підійшов рідний…
Г. Шпичак давно вистежував за тим лосем, він його помітив одночасно з дітьми і, присівши у виямку, тільки посміювався, коли вони взялися визволяти його з…
3. Чому лось остерігався не тільки вовків, а й людей?
Лот № 5 Питання - підказки
1. Відомий український письменник, кіноактор і кінорежисер.
2. Навчався в інституті кінематографії, а потім працював на Київській кіностудії.
3. Йому присуджено Державну премію України ім. Т. Шевченка за твори для дітей.
( М. Вінграновський)
Питання за творчістю
1. Як називається твір М. Вінграновського, в якому розповідається про дружбу тринадцятирічного хлопчика з дикою твариною?
2. Гра «Вгадай героя за підказкою».
А. Це дика тварина, хижак, усе життя водив зграю. Його проклинали конюхи та пастухи.
Б. Тринадцятирічний хлопчик. Його батько - голова колгоспу.
В. Дуже не любить Сіроманця, копає на нього ями по лісосмугах.
Г. Цього хлопчика Сіроманець врятував від смерті.
3. Чим Андрійко схожий на Сашка?
Слово вчителя
Аукціон закінчено. Усі питання продані.
- Про яку країну йдеться у вірші?
- Які рядки нас у цьому переконують?
- Над якими проблемами в житті примушує задуматися ця поезія?
- Берегинею кожного роду, кожної сім’ї і хати є матуся. Прочитайте вірш про найдорожчу для кожного з нас людину і скажіть, які слова схвилювали вас найбільше і чому?
- Що об’єднує ці поезії?
- Батькова хата, рідна домівка, яка вона? В яких образах постає перед ліричною героїнею? Зачитайте.
- Яким кольором ви б передали настрій поезій?
- Подайте словесний малюнок картини, яку ви уявляєте, читаючи ці вірші? Які кольори використаєте? Чого буде багато на картині?
- Яка роль батьківського дому в житті людини?
- Як ставиться лірична героїня та й сама поетеса до батьківського дому?
- Ви прочитали поезії Катерини Горчар. Скажіть, якою ви уявляєте цю жінку?
- Що ви відчуваєте, читаючи вірші?
Тест для учнів 5-А класу!
vseosvita.ua/go введіть код: jel550
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/jel550
vseosvita.ua/go введіть код: oks088
або
Перейдіть за посиланням:https://vseosvita.ua/test/start/oks088
Тема. М. Вінграновський «Сіроманець». Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції. Гуманізм повісті.
Добрий день, діти! Кажуть, що діти й тварини добре розуміють одне одного. Мабуть тому, що дитина має світлу, чисту, нехитру душу. Сашко, головний герой повісті М. Вінграновського, усім серцем сприйняв скрутне становище Сіроманця, поставив його в один ряд зі старими людьми, які потребують допомоги, незрячими, що їх треба лікувати в найкращих клініках, у знаменитих лікарів. І дав урок моральності та гуманності дорослим, що прагнуть задовольнити власні амбіції та не шкодують зусиль для здійснення своїх злостивих замірів. Про це й піде мова на сьогоднішньому уроці.
Прегляньте навчальні відео з теми:
Характеристика головних персонажів: хлопчик Сашко.
Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):
· - «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;
а «Аби я був вовком...»;
а «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;
· «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;
· «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;
· «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;
· «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»;
· «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; □ «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім'я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
Аналіз образу хлопчика Сашка у вигляді бесіди за питаннями:
· Як, на вашу думку, автор ставиться до Сашка?
· Поміркуйте, чому хлопчик захищає вовка та допомагає йому. Обґрунтуйте свою думку.
· Як ви гадаєте, чи ставився б Сашко до вовка інакше, якби той був справжнім хижаком?
· Чому з усіх рідних та приятелів хлопчик знайомить із вовком лише Галю?
· У чому виявляється самостійність Сашка?
· Як хлопець відстоює свої переконання? Наведіть приклади з тексту.
· Поміркуйте, як почувається Сашко у фіналі повісті? Чи шкодує про щось?
Інформаційне ґроно «Чесноти Сашка»
Укладіть ґроно чеснот, які, на вашу думку, характеризують хлопчика Сашка.
Хлопчик Сашко | справедливий |
співчутливий | |
добрий | |
чуйний | |
принциповий | |
самостійний | |
вірний | |
цілеспрямований |
Характеристика другорядних персонажів.
Другорядними персонажама повісті є Василь Чепіжний, Галя Грушецька, дядько Побігайло, хлопчик Андрійко, батьки Сашка, селяни, мисливці, військові тощо. їх усіх можна умовно поділити на тих, хто симпатизує Сіроманцю та тих, хто хоче бачити його в клітці.
До першої групи належать Галя Грушецька, хлопчик Андрійко та військові з полігону, де переховувався вовк. Усі вони знайомі з вовком особисто і симпатизують йому як вірному другу та рятівнику.
До другої групи належать Василь Чепіжний, дядько Побігайло, інші селяни та мисливці. Більшість із них ставиться до вовка нейтрально, але не всі. Заклятим ворогом Сіроманця є Василь Чепіжний. Селянин декілька разів зустрічався з вовком віч-на віч, навіть упіймав його, але Сіроманець завжди виходив «сухим з води». Тому він робив усе, щоб помститися вовку — ставив пастки, полював на нього та навіть купив вовкодавиху. Але, на щастя, усі його старання виявились марними.
- Порівнявши характеристики Сашка і Чепіжного, зробіть висновок про роль цих персонажів у творі, що вони уособлюють? ( У житті добро й зло – завжди поряд, між ними існує вічна боротьба.)
Проблемне питання:
А зараз дамо відповідь на наше проблемне запитання:
«Чи можлива в реальному житті справжня дружба між людиною та диким звіром?» Займіть власну позицію.
Підсумок уроку
«Сіроманець» - повість про дружбу хлопчика та вовка. На прикладі хлопчика Сашка Микола Вінграновський навчає нас вірності та відданості друзям. Книга вчить любити свій рідний край, природу, захищати тварин, цінувати
Цифровий диктант «Сіроманщина»
Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо правильне.
1. У молоді роки Сіроманець був ватажком зграї.
2. Чепіжний мав власні рахунки з вовком.
3. Школа Сашка знаходилась поруч із домом.
4. Під час першої зустрічі Сіроманець лизнув Сашка.
5. Чепіжний на базарі купив сенбернара.
6. Вовк здався мисливцям з власної волі.
7. Подивитись на впійманого вовка приїхав кореспондент із газети.
8. На уроці Сашко розпитував вчительку, де лікують зір.
9. Під час знайомства з Сіроманцем Галя злякалась і втекла.
10. Чепіжний був у захваті від статті в газеті.
11. На полігоні Сіроманець зовсім оглух.
12. Друзям вдалося потрапити в лікарню ім. Філатова.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватись до контрольної роботи за циклом «Рідна Україна. Світ природи».
Виконати на оцінку тести за посиланням:
Код доступу 3799968
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
ТемТетяна Андріївна запрошує учнів 5-А класу на заплановану конференцію: Zoom.
Час :17 травня 2022 11:00
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87953075437?pwd=QUpDanZTYXMxK3lXZHhWVmo0S3lVZz09
Ідентифікатор конференції: 879 5307 5437
Код доступу: 397
5-Б клас
Урок буде проходити у форматі зум-конференції.
Час: 12.00
Ідентифікатор конференції : 274 001 8072 Код доступу: 5555
Тема. Микола Вінграновський. Основні відомості про письменника. «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад
Дорогі учні! Сьогодні ми вкотре торкнемося теми, яка останнім часом надто актуальна для кожного жителя планети Земля: взаємозв’язок людини та природи. Людина – дитя природи, вершина її розвитку. Природа дарує нам ніжні весняні дні, веселий солов’їний спів, пахощі польових квітів, сум осіннього листопаду, пекучий морозець та нестримні зимові розваги. Мабуть, немає жодного письменника, який би у своїх творах не оспівував красу рідної землі, її рослинний та тваринний світ, адже одне з головних завдань мистецтва слова – навчити людей любити та піклуватись про братів наших менших.
На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з письменником, поетом, актором, режисером, сценаристом - Миколою Семеновичем Вінграновським, який належить до славної когорти письменників-шістдесятників.
Перегляньте навчальне відео з теми:
► Словникова робота
Діти, перш ніж перейти до роботи з текстом, звернемося до літературознавчого словничка та дізнаємося, що таке повість. Ви вже знаєте, що таке оповідання, тому для легшого сприйняття нового терміна, порівняймо ці два визначення.
Оповідання – невеликий за розміром розповідний твір здебільшого про одну або кілька подій з життя персонажа, зрідка кількох персонажів.
Повість – розповідний прозовий твір (зрідка віршовий), що за широтою охоплення життєвих явищ наближається до роману, але має здебільшого одну сюжетну лінію та меншу кількість персонажів.
► Бесіда за питаннями
- Діти, ви любите читати казки?
- Пригадайте казки, головним героєм яких є вовк, назвіть їх.
- Як ви вважаєте, дорослі читають казки?
- У чому ж секрет популярності цього фольклорного жанру?
► Слово вчителя
Дійсно, герої улюблених казок дарують любов і надію на перемогу добра над злом, цих одвічних супротивників у круговерті життя. Ось як писала про добро відома українська поетеса Л.Забашта:
Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.
► Інтерактивна гра «Що трапиться, якщо…»
- Заплющіть очі, пофантазуйте і уявіть, що на світі добро зникло, натомість панує лише зло. Продовжіть речення: «Що трапиться, якщо ….»
► Слово вчителя
Із добром тісно переплітається поняття «гуманізм», з’ясуймо значення цього слова, звернувшись до тлумачного словничка.
► Словникова робота
Гуманізм - ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.
► Слово вчителя
Серце Миколи Семеновича палахкотіло безмежною любов’ю до дитини, саме тому він так проникливо відчував найтонші порухи дитячих душ, адже усвідомлював нерозривність дитини та природи. Добротою, гуманізмом, милосердям сповнені твори митця, в яких розповідається про дружбу дітей з тваринами чи птахами. Саме такою є повість «Сіроманець».
► «Пошукове читання»
- Чи не найкраще образ головного героя повісті, вовка Сіроманця, вимальовується на початку твору, прочитаймо уривок від слів: «Вночі прийшла осінь ….» до слів «…і зграя мовчечки лягала». Під час читання заповнимо табличку: тексту.
Риса характеру або прикметна особливість | Цитата |
Най | |
- Пропоную вашій увазі коротеньку інформаційну довідку.
Філатов Володимир Петрович – лікар-офтальмолог, дійсний член Академії медичних наук. Закінчив медичний факультет Московського університету. Після закінчення навчання працював ординатором університетської очної клініки, згодом – у Московській очній лікарні.
У 1903 році переїздить до Одеси. У 1906 році стає асистентом кафедри очних хвороб Одеського медичного інституту, а в 1911 році очолює зазначену кафедру. У 1936 році з ініціативи В.П.Філатова в Одесі було створено Інститут експериментальної офтальмології (тепер – Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова НАМН України).
Давній Єгипет – країна, в якій, поряд із розвиненою математикою, архітектурою, астрономією, була розвинена медицина. Єгипетські лікарі очних хвороб були відомі всьому світу. Правителі багатьох країн запрошували на службу до палацу саме їх. Геродот наводить таке свідчення: «Перський цар Кір II Великий просив у фараона Амасіса знайти йому «кращого в цілому Єгипті очного лікаря».
Тема: розповідь про щиру, безкорисливу дружбу та гармонійні відносини між хлопчиком Сашком та вовком Сіроманцем.
Ідея: звеличення дружби, милосердя, співчуття у взаємодії людини з твариною; засудження корисливого, жорстокого ставлення до тварин.
► Слово вчителя
- Діти, опрацювавши повість, можемо зробити висновок, що головними героями твору є вовк Сіроманець та його вірний товариш - 13-літній сільський хлопчик Сашко. М.С.Вінграновський зображує лісового хижака, наділяючи його рисами людини. Вовк говорить, співає, милується природою, сумує за втраченою родиною. Тому цей образ такий зрозумілий і близький нам, читачам, і, звичайно, хлопчикові Сашкові. Цей підліток має величезне, добре, щире серце, тому і стає єдиним вірним другом самотнього, старого вовка. Сашко ладен на все, аби врятувати друга, інколи йому доводилося здійснювати недитячі, героїчні вчинки. Саме в милосерді, співчутті та самовідданій допомозі хлопчика до Сіроманця і розкривається гуманізм повісті.
► Гра «Чи уважний ти читач?»
Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так чи ні?»
Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом — «ні» чи «так».
(На запитання потрібно відповідати «так» або «ні»)
1. Події, описані у повісті, розпочинаються влітку
2. Вовка проклинали конюхи і пастухи.
3. Сіроманець дуже добре бачив, але мав поганий нюх.
4. В. Чепіжний люто ненавидів вовка.
5. Козу Василя Чепіжного Сіроманець з’їв 9 травня.
6. Тато Сашка працював трактористом.
7. До школи хлопчик ходив через ліс.
8. Сашко пригощав вовка пиріжками з печінкою.
9. Сіроманець потрапив у пастку, яку приготував В.Чепіжний)
10. В. Чепіжний зачинив вовка у приміщенні сільського будинку культури
11. Після втечі Сіроманець сховався на полігоні.
12. Льотчики прихистили втікача і піклувалися про нього.
Домашнє завдання
Дайте письмову відповідь на запитання: «Які риси характеру я
хотів (-ла) би (б) запозичити у Сашка?»
vseosvita.ua/go введіть код: axe907
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/axe907
Тема. Урок виразного читання прозового уривка з оповідання «Дивак»
Дорогі мої п'ятикласники!!!. Я думаю, що оповідання "Дивак"сподобалося вам усім.
Я так давно уже не чула, як ви читаєте. Тому пропоную вам зачитати улюблений уривок із оповідання, зробити запис і прислати мені у Вайбер.
Перегляньте навчальне відео за посиланням:
Вимоги до виразного читання
1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).
2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Діти, кажуть, душа кожно людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого ми намагаємося побачити своє віддзеркалення. Та іноді , коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, ми не сприймаємо цю людину. Вона може бути ні поганою, ні хорошою(на наш погляд), і ми розуміємо її як дивакувату. І чомусь декого це обрважає. «Дивак..» - кидають інші, недвозначно знизуючи плечима. І майже ніхто не намагається глибше пізніти його. Саме спробу зрозуміти особливий світ, у якому живуть такі диваки, ми зробимо на сьогоднішньому уроці, аналізуючи образ Олеся.
1. Перегляньте відео, подане нижче:
Олесь — людина з надзвичайно розвиненою уявою. Його спостережливість допомагає бачити величезну кількість речей, які оточують у світі природи. Фантазії Олеся такі багаті та емоційні, що переплітаються з реальністю, і часом настільки захоплюють хлопця, що він забуває про навколишній світ і починає мріяти наяву.
Ключовим словом до розуміння того, як Олесь ставиться до навколишнього світу, до природи, є слово «любов». адже він справді «любить». зиму в усіх її проявах. І не тільки зиму, а все, що з нею пов’язане. Співчутливість, почуття справедливості, доброта й щиросердність — саме ці риси надзвичайно розвинені в характері Олеся. Але це не результат виховання чи спілкування з людьми (Олесь — дуже замкнений, нетовариський хлопець). Очевидним є той факт, що хлопець тягнеться до природи, захоплюється й насолоджується нею. Ним керує почуття краси й гармонійності природи. А гармонійність і означає рівновагу, спокій, доброту, справедливість. Будь-яке насилля, несправедливість порушують цю гармонійність в очах Олеся і завдають йому душевного болю.
Характер Олеся розкривається значною мірою через сприйняття ним світу природи (пейзажі в оповіданні подано очима дитини) та в розмові з іншими персонажами (мовна характеристика героя). Олесь уособлює вдачу самого автора оповідання.
Цитатний (орієнтовний) план характеристики Олеся
1. «Малий, головою ледь до клямки дістає».
2. «Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ».
3. «Смирно стоїть біля порога…».
4. «Олесь любить зиму…».
5. «Відмінник».
6. «Дивак».
7. «Невстріливий…, дивний єси».
8. «Неглемедза».
Словникова робота. Робота із тлумачним словником.
Неглемедза — ні те ні се; ніякий, ні риба ні м’ясо. Невстріливий — дивакуватий.
•А яким здається Олесь вам? Що в його вдачі вам до душі, а що ні? Порівняйте Олеся з собою . Ви вдома вже записали Риси вдачі Олеся. А тепер запишіть свої риси вдачі а потім визначте що між вами спільного.
Визначені риси обох характерів запишіть в таблицю , яка матиме такий вигляд:
Риси вдачі Олеся | Спільні риси вдачі | Мої риси вдачі |
· Отже, чи багато спільного у вас із Олесем? То , можливо, й ви диваки?
• Коли б таких диваків було більше , нам жилося б краще чи гірше?
• Яку рису характеру ви цінуєте в людях найбільше?
Гадаю, що з таких дітей , як Олесь , виростуть добротворці, які попри всі перешкоди виконуватимуть добротворчу місію, рятуватимуть світ від нечисті, оберігатимуть життя на Землі. Бо ці люди у своїй беззахисноті сильніші за злих.
Домашнє завдання. Описати стан душі хлопчика (від його імені) після повернення додому. Намалювати ілюстрації до твору.
06.05.2022-5-А, 5-Б класи
Добрий день!Друзі, сьогодні на уроці нас очікує цікава робота-дослідження тексту оповідання Григора Тютюнника «Дивак». спостереження за світом природи і світом людей. Розглянемо також особливості функціювання художнього слова у творі.
Перегляньте відеоурок за посиланням:
Паралельність і єдність двох світів — природи і людини — це головний мотив оповідання. Людина повинна усвідомлювати себе невід'ємною органічною часточкою природи. Потрібно вчитися «читати і розуміти книгу природи».
Уміймо розгледіти дивовижну красу і неповторність оточуючого світу, уміймо радіти і захоплюватися!
Опрацюй таблицю "Паспорт твору"
1 жовтня 1963 року в газеті «Літературна Україна» було надруковано перший твір Григора Тютюнника українською мовою – «Дивак» | |
ТЕМА | розповідь про допитливого, чуйного, вразливого, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання загадкового світу природи |
ІДЕЯ | возвеличення єдності людини і краси природи, гідної поведінки Олеся. |
ПРОБЛЕМАТИКА |
1) з таких дивацтв люди бувають чесні, милосердні, чисті душею і помислами; 2) бережи все навколо себе, примножуй на благо собі та людям. 3) людина й природа - невід′ємні складові на землі. |
2. Робота в зошиті. Випиши з хмари слів головних героїв твору. Охарактеризуй кожного ( усно).
Анкета-характеристика Олеся
Ім’я. Олесь
Герой якого твору. Головний герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак»
Вік. Молодший шкільний
Родина. Мати Наталка та дід Прокіп
Де і як навчається .У школі, відмінник
Портрет. «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ»
Захоплення. Добре малює, любить природу, вивчає її, оберігає
Ставлення до товаришів і товаришів до нього. Товариші ставляться до нього непогано, але часто не розуміють його й зачіпляють, підсміюються
Риси характеру: доброта, допитливість, спостережливість, мрійливість, сміливість, самостійність, любов до природи
Знайдіть приклади різних описів в оповіданні «Дивак». Результат роботи оформіть у вигляді таблиці.
Художні засоби | Приклади |
ПЕЙЗАЖ | |
ЕПІТЕТИ | |
ПОРІВНЯННЯ | |
МЕТАФОРИ | |
ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА ЕМОЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА ЗВУКОВІ ОБРАЗИ | |
- Описи короткі, точні і разом з тим незвичайні, неповторні, оригінальні; вони збуджують уяву і залишаються в пам'яті. Ці описи допомагають краще зрозуміти хлопчика Олеся.
Домашнє завдання:дайте письмову розгорнуту відповідь на запитання "Чи легко бути диваком у ХХІ столітті?"
Виконайте тест за посиланням
vseosvita.ua/go введіть код: rrr003
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/rrr003
Для учнів 5-Б
vseosvita.ua/go введіть код: rhm645
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/rhm645
Урок буде проходити у форматі зум-конференції.
Ідентифікатор конференції : 882 4469 3557 Код доступу: 795
Час: 11.00
5-Б клас
Урок буде проходити у форматі зум-конференції.
Ідентифікатор конференції : 274 001 8072 Код доступу: 5555
Час: 12.00
Тема. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. « Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Світ людини і природи. Точність і лаконізм описів природи
Добрий день, діти!Сьогодні на уроці ми познайомимося із творчістю українського прозаїка Григора Тютюнника. Більшість його творів про дітей і для дітей, яких він любив по - особливому . Природа рідного краю, яку тонко відчував, любив Тютюнник, майже завжди виступає як одна з дійових осіб його оповідань, казок, новел. Його твори про прекрасних людей, чудовий світ довкола, невичерпні дива природи….
Перегляньте відеоурок з теми:
Прослухайте аудіокнигу «Дивак».
Повторення понять «оповідання», «оповідач», «пейзаж»
Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.
Оповідач – різновид літературного суб’єкта, особа, вимислена автором, від її імені в художньому творі автор оповідає про події та людей. Оповідач провадить оповідь від першої особи.
Пейзаж – художній опис природи.
Сьогодні ми розпочнемо знайомство з твором Григора Тютюнника «Дивак». Самого письменника, якому доля не відміряла довгих років життя, часто називали диваком, бо бачив життя не таким, яким воно видавалось іншим. Він помічав навіть те, на що більшість просто не звертали уваги. Умів слухати і чув те, чого інші теж не чули.
Словничок невідомих слів ( записати до зошита слова)
Дивак− це той, хто своєю поведінкою та вчинками викликає здивування.
Зазимки – заморозки
Клямка – пластинка з важелем,якою замикають і відчиняють двері.
Протопти – сліди на снігу
Бовдур – димар
Пороша – перший сніг
Вздріватися – здаватися
Цівка – тонкий безперервний струмінь води або якоїсь рідини
Гирунчик – горщечок
Ринка – невисока глиняна миска
Кімях – клубок, купка
Верчик – щось скручене, згорнуте
Фармазони – вільнодумці
Навильник – солома, сіно, підібрані на вила
Черінь – площина на печі, що добре прогрівається.
- Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «дивак»?
диво
химерність дивак самотність
Незвичність
Аналіз оповідання «Дивак»
Тема твору: розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття, яке відмінне від діда Прокопа.
Ідея твору: оспівування краси природи та гідне ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.
Проблематика твору:
- єдність людини та природи;
- бережливе ставлення до природи;
- добро та зло.
Композиція твору:
Експозиція: дорога Олеся до школи.
Зав'язка: непорозуміння на уроці малювання між учителькою та учнем.
Розвиток дій: втеча з уроку, блукання верболозами, примирення з Федьком, зустріч із дідом.
Кульмінація: розмова з дідом, непорозуміння та образа.
Розв'язка: вечеря без Олеся, сон хлопця, народження нового дня.
Жанр твору: оповідання
Важливу інформацію занотовуємо у таблицю:
Вчинок | Дивний | Звичний для дитини |
Олесь любить зиму, любить робити перші протопти в заметах. | ||
Ще любить малювати всяку всячину на снігу. | ||
Любить блукати в бору. | ||
Милується крізь лід річковим дном. |
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Дати відповіді на питання за твором Григора Тютюнника «Дивак», перейшовши за посиланням:
Домашнє завдання: поділіть оповідання на 4 частини, доберіть до кожної з них заголовки й запишіть їх у зошит.
Перегляньте презентацію та усно дайте відповіді на питання п’ятого слайду: https://drive.google.com/file/d/1Q9GID93QObLBDTo04bnYfiVZKElsXrHM/view?usp=sharing
Виконати тест за посиланням : join.naurok.ua код доступу 7584247 до 5 травня
Для 5-Б класу : join.naurok.ua код доступу 9783510
Т29.04.2022-5-А, 5-А класи
Добрий день, діти! Сьогодні на уроці ми в черговий раз зможемо переконатися у майстерності М. Рильського описувати природу за допомогою слова. Осінь — улюблена пора року Максима Рильського, його навіть називали співцем осені. Цій порі поет присвятив цілий ряд віршів, які об'єднав у цикл поезій під назвою „Осінні пісні”. Про один з віршів цього циклу говоритимемо на сьогоднішньому уроці.
Пропоную переглянути навчальні відео:
Сьогодні ми ознайомимося з поезією М. Рильського, яка створює у читача відчуття душевного спокою, умиротворення, роблять його чутливішим і добрішим. Поезія Максима Тадейовича — це життєдайне джерело краси і радості людини, яка вбачає своє теперішнє і майбутнє в єдності з рідною природою.
Неповторна природа в усі пори року, але в кожного з нас своя улюблена пора. А ось якою бачить осінь М. Рильський у вірші «Осінь — маляр із палітрою пишною…».
Прослухайте поезію:
Робота з текстом «Осінь-маляр із палітрою пишною…»
Поезія Максима Рильського має назву «Осінь-маляр…»
З чим асоціюється у вас слово «маляр»?
Які асоціації у вас викликають кольори?
Блакитний – небо
Рожевий – квіти
Зелений – трава
Білий – зима
Жовтий – осінь, сонце…
Якби ви були художником, якими кольорами б змалювали б осінь?
Із ким порівнює М. Рильський осінь?
Чим вона осипає природу?
Із ким грає осінь цілунками?
Чому автор називає осінні пісні тиходзвонними?
Як ви розумієте значення цього слова?
Які зорові та слухові образи допомагають відчути красу осені?
Аналіз поезії
Тема: милування рідним краєм, осінню.
Ідея: зображення яскравих фарб природи; возвеличення осені та її краси.
Основна думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони осінньої природи.
Жанр: пейзажна лірика.
Художні засоби
Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «кольорами дивними», «цілунками переливними», «фарби рожеві, злотисті, червоні», «срібно-блакитне повітря», «ніжні осінні пісні тиходзвонні». Метафори: «тихо … кружляє», «осипає красою», «розсипа роси», «тумани розливає», «ліс обливає».
Персоніфікації: «ніжно сміється до вітру», «ліс одягає», «грає цілунками з ним переливними».
Домашнє завдання: виконайте тест за посиланням
vseosvita.ua/go введіть код: dgn550
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/dgn550
5-б
За посиланням
vseosvita.ua/go введіть код: zqq523
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/zqq523
Добрий день, діти! Мені хотілося б здійснити з вами невеликий екскурс сторінками творчості прекрасного лірика, чудового поета М.Т.Рильського.
Перегляньте навчальне відео з теми:
Прослухайте поезію «Дощ»:
- Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним?
- Який настрій виникає після читання твору? Доберіть з поезії дієслова, які характеризують дощик як живу істоту. («Дощ остудить, оживить і запліднить.., білі села звеселить», «гість впав»).
- Яка пора року описується у поезії? Доведіть рядками з вірша.
- Як природа реагує на дощ? Чим це пояснити?
- Що ви відчували, коли потрапляли під дощ?
- Якби вам довелося перекладати цю поезію на музику, перетворюючи вірш на пісню, яку б мелодію підібрали б, чому? Які б музичні інструменти використали б для акомпанементу?
Робота над аналізом тексту.
· Визначення теми та ідейного спрямування поезії «Дощ»
Тема: показ ліричного героя, краси і гармонії літньої природи, які щасливо дочекалися довгожданого дощу.
Ідея: возвеличення краси і гармонії літньої природи, бажання показати зв’язок між станом людської душі та довкіллям.
Основна думка: природа і людина єдині у своєму пориві оживати, жити в гармонії, процвітати.
· Робота в парах: визначення художніх засобів у вірші.
Художні особливості твору:
Епітети – «Благодатний, довгожданий, дивним сяйвом осіянний, золотий вечірній гість», «закурені будинки зголоднілих передмість»…
Метафори – «Дощ остудить, оживить і запліднить.., білі села звеселить», «гість впав».
Уявне малювання.
Які образи виникають в уяві, коли читаєш поезію? (Золотий вечірній гість мокра Людина-Дощ в образі чоловіка у широкополому брилі, з ціпком у руці, який трансформується у парасольку, та Людина-Дощ не прикривається нею від дощу, адже навколо тепло, радісно, святково ( шляхом художнього малювання учні усно описують цей образ), Мати-Земля – це зморена українка у вишиванці із серпом у руках, замість волосся у неї хлібні колоски, вона спрагло чекала літнього щедрого дощу, і зараз у неї в очах надія, щастя і спокій).
БесДомашнє завдання: вивчити напам’ять вірш, виконати на оцінку тест за посиланням: join.naurok.ua, код доступу 5033790 5-Б -join.naurok.ua код 8404369
5-Б 22.04.2022-5-А, 5-Б класи
За посиланням
vseosvita.ua/go введіть код: jrm474
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/jrm474
1. Подія в оповіданні відбувається взимку. Який саме період зображено — початок, середину чи закінчення зими?
2. Навіщо лось пішов до річки?
3. Чому лось не злякався хлопчиків?
4. Про яку подію згадав лось, намагаючись вибратися з ополонки?
5. Про що подумав менший « гриб-підберезник», коли поглянув на ополонку? 6. Як хотів дядько підкупити хлопців?
7. Куди подалися діти після загибелі лося? (Хлопці пішли у заповідник, щоб заявити охороні. Це дуже розсердило дядька)
8. Чому загинув лось? (у лося вистрілив дядько Шпичак)
9. Чому твір «Лось» Є. Гуцала — оповідання?
10. Які проблеми піднімає автор в оповіданні «Лось»?
11. Чим закінчилося оповідання?
12. Чого навчає твір “Лось”?
Виконайте тест на оцінку до 21 квітня;
vseosvita.ua/go введіть код: mjv570
або
Перейдіть за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/mjv570
5-б join.naurok.ua код
5322485Діти, велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Здавалося б, життя скрiзь прекрасне. Але звiдки ж тодi береться жорстокiсть, бездушнiсть, пiдлiсть? Охороняти лiси, гаï, сади - зелене багатство нашоï краïни закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало.
Сьогодні ми продовжимо розмову про оповідання Євгена Гуцала «Лось» і звернемо увагу на образи цього твору, спробуємо їх проаналізувати і з’ясувати, чому ж персонажі вчинили так чи інакше.
Тому тема сьогоднішнього уроку «Співчуття і милосердя – шлях до перемоги добра». Вслухайтеся, вчитайтеся в тему…Про що ми будемо говорити? Про співчуття і милосердя.
Вікторина «Спостережливий читач».
Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо твердження правильне.
1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя.
2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу.
3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду.
4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього.
5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз.
6. Брати покликали дядька на допомогу.
7. Лось злякався хлопчаків.
8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг втопитись.
9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей.
10. Дядько пропонував братам поділити здобич.
11. Мисливець знав, що Лось був мешканцевм заповідника.
12. У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наробив.
Людина має безліч чеснот: доброту, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити. Усі вони засновані на любові людини до людини та людини до природи. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. Для того щоб бути милосердним, потрібно вміти прощати та бути щирим гуманістом. Тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до переможеного. Герої оповідання «Лось» яскаво демонструють нам це, але — по-різному: брати мають усі ці чесноти, незважаючи на юний вік та відсутність життєвого досвіду, а Шпичак — зовсім позбавлений цих якостей.
У творі зображено дивовижний світ заповідної природи, ще не зіпсованої людиною. Саме тому Лось почувається тут, як удома. У заповідниках люди зустрічаються рідко — це здебільшого туристи, які хочуть помилуватися красою природи або мислівці, які нелегально полюють на тварин. І якщо перші не становлянь ніякої загрози, то другі, часом, стають справжніми ворогами дикої природи.
-Щоб розібратися, звідки береться зло, попрацюймо над характеристикою персонажів оповідання.
Характеристика дійових осіб твору.
Герої | Хлопчики-підберезники | Дядько Шпичак |
Дії | Кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі | Дорослий, але сидів і насмішкувато з кущів спостерігав, як діти рятували лося; вистрілив у нього; боячись покарання, хотів його позбавитися |
Портрет | Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда | Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами |
Що уособлюють | Добро, милосердя, справедливість | Зло, шкоду, безсердечність, боягузтво |
Тема та ідея оповідання
Тема | Ідея |
Лось, вирвавшись із однієї біди, потрапив у іншу. | Гармонія світу людини та природи; уславлення чесності та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності. |
Які проблемні питання порушено у творі?
• любов і ненависть
• добро і зло
• безкорисливість і жага до збагачення.
Шпичак в оповіданні є втіленням зла. Він жорстокий та черствий. Лось потрібен йому вбитим, щоб продати його роги та м'ясо. Шпичак навіть не вагається у своєму рішенні підстрелити Лося на очах у племінників, тому що впевнений — вони будуть на його боці. Його самовпевненість зрадила йому — хлопці не захотіли мати з ним справу. У фіналі оповідання він дуже хоче, щоб Лось ожив. Але не тому, що йому шкода вбиту ним тварину або його мучає сумління. Він лише злякався відповідальності, бо якщо діти повідомлять керівництву заповідника про цю подію, у Шпичака будуть великі неприємності.
Детективна гра «Лісовий лабіринт»
Впізнайте за описом місцевості, де знаходяться персонажі:
1. «Навкруги кущі й дерева, бачу ялинник, за ним, трохи подалі — байрак, і все це оточено березами та іншими деревами. Де ж це я?» (Заповідник)
2. «Зараз я на відкритій місцині, тут багато трухлявих пеньків, не квітів не трав не має, бо ще не сезон. Ну що, зрозуміли, де я? (Поляна)
3. «Я там, де ходити почали не так давно. Запахів вовка, лиса, або людини тут немає. Лише подекуди — ямки од заячих ніг. Вгадали, де я?» (Стежка)
4. «Тут прохолодно, багато льоду і якось неспокійно. В мене погані передчуття, тому швидше скажіть мені — де я?» (Річка або ополонка)
Домашнє завдання:
1. Охарактеризуйте братів за допомогою 5-7 епітетів (риси характеру)
2. Охарактеризуйте Шпичака за допомогою 5-7 епітетів(риси характеру)
3.Запишіть поради «З чого почати робити добро»
4. Потренуйтеся! https://learningapps.org/view6873491
Тема. Євген Гуцало. Основні відомості про письменника . Порушення теми вічного протистояння добра і зла в оповіданні «Лось»
Добрий день, діти! Сьогодні ми познайомимося з надзвичайно цікавим письменником, майже вся творчість якого була присвячена природі , бережливому ставленню до неї. Стрімка постать, задумливі каро-зелені очі, у руках дипломат і газета або журнал. Саме таким був Євген Гуцало.
Серед перших казок Євгена — Біблія. Ще не вміючи читати, хлопець познайомився з цією книгою, що стала згодом для нього втіленням мудрості. У повісті «Співуча колиска з верболозу» письменник з гумором розповідає, як знайшов Біблію на печі в баби Ликори, і аж доки баба не схаменулась, порозмальовував її олівцем. Важко сказати, коли відбулася перша проба пера майбутнього письменника. Сам він жартуючи згадував: «Здається, я писав завжди». Промовистим з його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?»
Робота над оповіданням «Лось»
Перегляньте, будь ласка, буктрейлер до оповідання:
Цікава інформація про лося
Довжина тіла самця до
У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою (особливо виразна лопатоподібна форма у якутських і американських лосів); їхній розмах досягає
Оповідання - це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу.
Тема: показ взаємозв’язку між людиною і природою (зокрема твариною), боротьби добра і зла.
Ідея: гармонія світу людини та природи; уславлення чесності та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності.
Розгадування кросворда
Формула взаємин людини та природи
ЛЮДИНА + ПРИРОДА = ГАРМОНІЯ … (ключове слово)
1. Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання? (роги)
2. У що лось дедалі глибше занурювався? (в льодяну кашу)
3. Якою була весняна крига? (зрадливою)
4. По що приїхали хлопці? (по хмиз)
5. Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»? (осмисленою)
6. Чим ткнув Шпичак вбитого звіра? (носаком)
7. Куди спробував вискочити лось з ополонки? (на лід)
8. Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя).
| 1. |
|
|
|
|
| |||||||||||
| 2. |
|
|
|
| ||||||||||||
| 3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
| 4. |
|
|
|
| ||||||||||||
| 5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
| 6. |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||
| 7. |
|
|
|
| ||||||||||||
8. |
|
|
|
|
| ||||||||||||
Домашнє завдання : прочитати оповідання "Лось"на с.203-210 , довести, що твір «Лось» - це оповідання.Підготуватися до характеристики образів ,виписати цитати.
Виконати на оцінку тести(до 15 квітня):
Код доступу 4287037 посилання join.naurok.ua
Перегляньте навчальне відео з теми:
Прослухайте поезію «Блакить мою душу обвіяла...»
Павло Григорович Тичина відрізнявся талантом перетворювати вірші на мелодію. Неповторні образи природи бентежать поетичну душу автора. Читаючи ці поезії, сам починаєш чути природну музику, милуватися красою довкілля.
Автора переповнюють почуття радості, втіхи, щастя, викликані спілкуванням з природою. Ці емоції передаються вигуком ах!, окличними реченнями, дієсловами смієшся, ридаєш, серце б’ється і б’ється. Автор (ліричний герой) ніби переконує читача, що край, де він народився, винятковий, тому рефреном ( повтором) звучать слова: « Не бував ти у наших краях!»
Тичина захоплюється не лише природою, а й людьми, гордими й талановитими, «що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати!» Поезія ця глибоко патріотична. Широкі степи символізують волю, могили - пам'ять про минуле.
На уявній картині переважатимуть кольори синій та жовтий - простори неба і налиті сонцем хліби. Таке поєднання - і на прапорі нашої держави.
Кожен колір сам по собі може розповісти дуже багато. Під час створення поезії автор не замислюється над назвами кольорів у своїх віршах. Колір теж може бути образом, може щось означати.
Отже, підсвідомо кольором автор видає себе, розкриває свої почуття, емоції, відчуття, настрій, те основне, що хотів сказати, виразити за допомогою образу кольору.
Паспорт твору
Тема твору: зображення шанобливого ставлення до України.
Ідея твору: уславлення любові до Батьківщини.
Основна думка: бути дитиною своєї Батьківщини, залюбленість у природу, радісно-тремтливе
ставлення до неї,яке органічно поєднується з любов’ю до рідного краю — України.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.
Художні засоби:
Метафори: гаї шумлять, дзвін гуде, горить-тремтить ріка.
Персоніфікація: хмарки біжать, думки пряде, мріє гай.
Порівняння: «Струмок серед гаю, як стрічечка», «На квітці метелик, мов свічечка».
Перелічення: «Хвилюють, маюють, квітують поля».
Асонанс (часте використання певних голосних звуків у рядку):
«На квітці метелик, мов свічечка», «Хвилюють, маюють, квітують поля».
Кількість строф – дві.
Рими: обвіяла – намріяла, трав – сказав, стрічечка – свічечка, поля, моя.
Зорові образи: сонце, трави, струмок, стрічечка, метелик, свічечка, поля.
Слухові образи: сказав, маюють.
Образи кольорів: блакить.
Словникова робота
Причаститися — тут: ставати причетним до чого-небудь; прилучатися.
Кротость — покірність, смиренність.
Маювати — злегка ворушитися під дією вітру, маяти.
Домашнє завдання : вивчити 1 із розглянутих поезій П.Тичини напам’ять (якщо не вивчили на минулий урок), виразно читати поезію «Блакить мою душу обвіяла», аналізувати поезію, виконати на оцінку тестові завдання(до 10 квітня) за посиланням join.naurok.ua код доступу 1415623
05.04.2022 - 5-А,5-Б класи
Дорогі діти,сьогодні ми з вами познайомимося з одним із найкращих світових поетів-ліриків, який з любов’ю відтворював картини рідної природи, не лише використовуючи багату кольорову і звукову гаму української мови, але й збагачуючи її власними неповторними ліричними образами та неологізмами. А черпатимемо живодайну красу образного слова і людських почуттів із глибокої криниці поезій Павла Григоровича Тичини.
Вірш Павла Тичини «Не бував ти у наших краях!» – це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою Батьківщину.
Виразне читання вірша П. Тичини «Не бував ти у наших краях!».
- Які почуття викликає цей вірш?
- Яке ставлення автора до Батьківщини?
Випишіть із тексту художні засоби: епітети, метафори і порівняння.
(Епітети: «блакитні простори», «веснянії ночі»; метафори: «серце б’ється», «степ простягнувся»; порівняння: «могили, як гори»).
Тема: відображення краси природи рідного краю та працьовитість людей)
-Ідея: показ любові до рідного краю, заклик любити свою Батьківщину і народ).
- Надзвичайно поетична картина природи змальована і у вірші «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи – шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
Виразне читання вірша П. Тичини «Гаї шумлять…».
Обговорення прочитаного.
- Що таке гай? (Невеликий листяний ліс)
- Чому саме «гай» Тичина змальовує у вірші?
- Який настрій переважає у творі?
- Чи є у ньому персоніфікація? («Щось мріє гай…», «шепіт трав», «дзвін гуде…думки пряде»)
- Хто постає ліричним героєм у вірші?
- Як почувається автор на лоні природи?
Тема: оспівування краси гаїв)
Ідея: показ надзвичайного впливу природи на психічний та емоційний стан людини).
Розгадайте кросворд (за віршем «Гаї шумлять»)
По горизонталі: 3, 6, 7, 8, 11, 13, 14, 15 — дієслова, що римуються у вірші. 9, 16.— слова-повтори, якими закінчуються попередні й починаються наступні рядки, що до-помогло авторові зробити на них емоційний і логічний наголос (у першій і третій строфах). По вертикалі: 1, 5 — співзвучні слова, що знаходяться в одному рядку третьої строфи. 2, 12 — співзвучні слова, розташовані в одному рядку першої строфи. 4, 8, 10 — дієслова у першій строфі, які допомагають яскравіше передати піднесений на-стрій, захоплення людини красою природи рідного краю.
-
Тема. Тарас Шевченко. «Садок вишневий коло хати» - перлина української та світової ліричної поезії
Діти, ми сьогодні звернемося до одного з найвідоміших віршів Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати» . Його написано навесні 1847 р., коли 33-річний поет після арешту перебував в ув’язненні в Петербурзі в казематі. Тож створений тоді цикл із 12 віршів так і називався: «В казематі».
«У Тараса Шевченка є один вірш, написаний у казематі, зовсім невеличкий, 15 рядків. Сам поет ніколи не міг його читати без сліз. Слухачі і вдруге, і втретє не могли його слухати без сліз. У цьому вірші йдеться про найпростішу правду буття, – про селянську вечерю після роботи в полі, – і написаний він найпростішими словами, навіть з повторенням того самого кореня «вечір» чотири рази підряд у чотирьох рядках
Перегляньте відеоурок з теми
Пропоную подивитися мультфільм:
- Чи сподобався вам вірш? Чим саме?
- Яку музику ви б підібрали до цього твору?
Слова цієї поезії покладені на музику М.Лисенком.
- Яку пору року описано у творі? Чому?
- Чому, на вашу думку, поет описує саме весняну і літню природу? Чому не осінь і зиму? (Навесні оживає природа; картини весняної і літньої природи чарують своєю краЯк поет описує родину?
— Чому донька пода-є вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)
— Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це.
("А мати хоче научати, та соловейко не дає". Мама підкоряється всевладній красі солов'їного співу, тихого вечора. їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)
Словникова робота
Хрущ - великий жук родини пластинчастовусих, завдовжки 23 -32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом.
Плугатарі, орачі - люди , які орали на полі, ходять за плугом.
Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.
Зорові та слухові образи
Зорові образи (окуляри)дивляться відеоролик) | Слухові образи(навушники) Слухають вірш. |
Садок вишневий коло хати | Співають ідучи дівчата |
Плугатарі з плугами йдуть | Хрущі над вишнями гудуть |
Сім’я вечеря коло хати | Затихло все |
Вечірня зіронька встає | Дівчата та соловейко не затих |
Дочка вечерять подає | Соловейко |
Так, Т.Г.Шевченко у вірші «Садок вишневий коло хати» поетизує, уславлює українське село, чарівну природу рідного краю, народну пісню, сім’ю, родинні традиції. Поет говорить нам: «Це найбільші людські цінності. Вони освітлюють життя кожної людини, в який би час ми не жили».
Ідея: уславлення людини-праці, чарівності природи рідного краю.
Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.
Домашнє завдання:вивчити вірш «Садок вишневий коло хати» напам’ять; індивідуальне (за бажанням): намалювати ілюстрацію до вірша.
Потренуйтеся!https://learningapps.org/9620593
- Добрий день, діти! На минулому уроці ми розглянули найважливіші сторінки біографії великого генія українського народу – Т.Г. Шевченка, опрацювали уривки з повісті Степана Васильченка «В бур’янах» як один з найкращих художніх творів про дитинство Шевченка. І зараз перевіримо, як ви засвоїли матеріал.
Конверт питань
1) Коли народився Т. Шевченко?
2) У якому селі з'явився на світ великий поет?
3) У якій сім’ї народився Кобзар?
4) Прізвище пана, у якого Шевченко служив козачком?
5) Як називається перша збірка Т.Г. Шевченка?
6) Укажіть відомий твір про дитинство поета
7) Назвіть автора цього твору
8) Назвіть героїв повісті «В бур'янах» 9) Яке велике горе спіткало Тараса в дитинстві?
10) Як звали сестру Тараса?
11) Хто привіз Тараса в село після дитячих мандрів?
12) З ким порівняв батько свого сина?
- Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх декламують інші, одразу оживає в уяві все, що в них змальовується. Немов бачиш світ очима поета... Зуміти художнім словом так передати власні враження, що читач і через століття бачить те, що побачив автор — справжній талант письменника.
- Сьогодні на уроці ви познайомитесь із поезією «За сонцем хмаронька пливе», ми визначимо за допомогою яких засобів образної мови поет малює в нашій уяві картини довколишнього світу, природи. Навчимося відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом; виразно читати вірш.
Прслухайте уважно поезію
Перегляньте відеоурок з теми
Історія написання поезії
З квітня 1848 року до листопада 1848 р. Т. Шевченко працював у науковій експедиції О. І. Бутакова, якій було доручено вивчення Аральського моря. Керівник експедиції домігся, щоб Тарасу Григоровичу, солдату Оренбурга, було дозволено взяти участь у науковому вивченні Аральського моря. Т. Шевченко змалював береги моря й різноманітні пейзажі.
Але думка про рідний край, красу його природи не залишали митця. Він повсякчас згадував Україну і сумував за нею. Так і виникла поезія митця «За сонцем хмаронька пливе» (перша половина 1849р., Кос-Арал).
Словникова робота.
Поли — крайні передні частини верхнього одягу;
пелена — передня частина спідниці; тканина; щось суцільне;
оповиє — обволікає, оповиває.
Ø Чи сподобався вам вірш? Чим саме?
-Який настрій відтворює автор? Які слова для цього обирає?
(1 частина - лагідний, добираючи пестливі слова: хмаронька, спатоньки; рожевий колір для опису неба, порівняння із почуттями до матері.
2 частина – тривожний: відчуття небезпеки, порівняння туману із ворогом, темні кольори в описі;
3 частина – надія, очікування кращого: порівняння ждеш…мов матері діти.)
- Які зорові образи постають у вашій уяві?(Хмарка пливе,сонце заходить,туман закриває сонце і хмарку рожеву)
Лірика (з грецької – „твір, виконаний під акомпанемент ліри”) – рід художньої літератури, в якому передаються передусім суб’єктивні переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані реальними подіями.
Лірика поділяється на:
- філософську (піднімає вічні питання);
- особисту,або інтимну (про щось своє, особисте);
- громадянську (про події в суспільстві);
- пейзажну (про природу).
З’ясуйте, до якого виду лірики віднесемо вірш, який ми вивчаємо зараз.
Опрацювання навчального матеріалу в підручнику.
- Розгорніть підручники на ст. 195. Прочитайте статтю.
Отже, твір, в якому передаються передусім переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані життєвими подіями називається ліричним. Це поєднання певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність. (запис у зошити)
Персоніфікація — це художній засіб, що утворюється перенесенням властивостей живих істот на предмети чи явища природи (час іде, струмок співає).
«Паспорт» твору.
Тема: образне відтворення вечірньої пори, смутку ліричного героя через темінь і очікування світанку.
Ідея: висловлення співчуття поету, який сумує за рідним краєм під час перебування на засланні.
Основна думка: де б людина не перебувала, вона завжди згадує про рідний край, вболіває за його долю.
Жанр: пейзажна лірика.(опис місцевості ,природи,погоди,природних явищ)
Художні особливості твору.
Метафори : ( слово чи словосполучення,яке розкриває сутність і особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей другого явища.При цому прямі ознаки поєднуються з переносними. (слайд ).
«хмаронька пливе,поли розстилає, туман закриває море, розстилає туман, сонце спатоньки зове,серце одпочине, серце заговорить».
Епітети: (художні означення).(слайд ).
«червоні поли, рожева пелена,малая година,хмаронька рожева,туман сивий , тьма німа».
Порівняння: ( пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого,подібного до нього.) (слайд ).
«мов мати дитину, неначе ворог,мов матері діти.»
Висновок: цей твір побудований на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це нагадує туман, що "неначе ворог".
Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, темряви, небезпеки.
Гра «Жартівлива вікторина»
1. Хто ворог моря?
2. Хто зове сонце спатоньки?
3. Кому море служить ліжком?
4. Хто, не маючи язика, говорить?
5. Назвіть вечірній ліхтар?
6.Хто любить одягатися в червоне?
7.Хто говорив,не маючи рота?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
-Опрацювати матеріал у підручник: с.195-196
Вірш Т.Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» вивчити напам’ять, за бажанням намалювати ілюстрацію до поезії.
На оцінку виконати тест:
Код доступу 4325327
join.naurok.ua
Тема . Степан Васильченко. «В бур’янах». Т.Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка) ( 2 урок)
Діти, ми продовжуємо з вами вивчати повість С.Васильченка "В бур’янах" та знайомитись із дитинством Т.Шевченка .
Перегляньте відеоурок з теми:
Життя кожної людини починається світанком її душі – дитинством. У чарівному світі дитинства все здається незвичайним, казковим, дивовижним. На жаль, у житті Тараса Шевченка ця казка дуже рано закінчилася.
Український письменник Дмитро Павличко, творчість якого вивчатимете у старших класах про пору дитинства сказав так: «Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх».
- Який жанр літератури нагадує початок твору? (Легенда, казка)
- Як ви вважаєте, чому С.Васильченко починає свою повість як легенду, казку?(Тарас Шевченко – легендарна постать)
- Що легендарного в житті поета? І чому це не легенда, а повість? (Бо «діялось перед нашими очима», тому що життя реальне, справжнє)
- Повість – це великий прозовий розповідний твір. То ж проаналізуємо казковий початок повісті. «За широкими морями, за лісами дрімучими щ й за горами кам’яними в не нашій далекій стороні був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Одна неволя панська, друга – царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було завязано, говорити – заказано, ходили німі…».
- За допомогою яких художніх означень відображено казковий край, який колись був. (веселий край, розкішний, багатий)
-А тепер?( заворожений злими людьми, зневолений двома неволями).
- Як ви розумієте останнє речення: «Світ їм було завязано, говорити – заказано, ходили німі…»?(Безправні раби-кріпаки, позбавлені рідної української мови - «говорити – заказано, ходили німі…»)
- На якому прийомі побудований опис України?(на протиставленні, антонімах, на нагромадження синонімів).
- Знайдіть у текті ці слова і поясніть їх значення в тексті( музика смутку і жалю, Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... )
- Ось так образно, сильно й страшно показує С. Васильченко Україну часів народження свого генія – Тараса Шевченка, так в образній формі творить Україну такою, якою він її уявляв у час народження генія України, такою вона була й у період написання повісті «Широкий шлях» : прекрасною і водночас нещасною, бо була в ярмі кріпацтва.
- Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родився
Серед неволі, тьми і праці.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась...
І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась.
І бог почув молитву ту,
І в руки хлопцеві вручив
Співецьку чародійну ліру.
Благословенна та година,
Як народила мати сина
І назвала його Тарасом.
· Що воно означає — це ім'я — Тарас? Етимологія підказує...
Ім'я Тарас прийшло до нас з грецької мови, в якій слово «тарактіос» означає бунтівливий, бунтівник. Славетне ім'я Тарас! Його обезсмертив наш геній — Тарас Шевченко.
- Чому автор говорить про подвійну неволю в Україні? Знайдіть та прочитайте пояснення цього явища у творі.
- Чому у творі сказано, що народилась нова панові кріпацька душа, а Україні – її великий співець?
- Яку долю новонародженого Тараса побачила через вікно баба-повитуха? Із вивченого в початкових класах про Т. Шевченка розкажіть, чи справдилися її слова в майбутньому?
- Прочитайте портретну характеристику малого Тараса.
- Чому мати називала малого Тараса волоцюгою? Наведіть один приклад, який підтверджує материну характеристику.
- Назвіть не менше трьох рис характеру Шевченка, які виявилися вже в ранньому дитинстві. Підтвердіть кожну рису прикладами з твору.
- Як на характер малого Тараса впливали перекази про минуле, почуті від діда Івана? Що вражало хлопця в дідових розповідях?
- Як змінилося життя Тараса після материної смерті?
- Чому батько казав про Тараса, що з нього буде велика людина або велике ледащо – тому спадщина йому не допоможе?
- Назвіть дві причини, які перешкодили Тарасові навчатися малювати. Яку з них ви вважаєте найголовнішою?
- Яка головна думка повісті С. Васильченка «У бур’янах”?
1. Словникова робота
Кукла – розжований і загорнутий у ганчірку шматок хліба, який мати вкладала на весь день у рота дитині, йдучи на панщину.
Ворон, квач, дуки – назви дитячих ігор.
Купіль – велика посудина для проведення обряду хрещення в християнській церкві.
Моріжок, моріг, мурава – густа молода трава.
Осоружний – який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним.
Панщина – дармова примусова праця кріпаків у господарстві поміщика.
Левада – ділянка річкової долини, яку використовують під сіножать, пасовище.
Плугатар – людина, яка оре плугом.
Коліївщина – народне повстання 1768 р. на правобережній Україні під проводом Залізняка і Гонти.
Насоняшничина – стебло соняшника.
Коров’як – назварослини до трьох метрів заввишки.
Колодки – місце в селі, де молодь збирається на дозвіллі для розваг.
Дяк – людина, яка при церкві або приватно навчала дітей грамоти.
Каламар – предмет для зберігання чорнила. Свита – верхній теплий одяг селянина
Складання інформаційного грона щодо характеристики образу малого Тараса
Впізнай героя твору за цитатою
4 | |||||||||||
8 | |||||||||||
1 | 2 | 7 | |||||||||
3 | |||||||||||
5 | 6 | ||||||||||
По горизонталі: | По вертикалі: |
1. «Моє маленьке! Скучив? Їстоньки хочеш?» 3. «Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба» 5. «Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде» 7. «Світ не родив такого волоцюги!» | 2. «А коли ви почнете мене вчити малювати?» 4. «А побачила я – сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством – мужик стоїть, вичитує щось із паперів…» 6. «Хай слухає, виросте – своїм розкаже дітям та онукам» 8. Синові Тарасу з мого хазяйства нічого не треба, він не буде аби яким чоловіком; з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо…” |
|
- Що ви уявляєте, коли чуєте чи вимовляєте слово «природа» ?
Так , кожен уявляє щось своє, адже природа насправді розмаїта і цікава. Все у ній має своє місце, знає свій час, усе взаємодіє, створюючи надзвичайну красу і гармонію.
-Як ви думаєте, що описуватиметься в творах цього розділу ?
-Як ви розумієте слово «гармонія» ? ( 1. Гармонія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя.
1. Гармонія — злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність.
2. Поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого).
3. Гармонія — давньогрецька богиня.)
- У чому гармонія людини і природи ?
Отже , цей розділ не просто розширить ваші знання про природу і людину, про прозові і віршовані твори, про нові художні засоби і жанри, а й допоможе стати спостережливими, уважними, чуйними та добрими.
- Перегляньте, будь ласка, відео з теми:
Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу, не ставилися з глибокою повагою до його життя і творчості. Тарас Григорович Шевченко — гордість і слава України. Його «Кобзар» — це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті «В бур’янах» Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, в дірках, стояла вона край села, як примара.
Тарас ріс не зовсім слухняним: то десь заграється, то завіється в полі, а потім із чумаками повертається додому. Та найбільше полюбляв хлопчик слухати сумні розповіді про кріпаччину й панів, про Сибір та страшну солдатчину.
– С. Васильченко мав намір створити трилогію (три твори) про життя Тараса Шевченка під назвою "Широкий шлях", однак устиг написати лише першу частину "У бур’янах".Сьогодні ж ми поглибимо наші знання про Україну часів Т.Г.Шевченка, продовжимо знайомство з дитячими роками великого поета. Багато нового і цікавого дізнаємося про життя Тараса Шевченка з біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях».(с.187-195)
Аналіз змісту тексту.
Тема: скрутне становище селянської України часів дитинства Т. Шевченка.
Основна думка: випробування долі здатні перенести великі люди, а саме Т. Шевченко.
Жанр: оповідання.
Композиція: три частини.
I частина: передбачення долі поета «Виросте твій син неабиякою людиною — буде змагатися з панами та царями».
II частина: Шевченко — немовля.
III частина: пригоди маленького Тараса. Жага до свободи.
· Як ви розумієте слова «народилась нова панові кріпацька душа»?\
· Як ви ставитесь до того факту, що в день народження сина батька женуть на панщину? Як ця сцена характеризує тодішній устрій життя селян?
· Чому баба-повитуха не захотіла загадати долю народженому?
· Що вона побачила, заглянувши знадвору у вікно? (учні шукають у тексті)
Перегляд відеофрагменту («Край, де народився Тарас»)
- Хто доглядав маленького Тарасика в дитинстві? Чому цього не могли робити батьки?
- Як поводила себе Катря, коли згадала про Тараса?
Перегляд фрагмент фільму «Батьків заповіт»
Гра «Так чи ні»
1. Т.Шевченко народився в с. Моринцях ? (так)
2. Сестру Шевченка звали Катерина ? (так)
3. Катерина не любила брата ? (ні)
4. Батька Шевченка звали Іваном ? (ні)
5. Шевченко був сумирною дитиною ? (ні)
Домашнє завдання: Розділ ІІІ опрацьовувати вдома, скласти план.
join.naurok.ua
Тема. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини
Літературний диктант (так чи ні): згадаймо пригоди, які очікували Наталку.
У пошуках реліквії Руснаки поїхали на південь України
Перша зупинка подорожніх була в Дубно
У Тараканівському форті Наталочка провалилася у кам’яний мішок
Видіння про битву під Берестечком переслідували всю родину Руснаків
Свою допомогу у пошуках шаблі Наталочці запропонували хлопці-пластуни зі Львова
У видіннях Наталочці ввижався Богдан Хмельницький
Легенду про загиблих козаків Наталочці розказав Северин
Угоду Наталочка та Антипко скріпили кров’ю
Наталочка стала свідком відьомського шабашу в Олеськівському замка
Машка двічі рятувала Наталочку в неприємних ситуаціях
Відгадкою до загадки Антипка був Хотинський замок
- На сторінках книги Зірки Мензатюк надзвичайно яскраво виписано битву козаків під Берестечком. Це одна з найбільших трагедій української історії. Свідком саме цієї події стала Наталочка, заглянувши у минуле. Звʼязок епох проходить крізь серце, душу і помисли маленької героїні повісті
( Пісня « З нами Бог»)
- Діти, як ви думаєте де опинилася Наталка?
- Чому на думку Наталчиної мами важливо, щоб кожен з українців побував у Берестечку? А як думаєте ви?
Саме так. Наталочка дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року, третій день Берестецької битви.
- А що вам відомо про битву про Берестечком?
Берестéчко — місто Горохівського району Волинської області. (Слайд 6 ) Одне з найменших в Україні за кількістю мешканців. Світову славу Берестечко здобуло у зв’язку з битвою, що відбулася поблизу нього 18-30 червня 1651 року між військами Б. Хмельницького і польського короля Яна Казимира ІІ. Проти 150-тисячної польської армії виступило 100-тисячне козацьке військо разом з татарами, очолюваними ханом Іслам-Гіреєм ІІІ . Однак напередодні вирішальної битви татари зрадили, хан віддав наказ своїй орді відходити в Крим. Через це польська армія притиснула козацькі війська до болотистої річки Пляшівки.
Б. Хмельницький, довідавшись про зраду татар, поїхав до хана, щоб примусити його повернутись на поле бою. Але це було марним – хан не тільки не повернувся під Берестечко, а й узяв у полон Хмельницького і утримував його 10 днів.
Тим часом селянсько-козацькі війська, оточені під Берестечком, героїчно боролися проти ворога. Козаки під керівництвом полковника І. Богуна побудували через болото й річку Пляшівку три греблі з возів, сідел, бочок та одягу і до ранку 1 липня вивели з оточення значну частину війська. Довідавшись про це, польсько-шляхетські вояки вдерлися в опустілий табір і почали нещадно вбивати тих, які ще залишились. 300 звитяжців прийняли на себе головний удар ворога і протягом цілого дня відбивали наступ переважаючих сил поляків. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе. (Слайд 7)У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський собор, в підземеллях якого покояться останки загиблих запорожців.
В Берестечку щороку проходить з'їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.
- Перегляд фільму «Козацькі могили. Берестечко»
- https://www.youtube.com/watch?v=8puGLkGn2SI з 2:12-3:26
«Незакінчене речення»
1. Шабля – це символ…( волі та бойового побратимства)
2. Козаки потерпіли поразку під Берестечком, але…( не скорилися ворогам )
3. Того, хто зрадив свій народ, чекає… ( ганьба , зневага і забуття)
4. Український народ доти непереможний, доки…(він єдиний)
5. Потрібно берегти козацькі реліквії, бо…( це наша історія, яку не можна забувати)
6. Патріотом можна вважати лише того, хто…(знає історію свого народу, любить свою Батьківщину і готовий захищати її від ворогів)
Домашнє завдання : до кінця тижня по можливості виконайте тести :
Код доступу 6440375
join.naurok.ua
Перед нами стоїть завдання дослідити, що ж ми змогли винести для себе з прочитаної повісті, яку користь отримали від спілкування з книгою. Навчитися аналізувати і порівнювати поведінку героїв, робити висновки.
Домашнє завдання : підготувати рекламу (буктрейлер) книги «Таємниця козацької шаблі»
Перегляньте відеоурок з теми.
Опрацюйте матеріал підручника на стор.144-155
- Чи сподобалася вам казка, чим саме; чим драматичний твір за сприйняттям відрізняється від прозового?
За жанром твір Олександра Олеся — не просто казка, а драма-казка, п'єса-казка, тобто твір, призначений для вистави на сцені. Цим зумовлені і певні особливості драматичного твору.
Як ви вже помітили, від інших творів драматичний твір відрізняється насамперед тим, що майже весь його текст становлять розмови між дійовими особами. Більшість із них невеликі: на два-три речення або й на кілька слів.
Зрідка в тексті драматичного твору трапляються великі за обсягом висловлювання персонажів. Вони називаються монологами (від грец. слів «монос» — один і «логос» — слово).
Діалоги й монологи нерідко трапляються і в казках, оповіданнях, навіть у віршах, але в цих творах вони займають незначне місце. Текст п'єси майже увесь складається з коротких і довгих висловлювань героїв.
Проте самого діалогу для п'єси замало: якби дійові особи тільки говорили, то ніяких подій не можна було б зобразити. Тому персонажі не тільки розмовляють, а й щось роблять: спочатку до Князя прибуває посланець від Змія, потім спостерігаємо раду з воєводами; Микита Кожум'яка мне шкури, б'ється зі Змієм тощо.
Отже, ще однією важливою ознакою драматичного твору є дія персонажів — їхні вчинки, поведінка, стосунки між собою (грец. слово «драма» означає — дія). Причому дія зображується як живий процес, і читач (глядач) стає ніби його свідком.
- Над чим примушує нас замислитися драма-казка?
Народна казка про змієборця Микиту Кожум’яку зацікавила й сучасних митців – мультиплікаторів. Вони створили перший повнометражний мультфільм у 3D-форматі «Микита Кожум’яка», але головними героєм зробили сина Микити.
https://www.youtube.com/watch?v=iUIblK2zN8Q
Домашнє завдання. Виразно читати казку. Дати відповіді на питання на стр.157 (1-3)
08.02.22
Тетяна Василівна запрошує учнів 5-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Тема: Олександр Олесь "Ярослав Мудрий"
Час: 8 лютого. 2022 11:15
5-А,5-Б класи 08.02.22
Олександр Олесь «Ярослав Мудрий»
Книга Олександра Олеся «Княжа Україна», з якою ми ознайомились на попередньому уроці, посідає визначне місце серед творів історичної тематики. Поет не тільки оспівав славну історію свого народу, а й розкрив героїку давніх часів, продемонстрував власне бачення сучасності .
Сьогодні ми розглянемо ще один фрагмент зі збірки «Княжа Україна» — «Ярослав Мудрий».
Пригадайте! Що ви знаєте про Ярослава Мудрого з уроків історії та української літератури?
Перегляньте відео.
Прочитайте або прослухайте вірш Олександра Олеся «Ярослав Мудрий»
( Підручник стор. 140)
Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.
Подумайте!
Ø Чи зрозуміли ви, у які часи князював Ярослав Мудрий?
Ø Що ви можете про нього розказати?
Ø У яких рядках сказано про красу і велич стародавнього Києва?
Ø Уважно перечитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом.
Ø Чи погоджуєтесь ви з думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?
Поміркуйте!
- Чому Ярослава вважають мудрим князем? Доведіть, посилаючись на текст.
Домашнє завдання. Виразно читати вірш «Ярослав Мудрий». Дати усно відповіді на питання на стор.143. Виконати тестові завдання на оцінку за посиланням:join.naurok.ua Код доступу:4696035
-Любі діти, мипродовжуємо з вами знайомитися зх історичним минулим нашої рідної землі. А допоможе нам сьогодні Олександр Олесь. Письменник, який повертається на Україну через півстоліття після смерті. На Україні минуло його дитинство, драматична молодість. А потім чужина. Болюча чужина … І ось нині поет приходить додому своєю поезією, своїм щирим словом.
Перегляньте відеоурок з теми:
Цього року ми вивчатимемо деякі фрагменти збірки «Княжа Україна» («Заспів», «Наші предки — слов'яни», «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Олег», «Похід на Царгород», «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий»), а більш докладніше познайомимося з нею у старших класах.
Доба Київської Русі — загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори, видатних історичних особистостей та великі перемоги над ворогом.
Опрацювання фрагментів книги «Княжа Україна»
Тема: розповідь про історичне минуле нашого народу, вірування наших пращурів, утворення Києва та Київської Русі, княже правління, війни та військові походи.
Ідея: уславлення пращурів-героїв, їхнього патріотизму та відданості рідній землі.
Виразне читання фрагменту «Заспів».
«Заспів» є першим віршем збірки, з нього стає зрозумілим, про що буде йти мова в цілому творі. У ньому розповідається про язичницькі вірування наших пращурів, згадуються Дажбог, Стрибог, Перун, духи, хануни-водяники, мавки, лісовик, русалки та описується їхня діяльність на землі та на небі.
-Як наші пращури взаємодіяли з природою?
-Які боги згадуються в цьому уривку? Чим вони займались?
-А що робили тим часом преставники «нечистої сили»?
-Яка роль була відведена у всьому цьому людині?
- Знайдіть фрагмент, який повторюється в уривку декілька разів.
Виразне читання фрагменту «Україна в старовину».
«Україна в старовину» описує природу нашої країни у стародавні часи, зображує рослини (граби, вільхи, явори, сосни, дуби) та тварин (вепри, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки), які зустрічались на нашій території у ті далекі часи. Також цей уривок дає уявлення про заняття первісних українців.
- Які найменування рослин зображені в уривку? Чи всі вони є частиною -природного фонду України в наш час?
- Які тварини описані в уривку? Кого з них занесено в Червону книгу України?
- Чим займались первісні українці?
- Як ви розумієте останню строфу фрагменту?
Тетяна Василівна запрошує учнів 5-Б класу на заплановану конференцію: Zoom.
Тема: Літописні оповіді : "Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам."
Час: 1 лютого. 2022 11:15
На минулих уроках ми знайомилися з літературою Київської Русі. Мені здалося, що ця тема вас зацікавила і ви із задоволенням працювали, і, мабуть, багато запам’ятали.
Перевірка домашнього завдання (відповіді дати письмовов зошиті)
✵ Який розділ літератури ми вивчаємо? («Історичне минуле нашого народу» )
✵ Звідки ми можемо дізнатися про історичне минуле нашого народу?
✵ Дайте визначення літопису.
✵ Як називається найдавніший літопис, його автор?
✵ Хто такий Нестор Літописець?
✵ Який факт свідчить про високоосвіченість Нестора?
ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Прегляньте відео про Ярослава Мудрого:
Читання літописної оповіді "Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвла книгам"
1. Погана звістка.
2. Битва.
3. Перемога князя.
4. Будівництво храмів.
5. Книги – джерело мудрості.
6. Поширення християнства.
Опрацювання оповіді за презентацією:
https://drive.google.com/file/d/0B20V9V4whzdWVFdUWEhTLWdSaVU/view?usp=sharing
Бесіда за змістом. Рубрика "Поміркуй над прочитаним"
- Яку характеристику ви можете дати князю Ярославу, прочитавши цей фрагмент легенди? (хоробрий, відважний, воїн, за яким підуть інші, патріот, захисник своєї землі).
- Назвіть найвизначніші будівлі часів Ярослава Мудрого. - Як вирозумієте вислів «Батько цього всього Володимир, він землю зорав і розпушив її…»?
- Якими справами Ярослав продовжив ідеї князя Володимира?
- За правління Ярослава на давньоруських землях було відкрито багато шкіл, приділялася велика увага літописанню, книжній справі, була відкрита перша бібліотека.
Завдання: знайти в тексті підтвердження цих слів та вислови, які стверджують важливість книг у житті людини.
- Чому князя Ярослава в народі назвали Мудрим?
Домашнє завдання: с.135-136, читати та переказувати оповіді, дати письмово відповіді на запитання:
-Які риси характеру є спільними для руських князів Володимира і Ярослава Мудрого, з якими ми познайомилися в літописних оповідях.
Пройти тест за посиланням 1 лютого до 20.00:
Комментарии
Отправить комментарий